"Проєктна робота“Моє село – перлинка України”"

Проєктна робота “Моє село – перлинка України”

Тема: «Моє село – перлинка України» Виконавець проєкту: Куян Олександра, учениця 6 класу. Керівник проекту: Кондратюк А.М. – вчитель географії. Тип проекту: дослідницький.

Актуальність проблеми Як кожна велика ріка починає свій нестримний біг до моря з невеличкого чистого джерельця, так і любов громадянина до своєї Батьківщини розпочинається з любові до тієї місцевості, де він розпочав пізнавати світ, де пройшли його дитячі роки, де знаходяться могили його предків. Відомо також, що людина любить лиш те, що добре знає. А знати про те, як було засновано село, звідки походить його назва, хто населяв його терени в різні епохи не тільки цікаво, але й потрібно.

 Мета: збагатити знання про рідне село Великі Орлинці – перлинку України. Завдання: Вивчити історичне минуле рідного села. Зібрати інформацію про знаменитих вихідців села. Записати розповіді старожилів про розвиток села. Зібрати фотоматеріали про село. Прищеплювати любов до малої батьківщини, зберігати звичаї, традиції, обряди односельчан

Будить рідне село і зерно і росу, Я любов до села все життя пронесу. Все, що бачу навкруг, все в мені проросло Моє рідне село, моє рідне село. «Кожному мила рідна сторона» - кажуть у народі, і тому для кожної людини найдорожчим є те місце, де вона народилась, де провела свої роки дитинства і юності, тобто мала Батьківщина. Тому, моє село уособлює в собі і домашню оселю, і стежину від рідного дому, і поріг батьківскої хати, яка завжди чекає нас. І так поміж сотень доріг я обираю ту, яка веде до наймилішої серцю точки на землі – свого села, яке носить назву Великі Орлинці. Ця назва відображає пам'ять про степових орлів, які у великій кількості водились у нашій місцевості.

Територія села розташована в зоні лісостепу, в межах Волинского плацу на висоті 295-320 м. над рівнем моря. Географічні координати: 49°48′16″ пн. ш. 26°54′22″ сх. д. Чарівні краєвиди села доповнюють грайливі ріки Ікопоть та Загребелка. Село Великі Орлинці знаходиться на відстані 35 км. до районного центру, 68 км. до обласного.

Зробивши подорож у глибину століть, ми дізнаємось, що перші згадки про село Великі Орлинці були у 1563 р., тоді налічувалось 61 двір, де поживало 400 людей. Є в історії села і сумні сторінки. Не оминули село спустошуючі набіги татарів і внаслідок цього в 1580 р. село було спалене, але завдяки працьовитості і завзятості жителів село знову ожило.

Пам'ятають наші землі і сліди Богдана Хмельницького, який восени у 1648 р. під час Національно-визвольної війни проходив через село з своїм військом. Також цим шляхом вів своїх лицарів Кривоніс на облогу Кременецької фортеці.

Народила ця земля і багато сміливців, які поклали своє життя у Великій Вітчизняній війні за світле небо над нашими головами. Одним із них був Андрій Юхимович Дячук, за свої бойові заслуги він нагороджений орденом «Червоної зірки» та іншими медалями. Пам'ять про нього назавжди залишиться в серцях його односельчан та родичів, які з великою гордістю і повагою згадують свого героя. На його честь у центі села побудований пам'ятник, його іменем названа одна із вулиць, і сільська школа носить його ім'я.

Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан Майже 70 років знадобилося, аби старший сержант Андрій Дячук повернувся на свою рідну землю.

В повоєнні роки було створено колгосп

Населення села тяглось до знань, і так у 1870 р. на території села була побудована школа, а в 1885 р. вона була закріплена за церковним відомством, а в 1960 р. школа стала восьмирічною. За роки існування школи із її стін вийшло багато розумних і талановитих людей, які працювали на благо свого села, і завдяки цьому воно розквітало.

З роками село зростало, ставало могутнішим. У 1950-55 р. було посаджено фруктовий сад і проведено озеленення шкільної садиби.

Будови, будови – це так необхідно, щоб діти і внуки щасливо жили.

Село також багате на різновид рослин та тварин, що занесені до Червоної книги України, ось декілька з них: Підсніжник білосніжний (підсніжник звичайний)

Цибуля ведмежа Сон широколистий (сон - трава)

Тхір степовий , тхір лісовий Підковоніс малий

Хом’як звичайний Заєць білий

Кіт лісовий Борсук звичайний

Жук-олень Мнемозина Райдужниця велика

Рак широкопалий

 Моє рідне село – світ дитинства чарівний, Де каштан білим цвітом, де безкраї поля. Кожен спогад про тебе такий неймовірний, Кожна думка про тебе солодка й гірка. Моє рідне село – солов’їнії  ночі, Чебреців і акацій духмяний нектар… Усе те, що забути не можу й не хочу Це –  життя мого частка, Божественний дар!

ВИСНОВОК Великі Орлинці – то велика і дружня родина, це наші славні земляки: вчителі, інженери, лікарі, землероби, комбайнери, механізатори, котрі живуть з нами та в інших місцях, але тут пройшло їх босоноге дитинство, незабутня юність. Бережімо ж славні традиції, звичаї та свята нашого села, примножуймо здобутки його на радість дітям та внукам нашим, бережімо ж наше село, не цураймося його свят та буднів, бо село – це криниця нашого родоводу, це наша велика родина.

Дякую за увагу!