Прислів’я та приказки про явища природи
Блискавка блисне - й камінь трісне.
Грім гримить - хліб буде родить.
До першого грому земля не розмерзається.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Зима без снігу - літо без хліба.
Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
Багато снігу - багато хліба.
Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.
Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
Мороз не велик, та стоять не велить.
Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.
Дощ і сніг на небі не згниють, але на землю прийдуть.
Вночі тріщить, а вдень плющить.
Що може вродить камінна гора, коли в ній води нема!
Як сіно косять, то дощів не просять - самі йдуть.
Коли сніг іде - не холодно; холодно, коли він тане.
Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.
Як небесна височина, так морська глибина.
Місяць - батько, звізда - мати, сонце - їх дитятко.
На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.
Дасть небо дощ, а земля — жито.
Усе, що з неба падає, земля приймає.
Трава боїться інею, а іній — сонця.
Сонце встане, так і ранок настане.
Весна відмикає джерела й річки.
Взимку сонце крізь плач сміється.
По краплі дощ, по росинці роса.
Не всі хмари із собою дощ несуть.
Буде дощичок - будуть і грибки.
Дощ у посуху - золотий дощ.
Дощ вимочить, сонечко висушить, буйні вітри голову розчешуть. Трава боїться інею, а іній - сонця.
Майська роса коням краще вівса.
Доки сонце зійде, роса очі виїсть.