Профілактика булінгу у школі

Профілактика булінгу у школі

Заступник директора з НВР

Комар Тетяна Миколаївна

Профілактика булінгу у школі

Булінг – проява агресії з подальшим залякуванням особистості, цькування та погрози, моральне приниження.

 Результати дослідження ЮНІСЕФ, показують, що вдвічі частіше жертвою цькування стають вразливі діти, які легко піддаються емоціям, закриті до спілкування, або ті, в родині яких існують економічні труднощі. Утім, жертвою цькування може стати будь-яка дитина, незалежно від статусу, яка «не така, як усі», з нетиповою поведінкою чи зовнішнім виглядом.

 Для вирішення проблеми цькування в школі, потрібно працювати на всіх ланках: з батьками, вчителями та дітьми.

 Як виявити дитину, жертву булінгу?

1. Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати собі хворобу.
2. Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
3. У дитини змінюється поведінка, вона усамітнюється.
4. Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами.
5. Часто говорить про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
6. Відсутність контакту з однолітками: немає друзів.
7. Бажанням йти до школи іншою дорогою.

У початковій школі діти ще не займаються жорстоким булінгом, але вже можуть бути не толерантними до інших. Щойно вчитель починає будувати систему конкуренції та пріоритетів – діти починають один одного травити. А справжній булінг починається у середній школі – з 10-11 років – вік входження у підліткову кризу.

Поради батькам

1. Пояснити дитині, що таке булінг.
2. Проводити більше часу з дитиною.
3. Не вкладати свої ідеї в голову дитини.
4. Налагоджувати з дитиною теплі, довірливі стосунки.
5. Якщо є проблеми, не боятися прийти до школи порозмовляти з класним керівником, з учителями, з директором.
6. Не залишати проблему нерозв’язаною і надавати можливості дитині відчувати, що вона в цій проблемі не сама.

Профілактика булінгу в школі

1. Ознайомлення вчителів, учнів, батьків з інформацією про прояви насильства та його наслідки. Розміщення пам’яток в учительській та класах. Оголосіть конкурс плакатів «Stop булінг».
2. Тренінги для педагогів для ідентифікації насильства як у своїй поведінці, такі у поведінці дітей.
3. Відстежуйте випадки насильства серед дітей, виявляйте дітей – агресорів.

Залучайте до роботи шкільного психолога.

4. Тримати в полі зору батьків агресивних дітей і батьків дітей-жертв. Залучайте соціальні служби до роботи з ними.
5. Залучайте учнівське самоврядування, розробіть антибулінгову програму. Ознайомити з нею учнів школи, батьків та педагогів.
6. Створення у школі служби реагування на насильство.