Природно-заповідний фонд Березнівщини

                         Природно-заповідний фонд Березнівщини

Мета.  Виховувати  почуття любові до рідної землі, почуття відповідальності й турботи за екологічний стан природи, сприяти розвиткові бажання берегти не лише те, що дароване природою, а й те, що створено руками й розумом попередніх поколінь.

Обладнання. Фотовиставка « Природа рідного краю», плакати, дитячі малюнки на захист природи, картини із зображенням природи рідного краю, презентація.

На дошці є вислови про природу:

 Природа – такий же унікум, як картина Рафаеля. Знищити її

 легко, відновити неможливо.

 І.П. Бородін

Учень 1

Не втомлююсь природу прославляти,

Її красу одвічну і живу,

Її чудові і барвисті шати.

Захоплююсь і нею я живу.

Вона мене щоденно надихає,

Дає наснагу і новий політ.

Бо світлу і чарівну душу має,

Й несе мене у надзвичайний світ.

То ж розкриває загадку і казку,

Дарує щастя, світло і тепло,

Любов і радість, ніжність, щиру ласку,

Щоб кожному комфортно в ній було.

Вона усіх до себе пригортає,

І ділиться усім, що в неї є.

Вона велику й щиру душу має…

А від природи — кожному своє.

 

Ведучий 1

      Кожен з нас у дитинстві ранньою весною поспішав до швидкого струмка чи повноводної Случі і запускав паперові кораблики, які несли з собою романтичні мрії та сни про непрохідні джунглі Амазонки, Аравійські пустелі, Африканські савани, засніжені простори Арктики, неприступні Кордильєри та Гімалаї...

     Всі мріяли про далекі подорожі, загадкові казкові країни. Та не кожному протягом життя поталанить здійснити ці мрії. Розчаровуватись в цьому немає потреби. Адже мандрівка по рідному краю, околицями свого села - цілком реальна справа і не менш захоплююча подорож та пригода.

    Так, в нас не побачиш громіздку тропічну квітку чи пташку завбільшки в метелика, але все це компенсується поезією поліської природи: квітучими луками, таємничими болотами, зеленими дібровами, ароматами кучерявих верб..

Ведучий 2

    Отож, закрийте очі і уявіть блакитне безкрає небо. Ласкаве сонечко торкається твого обличчя теплими промінцями… Легкий вітерець немов дарує тобі ніжний поцілунок. Сліблясто-зелене молоде листя тихо шепоче: «Привіт, друже». Пахощі квітів паморочать голову… А ввечері легкий, білий, мов пух туман над річкою… Величезні зорі мерехтять таємничим сяйвом… Здається, протягнеш руку, і ось вона, зірка твоєї мрії.  І серед цього розмаїття природи ти не хазяїн, ти не володар, а частка безмежно великого світу, з добрими руками, гарячим серцем і надіями на цікаві зустрічі з друзями новими або давніми, з бажанням навчитися чомусь новому, корисному, важливому.

Учень 2

Кожен долю створює руками,

Як хлібину теплу на столі.

Ми не обираєм тільки маму

І куточок рідної землі.

(Із пісні Т. Повалій «Рідна земля»)

Ведучий 1

     Багата і неповторна природа Березнівського району з неповторним поліським ландшафтом, унікальними природними комплексами, своєрідним рослинним і тваринним світом. Все це наше спільне багатство, яке потрібно не лише зберігати, а й примножувати, передавати наступним поколінням.

    До вашої уваги ми пропонуємо заочну екскурсію по мальовничих місцях Березнівщини.

Учень 3

   Березнівський район розташований в північно-східній частині Рівненщини на площі 1,7тис.км. Він межує з  Гощанським, Корецьким,  Костопільським, Сарненським районами  Рівненської області та з Житомирською областю. На   території   району   в   55   населених пунктах проживає 65,4 тисячі чоловік, дві третини з яких — сільське населення.

Герб Березнівського району є відображенням історичних подій і традицій краю.

   Головними   елементами герба є щит з золотим полем, перетнутий голубою косою балкою від правого верхнього кута до лівого низу. У лівому верхньому полі зображено два березових листочки з двома бруньками зеленого кольору. У правому нижньому полі розміщено голубу квітку.

Елементи герба символізують:

Золоте поле щита - сільське господарство, яким з далекого минулого займалися місцеві жителі.

Голуба балка річка Случ, що протікає територією району і розділяє її на дві частини.

Березові листочки з бруньками - відображає назву району та розвинуте лісове господарство.

Голуба квітка - символізує Поліську землю.

                          

Автори проекту А.Гречило та Ю.Терлецький Художник М.Новачок

Учень 4                   Величальна  Березнівщини

Над краєм лине пісня легкокрила,

її у серце я собі зову.

Моя земля, Березнівщино мила,

Тобою я годжуся і живу.

Творці твоєї слави - мужні люди,

соколи тут злітають в небеса.

Тебе ніде й ніколи не забуду,

мій краю рідний, сонячна краса.

Приспів:

Березнівщино, ти ділами дужа,

про тебе пісня-ніжна, чарівна.

В добрі цвіти, мов полум'яна ружа,

бо ти - Вкраїни квітка запашна.

2. Пливуть у даль ясні Случеві води,

милують душу праліси й льони.

Мене чарує вічно твоя врода,

що завжди квітне ніжністю весни.

Щаслива доле, краю мій поліський.

Земля невтомних, щедрих трударів.

Тобі вклоняюсь щиро я і низько,

бо ти мене своїм добром зігрів.

Приспів.

Слова - Павло Рачок, музика - Федір Гощук.

Учень 5                 

     Березнівщина має значний природно-ресурсний потенціал. На її території є родовища граніту, крейди, глини, габро, торфу та інших корисних копалин. Більшу половину території району  займають ліси. Основною водною артерією району є річка Случ, що перетинає його з півдня на північ. Кліматичні умови характеризуються достатньою кількістю опадів, які сприятливо впливають на формування гідрологічного режиму водойм та розвиток рослинності.

Учень 6  

      Березнівщина - це лісовий край, з синіми плесами річок та водойм, надзвичайно багатим рослинним   та тваринним світом.

      Ліси  є  одним  із  найбільших  багатств Березнівського району, оскільки займають понад половину площі її території, на півночі і сході району вони утворюють майже суцільні  лісові масиви. За  своїм призначенням ліси поділяються на дві групи - охоронні і експлуатаційні. Ліси, які називають охоронними, розміщені вздовж водостоків і біля водойм, вони оберігають річки, стави, озера, водосховища від забруднення та замулення. В  експлуатаційних  лісах заготовляють  деревину, ягоди та гриби . Із майже дев'яносто трьох тисяч гектарів лісів району охоронні ліси складають 6.5 тисяч гектарів, експлуатаційні   - 86.3 тисяч гектарів.

            

Учень 7

     Список видів рослин флори Березнівщини, занесених до Червоної книги України. Деякі з цих видів , наприклад, астранція велика або гудайєра повзуча відомі тут з поодиноких місцезростань, інші трапляються частіше . Серед них є гарні , показні , є і невеликі, малопомітні. Але всі  вони  становлять велику наукову цінність і мають бути збережені:, азалія понтійська, росичка круглолиста, астранція велика, зозулині черевички, водяний горіх плаваючий, гніздівка звичайна, коручка морозниковидна.

 

 

 

     

Ведучий 1        

     Ця унікальна частина поліської землі багата заповідними природними об'єктами. Найбільші з них - Надслучанський регіональний ландшафтний парк, зоологічний заказник загальнодержавного значення урочище « Брище » та заказник місцевого значення «Брище», гідрологічний заказник « Полянські стави ».

Учень  8     

Правічна тиша бродить у лісах!

Це десь далеко гуркіт космодромів,

А тут-небес замріяних хороми

Чарує казка Соколиних гір,

Ці мальовничі урвища і скелі,

Азалій ніжно золоті пастелі

І як контраст-лугів зелених шир,

У нас ще мавку здибаєш, бува,

Чи Перелесниках в багряних шатах.

І на легенди, й на красу багатий

Цей край, мов пісня, серце зігріва.

                         Людмила Литвинчук

Ведучий 2

    Однією з найбільш розповсюджених в Україні форм заповідних об'єктів є заказники. Це ділянки територій чи акваторій, на яких протягом ряду років (або постійно) в певні сезони або цілий рік охороняються деякі види рослин чи тварин, або частина природного комплексу. Тут дозволяється обмежена господарська діяльність, яка не причиняє збитків об'єкту або комплексу, що охороняється. Дозволяється відвідування заказників  туристами, екскурсантами та іншими особами.

Учень 1        

    Соколині гори.   Урочище  «Соколині гори»  Березнівського району        Рівненщини – унікальний природний комплекс. Таких краєвидів немає в жодному іншому куточку України.  Соколині гори  входять до складу Надслучанського регіонального ландшафтного парку,  прозваний

Надслучанською Швейцарією за характерний приголомшливо красивий рельєф.   Заказник  охоплює  круті  береги річки Случ від с. Більчаки до Губкова.

      

Територія відрізняється великою розмаїтістю ландшафтів і багатством флори. На цій ділянці річка протікає між крутих, порослих лісом скелястих берегів висотою до 25 м, які складені гранітами і гнейсами палеопротерозойского віку. На площі 510 га тут ростуть 77 видів рідкісних рослин.  Відмічені різноманітні екотопи. Соснові, грабові, дубово-соснові ліси. Зустрічаються степові і лучно-степові угрупування. На щебенистих схилах поширена петрофітна рос­линність. Південно-західна межа поширення рододендрону жовтого. Низка рідкісних та малопоширених видів. Зустрічаються рослини із «Червоної книги України» - ковила пірчаста , лілія лісова та Європейського Червоного списку - смілка литовська, папороть «страусове перо».

          

 

            

  Учень 2

  Основних версій виникнення назви місцевості дві. Одна з них прозаїчна : через велику кількість соколів, що живуть по горбкуватих берегах Случа, а друга романтична: юній княжні батько заборонив зустрічатися з бідним селянським хлопцем, і тоді закохані кинулися зі скелі і перетворилися в соколів  за іншою версією закохані перетворювалися в соколів на час побачень. Цей птах зображений на гербі Губкова, мабуть, головного туристичного центра регіону. Село, розташоване на правом березі Случа, відомо, у першу чергу, руїнами замка XV-XVI століть .   Заповідник Соколині гори є популярним місцем наметового відпочинку.                     

Учень 2

«Заказник Брище» В заплаві річки Бобер, правої притоки річки  Случ, знаходиться загальнодержавний заказник  «Урочище Брище» площею 100га. Заказник створений в 1974 р. для охорони рідкісної водної тварини - бобра річкового. Саме сюди вперше в 1964 р. були поселені бобри. Рослинний покрив заказника типовий для Західного Полісся. Переважає заплавна рослинність.

 

                                                                                  

 

 Мала річка так і називається - Бобер. Вона має багато приток, стариць. З берегів вони заростають частухою, омегом, у воді зустрічається пустирник, глечики жовті та ін. Рельєф дуже нерівний, часто чергуються горби та западини заповнені водою.

            

В лісі знайдений рідкісний для України вид - комонник малий, борідник Прейса, астролаг пісковий. Види болотного різнотрав'я - осока, півники болотні, зозулин цвіт, фіалка болотна. Бобри в цих чудових умовах добре розмножилися і згодом переселилися вниз по річці. В зв'язку з цим межі заказника довелось розширити.                  

Ведучий 2

     Пам'ятки природи... Ми рідко замислюємося над тим, що назва їх походить від слова пам'ять. Це ділянки нашої природи, з якими пов'язана людська пам'ять - старі дерева, джерела, особливі куточки, які нагадують про історію краю, його минуле.

Є такі пам'ятки і на Березнівщині. На жаль, їх не багато, про них ми розповіло.

Учень 3       

   «Насадження сосни веймутової».  На території села Михалина знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення – «Насадження сосни веймутової», яка розташована в Балашівському лісництві. Насамперед, цікава історія появи цієї пам'ятки. За переказами, в селі Михалин проживав польський пан Струк, який мав свою гаївку, де вирощувалися саджанці культур дерев з різних країн. Маєток прикрашався цими саджанцями. В 1938 році в Михалин було завезено насіння сосни веймутової. Із вирощених саджанців був посаджений парк, залишки якого дивують своєю красою і по сьогоднішній день. В селі й досі є багато людей, які садили ці дерева за наказом пана Струка. Загалом збереглося 33 сосни веймутової.

 Учень 4

   Найбільше дерево має в обхваті 265 см. і висоту близько 35 м., зустрічаються сосни до 40м. Сосна веймутова - дерево-екзот, походить з Північної Америки. Найцікавіші в цього дерева шишки, які досягають 15 см. завдовжки та 4 см. завширшки.  Сосна Веймутова - дерево-екзот, яке часто використовується в озелененні. Цей вид  культивується в Україні в ботанічних садах, є його посадки в парках, в лісництвах. Походить сосна Веймутова з Північної Америки, часто вирощується в лісах Центральної Європи. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення « Насадження сосни  Веймутової » знаходиться в Балашівському  лісництві.  

Учень 5

На сосні

На стовбурі, вчепившись за кору,

Сплів павучок свою прозору стінку.

Повзуть комахи поруч без зупинки.

Сосна для них – доріжка на гору.

А там. У царстві голок і шишок,

Стрибає сонце на коротких ніжках.

І хоч до неба залишився крок,

Однак у низ летять пузаті шишки.

Анна Лимич, м. Рівне

Учень 6

  «Микитина сосна». Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Микитина сосна»  площею 0,1га, яка представляє собою величезну сосну звичайну віком більше 200 років, обхватом 3,60м і висотою 22м. Це одне із найбільших і найстаріших дерев цієї породи в Березнівському районі, яке нібито лишилось від старого первісного лісу,  викорчуваного у 1873-1875 рр. Свою назву дерево отримало від оселі місцевого жителя Микити, біля якого вона росла, бо в наш час хутора вже нема.

Вона відрізняється надзвичайною красою, великими розмірами і є свідком історичних подій цього краю. Пам'ятка створена на підставі   наукового   обґрунтування  Грищенка Ю.М.

            

Учень 7   

 У  селі Зірне   знаходиться   парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення Зірненський парк» площею 17,2га. Він закладений в кінці

ХІХст. на болоті, яке входило до маєтку пана Малинського. Селяни возили

землю підводами і вимощували болото.

  

Для закладки парку було запрошено шотландського паркового пейзажиста Діонісія Міклера, який зробив розбивку доріжок, газонів, альтанок. У парку було висаджено біля 350 видів екзотичних дерев, з яких збереглося біля 80 видів. Фрагментарно збереглося планування парку з часів його створення. Композиційним центром парку є каскад ставків, що з'єднуються між собою.

Учень 8

       У парку було висаджено близько 350 видів екзотичних дерев, з яких збереглося близько 80 видів. Серед них: сосни веймутова, чорна, смолиста, жовта: ялина сибірська, шорсткувата: модрини європейська та польська. З листяних дерев - клен сріблястий, пурпурова форма клена гостролистого, різнолиста форма дуба звичайного. Нині основними видами дерев тут є граб та клен гостролистий.  Окрасою є віковічні дерева, що трапляються в різних куточках парку. Тут ростуть старі ялини діаметром 60-80см. з густою пірамідальною кроною, яку прикрашають видовжені звисаючі шишки.

   У парку клен сріблястий діаметром 126см. і заввишки 25м. Раніше тут були товстіші екземпляри клена сріблястого, які загинули внаслідок вітровалу. Зростають у парку ясени звичайні, висотою близько 32м і діаметром

70см, тополя  волосистоплідна заввишки 33м і діаметром 140см. Вражає стара розлога липа з обхватом близько 5м. Можна побачити і старий граб.        

  Нині   парк  потребує  реконструкції  і відновлення цінних деревних насаджень, він повинен слугувати для відпочинку та естетичної насолоди від краси людського творіння.

 

Учень 1

                                Летять у вирій сумно журавлі,

А погляд їхній лине до землі,

                                 Над містом  нашим знов кружляють сумно,

                                 Кричать печально наче грають сурми.

І так, як журавлі у край далекий

Думки летять в минуле, як лелеки.

І постає Березне перед нами,

Ще зовсім юне, з парками, садами

І там де площа і будинки нині

Стояв густий і пишний парк осінній

Дуби розкішні, граби і каштани

Тяглися ввись берізки тонкостанні

Та час у безвість стрімко проліта,

І змінюються люди і міста

І наше місто через війни, бурі

Пройшло через  роки ясні й похмурі,

І лиш дерева, свідки мовчазні

Про ті роки нашіптують мені.

Якби вони уміли говорити

Дізналися б від них багато діти.

Нові дерева в парку піднялися

Тендітні гілочки до сонця потяглися

І тільки двоє серед них стоять старі,

Стікає дощ, як сльози по корі.

Старий каштан розкинувся гілками

Неначе хоче обійнять руками

Деревця молоді навколо себе.

А поряд липа тягнеться до неба.

Столітня і стара, немов бабуся.

Рукою обережно доторкнуся

До їхньої кори і до гілля

Хай довго ще тримає вас земля!

Вони не лише пам’ятки природи

А свідки мовчазні історії народу!

                                                                                   Галина Тимофіївна Лапацька

                                                                   вчитель української мови і  літератури                                                                                                                                                                  

                                                                                   Березнівської гімназії.          

Ведучий 1

          Ці поетичні рядки присвячені місцевому скверу. За часів Польщі на цій території був парк відпочинку. Місцеві жителі милувалися красою троянд, що росли навколо фонтана. Тут також проводили змагання до великих державних свят. На сьогодні парк поділений центральною площею і торговим центром міста.

Ведучий 2

В сквері знаходяться два дерева-довгожителі: липа серцелиста віком 200 років і гіркокаштан звичайний віком 200 років. Це об'єкти природно-заповідного фонду України. Як пам'ятки природи місцевого значення створені рішенням обласної ради №584 від 27.09.2005 року. На території пам'ятки природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного її стану. Всі дерева насаджені заново, крім цих двох 200-літніх дерев.  

 

 

Учень 2

     Гіркокаштан звичайний належить до родини кінськокаштанових. Росте в Європі, Азії, Пн. Америці. У цієї рослини величезна густа крона з великим, схожим  на віяло, листям. Саме ці каштани цвітуть наприкінці весни на вулицях Києва. Тричі на рік у нього міняється колір листя. Навесні воно коричнево-червоне, влітку світло-зелене, восени золотисто-жовте. Каштан шановане і улюблене в різних народів дерево. Цінна деревина цієї породи. Вона не темніє на повітрі. Міцна, еластична, її використовують для виготовлення меблів, у суднобудівництві,  застосовують у озелененні вулиць, скверів, парків нашої країни.

Учень 3

      Музичний шелест - це єдине диво, що його дарує нам і яким чарує нас липа. Благословенна, неповторна пора, коли дерево цвіте. Незрівнянні пахощі того цвіту.

     Навесні крона вбирається у таку ніжну молоду зелень, як і століття тому. Стоїш, милуєшся і душа мимоволі до вічного прилучається. Ця липа -  живий свідок битв, що прошуміли тут, подій, що відгомоніли і в історію вляглися, залишивши по собі хіба лише пам’ять, незмінна сучасниця не одного покоління людей.

      Липа - надійна супутниця дуба і сосни. Вона глушить бур’яни, сприяє очищенню дерев від сучків, очищає повітря від газів, пилу, її крона виділяє фітонциди, опале листя під липою довго не затримується, швидко перегниває.

      Липа - дерево, яке спеціально культивується, часто висаджується для озелененні.

Ведучий 1     

     Без сумніву, проблеми  охорони навколишнього середовища, природних ресурсів, їх раціонального використання та відтворення заслуговують на постійну увагу органів влади, науковців, широкої громадськості як в державі в цілому, так і в Березнівському районі зокрема. У районі є відповідна програма щодо утримання в належному стані природно-заповідних територій, забезпеченню чистоти довкілля. Необхідна щоденна виховна робота із населенням, в першу чергу з молоддю, виховання в кожному з нас екологічної культури, якої нам так не вистачає.

Учень 4

                                    Давай будемо природу берегти!

  Я метелика не скривджу, хай летить.

                                    І ялинку не зрубаю, хай стоїть.

Не затопчу  мурашинку, хай повзе.

Не зламаю з дуба гілку, хай росте.

 

      Не впущу сміття у річку, хай бурлить.

 Із гнізда яйце не скину, хай лежить.

    В джерело не пущу камінь, нехай б’є.

В полі жито не столочу – це святе.

 

       Верби посаджу в долині,  хай шумлять.

   Зерен птахам кину взимку, хай їдять.

   Покормлю приблуду-кішку. А як ти?

Давай будемо природу берегти!

Ведучий 2      

     Природа, -  багатство і окраса рідної Землі. Кожен з вас не уявляє свого життя без чарівного світу природи - розлогих ланів і тінистих гаїв, повноводних річок і чистого голубого неба. Зберегти цей дивосвіт для себе, для нащадків — обов'язок кожного мешканця чудової планети Земля.

Сьогодні вже не досить тільки захоплюватись красивими пейзажами, говорити про свою любов до тварин, просто гуляти в лісі або збирати квіти

на лузі.

Учень 5

                                            Вам у походи ходити

                                            І мандрувати, любити,

                                            Кожній стеблині радіти,

                                            В полі, у лісі, над яром -

                                            Квіти, дерева і трави...

                                            Цвіту не вирви задаром,

   Гілок не ламай для забави.

Учень 6

Любіть природу рідну, завжди милуйтеся нею:

                          Ранковими світанками, вечірньою зорею.

                         Любіть дерева голі, любіть дерева в шатах.

                          Вони, ніби колиска, неначе рідна хата.

Не спричиняйте болю, не рвіть природні коси,

                          А щоб росли густії, споліскуйте у росах.

                          Із трепетом великим підходьте до природи,

                          Вслухайтеся в гармонію, в її чарівні оди.

                          Все на землі, все треба берегти:

                          І птаха, й звіра, і оту травинку.

                          Не чванься тим, що цар природи ти,

                          Бо врешті ти – лише її частинка.

                          Так, частка – невеличка і залежна

                          Цю істину сприймай беззастережно.

                          Якщо береш, то треба віддавати,

                          Коли й надалі хочеш царювати.

Учень 7

                          Оберігайте ж повсюди

                          Шлях і стежину в гаю,

                          Все те окрасою буде

                          Нашого рідного краю.

Ведучий  1

Нехай рядки цих  віршів  стануть для вас домашнім завданням не на один день, а на все життя.

Ведучий 2

Дивіться на природу очима своєї любові – і вона буде прекрасною!

Ведучий 1

Охороняйте природу руками своїх надій – і вони збудуться!

Ведучий 2

Несіть природі добро у своїх долонях і вона подарує вам радість!

Ведучий 1

Будіть природу світлом своєї віри – і вона усміхнеться вам!