Професія юрист. Проблема вибору.

Професія «юрист»

Юрист — це спеціаліст, який використовує свої правові знання на практиці, вчиняє певні юридичні дії, складає юридичні документи. Юристи надають консультації клієнтам з різних правових питань, таких як сімейне право, кримінальне право, цивільне право, корпоративне право та податкове право. Вони пояснюють закон та те, як він стосується конкретної ситуації клієнта, та допомагають клієнтам приймати обґрунтовані рішення.

Юристи складають різні юридичні документи, такі як договори, контракти, заповіти та позовні заяви. Вони переконуються, що ці документи юридично правильні та захищають інтереси їхніх клієнтів. Юристи проводять юридичні дослідження, щоб знайти правові прецеденти та закони, що стосуються справи клієнта. Вони аналізують цю інформацію та надають своїм клієнтам юридичні поради на основі своїх досліджень. Юристи ведуть переговори з іншими юристами та сторонами від імені своїх клієнтів. Вони прагнуть досягти врегулювання, яке відповідає інтересам їхніх клієнтів.

Види юридичної діяльності різняться за змістом, функціями, професійними якостями. Основними юридичними професіями (спеціальностями) є: суддя;слідчий;прокурор;адвокат;нотаріус;юрисконсульт…Людина, яка здобула юридичну освіту, може працювати в:суді;прокуратурі;поліції;нотаріаті;фіскальній службі;органах державної влади та місцевого самоврядування;юстиції;органах реєстрації актів цивільного стану (РАЦС);юрисконсультом на підприємствах, в установах та організаціях;адвокатурі і т. ін

Слідчий — це службова особа, яка здійснює слідство. В Україні слідчі є в поліції, податковій поліції, прокуратурі, Службі безпеки України, Національному Антикорупційному Бюро, Державному бюро розслідувань. Головне завдання будь-якого слідчого — якісне, всебічне, повне та об’єктивне розслідування кримінальних справ з дотриманням законодавства.

Основними завданнями та обов’язками слідчого є: організація роботи з розслідування злочинів за кримінальною справою; розробка слідчих версій, що забезпечують своєчасне розкриття злочинів і встановлення винних осіб; створення та керування слідчими та слідчо-оперативними групами; зібрання у кримінальній справі фактичних даних (доказів); проведення слідчих дій, тактичних операцій та комбінацій; виявлення індивідуально-психологічних особливостей людей з метою встановлення психологічного контакту, вибору засобів психологічного впливу в процесі розслідування злочинів тощо. Для того, щоб стати слідчим, потрібно закінчити вищий юридичний навчальний заклад факультет підготовки слідчих.

Основні повноваження слідчого: виконує слідчі дії;викликає для участі у проведенні слідчих дій свідків, потерпілих, обвинувачених та інших учасників кримінального судочинства, всіх без винятку громадян, у тому числі посадових осіб, незалежно від їх службового стану та статусу; отримує від установ, підприємств, організацій, незалежно від форм власності, та об’єднань громадян безперешкодно та безкоштовно відомості на письмовий запит (у тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні для кримінальних справ, що знаходяться у провадженні; дає органам дізнання доручення і вказівки про проведення розшукових та слідчих дій, вимагає від органів дізнання сприяння у провадженні окремих слідчих дій; у межах, необхідних для розслідування кримінальної справи, збирає відомості про особу без її попередньої згоди.

Прокурор (лат. procurare — «розпоряджатися, піклуватися») — посадова особа, що відповідає за виклад доказів проти особи, підозрюваної у здійсненні правопорушення, в ході судового розгляду у кримінальній справіПрокурор здійснює нагляд за додержанням і застосуванням законів. Основними повноваженнями прокурора є:підтримання державного обвинувачення в суді;організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласною діяльністю органів правопорядку;представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначених законом;прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції, а також функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, — до набрання чинності законом про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій

При здійсненні своїх повноважень прокурор має право витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, що знаходяться у цих суб’єктів; отримувати усні або письмові пояснення від посадових осіб. Прокурори зазвичай є державними службовцями, які мають вищу освіту за спеціальністю (юриспруденція) і пройшли додаткову підготовку у сфері виконання правосуддя.

Суддя — це державний посадовець, представник судової влади, який здійснює правосуддя та виносить рішення в судовій справі. Призначення на посаду професійного судді здійснює Президент України за поданням Вищої ради правосуддя на конкурсній основі. На посаду судді може бути рекомендований громадянин України після досягнення ним 30 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як 5 років, проживає в Україні не менш як 10 років та володіє державною мовою. Особа, яка відповідає зазначеним вимогам, має право звернутися із заявою до територіального управління державної судової адміністрації щодо рекомендації її для призначення чи обрання професійним суддею. Відбір проводиться на конкурсній основі. Суддя веде судове засідання і приймає рішення у формі постанови суду, ухвали, вироку тощо.

Адвокат (лат. advocatus, той хто допомагає, особливо на суді ) — особа, що надає юридичну допомогу, здійснює правовий захист. Адвокатом може бути особа, яка: має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни;стаж роботи у галузі права не менш ніж 2 роки; володіє державною мовою;склала кваліфікаційні іспити;одержала в Україні свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю;прийняла Присягу адвоката України.

Основними видами адвокатської діяльності є: консультації та роз’яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; посвідчення копій документів у справах, які вони ведуть; здійснення представництва в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; надання юридичної допомоги підприємствам, установам, організаціям; здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконання своїх обов’язків відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість. Адвокатура України є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Нотаріус — законодавчо уповноважена особа, в компетенцію якої входить вчинення нотаріальних дій. Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту (університет, академія, інститут) і пройшов стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або в нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість.

Права нотаріуса:складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз’яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру;посвідчувати договори, заповіти;видавати свідоцтва на право власності та спадщину;посвідчувати копії документів тощо. Обов’язки нотаріуса:здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до законодавства і принесеної присяги;сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права й обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій.

Правозахисні організації — це особливий вид недержавних неприбуткових організацій, діяльність яких спрямована на утвердження й захист прав і свобод людини, ефективний контроль за їхнім дотриманням державою, її органами і посадовими особами. Правозахисні організації сприяють зменшенню організованого насильства, здійснюваного державою. Для цього вони працюють одночасно у трьох напрямках: захист прав людини в конкретних випадках (ця допомога повинна бути безкоштовною для заявника), громадські розслідування фактів порушень прав людини державними органами; поширення інформації про права людини, правове виховання; аналіз стану дотримання прав людини.

Станом на сьогодні в Україні функціонує широка мережа правозахисних організацій, які здійснюють свою діяльність, спрямовану на захист прав і свобод молоді, осіб, що перебувають під вартою, національних меншин, переселенців, осіб з інвалідністю, захист прав жінок тощо. Найбільш відомими і дієвими серед таких організацій є: Українська Гельсинська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, міжнародна організація Amnesty International,Міжнародний комітет захисту прав людини. Сайти правозахисних ораганізацій:http://helsinki.org.ua http://khpg.orghttp://amnesty.org.uahttp://www.committee.org.ua/about