«Пізнай свій край… себе, свій РІД, свій народ, свою землю – і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти».   

Григорій Сковорода  

Стежками Бойківщини 

Патріотичне виховання є одним з найважливіших завдань сучасної школи. Адже молоде покоління повинно виховуватись не лише на матеріальній, а й духовній культурі свого народу. А знайомство з нею має починатись у сім’ї, у школі дитина має продовжувати пізнавати самобутність та унікальність свого етносу, відчувати внутрішній глибокий зв язок з ним. У стінах школи учень має стати зрілим не лише інтелектуально, а й духовно. 

Олекса Воропай, відомий знавець традиційно-культурної спадщини українського народу, зазначав: «Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю». Тому так важливо виховувати в підростаючого покоління почуття кровної спорідненості зі своїм народом, любов до своєї землі, розуміння власної причетності до національного українського поступу. 

Бойківщина – один із прекрасних куточків великої України. Вона, як і інші етнографічні регіони, має своєрідні умови й особливості. Це природнокліматичні умови, широко розвинені художні промисли, побут, звичаї, традиції, говірка, історія краю тощо. Бойки – мовчазні мешканці Карпат (так їх, на жаль, називають) – у часи глобалізації сучасного життя не просто не зберігають культурні надбання свого етносу, а й часто відчувають комплекс меншовартості через приналежність до цього субетносу. У результаті існує загроза втратити унікальні духовні надбання мешканців Бойківщини. 

Багаторічний досвід Боринського ЗЗСО показав, що вивчення бойківської культури та історії рідного краю є необхідною умовою для виховання всебічно розиненої національно свідомої особистості, яка стане повноцінним членом українського суспільства. Ми – представники бойківського краю – повинні не лише зберегти бойківську культуру, а й популяризувати її в Україні і світі. Саме про це йдеться у проекті «Стежками Бойківщини», який реалізували учні  8 класу Боринського ЗЗСО під керівництвом класного керівника  В. Г. Суримко. Отже, метою проєкту було дослідити звичаї та традиції бойків для того, щоб їх пропагувати у сучасному житті. 

Учні класу поділились на 4 локації: бойківська кухня, одяг бойків, дозвілля та ставлення бойків до свого етносу.  

Кожна група досліджувала обрану тему і відповідала на запитання: 

що з минулого варто активно впроваджувати в сучасне життя бойків? 

Думки юних дослідників вражали актуальністю.  

                                                                                                                                                    Учасники                  групи

«Бойківська кухня» дослідили найпоширеніші бойківські страви, дізналися їх рецепти і з допомогою своїх батьків приготували дещо із традиційної бойківської кухні (книші, ощипки, вареники з мачанкою, узвар, розсіл (росів підбиваний). Юні дослідники запропонували популяризувати бойківську

кухню через діяльність мережі ресторанів по всій Україні. І замість фастфуду українці могли б ласувати здоровою екологічно чистою бойківською продукцією.

Наступна група досліджувала одяг бойків. Зокрема, учні представили глядачам у вигляді презентації буденний, святковий та обрядовий бойківський одяг, запропонували зберегти бойківський традиційний одяг, роблячи модними його мотиви у сучасній легкій промисловості. Під кінець вони презентували показ мод «Бойко-модерн», який проходив під гаслом: «Одяг бойків – сучасний і модний». 

Група «Дозвілля» дізналася, що бойки        вміли         організувати веселе дозвілля після важкої праці.

На     кожній       вулиці        були свої музиканти,          які     з        легкістю допомагали       провести   час драйвово, усі дівчата і хлопці уміли співати і знали напам’ять багато пісень. А спів, як відомо, дуже корисний: тренує легені, покращує настрій, розвиває пам’ять. А ще на вечірках (вичірках) були танці: забуті старцак (чоловічий танець), козак і відома всім нам коломийка. 

Батько учениці, Мирон Васильович Струналь, заспівав бойківських пісень і закликав зберегти для наступних поколінь духовне надбання бойківської культури. Юні боринчани мріють організовувати фестивалі «Бойкофест», де талановиті бойки зможуть демонструвати свої вміння. 

Четверта         група         представила відеоопитування   представників Бойківщини       (різного     віку),          що проживають на території Борині, і зробила висновок, що бойки мало знають свою культуру та видатних представників свого         краю,         а        18% опитаних взагалі не вважають себе бойками. Учасники цієї   групи запропонували         створювати          рекламу прекрасних краєвидів Бойківщини та бойківської продукції. 

Почесним гостем нашого свята був сподвижник бойківської культури Богдан Андрійович Комарницький, який мотивував і заохочував молодих бойків любити і цінувати своє коріння, докласти всіх зусиль, щоб наш регіон був привабливим для мешканців бойківського краю і туристів.  

А щоби корінь не всихав, треба пам’ятати, що сучасність і майбутнє людини криється в минулому.