20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Прийоми розвитку пізнавального інтересу учнів на уроках біології!

Про матеріал
У даній статті наводиться короткий екскурс щодо різноманітних методичних прийомів розвитку пізнавального інтересу учнів на уроках біології, а саме: дослідницький, евристичний та сократичний; створення проблемних ситуацій та прийом наукового диспуту. Усі вони збуджують допитливість, пізнавальний інтерес, сприяють інтелектуальному розвитку, критичності й гнучкості розуму, самостійності мислення і можуть бути використані на всіх етапах вивчення навчального матеріалу.
Перегляд файлу

Прийоми розвитку пізнавального інтересу на етапі осмислення учнями навчального матеріалу!

   Основними прийомами розвитку пізнавального інтересу, що застосовуються на етапі осмислення навчального матеріалу є:

1.Створення проблемної ситуації, проблемні завдання.

На уроках у 8 класі, наприклад:

► В фантастичному романі «Людина – амфібія» юнакові Іхтіандру пересадили зябра, якими він дихає у воді. Яку фізіологічну проблему, що виникла після цієї пересадки і не дозволила людині – амфібії вижити у воді, не врахував автор роману?

► Щенят годували лише молоком. Чи буде в них виділятися слина, якщо їм показати шматок м'яса? Відповідь поясніть.

   В результаті використання проблемних запитань під час вивчення навчального матеріалу можна помітити, що вони сприяють появі в учнів інтелектуальної активності, ярко вираженої емоційності, ефекту здивування, прагнення до всебічного ознайомлення з предметом.

   Пізнавальна активність учнів підвищується, якщо вчителю вдається створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення нового матеріалу, тобто викликати в учнів запитання:

  • Чому відбувається таке явище?
  • Як можна пояснити цей факт?

За таких умов учні протягом уроку, слухаючи пояснення вчителя, активно шукатимуть відповідь на дане запитання. Учитель сам може ставити проблемні запитання під час вивчення окремих тем уроку. Наприклад:

  • Як за складом крові можна судити про здоров'я людини?
  • Чому повноцінне харчування вважають однією з важливих умов здоров'я людини?
  • Серце людини – дивовижний механізм, який працює протягом життя без зупинки і ремонту. Як це досягається?

   Проблемні ситуації особливо часто виникають під час проведення експериментів, спостережень, виконання різноманітних практичних завдань.

2.Дослідницький прийом.

На основі проведених дослідів, спостережень і аналізу літературних джерел учням пропонується самостійно вирішити пізнавальну задачу, сформулювати висновок. Наприклад:

► Недалеко від водойми, в якій мешкають різні види тварин, в тому числі і земноводні, знаходиться фабрика, на трубах якої відсутні очисні фільтри. У водоймі стала спостерігатися масова загибель земноводних. Аналіз проб води не виявив шкідливих, для живих організмів, речовин. Чому загинули земноводні?

3.Евристичний прийом.

Вчитель опираючись на наявні в учнів знання, допомагає їм шляхом навідних запитань (вдало поставлених, взаємопов'язаних запитань) знайти правильну відповідь. Наприклад:

► Уявімо, що ви скуштували бутерброд з шматочком м’яса. В яких відділах травної системи і за допомогою яких речовин будуть перетравлюватися його складові?

► Назвіть основні відмінні риси кільчастих червів у порівнянні з іншими типами червів?

► Чому їх поява на Землі стала ще одним еволюційним кроком до прогресу?

Евристична бесіда.

  • Як розташоване серце у грудній порожнині?
  • На які камери поділяється серце?
  • Як товщина стінок камер серця пов’язана з їх функціями?
  • Поясніть біологічне значення клапанів серця?
  • Чи необхідне, на вашу думку, кровопостачання серця?

4.Сократичний прийом.

Розвиток вміння досліджувати істину сприяє також сократичний прийом. У Стародавній Греції філософ Сократ будував бесіду з учнями таким чином, щоб викликати їх на обговорення спірних питань. Він спрямовував хід бесіди в таке русло, щоб вона набула характеру дискусії. На уроках біології є можливості для того, щоб учні намагалися доводити й обгрунтовувати свої міркування, використовуючи запас знань або унаочнення. Так, наприклад:

► З'ясовуючи відмінності між кореневищем рослин і коренем, учні спочатку не можуть дати правильну відповідь, але пропонують різні міркування, іноді помилкові (кореневище росте горизонтально, а корінь – вертикально; на кореневищі є бруньки, а на коренях їх немає; кореневище може зеленіти на світлі, а корені не зеленіють тощо).

Обговорення цих міркувань супроводжується вивченням роздаткового матеріалу – живих рослин або гербарних зразків. Зрештою, учні доходять до висновку, що кореневище – це видозмінений пагін, який хоч і не має зелених листків, але володіє всіма іншими ознаками, характерними для пагона.

5. Прийом наукового диспуту.

   На уроці учитель створює ситуацію диспуту, особливу увагу приділяючи вмінню учнів доводити та обгрунтовувати свої міркування, судження, висновки тощо. Наприклад. Станьте суддею під час диспуту:

Учень1:

«Черепашка є чудовим захисним пристосуванням для молюсків, а тому, не дивлячись на своє давнє еволюційне походження, вони є одним з самих найбагаточисельніших типів безхребетних тварин».

Учень2:

«Не дивлячись на наявність черепашок, як унікальних пристосувань, чисельність молюсків у водоймах помітно знижується, а 19 видів цих тварин вже занесені у Червону книгу».

Учень3:

«Я вважаю, що причиною зменшення чисельності молюсків є використання їх у їжу багатьма видами тварин та людиною (устриці, мідії, виноградний слимак)».

Учень4:

«Я думаю, що таке унікальне захисне пристосування як міцна черепашка виявилося не досконалим, щоб вберегти молюсків від токсичних хімічних речовин, що потрапляють постійно у воду».

  • Хто з них на правильному шляху?

Поява різних думок, поглядів з даної проблеми, в яких необхідно розібратися, перш за ніж прийняти власну позицію, стимулює активний пошук доказів, аргументів для переконливого обгрунтування своєї точки зору. Це – стимул для подолання труднощів, для інтенсивної розумової діяльності, для тренування розуму, дослідницької активності учня.

   Тому напрошується такий висновок: постановка на уроці перед учнями проблемних запитань, створення проблемних ситуацій, самостійне вирішення пізнавальних завдань, формування в учнів уміння доводити й обгрунтовувати свою позицію – все це, сприяє активізації розумової, дослідницької діяльності школярів, що в свою чергу, обумовлює розвиток пізнавального інтересу до вивчення біології.

docx
Пов’язані теми
Біологія, Інші матеріали
Додано
7 серпня
Переглядів
36
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку