Проект «Антропогенний вплив на екологічне становище місцевої водойми - Гребного каналу»
Основна проблема проекту: оцінювання стану навколишнього сердовища району Гребного каналу, пропонування заходів щодо його оптимізації.
Мета проекту: формування знань про природу своєї місцевості; дати уявлення про вплив практичної діяльності людини на її стан; запропонувати заходи щодо її поліпшення; готувати учасників проекту до виконання соціальних ролей екологів; виховувати почуття любові і дбайливого ставлення до природи.
Завдання проекту:
1. З’ясувати правові аспекти природоохоронної діяльності в Україні.
2. Зібрати дані про стан природи, провести дослідження щодо оцінки антропогенного впливу.
3. Запропонувати заходи щодо поліпшення екологічної ситуації Гребного каналу.
Методи: спостереження, опис, статистичний.
Вікова група учасників: учні 9 класів.
Групи учасників:
№1. Об’єкт – екологічні стандарти та нормативи щодо охорони навколишнього природного середовища. Учні поглиблюють знання про екологічні стандарти та нормативи, технічні, санітарно-гігієнічні норми й правила, щодо вимог до охорони навколишнього середовища.
№2. Об’єкт – атмосферне повітря. Учні поглиблюють свої знання про склад і значення атмосфери, основні джерела її забруднення й наслідки цього забруднення.
№3. Об’єкт – води гребного каналу. Учні поглиблюють свої знання про водні ресурси, їхнє значення, використання й основні джерела забруднення.
№4. Об’єкт – флора і фауна гребного каналу. Учні поглиблюють свої знання про рослинний й тваринний світ своєї місцевості, визначають рідкісні та зникаючі види (якщо такі є ).
№5. Об’єкт – побутові відходи. Учні узагальнюють дані про забруднення різних ділянок району гребного каналу та їхніх джерел.
План роботи:
1. Знайомство з територією досліджування (східний берег Гребного каналу вздовж вул. 40-річчя Перемоги).
2. Знайомство з нормами, законами, щодо охорони навколишнього середовища.
3. Вибір джерел інформації.
4. Проведення спостережень, накопичення матеріалу.
5. Систематизація даних, отриманих з літературних та інтернет-джерел.
6. Оброблення і оформлення зібраної інформації.
Результати роботи.
Група №1 (Юристи)
Завдання.
1. Знайомство з критеріями безпечного стану довкілля (стандарти, нормативи).
2. Визначення коло прав та обов’язків громадян України щодо охорони довкілля.
3. Знайомство з Законам України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Однією з важливих частин природоохоронного законодавства являється система екологічних стандартів.
Важливішими екологічними стандартами є нормативи якості навколишнього середовища.
Для визначення стану навколишнього середовища і впливу того або іншого забруднювача на живі організми і здоров'я людини визначена система соціоекологічних нормативів: гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин (ГДК), гранично допустимі викиди (ГДВ) в атмосферу, граничнодопустимий скид (ГДС) шкідливих речовин у водойми; гранично допустиме екологічне навантаження (ГДЕН) на природні об'єкти та інші.
Гранично допустима концентрація (ГДК) - це максимальна концентрація речовини в навколишньому середовищі, при якій не спостерігається прямого або опосередкованого шкідливого впливу цієї речовини на організм людини. ГДК підрозділяють на максимально разові та середньодобові.
Гранично допустимі викиди (ГДВ)- це кількість шкідливих речовин , яка не повинна перевищуватися під час викиду в повітря за одиницю часу, щоб концентрація забруднювачів повітря на межі санітарної зони не була вищою від ГДК.
З метою контролю за якістю газодимових викидів підприємств проводиться інвентаризація джерел забруднення атмосфери, а також екологічна паспортизація всіх об'єктів, які забруднюють довкілля.
Рівень шумового забруднення визначається за допомогою Державного стандарту "Система стандартів безпеки праці. Шум. Загальні вимоги безпеки".
Існують стандартні норми та правила щодо радіотехнічних і електротехнічних об'єктів. Вони регламентують умови їх експлуатації з метою охорони населення від шкідливого впливу електромагнітних випромінювань.
Дуже небезпечним забруднювачем природного середовища є штучна радіація. Законодавчо визначені норми і правила радіаційної безпеки. Розроблені стандарти щодо широкого кола продуктів промислового і сільськогосподарського виробництва. Розробкою екологічних нормативів займаються Міністерство охорони здоров'я та Міністерством охорони навколишнього природного середовища, потім вони юридично закріплюються.
Найповніше екологічні права та обов'язки закріплено в Конституції України та Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (статті 9-12).
Згідно з Законом громадянин України має право на: безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; об'єднання в громадські природоохоронні формування; одержання в установленому порядку повної та достовірної екологічної інформації тощо. У ст. 50 Конституції України записано:
«Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення». |
Аналогічні формулювання пояснюються тим, що дане право — одне з головних прав людини. Цьому Праву відповідає обов'язок держави забезпечувати здійснення санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на поліпшення та оздоровлення навколишнього природного середовища.
Поряд із правами Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає щодо громадян і деякі обов'язки. Так, громадяни зобов'язані: берегти, охороняти й раціонально використовувати природні багатства; не порушувати екологічних прав інших суб'єктів; компенсувати завдану ними шкоду тощо.
Екологічні закони України передбачають участь громадян у прийнятті рішень і місцеві органи влади повинні гарантувати безпечне довкілля громадянам.
Кожен громадянин України має право на:
а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище;
б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;
в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;
г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;
ґ) об'єднання в громадські природоохоронні формування;
д) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;
е) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи;
є) одержання екологічної освіти;
ж) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;
з) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.
Законодавством України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян.
Обов'язки громадян у галузі екології:
1. Загальні обов'язки громадян передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»:
* Берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства;
*Здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки,
екологічних нормативів та лімітів природовикористання;
* Не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;
* Вносити плату за спеціальне природовикористання;
* Сплачувати штрафи за екологічні правопорушення;
2. Спеціальні обов'язки громадян передбачені системою екологічного законодавства та випливають із умов права власності на природні ресурси, природокористування і реалізації громадянами екологічно небезпечної діяльності:
а) Обов'язки майнові:
* Своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища та понадлімітне використання природних ресурсів;
* Ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс заходів щодо їх відновлення;
* Проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на стан навколишнього середовища (забруднення, засмічення, виснаження);
* Запроваджувати новітні технології, устаткування та методи діяльності спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей.
б) Обов'язки немайнові:
* Одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей;
* Передавати екологічно небезпечні об'єкти на екологічну експертизу;
* Дотримуватись висновків державної екологічної експертизи;
* Надавати органам екологічного контролю відомості про характер екологічно небезпечної діяльності;
Громадяни України зобов'язані виконувати й інші обов'язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства України.
Згідно з Законом України «Про охорону тваринного світу» громадяни зобов'язані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних об'єктів тваринного світу; використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до закону; відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Ради, спеціально уповноважені державні органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.
Усі екологічні права громадян захищаються і відновлюються в судовому порядку.
Група №2 (Метеорологи)
Завдання.
1. Ознайомитися з моніторинговими дослідженнями атмосферного повітря м. Запоріжжя (за данними державної установи "Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України")
2. З’ясувати основні джерела забруднення атмосфери й наслідки цього забруднення.
3. Дати оцінку атмосферного повітря досліджуємої території.
Показник ГДК (гранично допустимі концентрації) характеризує стан навколишнього природного середовища з точки зору якості атмосферного повітря на міських територіях, що є найбільш забрудненими і мають найбільшу щільність населення, визначає ступінь ризику для здоров’я населення, надає уявлення про ефективність екологічної політики.
