“ Нап’юся неба, надивлюся сонця, забрьохаюсь у вранішній росі…«Я слухаю. Я думаю. Живу!Несамохіть торкаю струни ліри. Я дихаю – життя п’янкі ефіри. Пробуджують уяви куряву. Я сонцю довіряюся,Вітрам, уранішнім трояндовим зірницям…Та не прощаю гнів і жаль – на лицях,Не забуваю холоду – словам!».(М. Дружко. «Живу»).
ВСТУПСучасна українська література побудована на фундаменті вікових традицій. Основною ознакою сучасної літератури є її характер. Для нас поет- це людина великого розуму,яка переживає труднощі й незгоди, як і будь- яка інша людина, але він може застерегти нас, порадити і допомогти нам своєю творчістю.“Людина прийшла у світ радіти життю і розвиватися “, - вважає сучасна поетеса і прозаїк Марія Дружко.
Проаналізувавши поєднання творчої долі поетеси з нашим рідним краєм, етапне спостереження розквіту таланту на основі сезонності життя і є НОВИЗНОЮ моєї роботи. Актуальність дослідження зумовлюється розкриттям нових сторінок літературногог краєзнавства,умінням розвивати і берегти, передавати і любити цей неповторний світ поетів- земляків, прищеплювати почуття гордості за митців рідного краю
Метою моєї роботи є ознайомлення з поетичним доробком митців, які живуть у рідній нам місцевості; осягнення глибинної сутності поетичної спадщини та духу Марії Дружко шляхом художнього аналізу творів;розуміння ролі письменності в сучасному літературному процесі за допомогою сезонності життя. Завдання: дослідити біографію Марії Дружко; проаналізувати творчість,занурившись у пори року – дзеркала душі; мати ширше уявлення про свою Батьківщину ,яка народжує таланти, викликає бажання самому творити прекрасне.
Об’єктом дослідження є вивчення життєвого та творчого шляху сучасної письменниці рідного краю Марії Дружко. Предмет дослідження: сезонність життя Марії Дружко; мотиви поетичних збірок, тематика романів. Практичне значення: робота може знадобитися юним літераторам; всім,хто цікавиться сучасною українською літеатурою, матеріали можуть бути використані на уроках літератури,позакласних заходах та літературних зустрічах
Розділ 1 Художня література як мистецтво слова. Визначення поняття “література”. Особливості сучасної українськоїлітератури. Дослідивши художню літературу як мистецтво слова,можна зробити висновки,що література – це сукупність писаних і друкованих творів, мистецтво слова. Поезія починається з одкровення – спершу для автора, а потім і для читача . Саме це спрстерігається у сезонності життя поетеси
Пори року. Зима сьогоріч народилась у НіжиніА похрестили її під Обуховим. безмовнійІ батько Мороз захлинався від ніжності, Назвалася матір'ю їй Завірюха. Насіяло небо біленького борошна. Спекли коровай вітри з хуртовинами. Бенкет аж до ранку! За двері - і ‘ ‘Порожньо... Такі ото, Зимо, тобі іменини. Весна І знову дощ-стокато весняне О, ця весна співуча, як Венеція! Час- гондольєр кудись везе мене, Вже квітень варить зілля запашне Кохання дрібку додає,мов спеції. А десь по ринвах ремствує вода. Душі гондолу на далекій пристані Дзвінке чекає щастя чи біда? Поезія натхненно молода Перебираєчерепашок істини .
Сховалось Літо в загадкову Персію У чорноокості, у темновласності. Дражнило сонце засмаглими персами І час тримало у безмовній власності. Вітром окрилене,вишнево спиване, Солодке Літечко,дощами змиване, Недоціловане і недоспіване, Скотилось в Персію,пропахлу винами. Ця Осінь- достеменна парижанка! Уранці п'є туману молоко, Землі тримає теплу філіжанку, Розписану у стилі рококо. Каштани їй кивають навздогінці, Мов Єлисейські стеляться поля. Ах Осене! Ти є у кожній жінці, Котрій кохання в душу поціля.. 2010
Розділ 2пора року- дзеркало душі і творчості Марії Дружко. Проаналізувавши життєвий і творчий шлях Марії Дружко, можна узагальнити, що пори року-дзеркало душі поетеси. Ми переконалися, який багатий і розмаїтий, щедрий і душевний світ сучасної письменниці, зробили спробу доторкнутися серцем до краси поетичного слова
Зима -перший крок, перезавантаження У Кам'янському живе талановита письменниця і поетеса Марія Дружко. Свій час дівчина присвячує не лише творчості, а й активно підтримує розвиток мистецтва у нашому місті. будучи музою творчого проєкту "Viv. Art". Марія Дружко народилася у1983 році. із самого дитинства у неї проявився поетичний талант. "Я почала писати вірші до того, як навчилася , тому перші мої поезії записувала мама в зошит, який зараз зберігається у сімейному архіві". Незважаючи на те, що волею долі дівчина позбавлена можливості бачити світ навколо себе, так як втратила зір ще в дитинстві, Марія Дружко з відзнакою закінчила школу №38 і вступила до Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, який блискуче закінчила в 2005 році
Весна – рання творчість поетеси, натхнення. Перша книга Марії Дружко "Журливі журавлі" вийшла в 1999 році. Як розповіла поетеса, цю книгу їй подарував її наставник в літературі член Національної спілки письменників України Микола Ніколаєнко. У 2003 році Марія Дружко стала членом Національної спілки письменників України. Так почався новий етап в творчому розвитку молодої письменниці. У 2008 році Марія Дружко отримала міжнародну українсько-німецьку премію ім. Олеся Гончара за роман "Шейла". У 2017 році Марія закінчила роботу над другим романом "Полювання на тура". "Ця книга виявилася абсолютним експериментом, оскільки написана в новому для мене жанрі вуличного роману, - зізнається автор. Марія Дружко активно підтримує популяризацію мистецтва серед молоді. Спільно з клубом "Viv. Art" вона організувала онлайн-проєкт "Арт. Виклик".
крок до нового життя Весни моєї журавлі журливі. Куди свої прямуєте ключі В краї казкові, світлі та щасливі. Чи до свічі погаслої вночі?Цими рядками відкривається перша книжка юної Дніпродзержинської поетеси Марії Дружко ,яка не- щодавно вийшла в обласному видавництві «Поліграфіст". Незвичайність її полягає не лише в тому, що авторці поетичної збірки, яка так і називається "Журливі журавлі", усього 17 років, А насамперед у тому, що дивовижні за своєю щирістю й проникливістю рядки написані дівчиною, яка ще в ранньому дитинстві втратила зір. Отже, усі ці яскраві образи створені лише її багатою уявою
Літо - “ Атмосфера слова”. Розквіт творчості маріїЗакономірне й очевидне зростання від довершеної художньої форми до естетичного професіоналізму пролягає грубою ниткою через усі поетичні збірки Марії Дружко, починаючи із «Журливих журавлів» і до «Атмосфери слова». Процес трансформації, перевтілення, метаморфози душі авторки втілюється у тематиці та образах, які демонструють глибокі переживання, набуття досвіду через взаємодію зі світом та його впливом на майстриню слова.
З 2003 року член Національної спілки письменників України. Пише віршовані та прозові твори для дорослих і дітей. У 2019 році Марія Дружко залучилася до руху амбасадорів книжкового Форуму видавців у Львові і була удостоєна звання «Найкреативнішого амбасадора». Пише вірші, прозу, літературно-критичні статті. Видала 6 персональних поетичних збірок: Журливі журавлі. — Дніпропетровськ, 2000. Сонячна соната. — Дніпропетровськ, 2001. Камертони душі. — Дніпропетровськ, 2003. Клепсидра. — Дніпропетровськ, 2006. Стрітення. — Дніпропетровськ, 2012. Атмосфера слова. — Кам'янське, 2020.2005 року побачила світ перша дитяча книжка поетеси — «Казочка про рукавички»[2]. Після того письменниця написала ще кілька дитячих творів і казок — як віршованих, так і прозових: «Вишенька», «Бузок», «Квасько та Кватруся». Авторка романів «Шейла» (2008), «Полювання на тура»[3] (2017).
Відзнаки: Лауреатка премії Дніпропетровської обласної державної адміністрації «Обдаровані діти — надія України» (1999, 2000). Лауреатка всеукраїнського літературно-мистецького віча «Собори наших душ» імені Олеся Гончара (1998, 1999, 2000). Лауреатка міжнародного конкурсу «Морський коньок» (1998). Лауреатка обласної премії творчо обдарованої молоді (Дніпропетровськ, 2003, 2004). Лауреатка Міжнародної премії імені Олеся Гончара (2008). Лауреатка літературної премії імені Валеріана Підмогильного (2012). Лауреатка премії в галузі культури, мистецтва та літератури (2014). Лауреатка літературного конкурсу Національної спілки письменників України «Степова Еллада» (2016). Лауреатка фестивалю поезії «Підкова Пегаса» (2018). Лауреатка міжнародного фестивалю «National novel writing month» (2018).
У КАМ ЯНСЬКОМУ живе ДІВЧИНКА, Яка бачить ЙОГО у кольорових тонах. Бачить третім оком. Бачить душею. І пише душею. Коли поруч із тобою ТАКА сильна людина – з нею важко; Із лінивими, боягузами – простіше . ВОНИ не примушують нічого робити, ні до чого не тягнуться, не мають охоти. А сильний змушує тягтися і рости. І працювати до поту. І сам працює, і йому дається більше Намагається інтузіазмом запалити вогонь у серці кожної людини
Я давно захоплююсь творчістю Марії Дружко. Саме наполегливість,оптимізм,талант,творчий дух розвинув у мене здібності юної поетеси. Чарівні квіти доброти Я хочу зігріти зелену планету. Щоб від мого душевного тепла. Любов, щирість, чесність, доброта. Навкруги казковим полем розцвіла. Чарівні квіти радості, щастя, тепла Я б посадити змогла. Мудрі дощі б їх поливали, Сиві вітри оберігали. Яскраві промінчики золотого сонця спустились. Мої б квіточки розпустились,До людських душ міцно пригорнулись. Навіть черстві люди б стрепенулись. Я б їх рідній країні подарувала, Щоб вона успішно скрізь перемагала. Очі завжди радістю світились. Наше майбутнє прекрасним озорилось. Літвінова Діана
Усе у твоїх руках Старий мудрець у давній країні жив. Усе знав і все умів. Цінні поради людям давав,Значним наукам мудрості навчав. Ще інший злий чоловік у місті жив. Великій славі мудреця він дуже заздрив. Наймудрішого обхитрити схотів. Прекрасного метелика спіймав, у рукав сховав, посадив. І от, що він, хитрець, рішив: Який метелик у руках? – спитаю.-Скажи, живий чи мертвий?Ти ж мудрець, бо я не знаю. Як скаже мертвий – долоні відкриваю. Метелик чарівні крильця піднімає і злітає. Живий,- промовить,- долоні я змикаю.І бідний метелик - красень помирає. А сталося усе не так. Прийшов до мудерця дивак.І наймудріший тихо відповів: Усе у твоїх руках! Ти сам для себе твердо вибираєш,Яким кольором своє життя фарбуєш,Якому вітру тебе нести,Яку дорогу у світ обрати. Цінуй кожну мить свого життя,Щоб це було життя, а не буття. Щирість, чесність, доброту неси у своїх думках. Тоді і мрії збудуться в таких руках. Літвінова Діана