Презентація: "ЖИВОПИС ІТАЛІЙСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ: зміна погляду на людину і світ"

ЖИВОПИС ІТАЛІЙСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯзміна погляду на людину і світ

Епоха Відродження, або Ренесанс є одним із найважливіших етапів в історії європейського мистецтва. Цей час став переломним моментом у розвитку живопису, який відійшов від канонів середньовіччя та звернувся до нових, більш реалістичних і гуманістичних підходів. Митці Ренесансу черпали натхнення з античної спадщини, прагнучи поєднати красу, гармонію та науковий підхід у своїх творах. Нижче розглянемо основні особливості живопису цієї епохи. Леонардо да ВінчіВітрувіанська людина

Повернення до античних ідеалів. Однією з ключових рис Ренесансу стало відродження інтересу до античної культури, зокрема до мистецтва Стародавньої Греції та Риму. Художники почали досліджувати античні ідеали краси та гармонії, намагаючись передати природність людського тіла та виразити духовність через матеріальні форми. Це прагнення до античної досконалості стало відображенням загального інтересу до філософії та науки, які також були характерними для цієї епохи. Сандро БоттічелліВесна (фрагмент)

Впровадження лінійної перспективи. Живописці Відродження зробили значний прорив у розвитку лінійної перспективи, що дозволило їм створювати ілюзію глибини та тривимірного простору на двовимірних полотнах. За допомогою цієї техніки художники могли реалістично зображати будівлі, інтер’єри та пейзажі, створюючи відчуття реалістичного простору. Ця техніка дозволила кардинально змінити підхід до композиції та сприйняття картин глядачами. Рафаель СантіЗаручини Діви Марії (фрагмент)

Реалізм та увага до деталей. Однією з основних особливостей живопису Ренесансу було прагнення до реалістичного зображення світу. Художники ретельно вивчали людську анатомію, природу та побут, щоб точно передати реальність на полотні. Це відображалося у реалістичному зображенні людей, тварин, рослин та архітектурних об’єктів, а також у деталізації матеріалів, текстур та тканин. Митці прагнули досягти максимального природного вигляду своїх картин, що стало основою для розвитку подальших художніх стилів. Рафаель СантіСікстинська Мадонна

Світлотінь та техніка chiaroscuro. Ренесанс приніс із собою новий підхід до використання світла та тіні в живописі. Техніка chiaroscuro (світлотінь) дозволяла художникам створювати об’ємність, підкреслювати форму предметів та передавати глибину простору. Ця техніка стала важливою для зображення людського тіла, створення динаміки та виразності в портретах. Завдяки цьому картини набували більш драматичного характеру та реалістичності. Мікеланджело БуонароттіДельфійська сивілла (фрагмент розпису Сікстинської капелли)

Використання олійних фарб. У цей період олійні фарби стали важливим технічним нововведенням. Вони надавали можливість створювати більш насичені кольори та плавні переходи між світлом і тінню, що було неможливо при використанні темпери, яка висихала швидше. Олійні фарби дозволяли працювати над картинами довше, ретельно опрацьовуючи деталі та досягаючи потрібних ефектів. Ця техніка стала поширеною спочатку у Північній Європі, а згодом — і в Італії. Леонардо да ВінчіПортрет Монни Лізи

Гуманізм у мистецтвіГуманізм, який був одним із головних ідейних напрямів епохи Відродження, знайшов своє відображення і в живописі. Людина, її почуття, емоції та внутрішній світ стали центральними темами мистецтва. Портрети, створені в цей період, демонстрували не лише зовнішність, але й психологічний стан зображених осіб. Художники прагнули передати унікальність кожної особистості та розкривали внутрішній світ людини через її вираз обличчя та пози. Томазо Мазаччо. Свята Трійця (фрагмент)

Алегорія. Попри реалістичні тенденції, митці Ренесансу активно використовували символіку та алегорії. Це допомагало передавати більш складні філософські та релігійні ідеї через образи. Наприклад, у картинах Леонардо да Вінчі або Сандро Боттічеллі можна знайти символічні деталі, які розкривають глибокий зміст твору. Символізм використовувався для передачі моральних уроків, духовних істин або особистих роздумів художника. П'єро делла Франческа. Поховання Святого Древа

Видатні майстри та їх вплив. Епоха Відродження подарувала світу таких великих майстрів, як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, Тиціан, та багатьох інших. Їхні твори стали еталонами художньої майстерності та вплинули на подальший розвиток європейського мистецтва. Їхні досягнення у техніці, композиції та ідейному наповненні картин продовжують бути предметом досліджень та натхнення для художників усього світу. Тиціан Вечелліо. Каяття Святої Марії Магдалини

Гуманісти епохи Відродження не бачили конфлікту між вченням давніх філософів і християнством. Відсутність сприйнятого конфлікту дозволило художникам раннього Відродження вільно поєднувати класичні форми, класичні теми та християнське богослів'я. Митці Відродження зображали здебільшого біблійні сюжети, але залишалися людьми зі своїми слабкостями. І цей факт відображався у їхніх творах. Фра Філіппо ЛіппіМадонна з немовлям і двома янголами

Фра Філіппо Ліппі, 1406 — 1469 рр. Флорентійський художник, монах, вчитель Боттічеллі, учень Мазаччо і володар однієї з найбільш авантюрних біографій серед художників Відродження. Фра Філіппо Ліппі був сиротою з раннього дитячого віку, тому його виховувала тітка. З восьми років жив і навчався у монастирі. Монахи були хорошими педагогами, але вони визнавали, що гуманітарні науки вдаються Філіппо погано, а точні науки — взагалі не вдаються. Тільки на уроках малювання цей розсіяний хлопець був зібраним й уважним. Цей авантюрист навіть провів півтора роки в Африці у рабстві, але його відпустили завдяки портрету його хазяїна, який так вразив того.

Фра Філіппо ЛіппіМадонна в лісіФра Філіппо ЛіппіМадонна з дитям

Карло Крівеллі, 1430 — 1495 рр. Карло Крівеллі народився в родині художника Джакопо Крівеллі у Венеції. Ймовірно, його навчання проходило під керівництвом батька. Творчість Крівеллі була сформована під впливом венеційської школи живопису, однак його роботи відзначаються глибоким індивідуальним стилем. Помер Крівеллі у 1495 році, залишивши по собі багату спадщину релігійних полотен, які відображають його неповторний стиль і бачення.

Карло Крівеллі Марія Маглалина. Карло КрівелліПокладення Христа в гроб

Андреа дель Верроккіо, 1435 — 1488 рр. Андреа дель Верроккіо (1435–1488) був видатним італійським скульптором, живописцем і ювеліром, який залишив значний слід у розвитку мистецтва Відродження. Художник народився у Флоренції в родині майстра теслі. Про його дитинство відомо дуже мало. Уперше про нього згадується в документах 1452 р. у зв’язку з ненавмисним убивством дорослого під час гри. Андреа виправдали. Перш ніж звернутися до живопису та скульптури, Верроккіо працював у ювелірній майстерні. Його рання кар’єра формувалася під впливом великих флорентійських митців того часу, таких як Донателло та Лоренцо Гіберті. Був учителем Леонардо да Вінчі.

Андреа дель Верроккіо. Мадонна з немовлям. Андреа дель Верроккіо. Тобіас і янгол

Сандро Боттічеллі, 1445 — 1510 рр. Сандро Боттічеллі був молодшим сином у сім`ї ремісника. Він три роки навчався у відомого флорентійського художника Філіппо Ліппі, а потім продовжив навчання в уже згаданого Андреа Верроккіо. В середині 1470-х років Сандро звертається до портретного жанру мистецтва. У 1482 році папа Сікст IV попросив Боттічеллі допомогти в оформленні Сікстинської капели. Тоді Сандро Боттічеллі виконав три біблійні фрески. В 1490 — 1500 рр. Боттічеллі потрапляє під вплив учення монаха-домініканця Джіроламо Савонароли, який критикує церковні порядки того часу. Перейнятий ідеями аскетизму та покаяння, Сандро почав використовувати більш темні та стримані кольори.

