Проєкт-дослідження за темою: «Національний природний парк “Святі гори” : дослідження рослинного і тваринного світу» .

Робота вчителя біології Ярівського ліцею Лиманської міської ради Донецької області Рожкової Галини Іванівни. 2024 рік Проєкт-дослідження за темою: «Національний природний парк “Святі гори” : дослідження рослинного і тваринного світу» .

Актуальність проєкту - дослідження. Моє дослідження проведене в липні 2023 року. Тема збереження та відновлювання природи завжди була дуже актуальною . Криза біорізноманітності , яка викликана діяльністю людини, це незворотній процес. Мільйон видів тварин та рослин знаходяться на межі вимирання через людей. Українська природа є ще однією жертвою російської агресії. В останні часи , коли територією моєї рідної Лиманщини пройшла війна, тема збереження природи рідного краю загалом стала одним із пріоритетних напрямків в майбутньому нашої крани. Рослини, тварини подібно як і люди, гинуть внаслідок бойових дій. . Сховатись їм від обстрілів ніде. Скільки їх залишиться по війні, сьогодні ніхто точно не скаже. Тому на сьогодні досить гостро стоїть питання охорони природи нашої країни.

Справжньою перлиною мого рідного краю є національний природний парк “Святі гори”. На лоні істотно чистої природи можна насолоджуватися неймовірними красотами української землі. Це так було раніше. На превеликий жаль, на сьогоднішній день моя рідна земля потерпає від низки екологічних проблем, знаходиться в зоні бойових дій, уражена пожежами - це величезна трагедія. Саме тому для того , щоб розкрити дивовижну природу мого рідного краю, звернути загальну увагу на природні комплекси заповідної зони, її збереження , я вирішила надати до вашої уваги свій проєкт – дослідження за темою: «Національний природний парк “Святі гори”: дослідження рослинного і тваринного світу» . Сьогодні я вас всіх запрошую хоч на хвилиночку, хоч на мить зазирнути в цей чудовий куточок нашої рідної країни . І ви зрозумієте високу цінність цієї заповідної території , яку треба зберегти для майбутніх поколінь.

Мета дослідження: Показати цінність природно - заповідного фонду Донеччини на прикладі національного природного парку «Святі гори». Розкрити екологічні проблеми, причини і наслідки кризи біорізноманіття, вплив воєнних дій на флору і фауну заповідника. Визначити причини, що призводять до зміни структури популяцій рослинного та тваринного світу. Розкрити перспективи та заходи по відновленню території парку після війни. Вивчення та систематизація знань про об’ єкт дослідження: Національний природний парк “Святі гори”, рослинний та тваринний світ парку.

В даний час в області налічується 110 об'єктів ПЗФ загальною площею 91400 га, що становить 3,45% території. За площею заповідних територій Донецька область до 1997 р. займала одне з останніх місць в Україні - всього 0,9%. Такий стан пояснювався катастрофічно високим рівнем забруднення навколишнього середовища. Проте до 1997 р. відсоток заповідних земель збільшився більш ніж в 3 рази.

В Донецькій області в наш час функціонує : природний заповідник «УКРАЇНСЬКИЙ СТЕПОВИЙ» представлений 3 відділеннями: «Хомутовський степ», «Кам'яні могили» та «Крейдяна флора». Національних Природних Парків - 2: «Святі гори» та «Меотида». Регіональні ландшафтні парки – 4: «Донецький кряж», «Зуєвський», «Клебан – Бик», «Половецький степ».

Заповідники РЛП НПП Крейдяна флора Святі Гори Клебан - Бик Меотида Кам'яні могили Хомутовський степ

Святі Гори Крейдяна флора Клебан - Бик Кам'яні могили Хомутовський степ Меотида Донецька область

Національний природний парк «Святі гори»–розташований у північній частині Донецької області України, у Слов'янському (11957 га), Лиманському (27665 га) та Артемівському районах. Створено 13 лютого 1997 року Указом Президента України №135/97. Парк здебільшого простягся вздовж лівого берега річки Сіверський Донець із великими виступами на правому березі. Розташування національного природного парку “Святі гори”.

Історія створення Вперше пропозиція створити національний парк у Святих горах була опублікована В.Талієвим у 1913 році у Бюлетенях Харківського товариства любителів природи. Вже за рік, пропозиція була також згадана у його книжці «Охороняйте природу» , як приклад природної території, що потребує заповідання на Харківщині. Парк створили після указу президента Леоніда Кучми від 13 лютого 1997 року. Сюди входять задібровні ліси, праліси, дубові гаї, соснові насадження, а також реліктові крейдяні сосни, які росли ще до льодовикового періоду. Національний парк розтягнувся понад 40 тисяч гектарів.  Це і територія міста Святогірськ, і ліси, підпорядковані Державному лісовому агентству.  Це найбільший природний парк у Європі: місто теж входить у склад Національного природного парку .  22 січня 2010 року відповідно до Указу Президента України В.Ф. Януковича за № 57/2010 "Про розширення території національного природного парку "Святі Гори" до парку було включено додатково 20 га земель державної власності, які надавались йому у постійне користування.

Справжньою перлиною заповідника є печерні храми з Миколаївською церквою, яка була збудована в XVII ст. на крейдяній скелі. Ця унікальна цегляна споруда з крейдяним вівтарем відтворює в камені традиції дерев'яної народної архітектури і є оригінальним витвором українського барокко в часи його найвищого розквіту.

Природне значення . У парку знаходяться крейдяні гори, на яких збереглися рідкісні рослини давнини, наприклад, крейдяна сосна, що збереглася з льодовикового періоду. У 1774 році академік Гюльдентштедт звернув увагу на те, що сосна росте на крейдяному субстраті. У 1895 році ботанік В.І.Талієв писав: "... у Святих горах сосна утворює прекрасні чисті насадження, причому поверхня грунту в них захована під моховим покривом". У 2008 році крейдяні гори (Святі гори) на території національного природного парку «Святі гори» потрапили до Toр-100 всеукраїнського конкурсу «Сім природних чудес України». Загальна площа парку – 40589 га, з них у власності парку знаходиться 11878 га.

Рослинний світ національно-природного парку «Святі гори». Загальна кількість видів рослин, що виростають на території парку - 943, з них 48 занесено до Червоної книги України. . Тут милують око тюльпан дібровний, зозулинець болотний, реліктові бори сосни крейдяної, реліктові та ендемічні рослинні угруповання на відшаруваннях крейди, байрачні ліси, степи, лугова та болотна рослинність заплав. Флора налічує 20 ендемічних видів. Гордість парку - старезний дуб, якому майже 600 років.

Рослинність національного природного парку "Святі Горі" має величезну наукову і природоохоронну цінність. На площі 40,5 тис. га зосереджено більш третини фітоценотичного різноманіття рослинного покриву Південного Cходу України і представлені не тільки найбільш типові угруповання долинного рослинного комплексу, але і багато унікальних, ендемічних, рідкісних і реліктових елементів. Основні типи рослинності представлені так: ліси займають більш 91% площі парку, луки – близько 1,5%, болота – 2,5%. Діброви займають третю частину загальної площі лісів НПП, велика їх частина порослевого походження, подекуди збереглися ділянки з високостовбурними (до 30-35 м) деревостанами насіннєвого походження. Вік дібров в основному 90-110 років, але на декількох ділянках заплави збереглися ліси у віці 280-300 років, при цьому деякі екземпляри дуба досягають 400-600-річного віку. Майже всі ліси, у яких домінує сосна звичайна, штучні і займають практично цілком першу надзаплавну терасу (її не даремно називають боровою), окремими фрагментами зустрічаються в заплаві і виходять місцями на другу лісову терасу. Широкий спектр екологічних умов від перезволожених заливних лугів і водойм заплави до ділянок ксерофільної степової рослинності на плакорах і крейдяних оголеннях забезпечує багатство і розмаїтість тваринного світу

Тваринний світ національно-природного парку «Святі гори». На території парку мешкають 256 видів тварин, з них 50 занесено до Червоної книги України. Фауна налічує 43 види ссавців, 194 - птахів, 10 - плазунів, 9 - земноводних, 40 - риб. У заплаві річки та байрачних дібровах живе горностай – дуже рідкісний для Східної України вид, а у скелях крейдяних гір можна побачити рідкісного у Європі птаха пугача. Парк став привітною домівкою для 63 рідкісних видів тварин, серед яких гадюка Нікольського, орлан-білохвіст, видра. Орлан-білохвіст Горностай Гадюка Нікольського Пугач

