В похилій хаті край села Над ставом чистим і прозори Життя Тарасику дала Кріпачка-мати, вбита горем. Тарас Шевченко Сторінки життя великого поета. Народився 9 березня 1814 р. У селі Моринцях, У сільській хатині, Уродився він на славу Цілій Україні. . Батько Тараса Шевченка — Григорій Іванович — був із роду вільних козаків. Тобто прадід його та далекі предки були вільними: жили і працювали тільки для себе і своєї родини. Григорій Іванович був людиною письменною, тобто грамотною.
Сторінки життя великого поета. Мати - Катерина Бойко — з бідного кріпацького роду, ніжна, добра, роботяща жінка. Тепло материнського серця передалося і Тарасові. Але тяжким і безрадісним було Тарасове дитинство. Перше горе, яке спіткало хлопця — це злидні та праця, що поклали матір в домовину. Їй було лише 40 років, а хлопчикові дев'ять з половиною.
Сторінки життя великого поета. Тараса забрали зі школи дивитися за меншими в хаті. Батько одружився вдруге, взявши вдову теж із дітьми. Так-сяк жилося, доки живий був батько. А як застудився у дорозі та помер слідом за матір'ю — сиротам не стало життя у своїй хаті. Найбільше перепадало Тарасові як найстаршому, до того ж правдивому і гарячому.
Сторінки життя великого поета. В оповіданні С.Васильченка "В бур'янах" я читала, що якось у хаті сталася крадіжка — у перехожого москаля вкрали 45 копійок. Мачуха напалася на Тараса. Сама вона не могла впоратися з хлопцем, тож попросила рідного Тарасового дядька Павла. Тарас дізнався про це і втік із дому. Три дні ховався в бур'янах, читав вірші в своїй книжечці, малював, де й спіймали його. Почали катувати в сінях.
У тяжкій неволі Ріс малий Тарас. Він не вчився в школі, Він ягнята пас. Хоче малювати, Прагне він до знань, Та за це багато Зазнає знущань. За ясну свободу, Світле майбуття — Він віддав народу Все своє життя! Вмерли мама й тато... Сирота — в дяка, Тут була в хлоп'яти Грамота гірка. В пана — бусурмана В Петербурзі дім. Кріпаком у пана Був Тарас у нім. Сторінки життя великого поета.
Літературна спадщина. "Кобзар". Всі знають, що Шевченко видатний український поет. Його вірші сповнені любові до простого народу, своєї Батьківщини, рідного краю. » Свої твори Великий Кобзар писав чарівною, барвистою українською мовою, тому їх легко читати і запам'ятовувати. Ніжно, ласкаво він описує природу України — вітер, сонце, зорі, дерева...
Шевченко — художник. Тарас познайомився з художниками Брюлловим, Венеціано-вим, поетом Жуковським, які побачили великі здібності молодого художника та викупили його з неволі. І він виправ-дав їхні надії. У 1845 році закінчив Петербурзьку художню академію з двома срібними медалями і званням "вільного" худож-ника. Шевченко малює портрети, карти-ни, ілюстрації до своїх віршів. Ось подивіться, які чудові картини залишив у спадок Тарас Шевченко.
Народ про Шевченка. Поетичне слово Шевченка має чудодійну силу, воно любить і ненавидить, плаче і сміється, радіє і сумує. Його ім'я ми славимо у своїх розповідях, народом про нього складені прислів'я та приказки. Хто з Шевченком знається, той розуму набирається. Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став. Шевченків "Кобзар" — для народу великий дар.