ПРОФІЛАКТИКА НЕІНФЕКЙІЙНИХ, ІНФЕКЦІЙНИХ, ІНВАЗІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ЗАХВОРЮВАНЬ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ

ПРОФІЛАКТИКА НЕІНФЕКЙІЙНИХ, ІНФЕКЦІЙНИХ, ІНВАЗІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ЗАХВОРЮВАНЬ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ11 клас. Вчитель: Уланова Н. М.

План вивчення нового матеріалу. Що таке хвороба? Науки, які вивчають хвороби. Класифікація хвороб Неінфекційні хвороби та їх профілактикаІнфекційні захворювання та їх профілактика. Значення вакцинації, види вакцин Поняття колективного імунітетуІнвазійні захворювання та їх профілактика. Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ)

Головним скарбом життя є здоров'я, і щоб його зберегти, потрібно багато що знати. Авіценна

НАУКИ, ЩО ВИВЧАЮТЬ ХВОРОБИНОЗОЛОГІЯНаука, що вивчає хвороби, називається нозологією. Вона відповідає на питання – що таке здоров’я і хвороба,вивчає причини виникнення хвороби, механізми її розвитку. Епідеміологія вивчає закономірності виникнення і розповсюдження хвороб з метою розробки профілактичних засобів.

НАУКИ, ЩО ВИВЧАЮТЬ ХВОРОБИ Гігієнавивчає закономірності впливу довкілля на організм людини та суспільне здоров’яз метою розробки санітарно-гігієнічних норм та профілактики захворювань. Медицинасистема наукових знань і практичних засобів, що вивчає перебіг процесів у організмі людини у нормі і у патології,способи збереження і зміцнення здоров’я, запобігання та лікування хвороб і патологічних станів

Неіфекційні хвороби – не передаються від людини до людини. Найбільш небезпечні групи. Серцево-судинні (інфаркт, інсульт,ішемічна хвороба серця)Онкологічні (злоякісні пухлини різних органів)Распіраторні (хронічна обструктивна хвороба легенів, астма)Діабет. Профілактика. Відмова від шкідливих звичок. Раціональне харчування. Фізична активність. Достатня тривалість сну у нічний час. Контроль рівня стресу. Регулярні профілактичні медичні огляди

Інфекційні хвороби(передаються до людини від хворої людини або тварини, спричинені вірусами, бактеріями, пріонами)ОСОБЛИВОСТІНаявність збудника. Здатність передаватися від хворого або безсимптомного носія до здорової людини. Послідовна зміна періодів захворювання. Можливість формування специфічного імунітету. Схильність до епідемічного поширення. МЕХАНІЗМ ПЕРЕДАЧІПовітряний. Водний. Фекально-оральний. Трансмісивний. Контактний. Гемоконтактний. Вертикальний(відматері через плаценту)

Розрізняють різні механізми передачі інфекції і шляхи, якими вони реалізуються. От головні механізми передачі:

Профілактика інфекційних хворобІзоляція хворих, карантин. Контроль за природними середовищами хвороб. Вакцинація( Формування у людей несприятливості до хвороби також проілактичний засіб Щеплення – один з найдієвіших методів профілактики інфекційних хвороб.)

Наприклад, на наведеному графіку видно, як збільшення відсотка вакцинованих від кору осіб супроводжується зменшенням кількості випадків цієї хвороби.

Календар профілактичної вакцинації в Україні

ІНВАЗІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ (від лат. invasio - вторгнення, напад) - це хвороби, збудниками яких є тваринні паразитичні організми. Інша назва - паразитарні захворювання. Найпоширенішими групами інвазійних захворювань є протозойні (паразитами людини є понад 50 видів одноклітинних тварин) та гельмінтози (понад 270 видів паразитичних червів спричиняють захворювання в людини).

Збудники інвазій твариноподібні організми

Збудники інвазій твариноподібні організми

Особливості інвазійних захворювань1. Збудниками є паразитичні тварини2. Специфічність3. Наявність складних життєвих циклів4. Тривалий хронічний перебіг із компромісними відносинами5. Формування нестерильного імунітету в хазяїв6. Здатність передаватися від людини до людини або від тварин до людиниІмунітет проти інвазійних збудників формується з деякими труднощами та називається нестерильним імунітетом.

 Шляхи зараження організму людини інвазійними хворобамиаліментарний - збудник потрапляє з їжею через травну систему (наприклад, цисти дизентерійної амеби або яйця аскариди з немитими фруктами, фіни ціп'яків зі свининою);водний - зараження відбувається під час пиття або випадкового заковтування води (наприклад, цисти лямблій, личинки печінкового сисуна);контактно-побутовий - через предмети побуту (наприклад, зараження коростяним свербуном), під час контакту з хворими домашніми тваринами (наприклад, ооцисти токсоплазми з шерсті кішок, яйця ехінокока - з шерсті псів);контактно-статевий (наприклад, таким шляхом передається сечостатева трихомонада);трансплацентарний - проникнення збудника з організму зараженої вагітної жінки в організм плода через плаценту (зараження плода токсоплазмою, малярійним плазмодієм);трансмісивний - під час укусів кровосисних кліщів, комах (наприклад, муха це-це є переносником трипаносом, москіти - лейшманій).

Профілактика інвазійних захворювань. Найефективнішим заходом профілактики інвазій є елементарне дотримання правил особистої гігієни (миття рук перед вживанням їжі, після відвідування місць загального користування та спілкування з домашніми тваринами). Крім того, потрібно обов'язково обдавати кип'ятком овочі та фрукти, що їх вживають у сирому вигляді, піддавати необхідній термічній обробці рибу та м'ясо. Важливо турбуватись про повноцінне харчування, що в достатній кількості забезпечує організм усіма поживними речовинами, вітамінами А, С, D. Позитивне значення має і стимулювання імунітету, що знижує ймовірність зараження, перешкоджає міграції паразитів по організму, скорочує тривалість їхнього життя в організмі хазяїна.

Особливості захворювань, що передаються статевим шляхом. Термін «захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ)» рекомендований ВООЗ у 1982 р. замість застарілого терміна «венеричні хвороби». Нині відомо близько 30 збудників ЗПСШ, серед яких віруси, бактерії, гриби й одноклітинні тварини. 1. Збудниками є віруси, бактерії, гриби, твариноподібні2. Малосимптомний перебіг3. Уражають переважно органи статевої й сечовидільної систем4. Тривалий хронічний перебіг без лікування5. Відсутність імунітету в хазяїв6. Здатність передаватися від людини до людини.

Класифікація ЗПСШПершої групи належать типові захворювання, що передаються статевим шляхом, - сифіліс, гонорея, хламідіоз. Збудники цих захворювань передаються в разі незахищеного статевого контакту. До другої групи відносять: захворювання з переважним ураженням статевих шляхів (генітальний герпес, хламідіоз, лямбліоз, трихомоніаз та ін.) та захворювання з переважним ураженням інших органів (СНІД, гепатит В, лямбліоз, короста, цитомегаловірусна інфекція та ін.).

Заходи профілактики ЗПСШ Правила особистої гігієни та  інтимну гігієну статевих органів. Безпечна статева поведінка Відсутність шкідливих звичок.