Програма з предмету "Професійна етика"

Про матеріал
Програма з предмету "Професійна етика " для студентів фахової передвищої освіти з спеціальності "Будівництво та цивільна інженерія"
Перегляд файлу

ДНЗ «Вище професійне училище №2 м.Херсона»

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

 Заст. директора з НВР

__________Л.Л. Воїнова

“______”_______2020  року

 

 

 

 

 

 

 

Програма

 

вибіркової навчальної дисципліни

 

«Професійна етика»

 

підготовки  фахових молодших бакалаврів

 

галузь знань 19 «Архітектура та будівництво»

освітньо-професійна програма «Будівництво та експлуатація будівель і споруд»

спеціальність  192  «Будівництво та цивільна інженерія»

 

 

 

 (Шифр за ОПП – ВБ 2.2. (ПП 2.24))

 

 

 

 

 

 

 

Херсон – 2020


         

 

Обговорено та рекомендовано до використання цикловою випусковою комісією за напрямом підготовки «Будівництво та експлуатація будівель і споруд» за спеціальністю  192  «Будівництво та цивільна інженерія»

 

Протокол №        від  «       »             2020 року

 

Голова  випускової комісії спеціальності    192 «Будівництво та цивільна інженерія»                                                       О.М. Лисенко                                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Вступ

   Програма вивчення вибіркової навчальної дисципліни «Професійна етика» складена  відповідно до освітньо-професійної програми підготовки  напряму «Будівництво та експлуатація будівель і споруд»  спеціальності  192  «Будівництво та цивільна інженерія».

   Статус дисципліни: цикл дисциплін самостійного вибору навчального закладу. 

Метою вивчення дисципліни є: надання знань, навичок та здатностей (компетенції) щодо розуміння основних морально-етичних цінностей, принципів, норм та категорій, застосування діяльності, а також формування моральної культури, відчуття відповідальності та обов’язкового дотримання вимог моралі, розкрити систему формування світогляду.

   Компетентності та програмні результати навчання з дисципліни «Професійна етика»:  прищеплення у студентів навичок самостійного опрацьовування навчальної та наукової літератури в процесі підготовки до питань, що виносяться на семінарське заняття, а також в процесі самостійного написання рефератів;  прищеплення їм навичок творчо мислити, самостійно формулювати, викладати та аргументувати свої думки; вироблення у студентів здатності зв’язувати та самостійно аналізувати психолого-правові явища; здатність до абстрактного, логічного та критичного мислення, аналізу і синтезу;  здатність застосовувати знання в професійній діяльності у стандартних та окремих нестандартних ситуаціях; визначати вагомість та переконливість аргументів в оцінці заздалегідь невідомих умов та обставин; давати короткий висновок щодо окремих проблем з достатньою обґрунтованістю; оцінювати недоліки і переваги аргументів, аналізуючи відому проблему; виявляти, аналізувати та розв’язувати конкретні проблеми етичного характеру, що виникають у роботі , виокремити їх спільні та відмінні риси;  аналізувати конкретні життєві ситуації на предмет визначення наявності чи відсутності порушення норм професійної етики та моралі, пропонувати варіанти вирішення ситуації, оперуючи правовими та іншими соціальними нормами. Предметом вивчення навчальної дисципліни як філософської науки про мораль і моральність є основні та специфічні етичні категорії та їх взаємозв’язок, головні тенденції і протиріччя в розвитку етичної думки, структура, сутність і функції моралі; моральна сутність професії,; етика спілкування. Міждисциплінарні зв’язки:  культурологія; основи правових знань; історія України; філософія.

    Очікувані результати навчання:  У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: - сутність та особливості етики, професійної етики, - що таке мораль та її специфіку на різних історичних етапах розвитку людства; - основні трактування базових етичних категорій; - види, принципи та кодекси професійної етики; - структуру моралі та моральної свідомості.

   Уміти : - оцінювати дії і події повсякденного життя з позицій добра і зла; - використовувати принципи професійної етики в процесі своєї професійної діяльності; - виявляти, аналізувати та розв’язувати конкретні проблеми етичного характеру, аналізувати конкретні життєві ситуації на предмет визначення наявності чи відсутності порушення норм професійної етики та моралі, пропонувати варіанти вирішення ситуації, оперуючи правовими та іншими соціальними нормами.

   Критерії оцінювання результатів навчання.

 Під час вивчення дисципліни застосовується поточний, модульний та підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться для оцінювання рівня навчальних досягнень під час семінарських  занять та якості виконання індивідуальної і самостійної роботи та передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого модуля навчальної дисципліни. Поточний контроль – проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей. Поточний контроль під час проведення семінарських занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань студентів забезпечується чіткими критеріями.

   Модульний контроль – визначає якість виконаної студентом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу. Підсумковий контроль – виставляється як сума балів з усіх модулів навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових модулів. По закінченню вивчення навчальної дисципліни студент складає семестровий залік.

Засобами оцінювання та методами демонстрування студентами результатів вивчення дисципліни «Професійна етика» є: - усний виступ; - виконання письмового завдання; - тестування; - есе, дайджест; - реферат; - складання словника основних термінів, що визначені програмою курсу; - ведення опорного конспекту лекцій; - письмова контрольна робота; - інші види навчальної роботи

 ( участь у гуртках, наукових конференціях тощо); - підсумкова модульна робота

   Модуль 1 Система норм морального поводження.

Професійна етика – це теорія професійної моралі, яка визначає відношення людини до свого професійного обов’язку.

Предмет професіональної етики. Предметом професійної етики є буття

Об'єктом професійної етики є людина. Умови виникнення і призначення професійної етики. Визначення основних принципів та понять дисципліни. Види професійної етики та їх гуманістична спрямованість.

Специфіка професійної моралі та професійної етики.  Поняття і структура моральної свідомості (моральні норми, принципи, ідеали, критерії). Діалектика понять «мораль» і «моральність». Поняття моральної свободи. Свобода морального вибору. Свобода совісті та свобода творчості.

Змістом професійної етики є кодекс поведінки, що пропонують певний тип моральних взаємин між людьми й способи обґрунтування даних кодексів.Функції і завдання професійної етики полягають в моральній регуляції професійних стосунків (зокрема, відношення фахівця до самого себе, власної праці, до суспільства, взаємин в колективі), зростанні професійної майстерності фахівця, розробці напряму вдосконалення професійній моралі, доповненні її новими нормами, традиціями і звичаями, формуванні стійких моральних якостей спеціаліста, встановленні між правомірною і неправомірною професійною поведінкою. Професійна етика регулює моральні відносини людей у трудовій сфері.Професійна етика вивчає: відносини в трудових колективах і кожного фахівця окремо; моральні якості особистості фахівця, які забезпечують найкраще виконання професійного обов’язку; взаємини усередині професійного колективу.

   Професійна етика – це кодекс правил, що визначає поведінку спеціаліста у службовій ситуації, норм, які відповідають існуючим законам, професійним знанням, стосункам у колективі, глибокому усвідомленню моральної відповідальності за виконання професійного обов’язку.

   Поняття етики і етикету. Етика, як теоретична дисципліна, є розділом філософії. Предметом дослідження цієї науки є мораль як властивості дійових осіб, малих і великих соціальних груп. Об'єктом цих досліджень з'являється людина. Етика, етикет - поняття близькі, взаємозалежні, взаємно доповнюють один одного.Ситуація морального вибору. Предмет та сутність етики. Передумови виникнення моралі і права. Різноманіття етичних систем. Етична система, заснована на прийнятті як вищої цінності деякого корисного безпосередньо відчутного блага . Твердження про моральну поведінку. Етика Спенсера, яка побудована по логіці «від нижчого до вищого». Основні методологічні аспекти філософського обґрунтування етики.

   Модуль 2.  Характеристики ділового спілкування.

Спілкування включає в себе все різноманіття духовних і матеріальних форм життєдіяльності людини і є його нагальною потребою.

 

Поняття професійної етики. Предмет і сутність етики . Структура, види і норма професійної етики. Різниця між поняттями «мораль» і «моральність». Відмінність понять мораль і моральність Професійна етика як самостійна галузь етичної науки. Особливості професії будівельника. Структура, види і норма етики. .Етичні системи та їх різноманіття. Завдання етики. Офіційна етика. Традиційна етика. Корпоративна етика. Місце і характер професійної етики в роботі будівельника. Правила професійної етики.

   Модуль  3.  Професійна етика та моральна свідомість.

Поняття професійної етики. Предмет і сутність етики . Структура, види і норма професійної етики. Різниця між поняттями «мораль» і «моральність». Відмінність понять мораль і моральність Професійна етика як самостійна галузь етичної науки. Особливості професії будівельника. Структура, види і норма етики. .Етичні системи та їх різноманіття. Завдання етики. Офіційна етика. Традиційна етика. Корпоративна етика. Місце і характер професійної етики в роботі будівельника. Правила професійної етики.

   Професійна етика має своїм завданням, на основі методології етики, обґрунтувати певну систему норм, що регулюють взаємовідносини людей у тій чи іншій сфері діяльності. Професій без специфічної моралі немає. Кожна володіє відносною самостійністю в суспільстві. Теоретичне обгрунтування сутності трансформації загальних норм і принципів моралі до специфічних умов професійної діяльності людей відповідно до уявлень про професійний обов'язок, благо, добро і зло, справедливість, совість, честь та інші моральні цінності.

Професійна етика описує особливості моралі різних професійних груп. Професійна мораль є наслідком поділу праці, що склався історично. Професійна мораль конкретизує загальні моральні норми й оцінки, які визначають ставлення людини до своїх професійних обов’язків, до об’єкта праці, до колег за професією, до партнерів, до суспільства загалом. Це насамперед усвідомлення своєї моральної відповідальності й готовність виконувати свій професійний обов’язок.

   Поняття професійного обов’язку, яке поєднується з поняттям відповідальності. Професійний обов’язок – це службові і моральні вимоги до певного виду діяльності. Професійна честь, професійна гідність, професійна справедливість. Професійна честь і гідність визначають оцінку даної професії суспільством (честь) та самооцінку її самими представниками цієї професії (гідність). Від професійного такту залежать взаємини з іншими людьми, вирішення під час спілкування з ними ділових проблем. Професійна справедливість – це спів розмірність між заслугами та їх визнанням, правами і обов’язками, злочинами і покараннями. Професійна етика обґрунтовує певну систему моральних норм, що регулюють поведінку та взаємини людей у тій чи іншій професійній діяльності.Розвиток професійної ї етики в Україні. Загальна декларація прав людини: ООН 1948 рік. Міжнародні стандарти професійної діяльності. Вплив документів ООН на розвиток етики у світі й в Україні.. Принципи професійної культури будівельника.  Етика як філософське вчення про мораль і моральність

   Модуль 4. Психологічна структура спілкування.

Професійна мораль є наслідком поділу праці. Той, хто робить те, чого не роблять, а часто й не вміють робити інші, змушений перебирати на себе обов'язки стосовно тих, хто послуговується плодами його праці. Кожна професія ставить до людей, які її обрали, відповідні моральні вимоги, породжує специфічні моральні проблеми. Проте одні професії не потребують істотних коректив звичайних норм і правил поведінки людей, а інші настирливо вимагають цього. Йдеться насамперед про види діяльності, в яких об'єктом впливу є людина (освіта, медицина, юриспруденція). Проте й відносини між людьми професій інших категорій теж істотно залежать від їхніх моральних стосунків (альпіністи, полярники, які часто перебувають в екстремальних ситуаціях). Багато видів діяльності ставлять до людей підвищені моральні вимоги.

   Професійні специфічні норми поведінки спільнот і груп людей. Виникнення, диференціація і розвиток цих норм, відповідних мотивацій та оцінок є одним із напрямів прогресу моралі. Загальні моральні норми й оцінки, які визначають ставлення людини до своїх професійних обов'язків, а опосередковано — до людей, з якими вона взаємодіє відповідно до свого фаху і до суспільства загалом.

   Професійна етика — вчення про професійну мораль.Її змістом є передусім відповідні моральні кодекси (лат. codex — книга) — зводи моральних норм і правил, які необхідно виконувати. Вони приписують певний тип відносин між людьми, що вважаються оптимальними з точки зору виконання людиною своїх професійних обов'язків. Професійна етика обґрунтовує необхідність саме таких моральних кодексів, тлумачить їх з урахуванням специфіки професії, її утилітарного й гуманістичного призначення.

   Моральні кодекси, як правило, мають конкретних авторів, проте в нихпроголошують моральні вимоги, які здебільшого стихійно вироблені раніше у сфері буденної свідомості. Вони охоплюють вселюдські вимоги (чесність,правдивість тощо), вимоги до фахової діяльності (професіоналізм, компетентність та ін.), вимоги, детерміновані конкретним видом професійної діяльності (збереження лікарської таємниці).

Компоненти моралі:

- моральну свідомість (основні норми, принципи, мотиви, ціннісні орієнтації, категорії: добро, зло, обов'язок, відповідальність, справедливість, сенс життя, ставлення до смерті, щастя, моральна самосвідомість людини, честь, гідність, совість, сором);

- моральну діяльність (свобода дії, вибору, волі; вчинок; співвідношення мети і засобів діяльності, мотиву та результату дії);

- моральні відносини (моральна сутність спілкування між людьми; відкритість-замкненість; монологічність-діалогічність; толерантність, повага, співчуття, любов, етикет та культура спілкування).

Свідомість - вища, інтегральна форма психіки, результат суспільно-історичних умов формування людини у процесі трудової діяльності та постійного спілкування з іншими людьми.

Свідомість має суспільний характер, оскільки її носій, людина, є істотою суспільною. Свідомість є вищим рівнем функціонування психіки. До характеристик свідомості відносяться: здатність акумулювати знання про навколишній світ (на основі пізнавальних процесів); виокремлення суб'єкта і об'єкта («Я» і «Не-Я»); забезпечення цілеспрямованої діяльності людини (свідомість формує мету діяльності, зважує мотиви, вносить корективи); наявність у складі свідомості певного ставлення до кого-небудь/чого-небудь (проявляється в почуттях). Моральна свідомість - людська свідомість взагалі, з властивими їй внутрішніми механізмами, смисловим та ціннісним змістом; свідомість у стані осмислення і розв'язання суто моральних проблем, споряджена для цього відповідним концептуальним і категоріальним апаратом.

Допоки моральна свідомість не втілюється у дії та вчинки людей, що наявно репрезентують ті чи інші моральні уявлення, цінності та інший зміст моральної свідомості, ми не говоримо про неї як таку. Моральна свідомість не має сенсу у «безповітряному просторі» суб'єкт-об'єктної взаємодії, поза людськими актуальними стосунками. Коли людські стосунки усвідомлені, тільки тоді вони стають фактом особистісної і суспільної моральної свідомості.

До структури моральної свідомості належать:

- моральні норми («не вбивай», «не вкради», «не кажи неправду», «поважай батьків», «повертай борги») - елементарні форми моральної вимоги; певний взірець поведінки, який відображає усталені потреби людського співжиття і відносин та має обов'язковийхарактер.

Моральна свідомість — складний, суперечливий феномен духовної культури, що має свої рівні, форми, структуру. Вона функціонує на двох рівнях — емоційно-почуттєвому та раціонально-теоретичному, які існують у взаємодії, єдності, доповнюючи один одного

   Модуль 5. Принципи і категорії етики та їх прояв в професійній діяльності.

 Визначення понять «професія», «спеціальність», «фах», «праця». Професійна адаптація. Трудовий колектив. Правила поведінки при прийомі на роботу. Професійний конфлікт. Психологічна напруженість. Види конфліктів. Динаміка конфлікту: характеристика етапів. Професійні конфлікти. Трудова мотивація. Робота як джерело стресу. Поняття безробіття. Професійна самооріентаціі. Професійна самоідентифікація. Поняття професійного обов’язку, яке поєднується з поняттям відповідальності. Професійний обов’язок – це службові і моральні вимоги до певного виду діяльності. Професійна честь, професійна гідність, професійна справедливість. Професійна честь і гідність визначають оцінку даної професії суспільством (честь) та самооцінку її самими представниками цієї професії (гідність). Від професійного такту залежать взаємини з іншими людьми, вирішення під час спілкування з ними ділових проблем. Професійна справедливість – це спів розмірність між заслугами та їх визнанням, правами і обов’язками, злочинами і покараннями. Професійна етика обґрунтовує певну систему моральних норм, що регулюють поведінку та взаємини людей у тій чи іншій професійній діяльності.Розвиток професійної ї етики в Україні. Загальна декларація прав людини: ООН 1948 рік. Міжнародні стандарти професійної діяльності. Вплив документів ООН на розвиток етики у світі й в Україні.. Принципи професійної культури будівельника.  Етика як філософське вчення про мораль і моральність

   Робота як джерело стресу. Поняття роботи. Причини виробничих стресів. Поняття безробіття. Професійний та корпоративний кодекси. Етичний кодекс.  Моральні цінності в сучасному світі. Основні цінності сучасної демократії. Поняття про моральні принципи. Гуманізм. Справедливість як категорія моральної свідомості. Добро і зло як визначальні категорії етики.  Категорія обов’язку як першоелемент службової діяльності. Визначення поняття «совість». Совість як категорія етики. Теорії в дослідженні категорії «совість». Вчинок як одиниця моральної поведінки Зміст категорії честь. Категорії «честь» і «гідність» - їх взаємозв’язок і відмінності Парадигма спілкування у сучасній культурі. Функції спілкування. Бар'єри у спілкуванні. Механізми взаєморозуміння. Способи впливу на людей під час спілкування.  Дружба, товариськість як особливий вид спілкування у професійній сфері.  Дослідження у вивченні поняття «спілкування» Протиріччя спілкування. Особливості роботи керівника. Профілактика стресів. Стилі керування. Види міжнародних ділових зустрічей. Особливості спілкування через перекладача. Правила закордонного візиту. Особливості ділового етикету в зарубіжних країнах. Види міжнародних ділових зустрічей.

 

Перелік рекомендованих підручників,

інших методичних та дидактичних матеріалів

Основна література

1.Стоян Т. А. Діловий етикет : моральні цінності і культура поведінки

бізнесмена: навч. посібник / Стоян Т. А. – К. : Центр навч. літератури, 2004.

– 232 с.

2. Афанасьєв І. Діловий етикет : 2-е вид., перероб. і доп / Афанасьєв І. – К. :

“Альтерпрес”, 2001. – 352 с. – рос. мовою.

3. Ботавина Р. Н. Этика деловых отношений : учебн. пособие / Ботавина Р. Н. –

М. : “Финансы и статистика”, 2004. – 208 с.

4. Галушко В. П. Діловий протокол та ведення переговорів / Галушко В. П. –

Вінниця : НОВА КНИГА, 2002. – 223 с.

5. Герчанівська П. Е. Культура управління : навч. посібник / Герчанівська П. Е.

– К. : ІВЦ Видавництво “Політехніка”, 2005. – 152 с.