Представляються абсолютні значення максимально разових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Запоріжжя по районам міста
Одиниці вимірювання:
Вимірюється в мг забруднюючої речовини в кубічному метрі повітря
Моніторингові дослідженнями атмосферного повітря м. Запоріжжя- перевищення ГДК (січень-червень 2018 рік)
Забруднювач |
Січень |
Лютий |
Березень |
Квітень |
Травень |
Червень |
Пил |
Всі райони 2,5 ГДК |
Заводський р-н 1,18ГДК
|
Олександрівський р-н 2,08 ГДК Вознесенівський р-н 1,85 ГДК Шевченківський р-н 1,84 ГДК |
|
Вознесенівський р-н 1,48 ГДК Заводський р-н 1,28 ГДК |
Вознесенівський р-н 1,3 ГДК Заводський р-н 1,3 ГДК |
Фенол |
|
Заводський р-н 1,6 ГДК Вознесенівський р-н 1,38 ГДК |
Шевченківський р-н 1,2 ГДК |
|
Вознесенівський р-н 1,25 ГДК Заводський р-н 1,15 ГДК |
Вознесенівський р-н 1,2 ГДК Заводський р-н 2,8 ГДК |
Сірководень |
|
Заводський р-н 1,05 ГДК Вознесенівський р-н 1,06 ГДК |
|
|
Вознесенівський р-н 1,09 ГДК Заводський р-н 1,09 ГДК |
Вознесенівський р-н 1,18 ГДК Заводський р-н 1,58 ГДК |
Сірковуглець |
|
Заводський р-н 1,43 ГДК Вознесенівський р-н 1,43 ГДК |
|
Вознесенівський р-н 1,53 ГДК |
Вознесенівський р-н 1,47 ГДК |
|
Аміак |
|
|
Шевченківський 1,6 ГДК |
|
|
|
Моніторингові дослідженнями атмосферного повітря м. Запоріжжя- перевищення ГДК (січень-червень 2018 рік)
Забруднювач |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
Листопад |
Грудень |
Пил |
|
Вознесенівський р-н 1,32 ГДК
|
Заводський р-н 1,08 ГДК |
Шевченківський р-н 1,06 ГДК |
Вознесенівський р-н 1,4 ГДК Олександрівський р-н 1,2 ГДК
|
Заводський р-н 1,2 ГДК |
Фенол |
Вознесенівський р-н 1,1 ГДК
|
Вознесенівський р-н1,1 ГДК
|
Заводський р-н 1,3 ГДК |
Шевченківський р-н 1,2 ГДК |
Вознесенівський р-н1,3 ГДК Олександрівський р-н 1,1 ГДК
|
Заводський р-н 1,2 ГДК |
Сірководень |
Вознесенівський р-н1,23 ГДК
|
Вознесенівський р-н 1,14 ГДК
|
Заводський р-н 1,4 ГДК |
|
Вознесенівський р-н 1,5 ГДК Олександрівський р-н 1,04 ГДК |
Заводський р-н 1,04 ГДК |
Групою метеорологів було встановлено, що в місті Запоріжжя є три основних джерела забруднення повітря: промисловість, транспорт, котельні.
У повітря викидаються як газоподібні, так і тверді речовини. Основними забруднювальними речовинами є: пил, фенол, сірководень і сірковуглець.
Шкідливі речовини, що потрапляють в атмосферу від промислових та транспортних підприємств, енергетичних установок, транспортних засобів, розчиняються в повітрі та переносяться рухомими потоками повітря на великі віддалі. Розсіювання забруднень призводить до зниження концентрації шкідливих речовин в зонах їхнього викиду та до одночасного збільшення площ із забрудненими повітрям.
На характер поширення шкідливих речовин в атмосфері та на величину зон забруднення впливають метеорологічні умови (горизонтальний та вертикальний рух мас повітря, їх швидкість, температура, вологість, дощ, сніг, наявність хмар).
Крім метеорологічних факторів, на розсіювання забруднень впливає рельєф місцевості, наявність зелених зон, водоймищ.
Група з’ясовувала, як протягом певного часу змінюється вміст вихлопних газів у повітрі поблизу Гребного каналу (вул.40-річчя Перемоги).
Дослідження проводилися у вихідний день (неділя).
Розрахунки робили на основі наступних даних: 1 автомобіль за 24 години викидає 1 кг газів, відповідно за 1 годину – 0,04 кг. Підрахувавши кількість автомобілів за певні відрізки часу, обчислюємо кількість газів, викинутих ними у атмосферу.
Щоб визначити кількість вуглекислого газу, використовуємо наступні дані: 1 кг вихлопних газів містить 30 г вуглекислого газу.
