Проєкт "Гра" згідно парціальної програми "Лідер живе у кожному"

Формування лідерських якостей дошкільників в умова закладу дошкільної освіти. Проєкт «Гра»

Вікторія КИРИЛЕНКО, вихователь, «спеціаліст»

2. Дистанційна освіта викликала нову, нехарактерну для дітей середнього та старшого дошкільного віку, проблему - невміння та небажання грати разом з однолітками. Вирішити її, нам допоміг проєкт "Гра", з яким я хочу вас сьогодні познайомити. По-перше тема гри є актуальною для дошкільнят та по-друге, в наш час люди перебувають в різних життєвих обставинах, коли не завжди є кошти на нові іграшки. Тому насамперед метою нашого проєкту було показати, що для того щоб виховати в дитині лідерські якості не потрібно дорого вартісних іграшок та ігор, а головне чудовий настрій та «гарне» оточення.

Хочу поділитися досвідом проведення роботи над даним проєктом. 

Оскільки, проєкт - це спільна робота педагогів, дітей та батьків тому звичайно ми ознайомили батьків з нашим проєктом та плідно співпрацювали з ними протягом всього місяця. 

3. Розпочали ми з технологічного етапу, який мав назву «Які це ігри без іграшок?». Проблемними  питаннями якого є:

 «Як грати в гру без іграшок?», «Що важливіше іграшка чи приємне спілкування?» коли ми задали ці питання дітям, відповіді були ну дуже різні: «Іграшку можна принести з дому», «Зробити самому», «іграшка важливіше» вигукнули хлопці, а от дівчата сказали « що краще поговорити з подружкою».

Пріоритетною діяльністю першого дня була мовленнєва. Головною метою якої є обмін інформацією, емоціями, ідеями між дітьми; вчитися займати активну позицію у діалозі; вміти слухати та головне чути співрозмовника.

Ми провели інтегроване заняття, де ми розповіли дітям чим будемо займатися, пограли у гру «Долонька дружби» під час якої вчилися звертатися один до одного лагідно, передали один одному гарний настрій та подарували посмішки.

Наступного дня пріоритетною діяльністю була логіко-математична в поєднані з креативністю. Всі ми чудово розуміємо, що креативність входить у структуру обдарованості як незалежний фактор її розвитку. В цей день ми з дітьми із звичайного картону виготовили різноманітні геометричні фігури, а потім із цих, здавалося б простих елементів, під час гри вони створювали цілі шедеври. В процесі цього всього вони були креативними, зосередженими та зацікавленими.

4. На другому тижні у нас був дослідницький етап, де ми повинні були дати відповіді на такі питання:

«Що робити з іграшками якими не грають?», «Як придумати нову гру із старими іграшками?», відповіді дітей були різними вони пропонували   «віддати», «подарувати», «сховати», а щодо старих іграшок, то  «запитати у мами», «пограти з дідусем він завжди придумує щось нове».

Я хочу зупинитися на дні коли провідною була еколого-природнича діяльність, де ми разом з дітьми під час інтегрованого заняття взяли звичайну стару рамку для картин і оздобили її на свій смак. Під час цього ми вчилися не лише правильно розміщувати деталі, а й розмірковувати скільки взагалі потрібно цих деталей, а також вчитися домовлятися хто за ким і що буде робити.  

На цьому ми не зупинилися і наступного дня під час художньо-естетичної діяльності вирішили саме у цій рамці створити свою власну колективну картину, яку потім назвали «Долонька на згадку». Емоції дітей були незрівнянні.

5. Третій тиждень – це соціальний етап проєкту, тема якого «Граємо разом». Перед дітьми постали такі проблемні ситуації:

1. «Краще грати разом чи наодинці?», думки дітей розділились, але все ж таки більшість сказали, що «разом». Ще ситуація «Для чого існують правила?», тут діти задумались, а потім сказали: «щоб не сваритися», «щоб знати як грати», « щоб в групі завжди був порядок».

Спочатку ми обговорили дані питання, потім ми запропонували пограти у творчу гру «Супермаркет». Діти між собою домовилися (хто ким буде) та розпочали гру.  Вона їх так захопила, що всі бажаючі спробували себе як в ролі продавця так і в ролі покупця. Також хотілося б відмітити, що це все відбувалося без жодних суперечок і образ.

Для ефективного впровадження нашого проєкту в день коли пріоритетною була соціальна діяльність, ми грали в командну гру «Передай м’яч». Діти самі вибрали капітана команди, який зумів не тільки правильно задати темп гри, а й вірно її завершити досягнувши кінцевого результату. Вони чудово впоралися з цим завданням, відчули себе єдиною командою та отримали масу позитивних емоцій.

6. Завершаючим етапом нашого проєкту був творчий, який проходив під гаслом «Іграшки своїми руками». На цьому тижні нами була така проблема:

«Що може бути іграшкою?» і тут діти почали називати свої «улюблені іграшки»: камінці, гілочки, хустинка, коробка, ґудзики, торбинки та інш., а от «З чого можна зробити іграшку?», варіантів було безліч, самі популярні «з конструкторів» - відповіли діти, один хлопчик сказав, що вони з татом робили вудку із звичайної гілки, а інший  тут же згадав, як він зі старшим братом зробили паперовий літак.

Враховуючи поставлені перед нами питання та використовуючи набутий досвід, 5-го дня ми грали в гру «Листочок побажань», до якої завчасно було виготовлено та підібрано атрибути які ми зробили з підручних матеріалів.

Протягом всього проєкту ми отримували зворотній зв'язок від батьків наших дітей.

7. Автори орієнтували дану програму на старших дошкільнят. Ми обрали саме цю тему для проєкту недаремно, оскільки, наша група дітей середнього дошкільного віку, але тема «Гра» актуальна для всіх дітей.

 Досвід, який діти отримали впродовж проєкту дуже цінний. Багато дітей навчилися взаємодіяти один з одним, проявляли винахідливість та впевненість у своїх діях. Майже всі діти опанували такі вміння як слухати співрозмовника, миритися, вибачатися, вибачати, не ображатися і не ображати, почуття емпатії, здатність надавати допомогу та правильно попросити про неї якщо вона потрібна.

8. Всі ці речі дуже важливі та потрібні для людини протягом всього її життя, тому ми впевнені, що наш проєкт був не лише пізнавальним та цікавим для всіх учасників проєкту але і корисним для їхнього подальшого майбутнього.

Знання отримані під час його реалізації є неоціненні, тому ми продовжуємо працюємо далі та формувати лідерський потенціал наших дітей.

  Зараз я передаю слово моїй колезі Яні ФІЛЕНКО, вихователю старшої логопедичної групи, яка презентує вам проєкт «Традиції».