Принципи дизайну відповідність змісту, цілісність, єдність форми та змісту

Тема уроку «Принципи дизайну: відповідність змісту, цілістність, єдність форми та змісту».

Мета уроку: Поглибити знання про принципи дизайну; розвивати критичнее та логічне мислення, просторову уяву; виховувати бачення прекрасного, основи естетичної культури, інтерес до професії дизайнера.

Обладнання: мультимедійний проектор, комп’ютер, інструкційні картки

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.

(Бесіда)

-Як ви розумієте, що таке дизайн?

-Де ви зустрічалися з дизайном?

Проблемне запитання.

Якщо виріб тільки функціонально та технологічно досконалий, він буде задовольнати наші естетичні потреби?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Для того, щоб створені вами вироби були естетично досконалі, приваблювали своєю формою і вишуканістю, відповідали стилеві інтер’єру, ми ознайомимося з принципами дизайну.

IV.Вивчення нового матеріалу.

Теоретичні відомості.

Поняття «принцип» має різне трактування залежно від контексту та галузі знань. Ми будемо розуміти під принципами — вихідні положення, основні правила та закономірності.

Принципи дизайну — це основні правила та закономірності, на основі яких відбувається утворення гармонійної, довершеної форми предмета. Їх існує кілька, однак визначальними є: відповідність змісту, цілісність, єдність змісту.

Відповідність змісту.

У змісті виробу важливу роль відіграє призначення виробу. За призначенням вироби поділяють на декоративні, ужиткові (утилітарні, прикладні) декоративно-ужиткові.

Декоративність — це сукупність художніх властивостей, які підсилюють емоційність та художність виробів.

До декоративних виробів належать ті, які виконують роль прикрас та оздоблення: настінні панно, декоративні тарілки тощо.

До ужиткових належать вироби, призначені для виконання певної роботи і головними ознаками яких є зручність у використанні та продуктивному виконанні роботи. Такі вироби часто оточують нас: ножиці, голка, різак та інші.

Якщо утилітарні вироби мають оздоблення, то вважають, що вони за призначенням декоративно-ужиткові.             

На зовнішній вигляд утилітарного виробу, його форму, колір, вибір матеріалу, безумовно, впливає його функціональне призначення. Тобто, перераховані характеристики будь-якого предмету інтер’єру, у першу чергу, повинні відповідати його змісту. Винятком є художні вироби, що мають тільки декоративну цінність і використовуються в предметному середовищі тільки для гармонізації його естетичного вигляду. Призначення всіх інших виробів повинно легко вгадуватись за їхнім зовнішнім виглядом. Отже, одним із основних принципів при створенні предметів інтер’єру є їх відповідність змісту.

Під змістом предмета розуміють сукупність ознак, які визначають, виділяють його серед інших. Більшу частину свого життя людина проводить у приміщеннях: житлових чи виробничих. Мабуть, саме цим пояснюється наша цікавість до дизайну й якості предметів інтер`єрного призначення. Надійність і форма таких виробів та їх технічна й економічна ефективність значною мірою залежать від матеріалів, з яких їх виготовлено. Сучасне виробництво має в своєму розпорядженні широкий вибір матеріалів. Метал, скло, бетон, натуральне дерево, пластик, папір є серед них традиційними. Ці матеріали ми можемо побачити в кожній звичайній оселі, а їх використання визначається характером конструкції предметів, призначенням та умовами експлуатаціі. Вплив нових матеріалів на форму здійснюється не автоматично, іноді деякий час зберігається традиційний зовнішній вигляд виробів. А перетворення можливі тільки завдяки творчому підходу дизайнерів до процесу проектування Для того, щоб застосування матеріалів для виготовлення предметів інтер’єру було доцільним, необхідно враховувати їх властивості з усіма перевагами і недоліками. Найбільш важливими для матеріалів, що застосовуються для виготовлення виробів інтер’єру, є не тільки архітектурно-художні (естетичні) властивості, до яких належать блиск, текстура, фактура, колір, а й фізичні та механічні, що характеризують стан матеріалів, вплив на них води, температури, механічні впливи та, деякою мірою, хімічні.

Міні-практикум.

 Уточнення змісту предмета.

(Робота по картках.)

Учні характеризують полички за призначенням, конструкційним матеріалом, декоративністю.

Цілісність форми.

Цілісність – це всеосяжний та об’єднуючий принцип. Він припускає встановлення тісного зв’язку між засобами й прийомами побудови композиції. У результаті такого встановлення виявляється загальний характер форми, який визначає всю силу її впливу на спостерігача. Цілісності форми можна досягти відбором таких фізичних і геометричних характеристик частин всієї композиції, за яких вона сприймається як єдиний закономірний організм. Невідповідність елементів форми за одними і тими самими ознаками (пропорції, фактура, колір) призводить до порушення цілісності. Цілісність передбачає також єдність структури й тектоніки. Отже, композиційна єдність виробу передбачає підпорядкування різних ознак та стильових характеристик одній спільній ідеї.

Основними рисами цілісності є неподільність. Неподільність композиції спостерігається тоді, коли забравши елемент чи його частину, втрачається гармонійність, єдність і виникає відчуття незакінченості твору. Підлеглість забезпечується в тому випадку, коли, основній формі (основному кольору) відповідають частини та елементи композиції, коли деталі предмета подібні і подібність їх поєднує. Якщо предмет складається з кількох частин, то кожна з них повинна нести ознаки цілого.

Проблемне запитання

Чи дотриманий принцип цілісності в підсвічниках (мал.1-2)? Відповідь обґрунтуйте .

(Забезпечене співвідношення розмірів у цілому та в окремих деталях, використання ліній одного типу або схожих)

Мал. 1Мал. 2

Єдність форми та змісту.

Найскладнішим і найбільш відповідальним у художньому конструюванні виробів предметного середовища є принцип єдності форми і змісту. З розвитком науки, техніки, мистецтва, появою нових матеріалів і конструкцій, нових соціально-економічних і побутових умов відбуваються зміни форм і зразків інтер’єрного призначення. Форми предметів, що використовуються в сучасних стилях інтер’єру, прості й лаконічні, мають свою особливу естетику та чітко виражений зміст. Отже, тільки у випадку єдності форми і змісту виробу предметного середовища можна говорити про його образність.

Під формою предмета розуміють взаємне розташування контурів предмета та точок у твірних лініях. Форму може мати будь-який предмет: об’ємний або плоский, природний або штучно створений. Форма залежить також від стилю інтер’єру, який диктує правила утворення форми та особливості оздоблення.

Міні-практикум.

 (Робота в парах)

Визначення стилю інтер’єру  по зовнішньому вигляду ваз. (Стилі: хай-тек, етнічний, класичний, бароко, ренесанс, мінімалізм).

V.  Підведення підсумків уроку.

1.Закріплення знань учнів.

Гра «Блеф-клуб» (проводиться в усній формі).

•          Форма предмета не залежить від стилю інтер’єру.
•          Об’єднання частин виробу між собою можна забезпечити співвідношенням розмірів у цілому та окремих частин.
•          Принцип єдності змісту та форми визначає залежність форми від змісту.
•          На форму предмета впливають тільки технологічні властивості матеріалу, із якого він виготовляється.
•          За призначенням вироби поділяють на ужиткові та декоративні.

2.Рефлексія.

•          Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
•          Чого навчились?
•          Де можна використати набуті знання?

3. Обговорення та оцінювання практичних робіт.

VI. Домашнє завдання.

Розробити ескізний малюнок виробу, враховуючи інтер’єр своєї кімнати.