17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВНИХ ЗАНЯТЬ З «ІСТОРІЇ УКРАЇНИ» Досліджуємо історію України від ХХ — початку ХХІ ст.

Про матеріал

Мета курсу факультативних занять з «Історії України» Досліджуємо історію України від ХХ — початку ХХІ ст.- є цілеспрямована підготовка учнів до зовнішнього незалежного оцінювання з предмета «Історія України».

Перегляд файлу

ПРОГРАМА

ФАКУЛЬТАТИВНИХ ЗАНЯТЬ  З «ІСТОРІЇ УКРАЇНИ»

Досліджуємо історію України від ХХ — початку ХХІ ст.

Пояснювальна записка

У сучасній Україні освіта розглядається як основний стратегічний ресурс консолідації нації.Загальнонаціональні історичні події, які сталися на території держави та закарбувалися в пам’яті багатьох поколінь, мають стати об’єднуючим чинником нації. Адже зі спільного розуміння минулого виростає спільна проекція майбутнього, що вкладається у формулу: «Немає пам’яті — немає ідентичності. Немає ідентичності — немає нації».

Курс історії України має найбільші потенційні можливості для розвитку особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу та сучасної європейської цивілізації; необхідність збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, історії, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин.

Програма факультативних занять з «Історії України»розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освітита чинній навчальній програмі з історії України для закладів загальної середньої освіти. В основу змісту навчального матеріалу програми факультативних занять з «Історії України» покладено нові досягнення історичної науки, особливості державотворення й закономірності формування української нації у межах історії України ХХ — початку ХХІ ст.

Основною метою курсу факультативних занять з «Історії України» є формування в учнів системи ключових, міжпредметних і предметних історичних компетентностей у процесі пізнання, інтерпретації, творення, оцінювання історії та цілеспрямованої підготовки їх до зовнішнього незалежного оцінювання з предмета «Історія України».

Програма факультативних занять з «Історії України» є варіативною складовою навчального плану і розрахована на викладання протягом двох років у 10 та 11 класах. Для реалізації програми рекомендована наступна кількість годин: 40. В межах загальної річної кількості годин викладач може самостійно визначати час для роботи над кожним розділом програми, не порушуючи повноти завдань, які визначають результати і зміст навчально-пізнавальної діяльності.

Програма передбачає перевірку рівня сформованості в учнів насамперед історичної компетентності, до елементів якої належать:

хронологічна компетентність - уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причино-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичнихумовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;

просторова компетентність - уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;

інформаційна компетентність - уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;

логічна компетентність - уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явиш, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;

аксіологічна компетентність -  уміння формулювати оцінку історичних подій за історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

Програма факультативних занять з «Історії України» містить пояснювальну записку, рекомендовану кількість годин факультативу (40 годин), 13 тем змісту навчального матеріалу, структуровані за темами очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, які зорієнтовані на перевірку елементів історичної компетентності та представлені у вигляді знань і вмінь.

Програма факультативних занять з «Історії України» має формат таблиці, яка поєднує дві частини. У лівій результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, де виокремлено події, поняття й терміни, персонали, історично-географічні об’єкти, історичні джерела, історично-культурні пам’ятки - мінімум, з якого випускники повинні виявляти знання, а також - основні вміння в розрізі елементів історичної компетентності. У правій - зміст історії України відповідно до усталеної періодизації. Персонали, які підкреслені, можуть пропонуватися для візуального розпізнавання. Знати дати створення історично-культурних пам’яток необов’язково.

Викладання факультативу будується як повторення та поглиблення вивчених питань, сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально – економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також корегування рівня сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь.

Зміст історичного матеріалу базується на таких пріоритетах: усталена періодизація новітньої історії; національна спрямованість, принципи історичної пам’яті, хронологічної послідовності, науковості, логічності, гуманізації, проблемного викладання, національної спрямованості, полікультурності; органічне й оптимальне дотримання пропорцій між політичною, соціально-економічною та культурною складовими історичного процесу; загальнонаціональною історією, регіоналістикою й історичним краєзнавством; виокремлення побутової історії та особливостей трансформації рівня життя населення відповідно до подій, що відбувалися в Україні та світі.

Курс історії України в 10–11 класах

№ з/п

Тема

Кількість годин

1.

Українські землі у складі Російської імперії в 1900-1914 рр.

3

2.

Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900-1914 рр.

2

3.

Україна в роки Першої світової війни.

3

4.

Початок Української революції.

3

5.

Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

4

6.

Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

4

7.

Україна в роки Другої світової війни.

4

8.

Україна в перші повоєнні роки.

2

9.

Україна в умовах десталінізації.

2

10.

Україна в період загострення кризи радянської системи.

3

11.

Відновлення незалежності України.

3

12.

Становлення України як незалежної держави

3

13.

Творення нової України

4

Всього годин:

40

1. Українські землі у складі Російської імперії в 1900-1914 рр.

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Зміст історії України

Учень/учениця  знає: 

• дати 1900 р. - створення Революційної української партії (РУН); 1908 р.- створення Товариства українських поступовців (ТУП); 1905 р.- створення першої в Наддніпрянській Україні «Просвіти»;

• персоналії: Євгена Чикаленка, Миколи Міхновського, В’ячеслава Липинського; 

• значення понять і термінів: «монополія», «хутір», «відруб», «чорносотенець», «страйк». 

Уміє:

• працювати, аналізувати та інтерпретувати  історичні джерела, що стосуються теми 

• встановлювати та групувати вказані, дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти – події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;

• визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів; 

.• характеризувати особливості економічного та соціального розвитку (процес монополізації, розвитку сільського господарства, утворення українських політичних партій, розвитку самостійницької і автономістської течій в національному русі), національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905-1907 рр., діяльність українських парламентських громад в І та II Державних Думах Росії, особливості проведення аграрної реформи Петра Столипіна та її запровадження в Україні; Діяльність та здобутки вказаних              історичних діячів;             

• визначати основні тенденції політичного, соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку XX ст., причини та наслідки посилення національного гніту в 1907-1914 рр.

Економічний розвиток українських земель на початку ХХ ст. Утворення монополістичних об’єднань в Україні. Земельна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну. Консолідація української нації. Створення політичних партій Наддніпрянщини.

Самостійницька й автономістська течії в національному русі. Події революції 1905-1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та II Державних Думах. Діяльність «Просвіти». Посилення російського імперського наступу на Україну в1907-1914 рр.

2. Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900-1914 рр.

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Зміст історії України

Учень/учениця  знає: 

 дати подій: 1900 р. Андрея Шептицького митрополитом УГКЦ; 1907 р.- впровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків;

 персоналії: Андрея  Шептицького, Івана Боберського, Кирила Трильовського;

 значення понять: «загальне виборче право» 

Уміє:

• працювати, аналізувати та інтерпретувати  історичні джерела, що стосуються теми 

• встановлювати та групувати вказані, дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти – події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;

• визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

 характеризувати економіку західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії, розвиток кооперативного, руху, діяльність політичних партій, національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт»; діяльність та здобутки вказаних історичних діячів;

  визначати причини активізації політичного руху на початку XX ст., йот результати, роль Андрея Шептицького в піднесенні національного життя;

  сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

Стан економіки західноукраїнських земель на початку ХХ  ст.  Радикалізація українського політичного руху. Вплив УГКЦ на формування національної свідомості населення західноукраїнських земель.

 3. Україна в роки Першої світової війни

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Зміст історії України

Учень/учениця  знає: 

• дати подій: серпень 1914р.- утворення Головної української ради, формування легіону Українських січових стрільців (УСС), створення Союзу визволення України; 1914 р. - Галицька битва; 1915 р. - утворення Загальної: української ради; 1916 р. - Брусиловський прорив;

 персоналії: Костя Левицького, Дмитра Донцова, Андрія Жука, Михайла Галущинського,  Вільгельма Франца фон Габсбурга - Логрінгена (Василя Вишиваного);

  значення понять і термінів: «світова війна», «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство», «мобілізація», «евакуація».

Уміє:

• працювати, аналізувати та інтерпретувати  історичні джерела, що стосуються теми 

• встановлювати та групувати вказані, дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти – події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;

• визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

 розпізнавати на картосхемі військові події на території України з 1914-1917 рр., бойовий шлях легіону УСС, Галицько-Буковинське генерал-губернаторство;

  характеризувати територіально-політичні плани ворогуючих держав щодо українських земель, позиції українських політичних сил щодо війни, політичне життя та соціально-економічне становище населення в роки війни; діяльність вказаних історичних діячів;

 визначати політичні та соціально-економічні наслідки війни для українського суспільства; . сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.             

Україна в Першій світовій війни. Геополітичні плани країн Антанти і Центральних держав. Війна та українські політичні сили. Головна українська рада. . Союз визволення України. Загальна українська рада. Воєнні дії на території України в 1914 - 1917 рр. Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці. Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у 1914-1917 рр.

4. Початок Української революції

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Зміст історії України

Учень/учениця знає:

  дати подій: березень 1917 р. - утворення Української Центральної Ради (УЦР); квітень 1917 р.  Всеукраїнський національний конгрес; червень 1917 р.- ї Універсал УЦР; липень 1917.'р, - II Універсал УЦР; листопад 1917 р.- III Універсал УЦР; 9 (22) січня 1918 р.- IV. Універсал УЦР, проголошення незалежності Української Народної Республіки (УНР); січень 1918 р.- бій біля . станції. Крути;- січень, (лютий) 1918 р. - Берестейський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу.

 персоналії: Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Сергія Єфремова, Петра Болбочана, Номана Челебіджіхана;

 значення понять і термінів: «автономізація», «самостійники», «Українська Центральна Рада», «універсали УЦР», «Генеральний Секретаріат», «Вільне козацтво», «Установчі Збори», «більшовизм», «курултай».

Уміє:

• працювати, аналізувати та інтерпретувати  історичні джерела, що стосуються теми 

  встановлювати та групувати вказані, дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти – події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;

• визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

розпізнавати на картосхемі територію УНР згідно з III Універсалом УЦР; напрямки наступу більшовиків під час першої війни Росії з УНР; територію УНР за Берестейським мирним договором;

 характеризувати діяльність УЦР, українських партій; основні положення універсалів УЦР; взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією; боротьбу за владу в Києві в жовтні - листопаді 1917 р.; ультиматум Раднаркому; діяльність та здобутки вказаних історичних діячів;

 визначати причини Української революції, її характер; роль «Всеукраїнських з’їздів рад» у містах Київ, та Харків; причини та наслідки першої війни більшовицької Росії з УНР; здобутки і прорахунки УЦР в державотворчому процесі;

 пояснювати історичне значення універсалів УЦР;

 сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

Початок революції в Україні в 1917р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення. Універсали Української Центральної Ради. Українізація армії. Відносини УЦР з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією. Проголошення УНР. Кримськотатарський національний рух. «Всеукраїнський з’їзд рад» у м. Харків. Перша війна більшовицької Росії з УНР. Бій біля станції Крути. Події 1917 р. в Криму. Проголошення незалежності УНР. Окупація більшовицькою Росією України. Берестейський мирний

договір. Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим. Конституція УНР.

5. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Зміст історії України

Учень/учениця знає:

 дати: подій:. 29 квітня 1918р.- державний переворот і прихід до влади Павла Скоропадського; 1 листопада .1918 р._- Листопадовий зрив у Львові; 13 листопада 1918 р.— проголошення - Західноукраїнської  Народної Республіки (ЗУНР); листопад 1918 р.- заснування Української академії наук (УАН); 14 листопада 1918 р. - утворення Директорії; 22 січня 1919 р. — проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР; грудень 1919— травень 1920 рр. - Перший Зимовий похід армії УНР; квітень 1920 р.- Варшавська угода; березень 1921 р. — Ризький мирний договір; 1921 р. - утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ); листопад 1921 р. - Другий Зимовий похід армії УНР;

  персоналії: Павла Скоропадського, Дмитра Вітовського, Євгена Петрушевича, Симона Петлюри, Нестора Махна, Василя Липківського, Григорія Нарбута, Володимира Вернадського;

 значення понять і термінів: «Директорія», «соборність», «отаманщина», «воєнний комунізм», «червоний терор», «інтервенція», «Чортківська офензива», «Київська катастрофа», «автокефальна церква»; історично-культурні пам’ятки: пам’ятник Тарасові Шевченку в м. Ромни (скульптор Іван Кавалерідзе) - 1918 р.; картина Григорія Нарбута «Еней та його військо -1919 р.

Уміє:

• працювати, аналізувати та інтерпретувати  історичні джерела, що стосуються теми 

• встановлювати та групувати вказані, дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти – події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;

• визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

• розпізнавати на картосхемі територію Української Держави Павла Скоропадського; хід воєнних дій на території України в 1918-1921 рр.;                                         

 характеризувати внутрішню та зовнішню політику урядів гетьмана Павла Скоропадського, Директорії УНР, ЗУНР, Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР), зміст Варшавської угоди між УНР. та Польщею, Ризького мирного договору, культурне життя, в Україні в 1918-1921 рр.;  діяльність та здобутки вказаних історичних діячів;

 визначати причини гетьманського, перевороту та падіння влади гетьмана Павла Скоропадського; особливості внутрішнього  та зовнішнього становища УНР часів Директорії; причини. і  наслідки українсько-польської війни та підписання Симоном Петлюрою Варшавської угоди; причини поразки Української революції;

 пояснювати історичне значення відновлення української державності на східно - та західноукраїнських землях та об’єднання українських держав (Акт злуки УНР та ЗУНР);

  сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;

  візуально розпізнавати та характеризувати вказані історично-культурні пам’ятки.

Прихід до влади П.Скоропадського. Українська Держава. Західноукраїнська Народна Республіка. Український національний рух на Буковині й у Закарпатті. Акт злуки УНР та ЗУНР. Українсько-польська війна 1918-1919 рр. Директорія. Друга війна більшовицької Росії з УНР. Більшовицький режим в Україні. Ухвалення Конституції УСРР 1919 р. Політика воєнного комунізму. Червоний терор. Військова інтервенція Антанти на півдні України.

Денікінський режим в Україні. Повернення більшовицької влади. Перший Зимовий похід. Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України. Другий Зимовий похід армії УНР. Холодноярська республіка (1919-1922 рр.). Культура та духовність

6. Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Зміст історії України

Учень/учениця знає:

 дати подій: 1921—1923 рр . – масовий голод в Україні;  1922 р. - входження УСРР до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР); - 1923 р. - початок політики коренізаціі/українізації в УСРР; 1925 р. - проголошення курсу на індустріалізацію;

 персоналії: Олександра Шумського, Миколи Хвильового, Михайла Волобуєва;

 значення понять і термінів: «тоталітарний режим», «нова економічна політика (неп)», «коренізація», «українізація», «індустріалізація»;

• історично-культурні пам’ятки: літографія Василя  Касіяна «Гуцул з квіткою», естамп «Карпатська мати» - 1923р.; картина Федора Кричевського «Життя»: триптих («Любов. Сім’я. Повернення») -1925-1927 рр.; будівля Держпрому в м. Харків -1925-1928 рр.

 

Уміє:

• працювати, аналізувати та інтерпретувати  історичні джерела, що стосуються теми 

  встановлювати та групувати вказані, дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти – події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;

  визначати правильність

  застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої УСРР у 1921-1928 рр.;

 характеризувати складові непу, процес стабілізації економічного й соціального життя в Україні; національну, релігійну та церковну політику в Україні, коренізацію/українізацію та її наслідки, особливості української культури; діяльність та здобутки вказаних історичних

діячів;

• визначати причини та наслідки вступу УСРР- в СРСР; причини та особливості впровадження непу в Україні; коренізаціі/українізації, її вплив на суспільство та українську

культуру;

 сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми; • візуально розпізнавати та характеризувати вказані історично-культурні пам’ятки.

Голодомор в 1921-23 рр. в УСРР. Антирелігійна кампанія. Неп в УСРР. Входження УСРР до складу СРСР. Утворення               Кримської АСРР. Національна політика             

радянської влади в УСРР. Молдавська АСРР. Суспільно -

політичне життя. Ліквідація багатопартійності. Політика

коренізаціі/українізації в УСРР.  Згортання непу і перехід до директивної економіки. Індустріалізація. Кампанія з  ліквідації неписьменності               дорослих. Культура. Духовне життя.

7. Україна в роки Другої світової війни

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Зміст історії України

Учень/учениця знає:

 лати подій: 23 серпня 1939 р.- радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова-Ріббентропа»); 1 вересня 1939р;- початок Другої світової, війни;: 17. вересня 1939.р. - вторгнення Червоної армії на територію Західної України; червень 1940 р. - вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини; 22 червня 1941 р. - напад Німеччини на СРСР; 30 червня 1941 р. - проголошення Акта відновлення Української Держави; 14 жовтня 1942 р.- створення Української повстанської армії (УПА); грудень 1942 р.— початок вигнання німецьких військ та їх союзників з України; 6 листопада 1943 р.- вигнання німецьких окупантів з: м. Київ; січень-лютий 1944 р.- Корсунь-Шевченківська наступальна операція; .28 жовтня 1944 р.- завершення вигнання німецьких військ, та їх союзників з території  України; 9 травня 1945 р.- День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні; 2 вересня 1945 р.- завершення Другої світової війни;

         персоналії: Івана Багряного, Тараса Бульби (Воронця), Степана Бандери, Андрія Мельника, Ярослава Стецька, Романа Шухевича, Кирила Осьмака, Івана Кожедуба, Олексія Береста, Амет-Хана Султана, Василя Порика, Кузьми Дерев’янка, Олени Теліги;

  значення понять і термінів: «радянізація», «план “Барбаросса”», «випалена земля», «нацистський новий порядок», «план “Ост”», «Голокост»; «остарбайтери», «концтабори», «колабораціонізм», «Поліська Січ», «бандерівці», «чорносвитники», «депортація», «український визвольний рух».

Уміє:

 встановлювати та групувати вказані дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти – події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;

 визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

 розпізнавати на картосхемі українські землі, приєднані до УРСР у 1939-1940 рр.; основні; події, пов’язані з початком та завершенням витання з України німецьких загарбників і їх союзників; окупаційні зони, на які була поділена Україна; території активних дій різних течій руху опору окупантам;

• характеризувати суть гітлерівських планів «Барбаросса» та «Ост», «нацистського нового порядку», Голокост, діяльність українського визвольного руху, діяльність та здобутки вказаних історичних діячів;

          визначати наслідки радянсько-німецьких договорів 1939 р. для українських земель, політики радянізації новоприєднаних до УРСР територій, причини поразок Червоної армії у 1941-1942 рр., основні результати та наслідки війни для України й українського народу, внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною та її союзниками; особливості культури й духовного життя в період війни;

• пояснювати наслідки найважливіших воєнних подій 1941-1944 рр. на території України, депортації кримських татар та інших народів Криму;

• сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Окупація Червоною армією Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщіни та Південної Бессарабії. Радянізація. Масові політичні репресії 1939-1940 рр. Початок німецько-радянської війни. Бойові дії в 1941-1942 рр. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи. Злочини комуністичного

тоталітарного режиму.

Окупація України військами Німеччини та її союзниками.

«Новий порядок». Масове знищення мирного населення. Голокост. Опір окупантам.Український визвольний рух. Проголошення Акта відновлення Української Держави. Поліська Січ. Українська повстанська армія. Українсько-польське протистояння. Радянський партизанський рух. Бойові дії 1942-1943 рр. Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з Правобережної та Південної України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Завершення бойових дій на території України. Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй. Внесок українського народу в перемогу над нацизмом. Українське питання на Тегеранській, Ялтинській і Потсдамській конференціях. Ціна війни. Культура й духовність.

8. Україна в перші повоєнні роки

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Зміст історії України

Учень/учениця знає:

 . дати подій: 1945 р. - входження Закарпаття до складу УРСР; квітень 1945 р. – Україна - співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН); березень 1946 р,- ліквідація УГКЦ; 1946-1947 рр. - масовий голод в Україні; квітень - липень 1947 р.- проведення польською владою операції. «Вісла»;-. жовтень 1947 р. - проведення операції «Захід»; 1951 р. - встановлення західного кордону УРСР;

 персонали: Олександра Богомольця,- Сергія Лебедєва, Андрія Малишка, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Павла Тичини, Володимира-Філатова, Василя Кука, Йосипа Сліпого:

 значення понять і термінів: «відбудова», «операція “Вісла”», «операція “Захід”», «ждановщина», «лисенківщина», «космополітизм», «холодна війна»;

  історично-культурна пам’ятка: картина Тетяни Яблонської «Хліб» -1949 р.

Уміє:   

 встановлювати та групувати вказані, дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти-події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;

 визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

  розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої України;

  характеризувати політику влади щодо соціально-економічного, культурного, релігійного і повсякденного життя, хід операцій «Вісла» та «Захід»; діяльність та здобутки вказаних історичних діячів;

 визначати особливості та наслідки радянізації західних областей, причини та наслідки проведення операцій «Вісла» та «Захід», розгортання ідеологічних кампаній;

 пояснювати причини масового голоду в Україні, ліквідації УГКЦ;

 сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;

  візуально характеризувати вказані історично-культурні пам’ятки.

Україна - співзасновниця ООН. Встановлення кордонів УРСР у міжнародних договорах.

Посилення радянізації та репресії у західних областях УРСР. Український визвольний рух у 1944-1950-хрр. Обмін населенням між Польщею й УРСР. Масові депортації (1944-1946 рр.). Операції «Вісла» і «Захід». Ліквідація УПСЦ. Внутрішньополітична              й

економічна ситуація в УРСР. Масовий голод 1946-1947 рр. Ідеологічні кампанії. «Чистки» творчої інтелігенції. Культура й духовність.

9. Україна в умовах десталінізації

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Зміст історії України

Учень/учениця знає:

 дати подій: 1953-1954 рр. - повстання політичних в’язнів у сталінських концтаборах, ліквідація ГУТабу; лютий 1954 р. - входження Кримської області до складу УРСР; 1956 р. -XX з’їзд КПРС, засудження культу особи; 1959 р. ~ утворення Української робітничо-селянської спілки; 1959 р. - утворення Клубу творчої молоді «Сучасник» у м. Київ;

 персонали: Катерини Білокур, Левка Лук’яненка. Івана Світличного. Василя Стуса. Алли Горської, Ліни Костенко, Євгена Сверстюка, Василя Симоненка. Леся-Танюка, Сергія Корольова;

.• значення понять і термінів: «десталінізація», «культ особи», «лібералізація», «політична реабілітація», «відлига», «раднаргосп», «шістдесятники», «дисиденти»;

 історично-культурна пам’ятка: картина Катерини Білокур «Хата в Богданівні» -1955 р. 

Уміє:  

 встановлювати та групувати вказані дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти – події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;

 визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

  розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої України;

 характеризувати сутність процесу десталінізації, спроби реформ управління економікою в середині 1950- 1960-х рр., особливості розвитку культури; сутність антирежимного руху та його течії; діяльність та здобутки вказаних історичних діячів;

 пояснювати причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР;

 визначити наслідки процесу лібералізації, реформ для українського суспільства, причини виникнення  та значення антирежимного руху;

 сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

Участь українців у повстаннях у сталінських концтаборах. XX з’їзд КПРС. Десталінізація і лібералізація суспільного

життя. Зміни адміністративно-територіального устрою:

входження Кримської області: до складу УРСР. Зміни в управлінні господарством. Зародження дисидентського руху та його течії. «Шістдесятництво». Антирежимні виступи 1960-х рр. Культура й духовність.

10. Україна в період загострення кризи радянської системи

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Зміст історії України

Учень/учениця знає:

 дати подій: 1965 р. - перша хвиля масових затримань діячів антирежимного руху; 1970-1972 рр.- видання самвидавного «Українського вісника»; 1972 р.- друга хвиля масових затримань діячів антирежимного руху;197б р. - утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ);

 персонали: Івана Лзюби, Валерія Марченка, Петра Григоренка. Миколи Руденка, В’ячеслава Чорновола. Михайла Брайчевського, Сергія ГІараджанова, Івана Миколайчука. Олеся Гончара, Леоніда Викова, Володимира Івасюка, МуєтафиДжемілева, Миколи Амосова, Олега Антонова;

 значення понять і термінів: «застій», «дефіцит», «розвинений соціалізм», «номенклатура», і «самвидав», «тамвидав», «правозахисник»;

 історично-культурні пам’ятки: картина Марії Приймаченко «Гороховий звір» - 1971 р.;- пам’ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив і їх сестра Либідь) (скульптор Василь Бородай) -1982 р.

Уміє:

 встановлювати та групувати вказані, дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події* явища, процеси) з періодами, факти – події  - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;

 визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

 характеризувати наслідки змін в політичному керівництві УРСР на початку 1970-х рр.; стан економіки; основні вимоги та напрями дисидентського руху 1960-1970-х рр., явища у сфері культури, політику зросійщення; діяльність та здобутки вказаних історичних діячів;

 визначати причини політико-ідеологічної кризи радянського ладу в Україні, активізації спротиву, досягнення та проблеми розвитку соціальної сфери;

 пояснювати значення дисидентського руху;

 сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми;

 візуально розпізнавати та характеризувати вказані історично-культурні пам’ятки.

Ідеологічні орієнтири партійно-радянського керівництва.

Конституція УРСР 1978 р. Економічна ситуація в УРСР. Дисидентський рух: течії,

форми і методи боротьби. Українська громадська група сприяння виконанню

Гельсінських угод. Самвидав. Кримськотатарський національний рух. Культура й духовність.

11. Відновлення незалежності України.

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Зміст історії України

Учень/учениця знає:

 дати подій: квітень 1985 р.- початок «перебудови»;-26 квітня 1986 р.--катастрофа на

Чорнобильській атомній електростанції (АЕС); вересень 1989 р. - створення Народного руху України за перебудову; березень 1990 р.- проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР; 16 липня 1990'р. - ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України; жовтень 1990 р.- «революція на граніті»; 24 серпня 1991 р. - ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України; 1 грудня 1991р.- проведення Всеукраїнського референдуму та:обрання Президента України;             

 персоналію Леоніда Кравчука: 

 значення понять і термінів: «перебудова», «гласність», «плюралізм», «український національно-демократичний рух», «багатопартійність», «суверенітет»), «незалежність», «ринкові відносини», «референдум», «президент». :

Уміє:

 встановлювати та групувати вказані дати відповідно до подій, явищ,’ процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти-події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій; явищ, процесів; '

 визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

 характеризувати зміст та основні напрями політики «перебудови», розгортання соціального і національного рухів, зв’язок між національно-демократичним і дисидентським рухами як формами українського визвольною руху, процес формування багатопартійності, зміст Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України, особливості соціально-економічного становища УРСР; діяльність вказаного історичного діяча;

 визначати поглиблення економічної кризи, погіршення життєвого рівня населення,| падіння авторитету Комуністичної партії України;

 пояснювати причини розпаду СРСР і його наслідки для державотворення в Україні;значення відновлення незалежності України;

         сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

Початок перебудови в СРСР. Чорнобильська катастрофа. Стан економіки. Шахтарські страйки. Гласність і політичний плюралізм.              Український національно-демократичний рух. Зміни в політичному керівництві УРСР. Формування багатопартійної системи.

Вибори до Верховної Ради УРСР і до місцевих рад 1990 р. Декларація про державний суверенітет України. Революція на граніті. Створення Автономної Республіки Крим (АРК). Меджліс кримськотатарського народу (червень 1991 р.). Спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р. Акт проголошення незалежності України. Референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р. Розпад СРСР. Міжнародне визнання України. Культура. Духовне відродження.

12. Становлення України як незалежної держави

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Зміст історії України

Учень/учениця знає:

 дати подій: 6 грудня 1991 р. - започаткування Збройних Сил України; липень 1994 р. -1 обрання Леоніда Кучми Президентом України; 1995 р.- обрання України членом Ради Європи (РЄ); 28 червня 1996 р.- ухвалення Конституції України; вересень 1996 р.- запровадження національної грошової одиниці - гривні; жовтень-грудень 2004 р. - «Помаранчева революція», обрання Президентом України Віктора Ющенка;

 персоналі!’: Леоніда Кучми, Віктора Ющенка, Любомира Гузара. Леоніда Каденюка;

 значення понять і термінів: «корупція», «тіньова економіка», «олігарх», «Помаранчева

революція», «поліконфесійність».

Уміє: 

 встановлювати та групувати вказані дати відповідно до подій, ’ явищ, процесів; співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти - події - з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;

 визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів;

 розпізнавати на картосхемі адміністративно-територіальні одиниці України (області, АРК, міста Київ, Севастополь);

 характеризувати державотворчі процеси, зміни в політичному, соціально-економічному, національному, культурному житті, здобутки України на шляху інтеграції у європейський, світовий простір; діяльність та здобутки вказаних історичних діячів;

 визначати основні тенденції суспільного розвитку України за часів незалежності;

 пояснювати причини європейської інтеграції України;

         сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми.

Державотворчі процеси в незалежній Україні. Повернення кримських татар на батьківщину. Статус Криму. Суспільно-політичне життя. Особливості формування багатопартійності. Конституція України. Економіка України в 1991-1998 рр. та в 1998-2004 рр. Запровадження гривні. Демографічні та міграційні процеси. Олігархічна система. Початок інтеграції в європейський і світовий простір. Політична розбудова суспільства. Рухи протесту на початку 2000-х рр. Помаранчева революція. Україна в системі міжнародних відносин. Культура й духовність.

13. Творення нової України

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Зміст історії України

Учень/учениця знає:

         дати подій:;2008 р.- вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ); січень 2010-р. - обрання Віктора Януковича  Президентом  України; листопад 20І13 - лютий 2014 рр. - революція Гідності, повалення авторитарного режиму; червень  2014-р.—  обрання Петра Порошенка президентом України; 2014 р. підписання Україною - Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС); вересень 2014р.- лютий 2015 р. – Мінські домовленості

          персоналію: Петра Порошенка:

значення  понять  ї  термінів: "«Євромайдан», «революція  Гідності», «Небесна Сотня», «анексія»; «сепаратизм», «антитерористична операція», «тимчасово окупована територія», «кіборг», «волонтерський рух»», «люстрація», «громадянське суспільство», «безвізовий режим», «екуменізм».             

Уміє:

         встановлювати та групувати   вказані  дати відповідно до подій, явищ, процесів; співвідносити  дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти – події - з явищами,    процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів;

            визначати правильність застосування в історичному контексті  вказаних понять і термінів;

            розпізнавати на картосхемі адміністративно-територіальні одиниці України (області; АРК, міста Київ, Севастополь);             

            характеризувати перебіг  державотворчих процесів в Україні впродовж останнього десятиліття; природу походження  рушійні сили та  значення Євромайдану і революції Гідності; чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні; важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з ЄС, діяльність та здобутки вказаних історичних діячів;

           визначати основні тенденції спільного розвитку України за часів незалежності; основні тенденції та протиріччя  соціально-економічного розвитку України в 2005-2008, 2008-2014 і після 2014р.

Суспільно-політичне життя  України в 2005-2013 рр. Авторитарний режим Віктора Януковича. Революція Гідності. Небесна Сотня. Анексія Росією Криму. Агресія Росії проти України. Російсько-українська війна. Добровольчі батальйони. Волонтерський рух. Реакція світової спільноти. Спроби мирного врегулювання.

Соціально-економічний розвиток України до і після 2014 р. Євроінтеграційний  поступ України: угода про асоціацію між Україною та ЄС. Режим безвізового в’їзду в країни ЄС для громадян України. Культура й духовність.

 

docx
Пов’язані теми
Історія України, Планування
Додано
7 жовтня 2018
Переглядів
417
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку