Проект «Школа-родина»• Створити модель школи з пріоритетом формування життєвої компетентності та самореалізації особистості через упровадження

Про матеріал

Актуальність проекту:взаємодія школи, сім'ї та громадськості є важливим чинником у створенні сприятливих умов для гармонійного розвитку майбутнього громадянина України

Перегляд файлу

Проект «Школа-родина»

Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави.

 На  моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість школи.

В. Сухомлинський

Актуальність проекту:   взаємодія школи, сім’ї та громадськості  є важливим чинником у створенні сприятливих умов для гармонійного розвитку майбутнього громадянина України                                                                           

Мета проекту:

  • Створити модель школи з пріоритетом  формування життєвої  компетентності та самореалізації  особистості через  упровадження
    • проекту.
  • Забезпечити гармонійний розвиток  школяра.
  • Встановити тісний контакт між учительським та батьківським колективами.
  • Зміцнити імідж та підвищити рейтинг школи у мікрорайоні.

Завдання проекту:

  • залучати батьків до активної співпраці для розв’язання важливих
  • шкільних проблем;
  • пропагувати кращий досвід виховання дітей у сім’ї;
  • надавати допомогу та підтримку у складних життєвих ситуаціях;
  • інформувати батьків щодо шкільного життя, освітнього процесу;
  • здійснювати профорієнтаційну роботу, знайомити з цікавими особистостями села;
  • пропагувати здоровий спосіб життя, культуру здоров’я, запобігати негативному впливу вулиці на виховання дитини;
  • пропагувати культуру спілкування, мовлення.

Пріоритети “Школи-родини”

-  залучення дітей до системи загальнолюдських цінностей і цінностей української нації;

-  виховання духовно, морально і фізично здорового покоління;

-  сприяння особистісному розвитку школярів шляхом гармонійного поєднання і взаємодії шкільного і сімейного виховання;

-  розвиток почуття відповідальності за збереження національних традицій, звичаїв, культурних надбань;

-  освоєння діагностики та критеріїв ефективності виховного процесу на ідеях особистісно зорієнтованої педагогіки;

-  розвиток здібностей, творчого мислення, потреб і вмінь самовдосконалюватись;

-  колективна творча діяльність учнів, батьків та вчителів, де завдання батьків (сім’ї) полягає в тому, щоб розкривати сутність родинних традицій українського народу, їх практичну значущість для дитини тепер і в майбутньому; де завдання вчителів полягає в тому, щоб організувати раціональний, цілеспрямований, послідовний процес виховання учнів на родинних традиціях як на уроках, так і в позакласній роботі, залучення батьків до проведення виховних заходів, використання можливостей позакласних установ у вирішенні проблеми виховання дітей на родинних традиціях.

Термін дії проекту

Вересень 2017 – травень 2018 року.

Учасники проекту

Педагоги, батьки,  учні. Школа, сім’я, родина, громада повинні бути тісно пов’язані між собою.

Шляхи реалізації проекту

І етап.

Науково-теоретична та психологічна підготовка педкадрів до роботи в умовах нової педагогічної системи:

-          знайомство з педагогічною спадщиною українських шкіл, надбаннями Г.Сковороди, І.Огієнко, Г.Ващенко, С.Єфремова, В.Сухомлинського та ін.

-          знайомство з національною системою виховання у сім’ях учнів початкових класів;

-          вивчення звичаїв, обрядів своєї місцевості;

-          анкетування батьків з метою вивчення думки щодо впровадження етнопедагогіки в систему виховання учнів;

-          знайомство з Конвенцією з прав дитини, Конвенцією з прав людини.

ІІ етап.

Моніторингові дослідження. Створення первісного педагогічного досвіду реалізації ідей педагогіки життєтворчості:

-          створення методичних розробок з програми “Школа-родина”;

-          організація роботи творчої групи з проблеми “Формування життєтворчості особистості в умовах школи-родини”.

-          створення програми “Школа-родина”.

-          упорядкування банку даних (історія міста, довгожителі, видатні люди, пам’ятки архітектури);

-          створення соціологічного портрету класу, (оформлення фотоальбому, дерево-родовід, пояснення імені дитини, поради батькам, матеріали важливих подій в житті школи та класу, спільне проведення екскурсій та інших заходів педагогами, батьками і дітьми.)

-          створення методичних розробок свят, обрядів;

-          впровадження методик в практичну діяльність;

-          організація роботи тематичних куточків на базі предметних кабінетів ( кабінет історії – «Пам’ять», кабінет української мови та літератури – «Історія моєї родини»)

-          організація роботи консультаційного центру для батьків “Школа свідомого батьківства”.

ІІІ  етап

Педагогічний аналіз та корекція отриманих результатів.

-          засідання методичної комісії з проблеми “Формування життєтворчості особистості в умовах школи-родини. Проблеми. Пошуки. Досвід”;

-          створення банку методичних доробок;

-          корекція отриманих результатів;

-          вивчення соціальним педагогом школи впливу реалізації програми на виховання учнівського колективу.

ІV етап

Опанування ідей педагогіки життєтворчості у масовій практиці

-          узагальнення досвіду роботи з проблеми “Формування життєтворчості особистості в умовах школи-родини”;

-          підготовка матеріалів до публікації;

-          впровадження досвіду роботи у практичну діяльність педколективу.

Практичні функції проекту

-         індивідуальна робота з учнями;

-         проведення анкетування батьків та учнів;

-         соціальна діагностика родини учня ;

 -         ознайомлення з умовами життя родини, її психологічним кліматом, особливостями поведінки дитини в родині;

 -         діагностування сімейного виховання;

 -         визначення рівня педагогічної культури батьків, виявлення труднощів,  які відчувають батьки; -         виявлення позитивного досвіду родинного виховання з метою його поширення;

 -         індивідуальна робота з батьками учнів (ознайомлення батьків зі змістом і методикою навчально-виховного процесу, що організовує школа, обумовлена необхідністю вироблення однакових вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, добору його змісту й організаційних форм у сімейному вихованні й у навчально-виховному процесі школи);

-         індивідуальна робота з неблагополучними родинами учнів; аморальними і протиправними, що втягують дітей у пияцтво і злочинну діяльність; родинами з підвищеною конфліктністю; родинами, що не забезпечують належного розвитку і виховання дітей тощо (цю роботу школа  здійснюють разом із правоохоронними органами: інспекціями і комісіями зі справ неповнолітніх і відділами охорони прав дитини й опіки департаментів влади, прокуратурою і судом, із громадськими організаціями);

-         коректування процесу виховання в родинах окремих учнів (перший її аспект -  надання психолого-педагогічної допомоги в процесі сімейного виховання різних категорій учнів (обдарованих, що виявляють схильність до вивчення окремих навчальних предметів або інтерес до будь-яких форм позаурочної діяльності);

-         надання батькам психолого-педагогічної допомоги в розв'язанні складних сімейних проблем: підлітковий вік, труднощі у вихованні дівчаток і хлопчиків у період перехідного віку; профілактика формування шкідливих звичок (паління, вживання спиртних напоїв, наркотичних і токсичних засобів), допомога в подоланні згубного впливу асоціальних і антисоціальних неформальних об'єднань молоді, профілактика правопорушень ;

-         проведення батьківських, класних годин, бесід, конференцій, зустрічей та ін. (наприклад, на перших батьківських зборах класний керівник знайомить батьків із власною життєвою і педагогічною позицією, з метою, завданнями і програмою майбутньої діяльності, знайомить їх з планом виховної роботи, разом з батьками знаходить можливі шляхи реалізації цієї програми в сімейному (спільні походи, екскурсії, олімпіади, спартакіади, конкурси, колективні творчі справи тощо);

-   залучення батьків до спільної з дітьми діяльності:

   участь у всіх формах позаурочної діяльності (походи, екскурсії, вечори, турніри, змагання, ремонт і благоустрій школи);

   участь батьків у підготовці загальношкільних традиційних форм роботи (вечорів-зустрічей випускників, свята Останнього дзвоника, випускного вечора.

   участь у профорієнтаційній роботі школи: зустрічі з учнями, екскурсії на підприємства, профконсультації, устаткування кабінетів профорієнтації;

   участь у роботі комісії школи шкільних і класних батьківських комітетів.

Очiкувані результити:  

  • активна співпраця педагогів та батьків у напрямку «Школа – родина»;
  • підвищення рівня довіри батьків до навчального закладу;
  • взаємодія батьків із громадськими організаціями різного рівня;
  • покращення якості психолого-педагогічної освіти батьків;
  • підвищення рівня мотивації учнів до навчання та позакласної діяльності;
  • підвищення рівня громадської і творчої активності учнів;
  • зменшення кількості так званих «важких учнів»;
  • підвищення рейтингу навчального закладу;
  • об’єднання в єдиному інформаційному просторі педагогів, сім'ї та громадськості.

Отже, школі та родині, безумовно, належить головна і вирішальна роль у вихованні і навчанні особистості. Адже вона озброює школярів глибокими і різносторонніми знаннями, вона є могутнім джерелом формування світогляду, національного духу, високої моральності, трудової підготовки, громадянського змужніння, глибоких людських почуттів, любові до матері і батька, бабусі і дідуся, роду і народу, пошани до рідної мови, історії і культури. Завдяки цьому досягається головна мета проекту «Школа-родина», а саме, формування й розвиток соціально активної та гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, розвиненим почуттям національної гідності.

docx
Додано
30 січня 2018
Переглядів
2151
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку