Презентація "Зростання громадської активності українського суспільства. Проголошення Декларації про державний суверенітет України".

Розділ:«Відновлення державної незалежності України, її роль у розпаді СРСР»Тема: «Зростання громадської активності українського суспільства. Проголошення Декларації про державний суверенітет України»

Що таке «гласність»?

Сутність політики гласностіПовернення із забуття історичних фактів, які раніше свідомо приховувались;Оприлюднення фактів і подій щодо сучасності, які раніше теж приховувались;Публікація літературних творів письменників радянської доби та зарубіжних письменників, розповсюдження яких раніше каралося і не дозволялося;Більш широке знайомство радянського загалу з масовою культурою Заходу;Послаблення цензури, відносна свобода слова.

Причини активізації національного руху в Україні: Русифікаторська політика союзного керівництва у попередні десятиріччя;Чорнобильська катастрофа, яка засвідчила всю згубність подальшого перебування України у складі СРСР і повну безпорадність компартійного керівництва УРСР;Гласність та лібералізація суспільно-політичного життя, які сприяли активізації українського суспільства.

Прояви національного руху в УкраїніМітинги, демонстрації, акції протесту. Формування широкого загальнонаціонального руху – Народного руху України за перебудову. Формування українських національних партій

Фестиваль «Червона рута»17–24 вересня 1989 року, в Чернівцях відбувся перший фестиваль української сучасної пісні та популярної музики «Червона рута». Cвято української музики тривало під пильним контролем КДБ, міліції та Компартії. Втім, навіть пильна увага не завадила тому, що на пісенному святі прозвучав Гімн України і люди розгорнули синьо-жовтні прапори. Фестиваль «Червона рута» став не просто культурною подією, це був вагомий поступ українців у здобутті незалежності Української держави.​

«Ми забули рідну мову, за яку колись діди кров свою пролили», – співав наймолодший учасник фестивалю «Червона рута» дрогобиччанин Тарас Курчик. Музикант написав слова і музику до пісні, яка принесла йому успіх. Готувався митець до фестивалю дуже емоційно. Спогади про першу «Червону руту»«Тоді Радіо Свобода назвало мою пісню гімном української мови і досі її ще пам’ятають, досі вона актуальна. А друга пісня була на слова Богдана Стельмаха, присвячена Володимирові Івасюку. Я тоді був на хвилі емоцій і в цьому настрої підбирав пісні. Артисти співали не лише слова, це було на рівні сильної енергетики, публіка неймовірно підтримувала кожного. Всі глядачі були у стані піднесення і очікування, десь було відчуття, що піснями твориш свою країну вже», – каже Тарас Курчик.

Народний рух України за перебудову. Установчий з'їзд Народного руху України за перебудову відбувся у вересні 1989 р. Його делегати представляли майже 280 тис. громадян України. Кожна з течій — і помірковані (В. Яворівський, І. Драч, Д. Павличко та інші), і радикали (В. Чорновіл, Л. Лук’яненко, М. Горинь та інші) — пропонувала своє розуміння політичних цілей організації. Якщо помірковані виступали за незалежну суверенну Україну в межах реформованої союзної федерації, лібералізацію КПРС, то радикали наполягали на виході України зі складу СРСР, здобутті незалежності, утвердженні в суспільстві багатопартійності. У багатьох виступах ішлося про можливість і необхідність захоплення влади, але мирним, парламентським шляхом.

«Живий ланцюг» «Живий ланцюг» відбувся у неділю 21 січня 1990 року, коли мільйони людей взялися за руки, з'єднавши Івано-Франківськ (через Львів) і Київ у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. Він був одним із наймасштабніших у світовій історії та став масштабним кроком до здобуття незалежності Україною. Довжина ланцюга перевищувала 770 км.

Причини появи багатопартійності в УкраїніРозширення демократизації суспільного життя, гласність;Історичні корені багатопартійності в Україні;Виникнення і розвиток дисидентського руху;Нездатність КПРС продовжувати виконання керівної ролі усього суспільства

Етапи становлення багатопартійності в Україні в період «перебудови»1. 1988-1989 – створення умов багатопартійності. Створення опозиційних до КПРС неформальних об`єднань та рухів: Українська демократична спілка (УДС), Українська гельсінська група (УГГ), Народний рух України за перебудову.2. 1989-1990 – етап безпосереднього створення початкової багатопартійності. За цей час у республіці створено понад 20 партій.3. Початок 1991-серпень 1991 – кардинальні зміни в становленні багатопартійності.

Вибори до Верховної Ради УРСР у 1990 р. Центральною подією в суспільному житті республіки були вибори в березні 1990 р. народних депутатів до Верховної Ради України та місцевих Рад народних депутатів. Вихід на політичну арену значної кількості нових громадських об’єднань суттєво змінив характер виборів, які вперше за радянських часів були альтернативними (на 450 мандатів до Верховної Ради УРСР претендувало майже 3 тис. кандидатів). У західних областях і Києві опозиційно налаштовані кандидати здобули значну підтримку. Уперше в історії України Верховна Рада республіки 15 травня 1990 р. почала працювати в парламентському режимі (сесія тривала не один-два дні, як раніше, а 60 робочих днів).

Вибори до Верховної Ради УРСР у 1990 р. У Верховній Раді України утворилася парламентська більшість («група 239»), у якій поряд із прагматиками, що швидко реагували на різкі зміни обставин, було чимало відвертих консерваторів, та парламентська опозиція — Народна рада (125 депутатів), яка складалася з прибічників як поміркованих, так і радикальних поглядів. Парламентську опозицію очолив Ігор Юхновський. Із перших днів роботи Верховної Ради опозиція відігравала помітну роль і стала локомотивом на шляху до незалежності. Її представники (І. Юхновський, О. Ємець, Д. Павличко, Лесь Танюк, В. Яворівський та інші) очолили сім із 23 постійних комісій. Першим головою українського парламенту було обрано лідера українських комуністів В. Івашка.

Декларація про державний суверенітет України. Основні положення Декларації:- народ України становлять громадяни республіки всіх національностей;- закріплено державний, народний, національний суверенітети, повноту й неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах;- поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову;- виняткове право народу України володіти, користуватися і розпоряджатися національним багатством;- самостійність України у вирішенні питань економіки, екології, культурного розвитку, зовнішньої і внутрішньої безпеки, міжнародних відносин;- миролюбна зовнішня політика, постійний нейтралітет;- визнання верховенства загальнолюдських цінностей над класовими;- гарантія права на вільний національно-культурний розвиток усіх національностей, що проживають на території України;- необхідність піклуватися про задоволення національно-культурних потреб українців за межами республіки.16 липня 1990 р.

«Революція на граніті»Студе́нтська револю́ція на грані́ті — кампанія широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організована українською молоддю, переважно студентами. Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990 року в УРСР. Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції в Києві (нинішньому Майдані Незалежності). Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту.

«Революція на граніті»Хоч би що там було, за 16 днів жовтня 1990 року організований студентами протест домігся виконання висунутих його учасниками п’яти вимог. 17 жовтня Верховна Рада УРСР своєю постановою гарантувала:• звільнення прем’єр-міністра УРСР Віталія Масола;• проведення в Українській РСР нових виборів;• проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за їхньої згоди;• створення тимчасової комісії Верховної Ради УРСР із питання націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України;• відкладення підписання нового союзного договору між республіками СРСР."При всьому тому, що ми перебували тоді в отих усіх можливих організаціях – "Товариство Лева", "Народний рух", Товариство української мови, ми зрозуміли, що нам треба робити свою організацію, що в кожній із цих організацій ми є… молодші й недосвідчені… Ми зрозуміли, що нам потрібна своя організація, у нас був свій порядок денний… Революція на граніті показала: ми придумали, ми зробили і ми готові це зробити до кінця. Ми добиваємося всього, ціна – наше життя. Доб’ємся або не доб’ємся. Добилися".(Олесь Пограничний)Спогади учасників

Висновки:- «Гласність» сприяла зростанню громадсько-політичної активності, пробудженню національної самосвідомості, створенню неформальних громадсько-політичних об’єднань, які в умовах розвалу радянської системи стали основою для створення багатопартійності та боротьби за незалежність України.- Вибори 1990 р. сприяли поглибленню національно-визвольного руху, спрямованого на здобуття Україною суверенітету. Незважаючи на те, що більшість у Верховній Раді УРСР за партійною належністю становили комуністи, основна їхня кількість була налаштована прагматично. Розуміючи, що союзний центр уже не здатний управляти державою, а СРСР приречений, більшість депутатів Верховної Ради УРСР підтримали проголошення Декларації про державний суверенітет України та інші законодавчі акти, які зміцнювали суверенітет республіки.- Кульмінацією політичної активності суспільства в 1990 р. стала «революція на граніті».