Презентація "Зоряний вказівник"

ророботросаромбро….

татанок. Таймталісманта….

кукупивкуріпкакурткаку….

дудумавдумкадунувку….

какартавкашакаретаку….

сисилосипавсинокку….

скласклосклусклюсклесклісклискля

вклавкловклувклювклевклівкливкля

згразгрозгрузгрюзгрезгрізгризгря

скнаскноскнускнюскнескніскнискня

вклавкловклувклювклевклівкливкля

зблазблозблувдлюзблезблізблизбри

здлаздлоздлуздлюздлездлідзлиздля

Ся. Мб. Ал. Чу. Нк. Еосмачне яблуко. Ну. Оч. Ве. Ин. Йь новий учень Тх. Ем. Ма. Нр. Аа темна хмара Кг. РіУр. Тк. Аа крута гірка Зб. Ео. Лр. Ещ. Ни. Ик. Й зелений борщик Нз. Ау. Сп. Ти. Ун. Пк. На. А наступна зупинка

МОРЕЛІСЧАРИФЕЯМАЛАКРАЙНЕБОБЛИСКАВКАСХИЛВНОЧІХМАРИВІТЕРЩОБЗОРІНЕБОВОНАТРОХИОДНАСАМАЇХАВЛІТОКОЛИБІДАРИФИСАМЕФЕЇНИЖЧЕПРЯМОВІКНОСИЛАДОБРОКНИГАДОКИШВИДКОЗНОВЗНАЄ

Зорянийвказівник

У лісі мешкали феї та чаклуни. Ліс стояв неподалік від моря, і якщо пройти на самий його край, то можна було згори побачити порт, де стояли кораблі.

Чаклунки, які тільки вчилися, приходили на схил, щоб вправлятися та водночас милуватися морем.

Якось дві маленькі чаклунки —Мей та Уельса - прийшли вночі, щоб повчитися створювати хмари та підіймати вітер. - Я - вивчила закляття, яке дозволяє керувати зорями, — сказала Мей.

Мей вимовила закляття, і Уельса побачила, що одна зоря почала рухатися. Вона сковзнула трохи нижче та зупинилася. - 0, я теж дуже хочу спробувати, - мовила Уельса.

Дівчатка почали практикува-тися. Зорі швидко стали «бігати» небом. Ось вже пересунулася Мала ведмедиця, потім далеко відійшла Полярна зоря.

Прямо над головами чаклунок утворилося велике скупчення зірок. - Ви що тут робите? -дівчатка озирнулися й побачили головну чаклунку.

- Ми вчимося керувати зорями, - мовила Мей. - Це я бачу. Я вийшла попити, дивлюся у вікно, а тут небо змінюється, - сказала чаклунка.

- Вийшло добре, а ви подумали про наслідки? - Які ще наслідки? Це ж зорі, вони просто красиві та сяють, - сказала Мей. - Та ні, ось дивіться, промовила чаклунка і показала рукою на море.

У ньому виднівся великий корабель, який мав прямувати до порту. Але чомусь він плив у бік рифів, які могли завдати йому великої шкоди.

- Моряки завжди орієнтуються по зорях, — пояснила чаклунка ученицям. — А ви змістили зорі на небі, й корабель пішов хибним курсом.

Ми маємо швидко усе виправити, доки не сталося велике лихо. Чаклунка та учениці почали знов ставити зорі на свої місця. Корабель змінив курс та пішов до порту.

Чаклунка сказала, що не тільки цей корабель міг піти на рифи. Катастрофа могла трапитися зі всіма кораблями. Саме тому, маючи велику силу, треба вміти нею розпоряджатися. Бо саме через необачні вчинки часто трапляється біда.

1. Як звали двох маленьких чаклунок?2. Якими діями чаклунки ледь не наробили біди?

З. Хто зупинив чарування Мей та Уельси?4. Яке саме лихо могло статися завдяки непоміркованим діям маленьких чаклунок?