Програма Я досліджую світ

Про матеріал
Програму навчального курсу “Я досліджую світ (інтегрованого курсу природознавства, суспільствознавства та українознавства) укладено відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту спеціальної освіти (галузь “Людина і світ”), Програм загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів, Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. При розробці програми також були враховані результати наукових досліджень особливостей засвоєння дошкільниками з помірною розумовою відсталістю програмового матеріалу з розділу “Довкілля”
Перегляд файлу

 

 

 Адаптована програма

загальноосвітніх навчальних закладів

для дітей з помірною розумовою відсталістю

 

 

 

 

 

Я Досліджую світ

 

 

 

 

 

 

 


Пояснювальна записка

Програму навчального курсу “Я досліджую світ (інтегрованого курсу природознавства, суспільствознавства та українознавства) укладено відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту спеціальної освіти (галузь “Людина і світ”), Програм загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів, Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. При розробці програми також були враховані результати наукових досліджень особливостей засвоєння дошкільниками з помірною розумовою відсталістю програмового матеріалу з розділу “Довкілля”

Основна мета курсу – всебічний розвиток особистості молодших школярів з помірною розумовою відсталістю (далі ПРВ) у міру їх індивідуальних можливостей, а також сприяння їх соціалізації через підготовку дітей до щоденного життя в соціумі, розвитку їх вмінь самостійно дбати про себе. Ця мета реалізується через створення психолого-педагогічних умов (змісту знань, методів і форм навчання) для досягнення наступних завдань:

  • Цілеспрямоване формування системи знань (емпіричних фактів, узагальнених уявлень і елементарних понять) про світ людини, світ природи (живої і неживої) та світ культури (соціальні норми, традиції українського народу, культурні і статево-рольові стандарти поведінки, уявлення про життя і працю людей), що необхідно для розвитку учня з ПРВ, набуття ним пізнавального та різних видів соціального досвіду, оволодіння навичками і спроможностями більш ефективно функціонувати в середовищі, підготовки до засвоєння природничо-географічного матеріалу в середній ланці школи .
  • Особистісний розвиток молодшого школяра, з урахуванням його специфічних закономірностей у дітей з ПРВ; формування пізнавальної активності, розвиток потреб дитини до пізнання себе самої, найближчого суспільного і природного середовища, формування емоційно-ціннісного ставлення до себе і світу, бережливого ставлення до інших людей, природи і світу речей, розвиток самостійності і незалежності в побуті і самообслуговуванні. 
  • Набуття учнями соціальної компетентності через формування первинних моральних уявлень та ціннісних орієнтацій; розвиток комунікативних умінь та вмінь співіснувати в групі однокласників і налагоджувати інші суспільні контакти; оволодіння статево-рольовими стандартами поведінки (співвіднесення себе зі статтю, розрізнення одягу для хлопців і дівчат), формування практичних умінь і навичок культурної поведінки у навчальних і побутових ситуаціях, в природі та публічних місцях.
  • Формування умінь дитини виконувати різні види пізнавальної діяльності (сприймати, мислити на доступному рівні та запам’ятовувати); цілеспрямований розвиток всіх сторін мовленнєвої діяльності (формування та збагачення пасивного словника, формування граматичної будови мови, розвиток зв’язного мовлення), вміння спілкуватися в спільній навчально-пізнавальній діяльності з педагогом та іншими дітьми, оволодіння навчальними стратегіями (опису предмета, порівняння предметів, розповіді на задану тему тощо).

Розв’язання поставлених у програмі завдань здійснюється через людинознавчий, природознавчий, суспільствознавчий та корекційно-розвивальний напрями програми. Перші три напрями спрямовані на формування в учнів з ПРВ базових умінь орієнтуватись у природі та створених руками людини предметах, явищах суспільного життя та власної життєдіяльності, що необхідно для правильного структурування і розуміння дітьми оточуючого світу, а також сприяє розумінню ними взаємозв’язків між природою і людьми.

Людинознавчий напрям програми (Пізнання людини) є основним і спрямований на формування у молодших школярів з ПРВ умінь орієнтуватись у своєму тілі та світі людей (а саме: у найближчому оточенні людей, їх статі і віку, емоціях і професіях), уявлень про статеворольові і культурні стандарти поведінки, комунікативних умінь. Реалізація цього напряму здійснюється через три змістові лінії:

  • людина як особистістьця лінія надає уявлення про себе як частину живої природи і неповторну людину та спрямовується на розвиток у дітей умінь орієнтуватись у біологічних ознаках людини (будові тіла, органах чуття, статі і віку), формування прагнення до самостійності, навичок самообслуговування та бажання брати участь у суспільному житті, виконуючи корисні посильні дії;
  • людина серед людей – ця змістова лінія охоплює знання, які розкривають правила поведінки та взаємодії людей (у сім’ї, колективі, суспільстві) та спрямовується на формування вмінь учнів спілкуватися в сумісній навчально-пізнавальній, ігровій і побутовій діяльності з дорослим та іншими дітьми;
  • людина і суспільствоця лінія надає уявлення про соціальну організацію суспільства (“Я” – сім’я – школа – рідний край – Україна) у процесі формування умінь орієнтуватися у соціальних системах найближчого оточення (сім’ї, роду, шкільному оточенні, предметах і приміщеннях у домашньому та шкільному оточенні), соціокультурному просторі рідного краю (видах транспорту, основних громадських місцях та спорудах соціального призначення), національних звичаїв святкування українського народу, а також ознайомлює з початковим уявленнями про ціннісні орієнтації у різноманітних галузях життя, сім’ї, регіону, українського суспільства,

Природознавчий напрям програми спрямований на формування у молодших школярів із помірною розумовою відсталістю перцептивних уявлень про об’єкти та явища природи, прищеплення навичок культурної поведінки серед природи та здорового способу життя. Напрям передбачає формування в дітей вміння орієнтуватися у різноманітності рослинного і тваринного світу, впізнаючи їх найпоширеніших представників і розрізняючи групи рослин (дерева, кущі, трави; овочі, фрукти, ягоди) і тварин (звірі, птахи, риби, комахи; дикі та свійські); будові живих організмів, сезонних змінах в природі.

Суспільствознавчий напрям програми (Наша Батьківщина – Україна, Рідний край) спрямований на формування у дітей з ПРВ елементарних уявлень про символи України, ознайомлення з національними традиціями святкування та відпочинку.

Корекційно-розвивальний напрям програми має випереджувальний характер і передбачає: цілеспрямовану корекцію мисленнєвої діяльності; становлення самосвідомості (феномену «Я сам»); розвиток мовлення (а саме: його розуміння, пасивного словника, активного зв’язного мовлення) у взаємозв'язку із активним накопиченням перцептивних уявлень; формування вмінь спілкуватися (із застосуванням вербальних і невербальних засобів) з іншими людьми в побутових, ігрових і навчальних ситуаціях; розвиток навчальних можливостей дітей з ПРВ, зокрема розумових дій та операцій (співвіднесення предметів з їх малюнковими зображеннями, ідентифікація предметів, виділення їх якостей та ознак, порівняння однакових і різних предметів, їх групування, встановлення причинно-наслідкових зв’язків), моторики (під час виконання маніпуляцій з предметами, коли відпрацьовується зв’язок між різними видами рухів, дій, сприйманням предметів та їх вербальним позначенням). Важливим моментом корекційно-розвивального напряму є підготовка дітей з ПРВ до навчання, що передбачає цілеспрямовану організацію педагогічних заходів, спрямовану на: вироблення у дитини готовності навчатися шляхом формування вмінь зосереджувати увагу і погляд на особі, яка проводить навчання, займати правильне положення тіла під час навчальних занять; стимулювання відчуттів (дотику, смаку, слуху, зору, нюху); розвиток чуттєво-рухової інтеграції (що сприятиме впорядкуванню, правильній інтерпретації та реакції дитини на інформацію, що надходить від різних сенсорних систем).

Зміст програми навчання визначається загально-дидактичними та спеціальними принципами, що враховують особливості навчання учнів з ПРВ. При доборі змісту враховано: доступність, наступність і неперервність змісту навчання; потенційні можливості поєднання корекційного навчання, виховання і розвитку, гуманізації навчально-виховного процесу.

Загальним підґрунтям гуманного навчально-виховного процесу дітей з ПРВ є такі засади:

  •  У кожної дитини є свої здібності і недоліки.
  • Розумовий і мовленнєвий розвиток, рухова здатність суспільна зрілість дітей з ПРВ зазнають поліпшення внаслідок реабілітаційних (стимулюючих, уповноздатнюючих, коригуючих, компенсаційних) заходів, які враховують індивідуальні і суспільні фактори.
  • Треба надавати позитивну підтримку навіть незначним здобуткам дітей, а їх відсутність слід оцінювати негативно.
  • Умовою успішного навчання є налагодження співпраці з батьками дитини (як активними учасниками навчання).
  • Організація навчально-реабілітаційної діяльності передбачає відповідну організацію освітнього простору, навчально-методичне і технічне забезпечення процесу навчання дітей та надання їм допомоги.
  • Кожна дитина розвивається з властивою їй швидкістю, до якої треба пристосовувати обсяг педагогічної діяльності.

Педагог має право вибору конкретних методів, форм праці і педагогічних засобів, керуючись їх ефективністю.

Зміст знань, методів і форм навчання визначається необхідністю урахування особливостей процесу соціалізації дітей з ПРВ у суспільство, пов’язаних зі специфічними закономірностями їх розвитку. Відповідно, робота в напрямку формування уявлень (про світ людей, предмети соціокультурного простору, об’єкти та явища природи, культурні шаблони поведінки) обумовлює необхідність застосування шляху формування перцептивних і когнітивних схем, які є інформативною основою знань (О.Леонтьєв, С.Смирнов та ін.). Адже саме когнітивні структури є основою попереднього досвіду людини, в світлі якого і відбувається внутрішнє розуміння світу (хоча воно й пов’язане із одержаними сенсорними відчуттями). Відсутність когнітивних схем призводить до виникнення в учнів утруднень самостійно опрацьовувати інформацію. Тому учні з труднощами у навчанні потребують більш екстенсивного і структурованого навчання, розвитку вміння організовувати інформацію в чіткі логічні структури (Р.Мільруд, М.Мірочник та ін.).

Враховуючи дефіцитарність в сприйманні та інтеграції інформації у дітей з ПРВ, це утруднює чи унеможливлює самостійне формування учнями цієї категорії когнітивних схем. Відповідно, формування базових уявлень про довкілля у молодших школярів з ПРВ має бути спрямованим на формування таких схем, що пояснюють і структурують світ в поняттях. Це сприятиме одночасному розумовому і мовленнєвому розвитку учнів. Робота із формування когнітивних схем має відбуватися шляхом поетапного формування та тренування знань і умінь в напрямку від простого до складного, їх поступового узагальнення і переносу сформованих знань і умінь в інші ситуації. Отже, розвиток базових знань і умінь має йти в такому напрямі: формування конкретних уявлень (про предмети природного, домашнього і шкільного оточення, найближче оточення людей) – їх поступова диференціація – формування уявлень стосовно більш віддалених предметів й понять – формування більш узагальнених і абстрактних уявлень. Для формування уявлень в учнів з ПРВ залишається шлях багаторазових повторних сприймань, що приводить до створення певного узагальненого образу і формування понять.

Оскільки основний акцент у роботі з дітьми з ПРВ приділяється саме формуванню (часто з нуля) знань, педагогом мають застосовуватися різні види педагогічної допомоги. Запорукою успішного формування знань й вмінь у дитини з ПРВ є активність дітей під час формування знань (яку педагогу не слід підміняти власними діями), послідовне тренування у їх засвоєнні, що досягається за рахунок багаторазового повторення одних і тих самих знань на різних предметах та в різноманітних ситуаціях, цілеспрямована поетапна робота з розвитку пасивного словника (чітке вимовляння слів та їх багаторазове повторення в різних ситуаціях). Вирішенню завдання з накопичення учнями з ПРВ уявлень і розвитку словника сприяють проведення спостережень, екскурсій і практичних робіт.

Структурування програми навчання учнів з ПРВ здійснено в напрямку послідовного уточнення та систематизації навчальної інформації.

Відповідно до вікових особливостей розвитку молодшого школяра з ПРВ курс «Я і досліджую світ»

 

 

 

 

 

 

 

 

Перший клас: «Моє довкілля»

35 год., 1 година на тиждень

к-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та орієнтовні очікувані результати

1

4

Вступ: поняття про довкілля

 

 

Довкілля. Світ навколо  мене: природа, люди, речі.

Такий різний світ: пізнаємо довкілля (бачимо різні предмети, чуємо різні звуки, відчуваємо запах і смак, обмацуємо предмет).

Екскурсія на шкільне подвір’я: «Світ навколо мене»; «Спостерігаю довкілля: осінь» (колір листя, форма листя і плодів, розмір рослин, поверхня плодів і стовбурів, легкі і більш важкі плоди, шурхіт листя тощо)[1].

Вимоги до знань учнів:

  • має уявлення, що в довкіллі є природа, люди та речі;
  • має уявлення, що речі створює людина.

Вимоги до вмінь учнів (з допомогою вчителя):

  • орієнтується в довкіллі та розрізнює людей, об’єкти природи і речі;
  • розрізняє ознаки предметів.

Сенсомоторний розвиток:

  • формування уявлень про якісні характеристики предметів та розвиток вміння розрізнювати предмети: за допомогою зору (форма, розмір, колір), на слух (звуки, що видають предмети), на дотик (вага, температура предмета, твердість, гладкість поверхні), за запахом та на смак.

Розвиток пізнавальної діяльності:

  • формування здатності групувати з допомогою вчителя зображені на малюнку складові довкілля (люди, природа, речі);
  • формування здатності виконувати за допомогою вчителя дії наочного порівняння та вбачати подібність і відмінність предметів за якісними ознаками (великий – маленький, високий – низький, товстий – тонкий, за кольором; важкий – легкий, гарячий – холодний, твердий – м’який, гладенький – шорсткий).

Мовленнєвий розвиток:

  • формування пасивного і активного словника шляхом засвоєння назв категорій («природа», «люди», «речі») та назв для позначення якісних зовнішніх ознак предметів (як на елементарному рівні їх розрізнення, так і використання в мовленні по можливості).

Особистісний розвиток:

  • формування позитивних емоційних реакцій на  природу рідного краю;
  • оволодіння правилами безпечної (для органів чуттів) поведінки під час дослідження довкілля.

2

5

Світ Я: будова тіла

 

 

Хто Я. Моє ім’я та прізвище.

Моє тіло. Частини тіла: голова, руки, ноги, тіло. Призначення частин тіла.

 

Вимоги до знань учнів:

  • знає власне ім’я та прізвище;
  • має уявлення про будову тіла людини.

Вимоги до вмінь учнів (з допомогою вчителя):

  • розрізнює частини свого тіла та тіла інших людей їх («Доторкнись до ___»), впізнає їх зображення («Покажи ___»).

 

Сенсомоторний розвиток:

  • розвиток перцептивних уявлень про тіло людини.

Розвиток пізнавальної діяльності і мовленнєвий розвиток:

  • формування словника шляхом вивчення понять для позначення частин тіла (голова, обличчя, ніс, рот, очі, вуха, волосся, язик, живіт, рука, долоні, пальці, ноги), як на рівні здатності їх розрізнювати на пасивному рівні («Це голова? Так чи ні?», «Покажи ___» тощо), так і використовувати в мовленні по можливості окремих понять («руки», «ноги», «голова», «обличчя», «ніс», «рот», «очі», «вуха», «язик»);
  • формування навичок виконувати дієслівні інструкції, що складаються з одного кроку (опусти руки вниз, дай серветку, викинь це, закрий двері, ввімкни світло, поклади … на стіл, помахай рукою «до побачення», «дай п’ять (руку)», іди сюди, пострибай, торкнись голови, торкнись руки, поплескай у долоні тощо).

 

Особистісний розвиток:

  • формування здатності ідентифікувати себе із власним тілом та розуміння, що людина керує діями свого тіла.

3

12

Світ природи: його багатство та різноманітність.

 

 

Жива природа (рослини і тварини).

Рослини. Які бувають рослини? Дерева, трави. Що рослини дають людині (овочі, фрукти).

Овочі. Де ростуть (в землі). Які овочі вживає людина: картопля, помідор, огірок. Їх ознаки (колір, форма, розмір, твердість, гладкість поверхні, смак, запах).

Фрукти. Де ростуть (на дереві). Які фрукти вживає людина: яблуко, груша, персик. Їх ознаки (колір, форма, розмір, твердість, гладкість поверхні, смак, запах).

Екскурсії: на шкільне подвір’я (до парку, саду,  городу): «Світ рослин». Практичні роботи: зображення на малюнку / ліплення з пластиліну муляжів фруктів і овочів.

Вимоги до знань учнів:

  • має уявлення про вивчених найпоширеніших у своїй місцевості представників овочів і фруктів;
  • знає елементарні  правила поведінки в природі.

Вимоги до вмінь учнів (з допомогою вчителя):

  • розрізняє деякі рослини за їх малюнковими зображеннями;
  • розрізнює на наочному рівні рослини різних груп («Дай мені ___ », «Торкнись ___»);
  • розпізнає зображення вивчених овочів і фруктів, їх найхарактерніші ознаки.

Сенсомоторний розвиток:

  • збагачення і розвиток перцептивних уявлень про рослини та їх групи;
  • формування вмінь виділяти і розпізнавати зовнішні  ознаки рослин, овочів і фруктів, виконувати дії співвіднесення реальних рослин з їх малюнковими зображеннями («Покажи ___»).

Розвиток пізнавальної діяльності:

  • формування здатності групувати на наочному рівні з допомогою вчителя зображені на малюнку рослини (овочі і фрукти);
  • формування вміння виконувати за допомогою вчителя дії наочного порівняння та встановлювати подібність і відмінність за зовнішніми ознаками різних овочів і фруктів (за формою, величиною, кольором: «Які овочі /фрукти різні (схожі)? Дай їх мені»).

Мовленнєвий розвиток (по можливості, з допомогою вчителя та з використанням невербальних засобів):

  • формування пасивного і активного словника шляхом засвоєння понять-термінів для позначення груп рослин (на елементарному рівні: «Це рослини? Так чи ні?», «Покажи ___» тощо), а також вивчення назв найпоширеніших у своїй місцевості представників овочів і фруктів;
  • формування діалогічного мовлення та моделі відповіді на запитання з допомогою вчителя стосовно: рослин та їх зображень («Що? Де? Як? Який?»); ознак овочів та фруктів («Якого кольору ___?», «Яка (який) ___ на смак / дотик?»; «Назви мені щось ___ (жовте / червоне, велике / маленьке, кругле / довге, м’яке / тверде на дотик, солодке / кисле на смак тощо)»).

Особистісний розвиток:

  • формування позитивних емоційних реакцій на  природу рідного краю та бережливого ставлення до неї.

 

 

Тварини. Які бувають тварини? Способи їх життя і пересування (звірі бігають по землі, птахи літають в небі, риби плавають у воді). Зовнішній вигляд тварин (звірі – собака, кіт; птахи – горобець, голуб; риби).

Екскурсії: на шкільне подвір’я (до парку, саду,  городу): «Світ рослин»; до куточку живої природи (зоопарку, на тваринницьку ферму): «Світ тварин».

Практичні роботи: зображення на малюнку / ліплення з пластиліну муляжів фруктів і овочів.

Вимоги до знань учнів:

  • має уявлення про вивчених представників тварин.

Вимоги до вмінь учнів (з допомогою вчителя):

  • розрізняє деяких тварин за їх малюнковими зображеннями;
  • розрізнює на наочному рівні тварини різних груп («Дай мені ___ »).

Сенсомоторний розвиток:

  • збагачення і розвиток перцептивних уявлень про тварин та їх групи;
  • формування вмінь виділяти і розпізнавати зовнішні  ознаки тварин, виконувати дії співвіднесення тварин з їх малюнковими зображеннями («Покажи ___»).

Розвиток пізнавальної діяльності:

  • формування здатності групувати на наочному рівні з допомогою вчителя зображених на малюнку тварин (звірі, птахи і риби);
  • формування вміння виконувати за допомогою вчителя дії наочного порівняння та встановлювати подібність і відмінність за зовнішніми ознаками різних тварин.

Мовленнєвий розвиток (по можливості, з допомогою вчителя і з використанням невербальних засобів):

  • формування словника шляхом засвоєння понять-термінів для позначення груп тварин (на елементарному рівні: «Це тварини? Так чи ні?», «Покажи __» тощо), а також вивчення назв найпоширеніших у своїй місцевості тварин;
  • формування діалогічного мовлення та моделі відповіді на запитання з допомогою вчителя вчителя стосовно: тварин та їх зображень («Хто? Що? Де? Як? Який?»); життя тварин («Хто говорить ___ (Гав! Гав!)?», «Що ___ говорить?», «Де живе ___?»).

4

14

Світ людей: його багатство та різноманітність.

 

 

Моя сімя (родина). Склад сім’ї. Імена батьків, братів, сестер, бабусь, дідусів. Культура родинних стосунків: поважне і доброзичливе ставлення до рідних.

Квартира (дім). Домашні приміщення (кімнати), їх призначення (кухня, спальня, ванна, вітальня, коридор, кімната іншого члена родини, дитяча кімната).

Предмети побуту у домашньому оточенні. Посуд. Меблі (стіл, кухонний стіл, стілець, крісло, ліжко, шафа, диван тощо). Помічники у домашньому господарстві (телевізор, холодильник, кухонна плита, пилосос, пральна машина). Бережне ставлення до речей.

Вимоги до знань учнів:

  • знає імена рідних;
  • має уявлення про призначення основних видів кімнат та частоуживаних предметів побуту.

Вимоги до вмінь учнів (з допомогою вчителя):

  • впізнає (і називає по можливості) батьків, найближчих родичів на фотографії («Покажи ___», «Хто це?»);
  • розпізнає домашні приміщення, їх зображення («Покажи ___»);
  • розпізнає деякі предмети побуту («Торкнись ___»).

Сенсомоторний розвиток:

  • формування перцептивних уявлень про людей, приміщення і предмети в домашньому оточенні;
  • формування вміння виконувати дії співвіднесення реальних предметів з їх малюнковими зображеннями («Покажи ___»).

Розвиток пізнавальної діяльності:

  • формування здатності групувати на наочному рівні та за допомогою вчителя зображених на малюнку людей (рідні, знайомі, незнайомі), предмети побуту (посуд, меблі, побутові прилади);
  • формування вміння виконувати за допомогою вчителя дії наочного порівняння та встановлювати подібність і відмінність кімнат та предметів побуту (за їх зовнішніми ознаками та функціями);
  • формування здатності встановлювати за допомогою вчителя функціональні зв’язки між приміщеннями, предметами побуту та їх функціями, а також співвідносити меблі (та інші предмети побуту) з їх розташуванням в тих чи інших приміщеннях.

Мовленнєвий розвиток (по можливості, з допомогою вчителя і з використанням невербальних засобів):

  • формування пасивного і активного словника шляхом засвоєння (і використанні в мовленні) слів-термінів для позначення найближчої спорідненості людей (мама, тато, брат, сестра, бабуся, дідусь, дядько, тітка), понять для позначення приміщень та предметів побуту (на елементарному рівні: «Це стіл? Так чи ні?», «Покажи ___» тощо);
  • формування діалогічного мовлення та моделі відповіді на запитання стосовно: сім’ї («Хто? Що? Як? Навіщо?») –  «Як звати твого ___ (тата / маму, «Хто твоя сестра / брат?» тощо); кімнат та їх функцій – «Де / Куди ___? (приймаєш ванну, обідаєш тощо)», «В якій кімнаті ти ___ (спиш, обідаєш тощо)?», «Що ти робиш у ___ (ванні тощо»?).

Особистісний розвиток:

  • формування бережного ставлення до речей;
  • формування прагнення виконувати корисні посильні самостійні дії в сім’ї (допомогти у побутових справах);
  • формування доброзичливого ставлення до рідних.

 

 

Школа. Склад шкільного товариства: діти, які вчаться, та дорослі, які працюють. Імена учнів, вчителів, вихователів класу. Працівники школи (вчителі, вихователі, лікар, кухар та ін.).

Шкільні приміщення: їх назви та призначення (клас, їдальня, спортзал, кабінет лікаря тощо).

Правила культурної поведінки в школі.

Екскурсії: «Приміщення школи та їх призначення».

 

Вимоги до знань учнів:

  • знає імена добре знайомих людей (однокласників, працівників школи);
  • має уявлення про особливості поведінки та спілкування з людьми в школі;
  • має уявлення про функції людей тих чи інших професій в школі;
  • має уявлення про призначення приміщень та предметів у шкільному оточенні.

Вимоги до вмінь учнів:

  • розпізнає добре знайомих людей персонально(«Йди до ___»);
  • впізнає (і називає) близьких по спілкуванню людей («Покажи ___», «Хто це?»);
  • розпізнає (і називає) професії людей, що працюють у школі;
  • розпізнає шкільні приміщення, їх зображення («Йди до ___», «Покажи ___»).

Сенсомоторний розвиток:

  • збагачення і розвиток перцептивних уявлень про людей, приміщення і предмети в шкільному оточенні;
  • формування вміння виконувати дії співвіднесення реальних предметів з їх малюнковими зображеннями («Покажи ___»).

Розвиток пізнавальної діяльності:

  • формування здатності групувати на наочному рівні та за допомогою вчителя зображених на малюнку людей (приналежать до сім’ї / школи);
  • формування вміння виконувати за допомогою вчителя дії наочного порівняння та встановлювати подібність і відмінність приміщень у шкільному оточенні (за їх зовнішніми ознаками та функціями);
  • формування здатності встановлювати за допомогою вчителя функціональні зв’язки між приміщеннями та їх функціями.

Мовленнєвий розвиток (по можливості, з допомогою вчителя та з використанням невербальних засобів):

  • формування словника шляхом засвоєння (і використання в мовленні) понять для позначення приміщень у шкільному оточенні (на елементарному рівні: «Це клас? Так чи ні?», «Покажи ___» тощо), слів мовленнєвого етикету («Будь-ласка», «Добрий день», «До побачення» тощо);
  • формування діалогічного мовлення та моделі відповіді на запитання стосовно: школи («Хто? Що? Як? Навіщо?») – «Як звати твого ___ (вчителя / вихователя?», «Хто твій друг / подруга?», «З ким ти бачишся у школі?» тощо);  приміщень та їх функцій – «Де / Куди ___? (ідеш спати, обідаєш, вчишся тощо)», «В якій кімнаті ти ___ (спиш, обідаєш, вчишся тощо)?», «Що ти робиш у ___ (їдальні, спальні, класі, ігровій кімнаті»? тощо).

Особистісний розвиток:

  • формування бережного ставлення до речей;
  • формування елементарних навичок культурного спілкування й поведінки в школі та її приміщеннях, доброзичливого ставлення до товаришів і працівників школи.

 

 


[1] Екскурсії «Спостерігаю довкілля: зима» та «Спостерігаю довкілля: весна» проводяться у відповідні пори року.

doc
Пов’язані теми
Я досліджую світ, Інші матеріали
Інкл
Додано
15 квітня 2020
Переглядів
2391
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку