Проєкт "Великодні писанки" Текстовий документ

Проєкт «Великодні традиції Черкаського краю. Нові та відроджені»

Робота учениці 6 класу Охматівської гімназії Баштечківської сільської ради

Мигалко Аліни на тему: «Писанкове диво»

Черкащина! Славетний рідний край.

Земля Богдана і земля Тараса.

Гора Чернеча- пам'ять Кобзаря,

Понад Дніпром велично піднялася.

Це серце України - рідний край!

Блакитне небо, трави не прим'яті,

І звичаї народні, які ми

 Відродимо, та будем пам’ятати!

Галина Волинець

На Черкащині було  традицією фарбувати крашанки натуральними барвниками. Найчастіше яйця фарбували у насиченому розчині лушпиння цибулі. Яйця набували темно-коричневого забарвлення, не бруднили пальці та фарба не переходила на вміст яйця.

До Великодня готувалися заздалегідь: наводили порядок у господарстві, білили та чепурили оселю. Після Великого посту господарі кололи кабанчика, щоб приготувати м’ясні страви. По хаті розносився дух печеного та смаженого м’яса, ковбас, а господині починали розписувати писанки.

аПисанка – особливий вид мистецтва, який корінням сягає ще в дохристиянські часи. Водночас це чарівна окраса великоднього кошика. Розфарбоване яйце не просто радість для ока, не лише красивий атрибут свята, це глибокий символізм, коли кожна позначка сповнена певного значення, а також особлива енергія давньої традиції.

У давнину писанка служила оберегом для її власника, мала магічну добру силу – вона несла щастя, достаток, благополуччя, захищала від сил зла. Тоді люди навіть розфарбовували яйця у чітко визначений час, перед тим промовляючи певні слова.

А із зародженням християнства писанка стала справжнім символом Великодня. Магічність орнаменту відійшла убік, а на яйцях з'явилися написи: "Христос воскрес!" – "Воістину воскрес!"

Хоча писанки милують око своєю красою та багатством візерунків і кольорів, не забувайте: це не просто красиво розфарбоване яйце – це ще й глибокий символізм у кожній крапочці та рисочці.

Дослідники заявляють, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків.

• Сонце, його світло – це символ єдності, впорядкованості світу. Сонце зображали на писанках різними спеціальними знаками – у вигляді кола, восьмираменної зірки, хреста, триноги (трьох променів, які виходили з однієї точки та були закручені в одну сторону), свасті.

• Хрест – стародавній символ сонця, вогню, душі; це перетинання двох ліній: горизонтальної (часу) і вертикальної (вічності) – волі людської з волею Божою.

• Зоря, ружа позначають сонце, якщо зображення є з 2 сторін яйця, або ж зорі, якщо по всій поверхні писанки. У народній символіці – незмінний символ любові.

• Гілка, сосонка, ялинка – одні з найдавніших символів життя, уособлюють щорічне весняне відродження, вічну молодість та здоров'я.

• Завиток, спіраль – символ життєвої сили та зародження життя. Спіраль є символом часу, циклічних ритмів року, народжень і смертей. Вона позначає розвиток, рух до вдосконалення.

• Безконечник або кривулька – символ води, вічності, а водночас і плинності часу.

• Дерево життя символізує єдність усього світу. Це своєрідна модель Всесвіту, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Також це символ розвитку роду – батько, мати й дитина – це стовбур і 3 гілочки або квітки, відгалужень може бути й більше – 5 – 7.

• Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями належать до символів, що пов'язані з водою. Ними зображають хмари та дощ.

Розписуючи писанку, ми зберігаємо традиції наших предків, та творимо історію сучасної України!