План уроку: Утворення неформальних громадських організацій і груп та виникнення опозиції: А) Українська Гельсінська спілка. Б) Народний рух України за перебудову. Перехід частини республіканської номенклатури на національні позиції. Перші альтернативні вибори (1990 р.). «Декларація про державний суверенітет України». «Революція на граніті». Масові страйки шахтарів. Формування багатопартійності. Відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (Кримської АРСР). Створення Меджлісу кримськотатарського народу. Відродження релігійного життя.
1. Утворення неформальних громадських організацій і груп та виникнення опозиціїРоки «перебудови» відзначалися чимдалі більшим зростанням політичної активності суспільства. Вона виявлялася в діяльності так званих неформальних груп і об’єднань. Неформальними їх назвали на відміну від формальних, які створювалися до «перебудови» під контролем парткомів і підрозділів КДБ. У серпні 1987 р. колишні політв’язні та шістдесятники спільно зі студентською молоддю створили в Києві Український культурологічний клуб (УКК). Членів цієї організації цікавили проблеми культури та «білі плями» історії. У жовтні 1987 р. у Львові заявило про початок діяльності Товариство Лева. Реакцією на катастрофу на ЧАЕС стало заснування в грудні 1987 р. екологічної асоціації «Зелений світ».
У 1987 -1988 рр. відновили свою діяльність Українська Гельсінська спілка та видання журналу «Український вісник», який став її офіційним друкованим органом. У лютому 1989 р. відбулася установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка. За безпосередньої участі цієї організації і під тиском громадськості в жовтні 1989 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про мови в Українській РСР». Цей документ юридично закріплював державний статус української мови. Центром політичної активності в Україні був Львів. Перший масовий мітинг у Києві – екологічний, відбувся 13 листопада 1989 р. біля Республіканського стадіону. Його мета – знайти і покарати винних за приховування наслідків аварії на ЧАЕСУлітку 1989 р. у Радянському Союзі спалахнув масовий шахтарський страйк. Уперше за роки радянської влади роботу припинили одночасно багато підприємств у Донецькому та Львівсько-Волинському вугільних басейнах через дефіцит продовольчих і промислових товарів, низьку заробітну плату
У вересні 1989 року виникла наймасовіша політична організація — Народний Рух України за перебудову. На час установчого з’їзду чисельність Руху становила 280 тисяч осіб. Очолив організацію поет Іван Драч. Головна мета діяльності — «побудова в Україні демократичного і гуманного суспільства»Тодішнє керівництво КПУ під орудою Володимира Щербицького вороже зустріло спалах неконтрольованої політичної активності у республіці. Особливо це проявилося у ставленні до Руху. В засобах масової інформації була розгорнута агресивна антирухівська кампанія. Найбільшу кількість неформальних організацій становили культурно-історичні, суспільно-політичні, екологічні, спортивні й інші самодіяльні групи, об’єднання та організації. (більше 47 тис.організацій!!!)У к.1980-х років демократичні сили стали відкрито використовувати символ українського національного супротиву - синьо-жовтий прапор.
2. Перехід частини республіканської номенклатури на національні позиції. Перші альтернативні вибори (1990 р.). Коли спроби реформування економіки зайшли в глухий кут, М. Горбачов дослухався до думки так званих демократів у своєму оточенні, які радили здійснити кардинальну політичну реформу. Затверджено новий закон про вибори, який запроваджував альтернативу кандидату-комуністу. У березні 1989 р. відбулися вибори народних депутатів СРСР. 4 березня 1990 р. відбулися перші вільні вибори до Верховної Ради УРСР та місцевих рад. До них вперше потрапили колишні політичні в’язні, дисиденти, священники…і значно зменшилася кількість комуністів та номенклатури. Верховна Рада УРСР започаткувала на законодавчому рівні процес відновлення незалежної держави, хоча комуністична більшість потужно протистояла цьому. 15 травня 1990 року. Перше засідання ВР УРСР дванадцятого скликання.
3. «Декларація про державний суверенітет України»Приклад Росії надихнув і підштовхнув українських парламентарів до історичного кроку. 16 липня 1990 р. Декларація про державний суверенітет України була ухвалена абсолютною більшістю голосів. Документ проголосив суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах», декларував право українського народу на політичне самовизначення, створення і захист своєї держави, передбачав поряд із внутрішньою зовнішню незалежність, недоторканність та цілісність її території, невтручання інших держав у її внутрішні справи. Документ проголошував пріоритет республіканських законів над союзними. Логічним продовженням Декларації про державний суверенітет став Закон «Про економічну самостійність Української РСР» від 3 серпня 1990 р.
4. «Революція на граніті»Наприкінці серпня 1990 р. ситуація в Україні загострилася. Політична конфронтація виникла навколо підписання нового союзного договору та розподілу сил у вітчизняному парламенті.2 жовтня 1990 р. в Києві розпочалося голодування студентів під політичними гаслами – «Революція на граніті»Вимоги голодуючих: 1) достроково припинити повноваження Верховної Ради УРСР і призначити нові багатопартійні вибори; 2) ухвалити закон про націоналізацію майна КПУ та ЛКСМУ; 3) не допустити підписання Союзного договору. 18 жовтня студентське голодування було припинене. Від влади усунули Віталія Масола. Студентська Революція на граніті завершилася підписанням постанови Верховної Ради УРСР, що гарантувала виконання їхніх вимог.
5. Формування багатопартійностіНа початку 1990-х рр. з’явилися перші політичні партії, альтернативні КПРС-КПУВтім, стихійно створювана багатопартійна система була специфічною. На початок 1991 р. усі партії (їх було 13), окрім комуністичної, мали сукупну чисельність 30 тис. осіб, натомість КПУ – 2 млн 964 тис. Вибори засвідчили зрослу політичну активність суспільства. Почали формуватися політичні партії - утверджувалася багатопартійна система. Процес реформування КПУ навіть не розпочинався, й активно діяти в нових умовах вона не могла. Майже всі комуністи виявилися пасивними спостерігачами подій, що розгорталися на їхніх очах.
Праві партії — УНП, УНДП, УХДП — виступали за незалежність України, за розвиток ринкової економіки, утвердження демократичних принципів. Центристські партії — УРП, сформована на основі УГС, перша зареєстрована у Міністерстві юстиції України некомуністична партія, а також Дем. ПУ, УСДП— схилялися до незалежності України, виступали за проведення ринкових реформ. Ліві партії — СДПУ, СДПУ (О)— виступали за розширення повноважень УРСР у межах СРСР, за демократичні свободи і за проведення ринкових реформ, які мають соціальне спрямування. КПУ підтримувала збереження оновленої соціалістичної економіки та СРСР. Упродовж 1990–1991 років в Україні виникло понад 20 партій. Вони були здебільшого нечисленними, без чітко визначеної соціальної бази. За характером запропонованих у своїх програмах перетворень партії прийнято поділяти на праві, ліві та центристські.
6. Відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (Кримської АРСР). Створення Меджлісу кримськотатарського народу. Одним із чинників політичного життя того часу був кримськотатарський рух, який значно активізувався з початком перебудови. Кримські татари отримали право повернутися на батьківщину20 січня 1991 року на території півострова Крим відбувся референдум, за результатами якого 93% кримчан проголосували за створення Автономної Республіки Крим 12 лютого 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки»26 червня 1991 р. у Сімферополі відкрився загальнонаціональний Курултай. У його роботі взяли участь близько 300 делегатів із Криму та республік Середньої Азії. Він проголосив утворення Меджлісу – вищого повноважного представницького органу
7. Відродження релігійного життя У с. 1980-х рр. майже всі легальні церковні громади представляли Російську православну церкву (РПЦ). Радянська влада завжди переслідувала РПЦ як найвпливовішу в країні конфесію. Водночас вона надавала її ієрархам можливість легально діяти під гласним (з боку рад у справах релігії при урядах союзних республік) і негласним (з боку КДБ) контролем. Релігійний рух став частиною національного руху України. У 1989 році на церковному соборі у Львові було відроджено Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ). Визнаним лідером церкви виступив кардинал Мирослав-Іван Любачівський. 1990 року відновлено Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ) Патріархом Київським і всієї України обрали Мстислава (Скрипника).
Активізувалися також релігійні громади інших напрямків: римо-католиків, протестантів. Виникли нові релігійні течії, діяльність яких раніше влада не дозволяла. Зважаючи на політичну та релігійну ситуацію, архієрейський собор РПЦ, який зібрався в Москві наприкінці січня 1990 р., пішов на певні поступки православним ієрархам України. Єпархії, громади й монастирі на території УРСР були виділені в окрему адміністративну одиницю – екзархат. Екзархат набув самостійності в управлінні й почав іменуватися Українською православною церквою (УПЦ). Щоправда, московська патріархія не надала УПЦ внутрішнього самоврядування і залишила за собою можливість втручатися у будь-які питання церковного життя1991 року в УПЦ відбувся розкол: більшість вірян УПЦ залишилися у підпорядкуванні Московського патріархату (УПЦ МП), меншість утворила УПЦ Київського патріархату (УПЦ КП)1991 р. Президент Л. Кравчук, Митрополит Київський Філарет (Денисенко). Києво-Печерська Лавра. Святкування 1000 -ліття хрещення Русі, 1988
Пригадайте!Товариство Лева, УКК, “Зелений світ” – це…?Першим центром політичної активності в Україні був Київ чи Львів?Як до ВР вперше разом з комуністами потрапили колишні політичні в’язні, дисиденти, священники?16 липня 1990 р. проголошено…Яку назву отримало голодування студентів під політичними гаслами?Працівники якої галузі в Україні організували перший масовий страйк?Що таке багатопартійність?За який Крим голосували татари?УГКЦ, УАПЦ, УПЦ МП, УПЦ КП – це…?Наймасовіша політична організація України, опозиційна КПУ?