Проєкт "Німецькі слова у посвсякденному житті"

Про матеріал
Дослідження в 6 класі на тему "Німецькі слова в українській мові" Вивчати німецьку мову складно через вимову деяких складних слів,але деякі слова нам зрозумілі і знайомі без словника.Стало цікаво,чому в українській мові так багато німецьких слів.
Перегляд файлу

Вивчати німецьку мову  нелегко  через вимову деяких складних слів,але деякі німецькі слова є для нас зрозумілими і знайомими. Інколи, навіть не потрібен словник. Наприклад: der Motor, der Zirkel,das Butterbrot, derRucksack, das Zifferblatt.

Стало цікаво, чому в німецькій мові так багато «наших» слів. Вірніше сказати, чому в українській мові так багато німецьких слів. Метою нашого дослідження є виявити німецькі слова та слова німецького походження в українській мові та підвищити інтерес серед школярів до вивчення німецької мови.

Через інтернет джерела ми з’ясували, що багато німецьких слів прийшли в нашу мову  через польську, литовську під час приєднання українських земель до Великого князівства Литовського, а згодом і до Польщі, але основним джерелом німецької лексики була російська мова. В кінці XVII- на початку  XVIII століття під час посилення економічних та культурних зв’язків Росії та Німеччини відбулося запозичення цієї лексики.

Коли в рідній мові зустрічаємо такі слова як «абзац», «масштаб», «ландшафт», «курорт», «вундеркінд», «циферблат», то ще можна здогадатися, що ці слова запозичені з німецької мови. Але ми з’ясували, що існує дуже багато слів, які виявляються словами німецького походження. При чому в українському корінні яких ми раніше навіть не сумнівалися. Ось, наприклад, слово «келих». Кожен з впевненістю скаже, що це українське слово. А ні. Слово «келих» пішло від німецького «der Kelch»-кубок,чаша.

Ми були здивовані,але в український мові зустрічається дуже багато слів, які прийшли з німецької мови. В сучасній українській мові налічують від 1000 до 1500 запозичених слів з німецької мови. Їх можно зустріти переважно в таких галузях життя та діяльності як будівництво, військова справа, господарство, побут тощо. Отже, базовий словниковий запас німецької мови є у кожного українця, тому проблеми із вивченням мови великих Гьоте, Гейне, Шиллер.

 

1.Тема та мета роботи

Тема роботи-дослідження німецьких запозичень в українській мові.

Мета роботи-виявити ознаки слів німецького походження в українській мові;виявити причини запозичень слів німецької мови;підвищити інтерес до вивчення німецької мови.

Задачі:

- ознайомитись з джерелами по темі;

- проаналізувати отриману інформацію;

- оформити результати дослідження.

 

                                 2.Вступ

Вивчати німецьку мову не легко через вимову деяких складник слів.Але інколи, коли ми читаємо не зовсім зрозумілий текст німецькою мовою, зустрічаємо знайомі слова. Наприклад:der Motor,der Halstuch,der Schlag-baum,das Butterbrot,das Problem,der Zirkel,ми одразу ж розуміємо про іде мова.Чому ж так трапляється? Чому в німецькій мові так багато “наших” слів?Чи правильніше сказати, чому в українській мові так багато германізмів?

Германізм-слово,його окреме значення, вислів тощо,запозичені з   німецької мови або перекладені чи утворені за її зразком.

 

 

 

 

              3.Шляхи проникнення германізмів

 Протягом тривалого часу українська мова взаємодіяла з різними іноземними мовами, вбираючи в себе іншомовні слова. Багато німецьких слів засвоювались через польську, литовську мови. Адже більшість земель України були приєднані до Великого князівства Литовського, а згодом і до Польщі. А в 70-х рр. 18 століття майже всі західноукраїнські землі опинилися під владою Австро-Угорщини. Але основним джерелом була російська мова. В кінці 17 ст. на початку  18 ст. , під час посилення економічних та культурних зв’язків Росії та Німеччини, завдяки реформам Петра І, відбулося запозичення німецької лексики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    4.Причини мовних запозичень

Деякі слова були запозичені без будь-яких граматичних, морфологічних чи фонетичних змін, лише в графічному оформленні вони змінені відповідно до графічних особливостей української мови.

Це, наприклад, такі слова з нашого щоденного вжитку, як вундеркінд, бухгалтер, ландшафт, рюкзак, шлагбаум, абзац, курорт, циферблат, полтергейст, айсберг, бутерброд. шніцель.

    Причини мовних запозичень

- для позначення нової реалії, нового предмета, поняття, чи явища, що з'явилось у суспільстві;

- для позначення явищ, які раніше були присутні в суспільстві, але не мали відповідного позначення;

- запозичене слово є більш зручним для позначення того, що до певного часу називали словосполученням;

- запозичення нових слів спричинене впливом іншомовної культури або продиктовано популярністю вживання іншомовних слів. 

 

 

 

 

 

 

 

 

  5.Характерні ознаки слів німецького походження

У різні історичні періоди слова запозичувались усним чи писемним шляхом. З плином часу багато слів втратили характерні ознаки своєї первісної мови і стали сприйматись як повністю українські слова. Німецькі слова можна розпізнати за фонетично-граматичним оформленням, не властиве словам української мови. Зокрема, у словах німецького походження специфічними особливими рисами є поєднання приголосних звуків: шахта, кран, крейда, цегла, фарба,

Характерні ознаки слів німецького походження

- звукосполучення шт на початку слова – штраф, штамп, штемпель;

- звук ц на початку слова – центнер, цех;

- наявність буквосполучення «ей» у середині слова – капельмейстер, лейтмотив;

- творення складних слів без єднальних голосних-ландшафт, фельдмаршал.

Запозичення зазнали морфологічних змін:

  • втратили артикль( службове слово, яке інформує про рід, число, відмінок іменників);
  • частково змінили рід - das Halstuch (середній рід) – (чол.. рід) галстук;         die Matraze( жін. рід) –(чол. рід) матрас.

 

 

 

 

 

 

                                  6.Висновки

Лексичні запозичення є одним із способів поповнення словникового складу будь-якої мови протягом усієї історії ії існування. В сучасній українській мові налічують від 1000 до 1500 запозичених слів з німецької мови. Переважно їх можна зустріти в таких галузях життя та діяльності як будівництво, військова справа, господарство, побут тощо.

Отже, базовий словниковий запас німецької мови є у кожного українця, тому проблем із вивчення мови великих Гьоте, Гейне, Шиллера бути не повинно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            Зміст

1.Тема та мета роботи

2.Вступ

 3.Шляхи проникнення германізмів

4.Причини мовних запозичень

5.Характерні ознаки слів німецького походження

 6.Висновки

7. Інтернет джерела

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
22 жовтня
Переглядів
60
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку