Презентація "Значення критичного мислення у хімічній освіті"

ЗНАЧЕННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ХІМІЧНІЙ ОСВІТІ

3 Мислення - міркування, зіставлення явищ об'єктивної дійсності з відповідними висновками. Великий тлумачний словник української мови Критичне мислення - така організація навчання, за якої учні не просто запам'ятовували матеріал з предмету, а запитували, досліджували, творили, вирішували, інтерпретували і дебатували за змістом матеріалу.

Люди, які мають навички критичного мислення:  Чесні самі з собою;  Перемагають сумніви;  Ставлять запитання;  Базують судження на доказах;  Можуть відокремити головне від риторики;  Ними практично неможливо маніпулювати.

Людина, яка критично мислить, вмітиме:  Визначити проблему;  Перевірити використану інформацію;  Проаналізувати твердження, що лежить в основі інформації;  Враховувати альтернативні точки зору;  Визначати наявність підтексту в інформації;  Робити висновки;  Приймати оптимальні рішення

Ключові елементи критичного мислення: 1. Самостійне. Інформація – відправний, а не кінцевий пункт критичного мислення. 2. Починається з постановки питання і подальшого визначення проблеми 3. Базується на переконливій аргументації 4. Володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації 5. Грунтується на критеріях. Критерії – це положення, які бере до уваги критично мисляча людина, оцінюючи ідеї у процесі їх аналізу. 6. Критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії 7. Є мисленням, яке самовдосконалюється

Особливості навчального процесу, побудованого на засадах КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ  У навчання включаються завдання, розв’язання яких потребує мислення вищого рівня  Навчальний процес обов’язково організований як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними.  Результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення  Критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доказами та формулювання умовиводів. Сюди ж відноситься і здатність знаходити та інтерпретувати оригінальні документи та джерела інформації, аналізувати аргументи, обґрунтовувати висновки міцними доказами.  Учні повинні бути вмотивовані до обговорення проблеми, а не намагатися уникнути її розв’язання. Вони мають працювати всі разом, щоб досягти спільного консенсусу

Структура сучасного уроку з використання технологій критичного мислення виглядає так: - актуалізація знань; - усвідомлення матеріалу (змісту уроку); - рефлексія. елементи уроку доповнюються епіграфом (девізом), що обов’язково має зв’язок з темо. Ю уроку, та розминкою.

Розминка замінює організаційний момент, до якої входять психологічні міні – тренінги, цікаві логічні вправи, завдання , поетичні рядки, проблемні питання. Розминка сприяє підготовці учнів до сприйняття матеріалу, позитивно налаштовує на роботу учнів під час уроку, створює сприятливий психоемоційний клімат

Етап мотивації навчальної діяльності збуджує мотиви і стимули до дій учнів на уроці, включає поетичні рядки, уривки літературних творів, цікаву інформацію з теми уроку, рольові ігри, мультимедійні презентації. Використання мультимедійних презентацій може забезпечити наочність, що сприяє комплексному сприйняттю й кращому запам’ятовуванню матеріалу

На етапі сприйняття та засвоєння матеріалу часто використовую різні форми і методи роботи в групах. Це робота над створенням і захистом проектів, читання з передбаченням, методи «Гронування», діаграми Вена, «Обмінятися проблемами», «Снігова куля», метод «кейсів».

Етап рефлексії включає вправи для закріплення та корекції знань учнів: «Сенкани», «Гронування», «Кола Вена», проблемно-творчі задачі, твори-п’ятихвилинки, «Одним словом»

Підсумки уроку вчать учнів робити висновки на базі вивченого матеріалу. На етапі підведення підсумків застосовую рольові та екологічні ігри, вправи «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Час похвали».

найголовніше на уроках – створення ситуації успіху, щоб дати змогу кожному учневі розкритися повністю. Для цього необхідно: 1. Зняти страх («Це просто», «Це легко», «Не вийшло – нічого страшного, попрацюєш і обов’язково вийде»).2. Надати приховану допомогу («Я вважаю, що краще б почати з цього…», «Мені здається, що основне тут…»). 3. Уміти авансувати особу («У тебе все вийде»). 4. Використовувати прийом персональної винятковості («Саме ти…»). 5. Зробити педагогічну оцінку результату («Ти це добре зробив», «Ось тепер вийшло чудово»).

Калейдоскоп думок. Треба вчити не думок, а думати. Е. Кант Найбільша в світі розкіш – це людське спілкування Антуан де Сент – ЕкзюперіКоли вчителі перестануть учити, учні нарешті зможуть учитися Франсуа де Ларошфуко Учитель, котрий намагається викладати без того, щоб викликати бажання вчитися, кує холодне залізо Г. Манн Мета навчання дитини – дати їй можливість жити самостійно, без учителя Альберт Губбард