№ з/п |
Години досліджень |
Кількість автомобілів |
Загальна кількість вихлопних газів (кг) |
Вуглекислий газ (г) |
1 |
9-10 |
41 |
1,64 |
49,2 |
2 |
11-12 |
54 |
2,16 |
64,8 |
3 |
13-14 |
49 |
1,96 |
58,8 |
4 |
15-16 |
62 |
2,48 |
74,4 |
Завдяки практично повній відсутності промислових підприємств та великої зеленої зони атмосферне повітря можна характеризувати як чисте. Джерелом забруднюючих речовин в атмосферу в нашому випадку здебільшого є викиди автотранспорту.
Група № 3 (Гідрологи)
Завдання
1. Ознаймитися зі значенням, використанням та основними джерелами забруднення вод гребного каналу.
2. Знайомство з матеріалами, які містять характеристику стану вод гребного каналу.
3. Дати оцінку якості вод гребного каналу на підставі власних досліджень.
Гребний канал штучно створювався, намитий земснарядом, дно у нього - майже всюди ц пологий стіл, без яскраво виражених нерівностей. Глибина водойми сягає 3-4 метра, дно закоряжене. На гребному каналі проводяться тренування спортсменів-веслувальників, змагання Запорізької обласної федерації веслувального спорту.
Практично по всій довжині каналу простягається мальовничий острів, розрізає його на дві «магістралі». Навколо водойми пролягають шляхи Дитячої залізниці (до речі, найдовшою ДЗ в Україні), за якими регулярно курсує прогулянковий потяг.
Загальний екологічний стан каналу погіршується з року в рік. Якщо берегову лінію час від часу упорядковують комунальники і громадські організації, то якість води катастрофічно низька. Одна з головних проблем - погана проточність водойми. Забруднювачі – механічні, хімічні, біологічні.
Механічне забруднення– це збільшення водонерозчинних домішок – піску, глини, часток металів, скидання побутового і будівельного сміття.
Тверді частки знижують прозорість води, уповільнюють розвиток водяних рослин, забивають зябра риб, погіршують смакові якості води, а інколи роблять її взагалі непридатною до споживання.
Хімічне забруднення води–(кислоти, луги, мінеральні солі) і органічного походження (миючі речовини ). Концентрація хімічних речовин іноді перевершує всі припустимі межі. Наприклад, у вересні 2018 року за моніторинговими лабораторними дослідженнями по мікробіологічним показникам (за данними державної установи "Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України") спостерігались відхилення у водах Гребного каналу, у серпні були відхилення за санітарно-хімічними показниками – був виявлений розчинний кисень.
Розчинений кисень - один з найважливіших показників якості води. Контроль його вмісту проводиться як в природних водах незабруднених, так і в водах, що пройшли пройшли очищення.
У хімічній промисловості розчинений кисень - окислювач, присутність якого необхідно враховувати, при проведенні хімічних реакцій у водних розчинах.
Перш за все, розчинений кисень у водоймах важливий для живих організмів, що мешкають у водному середовищі. Зміна концентрації може привести до змін в локальній екосистемі. Зміна його концентрації може бути викликане як природними факторами, так і антропогенними.
До природних факторів належать:
1) Сезонні зміни. Ці зміни не впливають на стан екосистеми.
2) Зміна, викликана природними катаклізмами (наприклад, особливо товстий шар льоду, велика кількість опадів і т.д.) Ці зміни можуть завдати серйозної шкоди екосистемі.
До антропогенних чинників відносяться зміни концентрації розчиненого кисню, викликані скиданням стічних вод.
У риб надлишок кисню викликає анемію і задуха.
Біологічне забруднення водойм полягає в наявності у воді різних мікроорганізмів – бактерій, , спор грибків, яєць хробаків та ін., більшість з яких є хвороботворними для людей, тварин і рослин.
Під час «цвітіння» Гребного каналу відчувається нестерпно смердючий запах, що свідчить про біологічне забруднення водойми.
Група досліджувала колір, запах і прозорість води Гребного каналу. Дослідження проводилися у вересні 2018 року. Воду наливали в колби, збовтували, після чого визначали каламутність і запах. Вода мала гнильний запах, забарвлення інтенсивне. Це свідчить про високий вміст органічних речовин. Процес самоочищення відбувається повільно. Прозорість низька: 10-15 см, а це сповільнює процеси фотосинтезу. Біля берегів вода каламутна, непрозора, плаває на поверхні побутове сміття. За фізико-хімічними і бактеріологічними показниками вода не може відповідати нормі.
Відомо, що при високому рівні забруднення джерел водоспоживання, 80% захворювань і 1/3 смертей викликані вживанням недоброякісної води.
У Запоріжжі міські спорудження водопровідно-каналізаційного господарства вимагають реконструкції і модернізації, адже більшість із них були введені в експлуатацію ще в 1937 році.
1994 року у Запоріжжі запрацювали потужні очисні спорудження, на які почали відправляти всі промислові стоки лівого берега. Не зважаючи на це у 2018 році зросла кількість захворювань шкіри, шлунково-кишкового тракту, гепатитом, дизентерією.
Група №4 (Біологи)
Завдання.
1. Ознайомитися з рослинним і тваринним світом Гребного каналу та його узбережжям.
2. Визначити рідкісні та зникаючі види (якщо такі є).
3. З’ясувати, як змінився видовий склад флори і фауни у зв’язку з близьким сусідством з людиною.
До західного кордону Південного житлового масиву примикає лісопарк, що оздоблює Гребний канал (так звана Запорізька лісова дача). Це залишок невеликої ділянки заплавного лісу. Більшу частину незаболоченої території якого займають насадження чорної тополі, черешчатого дуба, в'яза, чорної шовковиці, ламкої верби. У підрості переважає поросль ясенелистного клена, гладкого в'яза. Підлісок розвинений слабо і представлений глодом, лохом вузьколистим, європейським бересклетом. Є чагарникова аморфа. Трав'яний покрив розвинений добре.
Представник поза ярусної рослинності – хміль звичайний, який занесений до Червоного списку Запорізької області.
Сам канал є місцем проживання багатьох тварин: ставковика звичайного, беззубки звичайної, жаби озерної, жука-плавунця, черепахи болотяної, рака довгопалого.
Черепаха болотяна приносить користь, знищуючи личинок комарів та хворих риб. Болотяна черепаха— санітар водойм. При всій своїй спритності у воді їй вдається спіймати лише хвору або поранену рибу, що в цілому сприяє покращенню популяцій риб. Рак довгопалий також є «санітаром водойм».
Ставковик звичайний поїдає не лише рослини й дрібних тварин на них, а й трупи.Беззубка – є природним фільтратором води
Аналіз живлення дорослих жаб на Кримському півострові (Щербак, 1966) показав, що найчастіше в їхньому раціоні трапляються личинки двокрилих, павуки, туруни, мурашки, свинки, полукрильці тощо (відповідно 22,3, 21,4, 18,1, 13,6, 11,7%). Спектр живлення амфібій цього виду з території Закарпаття приблизно схожий і тут відзначені мурашки (49,3%), личинки двокрилих та попиків (по 29%), турунів (20,3%), мершавиць (17,4%). Попри те, що жаба озерна є чи не найлабільнішим видом серед амфібій вітчизняної фауни, поміж основних факторів, що справляють вплив на чисельність популяцій, слід вказати усе ж на антропогенний прес. Одним з прикладів може слугувати випадок прориву греблі, що огороджувала скидання вод Рижовського цукрового заводу в р. Синюху (притока р. Південний Буг) у 1985р. Обсяг скидних вод склав близько 7000 м3 і при цьому температура води підвищилася до 42 C, а показник рН досяг рівня 7. Чисельність озерних жаб після цього знизилася до 1-2 ос./100 м берегової лінії (проти 69-128 до скидання вод).
Відмічено, що за останні два десятиріччя чисельність беззубок звичайних і жаб озерних скоротилась. Вид Жаба озерна занесено до Додатку ІІІ «Бернські конвенції» (категорія «види, що підлягають охороні») та до «Червоної книги хребетних Міжнародного союзу охорони природи»
Видовий склад риб - сом, окунь, щука, зрідка трапляється судак, карась, тарань, короп, сонячний окунь. На береговій смузі можна зустріти сову болотяну, синицю велику , великого строкатого дятла, миловидних гризунів, вужів, гадюк.
Дятел грає важливу роль в екології лісу, залишаючи видовбані їм дупла для інших дрібних птахів, таких як синиць . Крім того, він у великій кількості поїдає лісових шкідників - тлю, гусениць метеликів і харчуються деревиною комах - вусанів, златок, короїдів, мурах і багатьох інших.
