Проблема волі людини та можливостей її здобуття. Втеча Остапа та Соломії з кріпацької неволі- протест проти будь-якого насильства над людиною

Конспект уроку 8 клас українська література

Тема: Проблема волі людини та можливостей її здобуття. Втеча Остапа та Соломії з кріпацької неволі- протест проти будь-якого насильства над людиною

Оформлення дошки: тема, портрет, словничок, опорні слова для роботи над картинами

Мотто уроку: "…хоч дорогою ціною здобути бажану волю, а ні - то  полягти кістьми на вічний спочинок"

Мета уроку:

Продовжити роботу над текстом твору "Дорогою ціною", особливостями сюжету і композиції, дослідити його сюжетну канву;

розвивати естетичний смак, вміння бачити красу і досконалість художнього слова, виховувати мислячого читача, справжнього поціновувача української літератури.

Тип уроку:урок засвоєння і формування нових знань

Обладнання: Портрет письменника, ілюстрації до твору, словничок до уроку, кінокадр з фільму, мультимедійне обладнання, мелодія скрипки та бандури, творча читацька інтерпретація образів твору, підручник, картки, тести.

Методи і прийоми: Ціннісно-зорієнтоване сприйняття і осмислення тканини художнього тексту , інфографіка, творчий переказ епізодів , лінгвістичний практикум, цитатна валіза, стоп-кадр, асоціативний ряд "Головні герої в моєму житті", побудова аксіологічної моделі "Художній твір "Дорогою ціною" і Я- читач, громадянин України", "Квіти письменнику"

Перебіг уроку

І Організаційний момент

Шановні учні, прошу приготуватися до уроку і налаштуватися на виконання ряду завдань.

ІІ Вступне слово вчителя

Отже, сьогодні ми продовжуємо бережне діткнення до творчості відомого українського письменника Михайла Коцюбинського, зокрема, зупинимося на «перлині української белетристики». Готуючись до цього уроку, ми з вами творчо співпрацювали, ви поділилися на 5 креативних груп і виконали ряд випереджальних завдань. Для розкриття теми уроку я використала ілюстрації для того, щоб глибше замислитися над зображально-виражальними засобами двох мистецтв-слова і зображення.

ІІІ Повідомлення теми та запис іі в зошитах

ІV Слово-звернення до учнів «Скринька очікування результатів»

-На кінець уроку ви, сучасні читачі, повинні

знати зміст оповідання, композицію, художні цінності

зуміти пропустити художній текст через призму свого світосприйняття

виховувати в собі любов до читання, гордість за свою національну літературу.

V Робота над вивченням навчального матеріалу

1. Цілеспрямування

-Отже, тему з’ясовано, цілі поставлено, тож уперед до художньої майстерні письменника Коцюбинського.

2. Вдома ви опрацювали життєпис письменника, тож давайте переглянемо, створену вами заздалегідь інфографіку

Учень: Ознайомлюючись з життєвим та творчим шляхом Михайла Коцюбинського, я пройнявся його багатогранністю письменницької душі. Михайло Михайлович - відомий український письменник, його називають сонцепоклонником. Він любив життя, людей, землю, природу, прагнув до прекрасного й шукав його навіть там, де не було.

Учитель: І до якого висновку ви дійшли?

Учень (Коцюбинський - класик української літератури, корифей, видатний діяч)

Учитель: ви добре впоралися з цим видом роботи  і я запрошую вас до географічно-віртуальної подорожі до міста Чернігова (ХІХ ст.). Що пов'язує це місто з темою нашого уроку?

Учень  Саме Чернігів став найпродуктивнішим етапом у творчості письменника, тут створено найцінніші його твори, серед яких і «Дорогою ціною»

Учитель: "Дорогою ціною"- романтична історія двох люблячих сердець Остапа й Соломії, які не бажаючи страждати у панському ярмі, пішли шукати вільного, щасливого життя. Воля далася Остапові справді дорогою ціною, рятуючи його Соломія гине. Постарілий Остап лишається жити як живий свідок визвольної боротьби народу. Визначаючи зав’язку твору, уважно розглянемо картину

Учитель Слово надаю 1 групі

І група

1 учень: На картині зображений момент прощання Остапа і Соломії. Їй важко примиритися з необхідністю розлуки з коханим. Маючи на меті свою користь, пан силоміць віддав Соломію заміж за свого фурмана. Остапові, як і багатьом кріпакам, загрожувала рекрутчина, тому він вирішив лишити рідне село і втекти за Дунай.

2 учень: На передньому плані картини ми бачимо Остапа Його тільки що перевезла через річку Соломія. Він підняв руку, щоб попрощатися з коханою. Соломія стоїть у човні, спершись на кіл, її постать з піднятою рукою застигла. З твору ми знаємо, що вона ще довго стояла так, про щось думала, вдивляючись у чагарник, де разом із Остапом зникало її щастя.

3 учень:  Дія, зображена на картині, відбувається вночі. Виразність досягається багатством художніх деталей та колірної гами. Темна блакить нічного неба освітлена місячним сяйвом, яке віддзеркалюючись, утворює на спокійній течії річки місячну доріжку. Десь вдалині, на протилежному березі, ледь проглядаються силуети селянських хат. У природі все тихо і спокійно. Але разом з тим  сцена розлучення героїв створює якийсь тривожний настрій.

Учитель: А як же далі складеться їхня доля? Знайдіть і виразно прочитайте уривок з І розділу.

(За підручником українська література 8 клас О. Авраменко ″Остап вийшов нв шлях …″до слів ″Що ж приймаєш парубка…″)

Учитель :Які риси характеру Соломії яскраво виявляються у цьому епізоді?

Учень щирість почуття, сила волі, мужність, готовність до подолання всіх перешкод на шляху до волі, особистого щастя

Учитель: Щоб чіткіше уявити собі зображене на наступній картині, коротко пригадайте, як Остап із Соломією дісталися до переправи через Дунай. Заслухаймо уривок з аудіокниги і уявімо, які випробування та перешкоди випали на долю втікачів

Учень небезпека, голод, холод. І все це заради жаданої волі

Учитель Внутрішний стан героїв у той момент, коли на них натрапила прикордонна козацька варта, допоможе зрозуміти наступна картина

Запрошую до слова другу групу

ІІ група

1 учень: На картині зображені Остап і Соломія, які разом з іншими втікачами намагаються втекти від прикордонної варти. Козак-прикордонник, сидячи верхи на коні, замахується на людей нагайкою. Жінка, зображена на передньому плані, припала на коліно, закриваючи собою дитину. Вона з жахом дивиться на чоловіка, який насмілився погрожувати козакові. Нічна темрява поглинула інші силуети людей. На картині переважають холодні відтінки сірого, синього, зеленого кольорів, які підкреслюють гостроту ситуації, створюють тривожний настрій

2 учень: На обличчях персонажів  картини - страх. Потрапити до рук козаків тепер було б прикро і боляче, адже вони стільки натерпілися, поки дійшли до Дунаю. ″Два дні й дві ночі сиділи вони тут у вогкості й пітьмі, ховаючись від козачих пікетів, розкиданих по лівому березі Дунаю.″ Але вони знали, що попереду на них чекає воля, нове життя, і заради цього потрібно вижити.

Учитель: А які почуття у вас викликає ось ця картина?

ІІІ група

1 учень  На переправі через Дунай прикордонний козак випадково поранив Остапа. Він ″бахнув наосліп із рушниці″, ще й промовив при цьому, що коли не влучив, хай тікає собі з Богом. Зібравши всі сили, Соломія майже несла коханого по трясовині у плавнях. Вона з великими труднощами знаходить воду, щоб втамувати спрагу й обмити рану знесиленому Остапові. Голодна, стомлена Соломія залишає Остапа біля озерця, щоб він міг, не зводячись, зачерпнути пригорщею води. А сама йде шукати виходу з плавнів

2 учень На мою думку, художник відтворив на картині той момент, коли Соломія, заблукавши, у відчаї продирається крізь палаючі плавні в пошуках Остапа. Жовто-червоні кольори, що переважають на картині, створюють повне уявлення живого полумꞌя. Воно піднімається у синє небо, яке стає сірим від диму. Чорний дим покрив плавні аж до самого обрію. ″Од них займалась в небі хмара і палала в купі з далеким небом″. Соломія іде вздовж палаючих очеретів. Ще мить - і язики полумꞌя торкнуться її. Жінку охоплює почуття страху, але не за себе, а за Остапа, який лежить десь поблизу, а вона не може йому допомогти. В її схвильованій уяві поступово втрачається відчуття дійсності, і все набуває якогось незвичайного, казкового характеру. Вогонь палаючих плавнів постає в уяві Соломії як ″звір-велет″. Навіть очерет здається їй потворою в людській подобі  ″жовтий, гладкий. Високий- він глузував із неї, помахуючи над її головою рудим чубом. Соломія відчула до нього зненависть, як до живої істоти″

Учитель: -Діти, зверніть увагу на постать Соломії. Що ви можете сказати?

3 учень: Вся вона – стрімкий рух уперед. Переборюючи страх, утому, сама серед палаючого очерету, вона думала тільки про те, як врятувати Остапа. Часом сили залишали її, та ненадовго. Думка про те, що вона не може знайти Остапа, надавала їй сили. ″Вона зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто і завзято з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі перешкоди″. Думки, поведінка Соломії серед моря палаючого комишу допомагають глибше розкрити її вольовий мужній і відважний характер. Вона готова все подолати заради волі, щастя, безмежної відданості коханому.

Учитель: Щоб повніше показати всі перешкоди і пригоди Остапа та Соломії на важкому шляху до волі, глибше розкрити їхні характери в гострих ситуаціях, письменник вводить у повість епізод перебування героїв у циган. Цього епізоду у ваших підручниках, на жаль, немає, але 4 група проінформує вас про цей момент.

ІV група

1 учень: Соломія випадково натрапила на халупу , в якій жила ″одинока у висілку″ циганська сімꞌя. Жінка ледве упросила циган прийняти її і пораненого Остапа в оселю. Поки він видужає. Вона старалася догодити господарям за їхню гостинність: бралася за всяку роботу, а згодом найнялася до болгарина і весь заробіток віддавала старому циганові. А він чим далі лютішав і кожного дня висловлював своє невдоволення. Важким було перебування Остапа і Соломії в циганській родині. Вони спостерігали незвичне життя: злість, ревнощі, лайку, бійку. Їм нестерпно було дивитися на все це, але іншого виходу не було.

Учитель Погляньте на картину і з’ясуйте ставлення циган до українців- утікачів

2 учень:  

На передньому плані зображений старий бородатий циган з люлькою в руці. На ньому яскраво-жовта сорочка. Це, мабуть, голова циганської родини. На тапчані, вкритому рядном, лежить Остап, знесилено розкинувши руки. Над ним схилилася молода струнка жінка – Маріуца. Поруч стоїть Соломія. Вона співчутливо дивиться на Остапа, готова виконати будь-яке його прохання,  і  водночас спостерігає за вправними рухами Маріуци. Члени циганської родини по різному реагують на присутність двох українських втікачів. Здавалося б, волелюбні цигани повинні були б ставитися до втікачів із співчуттям і розумінням, але все таки ″з кожним днем життя в циганській хатці робилось тяжчим та тяжчим″.

Учитель: Найбільшого напруження досягає дія в трагічний момент загибелі Соломії.

Пригадайте події, що передували зображеному епізоду. Слово 5 групі

V група

1 учень: Коли турки заарештували Остапа, Соломія роздобула гроші, сподіваючись його викупити. Драгоман гроші взяв, але Остапа не відпустили, а  збиралися переправити за Дунай. У Соломії народжується сміливий план- відбити Остапа в турків, коли вони будуть перевозити його через річку, щоб передати прикордонній сторожі. До здійснення плану вона залучає втікача Івана. Але сталося не те, чого сподівалася Соломія.

Учитель: Що ж трапилося? Прочитайте уривок з твору ( ″Соломія не відривала очей від берега ″ до слів ″тихо в повітрі…″ 5 розділ)

Учитель: Перекажіть його, зберігши послідовність подій.

Який момент із епізоду відтворив на картині художник?

2 учень: Це сцена відчайдушної боротьби за врятування Остапа . У човні серед турків стоїть Остап. Один турок похилився, очевидно, від удару веслом, яке опустив йому на голову Іван. Коли їхній вузенький човник черкнувся об турецький, але в цю ж мить турок влучив в Івана, і той, випустивши з рук весло, похитнувся разом з човном. Соломія тримає в руках пістоль, з якого вона стріляла, але, мабуть, безуспішно. Ми відчуваємо як гойдається на бурхливих хвилях ріки вузенький човник. Що ось-ось має перевернутися і скинути Соломію в холодну воду. Соломія загинула, але до останнього подиху, хоча вже тіло тягне до себе чорна безодня″, її душа рветься до сонця″.Вона символ свободи і вільнолюбивого духу рідного народу.

Учитель: Тож давайте нагородимо цю мужню жінку цитатами, складемо цитатну валізу

 (Цитати про Соломію)

«Серце нило в Соломії од жалю й тривоги. Їй легше було б, коли куля потрапила до неї». «Соломії ставало моторошно. «Брешеш, брешеш… — хотіла вона кинути в лице злому морокові,— вік мій… він буде жити… його не дуже поранено… адже він стільки пробіг…

«Зате вона почула вогкий холод, що проймав її наскрізь. Та вона не хотіла виймати з-під голови в Остапа своєї одежини і тільки скорчилась, щоб хоч трохи зігрітись… Він вигоїться, він житиме… вона не дасть йому загинути

 «Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить хворий і самотній у пущі і вигляда її з очеретів. Їй жаль стало молодого змарнованого життя…»

«Приходить смерть. Але вона не дасться. Вона має сильні руки, а до берега недалеко. Вона чує за собою якісь крики, Остапів голос, та їй не до них. Вона мусить поспішати ся, поки не змерзло тіло…

Душа рветься до сонця, а тіло тягне до себе чорна безодня. Вона сковує його залізом, обвішує камінням, обхоплює холодними руками…Все тяжчим і тяжчим стає воно, все глибше і глибше пірнає у воду…

Учитель:А Остапу подаруємо стоп-кадр.

(фрагмент з кінофільму в озвученні учнів)

Учитель:Діти, досліджуючи  канву художнього тексту , ви, напевно, звернули увагу на художнє розмаїття, за допомогою якого автор відтворив волелюбність народу. Хто просить слово?

Учень: Волелюбний характер українського народу підкреслено метафорою:″Ярмо було накладене дикому турові″, саме його прагнення до волі- порівнянням:″ мов талії води під теплим подихом весни річкою текло вкраї селянство″.Дух народу письменник визначає епітетами: вільнолюбивий, неспокійний, а пісню, яку він склав про волю, - чаруючим акордом.

Учень важливу роль у творі відіграє символіка. Особливо образи туману та вітру. Вітер у народної творчості — символ волі.

Туман у творі сприймається як цілком конкретна картина. В той же час він символізує безперспективність, невідомість шляху, який обрали герої повісті.

Учень: А у нас є бажання створити цитатний ряд про волю: ″Вільний дух ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнтити сьогодні од учора, підтримували жевріючу від попелу іскру.″

″Пісня волі, споетизованої, може в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала їх туди, де ще не чуть кайданів, сковалих на людей людьми ″.

″Хлоп протестував, тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю.″

″Ех, піду, де воля, де інші люди″

″… по лівім боці Дунаю, аж ген до моря стояло на чатах військо і заслоняло волю…″

″Воля, воля, воля…Це чарівне слово, споетизоване дідом, розпалювало кров у жилах хлопця, а дедалі, з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало більш конкретну форму, глибше значення″

″Остап почувся на волі. Молода невитрачена сила хвилею ударила в груди, розлилася по всіх жилах, запрохалась на волю″

Учитель: Цитати підібрані вдало, то давайте зробимо висновок .

Висновок

Учень:Ліричний герой твору- волелюбне українське селянство. Що ″тікало од пана і панщини, що не заплісніло в неволі, не втратило ще живої душі″

Головна мрія його життя – бажана воля передавалася із уст в уста, закликала до рішучих дій, зокрема до втечі в ті місця, де хоч і ″дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні- то полягти кістьми на вічний спочинок ″

Учитель:Які ж асоціації у вас виникли після прочитання твору? Давайте проведемо асоціативну лінію.

(Звучить мелодія М. Скорика "Любов ніколи не минає")

 Учениця: Я настільки прониклась твором, він пройняв мене до сліз, до щему в серці і я дуже полюбила головних героїв, вималювала їх у своїй уяві. Ось такі вони-Остап і Соломія. Красиві, горді, незламні та нескорені попри все, як і наш український народ. 

(презентує мотанки Остапа та Соломії)

Учитель:  Яке враження своїм твором справив на вас Михайло Коцюбинський?

Учень: Я хочу подарувати прозаїку квіти за його талант висвітлювати найпотаємніші прагнення народу, оскільки в творі звучать 2 сюжетні лінії, то я вирішила подарувати барвінок – символ нескореності нашого народу і червоні маки – символ справжньої любові, коли жінка жертвує собою. Заради справжнього, чистого кохання.

Учитель: Діти, а чи не здається вам, що твір  , написаний в 19 ст….. дуже актуальний в наші дні? Давайте спробуємо скласти аксіологічну модель "Художній твір "Дорогою ціною" і я- читач, громадянин України"

VІ Підведення підсумків

(таблиця  Воля. Сьогодення)

 

Аксіологічна модель "Художній твір "Дорогою ціною" і я- читач, громадянин України"
30-ті роки XIX століття .	Сьогодення
Воля
Протести кріпаків проти жахливих умов життя	Відстоювання територіальної цілісності неньки-України.
Віра в щасливу зорю Батьківщини.

Учитель :настільки плідною була ваша робота над твором дорогою ціною допоможе перевірити літературна вікторина

Дякую за плідну і творчу співпрацю. Ми працювали , ніби злагоджений механізм.

VІІ Домашнє завдання

Скласти цитатний  план- характеристику образів Остапа і Соломії

VІІІ Стратегія. Похвала

(діти стають в коло і висловлюють свою думку про урок та побажання неньці-Україні)

Літературний диктант дикт за змістом « Пізай героя за цитатами»

•          «Втечу… Піду за Дунай, може, ще там люди не пособачились…» (Остап)

•          «Бунтар… гайдамака! Він мені людей баламутить!» (Пан)

•          «…Тікаймо звідси, бо ті хлопи заб’ють нас, як мого дідуся в Умані». (Панночка)

•          «Ну, хай тебе боронить і хова од лихого мати божа… Прощавай!» (Соломія)

•          «Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що…» (Остап)

•          «З живого шкуру здеру, чисто оббілую… Я ж йому пригадаю, гайдамаці, Кодню…» (Пан)

•          «За Дунай, у Січ із тобою… Приймаєш товариша чи не приймаєш?» (Соломія)

•          «Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Вже ж за тобою, хоч серцеві легше буде…» (Соломія)

•          «Шукай тепер, пане, парубка з молодицею… ніхто не бачив, лиш двох парубків стрічали». (Соломія)

•          «Хіба я боюся смерті? Сохрани боже!.. Пошли, господи, й завтра. Раз вмирати — не двічі. Вмер — і край, більш не встанеш». (Іван)

•          «Бодай ти, запалася, треклята країно, з твоїми порядками!..» (Остап)

•          «Як живий буду, землю оратиму, рибальством житиму… все ж краще на волі, ніж під паном…» (Остап)