Виразне читання
Програма гуртка
для 6-7 класів
загальноосвітніх навчальних закладів
Пояснювальна записка
Українська література несе в собі потужний заряд позитивної духовної енергетики, вона здатна формувати й передавати загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління, культивувати їх у людських душах. Вивчення української літератури сприяє розвитку творчих і комунікативних здібностей учнів, їхнього самостійного й критичного мислення, культури полеміки, вміння формулювати й аргументовано доводити власну думку.
Пробудити в серцях учнів любов до рідного слова, розуміння його краси неможливо без застосування таких прийомів, як виразне читання, виразне мовлення. Як вони володіють цими вміннями, відчувається під час читання у класі чи зі сцени поезій та прозових уривків, під час виступів на учнівських наукових конференціях, на літературних студіях чи гуртках. Нерідко через невиразність читання хороші твори юних літераторів не звучать зі сцени чи у великій аудиторії. Не сприймають слухачі і твір, читання якого виконується або надто тихо, або на одній ноті, або неприємним голосовим тембром.
Б.Буяльський у своїй книзі "Поезія усного слова" зазначає: "Робота з виразного читання - це творчий процес, що включає елементи... пошуків, знахідок, відкриттів...".
Тому основна мета гуртка - навчити виразно читати твори; захопити, зворушити слухачів, змусити їх і емоційно, і естетично пережити прочитане.
Завдання гуртка:
- розвиток у виконавців таких риторичних якостей, як творче бачення різних варіантів і відтінків одного й того ж тексту;
- уміння живописати інтонацією (технічно грамотно, логічно правильно, зримо та емоційно насичено відтворювати ідейний зміст читаного, збуджуючи уяву слухача ).
Заняття гуртка «Виразного читання» складаються з таких розділів:
1.Засоби логічної виразності. Поняття про логічний наголос, паузу, її види (логічна, граматична, логіко-граматична, ритмічна та психологічна), темпи мовлення. Логічна мелодія.
2.Засоби емоційно-образної виразності. Власне бачення як сукупність образних уявлень, що грунтуються на текстовому матеріалі. Вправи, що стимулюють образне бачення під час читання тексту (створення власних "кінострічок").
Ставлення виконавця до описуваного автором. Інтонація, міміка, жести як засоби виявлення цього ставлення. Читання й переказування текстів з передачею через інтонацію, міміку, жести свого ставлення до описуваних автором подій та явищ.
Поняття підтексту. Підтекст як головна ідея твору. Підтекст і визначення "надзавдання" твору. Визначення підтексту конкретних творів.
3. Підготовка до виконання художнього твору. Визначення виконавчого завдання з урахуванням ідейного змісту твору. Визначення ставлення. Формування надзавдання. Розставлення логічних наголосів, пауз. Створення власної "кінострічки".
4. Постановка голосу. Визначення оптимального навантаження на голосові зв’язки в процесі мовлення. Використання знань про акустичні закони приміщення. Залежність звучання голосу від вольових зусиль людини.
5. Робота над виразним читанням проаналізованого твору.
Гурток «Виразне читання» розрахований на вивчення у 6-ому ( 7-ому ) класі протягом навчального року ( 35 год, одне заняття на тиждень).
Календарно-тематичне планування занять гуртка
6 клас
35 год, 1 год на тиждень
|
№ з\п |
Зміст заняття |
К-сть год |
Дата |
|
1. |
Вступ (1 год) Що означає виразно прочитати текст?Основні вимоги до виразного читання. |
1 |
|
|
2. |
Засоби логічної виразності (5 год ) Поняття про логічний наголос. |
1 |
|
|
3. |
Пауза, її види (логічна, граматична, логіко – граматична, ритмічна та психологічна ). |
1 |
|
|
4. |
Темпи мовлення. |
1 |
|
|
5- 6. |
Логічна мелодія. Тон читання. |
2 |
|
|
7. |
Засоби емоційно – образної виразності (18 год ) Власне бачення як сукупність образних уявлень,що грунтуються на текстовому матеріалі. |
1 |
|
|
8. |
Закон бачення. |
1 |
|
|
9. |
Закон перевтілення. |
1 |
|
|
10. |
Створення власних «кінострічок». |
1 |
|
|
11. |
Ставлення виконавця до описуваного автором. |
1 |
|
|
12. |
Інтонація, міміка, жести як засоби виявлення свого ставлення. |
1 |
|
|
13. |
Майстерність міміки, жестів, пози. |
1 |
|
|
14. |
«Мова» жестів. |
1 |
|
|
15. |
«Мова» пози. |
1 |
|
|
16. |
Уміння готуватися до спілкування. |
1 |
|
|
17. |
Уміння швидко встановлювати контакт зі слухачами. |
1 |
|
|
18. |
Особливості завершення спілкування з аудиторією. |
1 |
|
|
19. |
Способи швидкого реагування на екстремальну ситуацію. |
1 |
|
|
20 - 21. |
Читання й переказування текстів з передачею через інтонацію, міміку, жести свого ставлення до описуваного автором подій та явищ. |
2 |
|
|
22. |
Поняття підтексту. Підтекст як головна ідея твору. |
1 |
|
|
23. |
Підтекст і визначення «надзавдання» твору. |
1 |
|
|
24. |
Визначення підтексту конкретних творів. |
1 |
|
|
25. |
Підготовка до виконання художнього твору (6 год ) Визначення виконавчого завдання з урахуванням ідейного змісту твору. |
1 |
|
|
26. |
Визначення ставлення. |
1 |
|
|
27. |
Формування надзавдання. |
1 |
|
|
28. |
Розставлення логічних наголосів, пауз. |
1 |
|
|
29 – 30. |
Створення власної "кінострічки".
|
2 |
|
|
31. |
Постановка голосу (3 год) Визначення оптимального навантаження на голосові зв’язки в процесі мовлення. |
1 |
|
|
32. |
Використання знань про акустичні закони приміщення. |
1 |
|
|
33. |
Залежність звучання голосу від вольових зусиль людини. |
1 |
|
|
34- 35. |
Робота над виразним читанням проаналізованого твору. |
2 |
|
Програма гуртка складена учителем української мови та літератури Ліцею № 3
м.Могилева-Подільського Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Пламаділ Оленою Миколаївною
1