Користь синиці щодо захисту садів від шкідників неоціненна, про що свідчить такий історичний факт. У першій половині 14 століття, а точніше в 1328 році, в грамоті, підписаної Людвігом Баварським, йдеться, що того, хто буде ловити синиць, чекає тяжкий штраф. Так як вона (синиця) є старанним ловцем комах.
Сова болотяна у великій кількості знищує миловидних гризунів. У 2009 році занесена до Червоної книги України
Територія Гребного каналу відчуває значне рекреаційне навантаження і як наслідок скорочення чисельності жаб озерних, беззубок, сомів, щук. Такі дикі тварини, як зайці, дикі кабани, лиси зовсім покинули цю зону після забудівлі Миколаївської пойми (80-ті роки минулого століття).
Група №5 (Екологи).
Завдання.
1. Узагальнити дані про забруднення території Гребного каналу.
2. Запропонувати заходи щодо поліпшення екологічної ситуації Гребного каналу.
З року в рік води Гребного каналу санітарно-епідеміологічна станція визнає не придатною до купання і використання. Але попри все Гребний канал користується великим попитом і служить як пляж, місце для риболовлі або вилазки. Під час обстеження території східного узбережжя Гребного каналу були виявлені місця, де були купи сміття. Це були несанкціоновані смітники з побутовими відходами (скло, шини, пластик, харчові відходи, текстиль). Ці смітники можуть стати джерелом поширення інфекцій та епідемій, спотворюють природне середовище.
Найбільшої шкоди навколишній природі та здоров’ю людей завдають викиди в атмосферу твердих забруднюючих речовин (пилу), хоч Південний мікрорайон вважається одним з найчистіших районів міста. Основними напрямами діяльності, спрямованої на покращення стану атмосферного повітря може бути::
природного газу шляхом створення розвиненої мережі
газонаповнюючих станцій
Водні ресурси використовуються нераціонально, продовжується їхнє забруднення та виснаження.
Залишається невирішеною проблема збирання, обробки, знешкодження та видалення відходів, зростає засміченість територій побутовими відходами.
Що ж стосується смітників, то розв’язання цієї проблеми багато в чому залежить від населеня. Прибирання прибережної зони відбувається один раз на рік комунальними службами та громадськими організаціями. Місцеве населення ж постійно відвідує зону Гребного каналу, залишаючи після себе купи сміття. Якби поблизу були сміттєві ящики такого забруднення мабуть не спостерігалося.
Одночасно з цим Гребний канал в Південному мікрорайоні Запоріжжя - практично єдина зона відпочинку жителів усього Комунарського району. І незважаючи на занедбаність, на щорічні виявлення тут холерного вібріона (вода не в змозі очиститися в цій водоймі в літню спеку), Гребний канал користується великим попитом: як пляж, місце для риболовлі або "вилазки".
Роблячи підсумки, можна сказати, що екологічна ситуація залишається вкрай складною, навантаження на навколишнє середовище зростає. Забруднення і виснаження природних ресурсів й надалі загрожує здоров'ю населення, екологічній безпеці. На це вказує деградація окремих компонентів природи: стан водойми, високий рівень забруднення прибережної зони. Щоб привести до ладу зону Гребного каналу, буде потрібно чимало коштів: в першу чергу, треба очистити берег і воду, привести їх до санітарних норм, зробити берегоукріплення, доріжки.
Використані джерела:
1. Котелянець Л. Проектний метод навчання молодших школярів. //
ж. “Рідна школа”. –2001, № 10.
2.Фенченко Г. Проектна діяльність учнів школи. // ж.”Рідна школа”. – 2006.
3.Тесленко Т. Практичні результати використання методу проектів. // г.”Поч. освіта”. – 2006, № 16
4. Бритикова Г.В. та ін. Метод проектів як сучасна педагогічна технологія // Управління школою.-2008.-№7..
5. Гречанюк С.С. Будь славен, Дніпре!: Нариси для середнього
шкільного віку – К.: Веселка, 1985.
6. Новак Ф.А. Иллюстрированная энциклопедия растений – Прага:
Артия, 1976.
1