Фауна водойм представлена 40 видами риб, серед яких занесені в Червону книгу вирезуб і ялець Данилевського. Нижче злиття Сіверського Дінця й Оскола на ділянці ріки з великою кількістю піщаних обмілин і кіс, а також у джерельних струмках заплави Дінця живе мінога українська – рідкісний вид, занесений у Червону книгу України і Європейський Червоний список. Переважно з заплавними біотопами зв'язане життя 9 видів земноводних. З 10 видів плазунів численні вужі звичайний і водяний, болотна черепаха, прудка ящірка. У дібровах і на вологих ділянках соснових насаджень нерідка лісова гадюка, у подібних умовах зустрічаються веретільниця і занесена в Червону книгу України мідянка. Дуже цікаві як з погляду зоогеографії, так і в аспекті збереження біорізноманіття ізольовані популяції різноколірної ящурки, що живе на найбільш сухих ділянках піщаної надзаплавної тераси Сіверського Дінця. Болотна черепаха Веретільниця Прудка ящірка.  Мінога українська

Для середнього Придінців’я в даний час відомо більш 200 видів птахів. Більшість з них зустрічаються в національному парку. Найбільш численні в лісових біотопах: зяблик, вівчарик-ковалик, велика синиця, блакитна синиця, гаїчка, повзик, мухоловка-білошийка, звичайна вівсянка, садова славка. Звичайні фонові види: великий строкатий дятел, крутиголовка, пищуха, чорний і співочий дрозди, соловейко, малинів криженька. У заплавній частині, де багато старих дупластих тополь і верб, висока чисельність шпаків і польових горобців. Тут досить численні щиглики, зеленяки, іволги і сиві дятли. На високих деревах гніздяться чорний шуліка, сіра ворона і вухата сова, яка використовує їхні гнізда. У заростях надводної рослинності, по берегах озер і стариць гніздяться крижень, чирок-тріскунок, лиска, водяна курочка, бугайчик, на деяких водоймах є гнізда лебедя-шипуна і сірої гуски. На ділянці "Болото Мартиненково" багато десятиліть існує велика колонія сірих чапель. Гнізда їх розташовуються в кронах дерев чорної вільхи, оточених з усіх боків водою. На території НПП "Святі Горі" щорічно гніздяться 10-20 пар сірого журавля, рідкісного виду, занесеного до Червоної книги України.

Вухата сова  Лебідь-шипун  Крижень Малинівка

Дуже цікава фауна денних хижих птахів. : яструб великий, канюк і чеглик, у національному парку постійно гніздяться рідкісні види: канюк степовий, осоїд, орлан-білохвіст і орел-карлик. Щорічно відзначаються: орел-могильник, лунь польовий, але гнізда цих видів поки не виявлені. На позбавлених деревно-чагарникової рослинності крейдяних обривах, у норах гніздиться надзвичайно рідкісний степовий боривітер. Велика видова розмаїтість птахів пояснюється ще і тим, що долина Сіверського Дінця є важливим міграційним шляхом для перелітних видів і видів, що кочують. У період міграцій тут були відзначені: чорний лелека, білолоба гуска, багато видів качок, куликів і горобцеподібних. Під час зимівель у парку звичайні: зимняк, великий крохаль, гоголь. Великі насадження чорної вільхи залучають сотенні зграї чижів, а сосники – жовтоголових корольків. Численні в зимовий час снігур, дрізд-омелюх, омелюх. Омелюх Снігур  Канюк степовий

У наіональному парку «Святі гори» дуже висока чисельність хижих ссавців. Ласка, лісовий тхір, американська норка, лісова і кам'яна куниці – звичайні мешканці типових біотопів національного парку. Зустрічаються також горностай, борсук і видра, які занесені в Червону книгу України. Із середини 90-х років постійно на території парку живе вовк. За даними обліків його чисельність досить стабільна і складає від 7 до 15 особин. Дуже висока в нагорних дібровах чисельність лисиці. Це пояснюється дефіцитом місць, зручних для пристрою нір у суміжних сільгоспугіддях. У густих чагарникових заростях лисиці знаходять сприятливі умови для виховання потомства. Ласка Лісовий тхір Лисиця

