Відділ освіти
Сарненської районної державної адміністрації
Сарненський районний методичний кабінет
Сарненська загальноосвітня школа І-ІІ ст. №6
ПРОГРАМА
ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
«10 КРОКІВ ДО ПАТРІОТА»
Номінація: «Виховна робота»
Автор:
Маковецька Яна Петрівна,
вчитель англійської мови,
класний керівник 9 класу
Сарненської ЗОШ І-ІІ ст. №6
Сарни - 2020
Маковецька Я. П. Програма патріотичного виховання учнівської молоді «10 кроків до патріота» - Сарни, 2020 – с. 47
Дана Програма визначає покрокову стратегію виховання учня-патріота. Розрахована на роботу з учнями середньої школи і базується на основі проведеної пропедевтичної роботи по вихованню патріотичних почуттів з учнями у початковій школі.
Рекомендовано для використання в роботі класних керівників та позашкільних установ.
Схвалено методичною радою Сарненської
загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 6
(протокол № 3 від 23.01.2020 р.)
Зміст
Анотація………………………………………………………………………....2
Зміст……………………………………………………………………………..3
Пояснювальна записка……………………………………………………..…..4
Концептуальні засади…………………………………………………………..8
Зміст Програми………………………………………………………………...12
Перший рік (5 клас)……………………………………………………..….12
Другий рік (6 клас)…………………………………………………….…...16
Третій рік (7 клас)……………………………………………………….....19
Четвертий рік (8 клас)…………………………………………………..….23
П`ятий рік (9 клас)………………………………………………………….27
Концентричний та систематичний способи побудови Програми, орієн-
товна модель учня-вихованця………………………………………..…….....32
Покрокова система виховання учня – патріота….…………………………37
Глосарій……………………………………………….…………………….….38
Література……………………………………………………………………...43
Пояснювальна записка
У 2014 році на Майдані Незалежності у м. Києві пройшла Революція гідності, після якої поняття патріотизму гостро постало перед кожним громадянином України. Патріотизм, любов до Батьківщини, утвердження національно-свідомого громадянина є також наскрізною лінією Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту", Державних національних програм «Освіта» («Україна ХХІ століття»), «Національного виховання учнівської молоді Рівненщини у 2008-2020 рр.», «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів» та Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (схваленій колегією МОН України 25 березня 2015 року), в якій зазначається, що серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними є патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.
Дитина з народження виховується в сім’ї, але великий вплив на її становлення як особистості має школа. Виховання учнів в сучасній школі здійснюється в контексті національної і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства, держави і нації. І тому саме перед школою постає важлива місія виховання справжнього патріота своєї країни, гідного сина своєї держави, готового боронити її та захищати, сміливого, мужнього, впевненого в собі та своїх силах патріота України.
Актуальність патріотичного виховання учнівської молоді в наш час також є зумовленою як подіями на сході країни, коли народ змушений охороняти кордони нашої держави та обороняти від ворога, так і становленню України як єдиної нації, об’єднанні її регіонів задля національного відродження, розбудови та вдосконалення її як незалежної суверенної держави. Події, які переживає сьогодні наша країна, як ніколи раніше торкнулись учнів. Вони разом з дорослими співпереживають ці події і беруть участь у волонтерській діяльності: приносять їжу та теплий одяг, плетуть захисні маскуючі сітки, пишуть листи солдатам. Учні хочуть бути схожими на тих, кому допомагають,- справжніх патріотів України, прагнуть стати такими ж мужніми, героїчними, сильними, плекати такі ж патріотичні почуття до своєї Батьківщини.
Оскільки патріотизм у наш нас набуває такого важливого значення, постало питання – як виховати патріотично-спрямовану дитину. Дана Програма визначає покрокову стратегію виховання учня-патріота.
Програма патріотичного виховання учнівської молоді «10 кроків до патріота» розрахована на роботу з учнями середньої школи і базується на основі проведеної пропедевтичної роботи по вихованню патріотичних почуттів з учнями у початковій школі.
Мета Програми полягає у визначенні поняття «патріотичне виховання», його теоретичних і практичних засад, створенні ефективної системи діяльності класного керівника у вихованні учня-патріота шляхом впровадження у виховний процес інноваційних технологій.
Завдання Програми:
Структурними елементами Програми є:
- пояснювальна записка, в якій визначається мета й завдання виховної діяльності класного керівника, особливості структури і змісту програми;
- концептуальні засади, в яких закладена основна ідея, принципи та покрокова структура виховання моделі учня-патріота;
- змістове наповнення програми;
- глосарій;
- використана література;
- додатки.
Змістове наповнення має концентричний та систематичний способи побудови. Кожного року учні проходять всі десять кроків, з кожним новим роком виховання базується на основі попередньо-засвоєного матеріалу, його зміст стає наповнюванішим та об’ємнішим. У змісті виховної діяльності запропоновано орієнтовні форми проведення виховних заходів та їх тематика з урахуванням творчого підходу класних керівників, батьків та дітей на основі патріотичних засад патріотично-спрямованої особистості. Вказані очікувані результати виконання Програми.
У процесі покрокової реалізації Програми патріотичного виховання класний керівник керується особистісно-зорієнтованим підходом до інтересів, потреб, здібностей, нахилів кожного учня, тим самим створюючи умови для самореалізації, саморозвитку, самовдосконалення на основі національних та загальнолюдських цінностей.
Дана Програма патріотичного виховання учнів реалізується шляхом:
- навчально-виховного процесу школи;
- систематичної роботи органів учнівського самоврядування;
- позаурочної та позакласної діяльності дітей;
- позашкільної освіти;
- взаємодії з батьками учнів, дитячими та громадськими організаціями.
Під час складання Програми було враховано і здійснено такі підходи до виховання громадянина-патріота:
- науковий;
- конкретно-історичний;
- діяльнісний;
- особистісно-зорієнтований;
-системний.
Оскільки ми живемо в еру комп’ютерних технологій, розвиток суспільства невпинно рухається вперед, то в основу виховання учня-патріота покладено використання інноваційних технологій. Це розвиває творчу особистість вчителя, значно пробуджує інтерес до співпраці учнівської та батьківської громадськості. Але, звичайно, будь-яка система виховання не може обійтись без традиційних методів та форм роботи, що також враховано у даній Програмі.
На перспективу необхідно розробити навчально-методичні посібники та методичні рекомендації з метою забезпечення ефективної реалізації Програми патріотичного виховання учнівської молоді.
Концептуальні засади
Патріотизм – це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею.
Бути патріотом – це природна потреба людей, задоволення якої виступає як умова їхнього матеріального і духовного розвитку, утвердження гуманістичного способу життя, усвідомлення своєї історичної, культурної, національної і духовної приналежності до Батьківщини і розуміння демократичних перспектив її розвитку в сучасному світі.
Істинний патріотизм передбачає безкорисливе, самовіддане служіння Батьківщині. Він був і залишається моральним і політичним принципом, соціальним почуттям, зміст якого виражається в любові до своєї Вітчизни, гордості за її минуле і сьогодення, прагнення і готовності її захищати. Патріотизм – одне з найбільш глибоких почуттів, закріплених віками боротьби за свободу і незалежність Батьківщини.
Патріотизм є елементом як суспільної, так і індивідуальної свідомості. На рівні суспільної свідомості під патріотизмом мається на увазі національна і державна ідея єдності і неповторності цього народу. На рівні індивідуальної свідомості патріотизм відчувається як любов до Батьківщини, гордість за свою країну, прагнення пізнати, зрозуміти й поліпшити її.
Принципи патріотизму – одна із форм вираження духовно-моральних та ідейних вимог, в найбільш загальному вигляді розкриває зміст істинної любові до Батьківщини, існуючої в сучасному суспільстві. Вони є критеріями моральності, культури, патріотизму і громадянськості.
Принципи патріотизму мають загальне значення, охоплюють всіх людей, закріплюють основи культури їхніх взаємовідносин, створювані у тривалому процесі історичного розвитку кожного конкретного суспільства.
За основу роботи по реалізації програми взято такі принципи патріотичного виховання:
Для реалізації мети і завдань Програми використовується покрокова структура виховання моделі учня-патріота. Поняття «учень-патріот» вміщує в собі наступні поняття:
Перший крок Програми – це учень, який приходить у середню школу після початкової, знайомство з ним, вивчення його особистості. У молодшому шкільному віці вчитель і батьки спрямовують свої зусилля на засвоєння дитиною морально-етичних правил поведінки, виховання базових якостей особистості, найпростіших форм соціальної та громадянської компетентності. Це все є пропедевтична робота до виховання учня-патріота по Програмі.
Другий крок Програми – це сімейне виховання. Шлях виховання патріотично-спрямованого учня починається саме з сім’ї, адже вона є основним соціальним інститутом, відповідальним за виховання зростаючої особистості. У родині, як першому мікро-соціальному середовищі, визначаються соціальний статус дитини, її права й обов'язки, виникає прихильність до рідних, закладається підґрунтя для становлення її світогляду і переконань, ціннісних орієнтацій, морально-етичних ідеалів, естетичного смаку, уподобань, соціальної поведінки, трудових навичок, громадянської позиції. Виховання громадянина у сім'ї здійснюється специфічними для родини формами і методами, в яких поєднується особистісний приклад батьків, усвідомлення і розуміння дітьми приналежності до рідної землі, держави, сім’ї, роду; дотримання традицій і звичаїв, відповідальності за долю своєї країни, її збереження, розвиток, примноження добробуту.
Формування здорового способу життя – це третій крок Програми. Підлітковий вік (учні основної школи) охоплює період розвитку дитини від 10 до 15 років. Цей період є перехідний, оскільки в цей час в розвитку дитини відбувається перехід від дитинства до юності у фізичному, психічному і соціальному відношеннях. Організм підлітка знаходиться в незбалансованому і негармонійному стані. Саме це сприяє швидкому звиканню до алкоголю та інших шкідливих чинників для організму. Фізичний розвиток веде до появи нових потреб. Тому дуже важливим фактором їх виховання є оточуюче середовище. Усім давно відома залежність поведінки підлітків від «ритуалів» свого близького оточення. А найбільше часу він проводить у школі, і тому вчитель має спрямувати процес формування здорового способу життя у правильне русло. В підлітковому віці дитина намагається сліпо копіювати дорослих, наслідувати їх поведінку, вчинки, манери. Саме тут важливо знайти доцільний приклад для виховуваного учня, найкращий з яких є виховання патріотизму на прикладах звичаїв козацтва. Здоровий, мужній, впевнений в собі та своїх силах козак – яскравий приклад патріота своєї держави. Саме тому патріотичне виховання не може оминути формування здорового способу життя учня.
Четвертим кроком, є виховання учня-естета, шляхом художньо-естетичного виховання. Справжній патріот своєї держави повинен вміти бачити прекрасне у навколишньому світі, гідно його оцінювати та берегти. З дитинства учень зростає у тісному взаємозв’язку з природою, бачить її красу та неповторність. В школі він вчиться розуміти та передавати цю красу у поезії, мистецтві, архітектурі, музиці.
Трудове виховання – це п’ятий крок Програми. Живучи у соціумі учень має не тільки навчитись бачити всі його позитивні аспекти і недоліки, а ще й вплинути на їх, у нього має пробудитись бажання працювати над удосконаленням свого навколишнього середовища, вибрати потрібну, цікаву і необхідну саме йому професію, досягти певних вершин для популяризації своєї Батьківщини. Цей крок Програми передбачає усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства, шляхів їх розв'язання, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації в умовах ринкових відносин, сформованість працелюбності й мобільності як базових якостей особистості.
Шостий крок програми – це моральне виховання. Однією з визначальних характеристик національного патріотизму є його гуманістична моральність. Вона включає такі риси людини-патріота як доброта, увага, чуйність, милосердя, толерантність, чесність, совісність, працелюбність, справедливість, гідність, повага і любов до своїх батьків, роду. Ці якості визначають культуру поведінки особистості. Справжній патріот гуманно ставиться й до інших народів. Його культура проявляється в повазі інтересів, прав, культури та побуту людей інших національностей, підтримці їх у боротьбі за свободу і незалежність, терпимості, толерантності, готовності й умінні йти на компроміс з різними етнічними, релігійними групами заради миру в своїй державі й у всьому світі.
Сьомим кроком Програми є виховання законослухняного учня, шляхом правового виховання. Важливою ознакою патріотизму є законослухняність, знання Конституції України, виконання конституційних норм, дотримання чинних законів, знання не лише своїх прав, а й обов’язків. Завдання правового виховання у Програмі – це виховати свідомого громадянина – патріота, який не руйнуватиме правопорядок, а берегтиме його, правильно й терпляче вдосконалюватиме його зміст.
Восьмий крок, - це громадянське виховання. Справжній патріот повинен мати національну самосвідомість, сформоване почуття громадянської гідності, національний світогляд, любов до Батьківщини, повагу до її героїв та історичного минулого, культурних цінностей, звичаїв, обрядів та символіки, володіти кращими рисами української ментальності. Саме тому виховання національно-свідомого учня стоїть на такій високій сходинці.
Складовою частиною патріотичного виховання є військово-патріотичне виховання, що займає дев’ятий крок Програми і виховує патріотично-спрямованого учня. Головне у військово-патріотичному вихованні – це відродження духовності та моралі, що базується на системі загальнолюдських цінностей і вбирають у себе національні, культурні, професійні та інші інтереси щонайширших верст населення, тобто вся виховна робота, що здійснювалась за попередніми кроками Програми. Головна мета військово-патріотичного виховання підростаючого покоління – підготовка та виховання самовідданих, свідомих захисників Батьківщини, готових у будь-яких умовах вступити на захист територіальної цілісності та незалежності України.
Десятий крок програми – це учень-патріот. За п’ять років роботи над Програмою учень створюватиме індивідуальне учнівське портфоліо «Я – патріот», де поміщатиме всі успіхи та досягнення, результати роботи.
Лише в поєднанні і комплексному зв’язку всіх наведених аспектів ми виховаємо учня-патріота,- особу, яка любить свою Батьківщину, віддана їй, готова своїми діями служити її інтересам.
Зміст Програми
1-ий рік (5 клас)
Крок 1. Вивчення індивідуально-психологічних особливостей учня. |
|
Крок 2. Сімейне виховання. (ЦСО до сім’ї, родини, людей) |
|
Крок 3. Формування здорового способу життя. (ЦСО до себе) |
|
Крок 4. Художньо-естетичне виховання. (ЦСО до природи, ЦСО до мистецтва) |
|
Крок 5. Трудове виховання. (ЦСО до праці) |
|
Крок 6. Моральне виховання. (ЦСО до сім’ї, родини, людей) |
|
Крок 7. Правове виховання. (ЦСО до суспільства і держави) |
|
Крок 8. Громадянське виховання. (ЦСО до історичних, культурних та духовних надбань рідного краю) |
|
Крок 9. Військово-патріотичне виховання. (ЦСО до суспільства і держави) |
|
Крок 10. Учень-патріот. |
|
* - заходи взяті з Програми "Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України"
** - заходи взяті з «Орієнтовної Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 рр.»
Орієнтовна модель вихованця:
2-ий рік (6 клас)
Крок 1. Вивчення індивідуально-психологічних особливостей учня. |
|
Крок 2. Сімейне виховання. (ЦСО до сім’ї, родини, людей) |
|
Крок 3. Формування здорового способу життя. (ЦСО до себе) |
|
Крок 4. Художньо-естетичне виховання. (ЦСО до природи, ЦСО до мистецтва) |
|
Крок 5. Трудове виховання. (ЦСО до праці) |
|
Крок 6. Моральне виховання. (ЦСО до сім’ї, родини, людей) |
|
Крок 7. Правове виховання. (ЦСО до суспільства і держави) |
|
Крок 8. Громадянське виховання. (ЦСО до історичних, культурних та духовних надбань рідного краю) |
|
Крок 9. Військово-патріотичне виховання. (ЦСО до суспільства і держави) |
|
Крок 10. Учень-патріот. |
|
* - заходи взяті з Програми "Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України"
** - заходи взяті з «Орієнтовної Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 рр.»
Орієнтовна модель вихованця:
3-ий рік (7 клас)
Крок 1. Вивчення індивідуально-психологічних особливостей учня. |
|
Крок 2. Сімейне виховання. (ЦСО до сім’ї, родини, людей) |
|
Крок 3. Формування здорового способу життя. (ЦСО до себе) |
|
Крок 4. Художньо-естетичне виховання. (ЦСО до природи, ЦСО до мистецтва) |
|
Крок 5. Трудове виховання. (ЦСО до праці) |
|
Крок 6. Моральне виховання. (ЦСО до сім’ї, родини, людей) |
|
Крок 7. Правове виховання. (ЦСО до суспільства і держави) |
|
Крок 8. Громадянське виховання. (ЦСО до історичних, культурних та духовних надбань рідного краю) |
|
Крок 9. Військово-патріотичне виховання. (ЦСО до суспільства і держави) |
|
Крок 10. Учень-патріот. |
|
* - заходи взяті з Програми "Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України"
** - заходи взяті з «Орієнтовної Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 рр.»
Орієнтовна модель вихованця:
4-ий рік (8 клас)
Крок 1. Вивчення індивідуально-психологічних особливостей учня. |
|
Крок 2. Сімейне виховання. (ЦСО до сім’ї, родини, людей) |
|
Крок 3. Формування здорового способу життя. (ЦСО до себе) |
|
Крок 4. Художньо-естетичне виховання. (ЦСО до природи, ЦСО до мистецтва) |
|
Крок 5. Трудове виховання. (ЦСО до праці) |
|
Крок 6. Моральне виховання. (ЦСО до сім’ї, родини, людей) |
|
Крок 7. Правове виховання. (ЦСО до суспільства і держави) |
|
Крок 8. Громадянське виховання. (ЦСО до історичних, культурних та духовних надбань рідного краю) |
|
Крок 9. Військово-патріотичне виховання. (ЦСО до суспільства і держави) |
|
Крок 10. Учень-патріот. |
|
* - заходи взяті з Програми "Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України"
** - заходи взяті з «Орієнтовної Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 рр.»
Орієнтовна модель вихованця:
5-ий рік (9 клас)
Крок 1. Вивчення індивідуально-психологічних особливостей учня. |
|
Крок 2. Сімейне виховання. (ЦСО до сім’ї, родини, людей) |
|
Крок 3. Формування здорового способу життя. (ЦСО до себе) |
|
Крок 4. Художньо-естетичне виховання. (ЦСО до природи, ЦСО до мистецтва) |
|
Крок 5. Трудове виховання. (ЦСО до праці) |
|
Крок 6. Моральне виховання. (ЦСО до сім’ї, родини, людей) |
|
Крок 7. Правове виховання. (ЦСО до суспільства і держави) |
|
Крок 8. Громадянське виховання. (ЦСО до історичних, культурних та духовних надбань рідного краю) |
|
Крок 9. Військово-патріотичне виховання. (ЦСО до суспільства і держави) |
|
Крок 10. Учень-патріот. |
|
* - заходи взяті з Програми "Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України"
** - заходи взяті з «Орієнтовної Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 рр.»
Орієнтовна модель вихованця:
Глосарій
Анкета: 1. спеціально розроблений дослідниками (спеціалістами) опитувальний лист (картка) для отримання інформації шляхом опитування респондентів. Використовується при проведенні соціологічних, політичних, маркетингових досліджень для оцінки поточної ситуації (стану справ) або визначення перспектив (прогнозу) розвитку досліджуваних процесів. 2. Спеціальний бланк (картка) для одержання інформації про певну особу — дату народження, адресу, освіту, професію, тощо. 3. це документ, у якому міститься впорядкований перелік питань, що дають змогу отримати нову інформацію.
Анкетування - процес збору первинних матеріалів у соціологічних, економічних, демографічних, маркетингових таінших дослідженнях. Це вид опитування, який передбачає опосередкований збір первинної вербальної інформації за допомогою анкети, яку респондент заповнює самостійно.
Бр́ифінг - короткий публічний виступ на якому учасники певних подій або заходів надають інформацію про поточний перебіг справ, позиції сторін, повідомляють раніше невідомі деталі та відповідають на питання журналістів.
Вихованець: 1. Дитина або молода людина, яка виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь. 2. Людина, яка вчиться або яка одержала освіту в якому-небудь навчальному закладі.
Виховний процес – це цілеспрямований процес взаємодії вихователя і вихованців, сутністю якого є створення умов для реалізації суб’єктів цього процесу.
Вихованість – комплексна властивість особистості, яка характеризується наявністю і ступенем сформованості соціально цінних якостей і властивостей, що відображають усебічність її розвитку.
Виховання у вузькому педагогічному значенні – спільна діяльність вихователя і вихованців, спрямована на розвиток свідомості, духовного світу вихованця, формування досвіду його поведінки і діяльності; становлення особистості як суб’єкта життєтворчості. Виховання у широкому педагогічному значенні – система діяльності навчального(навчально-виховного) загальноосвітнього закладу, спрямована на створення умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості, входження у сучасну культуру, творчу самореалізацію і самоствердження в ній.
Вихователь: 1. Людина, яка виховує, навчає дітей і молодь, прищеплює їм навики і правила поведінки, певні погляди. 2. Педагог, який стежить у певному закладі за поведінкою дітей і відповідно її спрямовує.
Вчинок – соціально оцінювальний акт поведінки, що спрямований усвідомленими мотивами.
Вчи́нок — практична дія, опосередкована процесом взаємодії і спілкування між людьми (вибором, метою діяльності, оцінюванням ситуації, самооцінкою, активністю індивіда, намірами, рівнем домагань, статусно-рольовими характеристиками, ціннісно-смисловою та мотиваційною сферами особистості, нормативним регулюванням у конкретній групі чи суспільстві).
Громадянське виховання — формування громадянськості як інтегративної якості особистості, що дає можливість людині відчувати себе морально, соціально, поетично та юридично дієздатною та захищеною. Громадянське виховання – процес формування свідомого громадянина, людини з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні.
Гуманізація – олюднення виховних відношень; визнання дитини як особистості, її прав на свободу, щастя, соціальний захист, розвиток здібностей, індивідуальності.
Дебати - це рольові інтелектуальні змагання, в яких одна сторона аргументовано доводить певну тезу, а інша опонує їй. Вимагає змістовної підготовки та відбувається за формалізованими правилами.
Дискусія - широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання.
Духовні цінності – витвори людського духу, зафіксовані у здобутках культури, науки, моралі мистецтва.
Здоровий спосіб життя — це спосіб життя окремої людини, спрямований на профілактику хвороб і зміцнення здоров'я. Він включає такі принципи, як дотримання режиму дня, раціональне харчування, фізичну культуру, дотримання правил гігієни, відсутність шкідливих звичок, доброзичливе ставлення до оточуючих, активний відпочинок, сприятливі умови життя.
Інноваційні технології - це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів.
Інтерв'ю́ - це бесіда, вибудована за певним планом через безпосередній контакт інтерв'юера з респондентом з обов'язковою фіксацією відповідей.
Колектив – об’єднання вихованців, якому властиві: загальна соціальна значима мета, спільна суспільно корисна діяльність, організована структура, органи самоуправління, певна морально-психологічна єдність, динамізм.
Концепція – основний задум, ідея педагогічної теорії, яка визначає спосіб побудови процесів навчання і виховання на основі цілісного розуміння суті цих процесів; концепція є стратегією педагогічної діяльності.
Колективна творча справа — це вияв життєво-практичної соціальної турботи про поліпшення умов суспільного життя. Це сукупність певних дій, спрямованих на загальну користь. Це справа колективна, оскільки в її плануванні, підготовці, проведенні, обговоренні беруть участь усі члени колективу. Це творча справа, оскільки на кожній стадії її здійснення всі вихованці разом із вихователем мають змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили успіх.
Моральне виховання – це виховний вплив школи, сім’ї, громадськості, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок поведінки, на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі та практичної діяльності.
Моральність - термін, найчастіше вживається в мові і літературі як синонім моралі, іноді - етики. У більш вузькому значенні моральність — це внутрішня установкаіндивіда діяти відповідно до своєї совісті і свободи волі.
Патріот - той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.
Патріотизм – любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність заради них на жертви і подвиги.
Портфо́ліо - це збірка (широке портфоліо) виконаних робіт та напрацювань певної особи. Портфоліо може бути як на папері, так і в електронному вигляді. Електронне портфоліо, в свою чергу, може зберігатись локально (бути доступним лише визначеному колу людей) та глобально (бути доступним для всього світу – для користувачів інтернету). Глобально доступне портфоліо інакше називається веб-портфоліо. Портфоліо - це спосіб фіксування, накопичення, оцінки і самооцінки особистих досягнень за певний проміжок часу.
Правове виховання - це цілеспрямований постійний вплив на людину з метою формування у неї правової культури і активної правомірної поведінки.
Презентація - це процес ознайомлення слухачів з якоюсь темою. Зазвичай це демонстрація, лекція чи промова, з метою поінформувати чи переконати когось.
Принципи виховання – основні вимоги, вихідні положення якими керуються вихователь у побудові виховного процесу: визначенні його цілі змісту, організаційних форм, методів засобів тощо.
Проблемна ситуація – психічний стан утруднення, неможливість пояснити факт чи розв’язати задачу, спираючись на наявні знання.
Процес виховання - динамічна взаємодія(співробітництво, партнерство) вихователя та вихованців, спрямована на засвоєння вихованцем у різних видах діяльності цінностей культури, здійснення його самореалізації, самоствердження; особистісний розвиток.
Розвиток особистості – послідовні кількісні і якісні зміни свідомості та поведінки від народження і до кінця життя під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників; становлення людини як суб’єкта культури і життєтворчості.
Сімейне виховання (у широкому змісті слова) - це одна з найбільш древніх споконвічних форм соціалізації і виховання дітей, яка органічно об’єднує об’єктивний вплив культури, традицій, звичаїв, поглядів народу, сімейно-побутових умов і взаємодію батьків з дітьми, у процесі якої відбувається повноцінний розвиток і становлення їхньої особистості. Сімейне вихованням у вузькому змісті слова (виховною діяльністю батьків) - взаємодія батьків з дітьми, яка ґрунтується на родинній інтимно-емоційній близькості, любові, турботі, повазі і захищеності дитини і сприяє створенню сприятливих умов для задоволення потреб у повноцінному розвитку і саморозвитку особистості дитини.
Соціалізація – процес і результат засвоєння і творчого відтворення індивідом соціального досвіду, який здійснюється у діяльності і спілкуванні.
Трудове виховання - процес залучення молоді до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передання їй виробничого досвіду, розвитку в неї творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.
Цінності - матеріальні і духовні предмети, природні утворення й продукти людської діяльності; в основі ціннісного ставлення людини до світу лежить значущість; виміри цінностей здійснюються на основі певних абсолютних критеріїв: істина, добро, краса, а також свобода, мир гуманність, гідність, справедливість тощо.
Література
1