Проект на тему: " Формування ключових компетентностей як складова успішної особистості школярів"

Про матеріал
Відповідно до 10 ключових компетентностей Нової української школи та “Рекомендацій Європейського парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя” в курсі “Природничі науки” застосовано компетентнісний підхід до навчання. Основні аспекти у вивченні курсу: формування наукової грамотності;розвиток раціонального (логічного) мислення;розвиток усного та письмового спілкування державною мовою;уміння формулювати свої думки, використовуючи наукові терміни;навчання створенню моделей для опису навколишніх явищ, процесів та систем;знайомство з методами наукового пізнання світу. Ключовим для розвитку в рамках курсу є компетентності в природничих науках та технологіях. Предметна компетентність є складним утворенням, основними компонентами якого є знання, розуміння та вміння (пізнавальний), діяльнісний (поведінковий) і ціннісний (мотиваційний). Змістове наповнення цих компонентів розкрито в рубриці програми «Очікувані результати навчання». Впродовж вивчення всього курсу основна увага зосереджується на розвитку цікавості, допитливості, винахідливості та об`єктивності в учнів, умінні критично мислити та аналізувати інформацію.
Перегляд файлу

                КЗ « Перчунівський ліцей»

 

 

Проєкт на тему:

«Формування ключових компетентностей як складова становлення успішної особистості школярів»

 

 

 

 

 

 

 

 

Проект підготувала:

голова ШМО природничо – математичного об’єднання

вчитель біології

Непота Оксана Дмитрівна

 

 

 

2023 рік

У кожній дитині треба побачити питання,

ту Божу загадку,

яку вчитель завдяки мистецтву вихователя,

 пройнятого любов’ю,

має вирішувати доти,

доки ця дитина не знайде саму себе.

Рудольф Штейнер


ПРОЄКТ НА ТЕМУ: «Формування ключових компетентностей як складова становлення успішної особистості школярів»

1. Актуальність і перспективність проєкту:

  •               Забезпечує умови для розвитку успішної особистості дитини на уроках природничо – математичного циклу;
  •               Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;
  •               Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
  •               Дозволяє  гарантувати досягнення певного стандарту освіти.

2.Мета проєкту: формування життєво-компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі. Пошук раціональних шляхів формування успішної особистості школяра шляхом упровадження системи особистісно орієнтованого навчання учнів з використанням нових інформаційних технологій. Через формування успішної особистості вчителя створити умови для розвитку і творчої самореалізації кожної особистості, для забезпечення розвитку життєво-компетентної, національно-свідомої, цілеспрямованої особистості.

3.Ідея проєкту: Можливість створення необхідних умов для всіх суб’єктів виховного процесу з метою сприяння розвитку особистості дитини, подальшого самовизначення, самореалізації у процесі творчої діяльності.

4.Шляхи реалізації:

  •               Вивчення особистості за допомогою психологічних тестів і методик, спостереження й аналізу продукту діяльності учнів.
  •               Розробка та впровадження нових моделей організації навчально-виховного процесу, які найповніше відповідають потребам школярів, гармонійно поєднують визначену систему навчання з новими інтерактивними технологіями.
  •               Проведення олімпіад, інтелектуальних турнірів, захист науково-дослідницьких робіт (МАН), тематичних конференцій, участі в районних, обласних, всеукраїнських акціях та конкурсах.
  •               Організація для учнів  гуртків, природничо – математичного спрямування.
  •               Проведення позакласної роботи з предмету, місячників природничо-математичного циклу.

5.Очікувані результати:

  •               Реалізація цього проекту передбачає виховання в наших учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки.
  •               Формування в учнів ключових компетентностей під час проведення уроків, позакласних та позашкільних  заходів, виконання учнями міні проектів, дослідницької роботи, практичних занять, екскурсій.
  •               Формування в учнів цілісної природничо – наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про  закономірності у природі та місце людини в ній.
  •               Застосування знань про природу в повсякденному житті для  збереження навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки в ній, адаптації до умов проживання на певній території, самостійного  оцінювання учнями рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності.

Тип проєкту:  колективний, довготривалий.

6. Назва закладу: Перчунівський ЗЗСО І – ІІІ ступенів

7.Учасники проєкту: Вчителі природничо – математичного циклу, учні школи.

8. Цільова аудиторія: учні школи.

9. Термін реалізації проєкту: педагогічний проект реалізується протягом 5 років, з 2015 року  по теперішній час.

Реалізація даного проєкту здійснюється через наступні принципи:

  •   Принцип творчої діяльності, самодіяльності та самостійності.
  •   Принцип демократизації.
  •   Принцип гуманізації взаємин педагога і учня.
  •   Принцип міцності засвоєння знань, умінь і навичок шляхом формування в учнів ключових компетентностей.

Модулі  проєкту:

Досягнення ситуації успіху здійснювалось завдяки ряду заходів, спрямованих на всебічний розвиток особистості учня та здатність реалізувати власні вміння навички у практичній діяльності через напрями:

  1.                Формування ключових компетентностей на уроках природничо – математичного циклу;
  2.                Науково – дослідна діяльність учнів;
  3.                Проектна діяльність учнів;
  4.                Роботу гуртків природничого спрямування.
  5.                Екологічно – натуралістична  діяльність природничо – математичного об’єднання.
  6.                Формування здоров’язберігаючої компетентності.

Кредо вчителів природничо-математичного циклу: "Кожен має дар –  потребує його реалізації!  Любити дитину такою, якою вона є, вірити в дитину, в її можливості".


Матеріально – технічна підтримка проекту:

Для реалізації проекту у школі є  необхідне матеріально – технічне  забезпечення:

- шкільна бібліотека з бібліотечним фондом підручників, художньої та довідкової літератури;

  •         Комп’ютерний клас  з мультимедійним оснащенням, де вчителі працюють над проектами, створюють  презентації;

- Музей квітів;


Навчальні кабінети:

                        

 

           

     


Головною метою української системи освіти є створення прийнятних умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, формування покоління, яке здатне навчатися впродовж життя. Тому реформування освіти, яке відбувається в Україні, потребує перш за все нового вчителя, який  буде реагувати на зміни та новітні процеси, які відбуваються в державі. Я та мої колеги розуміємо, що якість освіти залежить від самого педагога, від його особистісного потенціалу, від його загальної та професійної культури, без яких неможливе розв’язання наявних проблем навчання і виховання відповідно до нових освітніх парадигм.

Саме в цьому напрямі реалізує свої зусилля природничо – математичне об’єднання вчителів Перчунівського ЗЗСО І – ІІІ ступенів, спрямовуючи свою діяльність на оновлення змісту освіти, розробку і апробацію нових педагогічних технологій, методів і форм навчання і виховання, поєднання освітнього процесу з науково-методичною та дослідницько-експериментальною роботою, використовуючи традиційні та інноваційні технології навчання.

Керівником шкільного методоб’єднання вчителів природничо-математичного циклу є вчитель біології Непота О.Д., вчитель вищої категорії. До складу ШМО вчителів природничо – математичного циклу входить 7 учителів:

1.Калашнік О.В., вчитель математики.

2. Калашнік С.П., вчитель фізики.

3. Граненко С.А., вчитель трудового навчання та основ здоров’я.

4. Наумов О. М., вчитель географії.

5. Ратуш А. М., вчитель математики.

6.Непота О.Д, вчитель біології та хімії.

7. Лопушняк Н.О., вчитель інформатики.

«Допоможемо дітям стати щасливими та успішними» - таку місію визначили педагоги нашої школи.  Сучасна сільська школа, як соціально-педагогічно система, покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості й сучасним вимогам суспільства. Щоб гідно жити, особистість повинна бути компетентною в різних сферах діяльності. Вплив школи допомагає дитині осмислити життєві завдання, побачити нові задачі та проблеми і навчитися їх вирішувати, орієнтуватись на перспективу та успіх. Діти, які запрограмовані на неуспіх – це невтішне майбутнє для всього суспільства, всієї держави.

             Виходячи з цього освітній процес і всю систему роботи в школі намагаємося реалізовувати так, щоб успіх став життєвим пріоритетом, як учня так і вчителя. Тому даний проект направлений на створення в школі такого середовища, яке буде здатне забезпечити компетентне ставлення учня до свого життя, виховання дітей в дусі загальнолюдських цінностей. Систему функціонування успішної особистості вчителі природничо – математичного циклу реалізують через особисто орієнтований підхід до дитини, діяльнісний підхід та компетентнісний підхід. Використовуємо  такі педагогічні технології як проблемне навчання, дискусійне навчання, навчання у співробітництві .Саме використання цих технологій допомагають нам  створити навчальне середовище для успішного  розвитку  особистості учня.

   Сучасному суспільству потрібна творча й активна особистість, здатна проектувати власне майбутнє життя, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Розв'язання зазначеної проблеми вимагає якісно нового підходу до виховання та навчання молоді–орієнтація освітнього процесу на розвиток творчих здібностей особистості. В Державному стандарті базової та повної загальної освіти є освітні галузі завдання яких є завданнями нашого МО. Щоб знайти своє місце у житті, бути успішним, активно засвоювати життєві і соціальні ролі, сучасний випускник має володіти такими якостями та вміннями: бути гнучким і мобільним, швидко адаптуватися до змінення життєвих ситуацій, використовувати знання для розв'язання життєвих проблем, планувати стратегію власного життя; бути комунікабельним. Тому важливою і актуальною проблемою сучасної школи має бути формування в учнів життєвих або ключових компентностей.

Кожен навчальний предмет природничо – математичного циклу вносить свій вклад у формування ключових компетентностей.


1.Формування ключових компетентностей на уроках природничо-математичного циклу.

Застосування групових технологій навчання на уроках природничого циклу продемонстрували, що, використання технологій як таких  забезпечують можливість досягнення ефективного результату в розвитку особистісних якостей школярів в процесі засвоєння знань, умінь та навичок, результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Вчителі природничо-математичного об’єднання застосовують  на своїх уроках ІКТ, що сприяють опануванню учнями системи математичних знань, навичок і вмінь, необхідних у повсякденному житті та майбутній трудовій діяльності, розкриття ролі та можливостей математики у пізнанні та описанні реальних процесів і явищ дійсності, сприянню професійній орієнтації і створенню умов для індивідуальної і колективної роботи з комп’ютерними технологіями під час вивчення предмету.

  DSC01828.JPG

 

Від соціальних мереж – до онлайн-банкінгу: сьогодні Інтернет проник у наше життя і діяльність. Окрім комп’ютерів та ноутбуків, ми підключаємо до Інтернету все – мобільні телефони, планшети, холодильники, телевізори й багато інших портативних пристроїв. Саме тому дуже важливо знати якомога більше про безпеку у Всесвітній мережі. Олександр Васильович  навчає учнів віднайти правильні способи захисту нашого приватного життя, коли ми перебуваємо онлайн.