Копитні представлені аборигенними для регіону козулею і кабаном, тайговим мешканцем лосем, що широко розселився в другій половині ХХ століття, і акліматизованим у 60-х роках із Примор'я плямистим оленем. В останні роки чисельність копитних помітно знизилася через браконьєрство. Найбільшою мірою це відбилося на лосі, як найбільш великому і привабливому для мисливців звірі. Повсюдно, у тому числі на території населених пунктів, зустрічається заєць-русак, причому в антропогенних ландшафтах його чисельність часто вище, ніж у природних. Також із квітня по червень відбувається отелення лосів, а бойові дії ставлять під загрозу успішність цього процесу та виживання новонароджених лосенят. В Україні лось є рідкісним видом та внесений до Червоної книги. Ще на початку 90-х років в околицях Святогірська було дуже багато білок. Зараз вони одинично зустрічаються тільки в змішаних лісах правобережжя в Теплінському лісництві. Характерними мешканцями заплави є бобер і широко акліматизована ондатра. Бобер, що зник у середньому Придінців’ї у ХІХ столітті, знову з'явився тут на початку 80-х років і з тих пір широко заселив берега Дінця, озера і болота. Діяльність цих звірів поліпшує водяний режим заплавних біотопів. Усього серед диких мешканців національного парку "Святі Гори" 48 видів занесені до Червоної книги України і 12 – до Європейського Червоного списку.

Національній природний парк Святі Гори - унікальна природна спадщина, яка була домом для широкого спектру флори та фауни, включаючи види, що перебували під охороною та загрозою зникнення, це природний куточок, який надихав своєю красою і незайманістю. Втілював унікальні ландшафти, багатство флори та фауни, що є справжнім даром природи для нашого регіону. На превеликий жаль,парк зазнав значної шкоди від обстрілів, пожеж, а також від військової техніки, що проїжджала територією заповідної зони. Тому що з березня місяця 2022 року активні бойові дії відбувались на його території. Як наслідок- 80% заповідної території парку «Святі гори» на Донбасі знищені під час бойових дій. . Ці збитки оцінити в грошовому еквіваленті неможливо.. Є речі, які ми вже ніколи не відновимо. І те, що відбулось з національним парком, де порушений ґрунтовий покрив, де знищені дерева, яким десятки, сотні років- це величезна трагедія. Ви ж розумієте, щоб відновити дерево, якому сотні років, потрібні сотні років. Якщо говорити про природно-заповідний фонд Донеччини, то в нас тут були локальні перлини. Їх цінність для України була дуже висока. Знищення і псування об'єктів природно-заповідного фонду України під час воєнних дій : національний природний парк «Святі гори».

Екологічні наслідки воєнних дій. Національний природний парк “Святі гори” : дослідження рослинного світу. 18 тисяч гектарів лісу ушкоджено під час повномасштабної війни. Замість лісів подекуди спалена чорна земля. Про цінність тутешнього біорізноманіття годі й нагадувати, – деякі види дерев, наприклад, сосна крейдяна, тут збереглася ще з часів льодовикового періоду Російська збройна агресія на сході України призвела до серйозних екологічних наслідків (Донецька і Луганська області) — це забруднення підземних вод, водойм, підтоплення площ і просідання ґрунту, забруднення атмосферного повітря, виведення з ладу значних масивів ріллі, знищення і псування об'єктів природно-заповідного фонду, лісові пожежі та ін.

. Багато дерев понівечено вибухами. Найбільше згарище,яке утворилося внаслідок обстрілів,займає площу трохи меншу ніж 1 тис.гектарів. При цьому велика кількість лісу замінована. Було замічено, що на території національного парку «Святі гори» відбувається неконтрольоване вирубування лісу, так як в даний момент реальний контроль відсутній. З загальної площі національного природного парку “Святі Гори” 40,6 тис. га в даний час деокуповано - 38,6 тис. га - це 95% . Обстежено з загальної кількості території на наявність вибухонебезпечних предметів тільки 462 га або 1,2%. Тому , в якому стані знаходиться національній природний парк “Святі гори”, в час, коли ще незакінчена війна, оцінити неможливо , але природоохоронні організації парку, незважаючи ні на що, вже працюють над відновленням одного з чудес України. В даний час надали допомогу парку Міністерство захисту навколишнього середовища, Департамент екології Донецької ОВА, а також інші національні парки країни, наприклад, “Синевір” та “Верховинський”. Поки що кількісна та якісна інформація про зниклих видів рослин в результаті проведення бойових дій і окупації в департамент не надходила. Вчені не можуть встановити, як постраждали рослини на території парку, тому що неможливо потрапити на ці заповідні зони, які залишаються нерозмінованими.

Дуже важливо відмітити слідуючу екологічну проблему заповідної території парку. У національному природному парку «Святі гори» гинуть сосни. Ще влітку , до початку війни, з’явилися пожовтілі верхів’я дерев. Аби розібратися в цьому питанні залучили фахівців із Харкова. Чому засихають дерева ? Загалом, проблема засихання дерев є по всій Україні. Але сильніше за все страждають дерева в степових регіонах. До того ж тут менше умов для самовідновлення, через сухий і менш поживний грунт. Вітри, висока температура, і недостатня вологість значно ускладнюють зберігання зелених насаджень.   Дерева втрачають свою біологічну стійкість і це призводить до таких негативних наслідків.

Екологічні наслідки воєнних дій. Національний природний парк “Святі гори” : дослідження тваринного світу. Значний негативний влив воєнних дій фіксується і в тварнному світі. Перший удар по біорізноманіттю парка відбувся у 2022 році на сезон розмноження тварин, з березня по липень, що може привести до зменшення чисельності великих видів тварин.. Птахи гинуть в результаті бойових дій, залишають поселення, мігрують у більш небезпечні місця. Поки що кількісна та якісна інформація про випадки мору риби або про загибель тварин, в результаті проведення бойових дій і окупації в департамент не надходила. Вчені не можуть встановити, як постраждали тварини , птахи, комахи на території парку, тому що неможливо потрапити на ці території, які залишаються нерозмінованими.

Від бойових дій страждають всі тварини, але по-різному. Війна впливає на різні популяції та види тварин. Це може привести як до безпосередньої загибелі особин, так і до опосередкованої— через забруднення селищ багатьох тварин, які змушені міняти свою звичну поведінку, території, життєві та сезонні цикли. Найбільше від забруднення лісів вибухонебезпечними предметами страждають великі тварини: лосі, олені, серни, дикі свині, які можуть підриватися на мінах і внаслідок спрацювання розтяжок. Зміни в складі фауни заповідника. Відбуваються міграції лисиць, кабанів, інших тварин на ділянки, де спокійніше. Вже помітили збільшення концентрації великих тварин в сусідніх з Донеччиною регіонах. Ті території, де були або тільки-но закінчились воєнні дії, непристосовані для їхнього життя. З національного парку «Святі гори» тварини мігрували у лісосмуги, бо поруч не залишилося безпечних лісів. А ці території не підходять для відтворення популяції цих тварин. Те ж саме відбувається з птахами. І невідомо, повернуться всі вони на Донеччину чи ні.

 Під час досліджень у минулі роки, чисельність денних хижих птахів в Донецькій області скоротилась із 2014 року, відколи розпочалась війна в Україні. Утім у наступні після 2014-го роки внаслідок бойових зіткнень з використанням артилерії на території національного природного парку «Святі гори» цих птахів більше не було на гніздуванні Під час зимових обліків орлана-білохвоста на межі 2021-2022 років виявилось лише дві особини цього виду на водоймах півночі Донеччини… Чисельність й інших денних хижих птахів в останні два роки була меншою, ніж до 2014-го. Під найбільшою загрозою нині – червонокнижні види птахів. Насамперед, це пернаті відносно великих розмірів: орлан-білохвіст, могильник, пугач, журавель сірий. Ці птахи довго не можуть знайти собі затишного спокійного місця для гніздування. Війна, якщо не знищить їх, то відлякає назавжди. Журавель сірий Могильник орлан-білохвіст

Яким буде відновлення національного парку ”Святі гори”? Національний парк “Святі гори” сильно постраждав від війни, але він до сих пір залишається одним з чудес украінскої природи. Після бойових дій залишається сподіватися , що будуть прийняті правильні рішення по відновленню парку без подальшої шкоди для природи. Під час війни найбільш часто страждають наші природні простори, НПП «Святі Гори» не став виключенням, і 70% його екосистем пошкоджено або знищено. Продовжуючи працювати над миром і стабільністю в нашій країні, ми також повинні прагнути захищати наші парки та заповідники, які нагадують про стійкість і силу нашої землі, дають надію на краще майбутнє, тому ми обов’язково все відновимо та примножимо. Відновити зруйноване – наш дієвий метод. Попереду перемога й багато роботи. Уся еколого-просвітницька робота національного природного парку «Святі Гори» спрямована на формування екологічного світогляду, екологічної свідомості та культури всіх верств населення, соціальних груп і суспільства в цілому.

У скрутні часи співробітники НПП "Святі Гори" знаходять можливість вести екоосвітню роботу ,направляють свою діяльність на збереження природних ресурсів , біорізноманіття. Збережена частина парку містить неймовірно красиву природу. Раніше можна було побачити сіру осінь та зиму, але тепер все навколо стало зеленим, заквітувало, заспівало голосами сотень птахів. Й серед згарищ лісових пожеж, руїн населених пунктів та численних вирв можна побачити красу та відродження Природи.. Співробітники НПП "Святі Гори» склали план заходів, метою яких є збереження та відновлення національно –природного парку «Святі гори». Конвалії Рябчик

План заходів, направлених на проведення природоохоронної та еколого-освітньої роботи за темою « Збереження та відновлення національно -природного парку «Святі гори». 1.Провести обстеження лісу пошкодженого внаслідок бойових дій. 2. З метою поліпшення санітарного стану лісових насаджень, недопустити подальше формування хронічних осередків стовбурних шкідливих комах та накопичення значних об’ємів сухостою (попередження виникнення пожеж у лісових екосистемах). 3. Провести заходи з поліпшення стану лісів, а саме санітарно вибіркові рубки у постраждалих насадженнях, та провести частковий обробіток ґрунту з метою сприяння природному поновленню. 4. Обрахувати видове різноманіття рослин. 5. Посадити дерева, зробити внесок у збереження нашої прекрасної природної спадщини.( Пів сотні туй вже висадили співробітники природного парку "Святі гори" на алеї поблизу офісу.). Тут намагаються відновити хоч невелику частку втрачених через війну дерев. Всі ці заходи, зрозуміло, будуть проводитись тільки після розмінування територій, на яких відбувалися бойові дії. Більша частина території заповідника замінована і недоступна, але вже відомо, що після обстрілів російської армії вціліло лиш двадцять відсотків лісу.  

Співробітники НПП "Святі Гори».

Який екологічний стан парку сьогодні? Найголовніше! У парку зберігся старезний дуб, якому майже 600 років. Я радію за цього кремезного дуба - велетня і бажаю йому здоров'я та довголіття, збереглися крейдяні гори, на яких ростуть рідкісні рослини давнини, наприклад, крейдяна сосна, що збереглася з льодовикового періоду. Співробітники НПП "Святі Гори» також заспокоїли нас, що до лісу повернулося життя, вздовж стежини постійно можна бачити пориї диких кабанів, зустріти декілька червонокнижних видів рослин. На луках можна знайти квітуючі рябчики, рідкісний біотоп - соснові ліси на крейді, які занесені до списку смарагдових оселищ , що охороняються Бернською конвенцією. .

Відновлення національно-природного парку «Святі гори» повинно бути в інтересах природи. Головна задача людей зараз — не зробити ще гірше природі ! Повинні всі ми розуміти! Любов до своєї країни, бережливе ставлення до природи- ось надійне майбутнє нашої країни та українського народу!

Інформація використана з сайтів: https://wownature.in.ua/parky-i-zapovidnyky/natsionalnyy-pryrodnyy-park-sviati-hory/ https://suspilne.media/452793-zniseni-svati-gori-na-doneccini-u-najbilsomu-prirodnomu-parku-namagautsa-pidrahuvati-zbitki/ https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2509374-svati-gori-donecka-svejcaria.html https://shimanovskadm.ru/uk/architecture/informaciya-o-zapovednike-svyatye-gory-nacionalnyi-park-svyatye-gory.html https://npp-svyatygory.com.ua/basic.html

https://uncg.org.ua/wp-content/uploads/2019/05/UNCG5-SvyatiGory.pdf https://www.botany.kiev.ua/doc/zap_2.pdf https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/wwf_ua_rappam_express-rapid-PZF.pdf https://svitppt.com.ua/ekologiya/ekologichna-situaciya-v-ukraini1.html

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !