Розробка інформаційно-ігрового проекту для учнів 4 класу. Допомагає заохочувати дітей до пошуково-дослідницької діяльності. До участі в проекті залучаються батьки, бібліотекарі, соціальний педагог, представники відділку міліції. В ігровій формі діти знайомляться зі складними ситуаціями правопорушень, які скоїли казкові герої, та вчаться їх виправляти.
В результаті роботи над виконанням проекту учні:
- збагатять знання про права і обов'язки громадянина;
- отримають вміння і навички з правомірної поведінки та поведінки під час виникнення екстремальних ситуацій;
- сформують такі установки і ціннісні орієнтації як почуття колективізму, відповідальності, дисциплінованої поведінки;
- усвідомлять необхідність дотримання вимог законів.
ПРОЕКТ «ПОДОРОЖ КРАЇНОЮ ПРАВ І ОБОВ’ЯЗКІВ»
Леськова Наталія Володимирівна,
вчитель початкових класів
Золотівської багатопрофільної гімназії
Попаснянської районної ради
Луганської області
МЕТА:
ЗАДАЧІ:
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
В результаті роботи над виконанням проекту учні:
- збагатять знання про права і обов’язки громадянина;
- отримають вміння і навички з правомірної поведінки та поведінки під час виникнення екстремальних ситуацій;
- сформують такі установки і ціннісні орієнтації: почуття колективізму, відповідальності, дисциплінованої поведінки;
- усвідомлять необхідність дотримання вимог законів.
ТИП: інформаційно – ігровий.
КІНЦЕВИЙ ПРОДУКТ: вироблення плаката-стіннівки «Знай свої права, дитино!»,брошури «Твої права та обов’язки», малюнки до теми.
УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ: учні 4 класу, вчитель, батьки, бібліотекарі,психолог, соціальний педагог, представники відділку міліції та служби з питань захисту прав дитини.
КОНСУЛЬТАНТИ: батьки, бібліотекарі, представники відділку міліції – дільничні інспектори, представники служби з питань захисту прав дитини .
ТРИВАЛІСТЬ: 2 місяці.
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЕКТУ:
Проект довгостроковий.
Його учасники мають намір надалі пропагувати дотримання правил правомірної поведінки, нетерпимого ставлення до правопорушень і злочинності.
ПЛАН ПРОЕКТУ
І етап – допроектна підготовка. Визначення теми і завдань проекту.
ІІ етап – дослідницький.
ІІІ етап – узагальнюючий.
ІV етап – підбиття підсумків.
ХІД РОБОТИ
І. Допроектна підготовка.
Визначення проблеми і завдань.
- Любі діти, в повсякденному житті ми з вами зіштовхуємося з речами, які потребують від нас виконання якихось правил, дотримання норм. Однією із таких проблем є знання і виконання людиною своїх прав і обов’язків. Нам треба дізнатися, які права і обов’язки має кожен громадянин нашої країни. А також навчитися захищати свої права у випадку їх порушення іншими особами та при виникненні екстремальних ситуацій.
На розв’язання цієї проблеми у нас є 2 місяці. Наприкінці нашої роботи ми проведемо свято, на яке запросимо батьків, вчителів, бібліотекарів, представників відділку міліції та учнів початкової школи. Для того, щоб краще впоратися із завданням, давайте розділимося на групи. Кожній групі треба виконати конкретну роботу і підготувати презентацію.
• І група – зібрати інформацію про права і обов’язки громадян (вірші, загадки), дібрати газетні статті за темою; дібрати матеріал для презентації;
• ІІ група – бесіди з дорослими, батьками про правові ситуації; намалювати малюнки до теми;
• ІІІ група – консультації з працівниками відділку міліції, записати поради; виготовити брошуру «Твої права та обов’язки»;
• ІV група - підготувати повідомлення про статті Конституції та Декларації, в яких зазначено права дитини ; підготувати матеріал для комп’ютерної презентації;
• V група – підготувати ігри та конкурси для закріплення знань прав і обов’язків та поведінки в екстремальних ситуаціях;
• VІ група – підготувати інсценовані уривки з казок, в яких повідомляється про порушення прав людини; оформити плакат-стіннівку.
ІІ. Дослідницький етап:
• аналіз та обробка даних матеріалів у групах;
• екскурсія класу до відділку міліції, консультація з дільничними інспекторами;
• підготовка малюнків на правову тематику;
• оформлення плаката-стіннівки;
• виготовлення брошури «Твої права та обов’язки»;
• колективне складання порад щодо правильних дій в екстремальних ситуаціях.
ІІІ. Узагальнюючий (виховний захід)
Обладнання: плакати правознавчої тематики, матеріал для проведення інтерактивних форм роботи, виставка книг «Правовий вісник», національна символіка, зображення дерев Чорного лісу, квіточки із записами прав для дерев Чорного лісу, інвентар до театральних дійств (костюми), мультимедійна презентація.
ХІД ЗАХОДУ
І. Організаційна частина
Учитель. Добрий день, шановні гості, батьки, вчителі, представники громади, відділку міліції, учні початкової школи! Ми раді вітати вас на нашому святі, яке підготували учні 4 класу.
Сьогодні ми з вами зібралися для того, щоб підвести підсумки нашої роботи, яку провели протягом двох місяців – дізнаємося про права і обов’язки громадян.
ІІ. Основна частина
Учитель. Діти, ми народилися і живемо на нашій чудовій мальовничій землі, в нашій славній Україні. 24 серпня 1991 року Верховна Рада урочисто проголосила Акт незалежності України та створення самостійної держави Україна.
Головним для нас є те, що самостійність України вже ні в кого не викликає сумнівів, і наша держава як рівна серед рівних увійшла в міжнародну співдружність. Воскресла наша національна свобода. Сьогодні ще багато труднощів у нашому житті. Щоб зберегти державу, треба всім нам любити Україну.
Учні читають вірші.
Учень 1.Мій край чудовий – Україна!
Тут народилась ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.
Учень2. Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ
Цвітуть волошки сині в житі
Звідсіль веде дорога в світ.
Учень 3. Усе найкраще і єдине,
І радощі свої, й жалі.
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на землі.
Учитель. Щоб Україна справді була найкращим місцем на землі, тут повинен панувати закон.
На сцені з’являється учень у костюмі чаклуна.
Чаклун. Який це ще закон? Сьогодні тут буде діяти тільки моя сила. Бо я – чаклун Безжалісний, володар Чорного лісу!
Учитель. Закон – це правило!
Чаклун. Ніяких правил!
Учитель. Діти, а щоби сталося, якби люди поводилися без правил?
Діти (називають):
Чаклун. От і гарно б було! По-моєму!
Учитель. Ні, чаклуне, життя змусило б людей установити багато різних правил, і ми зустрічаємось з ними на кожному кроці. Діти, які ви знаєте правила?
Діти (називають):
Учитель. Діти, ви називаєте слова правила, закон, право… А що вони означають?
Діти відповідають:
Чаклун. Не знаю я такої держави, де люди живуть за такими правилами, законами, мають такі права. Є тільки моя держава - Чорний ліс.
Учитель. Ні, чаклуне, є така держава і про неї розкажуть тобі діти.
Діти читають вірші.
Учень 4. Україно, соборна державо,
Сонценосна колиска моя,
Ще не вмерла й не вмре твоя слава
Завойована в чесних боях.
Учень 5. Живи та міцній, українська державо,
Вмирали у битвах мільйони борців,
Щоб стяг синьо–жовтий піднявсь величаво
Й над Києвом стольним віки майорів.
Учень 6. Сіяє герб наш золотий,
Виблискує вогнисто.
Щоб жить щасливому тобі
Під небом синім чистим.
Учитель. Кожна держава має силу тоді , коли панує закон в суспільстві, на виробництві, у закладах освіти, у родині. Доведемо Чаклуну, що наша Конституція – Основний Закон нашого життя.
Сьогодні, діти, ми з вами вирушимо в подорож по безкраїх просторах світового океану прав і обов’язків. Навчимося шанувати закони України, збагатимо свої знання із основ права, будемо вчитися захищати себе від негативного впливу інших, поважати одне одного, допомагати долати труднощі. А тебе, Чаклуне, запрошуємо здійснити цю подорож разом із нами.
По морях життєвих, океанах,
По безкраїх просторах Землі
Помандруємо сьогодні разом із вами,
Юні капітани і країни будівельники малі.
Увага, наш корабель потрапив у шторм. Причалюємо до Безлюдного острова.
Зупинка «Безлюдний острів»
На екрані зображення безлюдного острова.
Учитель. Ми опинилися на острові, де ніхто не мешкає. Чого вам бракуватиме над усе? (Відповіді дітей.)
- Більшості із вас не вистачатиме друзів, спілкування. Це тому, що ми з вами – люди і не уявляємо життя без людського оточення.
Людей багато і всі вони такі різні та не схожі між собою. Завдяки чому люди живуть і відчувають потребу в співіснуванні, спілкуванні? (Діти висловлюють свої думки)
Учитель. Відомий поет В.Симоненко написав про неповторність кожного, кому батьки подарували життя.
Ти знаєш, що ти людина?
Ти знаєш про це, чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Більше тебе не буде
Завтра на цій землі.
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе:
Озера, гай і степи.
І жити спішити треба
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина
Очі твої одні.
Мине не одне тисячоліття, поки людство зрозуміє цю істину, і мине ще одне тисячоліття, поки людство нарешті прийме закони, які оберігатимуть дитину – найбільше наше багатство.
У давній Спарті слабких, кволих дітей кидали зі скелі в прірву, вважаючи, що з них не виростуть сильні і здорові воїни. В часи кріпацтва дітей насильно відбирали у матерів і продавали як річ.
У різні епохи неоднаковими були погляди на виховання і догляд за дітьми. Лише у ХVІІ-ХVІІІ ст. на дітей почали звертати увагу – шити для них одяг, виготовляти іграшки, писати книги, пісні та музику.
«А хіба раніше діти не мали одягу, іграшок?» – запитаєте ви. Так, не мали. Дитина носила довгу сорочку, а коли виростала – одяг, як у дорослих. У середньовічній Німеччині слово «дитина» було синонімом слова «дурень». Знаємо, що дітям було нелегко, не діяли закони, які стояли б на сторожі їхнього життя.
Для того, щоб жити в мирі і злагоді один з одним, існують правила, які визначають стосунки між людьми. Життя змусило людей установити багато різних правил. І ми зустрічаємося з ними на кожному кроці. Згадаємо, де, в яких місцях установлені правила поведінки. (У громадських місцях, у транспорті, у школі, на природі, на воді, на дорогах тощо.)
Учитель. Але є й такі правила, які обов’язкові для всіх громадян країни, хто б вони не були – дорослі чи діти, вчителі чи учні, президент чи депутати. Це такі правила, що встановлюють порядок у всій державі, обов’язки кожного громадянина та його права. Ці правила називаються державними законами.
Щоб ознайомитися з ними детальніше, вирушимо на острів Законів.
Зупинка «Острів Законів»
Учитель. Давайте розшифруємо запис:
За о в’яз ве всіх ви
кон бо ко для пра ло
(Закон – обов’язкове для всіх правило.)
Учитель. Основний Закон нашої країни – Конституція.
В нас людина кожна знає,
Чим займатись вона має.
Гарантує нам це право
Головний закон держави.
Він дає дорослим й дітям
Вільно і щасливо жити.
Всі його повинні знати
І вивчати й шанувати.
Звуть закон цей в Україні –
Конституція країни. А. Сокол, «Конституція»
На основі Конституції складаються всі інші закони, постанови, рішення. День Конституції – 28 червня. Закони захищають людину, її права.
Щоб познайомитися детальніше з розділом про права людини, вирушимо на острів Прав та Обов’язків.
Зупинка «Острів Прав»
На сцену виходять дівчатка, які тримають у руках написи «Декларація» та «Конвенція» і розповідають:
- Декларація – це просто
Оголошення всіх прав,
Є права й в дітей, звичайно,
Треба, щоб усяк їх знав.
- Знайте, що усі ви рівні,
Від народження в правах,
І людина – змалку вільна,
Наче в небі синім птах.
- Знайте ж, змалечку всіх діток
Треба вчить, оберігать,
І ніхто в усьому світі
Їх не сміє ображать.
- Треба дітям всього світу
Не сваритись, а дружить
За правилами та законом
Треба вчитися їм жить.
Декларація. Народилися ми 1989 року. І покликані захищати кожного з вас. Познайомтеся з основними вашими правами і запам’ятайте їх.
Конвенція. Отже, в Конвенції прав дитини записано:
Учитель. А зараз давайте послухаємо розповідь про права дітей, які записані в наших дівчаток на квіточках. А цими самими квіточками прикрасимо дерева Чорного лісу і побачимо, чи зміниться думка нашого гостя - чаклуна Безжалісного щодо законів, які панують у нашій із вами державі.
(Дівчатка зачитують із квіточок права дитини, а учні розповідають вірші до них).
Кожна дитина має невід’ємне право на гідне та щасливе життя.
У неньки народилося дитя,
Дитя моє! Бог дав тобі життя.
І щоб ніхто не заподіяв школи
Тобі, малесенький громадянин, -
Бог дав закони нашому народу.
Від дня народження до іменин,
Він твій, цей світ широкий за вікном.
Ти на життя і щастя маєш право
Під золото – блакитним знаменом
Своєї Української держави.
Кожна дитина має право на ім’я і громадянство з моменту народження.
І дівчатко, і хлоп’ятко
Мають право на ім’я.
Ти –Надійка, я – Василь,
А оцей малюк – Максим.
Мають Дмитрик і Оленка
Ще й по батькові ім’я.
«Я – Дмитро Ілліч Орленко!» –
каже впевнено хлоп’я.
І великі, і малі
Мають власну Батьківщину,
Найріднішу на землі.
Мають право називати
Україну словом мати
Бо вона дітей завжди
Оборонить від біди.
Кожна дитина має право на освіту.
Вчити ми дітей повинні,
Бо знання усім потрібні.
Знають це всі люди в світі,
Знають це маленькі діти.
Усі діти мають право на належне і здорове харчування.
Щоб не хворіти,
Відмінно навчатися,
Право мають діти
Добре харчуватися.
Усі діти мають право на медичне обслуговування.
Коли в дитини щось болить –
Терпіти біль негоже,
До лікаря їй слід сходить –
І він їй допоможе.
Всі діти мають право на відпочинок і дозвілля.
Дитина має право вирости красивою,
Розумною, здоровою, щасливою.
Для цього, хочу вам сказати,
Вона повинна відпочивати.
Жодна дитина не повинна бути примусово залучена до праці.
В Конвенції ми можем прочитати,
Що діти мають право працювати,
Якщо для цього вік у них доречний
І у батьків немає заперечень.
Дитина кожна – це мала істота.
Її права не можна зневажати,
А навпаки підтримувати, дбати
І від усього злого захищати.
Жодна дитина не повинна бути жертвою насильства або війни.
Десь у світі свищуть кулі
І до школи не дійти…
Ми повинні вберегти
Всіх дітей від бід війни.
Жодна дитина не повинна бути об’єктом сексуальних домагань.
Дитина – маленьке створіння,
Йому слід любов дарувати,
А від цієї любові
Воно не повинно страждати.
Діти мають право на інформацію.
Держава наша обіцяє
Книжок побільше випускати,
Щоб інформацію потрібну
Змогла дитина з них узяти.
Діти можуть виражати свої власні думки.
Дитина кожна має право
Свою власну думку мати,
А держава обіцяє
Її завжди поважати.
Діти мають право на свободу совісті, думки, релігії.
Дитина культурним життям має жити,
Свободою й честю своєю дорожити.
Віру свою зберігати,
Право таке їй повинна держава надати.
Всі діти рівні у правах.
Хай різні в дітей і шкіра, і мова,
Усмішка інша і різні думки,
Право у них є усіх однакове –
Бути потрібними – не навпаки.
Особлива турбота дітям, які перебувають у конфлікті із законом.
Якщо дитина скоїла помилку
І через це потрапила за Ґрати,
Увагу слід надати їй велику,
А не одразу за гріхи карати.
Особлива турбота дітям – біженцям.
Не важливо, де живе дитина,
Де її оселя чи країна,
Про її права держава має дбати
І від негараздів захищати.
Особлива турбота дітям- інвалідам.
На жаль, є багато у нашій країні
Дітей-інвалідів, яким треба дати
Найкращу турботу і посмішки щирі,
Як інших дітей треба їх поважати.
Особлива турбота дітям без сімей.
Дитина кожна має право,
Щоб у неї тато був і мама.
Про тих, у кого їх немає,
Держава наша дбати має.
Учитель. Дякуємо доповідачам за отриману інформацію. Друзі, запам’ятайте свої права і слідкуйте за тим, аби ніхто їх не порушував.
Зупинка «Острів Обов’язків»
Учитель. Крім прав, діти мають і обов’язки. Відправляємося на острів Обов’язків.
Що необхідно виконувати на території острову?
На цьому острові нам треба відповісти на декілька запитань, після чого продовжимо нашу подорож.
- Які обов’язки дітей щодо навчання в школі?
- Які обов’язки дітей щодо правил поведінки в школі?
- Які обов’язки дітей щодо поводження на вулиці?
- Які обов’язки дітей щодо старших, здоров’я, природи?
Зупинка «Острів Піратів»
Учитель. Молодці! Вирушаємо далі у путь. Попереду острів із дивним прапором та скринею.
- Хто мешкає на острові? (Пірати.)
З’являються діти у костюмах піратів.
Пірати пропонують дітям виконати завдання.
1-й пірат. Діти, у нашій скрині для вас є запитання. Якщо будете відповідати правильно, то зможете продовжувати подорож, а ні – назавжди залишитеся на нашому острові.
Називають запитання:
1. Який документ прийнятий у 1989 році про права дітей?
a) Декларація прав дитини;
б) Закон України про охорону дитинства.
2. Як називається основний Закон України, де записані всі права та обов’язки?
a) Декларація прав дитини;
б) Конвенція прав дитини;
в) Конституція України.
3. Те, що ти повинен роботи, щоб бути корисним собі та іншим:
a) право;
б) обов’язок.
4. Те, що ти можеш робити:
a) обов’язок;
б) право.
2-й пірат. З одним завданням ви впоралися, а тепер інше.
Гра «Права та обов’язки»
Діти сигналізують відповідними картками: права, обов’язки.
- Берегти книги;
- дотримання правил руху;
- старанно вчитися;
- навчатися;
- ігри, відпочинок, розваги;
- піклуватися про життя, здоров’я;
- користуватися бібліотекою, спортзалом;
- охороняти природу;
- дотримуватися правил поведінки.
3-й пірат. Ви швидко впоралися із завданнями і тому можете продовжувати подорож.
Зупинка «Острів Казкових судових справ»
Учитель. Молодці, діти! З піратами ми прощаємося і вирушаємо далі. Нас чекає острів Казкових судових справ.Ви сьогодні дізналися про те, які права і обов’язки має кожна дитина. Діє також міжнародна організація – Комісія з прав дитини. Уявимо собі, що всі ми працюємо в цій Комісії захисниками.
Отже, захисники! Сьогодні ми розглядаємо справу про порушення прав дитини в одному казковому королівстві.
Звучить музика.
- Колись в одному королівстві
Жила лісничого родина.
Аж господиня захворіла
Й померла, доньку залишивши.
Роки минали. Батько знову,
Щоб стало легше, одружився.
Узяв за жінку він вдовицю
З двома доньками. Ще й недобру.
Дівчинка в костюмі Попелюшки сидить на підлозі і чистить каструлю.
Мачуха. Попелюшко! Знову сидиш. Підлогу не замела, вогню не розпалила, грядок не скопала.
Потягуючись і позіхаючи виходять двоє дівчаток.
-Пташенята ви мої! Вже прокинулися? Як вам спалося, любі донечки?
Дівчатка. Снідати ще не кликали?
Мачуха. Зараз дам вам чаю! Попелюшко, неси чай. (Виходить).
Попелюшка. Ой, як мої сестри схожі на свою матір: і обличчям, і вдачею. Усе їм не так, як і їй. І чому вони мене не люблять? Мачуха змушує виконувати всю важку роботу, чистити казани й каструлі, мити східці, прибирати у кімнатах. І хоч як би я не старалася, ніхто мене не похвалить.
Учитель. Дякуємо героям казки. Діти, ви пригадали її назву?
- Як ви гадаєте, чому мачуха ображала Попелюшку?
- Чому сестри не любили її?
- Чи мали вони право ображати дівчинку?
- Які саме права дитини порушені в цій казці? (Відповіді дітей.)
Учитель. Так, правильно, кожна дитина має право на любов і піклування, на сім’ю. Вона вільна висловлювати свої думки, спілкуватися з ким бажає.
Жодну дитину не можна змушувати до праці.
- Чи мала Попелюшка час гратися?(Ні).
- Отже, було порушено також право дитини на гру.
- Чим закінчується ця казка? (Дівчинка, яку в сім’ї всі зневажали, стала справжньою принцесою.)
Наша подорож триває далі. Запрошуємо героїв наступної казки.
Звучить музика. З’являється дівчинка в костюмі Білосніжки. Вона ходить по галявині і збирає квіти.
Учитель. Давно колись жила маленька принцеса на ім’я Білосніжка. Вона була лагідна, добра і гарна. Жила вона зі злою мачухою-королевою.
Виходить королева з люстерком, милується собою. Білосніжка сідає і розглядає квіти.
Учитель. Королева крім себе нікого не любить і вважала себе найвродливішою та найрозумнішою у всьому королівстві.
Королева (милується в люстерко):
-Чи ж я в світі наймиліша,
Найгарніша, розумніша?
Учитель. А люстерко їй відповідає :
-Ти чудова слів немає,
Але є у нашім краї
Диво справжнє – гарне й ніжне
І це диво – Білосніжка.
І тоді королева покликала вірного слугу.
Королева:
Заведи принцесу в хащу,
В темряві одну залиш.
Там страшні у звірів пащі –
Їй додому не прийти.
Слуга забирає Білосніжку, мачуха теж виходить.
Учитель. Дякуємо казковим героям.
-Як називається ця казка?
- Чому мачуха наказала відвести Білосніжку до лісу?
-Які права дитини тут порушено?
(Головне право – право на життя, А ще ми знаємо, що жодна дитина не може бути скривджена і зневажена).
Учитель. Наша подорож триває. Запрошуємо героїв наступної казки.
Звучить музика. На сцену виходить дівчинка в костюмі Червоної Шапочки.
Учитель. Жила собі маленька дівчинка. Бабуся на день народження подарувала їй гарненьку червону шапочку. І відтоді усі стали називати дівчинку Червоною Шапочкою.
Одного разу пішла Червона Шапочка провідати хвору бабусю.
Назустріч Червоній Шапочці виходить хлопчик у костюмі вовка.
- Дорогою до бабусиної хатинки зустріла вона Вовка.
Вовк. Куди йдеш, Червона Шапочко?
Червона Шапочка. Йду до своєї бабусі й несу їй пиріжки.
Вовк. І я хочу навідати твою бабусю.
Червона Шапочка. Ходімо.
Учитель. Вовк побіг коротким шляхом. Підступом потрапив він у бабусину хатину й проковтнув стареньку. А сам приготувався до зустрічі з Червоною Шапочкою.
Вовк сідає на стільчик, загортається в хустку.
Червона Шапочка. Добридень, бабусю! Я принесла тобі пиріжків.
Вовк. Заходь, онучко, сідай біля мене.
Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі руки?
Вовк. Щоб міцніше обіймати тебе, дитя моє.
Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі вуха?
Вовк.Щоб краще чути тебе, дитя моє!
Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі очі?
Вовк.Щоб краще бачити тебе, дитя моє!
Червона Шапочка. Бабусю, чому в тебе такі великі зуби?
Вовк. Щоб швидше з’їсти тебе!
Учитель. Не встигла Червона Шапочка й охнути, як Вовк накинувся на неї і проковтнув.
- Ви впізнали казку? Кого зустріла в лісі Червона Шапочка?
- Як ви думаєте, діти, яке з правил безпеки життєдіяльності порушила дівчинка?
(Не можна вступати в розмову з незнайомими, розповідати їм про те, куди ідеш).
-На вашу думку, які права дитини порушені в цій казці?
(Права дитини на життя. З Червоною Шапочкою сталася біда, бо дівчинка була дуже довірлива. До речі, коли Вовк проковтнув бабусю, він зайняв її житло. Чи мав Вовк на це право? Кожна людина має право на житло. Ніхто не має право силоміць забиратись у наш дім. Дорослі і діти мають почуватись у себе вдома у повній безпеці.)
Учитель. А тепер запрошуємо вас на відкрите судове слухання, в якому будуть розглядатись справжні справи казкових героїв.
Встати суд іде. (Виходить суддя.)
Суддя. Здрастуйте, сідайте. Слухається перша справа.
Дюймовочка. Пане суддя, проти мене скоєно злочин. Моє ліжечко вночі, коли я спала, забрала жаба і віднесла разом зі мною на болото. Покарайте злочинця.
Суддя. Діти, який злочин вчинили проти казкової героїні?
Діти. Викрадання.
Суддя.Так, дійсно. Винною вважаю жабу. Її буде покарано.
Слухається друга справа.
Вовк. Пане суддя, надаю скаргу, в якій заявляю про образу, що надали мені поросята. Від них я отримав травми, фізичні та моральні збитки.
Суддя. Діти, хто завдав шкоди Вовкові?
Діти. Три поросяти.
Суддя. А чому вони вдалися до таких дій?
Діти. Тому що Вовк зазіхав на їхнє особисте життя і майно.
Суддя. Шановний Вовк, треба жити за законом. Закон є велика сила і він захищає порядних громадян, тому вважаю вашу скаргу неправомірною.
ІІІ. Заключна частина
Учитель. Нарешті ви впоралися з усіма завданнями і ми можемо повертатися додому.
Діти, сьогодні ви ознайомились зі своїми правами. А відтак маєте навчитися ще й користуватися ними. Отже, коли з вами трапляється біда, вас кривдять, принижують, жорстоко карають, примушують до непосильної праці, ви маєте право на захист – звернутися до батьків, родичів, учителів.
Якщо порушуються ваші права в сім’ї, у школі, на вулиці, можете звернутися до Комісії захисту прав дитини в нашому районі.
- Ну що, чаклуне, ми тебе переконали?
Чаклун. Так, справді, не буду жити в цьому Чорному лісі, тим паче, що ви перетворили його на квітучий куточок, а буду жити в сонячній країні – Україні.
Учень 7. Я маю право жити на Землі,
Творити, дихати, учитись,
Примножувать багатства всі її,
Своєю Україною гордитись.
Я маю право Україну восхвалять,
Боротися за неї і за честь стоять,
Безкрайнії поля її любити
І щовесни журавликів із вірою зустріти.
Я маю право на веселку і весну,
На щедру осінь і на тепле літо,
На зиму, так безмежно чарівну,
І на поля зі стиглим житом.
На золотаве сонце в небесах,
Що щедро Україну зігріває
На соловейка спів в гаях
І на любов батьків, безмежну і безкраю.
Не меркнуть зорі,
Йдуть у небуття,
Бо мають право вік світити.
Я ж маю право на життя,
Я гідно мушу жити.
Учень 8. Щоб цвіла Україна моя,
Ми даємо обіцянку нині:
Вчитись так, щоб набуті знання
Пригодились моїй Батьківщині.
Учень 9. Присягаєм: наш край рідний
Над усе любити,
Закон шанувати
І за ним жити.
Учень 10. Як завтра день угледять люди,
Як зійде сонце золоте,
Так Україна жити буде!
Так наша доля процвіте.
Учень 11. Добре те, що сонце світить
Добре те, що віє вітер
Добре те, що ось цей ліс
Разом з нами ріс і ріс.
Добре те, що в нашій річці
Синя небрудна вода.
І мене матуся рідна
Після школи зустріча.
Добре гратися надворі.
Добре вчитися у школі.
Добре плавати в ставку.
Добре те, що я живу.
Учень 12. Хоч ми малі ще школярі
Та в нас закон є і права.
І ми навік запам’ятали.
Із декларацій слова:
Всі діти вільні і всі рівні.
І треба дружно всім нам жить
То ж ми ще змалечку вчимося
Всіх поважати і любить.
Учитель. Дитя моє! Права дитини
Ти мусиш вивчити сумлінно.
Це так потрібно, так важливо
Напевне знати в наші дні:
Коли з тобою справедливо
Вчиняють, а коли і ні.
Тож прочитай, завчи напам’ять,
Порадь і друзям прочитати,
Хай прочитають тато й мама -
Закони всім потрібно знати!
ІV. Підбиття підсумків
Учні презентують малюнки до теми і стіннівку «Знай свої права, дитино!» Вручають учням 1-3 класів брошури «Твої права та обов’язки».
Література:
3. Конституція України.
4. Колоченко В. В. Права дитини, Початкова школа. – 1993. - № 3. –
С. 10 – 11.
5. Шейко Г. К. Інноваційні методи роботи в початковій школі. – Х.: Ранок, 2008.
6. http://children.kmu.gov.ua/school.html
7. http://forum.materinstvo.ru/lofiversion/index.php/t1379582-150.html