Педагогічний досвід показує, що оптимально та вдало обрані прийоми, форми та засоби навчання сприяють: розв’язуванню практично орієнтованих завдань; аналізу життєвих ситуацій; використанню наочності; проведенню експерименту ужиткового спрямування; проведенню учнівського дослідження; виконанню проектів, розв’язуванню проблемних завдань, застосуванню технології розвитку образного мислення тощо. Незаперечним є те, що сам вчитель, як мінімум, має володіти тими компетенціями, яких навчає дітей. Базова компетентність вчителя полягає в умінні організувати заняття, створити невимушене доброзичливе, розвивальне середовище, в якому стає реальною можливість досягнення освітніх результатів учня, сформульованих як ключові компетенції. Вчителю важливо вміти організувати навчання так, щоб воно стимулювало інтерес, бажання разом думати і дискутувати, ставити оригінальні питання та оцінювати нестандартні ситуації, проявляти незалежне креативне мислення, формулювати ідеї, висловлювати різноманітні точки зору. Важливо, щоб це мотивувало учнів до нових, на сходинку вищих здобутків та інтелектуального зростання. Тому ми на своїх уроках намагаємося налаштувати учнів  на пошук та закріплення позитивної динаміки на шляху до формування компетентності учнів.image (4).jpg Наприклад, на уроках біології кожне завдання з використанням мікроскопа діти зустрічають із захопленням, цікавістю. Виявляється, дуже цікаво побачити в збільшеному вигляді і клітини, і людську волосину, і жилки листка, і спори папороті, і цвілевий  гриб мукор. За допомогою світлового  мікроскопа відбувається занурення в таємничий і захоплюючий світ де можна взнати багато нового і цікавого. Діти, завдяки мікроскопу, краще розуміють, що все живе так крихке і тому треба відноситися дуже дбайливо до всього, що тебе оточує. Світловий  мікроскоп - це міст між реальним звичайним світом і мікросвітом, який загадковий, незвичайний і тому спричиняє здивування. А все дивне сильно привертає увагу, впливає на розум дитини, розвиває творчий потенціал, любов до предмета, цікавість  до навколишнього світу.

Серед ключових компетентностей, що формуються при вивченні географії можна зазначити наступні: інтелектуальну, інформаційну, мовленнєву, соціальну, комунікативну, загальнокультурну та компетентність саморозвитку. Вони спрямовані на формування в учнів просторового уявлення про земну поверхню, розміщення природних ресурсів, населення  та господарства, розвиток умінь усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекономічних подіях у державі та світі. Формуючи інформаційну компетентність – Олег Михайлович використовує  завдання, пов’язані з аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків; стимулює роботу з різними джерелами інформації (підручник, довідники, карти, наукові журнали, мережа Інтернет); консультує учнів як працювати з підручником, картою, легендою, нагадує плани характеристик географічних об’єктів; формує вміння школярів складати плани, схеми, робити висновки та узагальнення; залучаю школярів до краєзнавчої роботи, дослідницької та пошукової діяльності; організовує різноманітні екскурсії.

DSC01884.JPG

DSC01885.JPG DSC01882.JPG

Трудове навчання є важливим засобом всебічного розвитку учнів, якщо воно побудовано правильно, з врахуванням вікових та фізіологічних особливостей учнів. Дослідження, проведені лікарями, показали, що чергування практичної роботи в майстернях з аудиторними заняттями в класі підвищує працездатність учнів, завдяки зміни виду діяльності та позитивно впливає на розвиток практичних вмінь та навичок. Під час трудового навчання фізична діяльність учнів поєднується з розумовою, адже учням доводиться розв’язувати цілий ряд творчих завдань, включаючи такі, як конструювання виробів, виготовлення виробів, пиляння, свердління, способи з'єднання деталей. При цьому учні застосовують свої знання з основ наук і технології матеріалів, а також набувають нові знання. Таким чином, трудове навчання супроводжується напруженою розумовою діяльністю, що сприяє розвитку розумових здібностей учнів.

     

 

 

Як навчити дітей орієнтуватись у складних процесах суспільства, які безпосередньо чи опосередковано їх стосуються? Надія Олександрівна дає учням не просто  теоретичні знання з основ економіки, а й показає, як можна їх практично застосувати, навчити розуміти і аналізувати події, що відбуваються в економічному житті, знаходити свої шляхи в розв'язанні економічних проблем тощо.

Для сучасного етапу економічного розвитку нашої країни дуже необхідними стають ініціативні, енергійні, налаштовані на творчий пошук та економічно підготовлені майбутні фахівці. Формування економічних знань повинно забезпечити молодим людям оволодіння певною сукупністю вмінь розумової діяльності. Сюди належить:

  •         вміння оперувати економічними поняттями та визначати ознаки цих понять;
  •         уміння орієнтуватися в питаннях економічного життя країни, пояснювати сутність економічних процесів та явищ;
  •         уміння науково оцінювати суспільно-економічні явища, виявляти їх протиріччя, встановлювати фактори розвитку і застою в господарстві;
  •         вміння аналізувати та узагальнювати економічні процеси, факти та явища економічного життя, характеризувати важливі економічні показники (продуктивність, собівартість тощо);

IMG_6592.jpgНа даному уроці учні повторюють  матеріал, вивчений у першому семестрі,  розвивають  пізнавальну активність, сприяють розвитку уваги, виховується інтерес до інформатики.

 

 

IMG_4641.jpgЩоб підготувати учнів до життя, суспільно-корисної праці, школа повинна особливу увагу звертати на ті питання, з якими можуть зустрічатися її вихованці в житті. В цьому і полягають практичні цілі навчання математики. Кожному учневі доведеться в майбутньому не раз лічити, вимірювати, обчислювати площі, об'єми тощо. Тому вчитель повинен подбати, щоб його учні робили все це впевнено і швидко, вважає Олександр Васильович.

DSC03271.JPGУ період формування особистості школярів необхідно розвивати творчий потенціал дитини, індивідуальні здібності, зосереджувати зусилля на вихованні в учнів упевненості, віри в свої можливості, в позитивні перспективи майбутнього. А формуванню таких рис найкраще сприяє самостійна робота.

 

DSC03135.JPG
Інтегровані уроки є одним із методів розвитку творчих здібностей учнів. Використовуючи  інтегровані уроки ми сприяємо формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці. Ефективність інтегрованих уроків забезпечується за умови володіння вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи. Інтегровані з іншими навчальними предметами уроки інформатики відрізняються від звичайних уроків великою інформативністю і тому вимагають чіткої організації пізнавальної діяльності. Такі уроки повинні бути гранично чіткими, компактними, продуманими на всіх етапах. Інтегровані уроки знижують стомлюваність головного мозку, створюють комфортні умови для дитини як особистості, підвищують успішність навчання.

Це усіляко сприяє розвитку індивідуальних здібностей особистості; уможливлює оволодіння шкільною програмою з фізики учнями, які мають різний рівень навчальних досягнень; реалізує професійне самовизначення; створює необхідну основу для продовження освіти в професійній сфері.

DSC04665.JPG


Як підсумок нашої навчальної діяльності учні беруть участь у шкільних та районних олімпіадах:

2015 рік - районна олімпіада з трудового навчання Граненко Андрій (І місце);

2016 рік – районна олімпіада з біології Новожилова Зоряна (ІІ місце).

2019 рік - районна олімпіада з хімії Сачок Анастасія (ІІІ місце).

 

 

 

 

 


2. Науково – дослідна діяльність учнів.

C:\Users\1\Pictures\img013.jpgНауково-дослідна діяльність - діяльність учнів, пов'язана з вирішенням творчої, дослідницької задачі з заздалегідь невідомим рішенням, і передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері, постановку проблеми, вивчення теорії, присвяченій даній проблематиці, підбір методик дослідження та практичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, науковий коментар, власні висновки.

SDC13396.JPG Учні нашої школи  щороку беруть активну участь в написанні науково – дослідних робіт в Малу академію наук. Зокрема, в 2019 році учениця 10 класу Непота Анастасія  зайняла  І місце в районному етапі даного конкурсу. Тема роботи: «ВИГОТОВЛЕННЯ КОРИСНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ШТУЧНО КУЛЬТИВОВАНИХ ГРИБІВ»

51895221_952491134950196_4254297958616399872_n.jpg


 

ПЕРЧУНІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ

ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

ВИГОТОВЛЕННЯ КОРИСНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ШТУЧНО КУЛЬТИВОВАНИХ ГРИБІВ

РОБОТУ ВИКОНАЛА :

НЕПОТА АНАСТАСІЯ ВІКТОРІВНА

УЧЕНИЦЯ 9 КЛАСУ

ПЕРЧУНІВСЬКОГО ЗЗСО  І- ІІІ СТУПЕНІВ

КЕРІВНИК:

НЕПОТА ОКСАНА ДМИТРІВНА

ВЧИТЕЛЬ БІОЛОГІЇ ТА ХІМІЇ

ПЕРЧУНІВСЬКОЇ ЗЗСО І- ІІІ СТУПЕНІВ

 

2019

IMG_4656.jpg

                                                                                                                    

 

ПЕРЧУНІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ

ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

ЗБРОЯ ПЕРЕМОГИ

У ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

РОБОТУ ВИКОНАВ :

ГОМЕНЮК ДМИТРО

УЧЕНЬ 11 КЛАСУ

ПЕРЧУНІВСЬКОЇ ЗШ  І- ІІІ СТУПЕНІВ

КЕРІВНИК:

КАЛАШНІК ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

ВЧИТЕЛЬ МАТЕМАТИКИ

ПЕРЧУНІВСЬКОЇ ЗШ  І- ІІІ СТУПЕНІВ

 

 

 

 

 

 

Перчунове  2016

ПЕРЧУНІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ

ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОГОДИ ЗА НАРОДНИМИ

ТА ПРИРОДНИМИ ПРИКМЕТАМИ

РОБОТУ ВИКОНАЛА :

АРАБОВА КАТЕРИНА

УЧЕНИЦЯ 9 КЛАСУ

ПЕРЧУНІВСЬКОЇ ЗШ  І- ІІІ СТУПЕНІВ

КЕРІВНИК:

КАЛАШНІК СВІТЛАНА ПЕТРІВНА

ВЧИТЕЛЬ ФІЗИКИ

ПЕРЧУНІВСЬКОЇ ЗШ  І- ІІІ СТУПЕНІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЧУНОВО – 2015

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комунальний заклад «Кіровоградський обласний центр еколого- натуралістичної творчості учнівської молоді» упродовж останніх років  проводить обласний конкурс «Вчимося досліджувати  та охороняти природу». Мета проведення  обласного конкурсу – привернення уваги шкільної молоді до сучасних екологічних проблем та залучення їх до безпосередньої практичної діяльності. Завданнями даного конкурсу є оволодіння основами екологічних і природоохоронних знань. Виховання бережливого ставлення до навколишнього середовища, збереження і збагачення ресурсів живої і неживої природи і для нашого природничого медодоб’єднання стало  одним із головних завдань виховання  учнів. Тому ми щороку беремо участь в даному конкурсі проектів.  У 2018 році  проект Непоти Анастасії на тему: «Рівень забруднення річки Корабельної на території села Перчунове» зайняв ІІ місце та  був виданий департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації Комунальний заклад «Кіровоградський обласний центр еколого – натуралістичної  творчості учнівської молоді»  у збірці проектів.

              

 

Активне впровадження в навчально – виховний процес дослідницько – пошукової діяльності на уроках хімії дає значні можливості для творчого розвитку учнів та підняття освітнього рівня. Сучасна школа вимагає творчого підходу до викладання шкільного курсу хімії, що створило б якісні передумови для підвищення зацікавленості учнів матеріалом. Це той шкільний курс, у якому існують реальні можливості залучити учнів до дослідницької роботи, розвинути їх творчі здібності.


Обласний конкурс: «Українська паляниця». Керівник Непота О.Д. ІІ місце у 2018 році та ІІІ місце у 2019 році.

70621530_940650286312730_3829408431844884480_n.jpgSDC13141.JPG

C:\Users\1\Pictures\img015.jpgДипломами  нагороджено учнівський колектив Перчунівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів за зайняте ІІ та  ІІІ місце в обласному фестивалі «Українська паляниця»

Фестиваль «Українська паляниця» проводиться з метою формування шанобливого ставлення до хліба та пов’язаних з ним народних традицій.

Програма фестивалю включала виставку хлібних виробів та конкурсні виступи учнівських колективів.

 


3.Проєктна діяльність учнів.

                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учениця 9 класу Алєксєєва Анастасія під час проведення досліду з фізики з теми «Електричний струм».

Для формування ключових компетентностей учнів Світлана Петрівна застосовує STEM-освіту. Ефективним способом реалізації STEM-освіти є проектна діяльність учнів. Виконання навчальних проектів передбачає дослідницьку діяльність учнів із декількох предметів, спрямовану на самостійне отримання результатів під керівництвом вчителя. Відносна незалежність шкільних предметів, їх слабкий взаємозв’язок перешкоджають формуванню цілісного сприйняття світу. Засобом для вирішення даного протиріччя є міжпредметна інтеграція в освіті, метою якої є формування в учнів системності знань. Ми з учнями виконували дослідницькі проекти, навчальні проекти для оволодіння певними навичками.

Сис Ірина,учениця 9 класу підготувала проект з фізики на тему: «Світ теплових явищ»

 Проектна діяльність як засіб реалізації STEM-освіти у вивченні природничих наук дозволяє інтегрувати знання учнів з різних природничих предметів, застосовуючи їх у повсякденному житті. Як приклад розглянемо STEM-ART проект «Овочі допомагають вивчати природничі науки», в якому здійснюється інтеграція фізики, хімії, біології. Крім того, проект пов'язаний з історією, кулінарією, мистецтвом. Учні навчаються  шукати, збирати, опрацьовувати дані, користуючись різними джерелами, і представляти здобутки засобами ІКТ. Проект «Овочі допомагають вивчати природничі науки» розрахований на учнів 8-9 класів. Мета проекту: формувати в учнів пізнавальний інтерес до вивчення природничих дисциплін, виховувати вміння отримувати та аналізувати інформацію, розвивати інтерес до STEM-предметів. Розвивати вміння застосовувати отриманні знання та навички у повсякденному житті.

Групи:

  1.                 Група біологів – вивчає біологічні характеристики картоплі
  2.                 Група хіміків – вивчає та досліджує наявність крохмалю в картоплі та його вплив на властивості картоплі.
  3.                 Група фізиків – згадує поняття постійного струму, густини та проводить досліди: «Примхлива картопля», «Картопля – джерело струму», «Квашений огірок – джерело струму», «Яблуко – джерело струму».
  4.                 Група мистецтвознавців – досліджує картоплю у світовому мистецтві.
  5.                 Група кулінарів – вивчає використання картоплі у нашому раціоні та приготування різних страви професійної діяльності завдань та питань.

C:\Users\1\Desktop\20200121_120727.jpg

 

Працює група фізиків. Учні  згадують  поняття постійного струму, густини та проводять досліди: «Примхлива картопля», «Картопля – джерело струму»

 

Урок фізики. Тема: «Робота і потужність електричного струму»

Учень, який розв’язує навчальну задачу самостійно, виходить з-під настирливого нагляду, контролю вчителя, що звичайно сковує ініціативу, свободу мислення, уяву, посилює страх перед помилкою. Ця обставина має колосальне значення в процесах становлення особистості, бо тільки в атмосфері свободи можливе творче мислення.  На уроці фізики в 8 класі «Робота і потужність електричного струму» вчитель Калашнік С.П. активізувала пізнавальну діяльність учнів дидактичними іграми. Позитивний результат у навчанні дає самостійна підготовка учнів до нетрадиційного уроку, де кожен учень досліджує і вивчає певний заданий матеріал, дослід.  Керівником гри є учитель. Світлана Петрівна заздалегідь  планує урок, враховуючи всі вимоги і потреби даного уроку, коректує проходження уроку, якщо це необхідно. Одним із важливих форм підготовки до нетрадиційного уроку є психологічна підготовка учнів до гри. Світлана Петрівна  завчасно повідомляє учнів про проведення гри, що стимулює учнів до участі в ній, викликає пізнавальний інтерес. Учень задумується про те, що він може зробити на такому уроці, щоб досягти успіху. Проведення дидактичних ігор полягає в залученні учнів до активної пошукової та творчої діяльності, де є змога мобілізуватися творчо, показати наполегливість у досягненні поставленої дидактичної мети.

 

Аліна Миколаївна застосовує на своїх уроках математики метод проекту.

 

 

Особливої уваги потребує завершальний етап проектної діяльності – захист проекту. Він здійснюється у формі: виставки виробів; невеликих виступів з розповіддю про роботу над своїм проектом; творчого звіту; добірки інформаційних повідомлень; проведення дослідів; складання усних та письмових есе, презентацій.

 

 

 

До цього Аліна Миколаївна  підводить учнів за допомогою запитань. Учні відчувають  потребу у корисності своєї праці.

,,Дуже важливо, щоб мислення учнів ґрунтувалось на дослідженні, пошуках…” В.О. Сухомлинський .


4.Робота гуртків природничого спрямування.

Важливе місце у роботі вчителя  займає позакласна робота з предмета. Однією із форм є предметні тижні, місячник природничих наук, які в цьому навчальному році пройшли організовано з різними за формами заходами. Також з метою підвищення інтересу до вивчення природничих наук, розвитку творчих та інтелектуальних здібностей, вміння працювати в команді на базі нашої школи діють гуртки природничого спрямування: «Світ рослин», «Умілі руки», «Меридіан». Гуртки - це можливість спробувати себе в самих різних видах діяльності. І чим більше гуртків в шкільні роки відвідувала дитина, тим легше їй буде згодом обрати професію. Психологи відзначають, що у сучасних дітей часто бувають проблеми з профорієнтацією. У тому числі і тому, що вони погано уявляють собі, чим взагалі можна займатися і що їй подобається. Зрозуміти це і допомагають різноманітні творчі, екологічні та спортивні гуртки.

 Вихованці гуртка «Світ рослин» у 2019 році  прийняли участь у обласному фестивалі «Світ рослин», де зайняли ІІ місце в номінації «Представлення регіональних обрядів, пов’язаних з природою». Керівник гуртка Непота О.Д.

Вихованці гуртка «Світ рослин» у 2019 році  прийняли участь у обласному фестивалі «Світ рослин», де зайняли ІІ місце в номінації «Представлення регіональних обрядів, пов’язаних з природою». Керівник гуртка Непота О.Д.

C:\Users\1\Pictures\img014.jpg

Головною метою гуртка «Світ рослин» є: розширення і поглиблення знань учнів з біології і екології, вдосконалення трудового, екологічного і естетичного виховання, ознайомлення з методами наукових досліджень, розвиток здатності особистості до дослідницької діяльності, сприяння свідомому вибору професії.

Виходячи з даної мети, програмою передбачено вирішення таких завдань:

  •         прищеплення бережливого ставлення до природи, а також усвідомлення необхід­ності активної природоохоронної діяльності;
  •         формування наукового світогляду, а також загальнолюдських духовних ціннос­тей, естетичне, патріотичне, трудове і екологічне виховання та ін.;
  •         створення оптимальних умов для самореалізації талановитих учнів та забезпе­чення розвитку їх творчих здібностей;
  •         підготовка гуртківців до участі в учнівських науково-практичних конференціях. виставках, конкурсах, святах квітів.
  •         вміле використання одного із важливих стимулів пізнавальної і творчої активності вихованців через безпосередню їх участь у Всеукраїнських, обласних і районних конкурсах, конференціях, олімпіадах, виставках тощо;
  •         обов’язкова участь у Всеукраїнських масових заходах (екологічні ігри, симпозіуми, конгреси, вікторини, тематичні вечори, диспути тощо);
  •         виконання практичних робіт учнями мають бути обов’язково диференційованими, творчими, що в значній мірі викликатиме в них потяг до самостійної, пізнавальної діяльності до проведення серйозної дослідницької роботи, під час яких відбувається інформаційний обмін, що в значній мірі сприятиме розвитку особистості учня.

У процесі занять керівник гуртка Непота О.Д  знайомить учнів з найбільш поширеними видами квітково-декоративних рослин, з квітковими і декоративними рослинами, які використовуються для зовнішнього і внутрішнього озеленення школи.


5.Екологічно-натуралістична діяльність природничо-математичного об’єднання.

Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Завдання екологічного виховання полягає у формуванні екологічних знань, вихованні любові до природи, прагненні берегти, примножувати її, формуванні вмінь і навичок діяльності в природі. Саме з цією метою проводимо екологічні уроки, вікторини, брейн – ринги. Проводимо практичні заняття на природі, де навчаємо дітей любити та поважати світ, який нас оточує. У нашій школі була створена галерея кімнатних рослин, де проводяться уроки, позакласні заходи, гуртки.

D:\Музей квітів\Фото музей\DSC03298.JPG

Створюючи  галерею, ми, вчителі, керувалися метою збагачення і розширення знань учнів про природу, красу рослинного світу, формування у підростаючого покоління навичок кімнатного квітникарства, вміння доглядати за кімнатними рослинами, підвищення інтересу до пошукової, краєзнавчої, дослідницької роботи, проведення еколого – натуралістичних заходів. На своїх уроках вчителі мають прекрасну нагоду використовувати матеріали галереї у навчально-виховному процесі, що значною мірою покращує нашу роботу. За допомогою нашої галереї учні краще пізнають закони природи, взаємозв’язок її окремих компонентів, розширюють світогляд та знання, уяву про життя кімнатних рослин. Галерея кімнатних рослин  стала свого роду лабораторією, працюючи в якій, діти вчаться розуміти і спостерігати за життям рослин, любити їх, прикрашати ними класні кімнати, шкільні коридори, вестибюль школи, а головне – доглядати за ними і керувати процесами їхньої життєдіяльності. У сучасних умовах розвитку суспільного життя і загрози екологічної кризи надзвичайно важливим є набуття учнями екологічної компетентності, адже від рівня сформованості у них вказаної компетентності в найближчому майбутньому буде залежати стан довкілля. При цьому головна роль у процесі набуття учнями екологічної компетентності належить саме школі, адже саме в цей віковий період відбувається становлення основ екологічної компетентності й екологічної культури, цілісного світогляду, що є складовими інтелектуальної сфери дитини. Діти набувають уміння аргументувати свої судження, доводити істинність чи помилковість окремих положень, робити висновки й узагальнення, розвивається критичність мислення. Усе це впливає на становлення особистості дитини, вироблення свого власного стилю поведінки у взаємовідносинах з природою.
image (1).jpg 


 

P1000996.JPG P1000993.JPG

 

P1010001.JPGimage (3).jpg

 

Часто учителі природничого циклу проводять уроки на природі.

Спостерігаючи за учнями під час проведення уроків на природі, ми звернули увагу на враження дітей. Вони виявляли своє захоплення природою, ділились між собою новими відкриттями, вчились помічати такі дрібниці, на які раніше не звертали увагу: порівняли пожовклий листок із його сусідом, але ще зеленим, після уроків запам’ятали запах повітря та порівняли його із ранковим, їх вразила швидкість руху мурашок. Однозначно такі захоплення та враження підтвердили й висновки В. Сухомлинського «Серед природи, багатої на живі образи, легше думається, краще фантазується, швидше добираються слова з найтоншими відтінками» . Його погляди тісно переплітаються із сьогоденням, бо йдеться про відповідальність за формування духовно зрілої, високоморальної, гармонійної, життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої особистості.

У своїх задумах (у грі, в процесі продуктивної діяльності) діти часто відображають те, що спостерігали у природі, використовуючи природний матеріал. Як казав Василь Сухомлинський, у природі закладені в доступній для дитини формі прості й водночас дуже складні речі, предмети, факти, явища, залежності, закономірності, інформацію про які нічим не можна замінити, бо інформація про ці речі, предмети є тим світом, в який входить сама дитина, а в цьому світі – першоджерело її уявлень, думок, узагальнень, суджень . На практиці Оксана Дмитрівна пропонувала учням зобразити те, що відчули, побачили, почули. Пропонувала лягти на траву та заплющити очі або навпаки відкрити очі та закрити вуха.

Важливе значення має безпосереднє спілкування з природою під час проведення спостережень, екскурсій, прогулянок, уроків мислення в природі. Діти  мають засвоїти, що під час прогулянок, екскурсій, походів не можна голосно розмовляти, рвати квіти, ламати гілки дерев і кущів, руйнувати пташині гнізда, мурашники, забруднювати навколишнє середовище. Такі уроки розраховані на отримання дітьми емоційно образної інформації про оточуючий світ, де учень ступає на шлях свободи пізнання, дослідного учіння. Об’єкти спостереження для дітей — загадка, таємниця, яку так хочеться розгадати, відкрити, зазирнути у незвідане. Найбільше задоволення школярам приносить творча робота, тому у діяльність школярів необхідно включати елементи дослідництва. Все це навчає дітей бути небайдужими до природи, розвиває емоційний внутрішній світ, формує екологічну поведінку й етику, розвиває творчі здібності, а творча діяльність — одна з умов утвердження моральної гідності.

Робота на шкільній навчально-дослідній ділянці сприяє закріпленню теоретичних знань учнів, формуванню в них умінь та навичок вирощувати рослини, розвитку пізнавальних інтересів, трудовому, екологічному вихованню.  Для розвитку вольових якостей, загальних та спеціальних здібностей, вміння сконцентрувати зусилля, наполегливості, креативності були проведені різноманітні конкурси та змагання. Вчителі Калашнік О.В., Калашнік С.П., Непота О.Д.  організували роботу по залученню учнів до участі в конкурсах: математичного «Кенгуру»  взяли участь 12 учнів, фізичного «Колосок», «Бобер» та природничого «Геліантус», де отримали добрі результати.

IMG_3713.jpg

IMG_4610.jpg

C:\Users\1\Pictures\img011.jpg C:\Users\1\Pictures\img012.jpg

  Екскурсія - це специфічне навчально-виховне заняття, перенесене у відповідності з певною освітній або виховною метою на підприємство, в музей,  виставку, у полі, на ферму і т.п. Як і урок, вона передбачає особливу організацію взаємодії педагога і учнів. На екскурсії поряд із спостереженнями учнів використовуються розповідь, бесіда, демонстрація та інші методи.

DSC02065.JPG

SDC12913.JPG

 

image (7).jpg

E:\Photo\Природа\Бам\IMG_0206.jpg E:\Photo\Гурток Світ рослин\SDC13016.JPG

 

21730947_500395677004862_6880222848676612890_n.jpg SDC13088.JPG

 

 

 

 

 

  1.                 Формування здоров’язберігаючої компетентності учнів.

 

DSC00643.JPG
Також проводилася робота по збереженню здоров’я учнів.

Зокрема, вчитель Граненко С. А. разом з вчителем біології Непотою О. Д. провели відкриту класну годину на тему: «Зроби свій вибір на користь здоров’я.». «Вчимося жити разом», «Кинь палити уже сьогодні». 

 

IMG_9642.JPG

 

20181108_135940.jpg20181108_134644.jpg

 

Мета даного заходу було сформувати в учнів необхідні знання, вміння та навички здорового способу життя, навчити їх використовувати отримані знання в повсякденному житті. а це, по суті, і є однією із ключових життєвих компетентностей.

 

 

Формування здоров'язбережувальної компетентності Оксана Дмитрівна  реалізовує  при вивченні курсів біології рослин та тварин, біології людини. На даному семінарі  дізнаються про організми, що паразитують в тілі людини – гельмінти, гриби, віруси і бактерії, а також шляхи їх проникнення в організм. Це спонукає учнів уважніше ставитись до свого здоров'я.

Учні нашої школи приймають участь  у районних  та обласних конкурсах малюнків валеологічного спрямування. Зокрема це такі конкурси як «Молодь обирає здоров’я», «Ми обираємо життя без наркотиків».

C:\Users\1\Desktop\img010.jpg

 


Аналіз результатів.

Підведення підсумків, аналіз, висновки.

За час роботи над проектом було реалізовано велику кількість запланованих та спроектованих завдань, розкрито творчий потенціал кожного учасника навчального процесу на уроках та в позаурочний час. Різнопланова діяльність спонукала усіх учасників проекту до творчої співпраці, розвитку потенціалу кожної дитини та головне – створення ситуації успіху. Природничо – математичне об’єднання вчителів формує у дітей ключові компетентності та намагається  виховати справжнього випускника сучасної школи – інноватора, патріота, справжню  успішну особистість .

 

Яке ж уявлення про успіх у сучасної дитини ? З метою отримання відповіді на це та інші питання  ми здійснили анкетування учнів  школи.(Додаток 1)

Основні завдання дослідження

Ø Визначити життєві орієнтири учнів .

Ø Визначити уявлення дітей про успіх.

Ø Дослідити думки учнів щодо можливого успішного розвитку в Україні.

Ø Визначити здатність дітей до рефлексії.

Загалом було опитано 32 учня.

Аналіз відповідей на запитання щодо суті успіху ( Додаток № 2 )   дає

змогу стверджувати, що більшість учнів віддає перевагу цінностям особистого життя

 ( «щаслива сім’я»  – 94 % , «справжнє кохання»  – 75 %, «здоров’я» -  88 % опитуваних ).  44 % учнів зазначили, що обов’язковими ознаками життєвого успіху є блискуча кар’єра, а 50 % - можливість розвивати й реалізувати свої здібності. Інші показники виглядають так :

Матеріальний статок

4 %

Щаслива випадковість

6 %

Визнання оточенням того, що ваша діяльність є важливою, корисною

6 %

Наявність нагород

6 %

Виховання власних дітей, як вважаю за потрібне

19 %

Авторитет у колі друзів

12 %

Безкорисливе служіння народу

19 %

 

Відповіді на друге питання висвітлюють уявлення дітей про шляхи досягнення успіху ( Додаток № 4 ). Тут учні вказують передусім на значення

 цілеспрямованості й наполегливості (81 %),  усвідомлюють необхідність оволодіння

загальноосвітніми знаннями (69 %), а також визнають, що шлях до успіху – в реалізації їхніх здібностей – 69 %. І нарешті 50 % опитаних зазначили, що слід навчитися долати психологічні проблеми, уміти впливати на самого себе.

Щодо третього питання анкети «Чи можу я досягти життєвого  успіху в Україні?» ( Додаток № 5 ) результати такі:

Так – 76 %.

Ні – 12 %

Вагаюсь відповісти – 12 %

Аналізуючи відповіді на запитання щодо особистих рис та якостей, що заважають досягненню успіху (Додаток № 6), складно оцінити об’єктивність дітей. Але, зважаючи на це, що майже всі (99 %) заявила хоча б про один з особистих недоліків, можна зробити висновок  про здатність учнів до рефлексії, до самокритики.

Отже, виходячи з результатів дослідження, у роботі зі школярами нами окреслені такі орієнтири:

Ø дати учням чітке поняття про успіх ;

Ø навчити бачити свої успіхи й радіти їм, пишатися ними ;

Ø довести необхідність самореалізації своїх здібностей.

Діяльність педагога та учнів відповідно до поставлених завдань щодо формування успішної особистості школяра передбачає результати:

1.учні зорієнтовані на життєвий успіх;

2.підвищується рівень активності дітей;

3.створено невимушену, доброзичливу атмосферу в учнівському колективі;

4.розвивається здатність учнів до самокритики, підвищується самооцінка;

5.діти приділяють значну увагу вихованню в собі вольових рис.

Усвідомлена орієнтація на успіх підтримує школяра й після закінчення навчального закладу. Отже, ефект від роботи тривалий, а діяльність у межах реалізації цього напрямку роботи дає можливість виховати молоду людину зі сталою життєвою позицією та орієнтацією на життєвий успіх, тобто успішну людину в усіх її проявах.

1

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, Інші матеріали
Додано
21 квітня 2023
Переглядів
2202
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку