Коли мова йде про польського поета Адама Міцкевича,у його біографії є факт, що за участь у молодіжному русі він був висланий на південь Росії. В Російській імперії півднем була Україна. Адама Міцкевича було вислано до Одеси. Під час цього заслання поет здійснив подорож у Крим. І далі у фактах біографії поета є фраза, що він занурився у атмосферу Сходу і був зачарований нею. У тих, хто бував у Криму після Другої світової, цей факт з біографії Міцкевича викликав здивування: який Схід? Все таке ж, як усюди в СРСР і, де не повернись, російська мова. Бо ми не все знали. Все стало на свої місця, коли поколінням, що виросли після війни, відкрилася правда історії. Одна з них - про депортацію кримських татар у травні 1944 року.
Етногенез. Кримські татари сформувалися як народ в Криму в XIII—XVII століттях. ... Особливе місце в етногенезі кримських татар належить половцям, які, змішавшись з місцевими нащадками гунів, хозар, печенігів, а також представниками нетюркского населення Криму, склали разом з ними етнічну основу кримських татар. Так свідчить історія. І сім століть осідлого проживання дає кримським татарам природнє право проживати на своїй землі,вести народне господарство за своїми національними традиціями, розвивати свою культуру, сповідувати свою релігію. А далі трапилось ось що..
Початок депортації Вранці 18 травня 1944 року в Криму почалася спеціальна операція радянської влади щодо насильницького переселення — депортації — кримських татар на Урал та в Середню Азію. Службовці НКВС заходили в будинки кримців і зачитували наказ, згідно з яким абсолютно усі представники народу, разом з дітьми та старими, звинувачувалися у співпраці з нацистами і мали бути вислані з Криму.
Про причини депортації Отже, яка мотиваця таких дій? Відповідь -міф радянської влади:Службовці НКВС заходили в будинки кримців і зачитували наказ, згідно з яким абсолютно усі представники народу, разом з дітьми та старими, звинувачувалися у співпраці з нацистами і мали бути вислані з Криму. Сергій Громенко у статті «Кримські татари: ціна війни, ціна миру» наводить такі цифри: ВСЬОГО кримських татар в Криму на початок бойових дій: 232 тис. У Радянській Армії воювали 17тис. кримців. Співпрацювали з німцями 6,5 %від загального числа кримців.Автор статті стверджує, що така кількість колабораціоністів трапляється у кожного завойованого народу. Серед воїнів Радянської Армії був двічі Герой Радянського Союзу льотчик Амет-Хан Султан. У Криму діяли партизанські загони з кримців. Всього депортовано з Криму: 194 тис. Як бачимо, за колабораціонізм 6,5 % населення був покараний весь народ. (Сергій Громенко.Історична правда. – 2015. – 2 липня)
Усього, згідно з офіційними даними, у віддалені регіони Радянського Союзу — від північного Передуралля до республік Середньої Азії — було депортовано 191 044кримських татар, а за даними самоперепису кримських татар, проведеного Національним рухом кримських татар, — 423 100 . В ході виселення і в перші роки після нього загинуло приблизно 46, 2 % кримських татар, тобто майже кожен другий з народу
18 травня 1944 — день початку депортації, коли жінок, дітей, інвалідів війни та людей похилого віку зігнали до товарних вагонів, та ущент заповнивши їх переселенцями, відправили за кілька тисяч кілометрів від рідної домівки, — нині є днем трауру в історії кримськотатарського народу і днем пам'яті в Україні. Сталін прагнув знищити всі сліди присутності кримських татар, а в наступних переписах населення СРСР були заборонені будь-які згадки про кримських татар.
Репатріація кримських татар 1989 року почалось масове повернення кримських татар до батьківщини, при цьому радянська влада ніяк не допомагала їхньому поверненню, не давала компенсацій за землі, які вони втратили. Російська Федерація як держава-правонаступник СРСР також не відшкодувала депортованим збитки за втрачене майно і не провела судових процесів над особами, відповідальними за насильницьке переселення або причетними до нього.
Загальна декларацiя прав людини 10.12.1948 17:45 Стаття 12 Нiхто не може зазнавати безпiдставного втручання у його особисте i сiмейне життя, безпiдставного посягання на недоторканнiсть його житла, тайну його кореспонденцiї або на його честь i репутацiю. Кожна людина має право на захист закону вiд такого втручання або таких посягань.
Загальна декларацiя прав людини Загальна Декларація Прав Людини (ЗДПЛ) - декларація, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року представляє першоглобальне вираження прав, на які усі люди мають невід'ємне право. На жаль, цей документ був прийнятий занадто пізно, бо до його прийняття було здійснено надто багато злодіянь з порушенням природних прав людини.
Номан Челебіджіхан – кримськотатарський політичний і державний діяч. Один з організаторів першого Курултаю, перший голова уряду проголошеної в1917році Кримської народної республіки,перший муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі іБілорусі. 23 лютого 1918 року був розстріляний більшовиками. Тіло вкинули в море.
Агата́нгел Юхи́мович Кри́мський — український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України. Науковець мав кримськотатарське коріння та вважав себе кримським татарином. Жертва сталінського терору. Вікіпедія Народження: 15 січня 1871 р., Володимир-Волинський Смерть: 25 січня 1942 р., Костанай, Казахстан
Ахте́м Шевке́тович Сеитабла́єв — український і крмськотатарський кіноактор, режисер театру та кіно, сценарист, заслуженный артист Автономної Республіки Крим. Ведучий проекту «Хоробрі серця» на телеканалі «1+1». Народився: 11 грудня 1972 р. Янгіюль, Узбекистан Дружина: Іванна Дядюра (в в шлюбі з 2013 р.) Діти: Селім Сейтаблаєв, Сафіє Ахтемовна Сейтаблаєва, Назли Сейтаблаєва Нагороди: Премія «Ніка» за кращий фільм країн СНД і Балтії Фільми і серіали: Ще 2+ Хайтарма 2013 р. Її серце 2017 р. Кіборги 2017 р.
До депортації кримських татар Крим таки був Сходом. По всіх населених пунктах Криму звучала переважно кримськотатарська мова. У містах було багато ремісників- майстри чеканки, ювеліри, килимарі, майстри художньої та декоративно-прикладної вишивки. Вечорами пахло у населених пунктах кавою. Люди відпочивали. Селяни займались вівчарством, садівництвом, виноградарством. Депортація 1944 року стерла це життя з лиця кримської землі. Після депортації почалося перейменування кримськотатарських назв сіл, районів, міст: всього було перейменовано понад 1000 населених пунктів Криму ... Так з’явились Мірноє, Совєтскоє, Цвєтноє… Чиновники не могли придумати назви населених пунктів. То брали їх з якогось довідника.
Використані джерела: https://old.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=82:1&catid=47:un&Itemid=74&lang=uk https://www.google.com/search?q=Наріє+Абдураман&r https://www.ww2.memory.gov.ua/krymski-tatary-tsina-vijny-tsina-myru/ (Сергій Громенко Історична правда. – 2015. – 2 липня) https://gurt.org.ua/news/informator/32438/ https://qha.com.ua/kryimskie-tataryi-uk/oblychchya-deportatsiyi-desyat-lyudej-desyat-dol-odna-tragediya/ https://www.google.com/search?q=рустем+емінов+картини+про+депортацію+кримських+татар&rlz=1C1AOHY_ruUA750UA752&sxsrf=ALeKk03 https://ua.krymr.com/a/26946490.html https://www.google.com/search?q https://uk.wikipedia.org/wiki https://www.google.com/search?q https://avdet.org/ru/2017/05/18/20-kartin-rustema-eminova-o-deportatsii-krymskih-tatar/