Приклади формувального оцінювання на уроках історії в 10-11 класах

           Формувальне оцінювання у моїй практиці  

 Курс розвитку сучасного освітнього процесу в напрямі формування компетентностей зумовлює перегляд основних підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів. 

На перший план виходять методи і форми оцінювання, які зосереджені що знають і що вміють робити учні.

На мою думку, формувальне оцінювання допомагає вчителю стимулювати окремо кожного  учня та реагувати на індивідуальний поступ саме до цієї дитини. Підтримуючи кожного учня, вчитель дає зрозуміти, що він всіх поважає, за всіх радіє та тішиться успіхам кожного, при цьому не порівнюючи його з іншою дитиною, адже кожен талановитий по-своєму.

Як я застосовую формувальне оцінювання учнів на уроках історії

1. Найзаплутаніший (або найясніший) момент Це варіант однохвилинки.  Даю учням трохи більше часу для відповіді на запитання. Запитую (в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми): «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або «Що вам здалося незрозумілим у понятті «колабораціонізм»? ( Відповідь:Співпраця населення окупованих територій у роки ІІ світової війні)  

2. Перефразування. Учні мають висловити власними словами основну ідею уроку чи щойно поясненої теми.

Наприклад,  в 11 класі після вивчення розділу «Україна в повоєнний період» даю запитання: Які поняття слід використати для розкриття змісту політики десталінізації? Відповідь учнів: реабілітація, амністія, лібералізація

3. Підсумок одним реченням. Прошу  учнів  написати підсумкове речення, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» щодо певної теми. Під час дистанційного навчання учні такий підсумок  роблять усно.

 4. Підсумок одним словом .Наприклад, урок з всесвітньої історії «Італія в 1920-1930 рр. Режим Беніто Муссоліні». Учні мають обрати з-поміж наведених варіантів (або запропонувати самостійно) слово, яке найкраще підсумовує тему.      Відповідь учнів: «Італія-батьківщина фашизму»

5. Пригадай – підсумуй – запитай – пов’яжи за 2 хвилини.

За дві хвилини учні повинні пригадати та назвати у правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на попередньому занятті; за дві хвилини підсумувати ці пункти одним реченням, записати одне основне запитання, на яке вони хочуть отримати відповідь та знайти одну прив'язку цього матеріалу до основної теми предмету чи курсу

6. Скажи щось.

Наприклад, урок в 11 класі за темою: «Суспільно-політичне життя в Україні в період системної кризи СРСР». Після перегляду відео учні по черзі обговорюють переглянуте відео.

 Завдання: продовжить речення «Проявами неосталінізму за доби «застою» вважають…

 Відповідь учнів:1.Створення культу особи Леоніда Брежнєва; 2.Нехтування свободами і правами людини; 3.Арешти інакодумців, ідеологічний тиск на інтелігенцію

7. Тестування .За допомогою тестування  перевіряю опанування учнями фактичної інформації, понять.

Орієнтовні типи тестових завдань: 1)Декілька правильних варіантів Правильно/Неправильно; 2)Коротка відповідь; 3)Знайди відповідність; 4)Розширена відповідь.

8. Швидкий запис. Наприклад, після вивчення теми: «Україна в умовах десталінізації»  прошу учнів відповісти за 2-10 хвилин на відкриті запитання або твердження. «Відлига або хрущовська відлига – це період в історії Радянського Союзу, який у широкому розумінні розпочався зі смерті Й. Сталіна та завершився з приходом партійного угруповання на чолі з Л. Брежнєвим (1953–1964). Назвіть яскраві риси цього часу.»

Відповідь учнів:

1)вибіркова лібералізація в житті суспільства;

2)послаблення репресивного апарату;

3)часткова реабілітація репресованих у попередній період;

4)засудження культу особи Сталіна (десталінізація);

5) перехід від тоталітаризму до авторитаризму;

6)спроби реформувати економіку СРСР в умовах командної системи.

9. Шкала Лайкерта.

  Наприклад, урок з історії України в 10 класі «Українська Держава за доби гетьманату».

  Наводжу 3-5 тверджень, які явно не є істинними або помилковими, але дещо спірними. Мета полягає в тому, щоб допомогти учням подумати над текстом, а потім обговорити його з однокласниками.

  Запитання:

«Хто?  Павло Скоропадський. Не повинен був робити що?   Мати тісні стосунки з німецьким імператором Вільгельмом II.»

 Відповіді учнів:

1) повністю погоджуюся; 2) не погоджуюся 3); погоджуюся; 3)  не повністю погоджуюся

10. Трихвилинна пауза Трихвилинна пауза дає змогу учням зупинитися, обміркувати певні представлені явища та ідеї, прив'язати їх до вже наявних знань або досвіду та попросити роз'яснень.

Наприклад, Я змінив(ла) ставлення до.... ;Я більше дізнався(лася) про... ;Мене здивувало... ;Я почувався(лася)...

Роздумуючи над твердженням « Формувальне оцінювання» з власного та професійного досвіду  можу сказати: « ТАК! Ці зміни на краще».