Проєктна технологія –універсальний метод для розвитку екологічної компетентності

Проєктна технологія –універсальний метод для розвитку екологічної компетентності

Формуванню ключових компетентностей учнів сприяє виконання ними навчальних дослідницьких проектів, орієнтовні теми яких (на вибір) наведено нижче, за якою проекти розробляються учнями індивідуально або під час групової діяльності. Проєктна робота може бути теоретичною або експериментальною. Тривалість проєкту — різна: від уроку (міні-проект), кількох днів (короткотерміновий проект) до року (довготерміновий). [4] Презентація та обговорення (захист) проектів відбувається на спеціально відведеному уроці або під час уроку з певної теми. Працюючи над створенням проектів, учні залучаються до творчої діяльності, вчаться працювати в колективі не лише один з одним, але і з дорослими (вчителями, батьками). Ця робота сприяє розвитку у дітей пізнавального інтересу, допомагає відкрити для себе нові знання, вчить експериментувати, виявляти шляхи рішення поставленої проблеми, нести відповідальність за свою діяльність, що позитивно впливає на якість засвоєння навчального матеріалу. Крім того, школярі проявляють свою індивідуальність, власну активність на кожному етапі виконання проекту. Учні в кінці роботи над проектом бачать результат своєї діяльності в групі, який підвищує їхню впевненість та самооцінку, що є важливим у житті, та дає можливість відчути власну компетентність у темі, яка вивчається. Перед початком роботи над проєктом вчитель повідомляє назву проєкту, визначає його мету і завдання, вказує учням шляхи реалізації, а також час, потрібний для виконання проєкту та ресурсне забезпечення. Педагог корегує та контролює діяльність учнів до заняття, на якому відбуватиметься презентація, він допомагає учням у пошуку інформації, координує процес роботи над проєктом, підтримує та заохочує учнів. Проектна діяльність завершується реальним практичним результатом. [5]

Орієнтовні теми проєктної діяльності екологічного змісту у шкільному курсі хімії:

7. клас

1. Хімічні речовини навколо нас.
2. Історичне значення вогню.
3. Хімічні явища у природі.
4. Хімічні явища у побуті.
5. Використання хімічних явищ у художній творчості й народних ремеслах.
6. Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості.
7. Проблема забруднення повітря та способи розв’язування її.
8. Поліпшення стану повітря у класній кімнаті під час занять.
9. Дослідження якості води з різних джерел
10.                  Дослідження фізичних і хімічних властивостей води.
11.                  Способи очищення води в побуті.
12.                  Збереження чистоти водойм: розв’язування проблеми у вашій місцевості.
13.                  Еколого-економічний проект «Зберігаючи воду – заощаджую родинний бюджет».Проблема забруднення повітря та способи розв’язування її.
14.                  Поліпшення стану повітря у класній кімнаті під час занять.
15.                  Дослідження якості води з різних джерел.
16.                  Дослідження фізичних і хімічних властивостей води.
17.                  Способи очищення води в побуті.
18.                  Збереження чистоти водойм: розв’язування проблеми у вашій місцевості.
19.                  Еколого-економічний проект «Зберігаючи воду – заощаджую родинний бюджет».
20.                  Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини. [7]

8 клас

1. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті.
2. Хімічний склад і використання мінералів.
3. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.
4. Дослідження рН середовища мінеральних вод України. [7]

9 клас

1. Дослідження впливу кислотності й лужності ґрунтів на розвиток рослин.
2. Дослідження рН атмосферних опадів та їхнього впливу на різні матеріали в довкіллі.
3. Дослідження природних об’єктів в якості кислотно-основних індикаторів.
4. Дослідження рН середовища вод України.
5. Ендотермічні реакції на службі людині.
6. Екзотермічні реакції в життєдіяльності живих організмів.
7. Використання полімерів: еколого-економічний аспект.
8. Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості.»;
9. Дослідження впливу кислотності й лужності ґрунтів на розвиток рослин.
10.                  Дослідження рН атмосферних опадів та їхнього впливу на різні матеріали в довкіллі.
11.                  Дослідження природних об’єктів в якості кислотно-основних індикаторів.  [7]

10 клас

1. Дослідження маркування виробів із полімерних матеріалів і пластмас.
2. Виготовлення виробів із пластикових пляшок.
3. Найважливіші хімічні виробництва органічної хімії в Україні.
4. Доцільність та шкідливість біологічно активних добавок.
5. Біогаз.
6. Вплив на довкілля вуглеводнів та їхніх похідних
7. Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу.
8. Виявлення фенолу в екстракті зеленого чаю або гуаші.
9. Вуглеводи у харчових продуктах: виявлення і біологічне значення.
10.                  Натуральні волокна рослинного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування.
11.                  Штучні волокна: їхнє застосування у побуті та промисловості
12.                  Етери та естери в косметиці.
13.                  Біодизельне пальне.
14.                  Перспективи одержання і застосування полімерів із наперед заданими властивостями.
15.                  Раціональне використання добрив та проблема охорони довкілля. [7]

11 клас

1. Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості. Складання карти родючості.
2. Властивості і застосування карбонатів, нітратів і ортофосфатів лужних і лужноземельних металічних елементів, солей амонію.
3. Усунення тимчасової і постійної жорсткості води.
4. Вирішення проблеми утилізації різних видів електричних ламп.
5. Запобігання негативному впливові нітратів на організм людини.
6. Неорганічні речовини у фармації (або домашній аптечці) і харчовій промисловості.
7. Кислотні дощі.
8. Екотрофологія – наука про екологічно безпечне харчування.
9. Виготовлення мила з мильної основи.
10.                  Дослідження хімічного складу їжі.
11.                  Хімічний склад жувальних гумок.
12.                  Хімічний склад засобів догляду за ротовою порожниною.» . [7]

ПРОЄКТ № 1 «Визначення кислотності грунту на шкільній ділянці»

Мета роботи: теоретично дослідити вплив кислотності ґрунту на ріст та розвиток різних видів рослин і експериментально перевірити її рівень на шкільній ділянці.

Виконали на практиці

На шкільній ділянці викопали 3 ямки в різних кінцях ділянки: на початку, всередині, в кінці. Ямки були глибиною до 30 сантиметрів. Із цих ямок взяли по невеликій грудці землі. Підписавши баночки зі зразками, понесли до лабораторії.

Для проведення досліду необхідно: дистильована вода, 3 стакани та індикаторний папір. Зразки ґрунту поміщаємо в різні стакани з дистильованою водою. Співвідношення води та ґрунту повинне бути 1:1. Після 1.5 години ми взяли краплю із одного стакану та крапнули на індикаторний папір. Так само зробили з 2-ома іншими стаканами. Після цього за таблицею визначали величину кислотності грунту.

Так виглядає індикаторний папір після досліду. 

За таблицею визначили, що кислотність грунтів в нашій місцевості приблизно дорівнює 7. Це означає, що кислотність наших грунтів нейтральна

Висновки:

Кислотність ґрунту впливає на ріст і розвиток рослин. Із-за цього чинника на визначених ділянках певної місцевості можуть рости тільки ті рослини, які пристосовані до кислотності грунтів цієї місцевості. В нашій місцевості показниками нейтрального грунту є:

• Ромашка непахуча
• Берізка польов
• Манжетка
• Редька польова

• Мати-й-мачуха
• Конюшина

ПРОЄКТ № 2 « Вплив харчових добавок на одноклітинні організми»

Мета роботи :визначення рівня токсичності харчових добавок та встановлення взаємозв’язків між концентраціями харчових добавок і рівнями відповідної еколого - токсикологічної небезпеки.

Виконали на практиці

Молочний гриб масою 10 г заливали молоком обємом 50 мл та додавали харчову добавку масою 1г (2г, 3г - у відповідності до номеру дослідження) і залишали на одну добу. Через 24години гриб промивали і зважували для оцінки приросту (для порівняння: добовий приріст гриба без добавки становив близько 4 г).  Для оцінки збереження тест- обєктом життєдіяльності, промитий гриб заливали молоком ще на одну добу. Для дослідження були використанні харчові добавки щоденного та частого використання, а саме:

•                  Сіль
•                  Цукор Е-473
•                  Спирт Е-1510
•                  Оцет Е-260
• Глутамати Е 621-Е625 ( У складі приправи «Мівіна»)
• Сода Е500
• Лимонна кислота Е330
• Барвник червоний

Висновки:

Відповідно до наших досліджень, найвищого ступеню токсичного впливу тест-обєкт зазнав при застосуванні харчової добавки Е – 260(оцет), на другому місці за рівнем токсичності знаходиться сіль і на третьому – лимонна кислота (Е-330).  При застосуванні саме цих добавок досліджуваний об’єкт зазнавав найбільшого впливу та давав найменший приріст.

 При використанні інших добавок спостерігався значно менший токсикологічний вплив, але через це ми не можемо стверджувати, що дані добавки являються значно безпечнішими. Можливо їх токсична дія виявляється при більш тривалому використанні і має більш тяжкі наслідки

ПРОЄКТ № 3: «Визначення вмісту хлорид-іонів у воді методом Мора» 

Мета: шляхом використання метода Мора визначити кількісно вміст хлорид-йонів у питній воді м.Гадяча.

Виконали на практиці

Метод Мора

• Грунтується  на реакції, яка проходить між Ag⁺ i Cl ^- йонами в присутності розчину хромату калію (як індикатору).

Ag+ + Cl- = AgCl

2Ag+ + CrO4 2- = Ag2CrO4

• Відміряний об’єм( 100 мл) води вносять до конічної  колби і додають

 1 мл розчину  індикатора  K2CrO4.    Пробу  титрують  робочим  розчином  нітрату срібла до зміни жовто-цитринного забарвлення на цеглисто-червоне.

   Висновки:

Вміст хлоридів у питній воді у м. Гадяч у грудні 2020 р в межах норми.

ПРОЄКТ № 4: «Визначення жорсткості води зі скважини у м. Гадяч» 

Мета: шляхом використання хімічних методів визначити жорсткість  води у скважині глибиною 12 м у  м.Гадяча.

Виконали на практиці

Жорсткість води визначають за кількістю солей кальцію і магнію в ній. Якщо вода містить значні кількості таких солей, то таку воду називають жорсткою, а коли цих солей зовсім немає, або вони містяться в незначних кількостях, то м’якою.

Для визначення жорсткості води в домашніх умовах можна скористатися такими порадами:

• Зверніть увагу з якою інтенсивністю утворюється накип в чайнику. При кип’ятінні ця накип якраз і утворюється від солей, які надають жорсткість воді.

• Якщо поспостерігати за процесом заварювання чаю, точніше на його тривалість, то також можна визначити жорсткість води. У м’якій воді якісний чорний чай заварюється за 3 – 4 хвилини, а в жорсткій воді в два рази довше.

• Зверніть увагу, як у воді піниться мило. Якщо мило піниться зовсім погано, тоді вода у Вас жорстка. Якщо ж піни дуже багато і важко змивається з рук, тоді вода у Вас м’яка. Такий же ефект буде, якщо помити руки в річковій воді.

Дослідивши воду за вказаними параметрами, ми дійшли висновку, що вода  - жорстка.

Також для визначення жорсткості води ми скористалися тест -смужками, що також підтвердили жорсткість води і неможливість її використання для пиття та приготування їжі.