Про безпечне освітнє середовище в навчальному закладі в питаннях і відповідях
Тема безпеки в закладах освіти зараз є критично важливою, особливо в контексті фізичного захисту, психологічного комфорту та цифрової гігієни. Безпечне освітнє середовище в навчальному закладі: Питання та відповіді…
Створення безпечного середовища — це не лише наявність охорони чи
відеокамер. Це - комплексний підхід, що включає фізичну безпеку, психологічну стійкість та захист від дискримінації.
1. Що саме входить у поняття «безпечне освітнє середовище»? Це - сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової чи моральної шкоди. Воно базується на чотирьох «китах»:
- Фізична безпека (укриття, пожежна безпека, технічний стан будівлі).
- Психологічна безпека (відсутність булінгу, підтримка ментального здоров'я). - Інформаційна безпека (кібербезпека та медіаграмотність).
- Інклюзивність (доступність для всіх, незалежно від фізичних можливостей чи особливостей).
2. Яким вимогам має відповідати сучасне шкільне укриття? Згідно з нормами, укриття має бути:
- Обладнане вентиляцією, освітленням та місцями для сидіння/відпочинку.
- Забезпечене запасами питної води, їжі та аптечкою.
- Мати щонайменше два виходи (для великих приміщень).
- Мати стабільний зв’язок (Wi-Fi або посилений мобільний сигнал) для продовження навчання чи зв’язку з батьками.
3. Яка роль вчителя у створенні безпечного простору на уроці? Вчитель — це «модератор» безпеки. Він має:
- Встановлювати чіткі правила поведінки (позитивна дисципліна).
- Вчасно помічати зміни в емоційному стані учнів.
- Впроваджувати практики саморегуляції (наприклад, «хвилинки психологічного розвантаження»).
4. Як забезпечити цифрову безпеку учнів під час навчання?
Оскільки навчання часто є змішаним чи дистанційним, важливо:
- Використовувати лише ліцензійні та перевірені освітні платформи.
- Навчати дітей правилам «цифрового сліду» та захисту персональних даних. - Впроваджувати політику недопущення кібербулінгу.
Законодавство України дійсно зазнало суттєвих оновлень у 2024–2025 роках. Головний акцент змістився з простого «фіксування» фактів на превенцію (запобігання) та створення безпечного середовища, де агресорам (навіть серед дорослих) немає місця.
Найважливіші зміни в законах (2024–2026р.р.)
Питання 1: Хто тепер не має права працювати в школі?
Згідно із Законом № 4609-IX (який повноцінно вступає в дію з 17 січня 2026 року) запроваджено жорсткі обмеження для персоналу. До роботи в школах (педагогами, охоронцями, технічним персоналом) не допускаються особи, які:
1. Мають судимість за злочини проти статевої свободи (педофілія тощо).
2. Були визнані винними у вчиненні домашнього насильства.
3. Притягувалися до відповідальності за булінг.
Питання 2: Які нові вимоги до фізичної безпеки в школах?
Закон зобов'язує школи впровадити конкретні заходи захисту:
- Правила доступу: Територія має бути огороджена, а вхід сторонніх осіб — суворо регламентований.
- Тривожні кнопки: Кожен заклад освіти повинен бути обладнаний кнопкою швидкого виклику поліції.
- Відеонагляд: Посилюється роль відеофіксації в загальних зонах для запобігання конфліктам. Питання 3: Як змінилося саме поняття «булінг» у 2024 році?
Закон № 3792-IX (набув чинності у жовтні 2024 року) деталізував визначення.
Тепер булінгом вважається не лише фізична агресія, а й:
- Економічне насильство: Вимагання грошей, псування особистих речей. - Сексуальне насильство: Непристойні жести, висловлювання, поширення інтимних фото (кібербулінг).
- Психологічне цькування: Ізоляція дитини, приниження через електронні комунікації.
Відповідальність та штрафи
Відповідальність за насильство в школі регулюється передусім Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), зокрема статтею 173-4.
Ось детальний розбір того, хто і яку відповідальність несе:
1. Відповідальність для тих, хто вчиняє насильство (кривдників) Якщо факт булінгу доведено, на порушника чекають такі штрафи:
Перше порушення: Штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
Повторне порушення (протягом року) або групове цькування: Штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи від 40 до 60 годин.
Важливо: Якщо кривднику немає 16 років, штраф за нього сплачують батьки або особи, що їх замінюють. Окрім штрафу, дитину можуть поставити на профілактичний облік у поліції.
2. Відповідальність для вчителів та директора
Закон передбачає покарання не лише для агресора, а й для працівників школи, які вирішили "заплющити очі" на ситуацію.
Приховування випадків булінгу: Якщо керівник закладу освіти не повідомив про випадок цькування поліції, йому загрожує:
Штраф від 850 до 1700 грн.
Або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
3. Кримінальна відповідальність
Якщо насильство переходить межу адміністративного правопорушення (нанесення тілесних ушкоджень, постійне приниження гідності, що призвело до тяжких наслідків), настає Кримінальна відповідальність (згідно з ККУ). Вона може включати значно більші штрафи, обмеження або навіть позбавлення волі, залежно від тяжкості злочину.
Що робити, якщо ви зіткнулися з насильством?
Повідомити керівництво школи: Написати офіційну заяву на ім'я директора.
Звернутися до поліції: Викликати 102 або звернутися до ювенальної превенції.
Гарячі лінії: * Національна дитяча "гаряча лінія": 0 800 500 225 або 116 111.
Гаряча лінія МОН: 1545.
Відповідно до оновленого законодавства (зокрема змін у Законі «Про освіту» та посилення відповідальності за статтею 173-4 КУпАП), алгоритм дій директора школи став значно жорсткішим. В оновленому Положенні прописано повноваження та обов’язки керівника, працівників закладу та обов’язки комісії з розгляду випадків насильства… згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1513 «Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми» та постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 658 «Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми».*
Ось детальний регламент реагування керівника:
1. Етап «Невідкладно» (Перші хвилини/години)
Як тільки директору стало відомо про випадок (усно, письмово або він став свідком), він має:
1. Припинити насильство: Вжити заходів для безпеки дитини (роз'єднати сторони).
2. Медична допомога: У разі потреби викликати швидку допомогу.
3. Інформування батьків: Повідомити батьків (або опікунів) дитини-жертви та дитини-агресора про інцидент.
ІІ. Етап «Протягом однієї доби», зокрема 3 годин! (Реагування на заяву) Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону «Про освіту», директор зобов’язаний:
1. Зареєструвати заяву: Прийняти та офіційно зареєструвати письмову заяву про випадок булінгу.
2. Повідомити поліцію та ССД: Письмово (або телефоном з подальшим письмовим підтвердженням) повідомити територіальний підрозділ Національної поліції та Службу у справах дітей (ССД).
Зверніть увагу: Директор має повідомити поліцію незалежно від того, чи вважає він цей випадок булінгом особисто. Кваліфікацію надає тільки Комісія або Суд.
3. Етап «Протягом трьох робочих днів» (Робота комісії)
Наказ про Комісію: Протягом 1 робочого дня з моменту отримання заяви директор видає наказ про створення Комісії з розгляду випадку булінгу. Скликання засідання: Перше засідання має відбутися не пізніше ніж через 3 робочих дні після отримання повідомлення/заяви.
Що змінилося в правилах (2025–2026 н.р.)?
Посилена відповідальність: Якщо директор спробує «зам'яти» справу і не повідомить поліцію, йому загрожує штраф (до 1700 грн) або виправні роботи на строк до одного місяця.
Повідомлення до Комісії: Тепер до складу комісії обов'язково запрошуються батьки обох сторін, а також представники ювенальної поліції та соціальних служб.
Фіксація в журналі: Всі випадки (навіть підозри) мають бути внесені до спеціального журналу обліку випадків булінгу.