Програма спеціального курсу для учнів 10-го класу філологічного, суспільно-гуманітарного та економіко-географічного профілів

Про матеріал

Програма розроблена для учнів 10 класу філологічного, суспільно-гума­ні­тар­ного та економіко-географічного профілів загальноосвітніх та спе­ціа­лізо­ва­них навчальних закладів, у яких вивчається болгарська мова.

Метою реалізації програми спецкурсу «Болгарія – країна нескорених сло­в'ян» є сприяння формуванню особистості, її духовно-ціннісних орієнтацій, ро­зу­міння взаємодії суспільства і природи в їх єдності і взаємозв'язку, виховання гро­мадян України, здатних до діалогу з представниками інших національних тра­дицій.

Для вчителів болгарської мови, географії, економіки, всесвітньої історії, ук­раїнської та світової літератур.

Перегляд файлу

 

 

 

 

Болгарія – країна нескорених слов’ян

 

 

 

Програма спеціального курсу

для учнів 10-го класу філологічного,

суспільно-гуманітарного та економіко-географічного профілів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біла Церква

2018

 

 

Головне управління освіти і науки

Київської обласної державної адміністрації

Білоцерківської міської ради

Білоцерківська спеціалізована школа І – ІІІ ступенів № 1

з поглибленим вивченням слов’янських мов

 

 

 

 

Болгарія – країна нескорених слов’ян

 

 

 

Програма спеціального курсу

для учнів 10-го класу філологічного, суспільно-гуманітарного та економіко-географічного профілів

(35 годин)

 

 

 

 

Автор:

Іванченко Надія Петрівна,

вчитель-методист,вчитель географії та економіки

БСШ І-ІІІ ступенів №1

з поглибленим вивченням слов’янських мов

м. Білої Церкви Київської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біла Церква

2018

 

 

 

Пояснювальна записка

 

Зміст освіти для формування поняття європейського виміру являє собою пев­ну систему інтегрованого знання, у процесі оволодіння яким створюються умо­ви для формування та розвитку в особистості ціннісних орієнтацій та умінь не­обхідних для життєдіяльності в сучасному європейському співтоваристві.

Будь-який зміст освіти має бути культуротворчим. Культуротворча функ­ція змісту європейського виміру передбачає оновлення змісту шкільної освіти на засадах його гуманізації, цілеспрямованого використання надбання на­ціо­на­ль­ної, європейської та світової культури. Саме тому суттєве значення в си­стемі ос­віти України надається вивченню іноземних мов. Через мови від­бу­ва­єть­ся при­лучення до культури народів світу, розуміння єд­ності і взаємо­зу­мов­ле­ності  істо­ричних доль. Іноземна мова є засобом вхо­д­же­­ння нації до світового това­ри­ства. Вивчення будь-якої іноземної мови не­мож­ливе без урахування куль­тур­но­го аспекту, тому вивчення країнознавчого кур­су «Болгарія – країна не­ско­ре­них сло­в’ян» розкриває широкі можливості для полікультурного діа­ло­гу. У про­­гра­мі посилено країнознавчу спрямованість кур­су соціально-еко­но­міч­ної гео­­графії сві­­­ту для 10 класу, тобто вивчення те­ри­то­рії та об’єктів Болгарії здій­­сню­­ється з ура­хуванням сучасних про­єв­ро­пей­сь­ких пріоритетів України, що знач­­но розши­рює загальнокультурну ком­пе­тент­ність учнів.

 Особливий акцент у змісті програми зроблено на аналіз українсько-бол­гар­­­­ських економічних і культурних зв’язків. Завдання курсу вимагає від учня не тіль­ки вміння співставляти певні факти, а й давати їм власну оцінку, пре­зен­ту­вати свої проектні та творчі роботи, що відповідає сучасним вимогам до ор­га­ні­зації навчального процесу.

Актуальність пропонованого курсу полягає у залученні новітньої літе­ра­ту­­­ри, відкиданні ідеологічних та політичних штампів, прагнення висвітлити най­­­важливіші історичні події, економічні, політичні та культурні досягнення Бол­­гарії як невід’ємної частини європейського слов’янства.

Метою реалізації програми спецкурсу «Болгарія – нескорених слов’ян» є сприяння формуванню особистості, її духовно-ціннісних орієнтацій, розумінню вза­ємодії суспільства і природи в їх єдності і взаємозв’язку, виховання гро­ма­дян України, здатних до діалогу з представниками інших національних тра­ди­цій.

Для реалізації зазначеної мети програма спецкурсу покликана вирішувати такі завдання:

  • ознайомити учнів, спираючись на здобуті раніше знання з попередніх кур­сів географії, з розташуванням, рельєфом, кліматом, внутрішніми во­да­ми, ґрун­­тами, корисними копалинами, водними, лісовими, агро­клі­матичними, ре­к­реаційними ресурсами Болгарії;
  • формувати в учнів цілісне уявлення про країну, починаючи з вивчення бол­­­гарського краю і держави, закінчуючи пізнанням особливостей мен­та­ль­­ності болгар;
  • удосконалювати сформовані раніше навички роботи з картою (назви гео­гра­­­фічних об’єктів);
  • учити аналізувати та визначати зовнішньоекономічні пріоритети Болгарії з ура­­хуванням сучасної політико-економічної ситуації в Україні та світі;
  • учити виокремлювати історичний елемент, основної події та їхні наслідки, по­в’язані з історією заселення і господарського освоєння території Бол­га­рії;
  • учити аналізувати особливості народонаселення, своєрідність культури та гос­­подарської діяльності;
  • ознайомити з видатними особистостями та визначати  їхній внесок у роз­ви­ток європейської та світової цивілізації;
  • учити співставляти визначальні риси розвитку болгарської освіти, спорту, ту­­ризму з українськими;
  • виховувати в учнів розуміння системної єдності довкілля, людини та її дія­ль­­ності та нетерпимість до будь-яких проявів безгосподарності й без­від­по­ві­дального ставлення до природного середовища;
  • розвивати в учнів навички дослідницької роботи;
  • формувати усвідомлення особистої причетності до подій, що відбуваються в навколишньому світі;
  • виховувати в учнів расову, етнічну, релігійну терпимість, толерантність, по­вагу до культурних традицій різних народів, готовність до діалогу куль­тур та орієнтації у полікультурному просторі;
  • розвивати в учнів критичне мислення та ставлення до інформації;
  • формувати в учнів власну точку зору та вміння її активно відстоювати, до­слу­хаючись до думки інших;
  • критично осмислювати минуле країни та проектувати можливе майбутнє.

Структура і зміст програми спеціального курсу «Болгарія – країна не­ско­ре­­них слов’ян» базуються на принципах неперервності й наступності шкільної гео­­графічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних зв’язків, ди­фе­рен­ціації навчального матеріалу в залежності від вікових можливостей уч­нів, прак­тичної спрямованості та відповідають славістичній спеціалізації освіт­ньо­го за­кладу.

Програма адресована учням класів філологічного профілю у школах, де ви­­­­вчається болгарська мова, також може використовуватися у класах су­спі­ль­но-гуманітарного та економіко-географічного профілів. Пропонований спе­ціа­ль­­ний курс є логічним продовженням авторських факультативних курсів «Вступ до сло­в’я­но­знавства» для 5-6 класів та «Історія слов’янських держав» для 7-9 класів.

Зміст програми складено за блочним принципом та містить такі розділи:

І. Вступ.

ІІ. Історичний розвиток болгарської державності.

ІІІ. Населення, мова та релігія Болгарії.

ІV. Характеристика господарства країни.

V. Звичаї та побут болгарського народу.

VI. Культура Болгарії: минуле і сьогодення.

У ході вивчення програмового матеріалу учні повинні працювати ко­лек­тив­но та в групах на заняттях (уроках) лекціях, семінарах диспутах, займатися ство­ренням індивідуальних проектів та творчих робіт, презентувати і захищати їх, тому особлива роль в оволодінні даним курсом відведена само­стій­ній роботі, яка стимулює самостійну пізнавальну діяльність старшокласників, спонукає їх до використання матеріалів засобів масової інформації та науково-популярної літератури, що допоможе десятикласникам розуміти й аналізувати сучасні події в світі, розвивати проектну діяльність. Такий підхід сприятиме актуалізації на­вча­льно-пізнавальної, комунікативної, інформаційної, ціннісно-смислової та ін­ших компетенцій і значно поглиблюватиме загальнокультурні надбання стар­шо­класників. Вивчення курсу завершується заліком у формі «круглого сто­лу»,  на який учень повинен представити проектну або творчу роботу «Моє від­кри­ття Бол­га­рії» та презентувати її.

Програма спеціального курсу  «Болгарія – країна нескорених слов’ян», за­га­­­льним об’ємом 35 годин, вивчається протягом 1 року у 10 класі філологічного (з вивченням болгарської мови), суспільно-гуманітарного або економіко-гео­гра­фіч­ного профілів.

Курс входить до числа дисциплін, включених до варіативної складової на­вчального плану.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В и с о к и й  р і в е н ь:

  • здатність до самостійного пошуку, аналізу й інтерпретації істо­рико-культурної та науково-популярної літератури відпо­від­но до те­ми та навчальної ситуації;
  • уміння повно й вичерпно розкривати зміст понять, законо­мір­нос­тей і географічних взаємозв’язків, використовуючи фо­но­вий мате­рі­ал, життєві та навчальні асоціації;
  • здатність до узагальнення й абстрагування;
  • вміння лаконічно й виразно висловлювати власну думку, ар­гу­мен­ту­ва­ти її;
  • здатність зіставляти, порівнювати, оцінювати географічні, іс­то­рич­ні та культурні характеристики слов’янських країн.

Д о с т а т н і й  р і в е н ь:

  • здатність добирати та критично осмислювати матеріал відпо­від­но до теми;
  • вміння точно і повно відтворювати, описувати й порівнювати історико-культурні факти, географічні об’єкти тощо;
  • здатність до узагальнення навчального матеріалу;
  • вміння грамотно й лаконічно висловлювати думки, брати участь в об­­го­воренні навчальної проблеми;
  • здатність вести спостереження за природними та суспільними яви­щами.

С е р е д н і й  р і в е н ь:

  • фрагментарне й загальне розуміння матеріалу відповідно до теми;
  • вміння використовувати окремий історико-культурний та карто­гра­фічний матеріал у процесі навчальної бесіди;
  • здатність брати епізодичну участь в обговоренні навчальної про­бле­ми, часткове відтворення фактичного матеріалу;
  • загальне усвідомлення лише окремих особливостей природних і су­с­пільних явищ.

Н и з ь к и й  р і в е н ь:

  • фрагментарне володіння учнем навчальним матеріалом;
  • незнання інформації й низька здатність до фрагментарного відтворення фактичного матеріалу;
  • пасивність в обговоренні навчальної проблеми;
  • відсутність інтересу до предмета обговорення.

 

 

 

 

 

Навчально-тематичний план спеціального курсу для 10 клас

«Болгарія – країна нескорених слов’ян»

 

Назва розділів,

тем

Кількість годин

Форми контролю

Усього

З них:

Урок

Диспут

Семінар, круглий стіл, конференція тощо

Розділ І. Вступ

22

11

11

 

Виступ (тези), участь у ди­ску­сії

Розділ ІІ. Історичний розвиток сучасної Болгарії

88

24

22

 

2

Тест

Розділ ІІІ. Населення, мова та релігія Болгарії

45

22

11

 

2

Учнівські портфоліо (мультимедійні презентації), учнівські публікації (буклети), віртуальні екскурсії

Розділ ІV. Характеристика господарства країни

88

33

32

 

3

Розділ V. Звичаї та побут болгарського народу

66

11

11

 

4

Розділ VІ. Культура Болгарії: минуле та сьогодення

65

11

22

 

2

Підсумки вивченого

 за 10 клас

11

 

 

 

1

Тест/Виступ (участь у круг­ло­му столі)

 

Усього годин

335

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст навчального матеріалу та державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

На навчальний рік – 35 год.

На тиждень – 1 год.

 

п/п

К-ть

годин

Зміст теми

Навчальні досягнення

РОЗДІЛ І

ВСТУП   (2 ГОД)

1.

1

Країнознавство як гео­гра­фіч­­на дисципліна. Джерела кра­їно­знавчих знань.

Учень:

- знає об’єкти вивчення країнознав­ства;

- визначає сутність країнознавства як ди­сципліни;

- уміє користуватися різними дже­ре­ла­ми країнознавчих знань.

2.

1

Болгарія: перше знайомство.

Етнічна територія Болгарії. Географічне положення (гло­бальний, регіональний, сусідський аспекти, на­яв­ність виходу до моря). Державна символіка країни та її державний устрій.

Учень:

- називає столицю, офіційну мову, ет­ні­ч­ні групи населення, панівну ре­лі­гію, державний устрій, ад­мі­ні­стра­тив­но-територіальний поділ;

- знає етнічну територію Болгарії;

- уміє визначати географічне поло­же­н­ня країни;

- визначає територію Болгарії  як  кра­ї­ни Південно-Східної Європи

РОЗДІЛ ІІ

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ БОЛГАРІЇ (8год)

3.

1

Болгари як представники 

пів­денного слов’янства.

Перше Болгарське царство (VІІІ ст.).

Роль Бориса І (852-889) у житті країни.

Проповідники-брати

Кири­­ло та Мефодій.

Болгарія – колиска слов’ян­сь­­кої писемності.

Учень:

- називає переваги географічного по­ло­ження Болгарії у Південно-Східній Єв­ропі як один із чинників створення Пер­шого Болгарського царства у VІІІ столітті;

- користується знаннями з курсу все­світ­ньої історії, факультативного кур­су «Історія слов’янських держав» про історичний розвиток країни;

- знає та відтворює відомості про братів Кирила й Мефодія, ство­­­­­­­­­­­­­ре­н­ня слов’янського алфа­ві­ту, що згодом ді­став назву «кири­ли­ці»;

- визначає особливості творення бол­гар­ської державності;

- розуміє та аналізує роль хрис­ти­ян­ства у консолідації молодої держави;

- визначає роль Болгарії як одного із ку­льтурних центрів слов’янського світу.

4.

1

Утворення Другого Бол­гар­сь­ко­го царства (1187-1396). Болгарські дворяни (бо­­­ліа­ри) брати Петро­ І­­ і  Асень І – за­снов­ни­ки Дру­го­го Бол­гар­­ського царства.

 

Учень:

- коментує  роль і значення утво­ре­н­ня Другого Болгарського царства;

- визначає  причини заснування

Дру­гого Болгарського царства;

-аналізує роль Другого Болгарського цар­ства в житті болгар.

5.

1

Турецьке ярмо – найпох­му­рі­ший період у болгарській історії.

Цар Іван Шишман і кінець іс-торії Другого Болгарського царства.

Учень:

- називає причини захоплення тур­ка­ми Болгарії;

- аналізує події ХІV століття в жит­­­ті бол­гар;

- висловлює власне ставлення до по­дій то­го часу.

6.

1

Болгарія в період анти­фео­да­ль­ного селян­сь­ко­го руху Х-ХІІІ століття.

Богоміли та їх ідеологія.

Друга половина ХVІІІ ст. – пе­ріод національного відрод-

же­ння Болгарії.  

 

Учень:

- називає дату початку та причини ан­ти­­феодального селянського руху;

- розуміє та осмислює, в якій мірі Бол­га­­рія постраждала від кривавих діянь османів;

- висловлює власне ставлення до подій то­го часу;

- готує проектні роботи – віртуальні екс­­курсії до Тирново;

- оцінює ідеологію соціально-релі­гій­но­го руху в Європі;

- висловлює власне ставлення до за­хоп­лення території та релігійного утис­ку болгар.

7.

1

Болгарія – автономне князів­ство.

1885рік –  возз’єднання 

Пів­нічної і Південної Бол­га­рії.

Санстефанський мир­ний до­го­вір (3 березня 1878 р.)

Учень:

- називає причини утворення авто­ном­но­го князівства;

- визначає роль Санстефанського мир­но­го договору;

- показує на карті світу розташування Болгарії.

- пояснює причини возз’єднання Пів­ніч­­­­ної і Південної Болгарії.

8.

1

 

Третє, останнє, Болгарське цар­­ство.

Друга світова війна і роль Бол­гарії в ній.

Проголошення Болгарії На­род­ною республікою.

Учень:

- пояснює, чому із закінченням війни завершилась історія останньо­го Бол­гар­ського царства;

- аналізує події Другої світової війни та роль Болгарії в ній;

- оцінює значущість подій у після воєн­ний час;

- показує на карті світу Болгарію.

9.

1

Тодор Живков і його керів­ни­цтво країною (з1954 по 1989 рр.)

Болгарія – одна з найбільш процвітаючих країн Східної Європи

 

Учень:

- називає керівника Комуністичної пар­тії Болгарії;

- аналізує діяльність політичного ліде­ра.

- показує на карті Болгарію і країни-су­сі­­ди.

10.

1

1989 рік – перебудова

в СРСР.

Хвиля перебудови в Бол­­­­га­рії.

Кінець 35-літньому прав­лін­ню Тодора Живкова.

 

Учень:

- називає роки перебудови;

- визначає особливості того історич­но­го періоду;

- визначає особливості правління Тодо­ра Живкова;

- показує на карті Болгарію, країни, що вхо­дили до СРСР;

- готує проектну роботу – презентацію кра­їни.

РОЗДІЛ IІІ

НАСЕЛЕННЯ, МОВА ТА РЕЛІГІЯ БОЛГАРІЇ (5 год)

11.

1

Населення й мова Болгарії. Мовний і етнічний склад населення держави.

Міг­раційні процеси та міграційна політика.

Учень:

- знає та називає особливості народо­на­се­лення і демографічні процеси;

- характеризує особливості мігра­цій­них процесів і міграційної політики дер­жави;

- робить висновок про мовний та етніч­ний склад населення;

- знає та називає особливості народо­на­се­лення і демографічні процеси;

- порівнює еміграційні процеси в Бол­га­рії та в Україні.

12.

1

Найбільші міста Болгарії: Софія, Бургас, Пловдів, Ста­ра-Загора, Варна, Слівен, Русе.

Демографічні проце­си­ і де­мо­­­графічна політика. Екологічні проблеми великих міст.

Учень:

- знає поняття: екологічна ситуація, еко­­логічна проблема та за якими кри­те­­ріями вони оцінюються;

- показує на карті найбільші міста Бол­га­рії;

- аналізує екологічні проблеми великих міст;

- порівнює демографічні процеси в Бол­­гарії та в Україні.

13.

1

Південна і Північна Болгарія  – еко­номічні райони країни.

Учень:

- називає причини внутрішнього по­ді­лу території  Болгарії;

- знає та виділяє економічні райони кра­­їни;

- аналізує економічний потенціал ра­йо­нів Болгарії;

- показує на карті розташування еко­но­міч­них районів країни.

14.

1

Релігія як явище культури. Релігія Болгарії.

 

Учень:

- знає та називає світові релігії та ре­лігійні процеси;

- пояснює, чому історично склалось, що християнство, мусульманство і буд­дизм є світовими релігіями;

- аналізує сучасні релігійні процеси в кра­їні.

15.

1

Підсумкове заняття.

Учень:

- показує на карті основні об’єкти, що бу­ли вивчені за певний період;

- аналізує вивчений матеріал по країні Бол­гарії та сучасні процеси, що мають міс­це в регіоні;

- робить висновки щодо вивченого ма­те­ріа­лу;

- презентує власний проект «Болгарія – якою я її побачив».

РОЗДІЛ ІV

ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ (8 ГОД)

16.

1

Господарство Болгарії. Характеристика промис­ло­во­сті.

Учень:

- знає про територіальну організацію гос­по­дарства Болгарії.

- визначає характерні риси гос­по­дар­ства;

- характеризує промисловість держави і її специфіку;

- порівнює розвиток промисловості Бол­­гарії з розвитком промисловості інших європейських держав, зокрема Ук­раї­ни.

17.

1

Сільське господарство Бол­га­рії.

Учень:

- називає спеціалізацію сільського гос­по­­­­дарства;

- знає і називає найважливіші сільсь­ко­го­с­по­дарські культури;

- характеризує галузі спеціа­ліза­ції сіль­сь­­кого господарства;

- визначає частку тваринництва у сі­ль­ському господарстві та проблеми її роз­витку.

18.

1

Транспортна система Болга­рії.

Учень:

- знає склад транспортної системи Бол­га­рії та напрями транспортних магі­стра­лей;

- називає мережу автошляхів та заліз­нич­них колій, що історично склалася на території Болгарії;

- аналізує річкові та морські пере­ве­зе­ння;

- робить висновок щодо тенденцій роз­вит­ку транспорту країни та його особ­ли­вості.

19.

1

Освіта у Болгарії. Сфера по­слуг у країні.

Учень:

- називає, що входить до сфери послуг Бол­гарії;

- характеризує особливості розвитку сфе­ри послуг;

- визначає відмінності освіти в Україні та Болгарії;

- створює власний проект «Україна і Бол­гарія: дві країни – дві освітні системи».

20.

1

Специфіка болгарського ту­риз­му.

Учень:

- називає об’єкти туризму;

- показує на карті найбільші турис­тич­ні центри держави;

- характеризує особливості туризму в кра­їні;

- оцінює специфіку туризму Болгарії.

21.

1

Зовнішньоекономічні зв’язки Болгарії.

Учень:

- називає зовнішньоекономічні зв’язки кра­їни, головні статті експорту та ім­пор­ту;

- характеризує імпорт, експорт дер­жа­ви, сучасні показники зовнішньої тор­гівлі з постсоціалістичними країнами;

- оцінює значущість та перспективи економічних зв’язків між Болгарією та Україною.

222.

1

Болгарія: курс на само­ствер­д­же­ння.

Приєднання до Євро­пейсь­ко­го Союзу. Болгарія і НАТО.

Учень:

- визначає роль країни в Євросоюзі та НАТО;

- оцінює ситуацію в державі на су­час­но­му етапі;

- аналізує вступ країни Болгарії до НАТО і результат цієї дії для розвитку кра­їни та її міжнародного іміджу.

23.

1

Болгарсько-українські еко­но­міч­ні зв’язки на сучасному ета­пі.

Учень:

- називає та аналізує болгарсько-ук­ра­їн­ські економічні зв’язки в сучасних умо­вах;

- пояснює причини надання особ­ли­во­го пріоритету відносинам Болгарії з Ук­раїною;

- аналізує сучасні політичні та еко­но­міч­ні   процеси в країні;

- досліджує стан українсько-бол­гар­сь­ких зв’язків на місцевому матеріалі.

РОЗДІЛ V

ЗВИЧАЇ ТА ПОБУТ БОЛГАРСЬКОГО НАРОДУ (6 ГОД)

24.

1

Державні та національні свята Болгарії.

Учень:

-називає основні та національні свята Бол­гарії (День Незалежності, Різдво Христове, Пасха, Свято виноградарів,

фестиваль троянд, День Васіла Лєв­с­ко­го, тощо);

- визначає особливості їхнього від­зна­че­ння;

- співставляє відзначення свят у Бол­га­рії та в Україні.

225.

1

Звичаї та обряди болгар.

Учень:

- називає звичаї та обряди болгар як одну з найдавніших форм духовної ку­ль­тури народу;

- визначає, що таке звичаї та обряди; який характер вони носять, на­ціо­на­ль­ний чи етнічний;

- порівнює звичаї та обряди болгар і ук­раїнців.

26.

1

Традиційні народні промисли та ремесла болгар.

Учень:

- визначає традиційні народні промис­ли та ремесла болгар;

- аналізує народні промисли та ремесла на­роду;

- порівнює народні промисли і ремесла бол­гар та українців;

- оцінює їх поєднання з магічно-об­ря­до­вою і господарською діяльністю людини, ознаки духовні та матеріальні.

27.

 

Народна архітектура болгар.

Учень:

- визначає оригінальність народної ар­хі­тектури Болгарії за формами, типами;

- аналізує становлення народної архі­тек­тури болгар;

- висловлює власне ставлення до па­м’я­ток народної архітектури ХVІ – ХІХ ст. як творів світового значення.

28.

1

Болгарське національне вбра­ння.

Учень:

- називає загальні відомості про одяг та оформлення болгарського одя­гу;

- називає функції одягу: практична, за­хис­на, оберегова, обрядова, соціальна, естетична, національна;

- визначає важливість одягу як частини духовної та матеріальної культури народу;

- знаходить спільне та відмінне в одязі та його оздобленні у болгар та укра­їн­ців;

- створює власний проект «Українці та бол­гари: спільне та відмінне у на­ціо­на­ль­ному одязі».

29.

1

Народна (національна) їжа болгар.

Учень:

- називає  смачні болгарські страви, які їдять в звичайні дні та страви, які вживають на свято Різдва Христового, в перший день великого посту, на Пас­ху, Масляну і навіть в новорічну ніч;

- визначає особливості національної їжі болгар;

- аналізує технологію приготування страв;

- співставляє та характеризує особ­ли­вос­ті української та болгарської кухні;

- готують будь-яку болгарську націо­на­ль­ну страву.

РОЗДІЛ V

КУЛЬТУРА БОЛГАРІЇ: МИНУЛЕ ТА СЬОГОДЕННЯ (6 ГОД)

30.

1

Культура Болгарії: загальний огляд.

Найвідоміші архітектурні пам’ятки та національні му­зеї.

Учень:

- знає майстрів мистецтва і культури, їх внесок у розвиток європейської куль­тури;

- називає особливості культури країни Болгарії;

- називає відомі архітектурні пам’ятки та національні музеї держави.

31.

1

Болгарія – батьківщина відо­мих діячів науки і культури.

Видатні болгари: Любен Ка­ра­велов, Іоанн Болгар­сь­кий, Дора Габі, Михайло Ан­д­­рейчин, П.Владіге­­­ров,­ Ван­га.

 

Учень:

- називає відомих діячів науки і ку­ль­ту­ри  гордість болгарського народу;

- характеризує кожного з болгарських геніїв за результатами його діяльністю;

- визначає особливості внеску болгар до міжнародної культури

- аналізує їх внесок в розвиток  науки і ку­ль­тури країни;

 

32.

1

Внесок болгар у розвиток науки та музики.

Учень:

- знає відомих композиторів і музи­кан­тів та науковців;

-називає імена болгарських діячів мис­тецтв – Петко Стайнов, Анна Марія Равнопольська-Дин, Десі Слава, нау­ковців – М. Паращук, Г.Наджаков (фі­зик) тощо;

- характеризує значення діяльності кож­ного представника болгарської му­зи­ки й науки.

33.

  1

Найвідоміші болгарські літератори.

Учень:

- знає імена болгарських

письменників – Івана Вазова, Болев Гьончо Георгієва, Кристо Бєлєва, П. Вежінов  тощо;

- називає основні твори та внесок в розвиток болгарської та європейської літератури;

- готує та захищає проект про життя та творчість одного з болгарських письменників.

34.

1

Розвиток болгарської куль­ту­ри на сучасному етапі.

Учень:

- називає відомих болгарських акторів: Коканова Невена, Цонев Коста, Григор Вачков, Стефан Савов – та фільми у яких вони зіграли головні ролі;

- називає видатних болгарських кіно­ре­жи­серів Л. Стайкова, Бич­ва­ро­ва­Сто­яна, Владіміра Краєва, Васі­ла Бар­ко­ва, Cтефана Командарєва,  найвідоміші їхні фільми та спектаклі;

- аналізує їхній внесок у роз­ви­ток бол­гар­ського та світового кіно;

- оцінює основні тенденції роз­вит­ку­сучасного болгарського кіно та теа­т­ру як найпопулярніших видів мис­тец­тва у порівнянні з європейським та сві­то­вим.

35.

1

Підсумкове заняття.

Круглий стіл: «Болгарія – ось яка вона є!».

Учень:

-знає особливості географічного по­ло­же­ння Болгарії та країни, з якими вона межує;

- називає основні історичні етапи роз­витку болгарської державності;

- називає та показує на карті найбільші міста та річки Болгарії, сусідні дер­жави;

- аналізує особливості розвитку бол­гар­сь­кої економіки та культури;

- співставляє особливості двох ку­ль­тур  болгарської та української;

- готує та презентує творчу робо­ту­«Моє відкриття Болгарії»;

- оцінює можливості запози­че­н­ня­ Ук­ра­ї­ною болгарського досвіду вход­ження до Євросоюзу й НАТО.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовне календарно-тематичне

планування занять

 

 

п/п

К-сть

год

Зміст занять

Дата

  1.  

1

Вступ. Країнознавство як географічна дисципліна. Джерела країнознавчих знань.

 

  1.  

1

Болгарія: перше знайомство.

Етнічна територія Болгарії. Географічне положення (глоба­ль­ний, регіональний, сусідський аспекти, наявність ви­хо­ду до моря). Державна символіка країни та її державний устрій.

 

  1.  

1

Болгари як представники південного слов’янства.

Перше Бол­гар­ське царство (VІІІ ст.). 

Роль Бориса І (852-889) у житті країни.

Проповідники-брати Кирило та Мефодій.

Болгарія – колиска слов’янської писемності.

 

  1.  

1

Утворення Другого Болгарського царства(1187-1396). Болгарські дворяни (боліари) брати Петро І і Арсен І 

засновники Другого Болгарського царства. Цар Іван Шиш­ман і кінець історії  Другого Болгарського царства.

 

  1.  

1

Турецьке ярмо – найпохмуріший період у болгарській іс­то­рії. Цар Іван Шишман. 

Кінець історії  Другого Болгарського царства.

 

  1.  

1

Болгарія в період антифеодального селянського руху. Х-ХІІІ століття. Богоміли та їх ідеологія.

Друга половина ХVІІІ ст. – період національного відрод­жен­ня Болгарії.  

 

  1.  

1

Болгарія – автономне князівство.

1885р. возз’єднання Пів­ніч­ної і Південної Болгарії.

Санстефанський мирний договір (3 березня 1878р.)

 

  1.  

1

Третє, й останнє, Болгарське царство.

Друга світова війна і роль Болгарії в ній.

Проголошення Болгарії Народною республікою.

 

  1.  

1

Тодор Живкович і його керівництво країною (1954-1989рр.). Болгарія – одна з найбільш процвітаючих країн Схід­ної Єв­ро­пи.

 

  1.  

1

1989 рік – перебудова в СРСР.

Хвиля перебудови в Болгарії.

Кінець 35-літньому правлінню Тодора Живковича.

 

  1.  

1

Населення й мова Болгарії. Мовний і етнічний склад на­се­ле­ння держави. Міграційні процеси та міграційна політика.

 

  1.  

1

Найбільші міста Болгарії:  Софія, Бургас, Пловдів, Стара-За­го­ра, Варна, Слівен, Русе.

Демографічні процеси і демографічна політика.

Екологічні проблеми великих міст.

 

  1.  

1

Південна і Північна Болгарія – економічні райони країни.

 

  1.  

1

Релігія як явище культури. Релігія Болгарії.

 

  1.  

1

Підсумкове заняття.

 

  1.  

1

Господарство Болгарії. Характеристика промисловості.

 

  1.  

1

Сільське господарство Болгарії.

 

  1.  

1

Транспортна система Болгарії.

 

  1.  

1

Специфіка болгарського туризму.

 

  1.  

1

Освіта у Болгарії. Сфера послуг у країні.

 

  1.  

1

Зовнішньоекономічні зв’язки Болгарії.

 

  1.  

1

Болгарія: курс на самоствердження.

Приєднання до Європейського Союзу. Болгарія і НАТО.

 

  1.  

1

Болгарсько-українські економічні зв’язки в сучасних умо­вах.

 

  1.  

1

Державні та національні свята Болгарії.

 

  1.  

1

Звичаї та обряди болгар.

 

  1.  

1

Традиційні народні промисли та ремесла болгар.

 

  1.  

1

Народна архітектура болгар.

 

  1.  

1

Болгарське національне вбрання.

 

  1.  

1

Народна (національна) їжа болгар.

 

  1.  

1

Культура Болгарії: загальний огляд. Найвідоміші архі­тек­тур­ні пам’ятки та національні музеї.

 

  1.  

1

Болгарія – батьківщина відомих діячів науки і культури. Видатні болгари: Любен Каравелов, Іоанн Болгар­ський, До­ра Габі, Михайло Андрейчин, П.Владігеров, Ванга.

 

  1.  

1

Внесок болгар у розвиток науки та музики.

 

  1.  

1

Найвідоміші болгарські літератори.

 

  1.  

1

Розвиток болгарської культури на сучасному етапі.

 

  1.  

1

Підсумкове заняття. Круглий стіл: «Болгарія – ось яка вона є!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Нова програма для 12-річної школи. Географія. Економіка. 6-11 класи. Ке­рів­ник авторського колективу П.Г. Шищенко. – К. : Ірпінь. – 2005. – 78 с.
  2. Баландян Р.К. 100 великих пам’ятників. – М. : Вече, 2004р. – 480 с.
  3. Все страны мира. Энциклопедический справочник  / Автор-сост. Родин И.О., Пименова Т.М. – М. : Вече, 2002р. – 560 с. : илл.
  4. Видатні особистості. Повна ілюстрована енциклопедія. / Укладачі К. Гіффорд, Дж. Холленд, А. Крамер та ін. ; Пер. з англ. Р. Фещенко. – К : Країна Мрій, 2008. – 256с. : іл. – (Атласи та енциклопедії)
  5. Величайшие люди планеты : Энциклопед. Справочник  / Худож. – оформитель Л.Д. Киркач-Осипова. – Харьков : Фолио, 2008. – 799 с.
  6. Энциклопедия для детей. Т.13. Страны. Народы. Цивилизации / Глав.ред. М.Д.Алексёнова. – М. : Аванта+, 2000. – 704 с. : илл.
  7.  Країни і народи: Європа: Я пізнаю світ : Дит. енцикл. / Авт.-упор.Л.О. Багрова. – К. : Школа, 2003р. – 443 с. : іл.
  8.  Країни світу. Енциклопедичний довідник / Укладач Н.О.Чумаслова. – Х. : ВД «Школа», 2008. – 384 с.
  9. Страны Мира от А до Я. Новый информационный справочник. Справочник / Сост. С.А.Романцова. – Харьков : Книжный клуб, 2007. – 352 с. : ил.
  10.  Страны и народы. Науч.-попул. геогр.-этногр. изд. в 20-ти томах. Зарубежная Европа. Восточная Европа / Редкол. В.П. Максаковский, Ю.В. Иванова и др. – М. : Мысль, 1980г. – 349 с. : илл.
  11.  Самин Д.К. 100 великих памятников. – М. : Вече, 2001г. – 480с.
  12.  100 великих зарубежных фильмов  / И.А. Мусский. – М. : Вече, 2006г. – 480 с.
  13. Фельдман И.А. Атлас кулинарной мудрости. – К. : Реклама, 1990. – 544 с.
  14. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі : електронні ресурси в науці, культурі та освіті: (підсумки 10-ї Міжнар. конф. "Крим-2003") / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник — 2003. — № 4. — С. 43. — Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.
  15. Форум : Електрон, інформ. бюл. – 2005. № 118. – Режим доступу : http://www.mcforum.vinnitsa.com/mail-list/118.html. – Заголовок з екрану.
  16. Русский орфографический словарь РАН [Электронный ресурс] / Под ред. В. В. Лопатина — Электрон. дан. — М. : Справочно-информационный интернет-портал «Грамота. Ру»,  2005. —  Режим доступа : http://www.slovari.gramota.ru/, свободный. — Загл. с экрана.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
27 червня 2018
Переглядів
777
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку