Свято "Початкова школо, прощавай!"

Випускний бал для 4 класу
 

(На сцену виходять вчителі під музику «Вчителька» )

Вчителі.

• Нарешті, нарешті канікули!
• Більше не буде жодних зошитів, жодних контрольних, жодних уроків!
• Так! Нарешті відпустка.
• Нарешті море, сонце, пісок, море, сонце, пісок.
• Так!

(Плескають в долоні)

• Все начебто так! Але чомусь мені здається, що ми про щось забули
• Справді? Та не вигадуйте! Журнал записали? Записали! Табелі роздали? Роздали! Останній дзвоник відсвяткували? Відсвяткували! Про що ж ми могли забути?
• Не знаю, не знаю…

(З-за куліс чутно голос «Ви про нас забули»)

• Так, зачекайте, а який сьогодні день?
• 5 червня
• Згадала! Ми ж забули про випускний!!!
• Точно! Діти вже збираються, та й батьки виявляється вже тут.
• Добре! Саме вчасно. Тоді пропоную розпочати!
• Згодна! Зустрічайте!

Звучить музика, до зали заходять хлопці. 
* Та скоріше, джентльмени, бо ми вже і так спізнились!
* Ну сьогодні такий день, нічого не можна встигнути!
* Сьогодні ми – випускники!
* Джентльмени, а кого ми чекаємо?
* Точно, чому не починаємо?
* Бо немає наших леді!
* Враховуючи особливу важливість свята, ми без наших леді розпочати не можемо!
* Та де ж вони так довго?
* А , може, не будемо кликати наших дам?
* Авжеж! І всі оплески, усмішки, квіти будуть тільки для нас!
* Та ви що? Згадайте 4 клас! Коли б не дівчата, то все пропало б!
* До чого тут дівчата?
* А до того! Хто давав нам списувати? Хто в класі прибирав, квіти поливав?
* Так, треба чекати! Справжні леді можуть дозволити собі спізнитись на 15 хвилин. В цьому є деякий шарм!
* На які 15 хвилин? Ви що? Бачите скільки людей зібралося? І всі чекають свята!
* Та скільки ж можна фарбувати губи і розгладжувати бантики?
* Зачекайте, друзі, не сваріться. Справжні леді не спізнюються! Вони затримуються!
* Я з ним погоджуюсь!
* Пропоную піти і негайно покликати їх!
Музика. Хлопці виводять  дівчат.
Учитель.
Доброго дня, мої любі батьки, гості!
Так світло й урочисто в нашім залі,
Повсюди яскраво квітки майорять,
Сьогодні на свято ми з вами зібрались,
В життя проводжати своїх журавлят.
 Час летить невблаганно, змінюється все, що нас оточує. Життєва дорога теж мінлива і нелегка, несе в собі і сум, і радість. Все має початок і кінець… Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей, однак сьогоднішній день проведе невидиму межу між дитинством і юністю.
Добрий день, шановні гості,
Раді вас вітати!
Всім бажаємо здоров’я
Й щастя повну хату!
 Дорогі мами, тата,дідусі, бабусі,
 Ми сьогодні зустрілись в тіснім нашім крузі,
 На радісне свято, веселе, чудове.
 Ваші діти закінчили початкову школу!
Багато доброго, нового
Життя відкриє ще для нас.
Як перша сходинка до нього
Для всіх нас буде 5 клас!
 Наш шкільний корабель помандрує по хвилях
 Незнайомих до нині, цікавих наук.
 Та місток капітанський спустіє на хвилю -
 Наша вчителька перша залишиться тут!
У початкових добре ми трудились,
А це ж початок тільки у житті.
Хоч було нелегко, але ми учились
Труднощі долати на своїм путі!
 Нас навчила вчителька працю поважати,
 З добротою в серці завжди йшла до нас.
 Нас вона навчила розуміти жарти,
 І тоді сміявся весело весь клас!
Ще ми полюбили, коли в школі свято.
Кожен був артистом, говорив слова.
Готувались добре, весело, завзято,
І в душі звучала музика жива!
 А у вікна школи заглядали весни.
 Всі ми підростали, йшов за роком рік.
 В початкових класах так було чудесно,
 І тому здружились разом ми навік!
Ми писати вчились, вчились малювати,
І пісень співати, танці танцювати.
Ми навчились рано з сонечком вставати,
Серденьком навчились жити і рости.
- Сьогодні ми  з вами помандруємо у ваше дитинство. А допоможе нам у цьому машина часу. До переміщення у казкову країну дитинства готові? Тоді починаємо відлік: 10,9,8….Виходить годинник. Пісня Валерії «Часики».
Йде годинник, тік – так, тік – так!
Не вперед, а назад.
Роки швидко пролітають,
Нас в минуле повертають.
Сценка «Пологовий будинок». (Плач дитини)
Виходить медсестра.
- А, тато прийшов, вітаю, у вас дівчинка!
- А що, хлопчиків не було?
- По хлопчиків треба раніше приходити.
- Так я ще вчора приїхав!
- Чоловіче, не смішіть людей,ви маєте доньку, помічниця вам буде, сорочки пратиме, обід варитиме, щебетатиме, як синичка.
- Так, все ясно, а завідуючого побачити можна?
- А навіщо?
- Поміняти хочу!
- Та що ж ви кажете, хто ж це свою дитину на чужу міняє?
- То це вже остаточно?
- Цілком!
- І тут по блату. Нічого, сьогодні вже хай, але наступного разу вам так не минеться! Сина мені таки дістанете!(іде)
- А дитину?
- Ну от, мої любі, ви народились. Дуже швидко час біжить… вже і своїми ніжками пішли.
Пісня «Топ – топ!»
(Стрілка на годиннику з 4 класу переміщується на 1 клас.)
Ти пам’ятаєш як було колись:
Багато квітів, музики і звуків,
Коли із теплих материнських рук,
Учитель вперше взяв тебе за руку.
 Хвилювався, як ніколи,
 Хвилювався я весь час,
 Бо тоді прийшов до школи
 Перший раз у перший клас.
Мене до школи мама привела,
Та вчительці, як скарб, передала.
Так гарно й радісно було в той день мені,
Бо з того дня матусь я мав вже дві.
 Вересень … Стежка до школи.
 Дзвонить веселий дзвінок.
 І через луг, через поле
 Сонце спішить на урок!
А як хотілось до школи, як збирались. А хочете почути як Микола збирався до школи?
Вірш «Як Микола збирався до школи».
Перший раз малий Микола став збиратися до школи.
Олівець поклав у сумку, книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку, на обід м’яку ватрушку.
Два ведмедики, лопату, білочку руду хвостату,
Лук і стріли, і рушницю, ще й пухкеньку паляницю,
Ще й стільця, стола і парту, ще й географічну карту,
Трактора, машину, мило. Вже й надворі звечоріло.
Сів Микола, дума думку: «Чи усе поклав я в сумку?»
- А з вами таке було?
- Чи хотіли до школи?
- Що подобалось найбільше?
- А що було найважче?
- А цей хлопчик повернувся зі школи перший раз першого вересня. Послухайте, що він говорить.
Сценка.
Мати. Синку! Що сталося? Чому такий засмучений?
Тато. Хто ж тобі посмів зіпсувати свято 1 вересня?
Син. Свято? Нічого собі свято! Чого ж ви не попередили, що це не на один день, а на 11 років!
Все так святково починалось,
Так швидко і бентежно.
Тоді настали будні,
Уроки та обмеження.
 Та швидко в школі ми освоїлись,
 Із класом швидко познайомились.
 І на 4 роки
 Зникли в школі тиша й спокій.
До успіхів було далеко,
Нам завжди заважали балачки.
І виявилось – ой, нелегко
Писати палички й гачки!
 Каліграфія моя вже мене замучила,
 Я виводжу кожну букву, а вона все кручена.
 Я дивлюсь на свої букви, кулак їм показую:
 - Ану, станьте гарно в ряд, бо враз порозмазую!
Ми букварик почали в вересні вивчати
І багато встигли ми вже запам’ятати.
 На урок до нас сова часто прилітала.
 Друкувать склади й слова нам допомагала.
Виручайте палички і пишіться прямо.
Всі ставайте по порядку, мов солдати на зарядку.
 За поля не вибігать, спинки прямо всім тримать.
 Чому ж не привчаєтесь, важко так навчаєтесь?
Чом стоїте як попало, знову нам за вас попало.
Та не знає наш учитель і не знає мама,
Як нам важко так зробити, щоб стали ви прямо!
 Ох, було мороки з нами вчительці багато,
 Як по 100 слів за хвилину вчились ми читати.
- Так починалося наше навчання у школі. І важко було, і весело було, але найбільше раділи, коли починалась перерва.
(Щось гримить).
Що це? Грім вгорі, внизу, кругом.
Може це аеродром?
Може це шумить завод?
Чи іде з піснею взвод?
Чи клекоче десь вулкан?
Чи дракон попавсь в капкан?
Я скажу вам безперечно:
То у школі йде перерва!
Музика перерви.
- Такі ми були у 1 класі. Відсвяткували свято осені, Новий рік, Вечорниці, Матусине свято, свято Букваря.  Здружились, закохались, посварились, помирились і впевнено пішли далі.
Ми крикливі, пустотливі,
Вчителям турбот вагон.
Але дружбою щасливі,
Дружба – наш шкільний закон.
 Ми і сваримось завзято,
 Ми і миримось навік.
 Пролітають будні, свята,
 Ще один минає рік!
Літера перша і перше слово,
З книгою перша серйозна розмова.
Читати навчився наш дружній клас,
Настала пора перейти в 2 клас!
 Як з учителькою бути,
 Чи покине усіх нас?
 Ні, ми свою вчительку
 Переводим в другий клас!
(Іде годинник, переводе стрілочку на 2 клас).
Другий клас, пішла таблиця,
Почала нам часто сниться.
Ми її вчимо, вчимо,
На уроках «горимо».
 Різні дії як насіли,
 Розібрать немає сили.
 Додавання, віднімання,
 Жарти, мінімум старання!
А от множити, ділити,
Годі браття говорити!
 Стали в ряд частини мови,
  Як багато, чесне слово!
 Як би тут не розгубитись,
 І хоча б чогось навчитись!
Ми пейзажі в класі вчили,
Парти довго потім мили!
 Як цікаво на природі,
 Ну екскурсія, та й годі!
 Ми вчились природу любити,
 Кожній стеблинці радіти!
Мінерали різні вчили,
З ними досліди робили.
І давали камінці
Нам потримати в руці!
 Ми трудились, що є сили.
 Цінне все, чого нас вчили.
 Всю програму вже пройшли,
 Другу висоту взяли!
Пісня «Першокласник ХХ ст.»

Задають все більше нам

Вчителі уроків.

Я зібрав комп’ютер сам,

А мені ж сім років!

Ще довести задали

Власну теорему.

Ой, коли ж писать, коли

Твір на вільну тему?

Що ж мені робити, (Тричі)

Ой-ой-ой?!

Вчусь я витрачати час
Дуже ефективно:

В три гуртки я записавсь,

В секцію спортивну.

А щоночі уві сні

Вчу японську мову.

Як хотілось би мені

В дитсадочок знову!

Як же далі жити, (Тричі)

Ой-ой-ой?

Сценка «Перерва».
Плететься учень до класу червоний, мокрий. Падає на стілець, стогне.
- Ой, не можу, зараз вмру!
- Петрику, що сталось,тобі погано?
- Ой, нема чим дихати, вмираю!
- Ти захворів?
- Не можу. Ой, ой, змучився!
- Може додому підеш, відпочинеш?
- Ти що, чуєш дзвоник на урок? Ось на уроці і відпочину!

Йде годинник, стрілочку переводе на 3 клас.
На порозі 3 клас, теж порадував він нас.
Творчі звіти, реферати, жарти, пустощі і сміх,
Праця, радість і успіх.
 Нелегкі завдання в мові:
 Скільки звуків, букв у слові?
 Підмет, присудок знайди,
 Вірно речення склади.
Головним у нас урок був -
Урок фізкультури.
Тому й виросли ми дужі,
В нас міцні фігури.
 Б’ють батьки тепер тривогу,
 Де взуття велике взять,
 Щоб взути козакам ноги
 В туфлі номер 45.
А дівчата, а дівчата,
Як з журналу мод зійшли.
Скажем чесно, в другім класі
Не такі вони були!
 Уроки всі свої учили
 І з вчителями, й вдома.
 А часом вчили на перервах -
 Усім ця річ знайома.
Англійську мову ми вивчали,
Не розуміючи слова.
Але ми вчили, вчили, вчили,
Що аж боліла голова.
 Ой, нема де правди діти,
 Було всяке серед нас.
 Той урок не хотів вчити,
 Той запізнювався в клас.
 Та такого не було,
 Щоб робив це хтось назло!
Музика «Єралаш».
Дівчата і хлоп’ята,
А також мами й тата.
Веселії історії ми раді розказати.
Нам дуже, дуже хочеться
Підняти настрій вам.
Отож, смішні історії:
Дивіться Єралаш!
     Прикметник у множині
 - Придумайте речення, - вчителька каже,
 - З прикметником «чорний», але в множині.
 - Придумала, - радісно крикнула Маша,
 - Два негри скакали удвох на коні!
   Щоденник
 - Чому ніде не бачу я щоденника твого?
 - Чого мовчиш? Ти ж бачиш, я шукаю!
 - Та вчора ще Петренкові позичив я його:
       Нехай батьків добряче полякає!
      Дієслово на «– ться»
 Із словами на «-ться» задали речення скласти.
 Всі діти були дуже активні.
 Вовчик підвівся; «Дозвольте й мені.
 Жирна корова сидить на сосні».
 Діти регочуть: «А що ж тут на «ться»?
 «Зараз як грохнеться, буде вам «ться»!
   * * *
Вчитель бережно розправив зошита у Вови.
- Чом ти знову не поставив знаки розділові?
- Ставив, - глянув той сміливо,
- Як ви зошит брали,
То вони тоді, можливо, десь повипадали!
         * * *
Просив дружків своїх Семен: « Знаннями, хлопці, поділіться,
Не знаю скільки треба «ен» писать в іменнику «рушниця».
- Ех ти, - срамив його Микола, -  порожня в тебе голова.
Одне, якщо це одностволка, а як двостволка, значить два.
 Третій клас добіг кінця. Він був трудолюбивий, добрий. Порадував святами, екскурсіями, святом Масляної і коханням.
Годинник переводить стрілочки на 4 клас.
Четвертий клас, четвертий клас!
Ось і він чекає нас.
В сім годин борюсь зі сном.
Ліве око відкриваю.
Потім цілих п’ять хвилин
Правим оком я моргаю.
Час вставати, ні, не буду,
Краще в ліжечку побуду!
 Ще полежу, потягнуся,
 Потім мультик подивляся.
 Щодо спорту і до справ -
 На зарядку я начхав.
В ліжку дригаю ногами,
Потім кличу: «Мамо, мамо!»
«Ти до мене поспіши,
Взуй мене і одягни!»
 Вранці я не поспішаю,
 Ліжко я не застеляю.
 Надуваю губки,-
 Нащо чистить зубки?
- Це ви чи ні?
Ось четвертий дзвінок нас в дорогу покликав.
І весело й сумно усім водночас.
І, як не хитруй, а вже стали великі,
Бо перейшли вже в 4 клас!
 Ми всі засвоїли чудово
 Прикметник, суфікс, дієслово.
 Диктантів купу написали,
 Освіченими дуже стали!
 Однокласник
- Хто там, синку, в двері стука?
- То якийсь дідок!
Зовсім лисий, у куфайці, у руці ціпок.
Він говорить, що приїхав здалеку до нас,
Що колись ходив з тобою у 4 клас!
- Йди, скажи: не має тата, то якесь брехло!
У четвертім нашім класі лисих не було!
Звучить музика. Вчитель говорить слова.
 Так, у 4 класі лисих не було. Були дотепні, веселі, красиві, дружні. А скільки свят провели. Ми здружились як ніколи. Ми почали розуміти один одного з погляду. Нас об’єднала дружба, повага, спільні справи і наші маленькі таємниці, про які знали тільки ви і я.
Весела музика. Діти розповідають про 4 клас
Дуже впевнено й сміливо відкрили двері ми в 4 клас.
Світились очі в нас щасливо, бо все виходило у нас.
 Так просто вже було читати, і запросто задачу розв’язати.
 Навчились твори ми писати, і за довкіллям спостерігати.
Так просто стало вже портфель збирати,
Щоденники і зошити в порядок привести.
Так просто можем ребус розгадати,
На будь – яке питання вам відповісти.
 Здобули ми знання початкові,
 Перші кроки у школі пройшли.
 Дні веселі, буденні й святкові
 У минуле тепер відійшли.
А дружба лишилась чудова,
На всі дні, на роки, назавжди.
Плече друга відчуєм ми знову і знову,
І скарб дружби ми будемо гордо нести.
Пісня «Дорога добра».
Учителько перша, зібрались ми нині,
Щоб дяку і шану віддати тобі.
За ласку, за мудрість, бо в кожній дитині
Ти частку душі залишила навік!
 Ви навчали багатьох і синочків, і дочок.
 Та таких, як ми, розумних, не було в вас діточок!
Пробачте нас за двійки, за шестірки,
Які отримували ми не раз.
Та обіцяєм вчитись на 12,
Щоб не підвести й не осоромить вас!
 Пробачте за недоспанії ночі,
 Які над зошитами вдома провели.
 За те, що нервів стільки з’їли з нами,
 Щоб ми писать і рахувать могли.
Сьогодні ми прощаємося з вами.
І більше ви не будете нас вчить.
У клас до нас прийде вже інша мама,
Щоб за неправильнії вчинки посварить.
 Та ми ніяк не можем уявити,
 Що двері в клас відкриєте не ви.
 Що вже не скажете: «Добридень, діти!
 Ой як за літо всі ви підросли!»
Наше сонечко, вчителько мила,
Ми проміннячко ніжне твоє.
Ти нам крила любові зростила
І в серцях наших будеш і є!
 Ми тепер ідемо в 5 клас,
 Далі будем продовжувать вчитись.
 Зустрінемось іще не раз,
 Але такого вже не повториться!
- На лінійку з нагоди вручення посвідчення про закінчення початкової школи шикуйсь!
 Любі мої діти, сьогодні ви отримаєте свою першу нагороду. Ви здобули її своїм розумом …
Домовичок.
Ну, це ви загнули! Не зовсім своїм – тут всі свідки. Без допомоги цих людей не бачити їм цього диплома, як своїх вух. Ви здивовані хто я? Я ваш шкільний Домовик. Мені дістався ваш клас. Спочатку я розсердився, трохи не втік від крику. А вчительки вашої як я боявся. А потім звик. Тепер ви мені як рідні. Скільки я ваших огризків з батареї витягнув, а на контрольних як хвилювався; і щоденники ховав, щоб вам двійку не поставили. Я і курити з вами починав і танцювати навчився. А сьогодні я за вас дуже хвилююсь.
Вручення дипломів. (Домовичок допомагає).
Поздоровлення першачків.
Мов чарівнії дзвіночки,
Наші ніжні голосочки.
Прозвучать в святковий час
З побажаннями до вас.
 Ми прийшли вас привітати
 З цим щасливим світлим днем.
 Хочем вам пообіцяти:
 Ми на зміну вам ідем.
Ми вам успіхів бажаєм,
І здоров’я, і добра.
Естафету ми приймаєм,
Змінити вас прийшла пора.
 Ви всі такі швиденькі,
 І розумні, і меткі.
 А були ж, як ми, маленькі,
 А он виросли які.
Ми вам успіхів бажаєм,
І здоров’я, і добра.
Із закінченням початкової вітаєм,
Нам дорогу дать пора!
 Дитинство непомітно пролітає
 І малюки так швидко підростають.
 Я ж хочу привітати тат і мам,
 Що наші діти вже пройшли початок.
 Сьогодні, дорогі батьки,
 Спасибі хочу я сказати
 Із щирим вчительським теплом:
 За ночі,ті, що недоспали,
 Коли задачі ви рішали;
 За вірність прикладів і вправ;
 І за малюнки, і за твори,
 За підготовку свят, за збори;
 За перший крок – попереду іще 7 років.
 Отож, навчайтеся, батьки,
 І кожен день робіть уроки.
Усі 4 роки поруч з нами
Були наші хороші, любі мами.
Вони і до школи прибігали частенько,
І вдома за нами дивились сильненько.
 Задачі розв’язували, твори писали,
 Техніку читання в нас перевіряли.
 Із класу в клас переходили з нами,
 Всього з нами вчились наші рідні мами.
Й татусі, бувало, нам допомагали.
Хоча вони більш гроші заробляли.
 Сьогодні всі ми дякуємо щиро
 І бажаємо вам щастя, радості і миру.
 Ще здоров’я хочем міцного побажати?
 Щоб мами і далі нам вчитись допомагали.
Нехай цвітуть під небом синьооким
Ще довго – довго дні ваші й літа.
А тиха радість, чиста і висока
Щоденно хай до хати заверта.
Пісня для батьків. (Нагородження батьків грамотами.)
Інтерв’ю з бабусями. (Нагороди бабусям.)
Сьогодні ми хочемо згадати всіх, хто був з нами впродовж 4 років початкової школи, допомагав у навчанні, вчив читати, співати, танцювати, давав пораду і просто любив нас.
Хай ваша доля не знає не втіхи,
Хай стелиться цвітом земля.
Хай радість живе лиш під вашими стріхами,
Усім вам добра, лиш добра!
Хай діти дарують уважність і шану,
А голову хай обмина сивина.
Хай буде в житті вашім все без обману,
Бо вчительська праця – святиня свята.
Привітання директора школи.
 Хочу я стати міністром освіти
 І так налагодить навчальний процес,
 Щоб з радістю вчились у школі діти,
 І щоб був відчутній у всьому прогрес.
А я хочу бути депутатом,
У Верховній Раді буду виступати.
Щоб учителям підняли так зарплату,
Щоб вони могли все купувати.
 А я – майбутній бізнесмен,
 Це теж таки потрібно.
 Не буде в школі з коштами проблем,
 Блищати будуть класи, наче срібло.
А я хочу стати завучем і керувати навчальним процесом у школі.
- На лінійку, присвячену вступу в середню школу, шикуйсь!
Музика. Позивні лінійки.
* Вступаючи в ряди учнів середньої школи, перед обличчям своїх товаришів, батьків, вчителів урочисто клянусь!
Клянусь!
* Біля школи стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть найбільш важкого і підступного.
Клянусь!
* Жити цікавим шкільним життям і не зупинятись на досягнутому.
Клянусь!
* Не доводити учителів до температури кипіння.
Клянусь!
* Бути швидким, але не перевищувати швидкість при пересуванні шкільними коридорами.
Клянусь!
* Витягувати з учителів не жили, витискувати не піт, а міцні знання.
Клянусь!
* Плавати у морі знань тільки на «добре» і «відмінно».
Клянусь!
Бути гідним своєї вчительки. Клянусь! Клянусь! Клянусь!
 Час пролетів, пішов на крилах.
 З малих, смішних і вередливих
 Ви стали гарні і вродливі
 І виросли усім на диво.
Чотири роки разом – так приємно.
І ось прощання – це вже певно,
Що ждуть канікули і літо.
Прощай, дитинство, краще в світі!
 Тож хочеться, щоб п’ятий клас,
 Таким же рідним був для нас.
 Дружба і злагода щоб панували
 І вчитись допомагали.
Радійте з нами, ми щасливі!
Чотири роки школи за плечима.
У кожного свої надії,
Фантазії і добрі мрії.
Музика. Дівчинка з повітряною кулькою.
- Ти хто?
- Я – твоє дитинство! Сьогодні я залишаю тебе.
- Почекай,не йди. Залишися ще трохи.
- Не хвилюйся, я приходитиму до тебе у снах.
- Я тебе ніколи не забуду.
- Прощавай! (Дівчинка віддає кульку).
- Прощавай, маленька країна дитинства!
 На нашому святі присутній класний керівник ваших дітей, який у майбутньому буде другом, наставником, помічником, порадником.

1. Шановна вчителю новий!
   За нас ви будьте певні.
   Хоч ми рухливі й шумні,
   Зате розумні й чемні.
    Хоч інколи ми пустуни маленькі!
    Хоч часто в школі ми здіймаєм галас й сміх!
    Та ми пригорнемось до вас, немов до тата,
    Якщо полюбите ви щиро нас усіх!
   - Сьогодні я передаю вам своїх дітей. Чотири роки я їх пестила, голубила. І сьогодні я спокійна тому, що знаю – ви їх любитимете, як я, захищатимете від усіх негараздів. Разом з дітьми я передаю ось цю чарівну скриньку, в якій є: цукерки, щоб підсолодити тяжкі хвилини навчання, іграшка, щоб заспокоїти плаксивих, йод і зеленка – для лікування розбитих носиків і колін, корвалол – для підтримки вашого здоров’я, ремінь – на крайній випадок. А ще – солодкий подарунок від батьків Ваших учнів.
   Музика. Слова класовода.
    Звуки вальсу змушують замислитись, сповнюють душу почуттям чогось особливого, прекрасного і сумного. А мені він нагадав про те, що стежина привела до того місця, де неодмінно треба розлучатись. Моя стежина з вами закінчилась. Я мушу повертатись назад, а ви підете далі в нове, світле, незвідане життя.
   Спасибі щире кажем нині вам.
   Бажаєм щастя й радості багато.
   І вальс шкільний, веселий і сумний
   На згадку хочем вам подарувати.
   Вальс.
   Звучить музика.(Слова першого вчителя.)
   Діти мої, малі лебедята,
   Крила вже в вас підросли.
   Сили набрались, навчились літати,
   Та ще несправжнії лебеді ви.
   Все ще попереду: треба учитись,
   Знань набиратись, рости,
   Мужніми бути, мудрість здобути,
   Друзів своїх берегти.
   Швидко роки пролетять, ніби птахи,
   Прийде ваш час вирушати в світи.
   Та не забудьте дороги до хати,
   Де народились, навчались, росли.
   Нині ж від мене, з нашого класу,
   Ви летите назавжди.
   Що побажати вам, любі малята,
   Милі, кохані мої.
   Щастя, здоров’я, як кожная мати
   Рідній дитині бажа.
   Хай зле нещастя і підлеє горе
   Вас за сім миль омина.
   Заздрість і скупість нехай не торкнуться
   Ваших відкритих сердець.
   Оченьки гарні завжди хай сміються,
   Смуток зійде на нівець.
   Підла брехня і зрада підступна
   Хай вас в полон не візьмуть.
   Сміливо, діти, за правду боріться,
   Хай білих крил вам не втнуть.
   Радість і смуток, любов і надію,
   Всі ви в дорогу візьміть.
   Діти мої, малі лебедята,
   Сміливо, гордо летіть!
   680 днів разом з ранковим сонцем ви переступали поріг рідного класу.

Близько 4000 дзвінків почули ви за 4 роки.

  Чули ви їх по-різному.

 - Тоді, коли з букетом квітів ішли на перший урок в першому класі.

- І тоді, коли він, немовби обривав цікаві 40 хвилин улюбленого уроку.

- І був довгожданий дзвінок на канікули.
- Дзвінок, що ви почуєте сьогодні буде останнім у стінах рідної початкової школи.

Тріпочуть листочки тополі,
Берізка ніжно шелестить,
Закінчується свято в початковій школі –
Дзвінок останній продзвенить.

Вітаємо дорогу до школи
Вітаємо ваш 5 клас.
Хай дзвіночок дзвенить як ніколи,
Хай луна веселіше для вас.
Фінальна пісня