ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ ЯК ДРУГОЇ ІНОЗЕМНОЇ

Проблеми вивчення французької  як другої іноземної мови у 5-8 класах середньої школи

   І. Дорогі колеги! Користуючись такою чудовою нагодою, мені б хотілось привернути вашу увагу до обговорення проблем вивчення другої іноземної мови, зокрема  французької, спеціалістом якої я є  понад десяти років. А отже, вже маю про що говорити.

  Я впевнена, що це є перспективний навчальний предмет, можна сказати, відносно новий і тому ще не достатньо «напрацьований». Але, на мою думку, він має високий освітній, виховний та розвиваючий потенціал. Вивчення цього предмету дає можливості нашим учням увійти у великий цікавий світ нових знань, людського досвіду  та надбань культури.

   ІІ. Напевно вже не варто сперечатись щодо доцільності вивчення другої іноземної мови у середніх навчальних закладах. Але залишається інше питання, осторонь якого я не можу лишитись: « Чи варто вивчати саме французьку як другу іноземну...?»  Більш того, вважаю своїм обов’язком «стати на захист» цієї мови у нашому регіоні. Адже ні для кого не секрет, що вона здає свої позиції від початку незалежності на користь англійської та німецької.  Так, бували і кращі часи для французької у Вінниці, навіть функціонувала школа з її поглибленим вивченням … Однак за останні 6-7 років французька «набирає обертів», хоч і як другу іноземну, але 

її починають вивчати у середніх школах та на курсах іноземних мов. Основною проблемою чи то перепоною у місті поки що є брак фахівців. Оскільки викладачів французької в нас можна перерахувати на пальцях рук.

     Часом можна почути суперечливі розмови учнів чи їх батьків про доцільність вивчення тої чи іншої мови. Одні вважають, що слід зосередитись на англійській, а друга іноземна – це щось мало важливе, другорядне… Інші говорять, що краще було б більше годин відведено на російську. Треті вагаються між німецькою та французькою, при чому, аргументують свій вибір або наявністю більшої кількості спеціалістів у місті (заздалегідь плануючи заняття з репетитором); або ще менш сумнівними перевагами: яку мову до цього вивчав хтось у родині чи, яка з мов є більш милозвучною… Четверті мріють про польську, іспанську, італійську, китайську чи японську…  Особливо гостро постає це питання у п’ятому класі, коли учні починають вивчати другу іноземну мову.

     Думаю, ця проблема  стає  гострішою з року в рік. Давайте подивимось на питання в цілому, без зайвих сентиментів  не підміняючи факти. Звичайно, кожна людина має свої вподобання. Приміром, подобаються італійські виконавці та чудова італійська кухня – «хочу вивчити мову, поїхати до Італії, побачити вічне місто…» і т. д. «А от та чи інша мова – не гарна, важка чи носії мови чимось не влаштовують, - не буду вивчати!..» І ціла купа подібних хибних міркувань! А чи не виглядає це як прояви шовінізму, не терпимості до інших культур, одним словом: звичайної ксенофобії? Адже мова це не тільки засіб спілкування, це ще й скарбниця традицій, історії та культури, віддзеркалення менталітету будь якого народу, його головний стрижень. Не можна поділяти мови на важливі чи другорядні, гарні та немилозвучні, модні чи немодні, популярні тощо.

    Відразу хочу зазначити, цитуючи різні джерела буду висвітлювати думку об’єктивну, а не суто власну.

   Це вже очевидний факт, що іноземні мови грають значну роль у суспільстві в наш час. Стає все більш і більш необхідно вивчати іншу мову. І є багато причин, щоби вивчати саме французьку. Такими причинами можуть бути: робота, відпочинок закордоном або просто вивчення мови заради задоволення.

     Гарне знання французької дозволяє оцінити у повній мірі кінематограф та літературу франкомовної спільноти. Студенти, які володіють французькою мовою, мають можливість знайти роботу у галузі освіти, туризму, журналістики, робити переклади усні та письмові тощо.

   Так, власне, чому слід обрати французьку, не «ображаючи  іспанську чи німецьку?.. Щоб відповісти та це делікатне питання варто трохи пошукати в Інтернеті. Є статистика, яка сама за себе говорить.

 В нас час понад 500 мільйонів у світі більш ніж у 50 країнах на всіх 5 континентах реально говорить французькою чи використовують її, як другу чи третю мову спілкування. Це друга мова Євросоюзу та Олімпійських ігор. Одна з шести офіційних мов ООН.  Це єдина мова разом з англійською, яка викладається  абсолютно в усіх країнах на нашій планеті! Французька посідає 5 позицію у рейтингу мов після китайської, англійської, іспанської та хінді. Поряд із санскритом, англійською, арабською, латиною та стародавньою грецькою, французька є однією з шести мов, які збагатили та наповнили інші мови. І на кінець, французька є третьою чи четвертою мовою, яку використовують в Інтернеті після англійської та японської, і вже далеко позаду після неї ідуть італійська, іспанська чи російська.

   Щодо культурологічної аргументації: це одна з мов, які мали великий культурний, науковий, художній та літературний  вплив на цивілізацію.

Зі скількома літературами, музичними культурами та цивілізаціями можна познайомитись! 

   Знання французької – це також пропуск до здобуття вищої освіти закордоном.

І на кінець, щодо майбутнього французької мови. Згідно зі статистичними даними, вона «почувається» досить добре. Навіть краще, ніж протягом, скажімо, останніх 40 років. Оскільки кількість франкомовних осіб все ж таки зростає завдяки її поширенню на африканському континенті зокрема. Чого не скажеш, наприклад, про італійську чи німецьку.

  ІІІ.  Здебільшого першою іноземною мовою є англійська. Проблеми і питання організації навчального процесу в нових умовах, які закономірно виникають в учнів, потребують розв’язання з-за допомогою спеціалістів, яким ця проблема вже відома.

   Зокрема, якщо говорити про вивчення французької як другої іноземної, то у власній практиці мені доводилось часто стикатися з тим, що перша іноземна, (англійська,  а не рідна, приміром), спричиняла неправильні висловлювання французькою. Пронаналізувавши основні помилки, натрапляємо на певну тенденцію труднощів, які мають учні дебютанти. Пропоную до вашої уваги найбільш типові:

1. Намагання підмінити невідомі висловлювання французькою на вже засвоєні англійською.
2. Неправильне читання деяких слів, які пишуться однаково у французькій та англійській (conversation, question…).
3. Вимова французького  “r”, як англійського.
4. Вимова «німих»  закінчень ( -e; -s; -d.. ) чи букв (  “h” ). При чому, самі учні зізнаються, що це робиться для запам’ятовування правопису слів, який є досить складним у французькій: наявність дифтонгів; трифтонгів; ряд випадків, коли деякі букви не читаються у словах; явище зв’язування слів у мовному потоці з виникненням нових звуків; велика кількість  омонімів.
5. Слід згадати про так звані «Фальшиві друзі». Це слова, які в англійській та французькій мовах подібні за звучанням чи написанням, проте мають різне значення, і тому можуть бути неправильно вжиті чи розпізнані. Приміром, учні постійно плутають англійський вираз «to have a rest» (відпочивати) з французьким «rester» (залишатись).

   Вище сказане може відлякувати бажаючих вивчати французьку, але це не так!  Дякуючи ентузіазму наших учнів, їх бажанню, а подекуди бажанням їх батьків, французька  продовжує повільно, але впевнено «крокувати» у нашій гімназії.( А також, сподіваюсь, у інших навчальних закладах міста). Адже всім відомо, який «романтичний шлейф» піару  тягнеться за нею вже впродовж декількох віків.

   Крім того складається враження, що  перша іноземна має суто негативний вплив на вивчення другої іноземної мови. А звідти і страх певної частини батьків та учнів до одночасного вивчення мов. Мовляв, жодна не буде засвоєна на потрібному рівні. Але вподовж останніх 20 років науковці дедалі більше схиляються до думки, що контакт двох мов вносить не лише додаткові помилки й плутанину, а й позитивні аспекти. Велике значення має те, що можна провести паралелі між іноземними мовами; або навпаки, простежити відмінності, які слугуватимуть контрастом для кращого унаочнення. Тому я, як вчитель французької, яка є другою іноземною в нашій гімназії, розробляю вправи і завдання з урахуванням таких засад:

1. Незважаючи на те, що англійська належить до родини германських мов, а французька – романських, існує багато інтернаціоналізмів греко-латинського походження, які трапляються в обох мовах. А отже, знання першої іноземної в даному випадку допомагає.
2. Для вивчення другої іноземної зазвичай виділяється менше часу, ніж для першої : 2-3 години. В той час, коли вимоги такі самі як і до першої: навчити учнів спілкуватись французькою усно та письмово. Це означає, що темп заняття має бути вищим. І знов тут у пригоді стануть знання першої іноземної, а саме, порівняння та обговорення  лінгвістичних явищ в обох мовах.
3. На заняттях  першої іноземної мови учні ознайомились з можливими формами вправ і мають певний досвід, який можна використати для вивчення другої іноземної.
4. На своїх уроках  я помітила такий цікавий феномен, який у лінгвістичній практиці називається «Aha-effekt». Науковою мовою – проведення аналогій. На практиці це виглядає таким чином. Візьмемо французьке слово «automne», учні знають схоже англійське «automn»; і коли ми пояснюємо, що це є одна з пір року, учні вигукують: «Ага! Це – осінь!». Ось чому це називається «Aha-effekt».

   Підсумовуючи вище написане, слід зазначити, що існує необхідність всіх вчителів другої іноземної мови спрямувати свої знання і вміння на  самостійну  розробку вправ і завдань, щоб створити комфортні умови та підвищити мотивацію для вивчення другої іноземної мови, оскільки, як відомо не існує ідеальних підручників. Вчителям іноземних мов: першої та другої – співпрацювати шляхом взаємного відвідування уроків, проведення спільних позакласних заходів з використанням двох мов.

   Звичайно, я не висвітлила всі питання у цій доповіді. Можливо, декому  це навіє певні ідеї  стосовно удосконалення  прийомів викладання другої іноземної мови. Тому я буду вдячна за будь які коментарі та зауваження! Дякую!