Призначення, бойові властивості, загальна будова і принцип дії ручних осколочних гранат

Мета уроку: ознайомитися з ручними гранатами РГД-5 та Ф-1, вивчити заходи безпеки при поводженні з ручними гранатами, відпрацювати техніку кидання гранат. План уроку1. Призначення та бойові властивості гранат РГД-5 та Ф-1 (15 хв)2. Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами (10 хв)3. Відпрацювання техніки кидання гранат (10)Тема: «Призначення, бойові властивості, загальна будова і принципи дії ручних гранат. Порядок огляду та підготовка гранат до метання»

Призначення, загальна будова і класифікація ручних осколкових гранат і запалів до них. Ручні осколкові гранати призначаються для поразки осколками живої сили противника у ближньому бою (при атаці в окопах, укриттях, населених пунктах, в лісі, в горах, тощо). На озброєнні в Збройних Силах України є:ручна граната РГД-5;ручна граната РГ-42;ручна граната Ф-1;ручна граната РГН;ручна граната РГО. В залежності від відстані розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні. Ручні гранати РГД-5, РГ-42 і РГН відносяться до наступальних гранат. Гранати Ф-1 і РГО – оборонні. Ручні осколкові гранати комплектуються модернізованим запалом до ручних гранат (УЗРГМ 1, УЗРГМ-2, УДЗ).

Капсула запалу загорається в момент метання гранати, а вибух її відбувається через 3,2 – 4,2 с. після метання. Датчик цілі запалу до РГН, РГО спрацьовує при ударі гранати об перешкоду або через 3,2 – 4,2 с. Гранати РГД-5, РГ-42, РГН і Ф-1 безвідмовно вибухають при падінні в грязюку, сніг, воду і т. ін. Під час вибуху утворюється велика кількість осколків, що розлітаються в різні боки. Осколки гранат РГД-5 і РГ-42 мають енергію, що необхідна для ураження живої сили в радіусі до 25 м, а гранати Ф-1 – до 200 м.

25 М.200 М. Радіус ураження осколками ручних гранат

ОСНОВНІ БОЙОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСКОЛОЧНИХ ГРАНАТ

Будова наступальної ручної гранати РГД-5

Будова оборонної ручної гранати Ф-1

будова ручної осколкової гранати РГ-421 — корпус; 2 — металева стрічка; 3 — розривний заряд; 4 — запал; 5 — трубка з фланцем; 6 — дно; 7 – кришка

будова ручних гранат РГО та РГН.а – ручна граната РГО; б – граната РГО без запалу (розріз)

в – ручна граната РГН г – граната РГН без запалу (розріз)

Умовні познаки: а – ручна граната РГО; б – граната РГО без запалу (розріз); в – ручна граната РГН; г – граната РГН без запалу (розріз); 1 – граната РГО без запалу; 2 – ударно-дистанційний запал; 3 – нижня зовнішня півсфера; 4 – верхня зовнішня півсфера; 5 – манжета; 6 – пробка; 7 – стакан; 8 – верхня внутрішня півсфера; 9 – нижня внутрішня півсфера; 10 – граната РГН без запалу11 – верхня півсфера; 12 – вибухова речовина; 13 – нижня півсфера.

Будова запалу УДЗ Ударно-дистанційний запал зібраний у пластмасовому корпусі та складається з наступних частин: прокольно-запобіжного механізму; датчику цілі; дистанційного пристрою; механізму дальнього взведення; детонуючого вузла. Прокольно-запобіжний механізм, що забезпечує безпеку запалу в службовому використанні та проколювання капсуля-запальника після метання гранати, складається з жала, ударника, запобіжної чеки з кільцем, пружини, важеля, заглушки, планки та капсуля-запальника. Механізм дальнього зведення забезпечує безпеку в службовому використанні та зведенні запалу через 1 – 1,8 секунди з моменту метання. Складається з двох втулок з уповільнювачами, стопорів, движка, капсуля-запальника та пружини. Датчик цілі, що забезпечує роботу запалу при ударі гранати об перешкоду, складається з інерційного вантажу, гільзи, втулки, жала та пружини. Дистанційний пристрій забезпечує підрив детонатора через 3,2 – 4,2 секунди з моменту метання гранати. Він складається з втулки з уповільнювачем та капсуля-детонатора. Детонуючий вузол, який детонує складається з капсуля-детонатора та втулки, що закріплена в стакані.

Умовні познаки: а – положення частин і механізмів запалу при службовому використанні; б – положення частин і механізмів запалу після спрацьовування механізму дальнього взведення; в – положення частин і механізмів запалу при зустрічі з ціллю; 1 – капсуль-детонатор 7 К1 детонаційного вузла; 2 – капсуль-запальник;3 — движок механізму дальнього взведення з пружиною; 4 — жало ударника; 5 – гільза датчика цілі;6 — втулка датчика цілі з пружиною; 7 – корпус; 8 – інерційний вантаж датчика цілі; 9 – жало ударника прокольно-запобіжного механізму; 10 – ударник з пружиною; 11 – шплінт з кільцем;12 – капсуль-запальник прокольно-запобіжного механізму; 13 – важіль; 14 – втулки з уповільнювачами, стопорами та пружинами; 15 – втулка з уповільнювачем та капсулем-детонатором Б-37;16 – планка прокольно-запобіжного механізму

Граната РГН під час вибуху утворює 220 – 300 осколків середньою вагою 0,42 грами з початковою швидкістю розльоту 700 м/с, приведена площа розльоту осколків складає 95 – 96 м2. Граната РГО після вибуху дає приблизно 670 – 700 уламків вагою 0,46 грамів і швидкістю до 1200 м/с. На утворення уламків йде до 73 % ваги корпуса гранати. Енергія уламків РГО втроє перевершує осколки РГН, приведена площа розльоту складає 213 – 286 м2. Граната РГО забезпечує велику щільність ураження, у той же час, має більшу безпеку для того, хто її кидає та його підрозділу за рахунок швидкої втрати осколками енергії.

Дальність кидка ручної гранати. Вага ручних гранат35-45 м.40-50 м.600 грам310 грам

Правила безпеки під час поводження з ручними гранатами. Заряджати гранату дозволяється лише перед її метанням;Забороняється: розбирати бойові гранати та усувати в них несправності;переносити ручні гранати без сумок або за кільце запобіжної чеки; торкатися гранати, що не розірвалися після метання.

Правила метання ручної гранати