Урок в 11класі "РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ ТА ЇХНІЙ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЖИВОГО"к "

Клас  11

ТЕМА УРОКУ: РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ БІОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ ТА ЇХНІЙ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ  ВЛАСТИВОСТІ ЖИВОГО

Мета:

• Дати сучасне визначення поняття біосистеми; 
• Розглянути різні рівні організації біосистем.
• Показати у чому проявляється взаємозв’язок рівнів організації біосистем.
• Формування матеріалістичного світогляду на природу.
• . Виховання прагнення до оволодіння знаннями, накопичених людством.

Тип уроку: комбінований.

Базові поняття і терміни уроку: методи: описовий, порівняльний, історичний, статистичний, експеримент, моделювання, моніторинг; поняття гіпотеза, теорія, закон

Концепція уроку: на прикладах показати основні методи біологічних досліджень і таким чином підвести до розуміння етапів формування знань.

Обладнання й матеріали: фотографії, малюнки, таблиці, що ілюструють різні рівні організації біосистем. 

1. Актуалізація опорних знань учнів

•   Назвіть ознаки відмінності живих організмів від тіл неживої природи.

2. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

 В основі світосприйняття лежить життєвий досвід людини. Перші кроки новонародженої дитини включають в себе падіння і підйоми, помилки і успіх. Помилки безрезультатні а то і приносять біль, підйоми і успіх - задоволення. Так поступово, поетапно формуються знання про навколишній світ. То ж сьогодні і розглянемо етапи формування біологічних знань, основні поняття, що лежать в їх основі.

 В дитячому віці ми легко відрізняли живі організми від тіл неживої природи. А з висоти знань десятикласника: чи зможете Ви назвати критерії життя, тобто ознаки відмінності живих організмів?

3. Вивчення нового матеріалу

1.                 Основні біосистеми.

Сучасне розуміння організації життя ґрунтується на системному підході, згідно з яким жива природа існує у формі біосистем. Будь-яка із живих природних систем є цілісною сукупністю взаємопов’язаних компонентів, що виконують особливі функції і забезпечують їхню єдність. Усі біосистеми є перервними й відокремленими одна від одної, мають певні розміри й структуру, тривалість існування й специфічні ознаки. Основними типами біосистем є клітина, організм, популяція, вид, екосистема та біосфера.

Клітина – біологічна система з найменшими розмірами й найпростішою структурою. Основними компонентами клітини є поверхневий апарат, цитоплазма і ядро (нуклеоїд), що побудовані із молекул хімічних речовин та їхніх комплексів. Клітини є основними елементами будови й життєдіяльності всіх  організмів нашої планети.

Організм – біологічна система, яка побудована із клітин і завдяки системам регуляції та пристосувальним механізмам може відносно самостійно існувати в певному середовищі. Організми поділяють на одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні. Саме ці біосистеми є найрізноманітнішими формами живої природи.

Популяція – біологічна система із вільносхрещуваних між собою організмів одного виду, які проживають тривалий час на певній території й відносно ізольовані від інших таких самих груп. Компонентами популяцій є організми, а самі популяції є структурною одиницею видів. На рівні популяцій починаються еволюційні процеси, тому популяції є елементарними одиницями еволюції.

 Вид – біологічна система із сукупності популяцій особин, яким властиві:

 а) морфофізіологічна подібність;

б) вільне внутрішньовидове схрещування;

в) утворення плідного потомства;

 г) несхрещуваність з іншими видами;

 д) спільна територія існування – ареал;

 е) пристосованість до умов існування в межах ареалу;

є) спільне походження.

Вид є основною формою організації життя.

Екосистема – сукупність різних видів та середовища їхнього існування, що пов’язані обміном речовин, енергії та інформації. У межах біосистем цього рангу виокремлюють біотичний (біоценоз) та абіотичний (біотоп) компоненти, що пов’язані між собою колообігом речовин. Екосистеми існують унаслідок розподілу функцій між продуцентами, консументами й редуцентами.

Біосфера – біосистема найвищого порядку, склад, структура і властивості якої визначаються функціонуванням екосистем. Живий і неживий компоненти

 біосфери пов’язані між собою колообігом речовин у вигляді біогеохімічних циклів.

БІОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ (від грец. біо – життя, система – складена  із частин) – це сукупність взаємопов’язаних компонентів, діяльність яких визначають їхню єдність та існування в просторі й часі.

1. Основні властивості живих систем

Фундаментальні властивості життя:

•   самооновлення - пов’язане з потоком речовин і енергії
•   самовідтворення - наступність між генераціями
•   саморегуляція – підтримання гомеостазу.

Ці властивості зумовлюють основні ознаки життя:

Основні властивості життя. Обмін речовин. Адаптивність. Ріст. Розвиток. Спадковість. Мінливість. Гомеостаз. Подразливість Процеси життя: опора, рух, живлення, дихання, транспортування речовин, виділення, розмноження, рух, ріст, регуляція процесів

Отже, ЖИТТЯ – це принцип існування біологічних систем,  які відрізняються від неживого складністю та високою структурною  й функціональною впорядкованістю, що підтримується завдяки  здатності поглинати, перетворювати та передавати енергію ззовні.

2. Рівні організації живої матерії

Усі рівні взаємоповязані один з одним, нижчі рівні входять до складу вищих рівнів.

Молекулярний рівень життя пов'язаний з організацією специфічних для живих організмів органічних сполук, їхньою взаємодією між собою і з неорганічними речовинами. Клітинний рівень життя представлений вільноживучими одноклітинними організмами й клітинами багатоклітинних організмів.

Організмовий рівень життя визначається клітинами в одноклітинних й колоніальних  організмів, тканинами, органами й системами органів – у багатоклітинних організмів. Популяційно-видовий рівень життя представлений популяціями й видами, що є надорганізмовими біологічними системами.

Екосистемний (біогеоценотичний) рівень життя представлений різноманітністю природних і штучних екосистем. Компонентами є живі угруповання (біоценози) й умови середовища існування. На цьому рівні здійснюються взаємодія організмів різних популяцій між собою, а також вплив екологічних чинників, що визначають їх чисельність, видовий склад і продуктивність

Отже, рівні організації біосистем – це певний тип взаємодії  структурних й функціональних складників біологічних систем.

Домашнє завдання: §2-3 . Додатково: "Про які сучасні методи біологічних досліджень ви чули?*