ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗМІСТУ І МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ В ШКОЛІ

Про матеріал

Постановка проблеми. «Основи інформатики та обчислювальної техніки» – доволі молодий навчальний предмет, який вивчають та викладають у школах України трохи більше 20 років. Дійсно, за цей час склалися певні традиції та методики навчання, було розроблено і апробовано значну кількість варіативних навчальних програм, освітніх технологій, педагогічних програмних засобів для учнів різного віку, класів та шкіл різного профілю.

Перегляд файлу

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗМІСТУ І МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ В ШКОЛІ

 

О.В. Гульман; alexgulman@gmail.com

 

Постановка проблеми. «Основи інформатики та обчислювальної техніки» – доволі молодий навчальний предмет, який вивчають та викладають у школах України трохи більше 20 років. Дійсно, за цей час склалися певні традиції та методики навчання, було розроблено і апробовано значну кількість варіативних навчальних програм, освітніх технологій, педагогічних програмних засобів для учнів різного віку, класів та шкіл різного профілю.

Разом з тим, єдиною основою успішного функціонування особистості у суспільстві є її готовність до змін, уміння адаптуватися до них, їх програмувати і навіть визначати своєю діяльністю. Тому головною тенденцією впровадження інформаційних освітніх технологій на початку XXI ст., на думку В. Ткачука, стала переорієнтація навчально-виховного процесу на формування розвиненої особистості, створення максимально сприятливих умов для розвитку і розкриття потенційних здібностей індивіда і формування в нього здатності до самостійної активної діяльності в усіх проявах його життя [3]. Ці та інші питання висвітлені у працях В. Бикова, Н. Балик, А. Верланя, А. Гуржія, А. Єршова, М. Жалдака, В. Клочка, О. Кузнєцова, Ю. Машбиця, В. Монахова, Н. Морзе, С. Ракова, З. Сейдаметової, Ю. Рамського, О. Співаковського, О. Теплицького, Ю. Триуса, М. Шкіля та інших.

Аналіз публікацій. Вивченню інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах належить провідна роль у формуванні інформаційної компетентності учнів. Тому зміст інформатики як навчального предмета повинен орієнтуватися на ті ознаки сучасних тенденцій суспільства, які визначатимуть ефективність самоактуалізації випускника, зокрема: прискорення науково-технічного прогресу і як наслідок вивільнення часу; утвердження якісно нової технології та організації інформаційних процесів, створення інформатики як особливої галузі індустрії; появи фабрик мислення; створення синтезу телебачення, комп’ютерної техніки та енергетики; переходу до «електронних книг»; появи Homo educatus – людини освіченої (В. Огнев’юк); створення концептуального простору, заснованого на комп’ютерних технологіях (Дж. Нейсбіт) [3].

Ці тенденції знайшли відображення і в освітніх технологіях, застосовуваних у навчальному процесі, серед них вирізнилися, у якості досить специфічних і надзвичайно актуальних, – інформаційні технології. Такі технології передбачають науковий підхід до організації навчально-виховного процесу з метою оптимізації і підвищення його ефективності (В. Демченко, П. Денисенко, Д. Матрос, I. Роберт).

Разом з тим, не зважаючи на досить ґрунтовну базу досліджень з проблем інформатизації освіти, низки прийнятих в Україні нормативних документів, зокрема Закону України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» (2007 р.), Закону України «Про національну програму інформатизації» (1998 р.), зі змінами та доповненнями 2001 та 2002 рр., Концепції Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільської школи, деякі питання все ще потребують доопрацювання. Мова йде, насамперед, про обсяг і зміст шкільного курсу інформатики, формат інформатизації навчального процесу, його межі і наслідки, психолого-педагогічні основи викладання курсу тощо.

Метою статті є розгляд чинників оновлення змісту і засобів навчання інформатики у загальноосвітній школі, орієнтованих на необхідності формування в учнів основ інформаційної культури.

Сьогодні досить багато уваги приділяється побудові особливого середовища навчання учнів, закладанню основ креативної освіти, оскільки вона передбачає творчість учнів, завдяки особистому їх залученню до активного дослідження. У якості основних завдань створення креативної освіти варто виділити: 1) розширення можливостей компетентного вибору кожною особою різних напрямків діяльності, що найкраще відповідають її життєвій стратегії; 2) забезпечення можливостей реалізації особистісних потреб, шляхів і засобів змісто- і цілетворення у навчальному процесі [2].

Цей наголос передбачає внесення змін і у навчання інформатики. Більшість чинних програм пропонують опанувати дітям різного віку досить велику кількість теоретичних понять та сформувати ще більшу кількість практичних навичок, виділяючи на це обмаль навчального часу. Тому реальні результати принципово відрізняються від запланованих теоретичних показників. І головна проблема полягає не в тім, що учні не можуть засвоїти пропонований програмою навчальний матеріал, а у тому, що застосовувані інформаційні технології не сприяють змінам структури навчальної діяльності учнів, переорієнтації її з екстенсивного на інтенсивний шлях у розвитку творчої особистості школяра.

На прогнозований результат можна очікувати лише тоді, коли навчальний процес буде організовано спірально, коли учні будуть повертатися багаторазово до навчального матеріалу, узагальнюючи його щоразу на якісно новому теоретичному і практичному рівні.

Такої ж думки притримується і О. Барна, якою створена Концепція програми навчання інформатики у 7-9 класах, що ураховує засвоєння учнями інформаційної, технологічної і технічної змістових ліній курсу за принципом спіралі. При цьому зміст навчання інформатики реалізується за п’ятьма складовими – презентувальною, зберігаючою, збиральною, перетворювальною, мережною [1]. Кожна зі складових забезпечує формування в учнів необхідної інформаційної компетентності і створює підґрунтя для формування основ інформаційної культури члена сучасного суспільства.

Велике значення мають і застосовувані методи навчання інформатики, серед яких особливе місце посідають інтерактивні і продуктивні, це: «мозковий штурм», методи опори на життєвий досвід, формування інтересу, асоціацій, «займи позицію», «дерево рішень», «акваріум», метод проектів, дидактичні ігри, дискусії.

Істотний обсяг практичних робіт з використанням комп'ютера на уроках інформатики вимагає правильного добору форм організації навчальної діяльності. Серед них: фронтальні, групові форми, роботи в парах. Акцентується значення індивідуалізованих засобів навчання: електронні зошити (блоги), мережеві спілкування, «робота з посередником» та ін.

Висновки. Зміст і методика навчання інформатики у загальноосвітній школі має орієнтуватися на сучасний стан розвитку інформаційних технологій, гнучко реагувати на нові форми і методи життєдіяльності інформаційного суспільства, створюючи простір для вияву творчості учня та ініціативності вчителя.

 

Література

  1. Барна О.В. Формування позитивної мотивації у процесі навчання інформатики у 7-9 класах : метод. рекомендації для вчителів / О.В. Барна. – Чортків : Поліграфіст, 2009. – 128 с.
  2. Онишко О.Г. Розвиток творчих здібностей студентів у процесі вивчення інформатики/ О.Г. Онишко //Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. праць. – Випуск 16. – Київ-Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2008. – С.177-183.
  3. Ткачук В. В. Інформатизація освіти як чинник формування інноваційно-інформаційного суспільства в Україні (філософський аналіз) : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : спец 09.00.10 «філософія освіти» / В.В.Ткачук. – К., 2010. – 21 с.
doc
Пов’язані теми
Інформатика, 9 клас, Інші матеріали
Інкл
До підручника
Інформатика (підручник для класів із поглибленим вивченням інформатики) 9 клас (Руденко В.Д., Речич Н.В., Потієнко В.О.)
Додано
15 січня
Переглядів
257
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку