Проект «Профілактика лихослів’я у шкільному середовищі» (Інвективна лексика)

 

 

 

 

Проект

 

«Профілактика

лихослів’я

у шкільному середовищі»

(Інвективна лексика)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТИП ПРОЕКТУ:

1) за обсягом контактів: серед учасників навчально-виховного процесу однієї школи;

2) за кількістю учасників: індивідуальний, груповий;

3) за характером партнерської взаємодії між учасни­ками: кооперативний;

4) за рівнем реалізації міжпредметних зв'язків: надпредметний;

5) за характером координації: відкрита координація;

6) за тривалістю проведення: середньотривалий.

 

ВИД ПРОЕКТУ: дослідницький.

 

УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ: учні, батьки, вчителі. 

 

ТРИВАЛІСТЬ ПРОЕКТУ: місяць.

 

I етап

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ

 

НАВЧАЛЬНИЙ    ПРОЕКТ    ПЕРЕДБАЧАЄ:

•                 дослідити характерні прояви лихослів'я;
•                 виявити ставлення респондентів до лихослів’я, їхнього емоційного    

         стану після образливих слів, випадки та причини застосування такої   

         лексики;

•                 сприяти збагаченню активного й пасивного словникового запасу;
•                 розвивати в собі гуманні риси: доброту, милосердя, повагу до стар-

          ших;

•                 виховувати себе сильною особистістю, яка вміє керувати своїми емо-

         ціями і  поважає почуття інших;

•                 прищеплювати любов до українського слова.

 

 

 

 

СТИСЛИЙ ОПИС ПРОЕКТУ

 

   Даний проект присвячений дослідженню  актуальної нині проблеми: лихослів’я у шкільному середовищі.

Для себе я поставила такі завдання:

• дослідити й виявити причину й наслідки лихослів’я;
• провести анонімне анкетування серед учнів, батьків, учителів;
• зібрати й узагальнити інформацію.

 

Перед учасниками проекту було посталено такі завдання:

•                 дати пояснення термінам: сленг, просторіччя, лихослів’я;
•                 пройти анонімне анкетування;
•                 дослідити причини вживання лайливої лексики;
•                 виявити реакцію та емоційний стан під час лайок;
•                 зрозуміти, що лихослів'я не є природною ознакою людини;
•                 у результаті співпраці зробити правильні висновки.

 

ОЧІКУВАНІ РEЗУЛЬТАТИ:

 

Вміти:

 

•                 вчити вирішувати спірні ситуації коректно й толерантно;
•                 обговорювати проблемні питання, спираючись на культуру мовлення;
•                 співпрацювати з учасниками проекту під час ігор, дискусій, бесід;
•                 представити проект як результат плідної роботи, як зразок для інших     

         при вирішенні актуальної проблеми мовлення.

 

Розуміти:

 

•                 зв'язок проекту та власної навчальної діяльності;
•                 як впроваджувати набуті знання з даного проекту в повсякденному

         житті.

 

 

 

II етап

 

КОНСТРУКТОРСЬКИЙ

 

Діяльність учасників проекту

 

Діяльність учнів	Діяльність учителів	Діяльність батьків
Анкетування. Бесіди. Рольові ігри. Вправи. Ігри-змагання. Групові дискусії. Арт-терапія.	Анкетування. Вправи. Методичні встановлення обмежень. Дискусії.	Анкетування. Тестова методика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III етап

 

 ПРЕЗЕНТАЦІЯ    ПРОЕКТУ

 

ЗМІСТ

І. ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРАКТЕРНИХ ПРОЯВІВ ЛИХОСЛІВ'Я СЕРЕД     

   УЧНІВ, УЧИТЕЛІВ, БАТЬКІВ.

1. Анкета для учнів.
2. Анкета для вчителів.
3. Анкета для батьків.

ІІ. ВИЯВЛЕННЯ СИТУАЦІЙ, ЩО ПРОВОКУЮТЬ ЛИХОСЛІВ'Я.

1. Анкета для учнів.
2. Анкета для вчителів.
3. Анкета для батьків.

ІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНА РОБОТА З ДІТЬМИ.

8. Бесіди.
9. Рольові ігри.
10. Вправи.
11. Ігри-змагання.
12. Групові дискусії.
13. Арт-терапія.

ІV. РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА З БАТЬКАМИ.

1. Вправи.
2. Методичні встановлення обмежень.
3. Дискусії.

V. КОРЕКЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ З УЧИТЕЛЯМИ.

1. Тестова методика.

VІ. ПАМ'ЯТКА.

 

 

 

ДОСЛІДЖЕННЯ

ХАРАКТЕРНИХ ПРОЯВІВ ЛИХОСЛІВ'Я СЕРЕД УЧНІВ, УЧИТЕЛІВ, БАТЬКІВ

Анкета для учнів

1. Як ти розумієш слово «лихослів’я»?

2. Ти лихословиш?

3. Чому ти лаєшся?

4. Які прокльони ти можеш вживати?

5. Які емоції виникають, коли тебе лають?

6. Якими лихими словами тебе можуть образити?

а) Батьки;

б) учителі;

в) друзі.

7. Як ти вважаєш, чому лихословлять батьки?

8. Як ти вважаєш, чому лаються вчителі?

9. Що тобі легше було пережити: коли батьки тебе лупцювали за провину, чи коли боляче карали словами?

10. Коли ти погано поводишся і вчитель робить тобі грубе й образливе зауваження, чи стимулює це твою навчальну діяльність, чи змінює поведінку на краще?

11. Як ти вважаєш, що є причиною закріплення звички лаятися?

12. Якими словами тебе ображають хлопці (дівчата)?

 

 

 

 

 

 

ДОСЛІДЖЕННЯ

ХАРАКТЕРНИХ ПРОЯВІВ ЛИХОСЛІВ'Я СЕРЕД УЧНІВ, УЧИТЕЛІВ, БАТЬКІВ

Анкета для вчителів

1. Які думки і почуття викликає у вас «лихослів’я»?

2. Чи існує проблема прокльонів у вашій школі?

3. Чи лаються ваші учні між собою?
а) Часто;
б) рідко;
в) ніколи.

4. Чи лихословлять ваші учні до вчителів?

5. Чи можете ви у напруженій (конфліктній) ситуації образити свого учня словом?
а) Іноді;
б) ніколи.

6. Чи є у вашій школі вчителі, які вживають лайку?
а) До дітей;
б) до колег;
в) до дітей і колег;
г) ніколи не вживають.

7. Які емоції переживає учень, якого вчитель образив лихим словом?

8. Як учні реагують на лайку вчителів?
а) Ображаються;
б) не ображаються;
в) не звертають уваги;
г) відповідають тим же.

9. Які лихі слова найчастіше вживають ваші колеги щодо учнів?

10. Які образливі слова щодо учнів вживаєте ви самі?

11. Які причини спонукають учителя до лихослів’я?

12. Що спричиняє звичку лихословити в учнів?

13. Чи схвалюєте ви проведення спеціальних досліджень із проблеми лихослів’я?

ДОСЛІДЖЕННЯ

ХАРАКТЕРНИХ ПРОЯВІВ ЛИХОСЛІВ'Я СЕРЕДУЧНІВ, УЧИТЕЛІВ, БАТЬКІВ

Анкета для батьків

 

1. Чи лихословлять ваші діти?
   а) Часто;  б) рідко;   в) ніколи.

 

2. Якщо діти потрапляють вам під «гарячу» руку, якими словами ви можете їх образити?

 

3. Чим ви можете пояснити використання таких слів?

4. Чи бувало так, що ви незаслужено образили лихим словом дитину?

5. Коли трапляється сварка між дорослими у вашій сім’ї, ви вживаєте лайливі слова, яких не повинні чути діти?
а) Так;   б) ні.

6. Діти чують вашу лайку або сварку?
а) Часто;   б) рідко;   в) ніколи.

7. Як ви караєте дітей за провину?
а) Сварю;   б) лупцюю;   в) пункти «а» і «б»;   г) використовую інші методи.

8. Що відчуває і як поводиться ваша дитина, коли образилась на ваші лихі слова?

9. Чи лихословлять ваші друзі та близькі?
а) Так;   б) ні.

10. Чи лихословлять у вас на роботі так, що вам стає неприємно?

11. Де, на вашу думку, діти найбільше вчаться грубої лайки?
а) На вулиці;   б) у школі;   в) у сім’ї.

12. Чи скаржиться ваша дитина на те, що вчитель образив її лихим словом?
а) Часто;   б)інколи;   в) ніколи.

13. Які образливі слова говорять дітям учителі?

 

 

ВИЯВЛЕННЯ СИТУАЦІЙ, ЩО ПРОВОКУЮТЬ ЛИХОСЛІВ'Я

Анкета для учнів

1. Які твої дії (або дії твоїх однокласників) можуть спровокувати грубі, образливі слова вчителя?

2. Які твої дії викликають лихослів’я у батьків?

3. Які дії друзів провокують тебе на лайку?

4. Які дії вчителів злять тебе і викликають бажання сказати образливе слово?

5. Які дії батьків викликають у тебе бажання сказати образливе слово?

6. Якби ти був батьком або матір’ю, то яких би слів не говорив своїй дитині?

7. Якби ти був учителем, то якими словами не ображав би своїх учнів?

8. Які почуття та емоції викликають у тебе образливі слова дорослого? Кількома словами опиши свій стан.

9. Які прокльони зазвичай можуть говорити твої однокласники?

10. У середньому, скільки лайок ти можеш вжити за один шкільний день?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИЯВЛЕННЯ СИТУАЦІЙ, ЩО ПРОВОКУЮТЬ ЛИХОСЛІВ'Я

АНКЕТА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

1. Які дії дітей можуть спровокувати вас на лихослів’я?

2. Які ваші дії можуть спровокувати лихослів’я в учня?

3. На вашу думку, чому батьки нецензурно лають дітей?

4. Як ви почуваєтеся після образливих слів, сказаних учневі?

5. Що найбільше може вас спровокувати до словесних образ? (Виберіть п’ять причин, розташуйте у порядку спадання важливості.)

• Учень не готовий до уроку;   

• в учня погана поведінка;

• він мені не подобається;  

• «важкий» клас; 

• учитель не готовий до уроку;

• через дії шкільної адміністрації (дріб’язковий контроль, неможливість працювати творчо, несправедлива критика, перевантаженість, завантаженість неспецифічною для вчителя роботою);

• індивідуальні проблеми (поганий настрій, сімейні негаразди, хвороби тощо);

• соціальні проблеми;

• низька професійна компетентність. (якщо є інші причини – вкажіть їх)

6. Що у стосунках із колегами може спровокувати у вас лихослів’я?

7. У середньому, скільки образливих слів ви можете сказати за один робочий день?

 ВИЯВЛЕННЯ СИТУАЦІЙ, ЩО ПРОВОКУЮТЬ ЛИХОСЛІВ'Я

Анкета для батьків

1. Які дії дітей викликають у вас лихослів’я?

2. На вашу думку, які ваші дії можуть викликати у дитини бажання сказати образливе слово?

3. Як ви вважаєте, чому вчитель іноді лихословить до учня?

4. На вашу думку, які дії вчителів злять дітей і викликають бажання сказати образливе слово?

5. Коли ви образили дитину словом, як ви почуваєтеся?

6. Якби ви були дитиною, яких би образливих слів не хотіли б чути про себе?

7. У середньому, скільки образливих слів ви можете сказати за один день, спілкуючись удома?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОРЕКЦІЙНО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНА РОБОТА З ДІТЬМИ

БЕСІДИ

«Кожний день – найкращий»

   У мовній поведінці слід відновлювати пріоритети теперішнього часу. Сьогодні – мій головний день. Сьогоднішнє моє слово – моє найкраще слово. Установку про те, що сьогодні – погано заради хорошого завтра, слід виправляти. Такі думки «засмічують» побут, стосунки, виправдовують використання лихослів’я в будь-якій ситуації. Прийдіть у школу гарно вбраними, тепло усміхніться однокласнику, просто так, без приводу скажіть приємне слово. Намагайтеся щодня за будь-яких обставин бути культурною людиною. Що ж таке «культурна людина»? Чи потрібно вчитися бути культурним? Слід розрізняти зовнішню і внутрішню мовленнєву культуру. Дуже важко бути «для себе» одним, а «для інших» – іншим. Внутрішня мовленнєва культура – запорука культури зовнішньої.

 

«Ставлення релігії до лихослів’я»

   Як раніше боролися з лихослів’ям? Як оберігалась, контролювалась чистота дитячого, жіночого мовлення, мовлення вірянина? Чи можливо сьогодні застосовувати цей досвід?
   Священики радять не лихословити, бо коли людина говорить погані слова, від неї відлітає Ангел. Так виховували наших предків. Захисту не буде, крила не буде над людиною. Також наголошували, що кожне сказане нами слово «плоть бисть», що «є терези, на яких будуть зважуватись усі до єдиного слова наші».
   А Іоанн Златоуст говорив: «Якщо у вас зароджується якийсь лихий помисел, то слід задавити його всередині і не дати йому переходити у слова».
   Отже, ховати лихослів’я всередину душі також погано.

 

«Культурна людина в конфліктній ситуації»
   Елементи незгоди, навіть насилля (критики, суперечки, гніву, образи) у житті неминучі. Жодного разу не висловити своєї образи, не вилаятись – практично неможливо. Але і в такому стані слід пам’ятати про гідність і недоторканість особистості, а отже, про заборону на лайку. Слід пам’ятати, що в житті трапляються ситуації, коли чиїсь погляди, думки, життєві позиції не збігаються. Тоді слід спробувати поставити себе на місце іншого, не забувати про гумор і жарт, але не насміхатись, не зловживати іронією, тобто поводитись, як культурна людина.

   А як бути, якщо співрозмовник агресивний? Для такого випадку існують ефективні способи взаємодії. Агресивному співрозмовнику слід дати виговоритись, при цьому варто підтримувати постійний контакт очей, не переривати його, не давати порад. Якщо агресивний співрозмовник відчує, що до його потреб ставляться з повагою і не відповідають агресією на агресію, то стане менш войовничим і запальним.

КОРЕКЦІЙНО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНА РОБОТА З ДІТЬМИ

РОЛЬОВІ ІГРИ

 

«Пізнє повернення», «Викриття брехні»

   Це типові ситуації з життя учня-старшокласника, які провокують батьків на лайку. Програючи запропоновані ситуації, учні вчилися застосовувати «Я»-повідомлення і «Ти»-повідомлення, які допомагають вербалізувати свій емоційний стан. Зауважимо, що активнішими були дівчата. Їхні «Я»-повідомлення – надзвичайно бурхливі. Програвання ситуацій відбувалося в парах. Один з учнів грав роль батька, інший – учня. Решта учнів класу були експертами-аналітиками.

 

   Учням-акторам поставили такі завдання:

• зіграти свої ролі так, щоб ситуація переросла у конфліктну;
• зіграти ролі так, щоб зберегти хороші стосунки.

 

   Для аналітиків завдання такі:

• визначити, що в поведінці учня дратує батьків і провокує конфлікт;
• проаналізувати позитивні прийоми в поведінці і визначити їхні переваги над конфліктним способом взаємодії;
• віднайти слова, які змогли б «охолодити» батьків у схожих ситуаціях.

 

«Суд над лихослів’ям»

Передбачаються такі ролі:

• суддя;
• прокурор;
• захисник (адвокат);
• підсудний (лихослів’я);
• свідки звинувачення;
• свідки захисту;
• присяжні (решта учнів класу).

   В ігровій формі відбувається звинувачення на конкретних життєвих ситуаціях такого явища як лихослів’я. Під час судового засідання слід здійснити викриття лайки прокурором, захист його адвокатом, вияв певного ставлення свідками. Ролі «лихослів’я», «адвоката» та «свідків захисту» слід розподілити між учнями, які вважають, що лихослів’я має право на існування. Решта ролей – для учнів, які думають інакше. Далі ролі можна міняти. Умовами проведення гри є дотримання певних норм і правил поведінки: коректність звертань одне до одного, логічність і аргументованість, вимога поважати гідність «опонента».

КОРЕКЦІЙНО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНА РОБОТА З ДІТЬМИ

ВПРАВИ

 

«Контраст»

 

    Сядьте зручно, стисніть праву руку в кулак (максимально сильно). Тримайте міцно стиснуту руку близько 12 секунд. Розслабтеся та із заплющеними очима прислухайтесь до відчуття знятого напруження (це може бути тепло, жар, пульсування тощо). Те ж повторіть лівою рукою, потім чергуйте напруження і розслаблення двома руками одночасно. (Руки мають тремтіти від напруження. Пауза – 10 секунд.)

   Як засіб саморегуляції можна використовувати інші подібні вправи.

 

«Як виявити образу та прикрість»

   Більшість людей ображається на лихослів’я, і чимало лайки лунає у стані образи. Однак поведінка ображеної людини може бути різною. Для усвідомлення різноманітних способів поведінки у стані образи учням запропоновано цю вправу.

   Ведучий роздає учням аркуші паперу, на яких розписані:

• роль того, хто ображає; у чому суть образи (наприклад, ви зізнаєтесь подрузі (другові), що не передали свого часу листа від її (його) коханого (коханої), і тому вони розлучились);
• роль ображеного; як він реагує на образу і як має поводитись – агресивно, пасивно, дипломатично.

   Ведучий підкреслює, що сцени мають бути зіграні перебільшено. Завдання для експертів-аналітиків: з’ясувати, про що свідчить та чи інша форма поведінки, виділити продуктивні і непродуктивні способи взаємодії.

 

«Емоція»

   Кожен із класу має протягом 2–3 хвилин словесно змалювати настрій однокласників: відчути їхній стан, емоції, переживання та описати це словами. Потім усі нотатки зачитують уголос. Той, чий настрій описували, співвідносить їх зі своїм справжнім станом, підтверджує або спростовує це. Вправа вдасться не кожному, тому не всі братимуть в ній участь. Тож при обговоренні виділяли орієнтири, за якими доцільно досліджувати внутрішній стан іншого. І, головне, при вдалих описах наголошувалось на тому, що кожний внутрішній емоційний стан вимагає відповідної поведінки.

 

 

 

КОРЕКЦІЙНО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНА РОБОТА З ДІТЬМИ

ВПРАВИ

 

«Спілкування з агресивним співрозмовником»

   Учасники діляться на пари. Один – агресивний співрозмовник, який висуває претензії, звинувачує свого партнера, ображає: «Ти завжди запізнюєшся. Ніколи на тебе не можна покластися. Незібраний, телепень». Другий має розмовляти з ним так, щоб не перейти межі дозволеного і нейтралізувати агресивного співрозмовника. Йому забороняється пояснювати, виправдовуватись або також звинувачувати. Завдання другого учня – відповісти так, щоб з’ясувати причину агресивної позиції іншої людини.

 

«Порада»

   Уявіть собі, що ви звернулися до мудреця за порадою: «Як мені впоратися з лихослів’ям?» Яку пораду він вам дасть?

   Обговорення відповідей учнів дозволить сформулювати приблизно такі поради:

• вдосконалюватись у рідній мові, розширювати свій активний і пасивний словниковий запас;

• виховувати в собі гуманні риси – доброту, милосердя, повагу до старших;

• прагнення гідного життя несумісне з негідними думками і словами;

• виховувати себе сильною особистістю, яка вміє керувати своїми емоціями і поважає почуття інших;

• вміти об’єктивно оцінювати ситуацію, нейтралізувати свій гнів;

• у скрутних ситуаціях навчитись використовувати «Я»-повідомлення»;

• пам’ятати про те, що лайка – гріх;

• для того, щоб поступово відвикати від звички лихословити, потрібно звужувати коло осіб, до яких вголос або подумки лихословили (спершу не лихословити до літніх людей, далі – до дітей, потім – до батьків, учителів, однокласників, взагалі не лаятися).

 

 

 

КОРЕКЦІЙНО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНА РОБОТА З ДІТЬМИ

ГРА-ЗМАГАННЯ

 

«Хто швидше скаже комплімент»

   Вибирають 2–3 пари учасників. Кожен із пари стає навпроти один одного на відстані приблизно 5–7 м і по черзі говорить іншому комплімент. Повторюватися не можна. Одне слово – 1 крок. Перемагає та пара учасників, яка швидше за інших зустрінеться одне з одним. У результаті гри може з'ясуватися, що учні не дуже вміють «дарувати» одне одному компліменти.      

   Останні кроки даються дуже важко. Особливо безпорадними бувають хлопці. Набір використаних слів буває одноманітним: «котик», «зайчик», «лапуся», «сонечко», «розумник», «красунчик», «золотко».

   Гра пришвидшується, коли дещо змінюється завдання. Учням пропонується говорити про себе образливі слова. Швидкість, з якою вони «підбігають» одне до одного, викликає у класі сміх.

 

ГРУПОВІ ДИСКУСІЇ

 

   Учням запропонували для обговорення такі висловлювання:

• «Зі звички так чи інакше лихословити випливає звичка до здійснення поганих вчинків». (Арістотель.)

• «Людино, заговори, щоб я тебе побачив». (Сократ.)

• «Одне хороше слово краще від тисячі слів лайки». (Приказка.)

• «Мова – це дії, що відбуваються між людьми». (Гегель.)

• «Лихослів’я – повсякденна колотнеча. Ви берете в ньому участь?»

 

                                                         АРТ-ТЕРАПІЯ

   Для зняття емоційного напруження під час занять можна запропонувати намалювати погане слово, тобто створити алегоричний образ. Малюнки будуть дуже цікаві. Однак образи, створені дівчатами і хлопцями, відрізняються. Наприклад, хлопці  малюють страшенні голови із зубами, язиком, рогами, гоблінів, собак із великими іклами, роззявленою пащею. Дівчата ж – квіти, оповиті колючим дротом, язики полум’я, серце, що стікає кров’ю, зів’ялу квітку, янгола у сльозах тощо.

 

 

РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА З БАТЬКАМИ

   Проблемними моментами в роботі з батьками є неможливість провести масштабні корекційні заходи, недостатній зворотний зв’язок. Тому основне завдання в роботі з батьками полягає в тому, щоб привернути їхню увагу до проблеми; проаналізувати учнівські анкети і показати негативне ставлення дітей до вчительського і батьківського лихослів’я як засобу регулювання поведінки; спростувати ставлення деяких батьків до лайки як до неодмінної життєвої реалії.

 

 

ВПРАВИ

«Моя дитина...»

   Батькам пропонується продовжити речення, називаючи якомога більше позитивних рис своєї дитини. Для деяких батьків вправа була заважкою, особливо для татусів.
   Вправа спрямована на розвиток емпатії та позитивного ставлення до дитини, допомагає виділити й усвідомити її позитивні риси.

«Згоден – незгоден»

   Учитель або психолог зачитує певні твердження. Ті батьки, які з ними погоджуються, піднімають руку. Далі групи відстоюють свої погляди. Ті батьки, які в ході дискусії змінюють свою точку зору, повідомляють про це.

   Подавались такі твердження:

– Я вважаю, що повинен знати про все, що думає моя дитина.
– Лихослів’я у сім’ї підготує дитину до реального життя.
– Сувора дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер.
– За суворе виховання (побиття і словесні образи) діти потім подякують.
– Не можна бути другом власній дитині.

   У ході дискусії робляться короткі узагальнення, які б допомогли деяким батькам зрозуміти деструктивну сутність таких виховних установок.
   Вправа дозволяє батькам усвідомити більшу самостійність дитини і рефлексувати свою поведінку, розвінчує ефективність постійного контролю.
 

 

 

 

 

 

 

 

КОРЕКЦІЙНО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНА РОБОТА З ДІТЬМИ

                                   МЕТОДИКА ВСТАНОВЛЕННЯ ОБМЕЖЕНЬ

   Для того щоб у стосунках із дітьми батьки навчалися уникати менторського тону та образливих слів, пропонуємо методику встановлення обмежень.
1. Слід показати дитині, що її почуття приймають і розуміють, що її бажання важливі.

2. Далі встановлюють обмеження, пояснюють причини і наслідки реалізації небажаної дії: «Але цього робити не можна, бо...», або «Якщо так зробити, то це призведе до...».

3. Дитині пропонують альтернативу, яка б її зацікавила.

4. Якщо після цього дитина не відмовляється від своїх дій, батьки дають їй право вибору: або вона припиняє свої дії, або... Тут батьки можуть підібрати умову, яка найкращим чином впливає на дитину (відповідно до сімейних традицій, віку, психологічних особливостей, самої ситуації).
   Батькам також навести приклади з особистого досвіду.

                                                             ДИСКУСІЯ

 «Правила покарання»
   Батьки об’єднуються у групи по чотири особи (2 пари) і отримують завдання виробити певні правила покарання, які можна було б застосовувати до їхніх дітей у реальному житті. За кілька хвилин кожна група захищає свої погляди. Для позитивного навіювання перед початком завдання  на дошці варто написати вислів: «Бережіть сльози ваших дітей, щоб вони могли проливати їх на ваші могили».
   Під час роботи з батьками можна умовно поділити їх на три групи.

1. Ті, які брали активну участь у всіх вправах, запропонованих дискусіях і ділилися своїм досвідом.

2. Ті, які утримувались від висловлювань, але активно записували все, що їм пропонували.

3. Ті, які взагалі не відвідали школи.

КОРЕКЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ З УЧИТЕЛЯМИ

ТЕСТОВА МЕТОДИКА

 

«Конфліктна компетентність учителя»-1

Виберіть десять тверджень, які, на ваш погляд, безперечні.

1. Я оберігаю дітей від стресів.

2. Не боюся на уроці говорити школяреві найнеприємніші речі. Тільки так можна боротися з недоліками.

3. Якщо відчуваю відчуженість учня, намагаюся зрозуміти причину.

4. Справедливе покарання зміцнює дитячий характер.

5. У випадках розбіжностей зі школярами волію йти на компроміс.

6. Учитель, який поступається учням, втрачає педагогічний авторитет.

7. Коректність у взаєминах зі старшокласниками ніколи не шкодить.

8. Завжди пам’ятаю провини кожного школяра і вмію в потрібний момент нагадати про них. Це дозволяє уникнути нових помилок.

9. Якщо помиляюся, завжди вибачаюся в дітей.

10. Якщо потурати капризам дітей, вони «сідають на голову».

11. Радію, коли конфлікт розв’язується мирно, без нервів.

12. На учнівські провини потрібна така педагогічна реакція, яка їх припиняє.

13. Не ображаюся, якщо школярі зауважують мої помилки.

14. Коли учень порушує дисципліну, пояснюю необхідність покарання тим, що він заважає не мені, а класу.

15. Розв’язуючи конфлікт з учнем, завжди думаю, як впливаю на інших дітей.

16. Суворо караю школяра за свідомо скоєний поганий вчинок.

17. Якщо дитина порушила порядок, можу зробити вигляд, що нічого не помітив.

18. На важких підлітків краще діяти через колектив.

19. Коли виникає конфлікт, ніколи не розв’язую його через приниження гідності дитини.

20. Відчуваю задоволення, коли не я, а клас засуджує учня за лінощі і неробство.

21. Учитель завжди неправий, якщо дитина іде з уроку у сльозах.

22. Беззаперечне виконання педагогічних вимог – запорука успішності і дисципліни.

   Підрахуйте суму отриманих балів: відповідь «так» на запитання із парним номером – 10, із непарним – 20. Ті, хто набрав 140 і більше балів, схильні до конструктивних рішень. Ті, хто набрав менше 140, – до проявів конфліктогенності.

 

«Конфліктна компетентність учителя»-2

   Ви приходите на урок, але щось негаразд. Хлопці щільним колом оточили двох підлітків. Ті б’ються. Виберіть два із шести пропонованих варіантів педагогічних дій.

1. Голосно кажу: «Негайно припиніть це неподобство!».

2. Мовчки розводжу «бійців» і починаю перевіряти відсутніх.

3. Якщо бійка триває, посилаю за директором школи.

4. На мить зберігаю незворушність, а потім голосно плескаю в долоні і говорю: «Турнір завершено!».

5. З’ясовую, хто розпочав бійку.

6. Вимагаю негайно від обох залишити клас і не приходити без батьків.

   Підсумки: варіанти відповідей 1, 3, 5, 6 – 10 балів, 2 і 4 – 20 балів. Ті, хто набрав 30 і більше балів, схильні до нестандартних конструктивних дій; ті, хто набрав менше 30, – до використання традиційних репресивних заходів.

 

 

 

«Конфліктність учителя»

Виберіть один варіант розв’язання кожної проблемної ситуації.

1. Учень погано відвідує уроки:

а) зв’язуюсь із класним керівником або батьками, щоб з’ясувати причину;

б) вивчаю мотивацію навчання дитини;

в) у серйозних випадках порушую питання на класних зборах.

2. Учень погано вчиться:

а) саджаю за першу парту поруч із працьовитим школярем;

б) намагаюся зрозуміти коло інтересів дитини;

в) часто контролюю і вимагаю того ж від батьків.

3. Учень ставить каверзні запитання:

а) «ставлю його на місце», щоб іншим було наукою;

б) відповідаю на будь-яке запитання: якщо знаю – негайно, якщо ні – на наступному уроці;

в) якщо запитання далекі від досліджуваної теми, не вважаю за потрібне відповідати.

4. Учень погано поводиться на уроці:

а) одразу ж припиняю порушення порядку – роблю зауваження, запис у щоденнику тощо;

б) переключаю увагу, запитаннями і завданнями втягую в роботу;

в) критично аналізую організацію уроку, вношу необхідні корективи.

   Підрахуйте суму балів: варіанти «а» і «в» – 10 балів, «б» – 20. 

   Ті, хто набрали 60 і більше балів, схильні до ненасильницького подолання протирічь. Якщо менше 60 – до загострення відносин з учнями.

 

 

«Терпимість учителя»
Виберіть 1 із 3 варіантів розв’язання кожної ситуативної задачі.

1. Учень відволікається.

а) Негайно зауважую, одразу припиняю недисциплінованість;
б) використовую непрямий вплив;
в) реагую не одразу, краще мати серйозні підстави для покарання.

2. Учень погано відповідає.

а) Ставлю оцінку, на яку він заслуговує;
б) даю відповісти іншого разу;
в) залишаю займатися після уроків.

3. Учень мене обманює.

а) Роблю вигляд, що не вірю;
б) не кваплюся реагувати, намагаюся зрозуміти дитину;
в) викриваю неправду перед класом.

   Підрахуйте суму отриманих балів: варіанти «а» і «в» – 10 балів, «б» – 20. Ті, хто набрав 50 і більше балів, схильні до зважених, стратегічно виправданих рішень. У кого менше 50 – до репресивних реакцій.

 

«Такт учителя»
   Ви приходите на урок у 5-й клас і бачите незвичайну ситуацію. Діти скупчилися навколо одного зі своїх лідерів. Його розповідь переривається вибухами сміху. Виберіть 2 із 5 запропонованих варіантів педагогічних реакцій.
1. Гупаю кулаком по столу, висловлюю обурення неповагою до себе.

2. Непомітно підходжу до хлопців, прислухаюся до того, про що йдеться, а зрозумівши, у чому річ, теж голосно сміюся.

3. Караю чергових, що не підготували клас до уроку.

4. Говорю: «Хлопці, швидко займайте свої місця. Обіцяю, що урок сьогодні теж буде цікавим».

5. Голосно вітаюся, оголошую тему, не звертаючи уваги на хлопців.

   Підрахуйте суму балів: варіант 1 – 5 балів, 2–10 балів, варіант 3 – 5, 4 – 10, варіант 5 – 10 балів. Ті, хто набрав 15 і більше балів, намагаються дотримуватись педагогічного такту. Ті, у кого менше 15, – схильні до прийняття стереотипних рішень.

ПАМ'ЯТКА

ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ

(для вчителів)

 
   Для того, аби якнайкраще зрозуміти емоційний стан учня, під час взаємодії з ним необхідно дотримуватись кількох простих правил:

1. Підтримувати постійний зоровий контакт.

2. Якщо можна, не перебивати.

3. Намагатися не давати порад, якщо в цьому немає потреби.

4. Підбивати підсумки того, що ви почули.

5. Робити рефлексивні зауваження, показуючи, що ви розумієте те, що відчуває інший.

 

 

ПРАВИЛА ПОКАРАННЯ

(для батьків)

 

1. Покарання – крайній захід, і використовується тоді, коли інші засоби не дали результату.

2. Покарання не повинно принижувати гідності дитини. Караючи, слід поважати особистість.

3. Перед покаранням потрібно для себе з’ясувати, чого ви хочете досягти в такий спосіб.

4. Для профілактики наперед, про всяк випадок – дитину не карають.

5. Карати із запізненням не можна.

6. Не можна цькувати дитину власною провиною і згадувати її довго, втрачаючи емоційний контакт. Покарали – означає вибачили.

7. Покарання не повинно шкодити здоров’ю: ні фізичному, ні психічному.

 

 

 

 

 

ЗВІТ ПО ПРОЕКТУ

 

 

   Матеріал про виконану роботу я представила на загальношкільному заході «Толерантність врятує світ», доповнивши виступ анонімними результатами анкет та презентаційним матеріалом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК

Скриншоти  слайдів презентації