Саме на базі демократичних цінностей, що мають лежати в основі громадянського виховання, можливе об'єднання різних етносів і регіонів України за для розбудови й вдосконалення суверенної, демократичної держави, громадянського суспільства. Ці процеси вимагають громадянської культури. Важливу роль у цьому плані відіграють усі ланки системи освіти загалом і громадянська освіта та виховання зокрема. Мета проекту: допомогти школярам оволодіти основними зннями та вміннями при вирішенні суспільних проблем. Водночас учні повинні усвідомити, що хоча головна відповідальність за вирішення суспільних проблем лягає на плечі владних інституцій, проте розв'язання цих проблем великою мірою залежить від активності самих громадян.
ПРОЕКТ “Я і громадянські обов’язки”
Автор проекту: Доценко Людмила Леонтіївна вчитель історії та правознавства КЗ «ХЗОШ № 63»
Учасники проекту:
Тип проекту: практико - орієнтований.
За змістом: надпредметний.
За характером контактів: зовнішній.
За кількістю учасників: масовий.
Тривалість: вересень 2016 р. – червень 2017 р.
Формування правової, демократичної держави можливе лише на основі розвинутого громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської самосвідомості, моральної, правової культури громадян. Утвердження в Україні громадянського суспільства і розбудова на основі Конституції Україні суверенної і незалежної, демократичної, соціальної правової держави потребують суттєвої зміни підходів до формування громадян України. Необхідними ознаками громадянина нашої держави мають стати висока правова культура, послідовні демократичні переконання, або загальновизнані суспільні цінності. Без належного рівня правових знань і навичок правомірної поведінки неможлива свідома участь особи в суспільному та державному житті.
І. Актуальність проекту: В Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», у Національній доктрині розвитку освіти, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді підкреслюється, що головною метою сучасної школи є допомога учнівської молоді у її «життєвому самовизначенні, самореалізації, життєтворчості згідно з національними цінностями та в контексті ідеї інтеграції української держави у Європейський простір». Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу.
Актуальність громадянського виховання особистості в сучасному українському суспільстві великою мірою зумовлюється потребою державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають забезпечити усім громадянам рівні стартові можливості для розвитку й застосування їхніх потенційних здібностей, досягнення суб’єктивно привабливих і водночас соціально значущих цілей як умови реалізації найголовнішої соціально-психологічної потреби особистості – потреби в самовизначенні та самоствердженні.
Актуальність громадянського виховання в Україні зумовлюється водночас процесом народження нації. Для України, яка є поліетнічною державою, громадянське виховання відіграє особливо важливу роль ще й тому, що воно покликане сприяти формуванню соборності України, яка є серцевиною української національної ідеї.
Саме на базі демократичних цінностей, що мають лежати в основі громадянського виховання, можливе об’єднання різних етносів і регіонів України за для розбудови й вдосконалення суверенної, демократичної держави, громадянського суспільства. Ці процеси вимагають громадянської культури. Важливу роль у цьому плані відіграють усі ланки системи освіти загалом і громадянська освіта та виховання зокрема, особливо в суспільстві перехідному, де вони не тільки підтримують, а й закладають основи демократичної ментальності, формують у громадян ідеї та поняття про права і обов’язки людини, виховують здатність до критичного мислення, уміння відстоювати свої права, інтереси, переконання, усвідомлювати свої обов’язки та виявляти толерантність до поглядів іншої людини, та керуватися у вияві соціальної активності демократичними принципами.
II. Мета і завдання проекту.
Мета: сформувати свідомість громадянина, патріота, професіонала, тобто людину з притаманними їй особистими якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, та почуттями, вчинками та поведінкою спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. Допомогти школярам оволодіти основними зннями та вміннями при вирішенні суспільних проблем. Водночас учні повинні усвідомити, що хоча головна відповідальність за вирішення суспільних проблем лягає на плечі владних інституцій, проте розв’язання цих проблем великою мірою залежить від активності самих громадян. До такої співучасті громадяни можуть залучатися при вирішенні проблем на всіх рівнях – брати участь в мітингах, писати листи-звернення до органів місцевої влади, переконують інших тощо.
Завдання проекту:
III. Термін дії проекту: вересень 2016 р. – червень 2017 р.
Етапи реалізації проекту
№ |
Етапи реалізації |
Зміст роботи |
Термін проведення |
Відповідальний |
1. |
Підготов чий |
1.Формування теми проекту.
2. Визначення мети, завдань проекту.
3. Планування роботи в рамках проекту. |
Вересень –жовтень 2016 р. |
Доценко Л.Л. |
2. |
Основний
|
Збір інформаційного матеріалу. Проведення загальношкільних заходів. Реалізація міні-проектів у класному колективі. |
Жовтень 2016- червень 2017 р. |
Доценко Л.Л.
|
|
|
Виховні та інформаційні години, присвячені видатним датам правового українського календаря. |
Протягом навчального року |
Доценко Л.Л.
|
|
|
Виховна година «Права дитини – мої права».
Загальношкільний захід «Слава козацька не вмре, не поляже» - конкурсна програма.
|
Жовтень 2016 р. |
Доценко Л.Л.
Доценко Л.Л. вчитель фізкультури Тимченко Н.О.
|
|
|
Загальношкільний міні-проект «Планета толерантності!»
Психологічний практикум «Толерантність» |
Листопад 2016 р. |
Доценко Л.Л.
Практичний психолог Крохмаль Т.М. |
|
|
Загальношкільна акція «16 днів проти насильства». |
25.11.-12.12. 2016 р. |
Доценко Л.Л. Практичний психолог Крохмаль Т.М. |
|
|
Всеукраїнський Тиждень права
Зустріч з інспекторами поліції.
Загальношкільна акція «Допоможи воїнам АТО».
Класна година до Дня Збройних сил України. Гра «Патріот»
|
05-09.12. 2016 р.
Грудень 2016 р.
|
Доценко Л.Л.
Доценко Л.Л.
Педагог-організатор Василенко О.І. Класні керівники
Доценко Л.Л.
Педагог-організатор Василенко О.І.
|
|
|
Правовий брейн-ринг «Права і обов’язки громадян України».
Соціологічні дослідження Тематика: Опитування та анкетування учні “Що означає бути громадянином?”
Загальношкільний захід «День Соборності України» |
Січень 2017 р.
|
Доценко Л.Л.
Практичний психолог Крохмаль Т.М.
Доценко Л.Л.
|
|
|
Загальношкільна акція «Допоможи людям з обмеженими можливостями».
Виховний захід на тему: «Виконуй обовязки поважай правопорядок і закон» Загальношкільний захід «Небесна сотня: герої не вмирають» |
Лютий 2017р.
20.02. 2017 р. |
Педагог-організатор Василенко О.І. Класні керівники
Доценко Л.Л.
Доценко Л.Л.
|
|
|
Міні-проект « Батьки нашого класу - учасники АТО».
Вечір запитань та відповідей з теми «Юристом можешь ти не бути, та кодекс знати ти повинен». |
Березень 2017 р. |
Доценко Л.Л.
Доценко Л.Л.
|
|
|
Міні-проект « Батьки нашої школи ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС».
Соціологічні дослідження Тематика: Опитування та анкетування учні «Патріотизм у розумінні молоді».
Загальношкільна акція «Пасха для воїнів АТО».
|
Квітень 2017 |
Доценко Л.Л. Класні керівники
Доценко Л.Л.
Педагог-організатор Василенко О.І. Класні керівники
|
|
|
Загальношкільна акції “Ветеран живе поруч”
Мітинг-реквієм до Дня пам’яті і примирення. "Маки пам'яті "
|
Травень 2017 р.
08.05. 2017 р.
. |
Педагог-організатор Василенко О.І. Класні керівники
Доценко Л.Л. Педагог-організатор Василенко О.І. |
3. |
Підсумко вий Опис та представ лення проекту |
Створення відеоролику до якого увійдуть всі матеріали, зібрані учасниками проекту.
|
Травень-червень 2017 р. |
Заступник директора з виховної роботи Крохмаль Т.М. Доценко Л.Л. |
|
|
Створення електронних презентацій за тематикою міні-проектів. |
Травень-червень 2017 р. |
Доценко Л.Л. |
|
|
Оформлення папки за тематикою проекту. |
Травень-червень 2017 р. |
Доценко Л.Л. |
Очікувані результати:
- культура поведінки у звичайних та екстремальних ситуаціях;
- створення умов для формування морально-духовних цінностей особистості як основи людино центризму.
Підбиття підсумків:
Виховна година «Права дитини – мої права»
Мета. Ознайомити учнів з основними положеннями Конвенції про права дитини, поглибити знання про права обов’язки дітей. Формувати правову культуру.
Обладнання. Конвенція про права дитини. Конституція України. газетні та журнальні статті, вислови:
«Сьогодні діти – завтра народ»
«Легше любити весь світ, ніж одну дитину»
(В. Сухомлинський).
«Кожна дитина має право на увагу, на ласку, на повагу»
(Є. Аркін).
«Діти - живі квіти землі»
(М. Горький)
«Що більше у дитини волі, то менше необхідності у покараннях.
Що більше похвали, то менше покарань»
( Я. Корчак).
Вступне слово вчителя.
16 липня 1990 року назавжди залишилися в історії українського народу великим і пам’ятним днем. Україна здобула волю і незалежність. Перед усім світом постала держава з давньою славною історією, оригінальною духовною культурою, з своїми символами, мовою, чесними, працьовитими, миролюбними людьми – українським народом.
Сьогодні ми ознайомимося з основними принципами Конвенції про права дитини і обговоримо ряд суттєвих питань, що стосуються дітей. Найперше, що ж таке Конвенція? Конвенція – це угода, договір між державами з приводу якого-небудь питання. А ратифікувати – означає затверджувати міжнародний договір.
Отже, 27 лютого 1991 року Верховна Рада України затвердила Конвенцію про права дитини, проголошену 20 листопада 1989 року Асамблеєю ООН.
Проголошення і схвалення цього важливого документа свідчить про те, що держави-учасниці дбають про своє майбутнє, готові вжити всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації, зобов’язуються забезпечувати дитині такий захист і піклування, які є необхідними для її благополуччя.
Обговорення основних положень Конвенції.
Про що ж говориться в цьому документі? Перед вами – текст Конвенції. В статті 6 сказано, що кожна дитина має невід’ємне право на життя. Текст цієї статті близький до ст.27 Конституції України, в якій сказано, що кожна людина має невід’ємне право на життя. Текст цієї статті близький до ст.. 27 Конституції України, в якій сказано, що кожна людина має право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати права людини. В Конвенції держави-учасниці зобов’язуються забезпечувати виживання і здоровий розвиток дитини . зверніть увагу на ст. 7. де говориться що дитина має право не розлучатися з своїми батьками всупереч їхньому бажанню за винятком випадків коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованих закону і процедур що таке розлучення потрібне в інтересах дитини … держави учасниці забезпечують дитині здатній сформулювати свої власні погляди право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань які торкаються дитини причому поглядам дитини приділяється належна увага відповідно до віку і зрілості . в конвенції також сказано що батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини . але дитина яка тимчасово або постійно позбавлена свого сімейного оточення має право на особливий захист і допомогу які надаються державою . держави учасниці які визначають і дозволяють існування системи всиновлення забезпечують щоб першочергово враховувались інтереси дитини .
У статті 24 конвенції сказано що держави учасниці визначають право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров»я і засобами лікування хвороб та відновлення здоров’я .держави-учасниці вживають необхідних заходів для забезпечення необхідної медичної допомоги та охорони здоров»я дітей . –а чи серйозно відноситися ви до періодичних медичних оглядів дітей . –чи приділяєте належну увагу режиму дня і харчування .- як реагуєте на шкідливі звички –куріння вживання алкоголю . чи знаєте про те що всесвітня організація охорони здоров’я повідомила що куріння –це причина 20відсотків смертей а 0.25л. горілки для 12-13 річних дітей є уже смертельною дозою. У статті 27 говориться що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя необхідний для фізичного розумового духовного морального і соціального розвитку дитини . батьки або інші особи які виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення у межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя необхідних для розвитку дитини а держави –учасниці зобов’язуються у разі потреби надати матеріальну допомогу. Але знову хочу звернути вашу увагу на ось такий лист-крик душі дитини.
Не хочу жити - бо хочу їсти те що рекламують по телевізору що їдять мої однокласники хочу жити не в гуртожитку а нашій сімї ніколи не світить нормальна квартира …
Звичайно що листів з подібним змістом чимало . хто допоможе цим розчарованим дітям -звичайно ж дорослі. В нашій країні створений дитячий фонд України який займається захистом прав дітей у наш нелегкий час.
В Конвенції також говориться про те що кожна дитина має право на освіту запроваджується безплатна і обов’язкова початкова освіта.
Сьогодні одне лиш можу сказати кожна дитина права мусить знати .
Без знання прав ні про який гармонійній розвиток особливості не можна говорити законів на захист прав підлітків у нашому суспільстві прийнято чимало і ми молоді повинні домагатися захисту своїх прав у державі .Але реалізація наших прав на мій погляд не можлива для розвитку системи соціальних інститутів в державі бо без оволодіння науковими юридичними знаннями не можна навчити людину користуватися своїми правами захищати їх.
Гра «Хто перший».
Учитель роздає картки на яких перелічені певні права й обов’язки і пропонує учням відповідно з’єднати їх стрілками. Виграє той хто перший виконає завдання .
Права.
На життя та охорону здоров’я .
На навчання .
На ігри розваги відпочинок
На користування бібліотеками відвідування пам’яток культури.
На свободу об»єднань і мирних зібрань .
На захист від роботи яка шкодить здоров’ю і розвитку .
Обов’язки.
Дотримуватись правил дорожнього руху.
Берегти природу пам’ятки культури .
Старанно вчитися .
Дотримуватись правил особистої гігієни .
Дотримуватись моральних норм поведінки .
Виконувати посильну хатню роботу за дорученням батьків .
Дотримуватись розкладу дня й ощадливо використовувати час.
Учень. Вірш «Я маю право» .
Я маю право жити на землі .
Творити дихати учитись
Примножувати багатства всі її .
Своєю Україною гордитись .
Боротися за неї і за честь стоять .
Безкрайні поля її любити .
І щовесни журавликів із вірою зустріти .
На золотаве сонце в небесах .
Що щедро Україну зігріває .
На соловейка спів в гаях.
І на любов батьків безмежну і безкраю.
Слава козацька не вмре, не поляже.
Конкурсна програма
Ведуча. Добрий козак розпочинає свій день з козацької їжі. Ми зараз побачимо чи вміють наші хлопці здобувати собі їжу.
Потрібно з’їсти цукерку, не допомагаючи собі руками. Команди шикуються у колони. Направляючий біжить до столу, з’їдає цукерку, передає естафету й стає позаду колони. Виграє та команда, яка перша виконає це завдання.
(Наприкінці оголошуються переможці)
Ведуча. Молодці! Вітаємо!
А чи знаєте ви, що улюбленою стравою козаків був борщ? Тепер
ми побачимо, чи вміють наші хлопці варити борщ. На килимі, навпро
ти кожної команди, лежить усе необхідне для борщу. Але є щось і зай
ве. Командам треба почергово зібрати тільки овочі. Виграє та коман
да, яка першою правильно впорається із цим завданням.
(Після закінчення гри оголошують переможців.)
Ведуча. Оскільки козаки жили над Дніпром, то, звичайно, вони
вміли ловити рибу. Зараз ми перевіримо наших хлопців на вправність.
Отже, наступне завдання — «Рибалки».
(На сцену виносять інвентар: 2 пляшки, 2 палиці з прив'язаними
до них нитками з олівцями, 2 стільчики.)
Ведуча. Перший учасник біжить до стільця, сідає, бере «вудоч
ку» і має попасти олівцем у пляшку. Виймає його, кладе вудочку на
підлогу й передає естафету наступному, а сам стає позаду команди.
Виграє та команда, в якій направляючий стане на своє місце першим.
(У кінці гри аплодують переможцям.)
Ведуча. Козаки були сміливими й умілими воїнами. Один зі свя
щеників у ті часи сказав: «Мені доводилося бачити, як козаки кулею
гасили свічку». Вони вміли стріляти на слух і багато тренувань, напев
но, робили із зав'язаними очима.
Отже, наступне завдання — пошук предметів із зав'язаними очи
ма. Беремо по 1-му учаснику з кожної команди. Зав'язуємо їм очі.
Їхнім завданням буде знайти картоплю, що лежатиме на килимку. Той,
хто знайшов, приносить бал своїй команді. Час пошуку — хвилина.
Перемогу дістає та команда, на рахунку якої найбільше балів.
Ведуча. А ще козаки добре вміли ховатися в лісі серед дерев,
а також у річках, водоймах. Брали в рот суху очеретину, через яку
дихали, й тихесенько собі сиділи під водою, коли треба було схова
тися. Також козаки дуже добре бігали. І ми зараз перевіримо, чи
вміють наші хлопці бігати, ну, скажімо, як павучки. Отже, в наступ
ному завданні треба встати, добігти до команди, передати естафету.
Виграє та команда, в якій направляючий стане на своє місце першим.
Отож, розпочали'.
(Вітають ту команду, що впоралася із завданням першою.)
Ведуча. А тепер подивимось, у кого з хлопців долоня найбільша.
По черзі вони повинні підійти до столу й однією рукою взяти побільше
горіхів. А журі відзначить найкращого. Молодці! Ну, справжні козаки!
Ведуча. Ні, не справжні. Щоб бути
справжнім козаком, треба бути витривалим. Нехай хлопці стануть
у шеренгу і спробують відтиснутися від підлоги, а ми подивимося,
хто з них най витриваліший.
(Хдопці з кожної команди одночасно відтискаються. Виграє той,
хто залишиться останнім)
Ведуча. Я оголо
шую наступне завдання — «Подуй на аркуш». Учасник підходить до
столу, кладе аркуш і дме на нього якнайсильніше. Виграє той, чий ар
куш якнайдалі відлетить.
Ведуча. А чи знаєте ви, що козаки до Січі жінок не брали, й вони не тільки варили собі їжу, а й самі прали одяг. От ми й перевіримо, чи вміють наші хлопці прати. Пограємо в гру, що має назву «Імітація».
Вам потрібно повторювати точно за мною рухи і спробувати не збиватися. За цим буде стежити журі.
(Кожен рух виконується на 4 рахунки. Отже, козаки спочатку прали (рух), потім полоскали (рух), потім викручували (рух), вішали (рух), витирали піт (рух)-(поворот) і знову прали. Повторюється 3 рази, підвищуючи темп.)
Ведуча. Молодці!
Ведуча. І останнє завдання. Це танець «Гопак». Станьте в шеренгу. Під музику треба присідати, тобто танцювати «Гопак», доки не втомитеся. Виграє той, хто залишиться останній. Отже, поставили руки на пояс.
(Хлопці виконують танець.)
Ведуча. Молодці! Випробування скінчилося. Послухаємо наших суддів.
(Журі оголошує рішення про те, що всі хлопці заслужили право
називатися козачатами. Дівчата пов'язують їм пояси.)
Планета толерантності.
Мета:
1. Познайомити вихованців з поняттям «толерантність», виявити основні риси толерантності, сформувати правильне уявлення щодо толерантної поведінки. Виховувати почуття поваги один до одного, до звичаїв, традицій і культури різних народів; виховувати інтернаціоналізм, комунікативну культуру спілкуванні та взаєморозуміння. Продовжити формування толерантного ставлення однокласників між собою.
2. Сприяти розвитку у вихованців самосвідомості, яке допомагає дітям побачити себе та інших такими, які вони є насправді. Розвивати у вихованців терпимість до відмінностей між людьми.
Обладнання: 1. комп'ютер, мультимедійний проектор, екран, презентація «Планета Толерантності» (авторська розробка); пісня «Діти Сонця» («Deti_solntsa», група «Непосиди», альбом «10 років - Найкраще», 2001р.)
2. Відеокліп «Tell Me Why» (виконавець Declan Galbraith) і встановлена програма Adobe Media Player 1.7 для програвання відеокліпу.
Оформлення кабінету: вирізки з журналів з портретами людей різних країн світу, глобус, географічна карта світу; макет дерева толерантності, плакат «Квітка толерантності», плакати з висловлюваннями про ввічливість, терпінні, дружбі:
У кожній людині природа сходить або злаками, або бур'яном; нехай же він своєчасно поливає перше і винищує друге. (Ф. Бекон);
Людина ненавидить інший народ, не любить і свій власний. (Н.Добролюбов);
Своїм терпінням ми можемо досягти більшого, ніж силою. (Е. Берк);
Матеріали та інструменти: вирізані з журналів фотографії самого різного плану (пейзажі, тварини, рослини, машини, люди), Фломастери, олівці, папір у формі листя (наприклад, берези), ватман, на якому зображено дерево без листя;
Роздруківки на кожну парту: тест (Додаток 1. Або Додаток 2.); Вірш «Толерантність» (Додаток 3.);
Роздруківка пам'ятних закладок для книг для кожного вихованця і гостей години спілкування (Додаток 4.)
Хід заходу
Учитель: А хто з вас чув слово« толерантність »? Сьогодні ми нерідко чуємо з телеекранів, від провідних політиків незнайоме нам донедавна слово "толерантність".
А що воно означає, знаєте? (вислухати думку вихованців)
Для української мови слово «толерантність» відносно нове; чіткого, однозначного тлумачення цей термін не має. Як кожен з вас розуміє це слово?
(вислухати відповіді вихованців)
А що було б, якщо всі люди були схожі один на одного і нічим не відрізнялися? Чи цікаво жити в такому світі клонів? (вислухати відповіді вихованців)
Добре чи погано, що всі ми різні? (вислухати відповіді вихованців)
Люди своїми відмінними рисами доповнюють один одного.
Учень1. Що таке толерантність?
tolerance (французська) – відносини, при яких допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам;
tolerance (англійська) – готовність бути терпимим, поблажливим; терпимость (російська) – здатність терпіти щось або когось, бути витриманим, витривалим, стійким, вміти миритися з існуванням чогось, когось, рахуватися з думкою інших, бути поблажливим.
Учень 2. «…Толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатьох різноманітних культур нашого світу, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності. Толерантність - це обов'язок сприяти утвердженню прав людини, .. демократії та правопорядку ... »
(Декларація принципів толерантності, затверджена резолюцією 5.61 Генеральної конференції ЮНЕСКО від 16 листопада 1995 року)
Учень1. Це слово в медицині позначає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. У суспільстві толерантність означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій.
Учень 2. Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:
Учень 1. Бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
Учень 2. Цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
Учень 1. Зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.
Учитель: 16 листопада жителі багатьох країн світу відзначають Міжнародний день толерантності або День терпимості. Це свято було засновано в 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. День терпимості відзначається в різних країнах за аналогічним сценарієм. У цей день проводяться масові заходи, присвячені вихованню терпимості у жителів країн-учасниць ООН та інших народів світу. Більшість заходів орієнтовано на навчальні та професійні заклади, але частина їх проводиться і для всієї громадськості.
День терпимості присвячений дотриманню прийнятої в 1995 році Декларації терпимості. Його мета полягає в тому, щоб знизити поширюваність по всій планеті випадків прояву насильства та екстремізму.
Учень 1.
Толерантність - це милосердя.
Толерантність - це співчуття.
Толерантність - це повага.
Толерантність - це доброта душі.
Толерантність - це терпіння.
Толерантність - це дружба.
Учень 2.
Толерантність – це гармонія в різноманітті.
Толерантності сприяють: знання, відкритість, спілкування та свобода думок, совісті, переконань . Толерантність – шлях до миру і злагоди.
Учитель: А зараз вам, дорогі діти, я пропоную переглянути відеокліп «Tell Me Why» (виконавець Declan Galbraith). Ви вивчаєте англійську мову , і тому все, про що співає хлопчик, вам буде зрозуміло. Хочу звернути вашу увагу на фон відеокліпу. Це є важливим для повного сприйняття відеокліпу.
Учитель: Діти, я розумію вас, без сліз жалю й співчуття цей кліп дивитися не можна.
Які емоції ви відчули?
Яка основна ідея відеокліпу?
Учень 1: Бути толерантним - означає поважати інших, незважаючи на відмінності. Це означає бути уважним до інших і звертати увагу на те, що нас зближує.
Всі – ми різні, всі ми – рівні!
Учень 2. Люди на світ народжуються різними: несхожими, своєрідними.
Щоб інших ти зміг розуміти, потрібно терпіння в собі виховати зуміти.
Учень 1. Толерантність - визнання, повага і дотримання прав і свобод всіх людей не залежно від соціальних, класових, релігійних, етнічних та інших особливостей.
Учитель: Толерантність означає терпимість до іншого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, думок, ідей, вірувань. Терпимість до чужої думки, віросповідання, поведінки, культури, політичним поглядів, національності, тобто це прояв терпимості, розуміння та поваги до особистості іншої людини незалежний від будь-яких відмінностей.
Дорогі діти! Толерантна особистість. Якими особистісними якостями повинна володіти така людина?
Продовжіть фразу «Я - ...»
Учитель: Дорогі діти! Толерантна країна. Що ж такого особливого повинно бути в такій країні, в нашій Україні? Продовжіть фразу «У моїй Україні...»
Учитель: Перед вами мапа Планети толерантності. Давайте заповнимо її своїми фотографіями.
Учень 2. Ми будуємо культуру світу.
Ми більше отримаємо, ніж віддамо, якщо будемо частіше згадувати про те, що нас єднає, про те, що людина стає Людиною тільки завдяки іншій людині.
Учитель: Тепер попрошу всіх встати в рівне коло обличчям всередину дуже тісно один до одного. Потім покладіть руки один одному на плечі, підніміть праву ногу і витягають її до центру кола, і по моїй команді всі роблять крок всередину, і хором весело кажемо:
Якщо кожен один до одного буде терпимим,
то разом ми зробимо толерантним наш світ.
Учитель: Дякую всім за активну участь. Нехай кожен з вас, нехай наш клас, наша школа, наше місто і наша Україна завжди будуть островами толерантності для всіх жителів великої планети Земля.
Спасибі за увагу!
(Звучить пісня «Дети Солнца» («Deti_solntsa», группа «Непоседы», альбом «10 лет – Лучшее», 2001г.)
Толерантность.
Мета: - розкрити поняття „толерантність”, показати певні рівні
толерантної поведінки людини;
- розвивати адекватну самооцінку, вміння аналізувати,
приймати рішення, вибирати правильну позицію;
- виховувати спостережливість, уважність до інших людей;
- виховувати здатність бачити і розуміти відмінність іншої
людини від себе, вчити встановлювати стосунки на
доброзичливій основі;
- сприяти формуванню ціннісних установок на толерантне
спілкування та навичок толерантної поведінки, звичок;
- виховувати чуйність, взаємоповагу, людяність, терпимість
і небайдужість
Форма
проведення: психологічний практикум
Місце
проведення: класна кімната
Обладнання: - плакат з епіграфом
- матеріали „Декларації принципів толерантності”
План проведення:
1. Вступне слово вчителя.
Психологічна установка.
2. Поняття про толерантність.
Робота в групах.
3. Анкетування „Ваш рівень толерантності”.
4. Діагностика толерантної особистості.
5. „Мудрість з дерева пізнання” (Обговорення висловів видатних людей про толерантність).
6. Виконання творчого завдання в групах.
7. Підсумок заняття. Вручення „Мішечка порад”.
Хід проведення
Підготовчий етап
Виготовити плакат з епіграфом до виховного заходу; заздалегідь підготувати бланки опитувальника „Риси толерантної особистості” для кожного учня. Діти поділені на 3 групи, кожна група отримала попереднє завдання для виступу (статті із „Декларації принципів толерантності”). Заготовлені анкети для визначення рівня толерантності. Підготувати плакат або модель дерева з листочками, на яких записані вислови визначних людей про толерантність; виготовити три квітки („Толерантність”) для творчої роботи; підготувати мішечок з написаними порадами „Прагніть бути толерантними”.
Епіграф: „Перед великим розумом я схиляю голову,
перед великим серцем я стаю на коліна”.
Гете
1.Вступне слово вчителя. Психологічна установка.
Французький філософ-просвітитель XVIII ст. Ф. Вольтер сказав: „Ваші ідеї мені глибоко осоружні, але я віддам життя за право їх виголошувати!”
Погодьтеся, що досить важливо терпимо, з розумінням, толерантно ставитися до поглядів, переконань, думок, традицій інших людей.
Останнім часом слово „Толерантність” набуло значної популярності. Поясніть його значення. Що значить толерантна людина? Що таке толерантний підхід? Чи так важливо бути толерантним? Спробуємо відповісти на ці запитання на сьогоднішньому занятті.
Ми живемо в складний і неспокійний час, а причини занепаду нашої моралі ми пояснюємо, виправдовуємо економічною та екологічною кризами, недоліками ринкових стосунків тощо. Глобальні проблеми, що їх має розв’язувати людство, дедалі більше загострюються, а конфлікти стають усе не безпечнішими, і тому зростає усвідомлення необхідності співпраці людей і привабливість ідей толерантності.
2.Поняття про толерантність. Робота в групах.
У перекладі з латинської tolerance означає „терпіння”. Це слово в медицині знають як здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. У суспільстві це означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій.
Прочитавши „Декларацію принципів толерантності”, дайте відповіді на поставлені запитання:
1 група: Що таке толерантність людини?
2 група: Реалізація принципу толерантності на державному рівні.
3 група: З чого починається виховання толерантності?
Відповіді учнів.
Стаття 1. Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого розмаїття культур нашого світу, форм самовираження та самовияву людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Толерантність – це єдність у різноманітності. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична і правова потреба. Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру.
Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Це передусім – активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.
Толерантність – це обов’язок сприяти утвердженню прав людини, демократії та правопорядку. Стосовно поважання прав людини виявлення толерантності не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості. Це означає, що кожен може дотримуватися своїх переконань і визнає таке саме право за іншими. Це означає визнання того, що людина за природою своєю відрізняється зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою і має право жити в мирі, зберігаючи свою індивідуальність. Це також означає, що погляди однієї людини не можуть бути нав’язані іншим.
Стаття 2. На державному рівні реалізація принципу толерантності передбачає існування справедливого та неупередженого законодавства, дотримання правопорядку, адміністративних та інших норм. Потрібно також, щоб економічні та соціальні можливості були доступними для кожної людини без будь-якої дискримінації. Без толерантності не може бути миру, а без миру неможливі розвиток і демократія.
Стаття 4. Виховання є найефективнішим засобом запобігання проявам нетерпимості. Виховання в дусі толерантності починається з прищеплення людям знань про їхні права та свободи з метою забезпечити їхню реалізацію та зміцнити прагнення кожного до захисту прав інших.
Учитель: Продовжити наше заняття я хочу легендою „Все в твоїх руках”.
Колись давно на півдні Африки жив розумний але дуже пихатий вождь. Увесь день його складався з примірянь вишуканого вбрання та розмов із підданими про свій розум. Так минали дні за днями, роки за роками... Аж ось прокотилася країною чутка, що в пустелі з’явився мудрець. Дуже розлютився вождь: як можна називати якогось там старця найрозумнішою людиною в світі?! Але нікому свого обурення не показав, а запросив мудреця до себе.
І ось настав день зустрічі. Зібралось усе плем’я, щоб послухати найрозумніших людей у світі. Вождь сидів на високому троні й тримав у руках за спиною метелика. До нього підійшов невеличкий худорлявий чоловік, привітався й сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. І тоді, недобре посміхаючись, вождь сказав: „Скажи-но мені, що я тримаю в руках, живе чи мертве?”. Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: „Усе в твоїх руках”.
- Як ви розумієте слова мудреця? (Обговорення в групах. Виступи представників кожної групи.)
Учитель: Спираючись на загальне визначення поняття „Толерантність”, спробуйте визначити терміни: етнічна толерантність, релігійна толерантність, політична толерантність. Наведіть конкретні приклади толерантної реакції на поведінку, погляди, переконання інших людей. (Робота в групах).
3. Анкетування „Ваш рівень толерантності”.
Учитель: Свою терпимість, розуміння ми можемо проявляти по-різному, можна сказати, на різних рівнях:
Для того, щоб досягти успіху в житті, не витрачати сил на конфлікти, „побутові війни”, доцільно сформувати в собі толерантність як рису характеру.
На якому рівні така риса як толерантність розвинена у вас, допоможе з’ясувати анкета. (Див. додаток А)
Виберіть свій варіант відповіді, проаналізувавши 5 ситуацій. Зверніть увагу на те, якому рівню толерантності відповідає обраний вами варіант відповіді.
4. Діагностика толерантної особистості.
Учитель: Яку людину можна вважати толерантною? Які риси зазвичай має така людина? Ці питання спробуємо з’ясувати за допомогою опитувальника, який лежить перед кожним із вас. (Див. додаток Б)
Завдання. Спочатку з перелічених рис виберіть три, які на вашу думку, у вас яскраво виражені. В колонці А навпроти цих рис поставте знак „+”. Потім у колонці Б виберіть три риси, які на ваш погляд, повинні обов’язково бути в ідеальної толерантної особистості, й проти них також поставте знак „+”. Цей бланк залишиться у вас, тому будьте якомога відвертішими.
Заповнюючи опитувальник, ви зможете зміцнити своє уявлення про толерантну особистість, продіагностувати себе, а також порівняти своє уявлення з уявленням усього класу про толерантну особистість.
(Потім слід підрахувати кількість тих, хто відзначив першу рису як основну в толерантної особистості, потім другу і так за усіма 10 рисами. Кількість відповідей заносять у колонку бланка і записують на дошці. Підраховують кількість відповідей за кожною рисою. Потім визначають рейтинг рис. Отримують груповий портрет толерантної особистості).
Учитель: Що нового ви дізналися після цієї діагностики? Чи є в нашому класі толерантні особистості?
5. „Мудрість з дерева пізнання” (Обговорення висловів видатних людей про толерантність).
Учитель: Ви мабуть помітили це деревце, яке плодоносить дозрілі, золоті листочки. Воно не просте, це – дерево пізнання. Зірвавши листочок, можна пізнати його мудрість.
(Учні по черзі виходять до дерева, зривають листочки і зачитують вислови. Після цього кожна група пропонує свої думки з приводу висловлювань визначних людей про толерантність).
Цікаві думки визначних людей про толерантність
Щаслива людина та, яка дарує щастя найбільшій кількості людей.
Дені Дідро, французький філософ, 1713-1784
Байдужість – це параліч душі, передчасна смерть.
Антон Чехов
Той, хто хоче обвинувачувати, не повинен поспішати.
Мольєр, французький драматург XVII ст.
Ображаючи іншого, ти не турбуєшся про самого себе.
Леонардо да Вінчі
Людина, яка робить інших щасливими, не може сама бути нещасною.
Гельвецій, французький філософ XVIII ст.
Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш на звання людини.
Сааді, перський поет XIII ст.
Жодна зла людина не буває щасливою.
Ювенал, римський поет, 60 р. до н. е.
Підняти слабкого – цього замало: треба ще потім його й підтримати.
В. Шекспір, англійський драматург і поет, 1564-1616
Легше вирішує й засуджує той, хто менше замислюється.
Джордано Бруно, італійський мислитель XVI ст.
Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує свою подобу.
Гете, німецький поет, 1749 - 1832
6. Виконання творчого завдання в групах
Учитель: Перед вами –квітка „Толерантність”. Але погляньте –пелюстки її пусті. Заповніть ці пелюстки рисами-синонімами толерантності.
-Отже, давайте проаналізуємо, з чим у вас асоціюється толерантність.
7. Підсумок заняття. Вручення „Мішечка порад”
Учитель: - Що нового дізналися на сьогоднішньому занятті?
Дякую за активну, ефективну роботу, зацікавленість на сьогоднішньому занятті. Прагніть бути толерантними!
Для цього намагайтеся дотримуватись рекомендацій, побажань „Мішечка порад”:
Додаток 1
Анкета
а) постійно демонструвати своє невдоволення
б) вимагати дотримуватися на заняттях у школі загального стилю одягу та зачіски
в) виходити з того, що людина має право на самовираження й може робити що завгодно зі своїм волоссям
2. Оксана часто пропускає уроки без поважних причин. Як ставитись до цього?
а) засуджувати ці вчинки
б) вважати, що це її особиста справа і не втручатися
в) з розумінням поставитися до проблем Оксани і поступово заохочувати її до навчання
3. Вадим постійно виявляє неповагу до інших, брутальність до своїх однокласників. Що робити?
а) відповідати брутальністю на брутальність
б) прагнути уникати спілкування
в) вияснити мотиви такої поведінки, проводити з хлопцем роз’яснювальну роботу
4. Ваша подруга одягла на вечірку вбрання, яке їй не личить та й недоречне на цьому заході. Що ви зробите, аби ваша подруга не була посміховиськом?
а) запропоную ультиматум: або вона переодягається, або йде відпочивати сама
б) натякну, що вона має кумедний вигляд
в) коректно вкажу їй на недоречність такого вбрання
5. Ви – прихильник здорового способу життя. Ваш молодший брат не робить зарядки, палить, нераціонально харчується. Що ви робитимете?
а) розповім батькам, нехай вони вирішують, що робити
б) зроблю вигляд, наче нічого не помічаю
в) пояснюватиму переваги здорового способу життя й залучатиму до спільних занять спортом.
Оцінюємо отримані результати: а) - 1 бал, б) – 2 бали, в) – 3 балів
Підраховуємо загальну кількість балів:
5 балів – ви досить категорична, негнучка, нетерпима до інших людина.
Маючи таку позицію, ризикуєте залишитися самотнім! Розпочніть з обдумування такого вислову: „Всі люди різні – не кращі й не гірші, а просто різні”.
6-10 балів – характеризуєтесь як дещо відсторонена особистість із життєвим принципом „Моя хата – скраю, я нічого не знаю” або маєте велику витримку щодо поведінки, думок, традицій інших людей. По-перше намагайтеся визначити межу вашої терпимості! По-друге, зважте, аби вас не називали надто байдужою людиною.
11-15 балів –прийміть вітання! Ви –толерантна особистість, цінуєте людей, поважаєте їхні почуття, переконання, незалежно від того, чи збігаються вони з вашими. Зберігайте „Своє обличчя”!
Додаток 2
Зразок бланка опитувальника
№ |
Риси толерантної особистості |
А |
Б |
1 |
Терпіння |
|
|
2 |
Почуття гумору |
|
|
3 |
Доброзичливість |
|
|
4 |
Уміння слухати |
|
|
5 |
Здатність співпереживати |
|
|
6 |
Альтруїзм |
|
|
7 |
Уміння поставити себе на місце іншої людини |
|
|
8 |
Уміння володіти собою (витримка) |
|
|
9 |
Довіра |
|
|
10 |
Чуйність |
|
|
Додаток 2
Зразок бланка опитувальника
№ |
Риси толерантної особистості |
А |
Б |
1 |
Терпіння |
|
|
2 |
Почуття гумору |
|
|
3 |
Доброзичливість |
|
|
4 |
Уміння слухати |
|
|
5 |
Здатність співпереживати |
|
|
6 |
Альтруїзм |
|
|
7 |
Уміння поставити себе на місце іншої людини |
|
|
8 |
Уміння володіти собою (витримка) |
|
|
9 |
Довіра |
|
|
10 |
Чуйність |
|
|
Додаток 2
Зразок бланка опитувальника
№ |
Риси толерантної особистості |
А |
Б |
1 |
Терпіння |
|
|
2 |
Почуття гумору |
|
|
3 |
Доброзичливість |
|
|
4 |
Уміння слухати |
|
|
5 |
Здатність співпереживати |
|
|
6 |
Альтруїзм |
|
|
7 |
Уміння поставити себе на місце іншої людини |
|
|
8 |
Уміння володіти собою (витримка) |
|
|
9 |
Довіра |
|
|
10 |
Чуйність |
|
|
Акція «16 днів проти насильства»
З 25.11.-12.12.2016 року у школі відбудуться заходи у рамках акції «16 днів проти насильства», з метою збільшення розуміння та обізнаності про всі форми насильства
План заходів
Клас |
Заходи |
Час |
Місце проведення |
Відповідальні |
1-9 |
Виставка добірки тематичної літератури в шкільній бібліотеці |
25.11. |
Шкільна бібліотека |
Шкільний бібліотекар |
7-9 |
Бесіда на тему «День боротьби з насильством щодо жінок» |
25.11
|
каб.№ 9-12 |
Калантаєва ЯА. Доценко Л.Л. Башевська Т.В. |
5-9 |
Виховні заходи: «День боротьби з насильством щодо жінок» |
28.11
|
Класні кабінети |
Класні керівники. |
1-4
|
Перегляд м/ф «Попелюшка» |
28.11
|
Класні кабінети |
Класні керівники. |
9-А |
Круглий стіл: «Не будь байдужим» |
29.11 |
каб.№ 12 |
Соціальний педагог |
5-9
8-9 |
День боротьби зі СНІДОМ: -виставка плакатів на профілактичну тематику; - перегляд профілактичного фільму; -агітбригада: «Обережно – СНІД» |
01.12
|
рекреація ІІ поверху
рекреація І поверху |
Кл.кер.5-9 кл.
Кравченко Л.П. |
1-4
9 |
Виставка малюнків «Міжнародний день боротьби з рабством» Круглий стіл «День за відміну рабства» |
02.12
|
рекреація ІІ поверху
каб. № 9 |
Кл.кер.1-4 кл.
Доценко Л.Л.
|
8 |
Круглий стіл: «Торгівля людьми. Чи є це злочин проти людства» |
02.12
|
каб.№ 9 |
Доценко Л.Л.
|
1-4 |
Година спілкування: «Вони особливі» |
05.12
|
Класні кабінети |
Кл.кер.1-4 кл. |
8-9 |
Презентація проекту «Волонтери – ентузіасти нашого часу» |
05.12
|
рекреація ІІ поверху
|
Василенко О.І.
|
8-9 |
Круглий стіл «Сучасні проблеми боротьби з корупційними правами: міжнародний аспект» |
09.12 |
каб.№9 |
Доценко Л.Л.
|
1-9 |
Всеукраїнський тиждень права
|
05.12-12.12 |
|
Доценко Л.Л.
|
План
проведення Тижня права 2016-2017 н. р.
05-09.12. 2016
День неділі |
Захід |
Відповідальний |
Понеділок |
1.Відкритя Тижня права. 2.Зустріч з представниками Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. 3. Класні години до Міжнародного дня волонтера.
|
Доценко Л.Л. Доценко Л.Л.
Класні керівники. |
Вівторок |
1.Вікторина з правознавства (відповіді здавати в каб. історії) 2.Виставка літератури на правову та право освітню тематику. 3. Інформаційна хвилинка до річниці інциденту у Монреалі.
|
Доценко Л.Л. Класні керівники. Бібліотекар.
Класні керівники. |
Середа |
1. Конкурс малюнків, плакатів « Ні насильству в суспільстві», « Світ без насильства» 2. Зустріч з інспекторами поліції. |
Вчитель образотворчого мистецтва, учні.
Доценко Л.Л. |
Четвер |
1. Тренінг « Шляхи протидії торгівлі людьми». 2. Перегляд фільму «Станція призначення життя». 3. Конкурс творів та віршів «Щастя моєї родини»
|
Шкільний психолог.
Кл. керівники.
Вчителі-предметники. |
П’ятниця |
1.Проведення єдиного уроку «Права людини» 2. Диспут «Торгівля людьми. Чи є це злочином проти людства?» |
Класні керівники.
Доценко Л.Л. |
Понеділок |
Підведення підсумків |
Доценко Л.Л. |
Протягом тижня:
1. Виставка літератури на правову тематику
2. Бесіди про підвищення правової культури.
3. Бесіди про попередження насильства в сім'ї.
4. Класні, виховні години по даній тематиці.
Зустріч з представника поліції
Класна година до Дня Збройних сил України
Ведучий: День Збройних сил України - це мужності й геройства свято. І ми вклоняємося тим, хто літ тому назад багато І тим, хто нині з автоматом нам спокій береже і захищає Мене і маму, і сестру, і брата і велику нашу всю родину - Рідну, вільну Україну
Відео
Ведучий: Ми, нинішнє покоління, повинні віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо - жовтий прапор свободи в нашій державі Україні. Ведуча: Українські юнаки повинні усвідомлювати, що проходячи службу в армії, вони стають захисниками своїх матерів, сестер, коханих дівчат, рідного села чи міста, де проходило дитинство чи юність. Ведучий: Ми щасливі, що народилися й живимо на чудовій, мальовничій землі, в нашій Україні. Ведуча: Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини Ведучий: І де б ми не були, відчуваємо поклик рідної землі. Ведучий: Українська армія! Шлях її утворення та формування такий же непростий, як і становлення самостійної держави України. Ведуча: Дорогі учні, вчителі, гості! В цей чудовий день ми хочемо привітати всіх наших хлопців, чоловіків зі св'ятом Української Армії, яке ми св'яткуємо 6 грудня Ведуча: Коли сонечко весною землю пригрівало Сина в армію служити мати проводжала І стиснулось серце, очі засльозились Як на хлопців - новобранців усіх подивилась Привикай же сину до життя в казармі Нехай ції роки не пройдуть намарно Вчись сумлінно й гідно ти бійцем ставати І поважай старших молодий солдате! Слухай командирів - розуму навчайся Пиши листи друзям і не зазнавайся А як трапиться в житті скрутная хвилина Пам'ятай же сину, що ти є людина Щоб душі твоєї злоба не скорила Підлість та підступність тебе не згубила Обминай дороги, де чвари і сварки І не прикладайся ти часто до чарки Щоб тверезий розум тримав в віжках силу А любов та дружба розправляла крила Ведучий: До армії ти йшов – хлопчина А вийшов з армії - справжній мужчина Дізнався багато чого про життя І знаєш ти те, чого не знаю ще я Ти знаєш, як дружбу треба заслужити Ти знаєш, як треба родину цінити Ведучий: А ще у армії весло жити Хоч не усім це зрозуміти Там за наказом й сніг позеленіє В холодну днину лист душу зігріє І на усіх одне велике св'ято "100 днів до дембеля" - це не багато! Ведучий: Служба в армії закінчується… і цього дня чекають і солдат, і його дівчина, і батьки… Ведучий: Традиція вшановувати захисників Батьківщини зародилася ще у ХХ ст. В цей час особливо вшановували і вітали людей в пагонах, бійців діючих армій : офіцерів та солдат. Згодом стали вітати і мужчин, які відслужили у армії, пізніше жінки та дівчата стали вітати всіх хлопців та мужчин. Ця традиція, що в різних куточках України має деякі свої етнічні особливості, живе до сьогоднішнього дня. Ведуча: Ну а ми, вітаючи наших хлопців, хочемо, щоб ви разом з нами поринули в армійське життя. Армія - це особливе і дивовижне життя, яке має свої правила. Ведучий. Хай це грудневе свято в нашім серці, Ще більше здружить і зріднить всіх нас, І найщасливіша в світі та людині Що друзів має поряд, повсякчас. Ведуча: Без справжньої любові до людства немає справжньої любові до батьківщини. І як добре, коли нас оточують справжні, люблячі , надійні друзі. Ведучий: Довгим і тернистим шляхом йшла Україна до дня своєї самостійності. Багато випробувань та негараздів випало на долю українців у боротьбі за свободу та незалежність. І завжди в цій боротьбі поруч із народом йшов воїн-солдат. Ведуча: У Конституції України сказано, що служба в Збройних силах України, захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності - почесний обов'язок кожного молодого громадянина. І ми віримо, що наші хлопці і юнаки з честю виконуватимуть свій обов'язок перед Батьківщиною, і що наше українське небо буде мирним і безхмарним! Ведучий: Український хлопче майбутній солдат Очима історії ти поглянь назад Бо багато крові пролилося колись Щоб твої мрії сьогодні збулись Щоб світило мирне сонце над землею Щоб Україна йшла у майбуття Молоді вкраїнці долею своєю На вівтар свободи поклали життя Ведуча: Не схилили голови, душі не скорили У ярмі чужому не схотіли жити Гордість українців в світі не згубили Вірити навчились і Бога любити Будь же гідний, хлопче, пам'яті такої Знай, що Батьківщину треба захищати І в час небезпеки, як хоробрий воїн Відзовись, як кличе Україна мати! Зі святом Вас хлопці і чоловіки!
Правовий брейн-ринг «Права і обов’язки громадян України».
Готуючись до брейн-рингу, учням даються завдання: 1. Створити команди. 2. Дати їм назви. 3. Обрати капітанів. 4. Обрати девіз команди. 5. Підготувати газету на правознавчу тематику. 6. Підготувати прислів’я на правознавчу тему. 7. Розшукати вислови відомих людей про право. 8.Підготувати антирекламу. Пісня «Гімн юристів» Гру розпочинають ведучі із вступними словами: 1-й ведучий: Добрий день, дорогі друзі! 2-й ведучий: Добрий день! 1-й ведучий: Ми раді вітати всіх, хто зібрався у цьому залі – юних правознавців. 2-й ведучий: Фахівців у галузях цивільного, адміністративного, кримінального та шлюбно-сімейного права. 1-й ведучий: Сьогодні на нашій сцені виступатимуть ті, хто через декілька років стане на стражі закону. 2-й ведучий: Майбутні юристи, судді, прокурори, адвокати 1-й ведучий: Та просто законопослушні громадяни. Тому зараз на сцену я запрошую команду правознавців “Юні правознавці”. Представляється капітан команди, члени команди, команди виголошує свій девіз: “Як світло денне, нам потрібне право, бо без законів не живе держава!” 2-й ведучий: А я запрошую команду правознавців “Освітяни”. Представляється капітан команди, члени команди, команда виголошує свій девіз: “На ниві правових знань немає краще освітян!” 1-й ведучий: Як на кожному солідному конкурсі. Ваші знання оцінюватиме компетентне журі... 2-й ведучий: Наш перший конкурс буде проходити за принципом брейн-ринга: короткі чіткі запитання – короткі чіткі відповіді, на обміркування яких ви матимете 30 секунд. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал. Якщо команда не дає правильну відповідь на поставлене запитання, то цей шанс передається команді суперників. І тур: команда повинна дати правильну відповідь на запитання. Питання для першої команди 1.Латинський афоризм означає “ Знання закону не в тому, щоб знати його слова, а в тому...” В чому ж полягає знання закону, на думку давніх латинян? (Щоб розуміти їх зміст). 2. Чи є громадянином України дитина, яка народилася на території України від осіб без громадянства, котрі постійно проживають в Україні? (Так). 3. Дочка Урана і Геї, друга дружина Зевса. За однією з версій – мати Прометея. Богиня передбачення. Передавала людям повеління Зевса. Зображувалась з пов’язкою на очах (символ неупередженості), терезами в одній руці і мечем в другій. Хто вона? (Феміда). 4. Основний Закон України. (Конституція). 5. Особа, наділена державою юридичними правами та обов’язками. (Громадянин). 6. Правило поведінки, що склалося людством протягом тривалого часу. (Звичай). 7. У наш час це слово є крилатим словом і юридичним терміном: так називають, наприклад, право постійного члена Ради Безпеки ООН заборонити прийняття рішення, з яким він не згоден. Цим правом користується і Президент України. Яке це слово? (Вето). 8. Перше і важливе право кожного громадянина. (Особиста свобода). 9. Прислів’я говорить: “І той злодій, хто...” Хто ж це вважається злодієм згідно з цим прислів’ям? (Знав та змовчав). 10.Винна протиправна дія. (Правопорушення). Питання для другої команди 1. Те, що лежить у чорному ящику – народилося на американському континенті, визначає основи державного устрою, є інструментом демократії, має вищу юридичну силу. Що лежить у чорному ящику? (Конституція). 2. Повна незалежність держави. (Суверенітет). 3. Герб України. (Тризуб). 4. Завершіть фразу Віктора Гюго “Право – це все те, що є істинне та ...” (Справедливе). 5. Основний документ, який засвідчує приналежність особи до держави. (Паспорт). 6. Автор першої в історії українського народу справді демократичної конституції. (Пилип Орлик). 7. Членами політичних партій можуть бути тільки громадяни України, які досягли... (18-річного віку). 8. Засновником молодіжних та дитячих організацій можуть бути громадяни ... (з 15-річного віку). 9. Максимальна тривалість робочого часу в Україні... (40 годин на тиждень). 10. Повна дієздатність громадян настає... (з 18-річного віку). Член журі оголошує результати конкурсу. ІІ-й тур: конкурс на кращу правознавчу газету.
ІІІ-й тур: конкурс антиреклами. Член журі оголошує результати конкурсу. Пісня Куваева «Мы юристы» ІV тур – “ Хто правий?” Учасники команд складають ситуаційні розповіді, де дитина вчинила правильно або не правильно. Команда-суперниця висловлює своє бачення проблеми. Член журі оголошує результати конкурсу. V тур – умовна назва “Агітатор” За 2-3 хвилини представники команд мають виступити перед товаришами і переконати їх, що законодавство України дійсно захищає права дитини. Ігровий тайм-аут. Питання до залу. 1.Кримінальна відповідальність неповнолітніх настає... (з 16 років). 2. З якого віку настає правоздатність громадян. (З дня народження). 3. Президент України обирається... (Всенародним голосуванням). 4. Президентом України може бути особа віком... (Не молодша 35років). 5. Перше невід’ємне право кожної дитини. (Право на життя). 6. Коли підписано Акт проголошення незалежності України? (24 серпня 1991 р.). 7. У чиї функції входить забезпечення стабільності грошової одиниці України гривні? (Національного банку України). 8. Конституційний принцип, за яким особа, яка підозрюється у скоєні злочину, вважається невинною до того часу, поки її вину не буде доведено. (Презумпція невинності). 9. Правило поведінки, що склалось людством протягом тривалого часу. (Звичай). 10. Вид, міра поведінки особи щодо використання та здійснення прав. (Обов’язок). Член жюрі оголошує результати конкурсу. VІ тур – Вирішення правової ситуації. 1. Двоє неповнолітніх проникли в чужий гараж і викрали автомобіль. Це, безумовно, злочин. Який? Адміністративний чи кримінальний? (Кримінальний – передбачений ч. 1 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка)). 2. Учень 10-го класу займався продажем наркотичних речовин. Чи є це злочином і якщо це так, то як карається? (Так, оскільки цей злочин передбачений ст. 307 КК України. Карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років). 3. Група учнів зрубала в дендропарку ялинку. Як кваліфікується такий вчинок? (Це адміністративній злочин, який передбачено ст. 65 КУпАП Карається штрафом у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). 4. Група хуліганів напала на учня. Обороняючись, учень вибив око нападнику. Яке покарання чекає на учня? (Ніяке, він діяв в межах необхідної оборони). 5.Неповнолітній відбирає у дітей гроші. Який це злочин? (Кримінальний – передбачено ст. 186 ККУ – відкрите викрадення чужого майна (грабіж). Карається штрафом, виправними роботами або позбавлення волі) 6. Петрушенко Оксана, якій місяць тому виповнилося 17 років вирішила одружитися з двадцятирічним Онищенком Сергієм, однак у відділі реєстрації актів цивільного стану їй відмовили у реєстрації шлюбу посилаючись на те, що Оксані не виповнилося 18 років. Чи правомірні дії працівників РАЦСу? (так). Ігровий тайм-аут. Питання до залу. Перша ситуація «Тарас Бульба». Гоголівський герой Тарас Бульба в пориві гніву звертається до свого сина — зрадника Андрія зі словами: «Я тебе породив, я тебе і вб'ю». Запитання: — Чи мав право батько вбивати сина за козацьких часів? А відповідно до сучасних законів? Підтвердить свої міркування статтею Конституції України. (Зачитати ст. 27 Конституції України.) Друга ситуація «Із казки «Царівна-жаба». Світлиця. Сидить Іван-царевич. Забігає дівчина і кричить: «Навіщо ти, Іване - царевичу, спалив мою жаб'ячу шкіру?.. Шукай мене тепер в Тридев'ятому царстві, у Кощея Безсмертного». Запитання: — Яке право порушив Іван-царевич? (Право на особисте життя, на таємницю. Ст. 32 Конституції України.) Член журі оголошує результати конкурсу. VІІ тур - Хто швидше? Назвіть куди звернутися в наступних ситуаціях. Правильна відповідь – 1 бали. 1. Ви стали свідком ДТП (до поліції). 2. Вас незаконно звільнили з роботи (до суду). 3. Вашого друга затримали працівники міліції і побили (до прокуратури). 4. Вашого родича звинувачують у злочині (до адвокатури). 5. Прийшовши додому, ви виявили, що двері вашого будинку зламані (до поліції). 6. Ви знайшли у себе на городі невідомий металевий предмет, схожий на снаряд (до міліції). 7. Ви почули в сусідньому будинку постріли, крики (до поліції). 8. Ваша бабуся хоче заповісти вам будинок (до нотаріальної контори). 9. Ви хочете подати заяву про одруження (до відділу реєстрації актів цивільного стану). 10. У вас викрали велосипед (до поліції). Коклюшкин «Милиция» Підводяться підсумки гри, журі оголошує переможця гри. Пісня Матвея Козина «Юристы»
Батьківський всеобуч «Діти мають не тільки права, але і обов’язки»
І. Основні відомості про права дитини. Положення дитини у суспільстві. Роз’яснення окремих прав дитини.
Історична довідка: Досить тривалий час до думок дитини не прислухались, бо вважали їх незрілими та нераціональними. З плином часу ситуація поступово змінювалась. На початку століття права дитини розглядались, в основному, як міри по захисту від рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми, економічної експлуатації.
У зв’язку з цим Ліга Націй (прообраз ООН) у 1924 році прийняла Женевську декларацію прав дитини.
Після другої Світової Війни, ООН (після створення у 1945 році) прийняла у 1948 році Загальну декларацію прав людини, в якій зазначалося, що діти повинні бути об’єктом особливого нагляду і охорони.
Нарешті у 1959 році ООН прийняла Декларацію прав дитини. Декларація прав дитини 1959 року мала 10 коротких декларативних статей, програмних положень, які призивали батьків, окремих осіб, державні органи, місцеву владу й уряд визнати викладені в ній права свободи й дотримуватися їх. Це були 10 соціальних й правових принципів, які значно вплинули на політику і справи уряду і людей в усьому світі.
Однак декларація не зобов’язує, немає певної обов’язкової сили, це лише рекомендація. Нові часи, погіршення положення дітей, потребували більш конкретних законів й заходів, міжнародних договорів по захисту і забезпеченню прав дитини.
У 1979-1989 розробляється Конвенція ООН про права дитини. 20 листопада 1989 року Конвенція була прийнята. 26 січня 1990 року, в день відкриття її для підписання, її підписала 61 країна.
Конвенція - документ високого міжнародного рівня, який має велику обов'язкову силу для тих держав, які його ратифікували. Необхідність охороняти дитину також була передбачена у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року, Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права 1966 тощо. Дитина – це особа віком до 18 років, якщо згідно з законом, що застосовується до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Поняття «підліток» і «підлітковий» вжито у деяких нормативно-правових актах (зокрема, у наказах МОЗ України). Однак жоден нормативно-правовий акт вітчизняного законодавства не містить юридичного визначення понять «підліток», «підлітковий» і не встановлює їх співвідношення з поняттям «дитина».
Слід зазначити, що вітчизняна практика розуміє під «підлітками» дітей від 10 до досягнення 18 років, а за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) поняття «підлітки» охоплює вікову групу від 10 до 19 років включно. Таким чином, коли ми говоримо про «підлітків», у юридичному сенсі слід керуватися поняттям «дитина». Молодь, молоді громадяни – громадяни України віком від 14 до 35 років.
“Світовою конституцією прав дитини” називають Конвенцію про права дитини, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року. З тих пір Конвенцію ратифікували уряди всіх країн, за винятком Сомалі та Сполучених Штатів Америки.
Норми цієї конвенції діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною. Конвенція містить повний перелік прав дитини: на життя, на ім’я, на набуття громадянства, на піклування з боку батьків, на збереження своєї індивідуальності, право бути заслуханою у ході будь-якого розгляду, що стосується дитини; право на свободу совісті та релігії; право на особисте та сімейне життя; недоторканість житла; таємницю кореспонденції; право користуватися найдосконалішими послугами системи охорони здоров’я; благами соціального забезпечення; на рівень життя, необхідний для її розвитку; на освіту; на відпочинок; на особливий захист: від викрадень та продажу, від фізичних форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, участі у військових діях; право на вжиття державою всіх необхідних заходів що до сприяння фізичному та психічному відновленню та соціальній інтеграції дитини, яка стала жертвою зловживань або злочину.
Метою цієї Конвенції є встановлення стандартів для захисту дітей від зневаги та образ, з якими вони стикаються до певної міри щодня в усіх країнах. В ній беруться до уваги різні культурні, політичні та економічні особливості держав, що є дуже важливим фактором. На першому плані у цьому документі стоять права дитини.
У різних державах і регіонах світу Конвенція ООН про права дитини виконується по-різному із врахуванням особливостей та менталітету кожної держави. Але об’єднує усі держави по відношенню до дітей повага дитини, її прав та інтересів, турбота і любов.
Права дитини в сім'ї Україна є однією з країн, що ратифікувала Конвенцію про права дитини в 1991році. Саме ця Конвенція визначає, які права мають діти в нашій країні. Крім того вона вказує на обов'язки батьків, які несуть відповідальність за своїх дітей і поважає їхнє право керувати дитиною в межах даної Конвенції.
Конвенція - дуже ґрунтовний документ і тому розглянемо тільки деякі основні права дітей за цим документом.
Кожна дитина має право на життя, на ім'я, на громадянство, право знати своїх батьків. Діти повинні жити зі своїми батьками, вони не можуть бути розлучені з батьками всупереч їхньому бажанню, і тільки за деякими винятками. Дитина має право на усиновлення.
До особистих прав дитини належить право на повагу до її гідності. Це означає, що ніхто не має права жорстоко поводитись з дітьми, бити чи катувати їх.
Діти мають право на любляче, турботливе ставлення з боку сім’ї. В окремих сім’ях батьки погано ставляться до виконання своїх батьківських обов’язків, не дбають про виховання дітей, не піклуються про задоволення їхніх потреб у їжі, одязі, ласці. До таких батьків держава може застосовувати певні заходи. Зокрема, вони можуть позбавлятися батьківських прав.
Кожна дитина має право вільно висловлювати свої погляди, до яких потрібно уважно прислухатися. Необхідно поважати право дитини на свободу думки, совісті і релігії, свободу асоціацій і мирних зборів. Вона має право на інформацію. Закон повинен захищати її від втручання у особисте життя.
Конвенція декларує захист дитини від усіх форм фізичного і психологічного насильства, образи або зловживання. Вона має право на медичне обслуговування, соціальне забезпечення.
Кожна дитина повинна вчитися. Її освіта спрямована на розвиток здібностей у повному обсязі, виховання поваги до прав дитини і основних свобод, виховання поваги до батьків, підготовку до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності людей та дружби між ними, виховання до навколишньої природи.
Діти мають права на захист від економічної експлуатації, що спричиняє небезпеку їх здоров'ю. Дитина повинна бути захищена і від незаконного вживання наркотиків, від сексуального розбещення, торгівлі ними. Її не можна піддавати тортурам і катуванню. Конвенція про права дитини вимагає від країн, що ратифікували її прийняття всіх заходів по її дотриманню.
Конвенція про права дитини базується на принципах, що були закладені у Декларації прав дитини ООН, яка була прийнята в 1959 році. В цих документах і були закладені основні демократичні норми і засади відношення до дітей з боку дорослих. Саме ці норми, мабуть, і повинні визначати характер відносин у сім'ї.
Право дитини на сім’ю Сім'я є і залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Вона має виступати основним джерелом матеріальної та емоційної підтримки, психологічного захисту, засобом збереження і передачі національно-культурних і загальнолюдських цінностей прийдешнім поколінням. У першу чергу сім'я повинна залучати дітей до освіти, культури і прищеплювати загальнолюдські норми суспільного життя. Основними методами збереження та зміцнення здоров'я в умовах сім'ї має стати профілактика захворювань та дотримання певних гігієнічних правил у повсякденному житті, оптимальна фізична активність, загартування організму, повноцінне харчування, запобігання шкідливим явищам - курінню, алкоголізму тощо.
Найважливішою умовою для розвитку дитини є її виховання в сім’ї. Це очевидно, тому не випадково, що Конвенція ООН про права дитини 1989 року містить перелік норм, які повинні забезпечувати захист сім’ї.
Дитина з самого народження має право знати своїх батьків та користуватися їх піклуванням. Право дитини на піклування з боку батьків може бути реалізоване лише за умови добровільного і належного виконання батьками своїх обов’язків. Освіта відіграє в житті дитини дуже важливу роль. Завдяки їй формується характер, погляд на життя, суспільні інтереси й власні принципи. Це, так би мовити, своєрідний моральний грунт кожної людини, а також дитини, зокрема.
Розвиток дитини забезпечується здійсненням її права на освіту. Тож, навчаючись, маленька особистість має не тільки певні права, передбачені законодавством та моральними принципами, але й обов’язки, які її ж правам кореспондують.
Права учнів:
Обов’язки учнів:
ІІ. Характеристика обов’язків дітей Обов'язок - громадянська необхідність відповідати за свої дії, вчинки. Видатний німецький мислитель Г. Гегель відокремив чотири різновиди обов'язків: Обов'язок перед самим собою; Перед сім'єю; Перед державою; Перед іншими людьми. Права та обов'язки батьків Як і в будь-якому колективі, так і в сім'ї між її членами існують різноманітні стосунки. Кожна із сторін має свої права і обов'язки, тобто дотримується правил поведінки, що встановлюються державою, з метою упорядкування сімейних відносин. В сім'ї вони поділяються на особисті і майнові. Батьки визначають ім'я, громадянство і навіть національність дитини. Кожна дитина з народження отримує громадянство і якщо один з батьків громадянин України, то і дитина стає або може стати, за певних умов, громадянином України. Батьки повинні представляти інтереси дитини у всіх установах, навіть, у судах. Право і обов'язок батька визначати місце проживання своїх дітей. Але найголовніший компонент батьківського піклування є право і обов'язок виховувати своїх дітей. Якщо батьки ухиляються від цього, то їх чекають суворі покарання. Але ї діти зобов'язані піклуватися про батьків і надавати їм допомогу. За життя батьків діти не мають права на їх майно, а батьки управляють майном дітей, якщо воно їм було їм подароване, на певних умовах. Батьки утримують своїх дітей до 18 років, якщо вони цього не роблять, то з них стягуються кошти (аліменти) на утримання дитини. Як бачимо батьки мають значні права і несуть відповідальність за дітей. Закони держави направлені на захист інтересів дітей і на зміцнення сім'ї. А якщо шлюб розпадається, то держава допомагає розібратися у майнових стосунках між чоловіком і дружиною, слідкуючи за тим, щоб права дитини не порушувалися. Чому держава повинна це робити? Ще раз повторимося, що сім'я - це фундамент суспільства, його первинний осередок, який забезпечує відтворення і продовження людського роду, є джерелом духовного розвитку та матеріального добробуту людини. Сім'я завжди знаходилась в центрі складних економічних процесів, що відбуваються в суспільстві і вона одночасно є основним замовником і споживачем усього, що виробляє держава. Тому від економічної спроможності та внутрішньої цілісності сім'ї залежить стабільність діяльності економічних механізмів, а значить і держави в цілому. Міцна родина є запорукою міцної держави. От на що пропонував звернути увагу видатний педагог В. Сухомлинський: Десять НЕ МОЖНА Сухомлинського:
За положеннями законодавства України:
Права і обов'язки батьків і дітей ґрунтуються на походженні дитини, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану. Закон регулює:
1) особисті немайнові права і обов'язки батьків та дітей;
2) права батьків та дітей на майно;
3) обов'язок батьків утримувати дітей;
4) обов'язок дітей утримувати батьків. Головними положеннями особистих немайнових прав і обов'язків батьків та дітей є те, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, а діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків. При цьому, зазначений паритет не залежить від того, чи перебували батьки дитини у шлюбі між собою.
До особистих немайнових прав і обов'язків батьків та дітей належать: 1) обов'язки батьків:
• належно виховувати дитину — в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
• піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
• забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
• поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини;
2) переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини;
3) обов'язок дитини, повнолітніх дочки і сина піклуватися про батьків, виявляти про них турботу та надавати їм допомогу;
4) права дитини:
• на належне батьківське виховання;
• противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї;
• звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, а також безпосередньо до суду (якщо дитина досягла 14 років). Інші члени сім'ї також мають відповідні права та обов'язки. Зокрема, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Права та обов'язки, встановлені законом для братів, сестер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) брати та сестри. А саме, вони мають право на спілкування. Повнолітні особи мають право брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання. Члени родини повинні піклуватися про своїх родичів. На родичів покладається обов'язок по утриманню інших членів сім'ї та родичів. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги, визначається судом у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі.
Гра «Патріот
Загальношкільна акція «Допоможи воїнам АТО».
День Соборності України.
Святково прибрана зала. На сцені прапор і герб України. Під ними сплетена з гілок калини та колосся гірлянда. По обидва боки від них вишиті рушники та букети квітів.(Використовуємо штучні маки, волошки, мальви, чорнобривці).
Звучить гімн січових стрільців «Ой у лузі червона калина похилилася»
Ведучий 1: Тобі, Україно, мій мужній народе, Слайд 1
Складаю я пісню святої свободи.
Усі мої сили і душу широку, й життя
Я віддам до останнього кроку,
Аби ти щаслива була, Україно,
Незалежна моя Батьківщино.
Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить.
Нам берегти тебе, Соборну і єдину,
І нам твою історію творить.
Звучить пісня «Ой роде наш красний»
Читець 1 : Україна моя починається Слайд 2
Там, де туга моя кінчається,
Край дороги, як пісня чаїна,
Починається Україна.
Україна моя починається
Там, де панство навіки кінчається,
Де смереки у вільних Карпатах,
Як ракети, стоять на чатах.
Україна моя починається
Там, де доля моя усміхається,
І , як небо, як даль солов’їна,
Не кінчається Україна.
Читець 2: Наша славна Україна, Слайд 3
Наше щастя і наш рай!
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо,
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо…
Нас не зможуть супостати
Взяти в кайдани свої:
Ми бороним наші хати,
Наші тихії гаї.
Читець 3: Не вмирає наша слава,
Не вмирає честь,
Бо живе в нас сила жвава,
Бо робітники в нас єсть.
Гей, хто хоче всім свободи,
Поєднаймось, як брати!
Сонцем правди, світлом згоди,
Боже, шлях нам освіти!
Хай забудеться недоля
І неслава давніх літ,
Щастя ж рівне й рівна воля
Засіяють на весь світ!
Читець 4: ( вірш Д.Білоуса) Слайд 4
За Україну молюся!
За соборну вільну Україну
Аз молюся, Боже мій, до тебе
Україну, мову солов’їну.
Край пшеничний під блакитним небом,
Ріки збережи,сади в розвої,
Ароматами садів залиті.
Їх дари,солодкі, соковиті,
Не позбав можливості святої
У світах про себе заявити;
Миру, ласки ниспошли, спокою,
Огради од фарисейства й злоби;
Лихо одверни, тяжкі хвороби,
Юрби заздрих, ницих та облесних;
Сподоби розквітнуть на просторах,
Яко на земних, так і на небесних.
Амінь.
Ведучий 1: Хай собори на руїні
Стануть там, де Ти прорік.
Незалежній Україні —
Слава нині і повік.
Ведучий 2: Отак соборність наша виростала, бо славною історія була. Слайд 5 Ведучий 3 : Щороку 22 сiчня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i багнетом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини. Слайд 6
Ведучий 4: Реалiзувалась ця мрiя внаслiдок української революцiї 1917- 1920 рокiв, пiд час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i нацiональний дух українського народу, утворилися двi демократичнi держави - Українська Народна Республiка (УНР) та Західноукраїнська Республiка (ЗУНР). Нажаль, двi роз’єднанi держави не могли iснувати як єдиний полiтичний, економiчний органiзм, цьому заважав ряд причин. Не зважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до соборизацiї всiх українських земель у власнiй державi.
Ведучий 1: 1 грудня 1918 року представники державного Секретаріату ЗУНР - Левицький, Цегелоський, члени директорiї — Винниченко, Петлюра, Андрiєвський, Швець пiдписали у Фастовi Предвступний договiр про майбутнє об’єднання двох республiк. Цей договiр став першим i основним актом соборностi, викликав схвалення українського загалу.
Ведучий 2: 3 сiчня 1919 року на першому засіданнi Української Народної ради було одностайно прийнято Ухвалу про злуку ЗУНР i УНР. Часописи пiдкреслювали, що тим самим зроблено перший крок на шляху до соборностi українських земель.
Директорія i Рада Народних Мiнiстрiв призначила святкування об’єднання УНР i ЗУНР на 22 сiчня. Мабуть, ця дата не була випадковою, адже вказаний день збiгався з рiчницею iсторичного IV Унiверсалу Цетральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалася самостiйною, незалежною державою, отже вiн мав стати днем подвiйного всенародного свята — Незалежностi i Соборностi.
Слайд 7
Ведучий 3 : 22 сiчня 1919 року на Софіївській площi, бiля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутностi десяткiв тисяч киян лiдери УНР і повноважна делегація ЗУНР заявили про свiй непохитний намiр збудувати єдину соборну Українську державу.
З раннього ранку мiсто набуло святкового вигляду. На будинках державних установ майорiли нацiональнi синьо-жовтi прапори, Софiївський майдан прикрашала трiумфальна арка зі старовинними гербами України і Галичини. Слайд 8
Ведучий 4: В Актi злуки проголошувалося: «Однинi воєдино вливаються століттями відiрванi одна від одної частини Єдиної України, Захiдноукраїнська Народна Республiка (Галичина, Буковина Угорська Русь) i Надднiпрянська Велика Україна. Здiйснилися вiковiчнi мрiї, якими жили, i за якi вмирали кращi сини України. Однинi є єдина, незалежна Українська Республіка».
Ведучий 1: У різні часи історії відомі всім представники нації мріяли про згуртовану незалежну щасливу Українську Державу.
(демонстрація слайдів з портретами та цитатами письменників)
Ведучі по черзі читають цитати на слайдах. Слайд 9
Ведучий 2: Микола Костомаров: «І встане Україна зі своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостається ні царя, ні царевича…»
Ведучий 3 : Тарас Шевченко: « Врага не буде, супостата, Слайд 10
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.»
Ведучий 4: Євген Маланюк І небо сходить на країну Слайд 11
Крізь зойк заліз, крізь звіра рик,
Крізь дим руїни --Україну
Новий уздріє чоловік.
Ведучий 1: Іван Франко : Вставай, славна мати Україно, Слайд 12
Щаслива і вільна.
Від Кубані аж до Сяну-річки
Одна, нероздільна.
Ведучий 2: Василь Стус: За стодалями Вітчизна, Слайд 13
Перестрашене пташа,
То мій трунок і трутизна,
Нею витліла душа.
Ведучий 3: Леся Українка: До тебе, Україно, наша бездольная мати, Слайд 14
Струна моя перша озветься…
На сцену виходить маленька дівчинка в українському вбранні, у вінку зі стрічками
Дівчина-україночка: Я україночка від роду, Слайд 15
Землі цієї я краплинка.
Я—доля рідного народу,
Його дитина—українка.
Звучить пісня «Україночка»
(Лунають дзвони.)
Читець 5: Задзвонили срібні дзвони в Україні, Слайд 16
Аж по світі по широкім стало чути:
«Зустрічайте Воскресіння день! Віднині
Навік-віки Україні вільній бути!»
Зашумів відвічний Київ прапорами,
Розлилась народу повідь по Подолі,
На майдані, на Софійськім, з корогвами
Зустрічала Україна свято волі.
Україно, нездоланна вища Мати
Володимира, Богдана і Тараса.
Бог тобі призначив жити, не вмирати,
Бути світові як захист і окраса.
Ведучий 4: (за кулісами): Над Києвом-- золотий гомін
І голуби, і сонце. Січень 1919 року.
Ведучий 1: (за кулісами): Виступ Симона Петлюри в день проголошення соборності. Слайд 17
В день свята Української державності постають передо мною постаті лицарів і мучеників Великої ідеї. Тих, що життям своїм заплатили за свою віру в неї. Тих, що створили спільним чином свого життя легенду нації—легенду збройної боротьби її за своє право жити вільною і державно-незалежною. Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров’ю. Хай свято сьогоднішнє навчить нас шанувати пам’ять полеглих і бережно плекати традиції боротьби за українську державність, такі чисті й пророчі, такі ушляхетнюючі, бо й оправдані, і скроплені святою кров’ю найкращих синів нації.
Звучить пісня «Разом нас багато, нас не подолати» Слайд 18
На фоні пісні діти з’єднують в одне ціле герби областей України, символічно показуючи злуку всіх земель в єдину соборну державу. Над ними розвіваються жовто-блакитні прапори.
Читець 6: «Воскресла Україна» Слайд 19
Піднялася з попелу руїна,
Богові вклонилась за життя.
І за волю ухопилась Україна,
І постала з бруду, з небуття.
Віднайшла для себе порятунок,
Долю чисту віддала у світ.
І неначе дорогий дарунок,
Принесла Тарасів заповіт.
Збережемо і піднімемо ще вище
Нашу неньку дорогу й святу.
Вона буде ще пишніша й краща,
Перетвориться у мрію золоту.
Виконується український танець.
Читець 7: В. Ткаченко «Рідна земля» Слайд 20
Ти даєш мені сонце погоже
І повітря даєш, і снагу…
Не вславляти тебе я не можу
Отаку, як життя, дорогу.
Та коли б я була не людина,
А зелена береза була,
Я шуміла б про тебе в долині,
Твоя слава ще більше б росла.
І коли б солов’єм я співучим
У твоїх народилась лісах,
То про тебе, велику й могучу,
Я навчила б співать небеса.
Звучить пісня «Як у нас на Україні»
Читець 8: «Молюсь за тебе, Україно, Слайд 21-22
Молюсь за тебе кожен час,
Бо ти у нас одна-єдина»,--
Писав в своїх віршах Тарас.
«Молюсь,- казав він,--щоб у тебе
Не було між людьми війни,
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі.
Щоб завше у садку смерека
Весняним квітом під вікном цвіла,
І прилітали з вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!
Читець 9: В.Полинок «Молитва» Слайд 23-24
Діво Пресвятая—Матір матерів,
Пригорни до серця всіх своїх синів.
Освіти їх душі світлом золотим,
Виповни любов’ю неспокійний дім,
Научи, як землю вберегти від зла,
Розумом, діянням і крилом тепла.
Зоряна богине, сонце доброти,
Землю України щастям освіти.
Звучить пісня «Боже, Україну бережи» Слайд 25-27
Усі учасники виходять на сцену з прапорцями. Двоє дітей на великій таці виносять вінок з калини, квітів, колосків, в середині якого горить свічка. Тацю ставлять на авансцені перед дітьми. Останні акорди пісні промовляють усі разом:
«Боже, Україну збережи.
Господе, помилуй нас.»
Виховний захід на тему: «Виконуй обовязки поважай правопорядок і закон»
Мета. Формувати в учнів здатності до самоконтролю, поваги до моралі і правопорядку.
Форма проведення: бесіда
1. Напередодні проводиться тестування учнів.
а) Свідоме, з розумінням їх суспільної потреби.
б) Не люблю, але підкоряюсь із примусу.
в) Не люблю, не хочу підкорятись.
3) Чи вважаєш навчання своїм основним обов’язком?
а) Так. 6} Це один з обов’язків, але не основний, в) Ні.
4) Чи виконуєш ти свої обов’язки повною мірою?
а) Так. б) Стараюсь, але це нелегко. в) Ні.
5) Що тобі в цьому заважає?
а) Обсяг І складність завдань. б) Ніщо. в) Бажання займатися своїми цікавішими справами.
6) Чи усвідомлюєш, як потрібно вчитися і поводитися?
а) Так. б) Не зовсім. в) Ні.
7) Чи вбачаєш ти зв’язок між лінощами і правопорушенням?
а) Так. б) Не знаю. в) Ні.
8) Чи вмієш ти керувати своїми бажаннями?
а) Так. б)Намагаюсь, але не завжди це виходить. в) Ні.
9) Чи вмієш примусити себе чинити так, як треба, а не так, як хочеться?
а) Так. б) Це дуже важко, але я хочу навчитись. в) Не вмію і не хочу.
10) Чи намагаєшся бачити себе збоку, очима інших?
а) Так. б) Інколи. в) Ні.
11) Чи завжди ти задоволений результатом самооцінки?
з) Ні. б)Так. в) Не думав над цим.
12) Яке місце у твоєму житті займають Заповіді Божі?
а) Керуюсь ними. б) Поважаю, але не завжди дотримуюсь. в) Не знаю і не виконую.
13) Чи можна, по-твоєму, стати порядною людиною без особливих зусиль?
а) Ні, треба вміти протистояти злу. б) Так, варто тільки захотіти. в) Не задумувався над цим.
14) Як ти ставишся до заслуженого покарання?
а) Вдячний, це для мене урок. б) Ображаюсь, не визнаю. в) Стараюсь відомстити.
Хід бесіди з учнями
ІІ. Вступне слово учителя.
Дорогі діти! Поговоримо сьогодні про ваших друзів і ворогів. Без усякої містики скажу: вони невидимі, але цілком реальні. Одні постійно на сторожі, як Ангел-Хранитель, вони оберігають вас від усього, що заважає на шляху до здійснення вашої мети (стати справжньою людиною, особистістю), а другі, вдаючи добрих, втягують вас у безодню, гальмують розвиток.
Догадалися, хто вони? (Пауза.)
У невеличкій сценці ви зараз побачите й почуєте, як вони змагаються за владу над вами.
ІІІ. Сцена.
Дівчинка або хлопчик, накрившись, лежить, удаючи сплячого. Дзвонить будильник. Герой накривається з головою. Зусібіч до нього підходять Обов’язок, Совість, Лінь і Байдужість. (В що одягнути цих персонажів — на розсуд учителя.)
Обов’язок (схиляючись над учнем). Прокидайся, пора збиратись до школи.
Лінь (лагідним, улесливим голосом). Поспи ще трішки, постіль така м’якенька, ковдра така тепленька… А тобі так не хочеться вставати, з приємним сном розлучатись…
Обов’язок. Кілька гімнастичних вправ — і сон як рукою зніме. А холодна водичка поверне бадьорість, подарує добрий настрій.
Лінь. Який ти немилосердний, Обов’язку! А я —добра, я жалію, я хочу добра,
Совість. Знаємо твою “доброту”! Послухавши тебе, учень не встигне зробити зарядки, одягнеться абияк, снідатиме похапцем. А це шкідливо для здоров’я.
Байдужість. Ой-ой! Усе ти ускладнюєш. А чого б то поспішати? Можна й поспати довше і встигнути…
Обов’язок. І на уроки спізнитись. А на першому уроці — підготовка до контрольної роботи. Без серйозної підготовки не справитись.
Байдужість. Можна спокійно списати й одержати той самий бал, а іноді й вищий.
Совість. Тобто скористатись плодами чужої праці? І не соромно буде отримати незаслужений бал?
Лінь. Що таке сором? І задля нього тратити нервові клітини? Ні, краще без зайвих зусиль…
Обов’язок. А в результаті — ні знань, ні розвитку. Застій і деградація. Цього ви бажаєте? Таке ваше добро? Адже відомо, що “лінь — мати усіх вад” (В. Сухомлинський). Саме від лінощів починається падіння.
Лінь. Але дитина так любить тепло, ніжність, пестощі, а ви закликаєте її до труднощів.
Обов’язок. Бо “подолання труднощів — це шлях до стійкості духу, міцності переконань” (В. Сухомлинський). А без них немає особистості.
Байдужість. Ой, замучив: труднощі, завдання, обов’язок, дисципліна… Обійдемось без них!
Совість. Геть звідси! Вашої влади тут нема!
Лінь. А це ми побачимо, чия влада сильніша. Поспи ще, хлопчику, подрімай, поніжся, нікуди твоя школа не втече…
Обов’язок. Пробуджуйся, друже, вставай! Тебе кличе обов’язок! (Учень швидко відкидає ковдру, підводиться, застеляє ліжко.)
Голос матері. Сипку (доню), пора вставати.
Учень. Доброго ранку, мамусю! Я вже на ногах! (починає робити вправи.)
(Лінь і Байдужість виходять.)
Обов’язок і Совість. — Ходімо, друже, у нас сьогодні нелегкий, але цікавий день! (Разом виходять.)
Учитель. Як бачимо, учень свій вибір зробив. Чи всі ви робите такий вибір? (Показує стан успішності, а також результати проведеного напередодні тестування. Робить аналіз результатів тестування, не називаючи прізвищ.)
Хочеться зосередити вашу увагу на думці, яку висловила одна з дійових осіб щойно побаченої сценки: Лінощі — мати усіх вад.
Чи зрозуміли ви цю думку? Спробуйте дати їй своє тлумачення.
(Міркування учнів.)
У ваших міркуваннях є багато важливого та цікавого. І все ж давайте простежимо отой зв’язок, оту взаємозалежність між лінощами й злом. На думку видатного українського педагога В.Сухомлинського, — “небажання знати — це символічні залізні грати”. А може воно привести до гратів справжніх. Адже наслідком лінощів, неробства є обмеженість, убогість думки, примітивність почуттів. Особа, яку в народі називають ледарем, ледащом, нікчемою, також хоче їсти і користуватися суспільними благами, але не хоче їх творити. Отже, для неї залишається шлях легкого здобуття, тобто привласнення незаслуженого: паразитизм, крадіжка. А це вже злочини. Пограбування, крадіжки, насильство, убивство — це тяжкі злочини, які коять уже сформовані злочинці. Але нерідко буває, що людина чинить злочин ненавмисно — через байдужість, незнання або недбалість. Іноді починається, здавалось би, із невинних, не грубих порушень моральних норм, правил, порядку. Скажімо, хлопчаки полюбляють поласувати плодами з чужого саду. Деякі вбачають у цьому своєрідну романтику. А що це крадіжка — не думають? Або інколи ми є свідками того, як хлоп’яча суперечка переходить у бійку. Мабуть, ніхто з вас не вважає великим гріхом, якщо один хлопчак віддубасить іншого. Чи не так? А ось послухайте одну невигадану історію. Все у ній правда, тільки імена змінено. Двое хлопців під заохочувальні крики однокласників зчепились, як ті півні. Фізично дужчий Толя швидко поклав Сергія “на лопатки”. Цим би й закінчилось, якби Толя ще й словом не вразив поверженого, що викликало глузливий сміх однокласників. У припливі ненависті Сергій схопив гострий камінець і пожбурив услід кривдникові, котрий саме оглянувся. Камінь попав прямо в око… Після довгого і безуспішного лікування Анатолій залишився однооким. Чи хотів цього Сергій? Зробити людину калікою — це вже тяжкий злочин. Ще один епізод, який одне життя погубив, а друге скалічив. Учителі поскаржились батькові учня С, що його син лінується вчитися і заважає на уроках. Озлоблений хлопець вирішив помститись. Під час новорічного балу він підпалив ялинку. Внаслідок переполоху І тисняви, яка зчинилася, загинула дівчинка. А палій опинився у колонії суворого режиму. Чи бажав він смертіневинній дівчинці? Питання риторичне. Як і інші питання, поставлені після кожного з описаних випадків. Ніхто з учасників інцидентів не планував злочину. Але й не думав про можливі наслідки свого вчинку. Ось так небажання виконувати обов’язки, недисциплінованість призводять до порушення моральних норм, установлених правил, а від правопорушення до злочину — один крок, і злочинець мусить бути покараним.
Як цьому запобігти?
Нагадаємо кілька правил, про які ми вже не раз говорили:
«Небесна сотня: герої не вмирають» .
Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної Сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховувати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.
Обладнання: аудіозаписи; «Фантазія» Моцарта, «Аве, Марія», «Місячна соната» Людвіга Бетховена, пісня «Боже, Україну збережи» Т. Петриненка; фото, відео: «Небесна Сотня — загиблі герої Майдану»; стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої Матері, свічка, квіти, перев'язані чорною стрічкою.
Хід заходу
Звучить аудіозапис «Фантазія» Моцарта».
Учитель. Їх назвали Небесною Сотнею — українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими ангелами-охоронцями на небі.
І сьогодні ми вшановуємо пам'ять героїв України.
Учень. А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав..
І з кровю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін —
Спереду —сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній–сивий-сивий.
І рани їхні вже не болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
Учень. На шляху до незалежності український народ завжди приносив у жертву своїх найкращих, синів і дочок. Пригадаймо битву під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.
У цьому списку — і герої Небесної Сотні, які зуміли рішуче стати до боротьби із злом, заплативши за перемогу надвисоку ціну — власне життя. Кожен із них, як і ми з вами, мав свою сім'ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Вони — перед вами.
Фото. Відео «Небесна Сотня — загиблі герої Майдану».
Серед них і четверо - з міста Харків:
Іваненко Олексій (36 р.)
Котляр Євген (33 р., альпініст, еколог, помер від численних кульових поранень)
Паращук Юрій (48р., волонтер, загинув під час відступу з барикад від кулі в потилицю);
Зубенко Владислав (22 р. активіст Євромайдану, куля пройшла наскрізь).
Учень. Не плачте, мамо, я іще живий, Хоча й лежу із кулею у грудях...
А наді мною, юним, молодим
Схилилися в скорботі люди... Я не помру, ніколи не помру, Мені в віках залишене безсмертя, Хоча і вас тепер не обійму, Та я живу у всенароднім серці...
Відео «Воїни світла — Небесна сотня».
Учень. Ті, хто прийшов на майдан, були в меншості, без такої зброї, як у «Беркута», і без будь-якої підтримки влади. Але вони не здавались і боролись до останнього подиху. Вони боролись за надію на краще майбутнє, за щастя своїх близьких. Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави і ціною життя показали, що наш український дух є незламним, а народ — нескореним. Ці декілька місяців назавжди переписали сторінки історії України. Утім, спогади завжди житимуть у наших серцях. Хай пам'ять про всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
Звучить аудіозапис пісні «Боже, Україну збережи» Т. Петриненка.
Спогади очевидців подій Євромайдану
Калімончук Олександр. Те, що сталося в цей день, просто перевертає все твоє життя. Ніколи, ніколи я не міг собі уявити, Що стану свідком саме тих подій 20 лютого. Дня, коли люди зі щитами чи без них були розстріляні бравими молодиками-беркутівцями без найменшого докору совісті. Скажу чесно, спочатку хотілося тікати, бігти якнайдалі, щоб не бачити крові, яка в шпиталі при готелі «Україна» лилася рікою. Щоб не бачити, як безпорадні люди падають, немов скошені косою. Це Страшно. Страшно уявити, що твоя матір може залишитись без сина. Всюди крики людей і постріли, що лунають нізвідки. Дивишся навколо — і бачиш, як незнайомі люди зі Сходу і Заходу гуртуються, намагаються врятувати і захистити поранених, що корчаться на землі від болю. Але нас об'єднували віра і любов до Батьківщини.
Іванка Калєнюк. У ту,ніч, ту жахливу осінню ніч, коли о третій годині ночі починали «зачищати», територію, що займали мітингувальники в урядовому кварталі, панувала лише атмосфера єдності, коли пліч-о-пліч стоїш зі своїм народом. Ти там, де маєш бути. Людей не меншало. Всі, як один, впевнено крокували туди, де був основний розвиток подій. Тоді я повірила в те, що ми переможемо. Нас не можна було залякати. Усі співали гімн, стоячи обличчям до тих, хто прийшов «зачистити» Майдан. Я — патріот своєї Батьківщини, але ніколи ще так глибоко не відчувала гордість за свій народ. Я завжди буду пишатись нашою, українською нацією, частинкою якої я була, є і буду. У мене є одні батьки, послані мені Богом а небес, і одна Батьківщина!
Читання учнями за ролями вірша Євгенії Більченко.
— Я — мальчик.
Я сплю, свернувшись в гробу калачиком. Мне снится футбол. В моей голове — Калашников. Не вовремя мне, братищки, прищлось расслабиться! Жаль, девочка-врач в халатике не спасла меня...
— Я —девочка-врач.
Я в шею смертельно ранена.
В моем городке по небу летят журавлики
И глушат вай-фай чтоб мама моя не видела, Как ясо своим любимим прощаюсь в Твиттере... — Я — мама.
О фартук вытерев руки мыльные,
Звоню на войну я сыночке по мобильному.
Дитя не берет! Приедет — огрею веником!
«Его отпевают»,—слышу ответ священника.
— Я — батюшка.
Я собор свой открыл под госпиталь И сам в нем служу медбратом, помилуй Господи! Слова для души, что чреву — пуд каши гречневой За это крестил поэта я, пусть и грешен он...
— Я — просто поэт. Я тоже стою под пулями.
Кишка хоть тонка, как лирика Ахмадулиной, Но все ж не настолько, чтобы бояться красного. Нужнее стихов сегодня — мешки с лекарствами...
— Я — старый аптекарь. Мне бы — давно на пенсию: Сидеть и блаженно пялиться в ящик с песнями. Но кончились бинт, и вата, и маски вроде бы. Начальник, пришли термальной воды для Родини!
- Я — Родина.
Я ребенок — и сплю калачиком. Назначеними государством, ко мне палач идет, Из недр моих вырыв мрамор себе, на логово: - Налоговой сдал налог он, но Богу — Богово..
— Я — Бог. И я тоже — папа. Сынок мой ласковый, Спи золотко,
Спи мой мальчик.
Я воскрешу тебя.
Учень. Небесна сотня стоїть перед Божим Престолом і буде повіки опікуватися долею України. Кожному потрібно пам'ятати, про них: хто вони були і за що боролись, у що вірили, задля чого померли. Герої Небесної сотні йшли за кращу долю України без зброї,боролися за воскреслу Україну для нас. Читець ...бо пам'ять вічна і народ не забува,
Хто виборов життям ці перемоги, Небесна сотня, чиста та жива, Нам каже з неба: «Доброї дороги..» Забути кров святу не маєм права Лишила слід безсмертний і терпкий... Героям України — Слава! Слава! Слава!!! І наша пам'ять — на усі віки!
Звучить аудіозапис «Місячна соната» Бетховена.
Учень. Вклонімося ж перед героями Небесної Сотні. Вшануймо пам'ять тих, які віддали своє життя за людську гідність і щасливе майбутнє свого народу, за перемогу добра над злом, правди над несправедливістю! Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв Небесного Війська.
Хвилина мовчання
Учень: Але герої не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях. Учень: Як журавлі , що ринули у небо,
Покинувши цей грішний світ
Лишили по собі кривавий,
Та героїчний слід…
Вони не думали, що буде
Не думали про щастя чи добро.
Вони ішли..Ішли назустріч смерті,
І страху зовсім не було.
Небесна Сотня- герої незборені,
Найкращі , найвідважніші сини,
Яскравим сяйвом в небі засвітились,
Щоб інші мріяли, любили і жили…
Учень: Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову. Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою.
Звучить пісня «Все буде добре»
Вечір запитань та відповідей.
Тема “Юристом можеш ти не бути, та кодекс знати ти повинен”
Мета: Ознайомити учнів схильних до правопорушень, з основними питаннями законодавства щодо підлітків та молоді, з найбільш поширеними прикладами правопорушень серед молоді з метою їх попередження серед учнів школи, розвивати інтерес учнів до читання літератури, матеріалів періодичної преси, перегляду телепередач на правову тематику, виховувати в учнів правову свідомість.
Хід бесіди.
Вступне слово. З правовими питаннями ми зустрічаємося дуже часто. Помилковою є думка, ні-би сфера застосування права обмежується покаранням осіб, які вчинили різні пра-вопорушення. Багато хто з учнів дивується, дізнавшись, що наші повсякденні вчинки часто мають правову оцінку. Право, закони супроводжують людину все її життя. Щоб уміло і правильно користуватися своїми правами і добре виконувати свої обов’язки, не порушуючи прав і законних інтересів інших, треба знати закони. Зви-чайно, у вашому віці неможливо знати детально усі закони. Але основне, що сто-сується вас, ви повинні знати. А звідки ж ви, учні, можете почерпнути правові зна-ння? З уроків правознавства, виховних годин, позакласних заходів на правову тема-тику, з книг, газет, журналів, радіо та телебачення. Сьогодні ми проводимо з вами вечір запитань та відповідей на тему “ Юристом можеш ти не бути, та кодекс знати ти повинен”.
Що таке правознавство?
Відповідь. Це суспільна наука про явища з життя співтовариства людей.
Що вивчає правознавство?
Відповідь. Важливі явища суспільного життя – право, мораль, юридичні норми, закони, юридичні права і обов’язки, види юридичної відповідальності.
На яких принципах у нашому суспільстві грунтується право?
Відповідь. На принципах моралі.
Яку відповілальність за свої аморальні вчинки несе людина віком до 14років?
Відповідь. Вона несе відповідальність неред школою, товаришами, органі-зацією, у якій працює, сім’єю. При неодноразових порушеннях можлива відпо-відальність перед комісією у справах неповнолітніх.
Яку юридичну відповідальність несе людина в 14 років?
Відповідь. У 14 років настає кримінальна відповідальність за вчинення ряду злочинів: вбивство, заподіяння тілесних ушкодженнь, згвалтування, пограбу-вання, розбій, крадіжку, злісне і особливо злісне хуліганство, розкрадання вогнепальної зброї, боєприпасів, наркотичних речовин, умисне вчинення дій, що можуть викликати аварію потягу, умисне знищення або пошкодження майна.
Яка відповідальність настає в 15 років?
Відповідь. Майнова відповідальність за заподіяння майнової шкоди.
Яка відповідальність настає в 16 років?
Відповідь. Кримінальна за всі види злочинів.
Яка відповідальність настає з 18 років?
Відповідь. 18 років – це повне цивільне повноліття, коли настає відпові-дальність за всіма законами.
Які ви знаєте органи правопорядку?
Відповідь. Суд, арбітраж, органи внутрішніх справ.
Що таке хуліганство?
Відповідь. Це умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і вира-жають неповагу до суспільства.
Як карається законом хуліганство?
Відповідь. Позбавленням волі на строк до 1 року, або виправними роботами на той же строк, або грошовим штрафом, а за злісне хуліганство – позбавленням волі на строк від 1 до 5 років.
Чи були ви коли небудь свідками хуліганства?
Відповідає кожен учасник бесіди.
Чи допускав хтось із вас хуліганські дії щодо інших людей?
Відповідає кожен учасник бесіди.
Що для кожного з вас є найбільшим злочином?
Відповідає кожен учасник бесіди і обгрунтовує свою думку.
Поговоримо про право і школу. В якому законодавчому документі України закріплено право на освіту.
Відповідь. В Конституції.
А в яких документах у школі викладено обов’язки учнів?
Відповідь. В “Законі про освіту”, у Статуті школи, в Правилах для учнів.
Чи знаєте ви Правила для учнів?
Відповідає кожний учасник.
Чи може учень працювати у вільний від навчання час (на канікулах), де саме? З якого віку? Що для цього потрібно? Чи знаєте ви, куди звернутись?
Відповідь. Так, може. З 14 років. Для цього потрібна заява батьків, дозвіл школи. Звертатися можна у соціальний відділ для молоді або в інспекцію у справах неповнолітніх.
Які правопорушення найчастіше бувають в нашій школі?
Відповідає кожний учасник.
Ви стоїте на шкільному обліку як схильні до правопорушень. Чи знаєте ви, як треба себе поводити, щоб вас зняли з обліку?
Відповідає кожний учасник, пояснює свою думку.
Що ви розумієте в адміністративному заканодавстві під терміном «гро-мадське місце»?
Відповідь. Вулиці, вокзали, кінотеатри, театри, магазини, установи, бібліотеки, музеї, салони громадських видів транспорту, житлові будинки, подвір’я жи-тлових будинків, школи тощо.
Назвіть кілька прикладів протизаконної поведінки в громадських місцях, свідками яких ви були.
Відповідає кожний учасник.
Розглянемо кілька прикладів з нашого шкільного життя.
Перший приклад – ситуація із шкільного життя.
Користуючись тим, що у шкільному коридорі нікого не було, учень порвав чудову фотогазету, що висіла на стіні. Чи порушив цей учень правила поведінки в громадському місці, враховуючи те, що у скоєному вчинку він не признався?
Другий приклад - ситуація із шкільного життя.
Один з учнів школи ненавмисне розбив шибку у вікні коридору. І хоч цього ніхто не бачив, хлопчик сказав про свій вчинок класному керівникові і одно-класникам. Прийшовши додому, схвильований хлопчик розповів про неприємну подію батькам. Тато дістав шибку потрібного розміру, наступного дня учень приніс іі в школу. Техпрацівники допомогли вставити шибку.
Як ви вважаєте, цей вчинок можна вважати порушенням поведінки в гро-мадському місці?
Чи є серед ваших знайомих працівники поліції?
Чи міг би ти стати на захист людини, яку б’ють, грабують чи хочуть вбити?
Що означає “Охороняти природу”?
Відповідь. Не допускати такого впливу на навколишнє середовище, яке погір-шувало б його. Це заходи проти викидів шкідливих газів в атмосферу, шкід-ливих стічних вод у річки, озера, моря. Виправляти помилки, допущені людьми в минуллому: очищати річки і озера, відновлювити ліси, зберігати зникаючі ви-ди рослин і тварин.
Що таке власність неповнолітніх?
Відповідь. Деякі особисті речі – одяг, книги та ін.
У яких випадках підліток може розпоряджатися цінним власним майном, наприклад будинком, дачею, автомобілем?
Відповідь. У випадках спадку, дарування власністю підлітка може бути будь-яке майно. Підліток, як і повнолітній, може володіти, користуватися, розпо-ряджатися цим майном.
Які ви знаєте основні обов’язки батьків і дітей?
Відповідь. Обов’язок батьків – виховувати дітей, піклуватися про їхніх фізичний та моральний розвиток, про підготовку їх до праці. Батьки зобов’єязані утри-мувати своїх неповнолітніх дітей, а в разі потреби – повнолітніх непрацездатних дітей. Обов’язок дітей – піклуватися про батьків. У разі, якщо батьки непра-цездатні і потребують допомоги – повнолітні працездатні діти їх утримують.
Де, коли, у яких випадках кожній людині в її житті можуть стати в нагоді юридичні знання?
Відповідь. Коли людина сама порушила закон, або коли допущено порушення закону по відношенню до неї.
Порівняйте дві галузі знань: медицину і правознавство. Скажіть, що спільне ви бачите між ними?
Відповідь. В обох галузях лікують людей: медицина лікує тіло, а правознавство – розум, вчинки людей.
3. Підсумки бесіди.
Питання до учнів.
Що нового для себе ви дізналися з бесіди “Закон і ми”?
Що повчальне для себе ви почули?
Яку користь принесла для кожного з вас ця бесіда?
Висновок. Не за горами час, коли ви закінчите школу і вступите у самостійне життя. Від вас вимагається успішно займатися дорученою справою, бути відповідальним, виконувати громадянські обов’язки – хорошого трудівника, захисника Вітчизни, патріота, борця з недоліками в суспільстві, господаря багатств країни, сім’янина. Державі буде важлива ваша думка, ваші позиції щодо проектів законодавчих актів, які виносяться на широке обговорення. При цьому корисно поповнювати свої правові знання. І особливо важливим є зміцнення готовності боротися зі злом, непримиренність до того, що заважає нам жити. Усе це потрібно гро-мадянинові України.
Загальношкільна акція «Пасха для воїнів АТО».
Сценарій до дня Пам'яті і примирення: "Маки пам'яті "
Ведучий: Минуло року у нашій державі вперше запровадили традицію відзначення 8 травня як дня, коли власне капітулювала нацистська Німеччина. Кілька тижнів тому цей день визначений Указом Президента як День пам'яті та примирення. Тому сьогодні демонтувати радянські міфи про минулу війну, говорити про неї правду є важливою передумовою перемоги у війні сучасній.
Ведучий: Зважаючи на масштаб втрат, яких завдала Друга світова війна Україні (від 8 до 10 мільйонів вбитих), зважаючи на вклад українців у перемогу над нацизмом, які боролися з ним в лавах Червоної армії, УПА, арміях союзників по антигітлерівській коаліції, ми врешті маємо запропонувати український формат відзначення річниць, пов'язаних з цією війною.
Ведуча: Новим символом пам'яті за загиблими став стилізований червоний мак. Червоний мак є традиційним українським символом, про який співалося в козацьких думах як про символ пролитої козацької крові. З іншого боку, червоний мак є європейським символом пам'яті жертв І та ІІ світової війни. Ведуча: Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна, пам'ятаємо, що ця трагедія була такою масштабною через те, що ми не мали своєї держави. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації, які не потакали йому, а дали рішучу відповідь.
Ведуча: Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона – запорука неминучості нашої перемоги сьогодні. 1-й учень. Ніхто не забутий;
На попіл ніхто не згорів:
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.
І доки є пам'ять в людей і живуть матері,
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
2-й учень Їх прийняла війна, лишивши списки
загиблих у праведнім бою,
застигли в тузі обеліски,
в гранітнім каміннім строю. 1-й учень Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,
Тих, хто повернувся і поліг в боях.
І вклонімось всі ми низько до землі їм,
Квітами устелем їх тернистий шлях. Ведуча: Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня, коли 70 років назад прийшло визволення від фашизму. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. Ведуча: У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати. Ведуча. Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.
Пісня «Журавлі»
2-й учень Спинись, проклятий супостате, На світ востаннє подивись: За тіло матері розп'яте Сини на пару піднялись. 1-й учень У бій за наші ниви, За ясний сміх дитячий, За юний спів щасливий, За славний труд гарячий. Вперед, полки суворі, Під прапором свободи, За наші ясні зорі, За наші тихі води. 2-й учень Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля. Падали яблука в серпень, Глухо стогнала земля. Рвали снаряди їй груди. Всюди гриміла війна, Падали скошені люди, їх не щадила війна. Ведуча. Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації. Ведуча. Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду. На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Ведуча: Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності. Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси - раси господарів, покликаних керувати іншими народами. Ведуча. Люто ненавиділи фашисти радянських людей, слов'янські народи - поляків, білорусів, українців, росіян. Розроблялися і виконувалися плани масового фізичного знищення, поневолення тих, хто залишився живим. Ведуча. Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі "фабрики смерті". Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенхаузен та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонів чоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях. Ведуча. Для відбору німці ставили планку на висоті 120 см. Всі діти, які могли пройти під цією планкою, відправлялися до крематорію. Знаючи про це, діти витягувалися як тільки могли, піднімали вгору голови, стараючись потрапити до групи тих, кого залишають в живих... Ведуча. Утилізовані "залишки" таборів смерті використовували. Одяг та взуття - у вжиток, волосся спалених в крематоріях жінок акуратно пакувалося в мішки і відправлялось на меблеві фабрики. Звірства фашистських загарбників носили масовий організований характер, були наслідками офіційних директив найвищих нацистських інстанцій. Ведуча. Тільки на окупованій території СРСР фашисти замучили й знищили близько 10 млн. мирних жителів, в тому числі жінок, дітей, людей, похилого віку. Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом. Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину... 1-й учень " Березень, 12, Ліозно, 1943 рік. Дорогий, добрий татусю! Пишу я тобі листа з німецької неволі. Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. І моє прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць. Це заповіт твоєї помираючої доні. Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай. її розстріляли німці. Коли допитувалися про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть." І офіцер вистрелив мамі в обличчя... Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років, і якщо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню. Я стала дуже худенька, мої очі запали, коси мені постригли наголо, руки висохли, схожі на граблі. Коли я кашляю, з рота йде кров - мені відбили легені. ... я рабиня німецького барона, працюю у німця Шарлена прачкою, перу білизну, мию підлогу. Працюю дуже багато, а їм два рази на день в кориті разом з свинями. Живу я в сараї де дрова, в кімнату мені заходити не можна. Два рази я втікала від господарів, але мене знаходив їхній двірник. Тоді сам барон зривав з мене сукню і бив ногами. Я втрачала свідомість. Потім на мене виливали відро води і кидали в підвал. Тільки смерть врятує мене від жорстоких побоїв. Не хочу більше мучитися рабинею у проклятих, жорстоких німців... тату, відомсти за маму і за мене. Прощавай, добрий татусю, йду помирати... Твоя доня " Ведуча. А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі надаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово "війна", вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче - життя у боротьбі з фашистськими загарбниками. Пісня «Мальви»
1- й учень До тебе, людино, звертаюсь: Залиш на хвилинку щоденні турботи. З собою побудь у глибокій скорботі, Згадай чоловіка, товариша, брата, Дружину, сестру чи посивілу матір. 2- й учень Перед трагічною хвилиною мовчання Словами говорити неможливо. Оця хвилина більше нам розкаже, Ніж тисячі, а чи мільйони слів.
Солдатів подвиг, про який сьогодні
Дізнались ми, не вимовить словами,
А тільки серцем можна це сказати,
Але воно, на жаль, не має мови,
Лиш має біль. І тому я прошу
Солдатів пам'ять вшанувати мовчанням. Хвилина мовчання.
У тиші урочистій до Пам'яті йдем,
Що в серці відлунює грізно.
У святому мовчанні над Вічним вогнем Схиляється наша Вітчизна.
Уклонимось тим, хто поліг у бою,
Хто покорив землю рідну собою.
Усім поіменно, хто впав у бою,
Хто відстояв і відстоює нашу свободу.
Згадаємо всіх поіменно,
Серцем згадаємо своїм.
Це потрібно не мертвим,
Це потрібно живим. Пісня «Журавка» Ведуча: Йшов 1945 рік. Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників наближалася до переможного кінця. Навесні Радянська Армія підійшла до столиці фашистської Німеччини - міста Берліна. Ведуча: З 16 квітня по 8 травня була проведена остання наступальна операція Великої Вітчизняної. Радянські війська, які на той час вже мали перевагу в живій силі і техніці, за участю бойових частин Війська Польського нанесли кілька сильних ударів на широкому фронті, розбили берлінське угрупування противника на частини і оточили їх. Ведуча: Берлінською операцією командував Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков.20 квітня почався штурм Берліна. 25 квітня завершилося оточення берлінського угрупування, радянська Армія зустрілася з частинами союзників - американською армією. Ведуча. Битва за Берлін тривала до 2 травня. Особливо запеклим був штурм рейхстагу-лігва фашистського звіра. Над рейхстагом замайорів Червоний прапор, який символічно став прапором Перемоги над фашизмом. Гарнізон ворога капітулював у ніч на 2 травня. Бої з окремими групами ворога, які проривалися з оточення, продовжувалися до 5 травня. 8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті ( передмістя Берліна) Акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини. Ведуча: Ворог здався. Переможне завершення Великої Вітчизняної війни значило крах гітлерівського "нового порядку", звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом всього людства.
Упав Берлін. Іще боями гула розвихрена земля,
а вже з барвистими квітками вступила тиша на поля.
І сходив мир на доли й води і в гарячковий стук сердець.
Удари з заходу і сходу сказали ворогу: "Кінець!"
Кінець! Незборна правди сила, замовк гармат охриплий спів.
Кінець. І тиша оглушила людей, що звикли до громів.
І всі звели до сонця чола, що довго снилось їм у млі.
І стало тихо так навколо, мов не було іще ніколи
такої тиші на землі. Ведуча. Хочеться зібрати всі квіти землі і покласти їх до ніг ветеранів. Друга світова війна – найбільш кривава сторінка в історії людства. 50-80 мільйонів вбитих – ціна цього безумства. Саме як страшну трагедію Другу світову пам'ятають і згадують в усьому світі. Ми так думали, але події останніх місяців 2013 і початку 2014 року перетворилися на справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилася приспана роками національна свідомість людей.
Ведуча. Українська національна спільнота поза межами українських земель, відчуваючи духовний зв’язок з Україною, виловила нам свою підтримку. В якому б куточку Землі не жив би Українець, ніщо не зможе зламати той дух, жагу до свободи, які генетично закладено у його душі. Це моя і твоя війна За мою і твою свободу. Я із Заходу ти із Сходу - Ми щаслива одна сім’я. І ніхто нас не роз’єднає. Нас ніколи ніхто не здолає, Бо ми разом – могутня сила. Це моя і твоя Україна. І весь світ нас з тобою знає. Нас з тобою весь світ поважає, Бо ми биті, та не подолані, Ми з тобою ніким не підкорені! А нам брешуть, а нас обманюють, Нас, мов звірів, з тобою стравлюють, Але марно – дешева акція, Я і ти – то Велика нація! І ніхто нас не роз’єднає, Нас ніколи ніхто не здолає. Ми тут вільні, Царям не вклонимось, Ми ніколи їм не підкоримось! Бо нам воля дорожча золота Наше слово б’є краще молота. Я і ти – це велика сила Я і ти – це є Україна. Учень «Я – борець. Я вірю, що з такими людьми, які йшли на смерть, наша Україна буде достойною країною, і вона буде найкращою на цілій землі», - говорить українка з Португалії, яка носить Україну в серці. Звернення сина до матері. Вибач, мамо, за те, що не зміг вберегтись Від підступної снайпера кулі, Не почую повік, як у нашім саду Навесні закує зозуля. Вибач, рідна, за те, що пішов на Майдан Навіть супроти твоєї волі. Я хотів усім серцем юначим бажав Для Вкраїни щасливої долі. Вибач, ненько, за те , що в чорному вбранні Ти згорьована будеш ходити. Що серденько твоє споловинилось враз І до віку буде боліти. Я наблизить зумів світлий завтрашній день, Коли буде земля розцвітати. Ти у мене одна, як одна для усіх Україна - страждальная мати. Вибач, мамо, за те, що терпіти не зміг Я холодне і дике свавілля. Збунтувавсь гордий дух, нескоренна душа І глибоке козацьке коріння. На тут добре в раю, побратимам усім, Що в бою за Вкраїну упали. Ненависний режим злих і лютих катів, Ми міцно життя подолали. Пісня «Примиріться сини» Ведуча. Ми сьогодні в скорботі й з великою шаною вдячністю згадуємо Героїв котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками. Ведуча. Гідність, відданість та патріотизм сьогодні засяяли новими гранями, стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття. Нам треба об’єднатись воєдино, Бо мрії й прагнення в нас одні – Щоб стала вільна й сильна Україна, Ми скажемо усі разом: «Ні – війні».
Тест на тему: «Виконуй обов’язки поважай правопорядок і закон»
а) Свідоме, з розумінням їх суспільної потреби.
б) Не люблю, але підкоряюсь із примусу.
в) Не люблю, не хочу підкорятись.
3) Чи вважаєш навчання своїм основним обов’язком?
а) Так. 6} Це один з обов’язків, але не основний, в) Ні.
4) Чи виконуєш ти свої обов’язки повною мірою?
а) Так. б) Стараюсь, але це нелегко. в) Ні.
5) Що тобі в цьому заважає?
а) Обсяг І складність завдань. б) Ніщо. в) Бажання займатися своїми цікавішими справами.
6) Чи усвідомлюєш, як потрібно вчитися і поводитися?
а) Так. б) Не зовсім. в) Ні
7) Чи вбачаєш ти зв’язок між лінощами і правопорушенням?
а) Так. б) Не знаю. в) Ні.
8) Чи вмієш ти керувати своїми бажаннями?
а) Так. б)Намагаюсь, але не завжди це виходить. в) Ні.
9) Чи вмієш примусити себе чинити так, як треба, а не так, як хочеться?
а) Так. б) Це дуже важко, але я хочу навчитись. в) Не вмію і не хочу.
10) Чи намагаєшся бачити себе збоку, очима інших?
а) Так. б) Інколи. в) Ні.
11) Чи завжди ти задоволений результатом самооцінки?
з) Ні. б)Так. в) Не думав над цим.
12) Яке місце у твоєму житті займають Заповіді Божі?
а) Керуюсь ними. б) Поважаю, але не завжди дотримуюсь. в) Не знаю і не виконую.
13) Чи можна, по-твоєму, стати порядною людиною без особливих зусиль?
а) Ні, треба вміти протистояти злу. б) Так, варто тільки захотіти. в) Не задумувався над цим.
14) Як ти ставишся до заслуженого покарання?
а) Вдячний, це для мене урок. б) Ображаюсь, не визнаю. в) Стараюсь відомстити.
Соціологічне дослідження на тему «Патріотизм у розумінні молоді». Вчитайтесь, будь – ласка в зміст кожного питання і оберіть той варіант відповіді, який найбільше відповідає ваші точці зору. Анкета анонімна, її не потрібно підписувати. Ваші відповіді будуть враховуватись тільки в узагальненому вигляді.
1. Чи вважаєте себе українцем?
a) Так b) Ні c) Мені байдуже d) Інша відповідь
2. Чи хотіли ви б жити за кордоном?
a) Так b) Ні c) Мені байдуже де жити d) Інша відповідь
3. Чи пишаєтесь, що вас називають українцем(кою)?
a) Так b) Ні c) Мені байдуже d) Інша відповідь
4. Що для вас означає бути патріотом?
a) Жити в та народитись в Україні b) Спілкуватись українською мовою
c) Наслідувати традиції d) Працювати на добробут своєї держави
e) Інша відповідь
5. Чи любите свою державу?
a) Так b) Ні c) Мені байдуже d) Інша відповідь
6. Ви вільно володієте Українською мовою?
a) Та b) Ні c) Важко відповісти d) Інша відповідь
7. Яка з мов є для вас «солов’їною»?
a) Російська b) Молдавська c) Англійська d) Українська e) Інша відповідь
8. Що ви робите для того, щоб бути патріотом своєї держави?
a) Живете в Україні, і боретесь за її добробут всіма можливими методами
b) Розмовляєте українською і наслідуєте традиції та берусь за будь – яку можливість по впливати на поліпшення добробуту держави
c) Я живу в своє задоволення і що робиться з державою мені не важливо
d) Інша відповідь
9. Чому ви б надали перевагу?
a) Працювати за кордоном b) Працювати в Україні
c) Працювати в Україні з хорошою заробітною платою
d) Мені байдуже де працювати, головне щоб я був забезпечений
e) Інша відповідь
10. Вкажіть ваш вік
a) 12 b) 13 c) 14 d) 15 e) 16
11.Вкажіть вашу стать
a) Чоловіча
b) Жіноча
Статистика і обробка інформації
Статистична таблиця одномірного розподілу ознак
№ питання |
Варіанти відповідей |
Кількість голосів |
% |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. Чи вважаєте себе українцем? |
а) Так |
19 |
0,95 |
2. Чи хотіли б ви жити за кордоном? |
а) Так |
6 |
0,3 |
3. Чи пишаєтесь, що вас називають українцем(кою)? |
а) Так |
17 |
0,85 |
4. Що для вас означає бути патріотом? |
а) Жити та народитись в Україні |
5 |
0,178 |
5. Чи любите свою державу? |
a) Так |
12 |
0,6 |
6. Ви вільно володієте українською мовою? |
a)Так |
15 |
0,75 |
7. Яка з мов є для вас «солов’їною»? |
а) Російська |
3 |
0,15 |
8. Що ви робите для того, щоб бути патріотом своєї держави? |
а) живете в Україні, і боретесь за її добробут всіма можливими методами |
4 |
0,2 |
9. Чому ви б надали перевагу? |
а) працювати за кордоном |
1 |
0,05 |
10. Вкажіть ваш вік |
a) 19 |
- |
0 |
11. Ваша стать |
а) жіноча |
15 |
0,75 |
Аналіз та узагальнення результатів дослідження
Мною було проведено соціологічне дослідження на тему з «Патріотизм у розумінні сучасної молоді».
В ході даного соціологічного дослідження були опитані студенти ВНТУ, факультету автоматики та комп’ютерних систем управління, академічної групи 4AC-06, у кількості чоловік: 15 представників чоловічої статі, (75%), 5 – жіночої (25%); віком від 20 – 21 років.
На питання «Чи вважаєте себе українцем?» 95% опитуваних вважають себе справжніми українцями, лише 0,05% - так не вважають. Отже, можна зробити висновок, що переважна більшість опитаних мною вважають себе українцями.
На питання «Чи хотіли б ви жити за кордоном?» 30% відповіли, що хотіли б проживати за межами України, 35% відповіли, що хочуть проживати на батьківщині і лише 15% опитаних відповіли, що їм не важливо де проживати. В даному випадку опитані розділились фактично на дві групи людей, це може означати, що половина з опитаних патріотично настроїлась на подальше життя, інша ж половина просто шукає собі затишного містечка для себе.
На питання «Чи пишаєтесь, що вас називають українцем(кою)?» 85% респондентів відповіли, що вони пишаються коли їх називають українцем, лише 10% опитаних респондентів цураються назви «українець». Тому можна сміливо сказати, що опитані десь на підсвідомому рівні пишаються, що вони відносяться до української національності.
На запитання «Що для вас означає бути патріотом?» 17,8% відповіли, для того щоб бути патріотом достатньо жити в Україні, по 28,6% відповіли для того щоб називатись українцем потрібно наслідувати традиції та спілкуватись українською мовою, а ще 25% респондентів відповіли, що необхідно працювати на добробут своєї держави. Отже, можна зробити висновок, що хоч відсотки розподілились, але всі чітко розуміють, що перелічені категорії відповідей обов’язково необхідні для дорого щоб бути патріотом.
На запитання «Чи любите свою державу?» 60% опитуваних дали відповідь, люблять свою державу, 35% - ні. Думаю це пояснюється тим, що в Україні зараз відчувається певна нестабільність.
На запитання «Ви добре володієте українською мовою?» 75% респондентів відповіли, що вільно володіють українською мовою, 5% - не володіють взагалі, 15% - важко відповісти. Більшість стверджує, що добре володіє мовою, але лише частина опитаних погано володіє нею, мені здається це пояснюється тим, що на даному етапі розвитку нашої держави велика кількість людей розмовляє певним стилем мови тобто «суржиком».
На запитання «Яка з мов є для вас «солов’їною» » 70% опитуваних відповіли, що мовою «серця» є українська, 15% - вибрали російську, і лише 0,05% обрали англійську та молдавську.
На запитання «Що ви робите для того, щоб бути патріотом своєї держави?» 60% відповіло, що розмовляє українською мовою, наслідує традиції та береться за будь - яку можливість по впливати на добробут своєї держали, 20% відповіли, що вони живуть у Україні та борються за її добробут всіма можливими методами, 15% респондентів є в певному роді егоїстами і стверджують, що нічого крім свого добробуту їх не цікавить. Отже можна зробити висновок, що більша частина опитаних все ж таки хочуть бачити свою державу великою і процвітаючою.
На запитання «Чуму ви віддали б перевагу?» 80% респондентів хотіли б працювати на батьківщині, але із-за умови високої заробітної плати, а 15% опитаних патріотично налаштовані на роботу з підйому економічної ситуації в державі, і лише 0,05 відсотка не задумуючись відправились в іншу державу на роботу. Звідси можна побачити, що хоч опитані і боліють серцем за свою батьківщину, але ніхто не хоче прожити своє життя в бідності.
Отже, зробивши аналіз проведеного опитування можна зробити висновок, що гіпотеза, яка полягає у тому, що більшість респондентів вважають патріотизм це запорука процвітання нашої держави.
Проглядаючи відповіді на питання респондентів можна відповісти, що моє гіпотеза перевірилась частково. Ось чому, з першого питання видно що 95% опитаних вважають себе українцем, і це доказує, що десь в глибині душі вони все ж таки переживають за свою країну за свою націю і т. д. Але ж з іншого питання можна спростувати це твердження 80% опитаних відповіли що залишились б в Україні за умови хорошої заробітної плати, але з іншого боку опитані просто зневірились, що Україна може бути потужною, сильною державою, яка переживає за своїх громадян. Тим більше, що опитаним від 20 -21 років, і напевно кожен замислювався над створенням сім’ї, а нинішня нестабільність просто лякає людей, і не кожна молода людина хотіла б починати як раз цей етап свого життя невпевненості в ма
Тест
“Що означає бути громадянином?”
Шкала оцінки: 4 бали – максимальний рівень даної якості 3 бали – високий 2 бали – середній 1 бал – низький 0 балів – повна її відсутність і наявність протилежної, антигромадської якості
№ п/п |
Громадянські якості |
Бали |
||||
1. |
Демократичність |
4 |
3 |
2 |
1 |
0 |
2. |
Суспільна ініціативність |
|
|
|
|
|
3. |
Гуманізм |
|
|
|
|
|
4. |
Етнічність |
|
|
|
|
|
5. |
Державна патріотичність |
|
|
|
|
|
6. |
Громадська відповідальність |
|
|
|
|
|
7. |
Громадянська дисциплінованість |
|
|
|
|
|
8. |
Громадянська самосвідомість, політичність |
|
|
|
|
|
9. |
Почуття громадянського обов’язку |
|
|
|
|
|
10. |
Громадянська мужність |
|
|
|
|
|
11. |
Прихильність до вселюдських цінностей |
|
|
|
|
|
12. |
Національна гідність |
|
|
|
|
|
13. |
Готовність захищати Батьківщину військовими засобами |
|
|
|
|
|
14. |
Терпимість до представників інших етносів |
|
|
|
|
|
15. |
Піклування про державну мову, піднесення її престижу |
|
|
|
|
|
16. |
Піклування про природу |
|
|
|
|
|
17. |
Приязнь до громадянських обрядів |
|
|
|
|
|
18. |
Повага до національних традицій |
|
|
|
|
|
19. |
Правосвідомість |
|
|
|
|
|
20. |
Державний оптимізм |
|
|
|
|
|
21. |
Почуття місцевого патріотизму (любов до місцевості проживання, її людей, культури) |
|
|
|
|
|
22. |
Відданість справі українського державотворення |
|
|
|
|
|
23. |
Громадська активність |
|
|
|
|
|
24. |
Громадська вірність |
|
|
|
|
|
25. |
Філантропія |
|
|
|
|
|
26. |
Політична воля |
|
|
|
|
|