1. Особливості розвитку арабської культури. 1. Поважне ставлення до знань, заохочення розвитку науки. 2. Збереження, використання культурних досягнень античності та Стародавнього Сходу. 3. Заборона зображати людей та будь-які живі істоти. Відсутність ікон та картин. 4. Поширення арабесок та каліграфії, які замінили за змістом ікони.
Наукові знання Харун ар - Рашид У VIII – IX століттях арабською мовою були перекладені праці давньогрецьких, іранських, індійських вчених; Найвідомішим перекладачем був Харун ар – Рашид У Багдаді був створений «Будинок Мудрості» – сховище, де перекладали , переписували та зберігали книги
Історія Сторінка з арабського літопису Історія з‘явилася у арабів разом із ісламом. З’явилися перекази та легенди про Мухаммада, його біографії, відомості про те, як з’явився іслам Історики прославляли завоювання арабів; коротко передавали історію римських, ізантійських та іранських правителів
Географія Арабські мандріники Великою повагою користувалася у арабів географія Про це говорить навіть арабське прислів’я: «Хто відправляється у мандрівку заради науки, перед тим відкриває двері раю». Географи вивчали не тіьки повідомлення про інші країни, але й намагалися побувти у них.
Медицина Авіцена (Ібн – Сіна) Успішно розвивалася медицина. В Середній Азії жив великий вчений Ібн Сіна (980 - 1037), в Європі його називали Авіцена. Він був дуже різносторонньою особистістю - філософом, астрономом, географом, медиком, поетом. Йому належить більш ніж сто наукових праць; Авіцена описав ознаки багатьох хвороб, невідомих до цього
Алхімія Алхімічні символи Алхімія – це наука, яка була явищем, характерним для всіх середньовічних держав; Головна мета алхімії – це пошук універсальних ліків від усіх хвороб (воскресальний камінь); Алхіміки працювали також над пошуком речовин, які перетворювали б у золото навіть воду.
Література На арабському ринку Купці та погоничі верблюдів привозили із інших країн чудові казки. Їх розповідали у палацах халіфа та багатіїв, на базарах, вулицях и в будинках Багдаду. Слухачі любили розповіді про дивні мандрівки та пригоди. Ще до ісламу у арабів виникла багата поезія, що відображала побут та звичаї кочівників. У кожному племені був свій визнаний поет, що виступав на святах.
Омар Хайам (1048 – 1123 рр.) Сучасний портрет На Близькому Сході Омар Xайям був знаний передусім як видатний учений. Слава про його дивовижні знання поширилася по всій Середній Азії. Він був видатним математиком, фізиком, астрономом, філософом - справжнім тогочасним енциклопедистом. Але у світі він відомий перш за все як автор «Рубаї» - віршів, що прославляють віру, любов, мудрість та силу духу.
«Тисяча та одна ніч» Ілюстрації із книги Простий народ передавав смішні історії про хитрунів, які обманювали чиновників. Із цих переказів згодом був складена збірка, відома на весь світ «Тисяча та одна ніч». Головною героїнею стала Шахразада, яка завдяки своїй хитрості не тільки врятувала своє життя, але й вдало вийшла заміж.
Собор Святої Софії У порівнянні із християнським храмом облаштування мечеті було більш ніж скромним: в ній немає ані меблів, ані дорогих речей, ані музичних інструментів. Підлога застелена килимами, на яких сидять відвідувачі, що залишили за дверима своє взуття; стіни розписані цитатами із Корану
Значення культури Халіфату 1) Європейці сприйняли від арабів багато цінних наукових знань. 2) Праці арабських математиків, лікарів, астрономів стали інструкцією для вчених середньовічної Європи. 3) Від арабів європейці отримали не тільки цифри, але й нову систему відліку, знання по астрономії, в тому числі назви багатьох зірок. 4) У арабів ми навчились креслити більш досконалі карти, пізніше - користуватися компасом та глобусом. 5) Твори Авіцени по медицині, перекладені на латинську мову до XVII століття були настільною книгою європейських лікарів. 6) Мусульманське мистецтво вплинуло на особливості архітектури, на звичаї та традиції Іспанії та Південної Італії, багатьох країн Африки. 7) У великих бібліотеках зберігалися старовинні рукописи. Багато праць давньогрецьких вчених та письменників із країн Халіфату стали відомими в Європі завдяки арабам.
Висновки Індійський поет Рабіндранат Тагор сказав: «Я не хочу обносити стінами свій будинок чи забивати свої вікна. Я хочу, щоб дух культури різних країн як найбільш вільно віяв звідусіль: не потрібно лише, щоб він збив мене з ніг». Ці слова добре ілюструють історію розвитку арабської культури. Вона, увібравши в себе досягнення багатьох народів та поколінь, не впала, не втратила актуальності і зараз. Вона продовжує свою переможну ходу.
Список використаних джерел Література 1. Рубель В. А. історія середньовічного Сходу: Курс лекцій. / Рубель В. А. -Київ, 1997. 2. Коран / Перекл. з араб. Я Плотнюка // Всесвіт. - 1990. - № 96. 3. Журавский А В. Христианство и ислам. / Журавский А В. - Москва, 1990. Інтернет – ресурси http://svitppt.com.ua http://www.schoollife.org.ua http://notatka.at.ua