Матеріали презентації можуть бути використані для підсумкового уроку по темі "Звичайні дроби" у 5- му класі.
“ПОТРАПИТИ У ДРОБИ” крилатий вислів «потрапити у дроби» ще в давні часи означав, що людина потрапила в скрутне становище Адже ще 250 років тому в підручниках з арифметики розділ “Дроби” був необов‘язковим для вивчення, і його розміщували в кінці книги. У середні віки уміння легко оперувати дробами було ознакою високої математичної майстерності. Недаремно в німецькій мові й до наших днів збереглася приказка “потрапити в дроби”. Її використовують тоді, коли хочуть сказати, що людина опинилася в складному становищі.
Видатний вчений давнини Піфагор уперше математично описав звук. Тому його цілком можна називати «прадідом» акустики (наука про звук). Його октава (музичний інтервал) стала виражатися так: 1 1/2 1/3 1/4 1/5 1/6 1/8 1/18 до ре мі фа соль ля сі до А дроби 3/8 ; 3/4 ; 2/4 …, показують розміри музичного твору. Різні твори мають різні розміри. Наприклад, вальс має розмір 3/4, марш 2/4 або 4/4. А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЩО…
А греки виявили, що дві струни звучать наймелодійніше, коли відношення їх довжин дорівнює 1/2, 2/3 або 3/4 Математика допомагає майстрам виготовляти музичні інструменти. Найпростіша сопілочка, наприклад, створюється так: на половині довжини свердлять дірочку — це «до», на третині — «ре», на чверті «мі».
Розв’яжи задачі 2. В класі 36 учнів, з них катались на лижах. Скільки учнів катались на лижах? (х) На гілці сиділо 12 пташок, з них полетіли. Скільки пташок полетіло? (а) 3. На сторінці 200 букв, усіх букв складає літера «а». Скільки разів зустрічається літера «а» на даній сторінці? (с) 4. Було 350 грн., витратили усіх грошей. Скільки грошей залишилось? (а)
5. В зошиті 24 сторінки, на всіх сторінок виконані записи. Скільки сторінок чистих? (л) 6. Сину 8 років. Його вік становить віку батька. Скільки років батькові? (с) 7. У саду росте 120 яблунь, що становить усіх дерев. Скільки дерев зростає в саду? (р) 8. Яка довжина відрізка, якщо його мають довжину 18 см? (а)
ІСТОРИЧНА СТОРІНКА У Вавилоні знали тільки дроби зі знаменником 60, У Стародавньому Римі - зі знаменником 12. Римська система ґрунтувалася на діленні маси на 12 рівних частин. Цю одиницю називали ассом, а одну дванадцяту асса – унцією. Лише грецький математик Герон Олександрійський у I столітті до нашої ери почав працювати з дробами, що мають будь-який чисельник і знаменник.