6. Данильчук Л. А. Основы имиджа и этикета : учебн. пособие / Данильчук Л. А.

– К. : Кондор, 2004. – 234 с.

7. Зусін В. Я. Етика та етикет ділового спілкування : навч. посібник : 2-е вид.,

перероб. і доп. / Зусін В. Я. – К. : Центр навч. літератури, 2005. – 224 с.

8. Калашник Г. М. Вступ до дипломатичного протоколу та ділового етикету :

навч. посібник / Калашник Г. М. – К. : Знання, 2007. – 143 с.

9. Кубрак О. В. Етика ділового та повсякденного спілкування : навч. посібник /

Кубрак О. В. – Суми : ВТД “Університетська книга”, 2001. – 288 с.

10.Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління : навч. посібник / Орбан-

Лембрик Л. Е. – К. : Академвидав, 2003. – 568 с.

11.Осовська Г. В. Комунікації в менеджменті : курс лекцій / Осовська Г. В. – К. :

“Кондор”. – 2003. – 218 с.

12.Палеха Ю. І. Ділова етика : Навч.-методичний посібник / Палеха Ю. І.– К. :

ЄУФІМБ, 2000.– 250 с.

13.Палеха Ю. І. Етика ділових відносин : навч. посібник / Палеха Ю. І. – К. :

Кондор, 2008.– 356 с.

14.Палкін В. А. Етикет підприємницької діяльності (у схемах, таблицях,

малюнках, завданнях для самостійної та індивідуальної роботи) : навч.

посібник / Палкін В. А. – Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2003. – 60 с.

15.Резніченко В. І. Довідник-практикум офіційного, дипломатичного протоколу

та етикету / В. І. Резніченко, І. Л. Михно. – К.: УНВЦ “Рідна мова”, 2003. –

479 с.

16. Фуллер Лон Л. Мораль права. — К., 1999. 94. Шеломенцев В. М. Етикет і сучасна культура спілкування. — К., 2013. 95. Швырев В.С. Научное познание как деятельность. — М..

Додаткова література

1.Бралатан В. П., Гуцаленко Л. В., Здирко Н. Г. Професійна етика. Навч. посіб.– К.: Центр учбової літератури, 2011. – 252 с.

2.Гасюк Л. М. Етика в українському вимірі / Гасюк Л. М. // Вісник Черкаського державного університету: Психолого-педагогічні науки. – 2000. – Випуск 18. – С.23–28.

3.Етика: Навч. посіб. / За ред. проф. В. О. Лозового. – К., 2004.

4.Лозовий В.О., Петришин О.В. Професійна етика юриста./ Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого. – Х.: Право, 2008. – 317 с.

5. Малахов В. А. Етика : Курс лекцій : Навч. посібник / Віктор Малахов. – К. : Либідь, 2001. – 384 с.

6. Рудакевич М. Професійна етика державних службовців: теорія і практика в умовах демократизації державного управління. – Тернопіль, 2007.

1. Блощинська В. Практикум з етики: Навч. посіб. – Ів.-Франківськ, 2003.

2. Герасимчук А., Тимошенко О. Етика та етикет. – К., 2006..

3. Рудакевич М. Професійна етика державних службовців: теорія і практика в умовах демократизації державного управління. – Тернопіль, 2007.

4. Малахов В.А. Етика спілкування: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 2006. – 386 с.

5. Мовчан В.С. Етика: Навчальний посібник. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 412 с.

6. Основи професійної етики та естетичної культури: до проведення масових заходів та спортивних змагань: навч. посіб. / за заг. ред. Петрової Г.М., Кумеди Т.А. – К.: КНТ, 2012. – 192 с.

7. Палеха Ю.І. Етика ділових відносин: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Кондор, 2008. – 354 с.НАГОРУ

4.     Форма підсумкового контролю успішності навчання -   залік.

 

 


 

ДНЗ «Вище професійне училище №2 м.Херсона»

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

 Заст. директора з НВР

_________________ Л.Л. Воїнова

“______”_____________2020 року

 

 

 

 

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

 

 

«Професійна етика»

 

галузь знань 19 «Архітектура та будівництво»

освітньо-професійна програма «Будівництво та експлуатація будівель і споруд»

спеціальності  192  «Будівництво та цивільна інженерія»

 

 

 

 

 

(Шифр за ОПП – ВБ 2.2. (ПП 2.24))

 

Херсон – 2020

 

   

 

Робоча програма «Професійна етика»  для студентів за напрямом підготовки «Будівництво та експлуатація будівель і споруд»  спеціальністю  192 «Будівництво та цивільна інженерія»

 «___» ________   20___ року 

 

 

Розробники: Л.Л. Воїнова – викладач І кваліфікаційної категорії

 

 

Робоча програма затверджена на засіданні випускової циклової комісії  за спеціальністю  192  «Будівництво та цивільна інженерія»

Протокол №             від  «    »       2020    року

 

 

Голова  випускової циклової комісії                               О.М. Лисенко

 

                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


1. Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів  – 1

Галузь знань

19 «Архітектура та будівництво»

 

Дисципліна за вибором

 

Модулів – 5

 

Спеціальність (професійне

спрямування):

192 «Будівництво та цивільна інженерія»

 

Рік підготовки:

1-й

Семестр

Загальна кількість годин – 30

2-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 1

самостійної роботи студента – 0,5

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Фаховий молодший

бакалавр

15 год.

Лабораторні

-

Семінарські  заняття

6  год.

Самостійна робота

9 год.

Індивідуальні завдання: 0 год.

Вид контролю: залік.

                              

 

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 23/9 (2,5:1)

 

 

 

  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета дисципліни – надати студентам цілісне розуміння кола проблематики професійної та корпоративної етики як актуальних галузей знання та практики.

 Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів з професйної етики

Особливiстю професійної етики  як навчального предмета є його спрямованiсть на використання знань, умiнь i навичок у життi. Навчання у кiнцевому результатi має не тiльки дати суму знань, а й сформувати достатнiй рiвень компетенцiї. Тому складовими навчальних досягнень студентів з курсу професійної етики є не лише володiння навчальним матерiалом та здатнiсть його вiдтворювати, а й умiння та навички знаходити потрiбну iнформацiю, аналiзувати її та застосовувати в стандартних i нестандартних ситуацi­ях у межах вимог навчальної програми до результатiв нав­чання.

Оцінюються:

1) рiвень володiння теоретичними знаннями, що їх можна виявити пiд час усного чи письмового опитування, тестуван­ня;

2) рiвень умiнь використовувати теоретичнi знання у стандартиних та нестандартних ситуаціях;

4) змiст i якiсть творчих робiт студентів (рефератiв, проектів, творчих робiт, тощо).

Основними видами оцiнювання є: поточне, тематичне, пiд­сум­кове за семестр, пiдсумкове рiчне оцiнювання та державна підсумкова атестацiя. Поточне оцiнювання носить  заохочувальний, стимулюючий та дiагностико-корегуючий характер, його необхiднiсть визначається викладачем.

Навчальні досягнення студентів характеризуються за такими рівнями:

І. Початковий рiвень: вiдповiдь студента при вiдтвореннi навчального матерiалу елементарна, фрагментарна, зумовлена не­чiткими уявленнями про предмети i явища; дiяльнiсть студента здiйснюється пiд керiвництвом викладача.

ІІ. Середнiй рiвень: знання неповнi, поверховi; студент вiдтворює основний навчальний матерiал, але недостатньо осмислено, має проблеми з аналiзом та формулюванням висновкiв; здатний виконувати завдання за зразком.

ІІІ. Достатнiй рiвень: студент знає iстотнi ознаки понять, зв’язки мiж ними, самостiйно застосовує знання у стандартних ситуацiях, умiє аналiзувати, робити висновки, виправляти допущенi помилки. Вiдповiдь студента повна, логiчна, обґрунтована; розумiння пов’язане з одиничними образами, не узагальнене.

IV. Високий рiвень: студент має глибокi, мiцнi, узагальненi знання про предмети, поняття, їхні суттєвi ознаки та зв’язок останнiх з iншими поняттями; здатний використовувати знання як у стандартних, так i в нестандартних ситуацiях.

Критерiї оцiнювання навчальних досягнень студентiв

 

Рiвнi навчальних досягнень студентів

 

Бали

 

Критерiї оцiнювання

навчальних досягнень студентів

І. Початковий

 

1

Студент володiє навчальним мате­рiа­лом, за допомогою викладача вiдповiдає на запитання, що потребують вiдповiдi “так” чи “нi”.

 

 

2

Студент описує визначення та норми на ос­новi свого попереднього досвiду, за допомогою викладача вiдповiдає на запитання, що потребують однослiвної вiд­по­вiдi.

 

 

3

Студент за допомогою викладача описує ситуацію  у зв’язаному ви­глядi без пояснень вiдповiдних причин, називає  етичні норми.

ІІ.

Середнiй

 

4

Студент за допомогою викладача описує етичні норми та визначення, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матерiалi пiдручника, розповiдях викладача тощо.

 

 

5

Студент описує, вiдтворює знач­ну частину навчального матерiалу.

 

 

6

Студент може зi сторонньою допомогою  виправляти допущенi неточностi (власнi, iнших студентів), виявляє елементарнi знання основних по­ложень

ІІІ. Достатнiй

 

7

Студент може пояснювати, виправляти допущенi неточностi, виявляє знання i розумiння основних положень 

 

 

8

Студент умiє пояснювати, ана­лiзувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зi сторонньою допомогою (викладача, одногрупників тощо) ро­бити висновки.

 

 

9

Студент вiльно володiє вивченим матерiалом у стандартних ситуацiях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на пiдтвердження власних думок.

ІV.

Високий

 

10

Студент  вiльно володiє вивченим матерiалом, умiло послуговується науковою термiнологiєю, вмiє опрацьовувати наукову iнформацiю (знаходити новi фак­ти, iдеї, самостiйно використовувати їх вiдповiдно до поставленої мети тощо).

 

 

   11

Студент на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної програми оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання і вміння у нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання.

 

  

   12

Студент вільно володіє програмовим матеріалом, виявляє здібності, вміє самостійно поставити мету дослідження, вказує шляхи її реалізації, робить аналіз та висновки.

 

  1.     Програма навчальної дисципліни

Вступ.

Завдання і значення етики для формування сучасного фахівця. Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії.  Етика як наука. Предмет і функції професійної етики

   Модуль 1.Система норм морального поводження.

Професійна етика – це теорія професійної моралі, яка визначає відношення людини до свого професійного обов’язку.Предметом професійної етики є буття

   Змістом професійної етики є кодекс поведінки, що пропонують певний тип моральних взаємин між людьми й способи обґрунтування даних кодексів.Функції і завдання професійної етики полягають в моральній регуляції професійних стосунків (зокрема, відношення фахівця до самого себе, власної праці, до суспільства, взаємин в колективі), зростанні професійної майстерності фахівця, розробці напряму вдосконалення професійній моралі, доповненні її новими нормами, традиціями і звичаями, формуванні стійких моральних якостей спеціаліста, встановленні між правомірною і неправомірною професійною поведінкою.

Поняття етики і етикету. Етика, як теоретична дисципліна, є розділом філософії. Предметом дослідження цієї науки є мораль як властивості дійових осіб, малих і великих соціальних груп. Об'єктом цих досліджень з'являється людина. Етика, етикет - поняття близькі, взаємозалежні, взаємно доповнюють один одного.

   Модуль 2. Характеристики ділового спілкування.

Спілкування включає в себе все різноманіття духовних і матеріальних форм життєдіяльності людини і є його нагальною потребою. Об'єктом професійної етики є людина. Умови виникнення і призначення професійної етики. Визначення основних принципів та понять дисципліни. Види професійної етики та їх гуманістична спрямованість. Професійна етика регулює моральні відносини людей у трудовій сфері.Професійна етика вивчає: відносини в трудових колективах і кожного фахівця окремо; моральні якості особистості фахівця, які забезпечують найкраще виконання професійного обов’язку; взаємини усередині професійного колективу.

   Професійна етика – це кодекс правил, що визначає поведінку спеціаліста у службовій ситуації, норм, які відповідають існуючим законам, професійним знанням, стосункам у колективі, глибокому усвідомленню моральної відповідальності за виконання професійного обов’язку.

   Специфіка професійної моралі та професійної етики.  Поняття і структура моральної свідомості (моральні норми, принципи, ідеали, критерії). Діалектика понять «мораль» і «моральність». Поняття моральної свободи. Свобода морального вибору. Свобода совісті та свобода творчості.

   Модуль 3.  Професійна етика та моральна свідомість.

Професійна етика має своїм завданням, на основі методології етики, обґрунтувати певну систему норм, що регулюють взаємовідносини людей у тій чи іншій сфері діяльності. Професій без специфічної моралі немає. Кожна володіє відносною самостійністю в суспільстві. Теоретичне обгрунтування сутності трансформації загальних норм і принципів моралі до специфічних умов професійної діяльності людей відповідно до уявлень про професійний обов'язок, благо, добро і зло, справедливість, совість, честь та інші моральні цінності.

Професійна етика описує особливості моралі різних професійних груп. Професійна мораль є наслідком поділу праці, що склався історично. Професійна мораль конкретизує загальні моральні норми й оцінки, які визначають ставлення людини до своїх професійних обов’язків, до об’єкта праці, до колег за професією, до партнерів, до суспільства загалом. Це насамперед усвідомлення своєї моральної відповідальності й готовність виконувати свій професійний обов’язок.

   Поняття професійного обов’язку, яке поєднується з поняттям відповідальності. Професійний обов’язок – це службові і моральні вимоги до певного виду діяльності. Професійна честь, професійна гідність, професійна справедливість. Професійна честь і гідність визначають оцінку даної професії суспільством (честь) та самооцінку її самими представниками цієї професії (гідність). Від професійного такту залежать взаємини з іншими людьми, вирішення під час спілкування з ними ділових проблем. Професійна справедливість – це спів розмірність між заслугами та їх визнанням, правами і обов’язками, злочинами і покараннями. Професійна етика обґрунтовує певну систему моральних норм, що   регулюють поведінку та взаємини людей у тій чи іншій професійній діяльності.

   Модуль 4.Психологічна структура спілкування.

Професійна мораль є наслідком поділу праці. Той, хто робить те, чого не роблять, а часто й не вміють робити інші, змушений перебирати на себе обов'язки стосовно тих, хто послуговується плодами його праці. Кожна професія ставить до людей, які її обрали, відповідні моральні вимоги, породжує специфічні моральні проблеми. Проте одні професії не потребують істотних коректив звичайних норм і правил поведінки людей, а інші настирливо вимагають цього. Йдеться насамперед про види діяльності, в яких об'єктом впливу є людина (освіта, медицина, юриспруденція). Проте й відносини між людьми професій інших категорій теж істотно залежать від їхніх моральних стосунків (альпіністи, полярники, які часто перебувають в екстремальних ситуаціях). Багато видів діяльності ставлять до людей підвищені моральні вимоги.

   Крім уселюдських моральних вимог, існують специфічні норми поведінки спільнот і груп людей, зокрема професійних. Виникнення, диференціація і розвиток цих норм, відповідних мотивацій та оцінок є одним із напрямів прогресу моралі. Загальні моральні норми й оцінки, які визначають ставлення людини до своїх професійних обов'язків, а опосередковано — до людей, з якими вона взаємодіє відповідно до свого фаху і до суспільства загалом.

   Професійна етика — вчення про професійну мораль.Її змістом є передусім відповідні моральні кодекси (лат. codex — книга) — зводи моральних норм і правил, які необхідно виконувати. Вони приписують певний тип відносин між людьми, що вважаються оптимальними з точки зору виконання людиною своїх професійних обов'язків. Професійна етика обґрунтовує необхідність саме таких моральних кодексів, тлумачить їх з урахуванням специфіки професії, її утилітарного й гуманістичного призначення.

   Моральні кодекси, як правило, мають конкретних авторів, проте в нихпроголошують моральні вимоги, які здебільшого стихійно вироблені раніше у сфері буденної свідомості. Вони охоплюють вселюдські вимоги (чесність,правдивість тощо), вимоги до фахової діяльності (професіоналізм, компетентність та ін.), вимоги, детерміновані конкретним видом професійної діяльності (збереження лікарської таємниці).

Компоненти моралі:

- моральну свідомість (основні норми, принципи, мотиви, ціннісні орієнтації, категорії: добро, зло, обов'язок, відповідальність, справедливість, сенс життя, ставлення до смерті, щастя, моральна самосвідомість людини, честь, гідність, совість, сором);

- моральну діяльність (свобода дії, вибору, волі; вчинок; співвідношення мети і засобів діяльності, мотиву та результату дії);

- моральні відносини (моральна сутність спілкування між людьми; відкритість-замкненість; монологічність-діалогічність; толерантність, повага, співчуття, любов, етикет та культура спілкування).

Свідомість - вища, інтегральна форма психіки, результат суспільно-історичних умов формування людини у процесі трудової діяльності та постійного спілкування з іншими людьми.

   Свідомість має суспільний характер, оскільки її носій, людина, є істотою суспільною. Свідомість є вищим рівнем функціонування психіки. До характеристик свідомості відносяться: здатність акумулювати знання про навколишній світ (на основі пізнавальних процесів); виокремлення суб'єкта і об'єкта («Я» і «Не-Я»); забезпечення цілеспрямованої діяльності людини (свідомість формує мету діяльності, зважує мотиви, вносить корективи); наявність у складі свідомості певного ставлення до кого-небудь/чого-небудь (проявляється в почуттях). Моральна свідомість - людська свідомість взагалі, з властивими їй внутрішніми механізмами, смисловим та ціннісним змістом; свідомість у стані осмислення і розв'язання суто моральних проблем, споряджена для цього відповідним концептуальним і категоріальним апаратом.

Допоки моральна свідомість не втілюється у дії та вчинки людей, що наявно репрезентують ті чи інші моральні уявлення, цінності та інший зміст моральної свідомості, ми не говоримо про неї як таку. Моральна свідомість не має сенсу у «безповітряному просторі» суб'єкт-об'єктної взаємодії, поза людськими актуальними стосунками. Коли людські стосунки усвідомлені, тільки тоді вони стають фактом особистісної і суспільної моральної свідомості.

До структури моральної свідомості належать:

- моральні норми («не вбивай», «не вкради», «не кажи неправду», «поважай батьків», «повертай борги») - елементарні форми моральної вимоги; певний взірець поведінки, який відображає усталені потреби людського співжиття і відносин та має обов'язковийхарактер.

Моральна свідомість — складний, суперечливий феномен духовної культури, що має свої рівні, форми, структуру. Вона функціонує на двох рівнях — емоційно-почуттєвому та раціонально-теоретичному, які існують у взаємодії, єдності, доповнюючи один одного

   Модуль 5. Принципи і категорії етики та їх прояв в професійній діяльності.

 Визначення понять «професія», «спеціальність», «фах», «праця». Професійна адаптація. Трудовий колектив. Правила поведінки при прийомі на роботу. Професійний конфлікт. Психологічна напруженість. Види конфліктів. Динаміка конфлікту: характеристика етапів. Професійні конфлікти. Трудова мотивація. Робота як джерело стресу. Поняття безробіття. Професійна самооріентаціі. Професійна самоідентифікація.

Робота як джерело стресу. Поняття роботи. Причини виробничих стресів. Поняття безробіття. Професійний та корпоративний кодекси. Етичний кодекс.  Моральні цінності в сучасному світі. Основні цінності сучасної демократії. Поняття про моральні принципи. Гуманізм. Справедливість як категорія моральної свідомості. Добро і зло як визначальні категорії етики.  Категорія обов’язку як першоелемент службової діяльності. Визначення поняття «совість». Совість як категорія етики. Теорії в дослідженні категорії «совість». Вчинок як одиниця моральної поведінки Зміст категорії честь. Категорії «честь» і «гідність» - їх взаємозв’язок і відмінності Парадигма спілкування у сучасній культурі. Функції спілкування. Бар'єри у спілкуванні. Механізми взаєморозуміння. Способи впливу на людей під час спілкування.  Дружба, товариськість як особливий вид спілкування у професійній сфері.  Дослідження у вивченні поняття «спілкування» Протиріччя спілкування. Особливості роботи керівника. Профілактика стресів. Стилі керування. Види міжнародних ділових зустрічей. Особливості спілкування через перекладача. Правила закордонного візиту. Особливості ділового етикету в зарубіжних країнах. Види міжнародних ділових зустрічей

 

 

 

  1. Структура навчальної дисципліни

 

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

усього

у тому числі

лекції

сем.

заняття.

сам.роб.

Модульний кон-троль

1

2

3

4

5

 

6

Вступ. Завдання і значення етики для формування сучасного фахівця. Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії.

1

1

 

 

 

Модуль   1. Система норм морального поводження

2

1

1

 

 

Модуль   2.  Характеристики ділового спілкування.

8

3

2

3

 

Модуль   3.  Професійна етика та моральна свідомість

2

2

 

1

 

Модуль   4.  Психологічна структура спілкування.

6

3

1

2

 

Модуль   5.  Принципи і категорії етики та їх прояв в професійній діяльності

10

5

2

3

 

Разом:

30

15

6

9

 

 

4.Теми  лекцій

№ п/п

Назва теми

Кількість годин

1

Вступ. Завдання і значення етики для формування сучасного фахівця. Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії.

1

 

Модуль  1. Система норм морального поводження

1

2

Умови виникнення і призначення професійної етики

 

1

 

Модуль  2. Характеристики ділового спілкування.

3

3

Поняття спілкування, його класифікація

1

4

Особливості управлінського спілкування.

1

5

Техніка ділового спілкування.

1

 

Модуль  3. Професійна етика та моральна свідомість

2

6

Специфіка професійної моралі та професійної етики

1

7

Загальнообов’язкові та особові форми вираження моральної вимоги

1

 

Модуль 4 Психологічна структура спілкування.

3

8

Культура спілкування і етикет

1

9

Особливості роботи керівника і норми його поведінки

1

10

Типи рівноправних партнерів

1

 

Модуль  5. Принципи і категорії етики та їх прояв в професійній діяльності

5

11

Вибір професії- моральна проблема . Професійний та корпоративний кодекси.

1

12

Соціальні ідеали та моральні принципи нашого сучасника

1

13

Переговорний процес

1

14

Підготовка до проведення наради

1

15

Ділове листування

 

 

Разом:

15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 5. Семінарські заняття

№ з/п

Назва теми

Кількість годин

 

Модуль 1.Система норм морального поводження

1

1

Визначення основних понять і принципів дисципліни

 

 

Модуль  2. Характеристики ділового спілкування.

1

2

Технологія телефонної розмови

1

 

Модуль 4. Психологічна структура спілкування.

1

3

Принципи переговорного процесу

1

 

Модуль  5. Принципи і категорії етики та їх прояв в професійній діяльності

3

4

Особливості роботи керівника і норми його поведінки

1

5

Види моральних конфліктів і способи їх вирішення в умовах професійної діяльності

1

6

Спілкування як науково-практична проблема. Залік

1

 

Разом

6

 

6. Самостійна робота

№ п/п

Назва теми

Кількість годин

 

 

Модуль  2. Характиристика ділового спілкування

3

1

Бесіда як основна функціональна форма спілкування лідера

1

2

Моральні аспекти управлінських рішень

1

3

Умови ефективного слухання.

1

 

Модуль  3. Професійна етика та моральна свідомість

1

4

Прояв категорій честі та гідності в професійній діяльності

1

 

Модуль  4. Психологічна структура спілкування

2

5

Техніка ділового спілкування.

1

6

Пунктуальність

1

 

Модуль  5. Принципи і категорії етики та їх прояв в професійній діяльності

3

7

Принципи моралі: колективізм, гуманізм, справедливість. Категорії «добро» і «зло».

1

8

Совість як усвідомлене почуття моральної відповідальності за свої дії та вчинки

1

9

Етикет спілкування із зарубіжними діловими партнерами

1

 

Разом

9

 

                                7. Індивідуальні завдання не передбачені

8. Методи навчання

Дисципліна «Професійна етика» відноситься до циклу дисциплін, що формують загальні компетентності, викладачі під час лекцій використовують переважно словесні методи викладання навчального матеріалу; за характером навчально-пізнавальної діяльності – репродуктивні,  пояснювальні. Сприйняття навчального матеріалу відбувається аналітико-синтетичною логікою. З метою стимулювання навчально-пізнавальної діяльності студентів використовуються різноманітні інтерактивні методи (ділова гра, аналіз ситуацій, презентації міні-проектів та інші).

                                              9. Методи контролю

З метою з’ясування рівня набутих знань програмного матеріалу, теоретичних і практичних навичок студентів, під час поточного контролю використовуються усний метод контролю у формі опитування, бесіди, тестового  контролю, студенти готують доповіді, здійснюється перевірка знань, індивідуальні бесіди та консультації. Підсумковий контроль – по завершенню модуля здійснюється у вигляді диференційованого заліку  на І курсі - ІІ семестр.

10. Розподіл балів, які отримують студенти

 Оцінювання знань студентів з дисципліни «Професійна етика»  : поточний модульний контроль оцінюється від 0 до 100 балів включно протягом семестру. Семестровий контроль – залік, виставляється  за результатами ПМК (студент на сесію не виходить).

Семестровий контроль  - залік.

 

 

 

 

 

Шкала оцінювання: національна та ECTS

 

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно 

відмінно 

добре

задовільно

82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

  1.  Методичне забезпечення

№ з/п

Методичні рекомендації

видавник

Носії

Інші

Паперові, кількість

Електронні флешка.

В системі дистанційного навчання «Class room»

1

2

3

4

5

6

7

1

Методичні вказівки, програма і плани семінарських занят

з курсу

“Етичний кодекс ”Укладач: М.С. Лисенко

Харків ХНАМГ – 2008

1

1

1

 

2

Культура безпеки проофесійної діяльності будівельників. Наталя Кулалаєва

 

НАПНУ Інститут професійно-технічної освітиКиїв 2019

1

1

1

 

3

Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Професійна етика» для студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія»

Упоряд. Л.Л. Воїнова – Херсон:ВПУ №2 м.Херсона, 2020 – 30 с. 

1

1

1

 

4

Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Професійна етика» для студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія»

Упоряд. Л.Л. Воїнова – Херсон:ВПУ №2 м.Херсона, 2020 – 82 с.

1

1

1

 

5

Методичні вказівки до лекційних занять з дисципліни «Професійна етика» для студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія»

Упоряд. Л.Л. Воїнова – Херсон:ВПУ №2 м.Херсона, 2020 – 189 с.

1

1

1

 

 

11. Форма підсумкового контролю успішності навчання -   залік.

 

12. Питання для самоконтролю

1. Предмет етики. 

2. Професійна етика, взаємовідношення з загальною етикою.

3. Місце етики в системі суспільних наук

4. Мораль як форма суспільної свідомості.

5. Сутнісні риси моралі.

6. Походження моралі. Основні концепції походження моралі.

7. Типи моралі.

8. Закономірності розвитку моралі.

9. Мораль і інші форми суспільної свідомості.

10. Моральна свідомість її рівні.

11. Моральні відносини.

12. Моральна діяльність.

13. Категорії професійної етики як моральний засіб освоєння світу.

14. Добро і зло – вихідні категорії професійної етики.

15. Обов’язок і совість.

16. Честь і гідність - як прояв моральної цінності особистості.

17. Сенс життя і щастя - вищі світоглядні цінності духовного життя особистості.

18. Поняття гуманізму.

19. Поняття справедливості: моральний і правовий захист.

20. Культура спілкування.

21. Культура поведінки: єдність змісту і форм.

22. Міжнародний етикет.

23. Діловий етикет.

24. Манери як форма культури поведінки.

25. Професійний такт як форма культури поведінки.

26. Професійний етикет як прояв професійної культури особистості.

27. Національно-патріотичне виховання в сучасних умовах розвитку державності України.

28. Професійне виховання. Поняття професіоналізму. Місце моральної культури в структурі професіоналізму

 

 

 

15. Рекомендована література

 

№ п/п

Підручники, навчальні посібники

Кількість примірників у бібліотеці або на кафедрі для базової літератури

1

Аболіна Т. Г., Нападиста В. Г., Рихліцька О. Д. та ін.

Прикладна етика. Навч. посіб./ За наук. ред. Панченко В. І. – К.: «Центр

учбової літератури», 2012. – 392 с.

1

2

Бралатан В. П., Гуцаленко Л. В., Здирко Н. Г.

Професійна етика. Навч. посіб.– К.: Центр учбової літератури, 2011. – 252 с.

1

3

Стоян Т. А. Діловий етикет : моральні цінності і культура поведінки

бізнесмена: навч. посібник / Стоян Т. А. – К. : Центр навч. літератури, 2004.

– 232 с.

1

4

Палеха Ю.І. Етика ділових відносин: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Кондор, 2008. – 354 с

1

5

Афанасьєв І. Діловий етикет : 2-е вид., перероб. і доп / Афанасьєв І. – К. :

“Альтерпрес”, 2001. – 352 с. – рос. мовою.

1

6

Блощинська В. Практикум з етики: Навч. посіб. – Ів.-Франківськ, 2003.

1

7

Галушко В. П. Діловий протокол та ведення переговорів / Галушко В. П. –

Вінниця : НОВА КНИГА, 2002. – 223 с.

 

1

8

Мовчан В.С. Етика: Навчальний посібник. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 412 с.

1

 

 

 

 

 

 

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

 Заст. директора з НВР

__________ Л.Л. Воїнова

“______”_______2020  року

 

Поурочно-тематичне планування

№ п/п

Назва теми

Кількість годин

1

Вступ. Завдання і значення етики для формування сучасного фахівця. Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії.

1

 

Модуль  1. Система норм морального поводження

2

2

Умови виникнення і призначення професійної етики

1

3

Семінарське заняття. Визначення основних принципів та понять дисципліни

1

 

Модуль  2. Характеристики ділового спілкування.

5

4

Поняття спілкування, його класифікація

1

5

Особливості управлінського спілкування.

1

6

Семінарське заняття. Технологія телефонної розмови

1

7

Техніка ділового спілкування.

1

 

Модуль  3. Професійна етика та моральна свідомість

2

8

Специфіка професійної моралі та професійної етики

1

9

Загальнообов’язкові та особові форми вираження моральної вимоги

1

 

Модуль 4 . Психологічна структура спілкування.

4

10

Культура спілкування і етикет

1

11

Особливості роботи керівника і норми його поведінки

1

12

Типи рівноправних партнерів

1

13

Семінарське заняття. Принципи переговорного процесу.Ділові листи та ділові прийоми

1

 

Модуль  5. Принципи і категорії етики та їх прояв в професійній діяльності

7

14

Вибір професії- моральна проблема . Професійний та корпоративний кодекси.

1

15

Соціальні ідеали та моральні принципи нашого сучасника

1

16

Переговорний процес

1

17

Підготовка до проведення наради

1

18

Ділове листування

1

19

Семінарське заняття. Особливості роботи керівника і норми його поведінки

 

20

Семінарське заняття. Види моральних конфліктів і способи їх вирішення в умовах професійної діяльності

1

21

Семінарське заняття. Спілкування як науково-практична проблема.Залік

1

 

Разом:

21

 

 

       Викладач  Л.Л. Воїнова                  

       Голова  циклової випускової комісії   О.М.Лисенко

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Дядькова Лілія Геннадіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Сергіївна Вікторія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Етика, Планування
Додано
14 вересня 2021
Переглядів
2749
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку