Проектна технологія на уроках географії природознавства і економіки
Сучасний світ потребує нових методів і умінь й навичок для життя в сучасному багатовимірному інформаційномусуспільстві. Розв'язання проблем розвитку в учнів самостійності, творчого ставлення до справи, звички до навчання протягом всього життя покладається на метод проектів. У перекладі з латини «проект» означає «кинутий уперед», тобто задум у вигляді прообразу об'єктів. Метод проектів становить основу технології проектного навчання.
Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації
Комунальний вищий навчальний заклад Київської обласної ради
«Академія неперервної освіти»
Застосування методу проектів на уроках географії,
економіки і природознавства
Автор проекту: Безверхий Олег Олександрович
слухач курсів підвищення кваліфікації
вчителів географії, економіки і природознавства за дистанційною формою навчання,
вчитель географії, економіки і природознавства Півнянської
ЗОШ І-ІІІ ступенів Фастівського району
Керівник: Часнікова Олена Іванівна
Біла Церква
2017
План роботи
Вступ 3
1. Метод проектів і особливості його застосування в навчанні
природничим дисциплінам 6
1.1. З історії виникнення проектної педагогіки 6
1.2. Мета і завдання проектної технології 8
1.3. Основні вимоги до використання методу проектів в навчанні
природничим дисциплінам 10
1.4. Класифікації типів проектів 12
1.5. Етапи роботи над проектом 16
2. Використання проектної технології в навчанні географії,природознавства і економіки 17
2.1. Пізнавальний інтегрований проект «Наш дім – Сонячна система!»
з використанням комп’ютерних технологій 17
2.2. Дослідницький проект «Переваги та загрози глобалізації» 21
2.3. Творчий проект з географії «Типи країн світу» 22
Висновки 23
Вступ
Україна дістала незалежність 24 серпня 1991 року. Багато століть наша держава знаходилася під чужоземним гнітом. Литовці , поляки. росіяни,
Угорці і нарешті більшовицька навала – всі вони були " панами" .
Але українці не здалися. Вижили, зберегли свою мову. прагнення до свободи.
Загалом Україна знаходиться на початку свого шляху. Шлях цей довгий і тернистий….
Основою української державності завжди були люди.
Політики, воїни –козаки, поети. музиканти, релігійні діячі, науковці вели Україну до перемог над ворогами. Але всі вони –тільки люди. Частина народу.
Український народ завжди вперто виносив усі негаразди. Війни, голод, хвороби – все те, що приносили чужоземці. Але народ вистояв.
Український народ завжди пам’ятав істини, які тримали його, не давали згинути чи розтанути в інших народах:
1.віра в бога;
2. мова;
3.звичаї;
4.мораль.
Але головна істина – це продовження народу в наступних поколіннях.
Нащадки українців ніколи не забували своє коріння. Цього б не дозволило українське виховання, власна мова.
З давніх-давен українці були високоосвічені. Зарубіжні гості, які подорожували Україною. бачили козаків, селян і українських жінок які шли в церкву з молитовником чи Біблією.
Діти українців з малечку навчалися своїй мові і українському алфавіту вдома.
В сучасному світі , українські діти навчаються в школі.
Національна доктрина розвитку освіти на Україні визначає головну мету української системи освіти: «створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства»1. Для виконання цієї мети необхідно реформувати й модернізувати навчально-виховний процес з урахуванням сучасних досягнень науки, педагогічної теорії, соціальної практики, техніки і технології; створювати і впроваджувати сучасні освітні, зокрема інформаційні технології навчання. «Основою всіх перетворень - відзначається в Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи – має стати реальне знання потенційних можливостей дітей, прогнозування потреб і моделей розвитку особистості. Саме на цьому ґрунтується застосування особистісно орієнтованих педагогічних технологій» .
Тому потрібно зорієнтувати сучасну освіту на нові компетентності, технології , програми і методи навчання.
Національна доктрина розвитку освіти на Україні визначає головну мету української системи освіти: «створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства». Для виконання цієї мети необхідно реформувати й модернізувати навчально-виховний процес з урахуванням сучасних досягнень науки, педагогічної теорії, соціальної практики, техніки і технології; створювати і впроваджувати сучасні освітні, зокрема інформаційні технології навчання. «Основою всіх перетворень - відзначається в Концепції 12-річної середньої загальноосвітньої школи – має стати реальне знання потенційних можливостей дітей, прогнозування потреб і моделей розвитку особистості. Саме на цьому ґрунтується застосування особистісно орієнтованих педагогічних технологій» .
До особистісно орієнтованих педагогічних технологій належить також і проектна технологія, яка сприяє вивільненню творчого потенціалу учня, надає можливість вільного вибору у прийнятті певних рішень
Актуальність теми:
- учні повинні не тільки засвоювати знання, а самостійно їх здобувати,
але й в реальному житті
- учні навчаються здобувати і проміняти свої зання в різних ситуаціях, спілкуючись з різними людьми – виконуючи певну соціальну роль і поведінку;
- дана педагогічна технологія забезпечує вміння користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, факти, уміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки;
- використання проектної технології у навчально-виховному процесі сучасної школи є недостатнім.
Мета роботи: обґрунтування значимості проектної технології в навчанні природничих дисциплін.
Завдання роботи:
- Ознайомити з історією розвитку проектної технології.
- Розкрити суть, завдання методу проектів і особливості його застосування у навчанні природничих наук.
- Привести приклади використання методу проектів в навчанні географії. економіки і природознавства.
- Сприяти підвищенню педагогічної культури читачів.
Першим ,хто застосував дану технологію був В. Х. Кілпатрік, учень і послідовник Джона Дьюї. В. Х. Кілпатрік вважав його кроком до зламу авторитарності в навчально-виховному процесі.
Складаючи та виконуючи творчі проекти, учні задовольняють свої інтереси та потреби, розв’язують внутрішні суперечності зі світом природи. Але на цьому творчий процес взаємодії з природою не закінчується. У процесі задоволення потреб та інтересів в особистості виникають нові потреби та інтереси, подібно до того, як розв’язування одних суперечностей зумовлює інші. В. Х. Кілпатрік назвав цей процес «просуванням» особистості, коли людина починає помічати те, чого раніше не бачила, і робити те, чого раніше не могла зробити, - таким має бути справжній процес виховання».
Проектна діяльність передбачає великі можливості для розвитку творчих здібностей особистості.
Стратегії та змісту проектувальної діяльності присвячена робота Бедерханової В.П. і Бондарева П.Б. Вони виділяють два стратегічні напрями у сучасному проектуванні:
1. проектування і створення проектів в інтенсивних формах (інноваційні, продуктивні ігри та ін.).
2.покрокове спільне проектування освітнього процесу всіма його учасниками».
До висвітлення проблем проектної технології зверталося багато інших авторів. Таким чином, тему можна вважати достатньо теоретично розробленою. Потребує детальної розробки практичний аспект її реалізації.
1. Метод проектів і особливості його застосування
в навчанні природничим дисциплінам
1.1. З історії виникнення проектної педагогіки
Сучасний світ потребує нових методів і умінь й навичок для життя в сучасному багатовимірному інформаційномусуспільстві. Розв’язання проблем розвитку в учнів самостійності, творчого ставлення до справи, звички до навчання протягом всього життя покладається на метод проектів. У перекладі з латини «проект» означає «кинутий уперед», тобто задум у вигляді прообразу об’єктів. Метод проектів становить основу технології проектного навчання.
Метод проектів виник у 20-ті роки ХХ ст. у США. Його називали також проблемним і пов’язували з ідеями гуманістичного напряму в філософії і освіті, які розроблені американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В.Х. Кілпатріком. Останній вважав проектом будь-яку діяльність, що виконується від усього серця, з високим ступенем самостійності групою учнів, об’єднаних у певний момент спільним інтересом. Інший основоположник цього методу Дж. Дьюї пов’язував метод проектів з доцільною практичною діяльністю учнів, що погоджується з їхнім особистим інтересом. Проект дозволяє перебороти розрив між шкільною освітою та життям і є сполучною ланкою між навчальною та науково-дослідною роботою.
Ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів під керівництвом російського педагога С.Т. Шацького в 1905 році. Пізніше, вже за радянської влади, ці ідеї стали досить широко впроваджуватись в шкільній освіті, але недостатньо продумано і послідовно. Постановою ЦК ВКП(б) в 1931 році метод проектів був засуджений, і відтоді в колишньому СРСР більше не робилося серйозних спроб відродити цей метод у шкільній практиці. За наявності позитивних аспектів метод проектів має і недоліки – у разі надмірної захопленості прагматичною спрямованістю навчання може знизитися загальний теоретичний рівень освіти. Саме ця причина привела до «розчарування» педагогів у цьому методі. Разом з тим, у зарубіжній школі він активно і досить успішно розвивався. У США, Великій Британії, Бельгії, Ізраїлі, Фінляндії, Німеччині, Італії, Бразилії, Нідерландах і багатьох інших країнах ідеї гуманістичного підходу до освіти Дж. Дьюї, його метод проектів знайшли підтримку та набули великої популярності внаслідок раціонального поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для розв’язання конкретних проблем дійсності в спільній діяльності учнів. «Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де та як я можу ці знання застосувати» - ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка і приваблює багато освітніх систем, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними вміннями.
В нашій країні ідеї проектного навчання пов’язані з іменами українських педагогів Г. Ващенка та Г. Іваніца, які вважали, що лише активні методи навчання перетворюють учнів на суб’єкт педагогічного процесу.
Однак останнім часом, у зв’язку зі становленням парадигми особистісно орієнтованого навчання, метод проектів переживає друге народження як ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють становленню особистості – суб’єкта діяльності і соціальних відносин.
Метод проектів - це система навчання, за якої учні одержують знання й уміння в процесі планування і виконання практичних завдань-проектів, що поступово ускладнюються. Застосування методу проектів – це нагальна потреба нашого часу.
Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання з життям, з інтересами учнів, для якого теоретичні знання – засіб творчих шукань. Зрештою активно розвивається мислення з опорою на науку.
Таким чином, проектна технологія має досить тривалу історію розвитку, що свідчить про її значущість для педагогічної науки і практики.
1.2. Мета і завдання проектної технології
Проект – це цільовий акт діяльності, в основі якого – інтереси учня.
Проект – сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, різного роду теоретичного продукту. Це будь-який задум, що має мету, термін та конкретні кроки реалізації.
Основна мета використання методу проектів – самостійне усвідомлення учнями природничо-наукових проблем, що мають життєвий сенс для учнів.
Цей метод дозволяє учням активно здійснювати участь в навчальному процесі, а також залучатися до формування наукового уявлення про навколишній світ, конструювання матеріальних чи інших об’єктів. Матеріалізованим продуктом проектування є навчальний проект, що визначається як самостійно прийняте учнями розгорнуте розв’язання проблеми у вигляді розробок макетів, схем, презентацій, а також конкретної діяльності з благоустрою місцевого навколишнього середовища, вивчення й опису об’єктів і процесів природи. Основою метода проекта є узята з реального життя проблема (екологічна, географічна, краєзнавча тощо). Таким чином, проблема і шляхи її розв’язання набувають контурів проектної діяльності.
Під час рішення проекту поряд з науковим (пізнавальним) аспектом змісту завжди присутній емоційно-ціннісний та творчий аспекти. Причому саме емоційно-ціннісні й творчі компоненти змісту визначають, наскільки значимим є для учнів проект і наскільки самостійно він виконаний.
Працюючи над проектом у навчальному проекті з географії, економіки чи природознавства, учні опановують комплексом географічних і економічнихх умінь, (пізнавальних, практичних, оцінних), основами взаємодії один з одним і рефлексією, навчаються самостійно одержувати нові знання а також інтегрувати їх.
Проект мусить відповісти на запитання:
1. Навіщо він створений?
2. Наскільки новим постає бачення проблеми?
3. Наскільки проект відповідає вимогам часу?
4. Чи придатний він для втілення?
5. Чи завершений, готовий до реалізації?
Метод проектів вирішує багато педагогічних завдань:
1.реалізації учнями як дослідницьких, так і практичних завдань,
2.дає їм можливість почуватися особистостями;
3. розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації;
4.допомагає вирішити і проблеми практично зорієнтованих учнів, яким важко виявити себе на уроках, а реалізовуючи проект, вони виявляють найрізноманітніші здібності;
5.метод проектів є тим середовищем, у якому учні набувають сил, упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою для подальшого зростання у власних очах;
6.досвід проектної діяльності знадобиться учням не лише в їхній самоосвіті та самореалізації, а й узагалі в житті.
Підсумовуючи, можна сказати, що проектне навчання – це цілісна дидактична система, яка ґрунтується на логіко-психологічних закономірностях творчого засвоєння знань у навчальній діяльності; в основі проектів лежить розвиток пізнавальних творчих навичок учнів, їхніх умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, що сприяє розвитку критичного мислення.
1.3. Основні вимоги до використання методу проектів в навчанні природничим дисциплінам
Робота з проектами має відповідати таким вимогам:
1.виконання повинно здійснюватися на визначеному відрізку теоретичних знань;
2.теми проектів розробляє викладач або викладач з учнями;
3.час виконання проекту залежить від змісту, мети і завдань і може варіюватися від кількох тижнів до року (за умови тривалого виконання проекту намічають етапи його виконання з конкретними результатами роботи на кожному);
4.творче завдання може бути представлене у вигляді рефератів, дослідницьких робіт, макетів навчальних посібників, комп’ютерних презентацій, публікацій, веб-сайтів та ін.
Організація навчання географії, економіки чи природознавства за методом проектів припускає перетворення учнів на суб’єктів діяльності. Кожен школяр стає рівноправним членом творчого колективу, робота в якому дозволяє учням об’єднуватись за інтересами, забезпечувати для них розмаїтість рольової діяльності, виховує обов’язковість і відповідальність під час виконання завдань у визначений термін, взаємодопомогу в роботі.
Діалог у методі проектів виконує функцію специфічного соціокультурного середовища, що створює умови для сприйняття школярами нового досвіду, переосмислення колишніх змістів, унаслідок чого отримана природничо-наукова інформація стає особистісно значущою.
Креативність пов’язана з розв’язанням проблемної ситуації, що обумовлює початок активної розумової діяльності. Формуються і розвивається уява, дивергентне й асоціативне мислення. Учні привчаються до самостійної інтелектуальної роботи внаслідок того, що вони виявляють суперечності між відомим їм хімічним, біологічним змістом і неможливістю виявити нові факти і явища. Розв’язання проблеми нерідко приводить до оригінальних, нестандартних способів діяльності й результату виконання. Будь-який проект – це завжди творчість учнів.
Контекстність у цьому методі дозволяє створювати проекти, наближені до природної життєдіяльності учнів, усвідомлювати місце географії, економіки чи природознавства в загальній системі людського буття. Навчальні географічні і економічні проекти можуть бути виконані в контексті науково-пізнавальної, практико-перетворюючої, комунікативної, художньо-естетичної діяльності людини. Важливо підкреслити, що конструювання навчального процесу, орієнтованого на рішення учнями проектів, будується в межах не логіки навчального предмета, а логіки дослідницької діяльності учнів. Звідси в проектному циклі допускаються інформаційні паузи для засвоєння змісту нового матеріалу, переробки вихідного плану та його повторної реалізації на більш високому рівні (ефект перерваної дії). Виконання проектів пропонується в індивідуальному темпі, нерідко у формі випереджальних самостійних завдань дослідницького, практичного характеру під керівництвом учителя на основі вільного вибору учнів.
Інтегративність означає оптимальний синтез знань для реалізації учнями досліджуваної проблеми із залученням знань з інших предметів.
Технологічність пов’язана з організацією пізнавальної діяльності учнів за визначеними етапами проектної діяльності.
Вибираючи теми проектів для виконання учнями в ході вивчення географії, економіки чи природознавства учитель керується такими критеріями:
1.важливість інформації для учнів;
2.соціальна значущість проекту;
3.наявність у проекті виховного потенціалу;
4.зв'язок з досліджуваними темами географії, економіки чи природознавства;
можливість визначення проблеми;
5.час, що відводиться на вивчення певного розділу й теми;
6.можливість реалізації між предметних зв’язків;
7.співвідношення наявних знань та особистого досвіду учнів на користь перших.
Вибір для учнів у методі проектів здійснюється на різних етапах і може бути як зовнішнім, так і внутрішнім. Зовнішній вибір – це вибір власне проекту, виду завдання, ролі партнерів по діяльності, матеріалу і форм його представлення в проекті, способу виконання роботи.
Внутрішній вибір визначається потребами, здібностями школяра, його ціннісними орієнтирами, суб’єктним досвідом, емоційним настроєм і взаєминами з іншими учнями.
1.4. Класифікації типів проектів
У педагогічній практиці застосовують чотири типи шкільних проектів:
впровадження ідеї (або плану) у зовнішній формі (створити макет, написати лист, зіграти п’єсу);
одержання естетичної насолоди (слухати цікаву розповідь, милуватися картиною);
подолання інтелектуальної перешкоди (спрогнозувати події, явища);
набуття нових знань.
Доцільно розглянути наступну класифікацію:
ігрові проекти – гра, свято, театр;
проекти-розповіді – слово, пісня, картина;
екскурсійні проекти – дослідження навколишнього середовища, народних звичаїв, традицій, місцевих проблем;
ручні проекти – рукоділля, ремонт.
У природничій освіті застосовуються проекти, що розкривають різні аспекти її змісту. Серед школярів особливо популярними є проекти з екологічної, краєзнавчої, комплексно-географічної та комплексно-екологічної тематики.
За рівнем інтеграції розрізняють проекти із залученням тільки змісту досліджуваного навчального предмета; міжпредметні, що враховують зміст багатьох навчальних предметів, і надпредметні, що виконуються на основі відомостей, що не входять до навчальної програми. Ці проекти особливо цікаві для учнів.
За кількістю учасників виділяють індивідуальні проекти, що виконуються самостійно одним школярем, парні, групові і колективні. Практико-орієнтовані проекти нерідко бувають масовими, коли учні беруть участь у природоохоронних акціях, різноманітних конкурсах.
За способом переважаючої діяльності учнів виділяються дослідницькі проекти, ігрові, творчі, практико-орієнтовані, пізнавальні проекти. Їх усіх вирізняє те, що вони реалізуються у творчій, самостійній обстановці.
Дослідницькі проекти орієнтовані на розв’язання наукової проблеми, що включає з’ясування актуальності теми дослідження, визначення мети, задач, предмета і об’єкта дослідження, а також сукупності методів дослідження, шляхів розв’язання проблеми, обговорення й оформлення отриманих результатів. Вони здійснюються як в урочній, так і в позаурочній діяльності. До їхнього числа можна віднести проведення мікросоціологічних досліджень з виявлення ставлення населення до певних проблем, розв’язання конкретних екологічних проблем свого краю, вивчення етнічних традицій свого регіону. Природно, що учні стикаються з різними труднощами. І найбільш складною для вчителя є виконання ролі незалежного консультанта. Важко втриматись від підказок, особливо коли педагог бачить, що учні «йдуть не туди». На консультаціях учителю потрібно тільки відповідати на питання, що виникають у дітей (а їх у ході проектування учні вчаться ставити).
Умови успішного дослідницького проекту є:
1.чіткість і конкретність визначення мети проекту;
2.визначення планованих результатів;
3.констатація вихідних даних.
Дуже ефективним є застосування невеликих методичних рекомендацій або інструкцій з виконання роботи, де вказується необхідна і додаткова література для самоосвіти, вимоги педагога до якості виконання проекту. Іноді можна виділити алгоритм проектування або інший поетапний поділ діяльності.
Свідомі спроби розв’язати проблему дослідження дають завдання підсвідомості – шукати рішення. Асоціації виникають у найнесподіваніших сполученнях, швидко, а в деяких випадках навіть миттєво.
Ідеться про інтуїтивний процес мислення, коли задача розв’язується на останньому етапі без логічних міркувань, безпосередньо. Спричиняються ці процеси дією творчої свідомої задачі.
І як уже говорилося вище, метод проектів дозволяє формувати деякі особистісні якості, що розвиваються лише в діяльності й не можуть бути засвоєні вербально. Це насамперед стосується групових проектів, коли працює невеликий колектив і в процесі спільної діяльності з’являється спільний продукт (результат) праці. До таких якостей можна віднести вміння працювати в колективі, вміння брати відповідальність на себе, здатність відчувати себе членом команди (підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам загальної справи).
Якісно змінюється роль учителя в освітньому процесі. Тому, на жаль, сьогодні не кожен педагог професійно готовий до прийняття методу проектів у свій арсенал педагогічних технологій.
В ігрових проектах учні найчастіше прибирають на себе певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути конкретні і вигадані особи, що імітують соціальні, ділові відносини, вигадані ситуації, які ускладнюються учасниками.
Творчі проекти, як і ігрові, не мають повністю завершеної структури спільної діяльності, вона лише намічається і підкоряється жанру кінцевого результату в межах логіки інтересів і спільної діяльності учасників проекту. Планованими результатами можуть бути створення свята наукового географічного або економічного журналу, відеофільм, виставка малюнків, комп’ютерних презентацій тощо.
Пізнавальні проекти спрямовані на збирання інформації про якийсь об’єкт, конструювання процесу та явища в конкретних умовах, розробку проектів, спрямованих на розв’язання глобальних проблем сучасності. Такі проекти мають чітку структуру. Під час їхнього виконання висувається мета, підбирається і аналізується наукова інформація, проводяться «мозкові атаки» з метою їх розв’язання. Результат проекту оформляється у вигляді доповіді, схеми, карти, повідомлення, моделі тощо. Усе більша кількість проектів реалізується в сучасному робочому процесі за допомогою комп’ютера. Комп’ютер у цьому випадку виступає як необхідний інструмент реалізації визначених у проекті задач.
Практико-орієнтовані проекти спрямовані на конкретний практичний результат та пов’язані із соціальними цінностями учнів: очищення водойм, створення планів місцевості, моніторинг екологічної безпеки місцевості, економічні основи життя людей та н.. Як правило, такий проект повинен мати зовнішню оцінку з боку інших людей. Ось чому про практичну діяльність учнів важливо повідомити по шкільному радіо, у газетній замітці.
За використанням засобів навчання розрізняють проекти, в яких застосовують «класичні» дидактичні засоби (підручники, атласи, хрестоматії, науково-популярна та художня література), наочні (таблиці, схеми, малюнки), технічні засоби і засоби комунікації, що дозволяють здійснити збирання, зберігання, обробку, висновок і тиражування всіх видів інформації.
До інформаційних і комунікативних засобів належать ПЕОМ, периферійне устаткування, засоби технології мультимедіа і систем «віртуальної реальності», системи машинної графіки та штучного інтелекту, засоби комунікації та їх інструментарій. Вільний і оперативний доступ до інформації під час роботи над проектом, здійснювати візуалізацію досліджуваних закономірностей у вигляді моделей, графіків, діаграм.
За тривалістю часу проведення проектів їх поділяють на короткострокові (міні-проекти), середньострокові та довгострокові.
Отже, наведені класифікації за різними критеріями свідчать про різноманітність та багатогранність проектів, що забезпечує задоволення потреб учнів і вчителів у пізнавальній діяльності з урахуванням індивідуальних запитів, нахилів, інтересів.
1.5. Етапи роботи над проектом
Розроблено багато варіантів етапів роботи над проектом, але ми зупинимся на таких:
1. Вибір теми проекту .
Учитель здійснює мотивацію проектної діяльності - організація учнів зі створення проекту, деталізація проблеми, розкриття значущості проекту.
Учні обговорюють і усвідомлюють тему проекту, мотив діяльності і значущість майбутнього проекту.
2. Створення основи проекту. Збір інформації, її систематизація, виокремлення потрібних даних. Учні поєднуються в групи або індивідуально здійснюють проектну діяльність: складають план, вибирають форму реалізації проекту обраної форми.
3. Перевірка первинного розуміння матеріалу. Структурування інформації, аналіз ефективності обраного способу вирішення проблеми проекту. На цьому етапі проект оформляється, компонується, готується до презентації.
4. Закріплення та застосування нових знань та способів дій. Виконання запланованих кроків з реалізації проекту, практичних дії.
5 Узагальнення та систематизація знань. Оформлення результатів проекту, підготовка до презентації..
6. Захист проекту або його презентація. Презентація – результат роботи різних груп та індивідуальної діяльності, підсумок індивідуальної та загальної роботи. Захист проекту проходить як в ігровій формі (круглий стіл, прес-конференція, суспільна експертиза), так і в неігровій. Вчитель керує підготовкою експертів,проектуванням форми презентації,визначення критеріїв оцінювання, організація учнів.
Ці етапи є орієнтовними. Кожний проект є творчою діяльністю учня і розробляється ним на основі власних компетентностей. Також, розробка проекту залежить від віку і класу, навчається учень або учні.
Таким чином, досвід уведення проектної діяльності учнів у навчальний процес дозволяє зробити висновок, що робота над проектом створює умови для розвитку ключових компетенцій учнів: вона орієнтована на формування свідомого ставлення учнів до природи та її багатства, створює ситуацію співробітництва, стимулює вміння слухати і висловлювати свою точку зору, вчить працювати з додатковою літературою, самостійно планувати свою діяльність і досягати результатів.
2. Використання проектної технології в навчанні географії, економіки чи природознавства
2.1. Проект з курсу природознавства «Наш дім – Сонячна система!»
Проект передбачає опанування учнями теми «Сонячна система». В процесі роботи над проектом учні отримають знання про планети земної групи, планети-гіганти, малі тіла Сонячної системи, прослідкують етапи розвитку та еволюції Сонячної системи та Галактики. Визначать місце Сонячної системи у всесвіті.
Предмет, навчальна тема
Астрономія
СОНЯЧНА СИСТЕМА
Земля і Місяць. Планети земної групи: Меркурій, Венера, Марс і його супутники. Планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун та їхні супутники, Плутон та його супутник Харон. Малі тіла Сонячної системи — астероїди, комети, метеори. Дослідження планет за допомогою космічних апаратів. Етапи формування нашої планетної системи.
Клас
5
Освітні засади
Астрономічний компонент зорієнтований на забезпечення засвоєння учнями наукових фактів, понять і законів астрономії, методів її дослідження, усвідомлення знань про будову Сонячної системи, створення і розвиток Всесвіту, формування наукового світогляду.
Учні повинні знати і розуміти основні характеристики небесних тіл і Всесвіту як цілого, уміти застосовувати астрономічні закономірності та закони для спостереження, визначення характеристик і відстаней до небесних тіл, оцінювати значення вивчення Всесвіту для природничих наук і практичної діяльності людини
Навчальні програми
Учень / учениця
Знаннєвий компонент
називає: сузір’я (2–3); найвідоміших астрономів (Птолемей, М. Коперник, Г. Галілей, Е. Габбл), дослідників космосу (Ю. Гагарін, Н. Армстронг, Л. Каденюк);
наводить приклади: впливу космічних чинників на Землю; небесних тіл, що складають наш Всесвіт
Діяльнісний компонент
описує: загальну будову Сонячної системи; відмінності між планетою і зорею;
порівнює: за розмірами і температурою Сонце з іншими зорями;
характеризує: особливості астрономічних досліджень; місце людини у Всесвіті;
пояснює на моделях форму і будову Землі, рух Землі навколо власної осі і навколо Сонця, будову Сонячної системи;
причину видимих рухів світил;
розрізняє: небесні тіла (планета, зоря, галактика); типи планет, туманностей, зір і галактик; зорі та планети на небесній сфері;
показує на карті зоряного неба:Полярну зорю, сузір’я Великої та Малої Ведмедиці
Ціннісний компонент
Учень / учениця
усвідомлює необхідність вивчення Всесвіту;
виявляє ставлення до розвитку астрономічних і космічних досліджень;
оцінюєзначення: зоряного неба в історії людства; телескопічних спостережень
Навчальні цілі та очікувані результати навчання учнів
Формування в учнів знань про Сонячну систему, її будову
Учні зможуть прослідкувати і відтворити стислий опис етапів утворення і розвитку Сонячної системи
Формування в учнів навичок розрізняти за показниками планети земної групи та планети-гіганти.
Визначать та усвідомлять значення вивчення Сонячної системи для природничих наук
Визначать та усвідомлять значення вивчення астрономії для розвитку людства
Навчаться пояснювати причини виникнення припливів і відпливів, причини виникнення парникового ефекту
Вдосконалять власні навички пошуку інформації, її обробки та збереження
Вдосконалення навичок збирання даних кількома способами, аналізу, впорядкування, осмислення та опрацювання відомостей про галактику Молочний шлях
Навчаться представляти результати власних досліджень у формі презентацій, публікацій, статей
Навчаться публічно захищати результати власних досліджень
Формування навичок пристосування до різних ролей та рівнів відповідальності
Формування навичок правильного раціонального розподілу часу та бажання вчитися все життя
Формування навичок роботи в колективі та використання сильних сторін інших для досягнення спільної мети
Сприяти розвитку вміння мислити оригінально, доносити нові ідеї до інших
Вчити учнів використовувати комп’ютерні технології як засіб для спілкування, пошуку, опрацювання, збереження та обробки інформації.
Змістові запитання.
Які тіла входять до складу Сонячної системи?
Які планети називають планетами земної групи?
Що таке планети-гіганти?
Які тіла відносять до малих тіл Сонячної системи?
Що називають парниковим ефектом?
Пояснити суть астероїдної небезпеки.
Коли розпочалися дослідження Місяця?
На початковому етапі роботи над проектом учням пропонується ознайомитись з буклетом з теми, який повинен зацікавити учнів і спонукати їх до проектної діяльності з теми. Наступним етапом є виявлення початкових знань учнів з навчальної теми. Перед початком роботи в Інтернет-середовищі потрібно нагадати учням правила безпечної роботи в мережі і правила використання інформації. Провести оцінювання знань за допомогою мережевого опитувальника.
Під час виконання робіт основний акцент робиться на формування у учнів вмінь до критичного оцінювання власної і групової діяльності. Для залучення учнів до оцінювання використовуються форми самооцінки. Також в ході виконання проекту формується карта пам’яті, яка є результатом асоціативного куща. Вчитель приймає участь в проектній діяльності в ролі спостерігача, координатора, консультанта
На підсумковому етапі учні захищають продукти проектної діяльності, для цього потрібно нагадати їм критерії оцінки продуктів проектної діяльності(брошура, вікі-стаття, презентація). Оцінювання проводять власне самі учні, що досягається за допомогою заповнення бланків оцінювання. Також для виявлення рівня засвоєння знань вчитель пропонує учням вихідне тестування. Також учні заповнюють організаційні діаграми з навчальної теми.
В процесі роботи над проектом учнями широко використовується Інтернет: для пошуку інформації, необхідної для вивчення теми, картинок, програм по створенню звукових файлів, оцінювання власної діяльності, спілкування між собою, вивчення інформації щодо авторських прав на інтелектуальну власність.
Учні знайомляться с прикладом робіт, які виконав вчитель, отримують уявлення про те, як приблизно має виглядати продукт дослідження, розпочинають роботу, використовуючи підказки вчителя.
Оцінювання учнів проводиться за допомогою заповнення форми з критеріями оцінювання продуктів дослідження. Також учні проходять підсумкове тестування з навчальної теми. Оцінка групи коригується вчителем.
Матеріали та ресурси
1. Комп'ютери.
2. Мережа Інтернет.
Програмне забезпечення
Програма для роботи з Інтернетом
Програма для роботи із зображеннями
Програма для створення комп’ютерних презентацій
Програма для роботи з текстами
Програма для обробки звуку
Друковані матеріали
1. Ярошенко, О.Г. Природознавство : підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. /О. Г. Ярошенко, В. М. Бойко. — К. : Видавництво «Світоч», 2013. — 240 с.: іл.
2. Пришляк М.П. Астрономія: підручник для 11 класу (стандарт, академ.). -К.:Ранок, 2011.- 160 с.:іл.
3. Климишин І.А., Крячко І.П. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.:Знання України, 2002. - 192 с.
Інтернет ресурси
2.Економіка
Дослідницький проект «Переваги та загрози глобалізації.»
Завдання проекту:
- Формування в учнів усвідомлення ролі економічних знань у складі загальної культури людини.
- Відпрацьовування вмінь практично застосовувати отримані економічні знання.
- Розвиток творчого мислення, формування власної точки зору і критичного ставлення до інформації.
- Виховання вміння працювати в колективі, здатності брати на себе відповідальність, відчувати себе членом команди.
- Виховання національної свідомості.
Методи: проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.
Форми роботи: бесіда, дискусія, ділова гра, практикум, консультація, семінар, круглий стіл.
Термін виконання: довгостроковий.
Технологічна схема організації діяльності учасників проекту
І етап. Постановка мети.
1. Вступне слово вчителя, що має на меті пробудження інтересу до проблеми дослідження переваг та загроз глобалізації та бажання включитися в роботу над проектом.
Важливо показати необхідність уміння економічно мислити й діяти в умовах економічних і соціальних перетворень в Україні.
2. Використання навчального мозкового штурму з метою деталізації проблеми й визначення загальних завдань дослідження, методики, знань і вмінь в екологічній сфері.
3. Чітке формулювання дослідницької проблеми.
4. Пропонування завдань групам.
Завдання 1. Зібрати інформацію по темі.
Завдання 2. Визначити основні переваги глобалізації.
Завдання 3. Визначити основні загрози глобалізації.
ІІ етап. Оформлення проекту
1. Консультація. Учитель пропонує учням пам’ятки, алгоритми організації самостійної роботи груп.
2. Самостійна робота груп. Складання плану роботи. Розподіл індивідуальних завдань.
3. Консультація вчителя. Коригування самостійної роботи учнів.
ІІІ етап. Узагальнення та систематизація знань
1. Семінар. Заслуховуються повідомлення аналітичного характеру.
2. Консультація вчителя. Надання допомоги в коригувальній роботі
3. Творча майстерня. Ухвалення колективного рішення за результатами дослідження екологічної грамотності населення. Оформлення звіту.
ІV. Презентція
1. Учитель готує журі (експертів), вибирає форму презентації.
2. Учні представляють творчі звіти груп, проводиться оцінювання.
Отже, даний проект сприяв розвиткові дослідницьких умінь і навичок учнів.
2.3 Творчий проект з географії «Типи країн світу»
Проект «Типи країн світу» проводиться в 10 класі на уроках географії.
Актуальність теми зумовлена соціально-економічними перетворення в сучасній Україні, в структурній перебудові господарства і переорієнтації її економіки на світове господарство. Учням пропонується об’єднатися в групи для виконання за певний термін своєї частини роботи. Учитель чітко визначає тему, ключове і тематичні питання, складає план проекту. Учні самі готують увесь проект під контролем вчителя.
В ході роботи учні використовують комп’ютер як джерело знань (робота з електронними носіями інформації в мережі Інтернет), як потужний видавничий інструмент для повідомлення інших про хід своєї роботи (за допомогою Microsoft Publisher видаються публікації – міні-стіннівки, створюються буклети до проекту, опитувальники тощо).
Розробляються критерії оцінювання кожного виду робіт, проводиться підсумкова конференція.
1 етап .Постановка питання і вибір теми.
2 етап. Практичний.
Учні самі здійснюють пошук інформації за допомогою підручника,енциклопедій і мережі Інтернет.
3 етап.Систематизація знань. Оформлення проекту.
4 Презентація проекту.
Отже, використання проектної технології в навчанні географії , економіки і природознавства сприяє поглибленню знань з природничих наук, розвиткові навичок роботи з комп’ютером, активізації пізнавальної діяльності учнів.
Висновки
Розвиток особистості відбувається тоді, коли створено необмежені можливості діяти і самовдосконалюватися. Отож серед інноваційних методик і технологій метод проектів посідає чільне місце.
Проектна технологія в навчанні природничих дисциплін передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Навчальні проекти з географії, природознавства і економіки стимулюють інтерес учнів до проблем, які передбачають володіння певною сумою знань, та через проектну діяльність, яка вимагає розв’язання одного або цілої низки завдань, показують практичне застосування надбаних знань. Інтегровані комп’ютерні проекти значно розширили можливості розвитку інформаційних компетенцій учнів.
Кожний проект є сворідним вираженням внутрішнього світу учня і його компетентностей.
Вміння користуватись проектною технологією є показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, креативних здібностей, орієнтації на особистісний і професійний розвиток дитини в процесі навчання.
Дана проблема має широку перспективу розвитку в освітній практиці. Проектна технологія може успішно використовуватись на навчальних та факультативних заняттях предметів природничого циклу.
Мета роботи досягнута, завдання виконані: на основі аналізу літературних джерел висвітлені суть, завдання, історія розвитку, особливості застосування проектної технології у навчанні природничих дисциплін; приведені приклади використання методу проектів в навчанні географії, природознавства і економіки.
Література
1.Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті. – К.: Шк.світ, 2001. – С. 2.
2.Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи // Директор школи. – 2002. - №1(193). – С. 11.
3.Килпатрик В.Х. Метод проектов: Применение целевой установки в педагогическом процессе / Пер. с англ. изд. Е. Н. Янжул – Л.: Блокгауз – Ефрон, 1925. – С. 17.
4. Виготський Л.С. Педагогічна психологія. – М.: Мир, 1996. – 536 с.
Герман О.І. Метод проектів у навчанні географії // Географія. – 2004. - №23(27). – С. 5-10.
7. Захарченко О.І. Метод проектів // Завуч. – 2003. - №32(182). – С. 15-18.
8. Intel® Навчання для майбутнього. – К.: Видавнича група ВНV, 2004. – 416
10. Ясинська І. В. Проектна діяльність на уроках георафії [Електронний ресурс] / Ясинська Ірина Василівна // Московського НВК. – 2012. – Режим доступу: https://www.slideshare.net/ldmoskwa/2012pptx-16504576.htm
11.http://ru.calameo.com/read/002974140774a00d11beb
13. http://geographer.com.ua/
14.http://geographer.com.ua/content/cikavi-fakty-pro-kosmos-materialy-do-mini-proektu-dlya-5-klasu
15.https://uk.wikipedia.org/wiki/сонячна система
16. https://www.youtube.com/watch?v=LkBo2HHxxjk
17. https://www.youtube.com/watch?v=cXGi1G3IQto
18. https://www.google.com.ua/search /сонячна система презентація
19.https://www.google.com.ua/search /типи країн світу
20. http://geoknigi.com/book_view.php?id=154
21.https://uk.wikipedia.org/wiki/ Типологія у країнознавстві
22.https://uk.wikipedia.org/wikiглобалізація
-
Дякую! -
про публікацію авторської розробки
Додати розробку