Проєкт."Утилізація опалого листя"

Тема проєкту. Утилізація опалого листя.

Актуальність теми. Ідея створення екологічного проєкту виникла не випадково. Біля нашої школи росте багато листяних дерев. Через це щороку, восени, постає питання:  що робити з опалим листям? Палити чи утилізувати? Паління шкодить довкіллю та здоров’ю людини. Утилізувати – це принести користь природі та всьому живому.

Мета проєкту:

•      запропонувати шляхи вирішення проблеми утилізації опалого листя;
•      виховувати екологічно свідомих громадян, які здатні реально поліпшити екологічний стан навколишнього середовища.

Завдання проєкту:

•      з’ясувати наслідки спалювання листя і сухої трави;
•      дослідити масу листя, яку скидають рослини на території школи;
•      запропонувати шляхи вирішення проблеми утилізації опалого листя;
•      залучити молодь до природоохоронної діяльності.

Тип проєкту: дослідницький.

Тривалість проєкту: довгостроковий.

Етапи реалізації проєкту.

1. Підготовчий етап.
   1. Обговорення проблемних запитань в межах проєкту.

1. Навіщо деревам скидати листя?
2. Яка користь від опалого листя?
3. У чому полягає шкідливість спалювання опалого листя?
4. Які є шляхи вирішення проблеми утилізації опалого листя?

2. Виконання проєкту.

Теоретичний етап
(вирішення проблемних запитань)

1. Навіщо деревам скидати листя?

-Рослина пристосовується до несприятливих умов навколишнього середовища.

-Це спосіб захисту від «зимової посухи».

-Листопад потрібен із метою оздоровлення рослин.

-Своєчасне опадання листя з дерев рятує їх гілля від пошкоджень під час сильних снігопадів.

1. Корисні властивості опалого листя?

-Деструкція опалого листя створює умови для розвитку ґрунтової  мікрофлори та фауни.

-Покращує структуру та якість ґрунту.

-Опале листя – це найкраще органічне мінеральне добриво.

-Зберігає вологу, стримує ріст бур’янів, значно збільшує врожай.

-Формує лісову підстилку – фабрику з «виготовлення» лісового ґрунту, що живить дерева.

-Це «прихисток» для багатьох тварин узимку.

2. Чим шкідливе спалювання листя?

-У сухому листі згорають зимуючі корисні комахи.

-Відбувається руйнування ґрунтового покриву, гинуть ґрунтоутворювальні мікроорганізми.

-Збіднюються ґрунти, знищується насіння та коріння трав’янистих рослин.

-Знищення природньої лісової підстилки призводить до збільшення промерзання ґрунту.

-Існує загроза лісових пожеж і загорання житлових будинків.

-Виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки.

-Дим від вогнищ під час туманних днів утворює смоги й надовго зависає у повітрі.

-Порушується видимість на дорогах, що призводить до збільшення кількості аварій.

-Призводить до погіршення здоров’я людей.

-Разом із листям горить і безліч різноманітного сміття, що призводить до забруднення атмосфери.

Цікаві факти

• Під час згорання 1т. рослинних запасів у повітря потрапляє близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять: пил, оксиди азоту, чадний газ, важкі метали та канцерогенні сполуки.
• У тліючому без доступі кисню листі виділяється бензопірен, що призводить до ракових захворювань у людей.
• Після оранки на глибині 20-25 см. утворюється шар ґрунту із залишками спалених рослин. Цей шар насичений чадним газом і є перешкодою для руху в ґрунті тварин – дощових червів, личинок комах, безхребетних, які мігрують у нижні шари ґрунту на зимівлю.

3. Шляхи вирішення проблеми утилізації опалого листя.

1. Виготовлення із скинутого кронами листя брикетів. За теплотою згороння їх можна порівняти з високоякісним вугіллям. Брикет горить 2-3год, шкідливий викид не значний.
2. Створення таблеток з опалого листя (з рядом добавок, наприклад, воском).
3. Опале листя збирати в купи та вивозити на утилізацію.
4. Частину опалого листя слід прикопувати на городі.
5. Проводити компостування листя.

Дослідницький етап
(визначення обсягу опалого листя на території школи)

Результати досліджень зібрані в таблиці

Практичний етап (організація роботи)

Чи існує розумна альтернатива спалюванню опалого листя?

Так, існує! Найбільш ефективним по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Цей метод є безпечним способом переробки листя і не потребує грошових затрат.

План дій

1.               Підготовка компостерної траншеї.
2.               Закладка опалого листя.

На краю подвір’я школи, в затінку, готовимо траншею глибиною 1 м і шириною 1,5 м. В траншею шарами закладам опале листя, висота шару до 15 см. Кожен шар присипаєм землею. Траншейне компостування має переваги в тому, що компост рівномірно зволожується й не пересихає, тому не потрібна поливка. Компост необхідно під час визрівання перемішувати 1-4 рази, щоб забезпечити доступ кисню в усі шари. На протязі 12-24 місяців компост стає однорідним, пухким, темним і починає пахнути як лісовий ґрунт.

Пам’ятайте!

Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. Використовуйте альтернативу-компостування.

3. Завершальний етап.

У цьому проєкті досліджено наслідки спалювання опалого листя і сухої трави. Розкрита небезпека для навколишнього середовища.

Визначено альтернативний спосіб утилізації опалого листя – компостування.

Компост, який отримали з опалого листя використали як органічне добриво для підживлення рослини, які вирощуються на пришкільній ділянці (фото1) та посадки кімнатних рослин (фото2).