Сандро БоттічелліНародження Венери

Сандро БоттічелліВесна

Леонардо да Вінчі, 1452 — 1519 рр. Леонардо да Вінчі народився неподалік містечка Вінчі, поблизу Флоренції. Його батько — заможний нотаріус, мати — селянка. Лише перші роки Леонардо провів з матір’ю, адже, коли батько одружився з багатою жінкою, то забрав його до себе. Вважається, що розлучений із матір’ю Леонардо все життя намагався відтворити її образ у своїх шедеврах. Зацікавився живописом Леонардо в юному віці: у 15 років він вчився в майстерні італійського скульптора та художника Верроккіо. Леонардо довгі роки мандрував Італією, займався математикою, інженерними справами. Він здійснив десятки винаходів, креслення яких було знайдено аж після його смерті. Зокрема да Вінчі вигадав парашут, прототип для кулемета та водолазний костюм.

Леонардо да ВінчіПортрет дами з горностаєм Леонардо да ВінчіМадонна Літта

Мікеланджело Буонарроті, 1475 — 1564 рр. Майбутній геній був народжений на території Тоскани в невеликому селищі Капрезе в сім’ї аристократа, що розорився. Матір померла, коли хлопчику було шість років. Не маючи можливості самотужки виховати дітей, Людовіко Буонарроті змушений був віддати сина годувальниці. На щастя, сім’я, в яку він був відданий, була люблячою і ставилася до вихованця добре. Він здобув швидше здібності до скульптури і ліплення, ніж читання чи писання. Незабаром його батько знову одружився, і було прийнято рішення віддати хлопчика в школу Франческо Галатея да Урбіно. Навчання йшло дуже повільно і більшу частину свого часу юний художник проводив за змальовуванням ікон і фресок. Розуміючи, що навчання хлопчика результатів не принесе, його батько віддав Мікеланджело в майстерню до Доменіко Ґірландайо. Тут він познайомився з основними мистецькими матеріалами та техніками.

Мікеланджело БуонарротіСтворення Адама, фреска

Рафаель Санті, 1483 — 1520 рр. Рафаель Санті народився в сім’ї художника Джованні ді Санті ді П’єтро в місті Урбіно. Батько був під покровительством герцогів Урбіно і працював їхнім придворним художником. Юний Рафаель допомагав виконувати численні замовлення герцога Монтефельтро. Невдовзі батько зрозумів, що талант сина перевершує його власний, і відправив того на навчання в місто Перуджу до відомого майстра П’єтро Перуджіно. Однак юнак не захотів виконати волю батька. Лише після його смерті у 1496 році Рафаель прибув у Перуджу. Через три роки сімнадцятилітнього художника визнали зрілим майстром.

Рафаель Санті Мадонна з трояндою. Рафаель Санті Портрет дами з єдинорогом

Тиціан Вечелліо, 1490 — 1576 рр. Тиціан Вечелліо народився в родовитій сім’ї та перші кроки в мистецтві зробив у майстерні мозаїста Себастьяно Дзукатто. Після цього він учився в майстрів Джованні Белліні, Джентіле Белліні, Джорджоне. З 1517 року обіймав посаду офіційного живописця Венеції та її республіки. Його клієнтами були Карл V, іспанський король Філіп II, папа Павло III, правителі Мантуї, Феррарі, Урбіно й інші не менш відомі особистості. Якщо розмістити весь його живопис у порядку появи, то можна простежити шлях усвідомлення художником цього світу. В ранній творчості, наприклад, переважає радість, а пізніше — драматичні колізії. Визначна властивість пізніх робіт Тиціана — їхній найтонший барвистий хроматизм. Майстер будує колористичну гаму підпорядковану приглушеному золотистому тону на тонких відтінках коричневого, синьо-сталевого, рожево-червоного, блідо-зеленого. Пізні картини Тиціана переливаються безліччю півтонів та характеризуються легкістю. Манера письма художника набуває виняткової свободи.

Тиціан Вечелліо. Динарій кесаря. Тиціан Вечелліо. Портрет імператора Карла V

Гуманізм Відродження вплинув на мистецьку спільноту і на те, як сприймалися художники. У той час як середньовічне суспільство розглядало художників як слуг і ремісників, художники епохи Відродження були навченими інтелектуалами, і їхнє мистецтво відображало цю точку зору. Меценатство мистецтва стало важливим видом діяльності. З'явилися багаті меценати, такі як Козімо де Медічі, і це значною мірою сприяло розширенню художнього мистецтва того часу. Джакопо Понтормо. Портрет Козімо Медічі

Дякую за увагу!Світлана ІЛЬЧЕНКО