Проєктна робота: Виготовленя виробів у стилі канзаші.

Проектна робота на тему:

Виготовлення виробів у стилі канзаші

2021рік

Зміст

Вступ………………………………………………………

Основна частина………………………………………...

Висновки............................................................................

Література………………………………………………..

Вступ

       Проектно-технологічна діяльність – один із шляхів впровадження індивідуального та диференційованого  підходів на уроках трудового навчання
        Роботу на уроці необхідно будувати так, щоб дитина знаходила задоволення від роботи,та  зростала зі знаннями. Завдання учителя– «не загубити» кожноїдитини, датиїйможливістьрозкрити все краще, закладене природою, сім’єю, школою. Дужеважливо для вчителяорієнтуватися не на класвзагалі, а бачити в дітяхособистість. І цевимагаєновихпідходів на уроках трудового навчання. Потрібнопостійно і систематично використовуватиіндивідуальні та диференційованіпідходи до навчально-виховногопроцесу.
        Провідним напрямком змісту трудового навчання, є проектно-технологічна діяльність, яка інтегрує всі види сучасної діяльності людини: від появи творчого, індивідуального задуму до реалізації готового продукту. Проектно-технологічний підхід дає можливість вчителю розкрити таланти учня. Слід планувати роботу так, щоб враховуючи індивідуальні особливості кожного учня. На уроках учні з задоволеннямпрацюють, коли знають, щоїхнівиробикомусьпотрібні. І дітизнають головне – щонедбалапрацяніколи не приносить радості. Тому потрібеніндивідуальнийпідхід до учня.
       Думку про необхідність  диференційованого  підходу до навчальної діяльності школярів не раз висловлював у своїх працях В.О. Сухомлинський: «До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання».
       Основою цього завдання – є забезпечити для кожного учня оптимальний характер пізнавальної діяльності в процесі навчальної роботи. Проектне навчання орієнтоване перш за все на самостійну навчальну – трудову діяльність учнів – індивідуально, парну або групову, яку учні виконують протягом визначеного відрізка часу.
      Метод проектів дозволяє активно розвивати в учнів основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому створити, усвідомити себе творцем під час роботи. цей метод включає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своїм змістом. 
Виконуючи творчі проекти від ідеї до їх втілення, учні вчяться самостійно приймати рішення, визначати свої прогалини в знаннях і виправляти таке положення. Проектно-технологічні знання учнів повинні носити системний, інтегрований і цілісний характер. Застосування проектної технології включає вплив на якість навчального процес тих чинників, які зазвичай мають вагу до умов використання певної методики навчання, а саме: здібностей і обдарованості дітей, настрою вчителя, рівня матеріально-технічного оснащення школи тощо. А головне завдання проектно-технологічної діяльності – стимулювати інтерес учнів до навчально-виховного процесу, засвоєння знань і показати практичне застосування цих знань через проектну діяльність.

      Умови ефективності використання проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання. Результативність впровадження в освітній процес проектно технологічної діяльності значною мірою визначається певними організаційно-методичними умовами. Адже особливістю проектно-технологічної діяльності є те, що учень повинен виявити та вивчити проблему, зібрати і проаналізувати необхідну інформацію, розробити ескіз власного виробу, виготовити його і привселюдно захистити свій проект, тобто організувати свою практичну діяльність у всій проектно-технологічній послідовності – пройти всі етапи: від ідеї до її втілення та реалізації в моделі, виробі. Проблема ефективної організації проектно-технологічної діяльності досить складна і вимагає вирішення низки організаційних проблем як учнем, так і організаційно-методичних питань вчителем трудового навчання.Проектно-технологічна діяльність базується на гнучкій організації процесу навчання учнів. У результаті проектно-технологічної діяльності повніше забезпечуються сучасні вимоги до розвитку особистості учня, враховуються їх індивідуальні інтереси і здібності, виконуються та засвоюються ними не тільки конкретні трудові дії, але й у системі вирішуються різноманітні конструкторсько-технологічні, художньо-конструкторські, дослідницькі та технічні задачі. Проектна діяльність виховує відповідальність, гордість за результати праці, розвиває ініціативу школярів, привчає їх до планування роботи, учить спостерігати і перевіряти себе в ході її виконання, розвиває енергію, наполегливість у досягненні мети, привчає до самостійності.

Що таке канзаши?

Канзаши (яп., в транскрипції ромадзі - kanzashi) - прикраси для волосся, використовувані в традиційних китайських і японських зачісках. Приблизно 400 років тому в Японії змінився стиль жіночої зачіски: жінки перестали причісувати волосся в традиційній формі, а довгі прямі волосся стали укладати в вигадливі і химерні форми - nihongami. Для укладання волосся використовували різні предмети - шпильки, палочки, гребені.Слово «канзаші» зараз дещо змінило своє первісне значення. Так називають скоріше не прикраси для волосся, а спосіб виготовлення квітів та інших елементів з атласної тканини. Такими квітами прикрашають звичні нам аксесуари для волосся – обручі, заколки, резинки, шпильки, вінки. Крім того, квіти-канзаш можна використовувати в нетрадиційних прикрасах, наприклад, сережках, каблучках, кольє.

     Отже, словом «канзаші» будемо називати саме квіти. Дрібні елементи будемо називати пелюстками, але не будемо забувати про інші варіанти їх використання.       Саме тоді проста гребінець-гребінь перетворюється в витончений незвичайної краси аксесуар, який стає справжнім витвором мистецтва. Японські kushi (гребені) і kanzashi (шпильки) стали виразом жіночого характеру, соціального положення і сімейного статусу. Дивлячись на жіночу зачіску, можна було сказати, до якого соціального класу належить жінка, чи була вона у шлюбі або самотня, її вік і, навіть скільки у неї дітей.  Кандзаши в даний час. В даний час канзаши найчастіше носять нареченої і ті, хто одягає кімоно, або люди, пов'язані з кімоно з родом своєї діяльності - такі як гейші, таю і юдзо або знавці японських традицій, на японської чайної церемонії та під час створення ікебани. Однак, з деяких пір спостерігається відродження традицій канзаши серед молодих японських жінок, які бажають додати витонченості і елегантності своїм зачісок. Квіти зі стрічки своїми руками ніколи не виходили з моди. У цьому їх відмінна особливість. І зараз вироби, прикрашені квітами зі стрічок, коштують трохи дорожче, адже тут присутні й особлива краса і теплота людських рук.

       Ще багато років тому таке хобі було досить поширене. Тоді квіти зі стрічок робилися досить довго, і це було копіткою роботою. З широких стрічок або тканини вирізали пелюстки по контуру (за спеціальними викрійками по кожному виду квітки), обпалювали краєчки пелюсток, щоб не розпустилася нитка і на спеціальному гумовому килимку надавали пелюсткам форму. Перед тим, як робити форму, пелюсточки витримували в густому крохмалі і висушували. Для додання об’єму і форми пелюсточки існував спеціальний набір «булек» – металевих кульок на ніжці з тримачем. Бульки розжарювалися на вогні і видавлювали на на крохмаленою стрічці потрібну за обсягом опуклість. Потім пелюстки збиралися на дріт, робилася ніжка з з волікання, потімтим же способом видавлювалися пелюстки. З цієї техніці виготовлення квітки зі стрічки займало досить довгий час.                                                            

      Сьогодні подібна техніка вже зжила себе. Тепер квіти зі стрічок робляться досить швидко трохи іншим способом. Дуже популярна техніка канзаши, яка прийшла до нас з Японії. Спочатку канзаши означали шпильки-спиці, якими японки тримали довге волосся. Приблизно в сімнадцятому столітті вони трансформувалися не просто в заколки, а в заколки з квітами. Цьому перетворенню посприяли японські гейші, які завжди виглядали недозволено розкішно, через що і накликали на себе невірне ставлення з боку європейців. Подібні квіти зі стрічок спочатку були поодинокими і кріпилися кожна квітка до своєї шпильці. Потім з удосконаленням техніки канзаши на одній шпильці стали робити цілі букети, а потім – кілька шпильок з’єднували разом і виходили квіткові поля на голові ужінок. Не можна сказати, що це було перебором. Квіти зі стрічок виглядають дуже ніжно і викликають незвичайне почуття естетичної насолоди.

     Вважається, що пелюсток всього дві – гостра пелюстка та кругла пелюстка, інше – вже варіації. Якщо дозволити собі не обмежуватись цими двома варіантами, відкривається безмежне поле для експериментів. Для виготовлення елементів найчастіше використовують атласні стрічки або тканину, нарізаючи їх на квадрати.   Квадрат тканини згортають певним чином, кінці підрізають та опалюють вогнем. Після цього із заготовок збирають прикрасу, використовуючи голку з ниткою, або клей, або обидва способи разом. Готову квітку (листок, метелика, пташку, змійку, …) прикрашають декоративними елементами.  Немає ніяких обмежень на використання різноманітних інструментів, але точно знадобляться в роботі ножиці, свічка та пінцет. Інше – за смаком та потребою майстра. Деякі майстри замість свічки використовують запальничку або навіть паяльник – це також виключно на ваш смак. Є декілька загальних правил виготовлення канзаші, знання яких сильно полегшує роботу .

1.Тканина для пелюсток повинна плавитись вогнем. Це правило легко виконати, якщо використовувати тканини, що мають ускладі синтетичну нитку. Якщо тканина не буде «склеюватись» вогнем, закріплювати пелюстку доведеться голкою з ниткою, а це незрівнянно важче. Так, ми пам’ятаємо, що традиційні канзаші роблять виключно з шовку, але ми все одно не японські майстри, то ж не будемо ускладнювати собі життя.

2.Різні тканини по –різному реагують на вогонь. Деякі потрібно «занурити» в полум’я, інші достатньо піднести на відстань в пару сантиметрів. Дізнатись, яка тканина у вас, можна експериментально, на невеликому шматочку.

3.При згортанні пелюсток необхідно стежити за напрямком ниток основи в тканині і згортати завжди в один бік, щоб пелюстки булии однаковими.

4.У деяких тканин лицьовий та зворотній боки виглядають однаково, у інших – ні. Не забуваємо про це, згортаючи пелюстки.

5.Не варто захоплюватись різнобарв’ям тканин – достатньо буде декількох кольорів, а іноді краще всього обійтися лише однією тканиною.

6.Головний інструмент – це ваша фантазія, не дайте правилам себе обмежити.

Вироби для надхнення

Інструменти та матеріали для роботи.

Шаблон для роботи. Красиві квіти будуть із простих шаблонів у формі квадрата чи кола різної величини, накреслених  на картоні за допомогою циркуля та лінійки. Це самий легкий та простий спосіб.

       Для зшивання квітів вибирати нитки потрібно в колір тканини. Для виготовлення складки на листочках потрібнодовгу та тонкуголку. Прироботі потрібно користуватися наперстком. Швейні булавки допоможуть закріплювати складки на листках перед зшиванням. Ножиці потрібні для вирізання деталей та для обрізування ниток. Для роботи з картоном потрібно мати канцелярські ножиці. Клей використовують спеціальний білий для текстильних матеріалів.

      Нитки, голки, булавки, ножиці, клей, ґудзики.Ґудзиками відображають середину квітки. Діаметр вибраного ґудзика повинен бути більшим ширини отвору  між листками  та повністю закривати його. Можна використовувати звичайні ґудзики, плоскі або на ніжці, також можливо обтягнути ґудзик тканиною за вибором.  Ґудзики також можна замінити і інші деталі, такі як бусини, паєтки.

Вибір тканин для роботи.

     Для прикрас в японській техніці підійде будь-яка тканина, або атласна стрічка яка не утворює заломів при складанні. Єдиний момент: та, яка при оплавленні горить і тліє, не годиться для канзаши. Найпоширенішими матеріалами є: атлас, шовк, органза, креп-сатин, репс. Але крім них, можна включати у виріб та інші тканини, які добре плавляться, не залишаючи чорних слідів. При виборі матеріалу також треба враховувати і його здатність тримати форму складеного пелюстки, так як деякі м'які види можуть підійти не завжди. Якщо дуже хочеться зробити прикрасу канзаши з використанням такої тканини, то обов'язково її треба скомбінувати з тією, яка буде тримати форму.
В роботі можна використовувати  як однотонні так і тканини з малюнком.

Виготовлення квітки із тканини  загостреними листками з кругів.

 Склад: 5 кругів із тканини діаметром 6,5 см., та 5,5см.

 Серединка: біля 1,5см.,2 см. В діаметрі.

Розмір готової квітки: 7,5см., 8см.

1.З картону вирізаємо  шаблони діаметром 6,5 см., та 5,5см. Беремо кусок тканини яка легко драпірується та вирізаємо по 5 кругів кожного діаметра.(див.рис.1)
2.Беремо круги одного діаметру та складаємо  пополам, виворотом всередину..(див.рис.2)

3. Потім ще раз.(див.рис.3)

4.Заздалегідь підготувавши  голку із ниткою у два складення довжиною 50 см. На відстані 5 мм. Від краю вколюємо голку в нижній кут першого листка. Нитка повинна бути у колір тканини. Прошиваємо мілкими стібками швом «голка вперед» на відстані 2 мм., один від одного .(див.рис.4)

 

5.Не обриваючи нитку прошиваємо аналогічно наступний листок. Згин у всіх листків в одному ряду повинен бути в одному напрямку. Нитку затягувати, щоб виконувались  зборки на листках.(див.рис.5)

6. На одну нитку збираємо усі 5 заготовок листків. Стягуємо.(див.рис.6)
 

7.З’єднуємо у коло. Закріплюємо нитку.(див.рис.7)
 

8.Те ж саме робимо із заготовкою другого діаметру.(див.рис.8)
 

9. Збираємо квітку за допомогою клею або клейового пістолета. В якості серединки використаний ґудзик.(див.рис.9)
 

10. Виворотну сторону  заклеюємо кругом із фетру. Так за допомогою клею приклеюємо резинку, або пришиваємо. (див.рис.10)

Фото1: Квітка із тканини.
 

Фото2: Приклад квітки із гострими листками.
 

Література

Ірина Жукова «прикраси з тканини». – Донецьк: «Видавництво СКІФ».- 2015.64с.: іл..

Сильви Блондо «Квіти з тканини канзаши».- М.:Видавництво «Континент»,2014.-80с.;цв.іл.

Висновки

Трудове навчання – предмет досить специфічний, під час його вивчення необхідні знання основ та принципів декоративно-ужиткового мистецтва.

 Програма трудового навчання надає можливість офіційно займатися в позаурочний час різними видами народних ремесел.

 Отже, займаючись технологією канзаши, учениці не лише дізнаються про різні методи роботи з різними матеріалами , але й про вплив її на людину.

Перед ученицями стоять завдання, що необхідно вирішити в процесі роботи: визначити, що таке «композиційний центр» та його розташування в даному виробі; вирішити кольорову гаму виробу  скласти композицію для обраного виробу, застосувавши словник термінів.

У процесі мотивації діяльності вихованок  істотну роль відіграє наставництво дорослого, шанованого й авторитетного спеціаліста, діяльність якого полягає у встановленні точок дотикання індивідуальної своєрідності дитини. Краса виробів захоплює, зацікавлює, викликає бажання своїми руками виготовити не тільки подібне, а й краще.

На уроках праці  та в позаурочний час доцільно використовувати інтерактивні засоби навчання, інформаційно-комп’ютерні технології, сучасні наочні дидактичні матеріали, про формування потреб в індивідуальній дитячій творчості відіграє в роботі вирішальну роль, тобто є великим моральним стимулом, вона підвищує продуктивність навчання та праці учениць, спонукає їх до пошуку нових рішень. Тому що кожна дитина хоче довести, що вона не гірша за інших, і бажає, щоб нею пишалися не лише рідні, а й однолітки.

Закінчена робота проходить обов’язкову рефлексивну презентацію, яка розпочинається словами :« Якби я знову починала виконувати цю роботу, то зробила б так…». Головною умовою такої презентації й наступного захисту є обґрунтованість і переконливість відповідей учнів-опонентів.

Вивчення теми «Виготовлення виробів у стилі канзаши» передбачає:

• попереднє знайомство учениць із різновидами  та поняттям канзашипоступове занурення в мистецтво;
• розширення уявлення про виготовлення квітів (техніка, кольори, композиція);
• сприяння розвитку духовних цінностей, естетичного смаку, розвитку творчого мислення;

Навчання не має за мету зробити з учениць професійних майстринь, а носить завдання сприяти, щоб вихованки росли здоровими, були духовно збагаченими, кожна з них стала гармонійно розвинутою та житетворчою особистістю.

Удосконалення трудового навчання засобами національного виховання,  учнів за способами сприйняття інформації, що впливають на розвиток творчих здібностей учнів.

Отже, цілеспрямоване формування художньо-естетичної культури є важливою складовою в становленні творчої особистості.