ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ В УМОВАХ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

     І. ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ В УМОВАХ

 ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Останнє десятиріччя для дошкільної освіти є періодом інтенсивного пошуку нових концептуальних ідей та шляхів розвитку. Провідним мотивом діяльності дошкільного навчального закладу нашого селища став пошук нових орієнтирів та конкретних освітніх форм, які б  допомогли закладу реально здійснити реформу своєї діяльності, знайти власне обличчя та статус, певний стиль роботи.

Забезпечення якості дошкільної освіти залежить від впровадження програм  дошкільної освіти, в основу яких покладено особистісно орієнтований підхід до виховання та навчання дітей. Зважаючи на те, що Закон України «про дошкільну освіту» та Базовий компонент дошкільної освіти в Україні спрямовують педагогів на здійснення інноваційного підходу до розв’язання проблем змісту дошкільної освіти, педагогічний колектив працюютє над створенням національного дошкільного закладу, який відповідав би основним принципам оновлення навчально-виховного процесу.

Інноваційна діяльність стала стимулюючим чинником у розвитку дошкільної освіти. Дошкільні навчальні заклади з метою удосконалення навчально-виховного процесу використовують спеціалізовані програми, альтернативні методики та педагогічну спадщину видатних педагогів.

Варіативність і різноманітність змісту, методів і засобів навчання і виховання дошкільнят вимагає об’єднання зусиль педагогів, аби докорінно змінити власне підходи до роботи з дітьми, переорієнтувати кожного працівника на те, щоб у центрі уваги незмінно перебувала дитина. Створення соціально-педагогічних умов життєдіяльності, організації життя дитини дошкільного віку спрямоване на реалізацію вимог Базового компонента дошкільної освіти, зміст якого підпорядкований завданням цілісного, комплексного розвитку особистості, забезпечення її життєвої компетентності.

Звичайно, не став винятком і наш педагогічний колектив. Шляхом інноваційних підхідів до змістуі форм методичної служби, зокрема через впровадження проектного методу вроботі з кадрами, реалізуються актуальні задачі зростання професійної майстерності педагогів.

Вибір цього методу обумовлений вимогами Базового компонента дошкільної освіти в Україні щодо навчання і розвитку особистост, спрямування педагогічної діяльності на розвиток у дітей пізнавальної активності, творчості, самостійного пошуку розв’язання проблеми.

Організаційний етап роботи над проектом розпочався з діагностування педагогів. Діагностичне анкетування засвідчило, що педагоги визнають необхідність впровадження особистісно орієнтованої моделі виховання дітей через проектну діяльність і вважають цей напрямок пріоритетним у роботі дошкільного закладу на сучасному етапі. Отже, виникла потреба у створенні умов для підвищення фахової компетентності вихователів з метою проектування планування та організації навчально-виховної роботи. Таким чином, докладно ознайомившись з інструкцією з підготовки проекту, наданої управлінням освіти, досвідом роботи дошкільного закладу, опрацювавши літературу з проблеми пректування методичної роботи, на основі діагностування педагогів, задач, які ставить перед дошкільним навчальним закладом обласне і районне управління освіти, аналізу роботи колективу були визгачені тема, мета, розроблено прект організації методичної роботи з педагогічними кадрами «Формування компетентності педагогів у проектуванні планування навчально-виховної роботи з дошкільниками».

Мета даного проекту: ознайомити педагогів з теорією психолого-педагогічного проектування.

Основні завдання проекту:

•      формування фахової компетентності педагогів щодо психолого-педагогічного проектування навчально-виховної роботи з дошкільниками;
• формування потреби педагогів в інноваційній діяльності;
• реалізація нової парадигми виховання з одночасним пошуком нових підходів, технологій організації навчально-виховної роботи;
• створення максимально сприятливих умов для повноцінної взаємодії і взаємовпливу дорослого і дітей, в результаті якого відбувається їх розвиток;
• організація навчально-виховного процесу на засадах особистісно-розвивальної взаємодії; розвиток творчих можливостей учасників, вміння самостійно конструювати власну діяльність, орієнтуватися в інформаційному просторі, використовувати набуті знання на практиці;
• виявлення, узагальнення та організація поширення перспективного досвіду.

        Реалізація будь-якого проекту передбачає розв’язання проблеми поетапної діяльності методист та педагогів.

Даний проект складається з чотирьої етапів:

І. Організаційний – визначається тема, мета, основні завдання, проводиться діагностування, підготовча робота з педагогами.

ІІ.Аналітично-пошуковий – забезпечення учасників проекту теоретичному знаннями з проблеми, створення умов, мотивації для пошукової, дослідницької діяльності.

ІІІ.Діяльнісний – розробка проектів, практична робота з дітьми, презентація матеріалів досвіду.

ІV.Підсумковий – узагальнення результатів проектної діяльності.

 Упродовж організаційного етапу підібрано й опрацьовано методичну літературу з проблеми, оформлено тематичну виставку «Психолого-педагогічне проектування в ДНЗ», організовано роботу консультпункту. З метою якісної і послідовної реалізації проекту складено систему методичної роботи з обраної проблеми, якою передбачено забезпечення педагогів теоретичними знаннями, практичними навичками (семінар, тренінг, консультації), контроль за діяльністю (тематична перевірка), діагностика.

Поетапна реалізація проекту засвідчила якісне розв’язання поставлених задач, послідовність і системність методичної роботи. Впродовж аналітично-пошукового етапу основна увага приділялясь наданню учасникам проекту базових знань стосовно порушеної проблеми. Однією з форм формування професійної компетентності педагогів став теоретичний семінар «Технологія проектування навчально-виховної роботи в ДНЗ як інтегрований компонент системи освіти», мета якого:

• познайомити педагогів з теорією психолого-педагогічного проектування;
• сприяти достатньому і багатоаспектному інформативному забезпечнню, підвищенню професійної компетентності педагогів під час психолого-педагогічного проектування;
• формувати у педагогів потреби в інноваційній діяльності.

На даному етапі педагогам надавались консультації з питань роботи над літературою, вибору теми проекту, методики його розробки, діагностики дітей. Значна увага приділялась вивченню длсвіду роботи дощкільного закладу з питань застосування методу проектів. Систематизація та узагальнення проектного досвіду ДНЗ дозволили визначити задачі навчання дошкільників відповідно до основних ліній розвитку за проектним методом.

На діяльнісному етапі перед педагогами постала задача самостійного пошуку та добору інформаційного матеріалу для розробки власних проектів. Методична робота в цей період здебільшого набуває індивідуальної спрямованості:

•      індивідуальне консультування;
•      обговорення зібраних матеріалів;
•      систематизація напрацювань;
•      самостійне оформлення проектів.

Беручи за основу досвід взаємодії з дітьми наших колег, ми з аналогією розробили власні проекти, дотримуючись таких вимог:

• створити мотивацію для дитячої діяльності, яка активізує дітей. Будь-який вид діяльності дітей повинен мати практичне спрямування та орієнтуватися на вирішення їхніх власних потреб. Вихователь розв’язує педагогічні задачі, вміло поєднавши їх з дитячими планами ібажаннями;
•      брати за основу пропозиції дітей, а не дорослого;
• виконувати виховні й розвивальні завдання засобами навчального матеріалу, а не навпаки.

     Завдання контролю за перебігом реалізації кожного проекту полягало в тому, щоб не допустити формального підходу до впровадження інновації. З цією метою, аналізуючи проектні плани вихователів, вихователь-методист звертала увагу на такі моменти:

• наявність у меті виховних, розвивальних, навчальних завдань, що їх можна виконувати під час реалізації поданого тематичного циклу;
• відповідність різних видів дитячої діяльності (ігор, спостережень, праці, занять, роботи з батьками) завданням та особливостям етапів певного тематичного циклу, тобто необхідно стежити, чи спрямований зміст роботи з дітьми на реалізацію їхнього спільного задуму, чи відповідає вона дитячим потребам, що виникли на даний момент, чи придатна для практичного використання;
• наявність на всіх етапах спеціфічних складових цих етапів.

Робота педагога над проектом розпочалась з уцточнення вимог «Програми виховання та навчання дітей», визначення теми проекту. Передбачивши орієнтовний термін для здійснення проекту, разом з методистом педагог проводить діагностування знань, умінь та навичок дітей, які знадобляться їм для реалізації проекту. Залучення дітей до проектної діяльності здійснювалось через створення проблемних ситуацій, які зацікавили дошкільників, викликали в них бажання взяти участь у проекті. Так, у старшій групі після читання казки О.Толстого «Пригоди Буратіно, або Золотий ключик» вихователь запропонувала дітям поміркувати: чого Буратіно міг  би навчити Мальвіну? Під час обговорення виникла ідея підготувати спортивне свято за сюжетом казки, на  якому могли б позмагатися команди двох персонажів.У середній групі тема проекту «Іграшковий дивограй» виникла через бажання дитини мати іграшкову залізницю, яку на даний момент не могли придбати батьки. Під час обговорення теми проекту вихователь разом з дітьми визначає вигляд «дерева цілей», яке є образним записом плану роботи, способів  виконання задуму. Це і «Казкове дерево» з героями казок на квіточках, які наприкінці проекту перетворюються на золоті яблучка (проект «Казкові перлини»); і «їжачок» з листочками-пропозиціями (проект «Ліс – зелений дім») та ін. На наступному, інформаційному етапі тиждень опрацьовування проекту складався із серії занять та інших видів діяльності, підпорядкованих розв’язанню практичних завдань. Працюючи над проектом «Я і Всесвіт», старші дошкільники одержували нові знання про космос, планети Сонячної системи загалом і планету Земля зокрема, спостерігати і досліджували явища неживої природи, разом з батьками збирали цікаву інформацію. Вихованці середньої групи вивчали таємниці лісу, спостерігали за його мешканцями (комахами, птахами), рослинами, вчилися  встановлювати взаємозв’язки між рослинами і тваринним світом. (проект «Ліс – зелений дім»). Основним завданням репродуктивного етапу стало створення умов для систематизації, уточнення, практичного застосування дітьми набутих знань, умінь та навичок. Впродовж узагальнюючого етапу проводились інтегровані заняття, вікторини, конкурси з метою діагностування якості знань, умінь,навичок дітей. Реалізувався задум на творчому етапі. Продуктами проектної діяльності стали родинне свято «Працьовита в нас сім’я – тато, мама і я» (проект «В колі дружної родини»), спортивне свято «Золотий ключик» (проект «Про здоров’я треба дбати»), макет іграшкової залізниці (проект «Іграшковий дивограй»), «Весняна газета» (проект «А вже весна, а вже красна...»), різноманітні пано, колажі та ін. Під час рефлексійно-оцінювального етапу діти оцінюють себе і свою діяльність  впродовж проекту. На підставі змін, які сталисяз «деревом цілей», аналізу продукту діяльності, вражень дітей, вихователь підводить дошкільників до розуміння значущості спільної діяльності, виховання гордості за успіхи і досягнення кожної дитини і всієї групи.

Проаналізувавши роботу педагогів та дітей у межах проекту, ми дійшли висновку, що використання проектної технології не тільки сприяє набуттю нових знань, а й розвитку таких показників, як пізнавальна мотивація, пізнавальний інтерес, самостійність, ініціативність, допитливість, творча активність.

Проект дає можливість кожному учасникові виявити свою індивідуальність і зробити особистий внесок у спільну справу, тобто орієнтує дітей на досягнення особистого та колективного успіху.

Підсумками спільної проектної діяльності стала презентація вихователями  часу  власних проектів. Цінним у даній роботі було те, що кожен педагог отримав можливість самореалізуватися. На педагогічній раді за круглим столом були обговорені результати інноваційної діяльності, проблеми, які постали під час роботи над проектами. Проаналізувавши роботу педагогів у межах проекту, вихователь-методист зробила висновок, що використання  проектної технології в методичній роботі сприяє комплексній реалізації вимог Базового компонента дошкільної освіти в Україні, дає можливість кожному учасникові виявити свою індивідуальність, дозволяє розширити коло реальних учасників освітнього процесу, здатних впроваджувати в практику інноваційні технології, утвердити педагогів і дітей як реальних суб’єктів навчально-виховного процесу, вдосконалити науково-теоретичну,методичну та психологічну підготовку учасників.

Педагоги здобули досвід організації колективного творчого мислення, опанували технологію стимулювання творчого потенціалу кожної дитини (від співтворчості через самовизначення у колективному творчому пошуку до самостійної постановки цілей та їх досягнення в умовах вільного вибору засобів), уміння користуватися проектною технологією як показником високої кваліфікації педагога, його інноваційного мислення, орієнтації на особистісний розвиток дитини. Проектування забезпечило перспективне планування діяльності вихователів і вихованців у їх взаємодії.

На підсумковому етапі здійснюється узагальнення опрацьованих матералів.

У перспективі планується подальше вивчення проблем технології проектування, розробка методики відстеження результатів залучення дитини до  спільного плану, залучення батьків до роботи з проектами.