Проект «Школа-родина»• Створити модель школи з пріоритетом формування життєвої компетентності та самореалізації особистості через упровадження

Проект «Школа-родина»

Сім’я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави.

 На  моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість школи.

В. Сухомлинський

Актуальність проекту:   взаємодія школи, сім’ї та громадськості  є важливим чинником у створенні сприятливих умов для гармонійного розвитку майбутнього громадянина України                                                                           

Мета проекту:

• Створити модель школи з пріоритетом  формування життєвої  компетентності та самореалізації  особистості через  упровадження
  • проекту.
• Забезпечити гармонійний розвиток  школяра.
• Встановити тісний контакт між учительським та батьківським колективами.
• Зміцнити імідж та підвищити рейтинг школи у мікрорайоні.

Завдання проекту:

• залучати батьків до активної співпраці для розв’язання важливих

• шкільних проблем;

• пропагувати кращий досвід виховання дітей у сім’ї;
• надавати допомогу та підтримку у складних життєвих ситуаціях;
• інформувати батьків щодо шкільного життя, освітнього процесу;
• здійснювати профорієнтаційну роботу, знайомити з цікавими особистостями села;
• пропагувати здоровий спосіб життя, культуру здоров’я, запобігати негативному впливу вулиці на виховання дитини;
• пропагувати культуру спілкування, мовлення.

Пріоритети “Школи-родини”

-  залучення дітей до системи загальнолюдських цінностей і цінностей української нації;

-  виховання духовно, морально і фізично здорового покоління;

-  сприяння особистісному розвитку школярів шляхом гармонійного поєднання і взаємодії шкільного і сімейного виховання;

-  розвиток почуття відповідальності за збереження національних традицій, звичаїв, культурних надбань;

-  освоєння діагностики та критеріїв ефективності виховного процесу на ідеях особистісно зорієнтованої педагогіки;

-  розвиток здібностей, творчого мислення, потреб і вмінь самовдосконалюватись;

-  колективна творча діяльність учнів, батьків та вчителів, де завдання батьків (сім’ї) полягає в тому, щоб розкривати сутність родинних традицій українського народу, їх практичну значущість для дитини тепер і в майбутньому; де завдання вчителів полягає в тому, щоб організувати раціональний, цілеспрямований, послідовний процес виховання учнів на родинних традиціях як на уроках, так і в позакласній роботі, залучення батьків до проведення виховних заходів, використання можливостей позакласних установ у вирішенні проблеми виховання дітей на родинних традиціях.

Термін дії проекту

Вересень 2017 – травень 2018 року.

Учасники проекту

Педагоги, батьки,  учні. Школа, сім’я, родина, громада повинні бути тісно пов’язані між собою.

Шляхи реалізації проекту

І етап.

Науково-теоретична та психологічна підготовка педкадрів до роботи в умовах нової педагогічної системи:

-          знайомство з педагогічною спадщиною українських шкіл, надбаннями Г.Сковороди, І.Огієнко, Г.Ващенко, С.Єфремова, В.Сухомлинського та ін.

-          знайомство з національною системою виховання у сім’ях учнів початкових класів;

-          вивчення звичаїв, обрядів своєї місцевості;

-          анкетування батьків з метою вивчення думки щодо впровадження етнопедагогіки в систему виховання учнів;

-          знайомство з Конвенцією з прав дитини, Конвенцією з прав людини.

ІІ етап.

Моніторингові дослідження. Створення первісного педагогічного досвіду реалізації ідей педагогіки життєтворчості:

-          створення методичних розробок з програми “Школа-родина”;

-          організація роботи творчої групи з проблеми “Формування життєтворчості особистості в умовах школи-родини”.

-          створення програми “Школа-родина”.

-          упорядкування банку даних (історія міста, довгожителі, видатні люди, пам’ятки архітектури);

-          створення соціологічного портрету класу, (оформлення фотоальбому, дерево-родовід, пояснення імені дитини, поради батькам, матеріали важливих подій в житті школи та класу, спільне проведення екскурсій та інших заходів педагогами, батьками і дітьми.)

-          створення методичних розробок свят, обрядів;

-          впровадження методик в практичну діяльність;

-          організація роботи тематичних куточків на базі предметних кабінетів ( кабінет історії – «Пам’ять», кабінет української мови та літератури – «Історія моєї родини»)

-          організація роботи консультаційного центру для батьків “Школа свідомого батьківства”.

ІІІ  етап

Педагогічний аналіз та корекція отриманих результатів.

-          засідання методичної комісії з проблеми “Формування життєтворчості особистості в умовах школи-родини. Проблеми. Пошуки. Досвід”;

-          створення банку методичних доробок;

-          корекція отриманих результатів;

-          вивчення соціальним педагогом школи впливу реалізації програми на виховання учнівського колективу.

ІV етап

Опанування ідей педагогіки життєтворчості у масовій практиці

-          узагальнення досвіду роботи з проблеми “Формування життєтворчості особистості в умовах школи-родини”;

-          підготовка матеріалів до публікації;

-          впровадження досвіду роботи у практичну діяльність педколективу.

Практичні функції проекту

-         індивідуальна робота з учнями;

-         проведення анкетування батьків та учнів;

-         соціальна діагностика родини учня ;

 -         ознайомлення з умовами життя родини, її психологічним кліматом, особливостями поведінки дитини в родині;

 -         діагностування сімейного виховання;

 -         визначення рівня педагогічної культури батьків, виявлення труднощів,  які відчувають батьки; -         виявлення позитивного досвіду родинного виховання з метою його поширення;

 -         індивідуальна робота з батьками учнів (ознайомлення батьків зі змістом і методикою навчально-виховного процесу, що організовує школа, обумовлена необхідністю вироблення однакових вимог, загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, добору його змісту й організаційних форм у сімейному вихованні й у навчально-виховному процесі школи);

-         індивідуальна робота з неблагополучними родинами учнів; аморальними і протиправними, що втягують дітей у пияцтво і злочинну діяльність; родинами з підвищеною конфліктністю; родинами, що не забезпечують належного розвитку і виховання дітей тощо (цю роботу школа  здійснюють разом із правоохоронними органами: інспекціями і комісіями зі справ неповнолітніх і відділами охорони прав дитини й опіки департаментів влади, прокуратурою і судом, із громадськими організаціями);

-         коректування процесу виховання в родинах окремих учнів (перший її аспект -  надання психолого-педагогічної допомоги в процесі сімейного виховання різних категорій учнів (обдарованих, що виявляють схильність до вивчення окремих навчальних предметів або інтерес до будь-яких форм позаурочної діяльності);

-         надання батькам психолого-педагогічної допомоги в розв'язанні складних сімейних проблем: підлітковий вік, труднощі у вихованні дівчаток і хлопчиків у період перехідного віку; профілактика формування шкідливих звичок (паління, вживання спиртних напоїв, наркотичних і токсичних засобів), допомога в подоланні згубного впливу асоціальних і антисоціальних неформальних об'єднань молоді, профілактика правопорушень ;

-         проведення батьківських, класних годин, бесід, конференцій, зустрічей та ін. (наприклад, на перших батьківських зборах класний керівник знайомить батьків із власною життєвою і педагогічною позицією, з метою, завданнями і програмою майбутньої діяльності, знайомить їх з планом виховної роботи, разом з батьками знаходить можливі шляхи реалізації цієї програми в сімейному (спільні походи, екскурсії, олімпіади, спартакіади, конкурси, колективні творчі справи тощо);

-   залучення батьків до спільної з дітьми діяльності:

•   участь у всіх формах позаурочної діяльності (походи, екскурсії, вечори, турніри, змагання, ремонт і благоустрій школи);

•   участь батьків у підготовці загальношкільних традиційних форм роботи (вечорів-зустрічей випускників, свята Останнього дзвоника, випускного вечора.

•   участь у профорієнтаційній роботі школи: зустрічі з учнями, екскурсії на підприємства, профконсультації, устаткування кабінетів профорієнтації;

•   участь у роботі комісії школи шкільних і класних батьківських комітетів.

Очiкувані результити:  

• активна співпраця педагогів та батьків у напрямку «Школа – родина»;
• підвищення рівня довіри батьків до навчального закладу;
• взаємодія батьків із громадськими організаціями різного рівня;
• покращення якості психолого-педагогічної освіти батьків;
• підвищення рівня мотивації учнів до навчання та позакласної діяльності;
• підвищення рівня громадської і творчої активності учнів;
• зменшення кількості так званих «важких учнів»;
• підвищення рейтингу навчального закладу;
• об’єднання в єдиному інформаційному просторі педагогів, сім'ї та громадськості.

Отже, школі та родині, безумовно, належить головна і вирішальна роль у вихованні і навчанні особистості. Адже вона озброює школярів глибокими і різносторонніми знаннями, вона є могутнім джерелом формування світогляду, національного духу, високої моральності, трудової підготовки, громадянського змужніння, глибоких людських почуттів, любові до матері і батька, бабусі і дідуся, роду і народу, пошани до рідної мови, історії і культури. Завдяки цьому досягається головна мета проекту «Школа-родина», а саме, формування й розвиток соціально активної та гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, розвиненим почуттям національної гідності.