Програми для індивідуального навчання учнів 1 класу

 ПОГОДЖЕНО

Заступник директора знавчально-виховної роботи

Курячівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Старобільської райради

Луганської області 

    _________             

«__»  ___________ 2018

ЗАТВЕРДЖУЮ 

Директор

Курячівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Старобільської райради

 Луганської області 

_________             

«__»  ___________ 2018 

Для 1 класу

Для _________________

Усього

238 год.

7 години на тиждень

119 год.

3,5 години на тиждень

ІІ семестр

133 годин

66,5 години

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1. Навчання читати

Добукварний період

Практичне ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, граматичними питаннями до них.

Розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це?

Практичне ознайомлення з реченням.

Поділ слів на склади.

Поняття про наголос, наголошений склад.

Мовні і немовні звуки.

Уявлення про голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні, умовне позначення їх на письмі.

Звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів. Побудова звукової схеми слів.

Букварний період

Позначення звуків буквами. Ознайомлення з буквами, які позначають голосні і приголосні звуки.

Навчання основного прийому читання прямого складу з орієнтацією на букву, що позначає голосний звук.

Практичне ознайомлення зі способами позначення м’якості приголосних звуків.

Ознайомлення з апострофом (’). Використання апострофа для того, щоб показати, що наступні за ним букви я, ю, є, ї позначають два звуки: [й] + відповідний голосний.

Ознайомлення з буквами ґ, щ та буквосполученнями дж, дз і їх звуковими значеннями. Читання слів із ними.

Читання слів із поступовим ускладненням їх звуко-складової структури.

Складове читання і читання цілими словами.

Навичка миттєвого впізнавання найбільш уживаних у букварі слів, що складаються з 2-4 літер (ти, де, та, так, дім, хто, мама, вона, стіл, брат) і коротких сполучень слів (я був, я і ти і под.).

Читання речень, коротких текстів із вивченими буквами. Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки. Практичне засвоєння розділових знаків: крапка, кома, знак питання, знак оклику.

Післябукварний період

Після вивчення букваря уроки читання будуються на основі  навчального матеріалу, призначеного для удосконалення основних якостей читацької навички – усвідомленості, правильності, виразності, а також швидкості, наближеної до повільної зв’язної розповіді.

Читання текстів, які супроводжуються різноманітними навчальними завданнями, спрямованими на вдосконалення читацької навички й усвідомлення прочитаного тексту, підготовку учнів до роботи в 2 класі за Читанкою.

2. Навчання письма.

Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт

Добукварний період  

Зображення ліній, схожих на елементи букв.

Орієнтування на сторінці зошита і в графічній сітці.

Букварний період

Комунікативна спрямованість процесу письма.

Відомості про рукописні букви та пунктуаційні знаки.

Правила поєднання елементів букв.

Правила письма малих і великих букв.

Типи поєднань малих букв. Типи поєднань великих і малих букв.

Позначення звуків, сприйнятих на слух, відповідними рукописними буквами.

Списування з рукописного і друкованого текстів.

Письмо під диктування.

Функції пунктуаційних знаків.

Робота у зошиті без друкованої основи.

Післябукварний період

Використання набутих умінь і навичок письма (охоплюючи правописну грамотність) для різного виду письмових робіт.

Робота у звичайному зошиті із сіткою № 1 (без друкованої основи)

Учень /учениця:

має уявлення про номінативну роль слова; розрізнює назви істот і неживих предметів; розпізнає слова – назви ознак, дій, ставить до них питання з допомогою вчителя;

виокремлює речення з мовного потоку; розуміє їх зміст, складає  речення, з допомогою вчителя аналізує їх за кількістю слів.

вимовляє слова по складах;

визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

має уявлення про мовні і немовні звуки;

розрізнює голосні і приголосні звуки, тверді і м’які приголосні, умовно позначає їх на письмі;

робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів типу: сир, дім, тато, калина;  будує їх звукову схему, використовуючи умовні позначення звуків;

впізнає і розрізнює букви на позначення голосних і приголосних звуків

читає прямі склади типу «ПГ», «П´Г»

читає склади і слова з буквами і, я, ю, є, ь в різних позиціях: на початку слова, складу, після букв на позначення приголосних звуків

читає слова з апострофом

читає слова з буквами українського алфавіту ґ, щ і буквосполученнями дж, дз

читає слова складами (окремі слова нескладної структури – цілком)

читає букварні тексти цілими словами (окремі слова ускладненої структури – за одиницями читання), правильно інтонуючи речення, різні за метою висловлювання та інтонацією – розповідні, питальні, спонукальні, окличні (без уживання термінів) з орієнтацією на відповідні розділові знаки;

читає доступні тексти правильно,   виразно (після попередньої підготовки), усвідомлює їх зміст;

дотримується темпу  читання, наближеного до повільної зв’язної розповіді;

розуміє і  виконує короткі інструкції до навчальних завдань у підручнику та запропонованих учителем (для виконання індивідуально, в парах, у групах).

Учень /учениця:

показує верхню, нижню, ліву, праву сторони сторінки початок, середину, кінець рядка

проводить лінії: вертикальні, горизонтальні, похилі (ліворуч, праворуч)

зображує прямі, ламані, хвилясті, петельні лінії перервними і неперервними (у міру можливого) рухами руки

правильно пише прямі з верхнім і нижнім заокругленнями, верхні та нижні петлі, овали, півовали;

знаходить і показує всі лінії графічної сітки зошита (верхня і нижня рядкові лінії, міжрядкова, похила);

розрізнює друковане і рукописне письмо пояснює  необхідність  естетичного вигляду рукописного письма

упізнає і називає за алфавітом малі і великі рукописні букви пише їх із дотриманням правильної форми, висоти, ширини

поєднує безвідривно елементи букв природного злиття; букви за типами поєднань: верхнє, середнє, нижнє

пише слова зв’язно, ритмічно, з однаковим нахилом букв

розташовує слова і речення в основному рядку

списує склади, слова, речення з рукописного і друкованого тексту

пише під диктування склади, слова, речення

називає і вживає на письмі пунктуаційні знаки: крапку, кому,  знаки оклику і питання

дотримується гігієнічних вимог у процесі письма;

списує друкований і рукописний текст, дотримуючись каліграфічних вимог виконує мовні завдання –фонетико-графічні, лексичні, граматичні

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів (з урахуванням службових слів), у яких написання не розходиться зі звучанням, зв’язний текст, у якому написання слів відповідає вимові (інші слова записуються на дошці або продиктовуються орфографічно)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до  навчальних досягнень учня/учениці

1. Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення (протягом року)

Сприймання на слух матеріалу, що складається з декількох звуків, складів, слів, словосполучень, виявлення серед них тих, які відповідають зазначеним прикметам.

Сприймання на слух,  розуміння змісту невеликих (за складністю подібних до букварних) текстів, що належать до художнього й розмовного стилів (казка, розповідь, вірш).

Сприймання на слух інструкцій, що стосуються виконання навчальних дій чи ігрових завдань.

2. Говоріння (протягом року)

Формування вміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення.

Читання напам’ять віршів, загадування загадок, промовляння скоромовок тощо.

Відтворення (за ролями) діалогів із прослуханих казок, розповідей.

Побудова запитань і відповідей на них за прослуханим чи прочитаним текстом, малюнком, діафільмом, навчальною ситуацією у класі та ін.

Складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду дітей, після попередньої підготовки (обговорення змісту, робота зі словом, словосполученням, етикетними мовленнєвими формулами, що використовуються у діалогах).

Повторення зразка зв’язного висловлювання, пропонованого вчителем.

Переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, план (на початку року вчитель пропонує зазначену вище допомогу усно, а в кінці року – і в письмовій формі).

Побудова зв’язного висловлювання за поданим початком і малюнком (серією малюнків),  на основі прослуханого тексту, випадку з життя.

3. Читання (протягом року)

Роль уміння читати в житті школярів і дорослих людей.

Усвідомлене читання доступних текстів.

Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки.

Робота з дитячою книжкою

Практичне ознайомлення учнів зі змістом понять: письменник, його прізвище, назва (заголовок) книжки (твору), малюнок (ілюстрація), обкладинка, написи на ній, корінець, сторінка.

Формування умінь правильно називати книжку (твір): спочатку прізвище письменника, потім назву.

Формування початкових умінь читати-розглядати дитячу книжку.

Ознайомлення школярів із періодичними виданнями (дитяча газета, журнал).

Практичне ознайомлення учнів із поняттями: бібліотека, бібліотекар, читальна зала.

Ознайомлення школярів з основними правилами гігієни читання-розглядання, із правилами збереження книжки, правилами поведінки в бібліотеці.

4. Письмо (протягом року)

Уявлення про те, що письмо є важливим винаходом, який дає змогу передавати інформацію на відстані, зберігати її тривалий час.

Переваги письма над іншими засобами передачі інформації (жести, умовні знаки, звукові сигнали та ін.).

Роль уміння писати в житті людей. Переваги грамотної людини над неграмотною.

Добір і записування назви малюнків.

Складання і записування речень за ілюстраціями, навчальною ситуацією, подіями з життя, тощо

Учень /учениця:

розрізнює сприйняті на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення;

встановлює кількість почутих звуків, складів у словах, слів у реченнях;

виявляє серед звуків, складів, слів ті, які є «зайвими», відповідають зазначеним прикметам, наприклад, починаються певним звуком.

слухає і розуміє усне висловлювання (сюжетний текст),обсягом 70-90 слів;

фіксує початок і кінець тексту

визначає на слух кількість речень (2-4) у тексті кількість слів у реченні без прийменників, сполучників, займенників, типу: Іде  осінній дощ. (до 4 слів)

відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?)

розповідає, про що мовиться у тексті, який прослуховується

 співпереживає з дійовими особами у процесі слухання тексту

виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції.

Учень /учениця:

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі виконання навчальних завдань

читає напам’ять 3-4 вірші (з Букваря або інших джерел)

відтворює за зразком інтонацію речень, різних за метою висловлювання

відтворює в особах (з іншим учнем або вчителем) прослуханий діалог

формулює запитання за змістом прослуханого тексту чи іншим джерелом інформації

відповідає на поставлене запитання;

уважно слухає співрозмовника й  відповідає на його запитання, самостійно формулює репліки (запитання) до співбесідника за змістом попередньо підготовленої короткої розмови на добре знайому тему

повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлювання зі збереженням змісту та інтонаційних особливостей висловлювання

переказує сюжетний текст букварного типу

самостійно будує зв’язне висловлювання за поданим початком і малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя. 

Учень/учениця:

висловлюється про значення вміння читати в житті людини і прагне опанувати його;

читає вголос  доступні тексти цілими словами (окремі слова ускладненої структури – за одиницями читання);

розуміє зміст прочитаного;

правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та інтонацією, відповідно до розділових знаків;

практично розрізняє, називає структурні елементи дитячої книжки: обкладинка, корінець, сторінка виділяє, показує на обкладинці та в середині книжки назву (заголовок) твору, прізвище письменника, ілюстрації

правильно називає книжку (твір): спочатку прізвище письменника, потім назву (заголовок)

розглядає дитячу книжку (ілюстрації, назву, прізвище письменника); висловлює припущення (кілька слів), про що може розповісти ця книжка

практично розрізняє дитячі періодичні видання: газету, журнал правильно називає 1-2 дитячі журнали ;

пояснює, для чого існують бібліотека, читальна зала, книжкова виставка, хто допомагає вибрати книжку в бібліотеці;

дотримується (під керівництвом учителя) правил збереження дитячої книжки, гігієни читання-розглядання, елементарних правил поведінки в бібліотеці.

Учень /учениця:

розрізнює види письма: друкованого, рукописного, малюнкового; розуміє їх значення для спілкування між людьми на відстані й у часі

добирає і записує (за допомогою вчителя) назву малюнка;

складає, записує (самостійно та з допомогою вчителя) речення за ілюстраціями, навчальною ситуацією, створеною вчителем

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1. Текст. Речення. Слово (протягом року)

Усні й письмові висловлювання, текст.

Зміст, заголовок тексту відповідність заголовка змісту тексту.

Поділ зв’язного висловлювання на речення встановлення меж речення на слух і за графічними ознаками (велика літера у першому слові, розділові знаки в кінці).

Спостереження за інтонацією розповідних, питальних, спонукальних речень, а також окличних речень (без уживання термінів) і виконання з ними навчальних завдань, що потребують читання й письма.

Спостереження за роздільним написанням слів у реченні; поділ речень на слова; розпізнавання  на письмі прийменників, сполучників як окремих слів (без термінів).

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак,дій.

Робота над усвідомленням учнями лексичного значення слова.

Поширення речень іншими словами за змістом.

2. Звуки і букви. Склад. Наголос (протягом року)

Звуки мовлення у зіставленні з немовними звуками.

Уявлення про те, що слова складаються зі звуків.

Практичне ознайомлення зі смислорозрізнювальною роллю звуків спостереження за тим, як вставляння, пропуск, заміна одного зі звуків слова може призвести до появи іншого слова (сон – слон, танк – так, сини – сани та ін.).

Послідовний ряд звуків слова. Виділення (услід за вчителем і самостійно) окремих звуків слова (перший, наступний, той, що іде після такого-то звука, останній), правильно вимовляючи їх.

Утворення складів різної структури (на, нам, тра, трам) з розрізнених звуків.

Ознайомлення з голосними і приголосними звуками твердими і м’якими приголосними.

Практичне ознайомлення з глухими і дзвінкими приголосними.

Ознайомлення з артикуляційними органами, спостереження за їх роботою під час вимовляння різних звуків.

Удосконалення вимови окремих звуків, які мають певні вимовні труднощі: [г], [ґ], [дж], [дз], [дз'], [ц], [ц'], [ч ] та ін.

Поділ слова на склади. Повторення за вчителем слів із наступним поділом їх на склади (слово вимовляється за правилами вимови). Розрізнення одно-, дво-, трискладових слів.

Наголос у слові. Повторення за вчителем слів так, щоб було чітко чути склад під наголосом (вимовляють складами наголошений голосний трохи розтягують, начебто перепитують із подивом). Робота зі словами, вимовляння і наголошування яких програма вимагає запам’ятати.

Позначення звуків буквами. Абеткові (алфавітні) назви букв.

3. Правопис (протягом року)

Позначення звуків буквами у тих випадках, коли написання відповідає вимові.

Використання ь і букв я, ю є, і для позначення м’якості приголосних звуків.

Уживання великої літери на початку речення.

Уживання розділових знаків у кінці речення.

Списування навчальних друкованих і рукописних текстів.

Письмо під диктування.

Навчальні диктанти, матеріалом для яких  є слова, речення, тексти.

Слова, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти:

бабýся, бджолá, вирáзно,вірші,   гýмка,  ґýдзик, джміль, дзúґа, дзьоб, дідýсь, допитливий, зáгадка і загáдка, зозýля, ім'я́, їжáк,  Кúїв, комп’ютер, кукурудза, лелéка, лінíйка, ля́лька, новúй, óлень, олівéць, папíр, парасóлька, пóдруга, радісний, телефон,   Украї́на, украї́нська,  цукéрка, цýкор,читання ́(34 слів )

Учень /учениця:

розрізнює усні і письмові висловлювання, текст

вибирає з поданих або добирає самостійно заголовок до тексту букварного типу

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень) виявляє їх межі за графічними орієнтирами

інтонаційно правильно вимовляє (читає) речення, різні за метою висловлювання, і відповідно оформляє їх на письмі

упізнає речення за певною комунікативною ознакою (містить запитання, прохання, побажання та ін.)

визначає кількість слів у написаному реченні, яке складається з 1-4 слів (на слух--- з допомогою вчителя)

складає  прості речення (до 5 слів), у тому числі зі службовими частинами мови

упізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій

ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять?

співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, пропоноване вчителем

доповнює речення 1-2 словами за змістом, добираючи їх самостійно або вибираючи із запропонованих у підручнику, вчителем

Учень /учениця:

розрізнює мовні і немовні звуки

знає, що слова складаються зі звуків, що звуки на письмі позначаються буквами

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові

пояснює зміну значення слова у результаті заміни одного зі звуків

правильно відтворює ланцюжок звуків у почутому слові з 2-6 звуків типу:сир,дід, тато, калина;

виділяє перший і останній звуки у будь-якому слові букварного тексту

поєднує окремі звуки (2-4) у склад відповідної структури

розрізнює голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння

правильно вимовляє приголосні звуки [дж], [дз], [дз'], [ц], [ц'], [ч], щілинний звук [г] та проривний [ґ]

поділяє на склади слова з двох – трьох складів

визначає наголос у дво-, трискладових словах;

знає абеткові (алфавітні) назви букв.

Учень /учениця:

правильно записує слова, вимова і написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

дотримується правила вживання великої літери на початку речення;

правильно вживає розділові знаки (крапка, знак питання, знак оклику) під час списування та запису на слух речень;

списує текст (близько 20 слів), дотримуючись правил каліграфії; перевіряє написане; виправляє допущені помилки;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів, зв’язний текст близько 20 слів, написання яких здійснюється за фонетичним принципом;

правильно вимовляє, наголошує і пише загальновживані слова, передбачені програмою для запам’ятовування

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1. Формування навчально-організаційних умінь і навичок (протягом року)

Організація робочого місця.

Організація навчальної діяльності.

Взаємодія з іншими учасниками навчального процесу, робота в парі, групі

2. Формування навчально-інформаційних умінь і навичок (протягом року)

Робота з підручником.

Користування додатковими навчальними посібниками.

Спілкування в процесі навчання.

3. Формування навчально-інтелектуальних і творчих умінь та навичок (протягом року)

Виконання мисленнєвих операцій.

Творче застосування знань, умінь, способів діяльності в нових умовах (обставинах).

4. Формування контрольно-оцінювальних умінь і навичок (протягом року)

Перевірка і самоперевірка усних висловлювань і письмових робіт.

Оцінювання результатів навчання

Учень /учениця:

добирає необхідне обладнання до уроку, розташовує його на парті у правильному порядку;   

дотримується правильної постави під час сидіння за партою; правильно тримає ручку під час письма;

уважно слухає і розуміє вчителя, приступає до роботи відразу після його настанови; слухає відповіді однокласників

Учень /учениця:

розрізняє основні елементи навчальної книжки (обкладинка, сторінка); орієнтується на сторінці підручника; користується закладкою;

орієнтується на сторінці зошита з друкованою основою; працює в зошитах для письма, розвитку зв’язного мовлення тощо;

говорить у помірному темпі, чітко, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухає вчителя, відповідає на поставлені запитання повними реченнями; зв’язно передає кількома реченнями почуте, побачене; ввічливо звертається до вчителя, учнів.

Учень /учениця:

виокремлює в мовному потоці певні мовні одиниці (слова в реченнях, звуки і склади у словах); виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки; порівнює предмети, мовні одиниці; знаходить у двох предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки; вилучає «зайвий» із групи об’єднаних за певною ознакою трьох-чотирьох об’єктів (предметів, мовних одиниць); робить (із допомогою вчителя) висновок-узагальнення після виконання навчального завдання;

виконує мисленнєві операції за аналогією під час самостійної роботи.

Учень /учениця:

фіксує помилки в усних відповідях однокласників; знаходить орфографічні й пунктуаційні помилки у власних письмових роботах, виправляє їх;

оцінює словесно результати своєї навчальної діяльності за орієнтирами, даними вчителем (правильно, красиво, що саме; якщо помилився, то в чому, що треба змінити, як уникати подібних помилок у наступній роботі та ін.)

 ПОГОДЖЕНО

Заступник директора знавчально-виховної роботи

Курячівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Старобільської райради

Луганської області 

    _________             

«__»  ___________ 2019

ЗАТВЕРДЖУЮ 

Директор

Курячівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Старобільської райради

 Луганської області 

_________            

«__»  ___________ 2019 

Для 1 класу

______________________

Усього

140 год.

4 години на тиждень

70 год.

2 години на тиждень

ІІ семестр

76  годин

38 годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Ознаки предметів

Ознаки об’єктів навколишнього світу. Спільні та відмінні ознаки.

Об’єднання об’єктів навколишнього світу у групу за спільною ознакою.

Розбиття групи об’єктів навколишнього світу на  підгрупи за спільною ознакою

Учень/учениця :

називає  ознаки об’єктів навколишнього світу: форма, розмір, колір тощо;

розпізнає об’єкти навколишнього світу за розміром, формою, при­зна­ченням, кольором тощо

визначає спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу ; 

порівнює об’єкти навколишнього світу за вказаними ознаками;

об’єднує об’єкти навколишнього світу в групу за спільною ознакою;

розбиває  групу об’єктів навколишнього світу на підгрупи за спільною ознакою

Ознаки, пов’язані із поняттям величини

Співставлення об’єктів навколишнього світу за розміром, довжиною, масою тощо

зіставляє об’єкти навколишнього світу: за  розміром (більший, ніж; менший, ніж; однакові за розміром);  за довжиною (коротший ніж; довший за; однакові за довжиною); за масою (важчий, легший) та ін.;

впорядковує об’єкти навколишнього світу за розміром, довжиною, висотою, товщиною, масою тощо

Просторові відношення. Геометричні фігури (протягом року)

Просторові відношення

Розміщення об’єктів на площині та в просторі: вгорі, внизу, по центру; ліворуч, праворуч, між; під, над, на; попереду, позаду, поруч

Напрямки  руху об’єктів: справа наліво, зліва направо, зверху вниз, знизу вгору

Учень/учениця :

розпізнає  розміщення об’єктів у просторі (класній кімнаті, на подвір’ї тощо),  на площині (на аркуші паперу, на стільниці парти, робочому столі тощо);

розміщує об’єкти у просторі і на площині: вгорі, внизу, по центру; ліворуч, праворуч, між ; під, над, на; попереду, позаду, поруч;

встановлює відношення порядку розміщення об’єктів  на площині та в просторі (лівіше, правіше, вище, нижче тощо)

переміщує  об’єкти в заданих напрямках:    справа наліво, зліва направо, зверху вниз, знизу вгору;

вживає у мовленні відповідні терміни

Геометричні фігури

Просторові фігури: куб, куля, піраміда, циліндр, конус.

Точка, пряма, крива, відрізок, промінь, кут,  ламана (замкнена, незамкнена), многокутник (трикутник, чотирикутник, п’ятикутник, шестикутник тощо), круг

розрізняє геометричні фігури – куб, кулю, піраміду, конус, циліндр;

 пряму, криву, відрізок, промінь, кут, ламану; многокутники;

впізнає в оточуючих предметах відомі геометричні фігури;

зображує точку, відрізок, пряму, криву, ламану;

моделює лінії (прямі, криві та ламані) з підручного матеріалу (шнурків, олівців, паличок, тощо)

Числа. Дії з числами

Лічба

Назви чисел у межах 10. Цифри

Група об’єктів навколишнього світу, що мають спільну ознаку.

Встановлення кількості елементів у групі –  кількісна лічба. 

Правила лічби.

Порядкова лічба. Порядкові відношення.

Порівняння груп об’єктів за кількістю елементів.

Практичні дії  із групами об’єктів  – об’єднання, вилучення. Визначення кількості елементів групи після об’єднання; вилучення

Учень/учениця :

знає назви чисел у межах 10;

визначає кількість елементів у групі; співвідносить її з відповідним числом;

впізнає  цифри, якими позначаються відповідні числа;

називає числа в прямому і зворотному порядку у межах 10;

лічить за правилами лічби об’єкти навколишнього світу (розташовані послідовно, по колу, хаотично);

відповідає на запитання: «Скільки елементів в групі?» і «Котрим за порядком є певний елемент групи у заданому напрямку лічби?» у процесі виконання практичних вправ;

визначає порядкові відношення – розташування об’єктів, чисел відносно вказаного («стоїть перед», «стоїть  після», «стоїть між»; «попереду», «позаду»);

порівнює групи об’єктів за кількістю у них елементів способом утворення пар;

визначає кількість елементів у групі після: об’єднання  груп об’єктів за спільною ознакою;  вилучення із групи об’єктів частини елементів, що характеризуються певною ознакою

Натуральні числа 1–10. Цифра  0.

Число як спільна властивість груп об’єктів з однаковою кількістю елементів.

Утворення числа способом прилічування і відлічування одиниці.

Позначення числа цифрою

Числова послідовність від 1 до 10. Числовий промінь.

Місце числа у ряді чисел від 1 до 10. Попереднє і наступне число.

Співвідношення між числом і кількістю елементів у групі та навпаки  – кількістю елементів групи і  числом.

Склад чисел 2 –10.

Порівняння чисел.  Знаки <, > , =

утворює число прилічуванням одиниці до попереднього і відлічуванням одиниці від наступного до нього числа

позначає число відповідною цифрою ;

вміє писати цифри у зошитах у клітинку;

вміє лічити від 1 до 10 в прямому та зворотному порядку;

відтворює послідовність числа у заданих межах у прямому і зворотному порядку;

називає попереднє і наступне число до даного;

встановлює відповідність між числом та кількістю елементів в групі;

встановлює відповідність кількості елементів в групі певному числу;

знає склад чисел від 2 до 10;

порівнює числа в межах 10; 

записує результат порівняння за допомогою відповідних знаків

Арифметичні дії додавання й віднімання чисел у межах 10

Дія додавання.

Дія віднімання.

Знаки дій додавання і віднімання.

Додавання й віднімання за числовим променем.

Назви компонентів та результату дій додавання та віднімання.

Віднімання  рівних чисел. Число 0.

Додавання й віднімання  нуля

розуміє конкретний зміст дій додавання та віднімання;

обирає малюнок, схему, які ілюструють арифметичні дії додавання і віднімання;

знає знаки дій додавання і віднімання;

утворює  рівності на основі складу числа;

знає назви компонентів і результату дій додавання та віднімання;

розуміє число нуль як результат віднімання рівних чисел;

використовує під час обчислень властивості додавання й віднімання нуля, віднімання рівних чисел

Табличне додавання й віднімання в межах 10

Додавання й віднімання чисел 1- 10.

Додавання і віднімання числа частинами.

Переставний закон додавання.

Взаємозв’язок додавання і віднімання.

Таблиці додавання чисел в межах 10.

Таблиці віднімання в межах 10

виконує арифметичні дії додавання та віднімання чисел на основі знання складу числа, порядку слідування чисел у натуральному ряді, переставного закону додавання, взаємозв’язку дій додавання і віднімання;

застосовує прийом додавання і віднімання чисел частинами;

володіє обчислювальною навичкою табличного додавання і віднімання чисел у межах 10;

передбачає результат додавання і віднімання ( до виконання обчислень) ,  розуміючи, що при додаванні натуральних чисел дістанемо більше число, а при відніманні – менше

Відношення різницевого порівняння

Збільшення і зменшення числа на кілька одиниць. Різницеве порівняння чисел

знаходить число за даним відношенням «більше на...», «менше на...»;

знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше

Нумерація чисел у концентрі  «Сотня»

Десяток

Лічильна одиниця – десяток, її утворення.

Лічба десятками. 

Поняття розряду.

Розрядні числа.

Порівняння, додавання і віднімання розрядних чисел – десятків

знає назви розрядних чисел;

розуміє десяток як лічильну одиницю;

лічить десятками в межах 100;

порівнює, додає і віднімає розрядні числа – десятки

Усна та письмова нумерація у межах 100

Усна і письмова нумерація чисел 11–20; 21- 100.

Назви та послідовність чисел від 1 до 100.

Читання й запис чисел від 1 до 100.

Розряд десятків. Розряд одиниць. Розрядний склад числа.

Одноцифрові та двоцифрові числа.

Порівняння чисел у межах 100

утворює  числа 11-100 з десятків та одиниць при виконанні практичних вправ (з використанням паличок, намистинок тощо);

знає назви чисел 11-100;

називає числа від 11 до 100 в прямому і зворотному порядку від будь-якого числа до вказаного

називає попереднє і наступне число до будь-якого числа в межах 100;

утворює двоцифрове число додаванням числа 1 до попереднього числа, відніманням числа 1 від наступного числа;

читає і записує числа від 1 до 100

розуміє, що  одна і та ж цифра у записі двоцифрового числа набуває різних значень залежно від своєї позиції;

визначає кількість десятків і кількість одиниць у двоцифровому числі;

записує двоцифрове число у вигляді суми розрядних доданків;

розрізняє одноцифрові і двоцифрові числа

порівнює числа в межах 100

Додавання й віднімання чисел на основі нумерації у межах 100

Додавання і віднімання числа 1 (45+1, 45 – 1).

Додавання і віднімання на основі розрядного складу числа (40 + 5, 45 – 5, 45 – 40)

додає і віднімає число 1 у межах 100;

замінює суму розрядних доданків двоцифровим числом;

віднімає від двоцифрового числа його десятки або його одиниці,

Додавання й віднімання чисел у межах 100 без переходу через розряд (ознайомлення)

Порозрядне додавання і віднімання двоцифрових чисел

розуміє, сутність порозрядного   додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд

Знаходження невідомого компонента арифметичних дій

Знаходження невідомого доданка.

Знаходження невідомого зменшуваного, невідомого від’ємника

знаходить невідомі компоненти арифметичних дій додавання і віднімання – доданок, зменшуване, від’ємник

Математичні вирази. Рівності. Нерівності (протягом року)

Числові рівності і нерівності

Числова рівність.

Числова нерівність

Учень/учениця :

розрізняє числові рівності та нерівності;

читає і записує числові рівності, числові нерівності

Математичні вирази

Числовий вираз та його значення.

Математичні вирази  сума і різниця.

Числові вирази на дві дії.

Порівняння числа та значення числового виразу,  двох числових виразів

записує і читає числові вирази, що містять дію додавання або віднімання;

обчислює значення числового виразу, що містить одну-дві дії;

порівнює число та числовий вираз;

порівнює два числових вирази

Величини (протягом року)

Довжина

Одиниці вимірювання довжини –  сантиметр, дециметр, метр.

Вимірювання довжин відрізків. Запис результатів вимірювання довжини відрізка.

Порівняння довжин відрізків.

Побудова відрізків заданої довжини

Учень/учениця:

порівнює довжини відрізків або смужок паперу «на око», накладанням або за допомогою різних мірок;

знає,  якими одиницями вимірюється  довжина ( сантиметр, дециметр, метр),  їх скорочене позначення та співвідношення між ними

розуміє, які одиниці вимірювання довжини доцільно використовувати в конкретному випадку;

 вимірює довжину предметів або відрізків;

записує результати вимірювання із використанням різних одиниць (см, дм, м)

будує відрізок заданої довжини

Маса

Одиниця вимірювання маси – кілограм.

Запис результатів вимірювання маси тіл (за малюнками)

знає, що маса вимірюється у кілограмах,  знає скорочене позначення одиниці вимірювання маси - кілограм (кг); порівнює предмети за масою «на руку»;

записує результати вимірювання маси (за малюнками)

Місткість

Одиниця вимірювання місткості – 1 літр.

Вимірювання місткості посудини за допомогою літрової мірки. Запис результатів вимірювання місткості посудини

розуміє, що посудини мають місткість;

знає, що   одиницею вимірювання місткості є літр, а  скорочене позначення  -  (л);

порівнює посудини за місткістю;

вимірює місткість посудини, використовуючи літрову мірку;

записує результати вимірювання місткості

Вартість

Одиниці вартості –  копійка, гривня.

Співвідношення між одиницями вартості.

знає, що товари мають вартість, виражену грошовими одиницями

знає, що одиницями вартості товару є   гривня, копійка,  їх скорочене позначення (грн, к.) та співвідношення між ними;  

виконує найпростіші розрахунки з використанням монет і купюр

використовує знання про вивчені величини при розв’язуванні практично-зорієнтованих задач  

 розрізняє поняття «монета» і «копійка»

Час

Одиниці вимірювання часу – година, доба, тиждень.

Визначення часу за годинником

знає назви днів тижня та їх послідовність;

знає, що доба, тиждень, година – одиниці вимірювання часу;

визначає час за годинником з точністю до годин, записує його результати;

використовує у записах скорочене позначення одиниць вимірювання часу (год);

використовує знання про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач

Дії з іменованими числами (величинами)

Порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел (величин)

порівнює іменовані числа (з одиницями довжини, маси, місткості, вартості, часу) ; 

додає і віднімає  іменовані числа (з одиницями  довжини, маси, місткості, вартості, часу), подані в однакових одиницях вимірювання.

Сюжетні задачі (протягом року)

Поняття «задача»

Поняття задачі.

Структурні елементи задачі.

Зв'язок умови і запитання.

Учень/учениця :

знає структурні елементи задачі – умова і запитання; числові дані та шукане;

розуміє, що в умові задачі містяться числові дані, а запитання вказує на шукане;

визначає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання задачі;

робить висновок про те, чи описана ситуація є задачею

Прості задачі. Розв’язування простих задач

Прості задачі на знаходження суми,  різниці двох чисел; збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, різницеве порівняння; знаходження невідомого доданка, зменшуваного, від’ємника.

розв’язує прості задачі на знаходження суми,  різниці двох чисел; збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, різницеве порівняння; знаходження невідомого доданка

Загальні прийоми  розв’язування задачі:

ознайомлення з текстом задачі, виділення в ньому умови та запитання, числових даних і шуканого, об’єкта (об’єктів) задачі; моделювання описаної ситуації за допомогою малюнків, схем, короткого запису;

обґрунтування  вибору арифметичної дії для розв’язування задачі; запис розв’язання, формулювання та запис відповіді на запитання задачі

читає задачу;

виділяє умову і запитання, про кого або про що йдеться в задачі, числові дані й шукане;

обґрунтовує вибір арифметичної дії для розв’язування задачі;

записує розв’язання задачі дією із зазначенням найменування результату, коротку відповідь;

формулює (усно) повну відповідь на запитання задачі

Додаткові теми

Задачі з логічним навантаженням. Подвійні числові нерівності.

Істинні та хибні числові рівності й нерівності.

Залежність результатів арифметичної дії додавання та віднімання від зміни одного з компонентів при сталому іншому.

Порівняння значень числових виразів на основі залежності результату арифметичної дії від зміни одного з компонентів.

Буквена символіка (запис переставного закону додавання, взаємозв’язку між діями додавання і віднімання, властивостей арифметичних дій тощо).

Позначення точок і відрізків буквами.

Перетворення іменованих чисел.

Обернена задача.

Задачі на конструювання геометричних фігур.

 ПОГОДЖЕНО

Заступник директора знавчально-виховної роботи

Курячівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Старобільської райради

Луганської області 

    _________             

«__»  ___________ 2019

ЗАТВЕРДЖУЮ 

Директор

Курячівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Старобільської райради

 Луганської області 

_________             

«__»  ___________ 2019 

Для 1 класу

Усього

105 год.

3 години на тиждень

35 год.

1 години на тиждень

ІІ семестр

57  годин

17 годин

Обов’язкові результати навчання

Очікувані результати навчання

1

2

1. Змістова лінія «Я пізнаю природу»

Обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити

Учень / учениця:

- вирішує, що він / вона хотів / хотіла б дослідити [2 ПРО 1-1.1-1];

- визначає, які органи чуття знадобляться для обраного дослідження [2 ПРО 1-1.1-2];

- пояснює різницю між спостереженням за природою і «спогляданням» природи [2 ПРО 1-1.1-3]

Обирає та пояснює дії для дослідження об’єктів природи; визначає можливі результати спостережень/досліджень

Учень / учениця:

- пояснює, навіщо він / вона виконує певні дії, спостерігаючи за природними об’єктами / явищами або експериментуючи з ними [2 ПРО 1-1.2-1];

- передбачає, якого результату досліджень він / вона очікує [2 ПРО 1-1.2-2];

- висловлює здогад про ймовірний результат [2 ПРО 1-1.2-3]

Пропонує/обирає послідовність кроків під час спостереження/ експерименту

Учень / учениця:

- описує послідовність дій в експерименті / спостереженні [2 ПРО 1-1.3-1];

- добирає найпростіші матеріали та прилади, які можна застосувати [2 ПРО 1-1.3-2]

Досліджує обрані природні явища та об’єкти, використовуючи надані прилади, моделі

Учень / учениця:

- провадить (самостійно або в групі) прості спостереження / досліди [2 ПРО 1-1.4-1];

- застосовує за потреби найпростіші матеріали та прилади, зокрема лінійку, лупу, терези, термометр [2 ПРО 1-1.4-2]

Описує, що нового дізнався, спостерігаючи та експериментуючи

Учень / учениця:

- описує етапи розвитку рослин [2 ПРО 1-1.5-1];

- описує, як вода перетворюється на пару або лід / сніг, як тане лід / сніг, утворюється роса / іній / туман / дощ / паморозь [2 ПРО 1-1.5-2];

- описує зміни, що відбуваються з повітрям (розширення під час нагрівання і стискання під час охолодження) [2 ПРО 1-1.5-3];

- розрізняє складники ґрунту (пісок, глина, каміння тощо) [2 ПРО 1-1.5-4];

- розрізняє звуки за джерелом, гучністю [2 ПРО 1-1.5-5];

- розрізняє музикальні звуки, звуки мовлення і шуми [2 ПРО 1-1.5-6];

- пояснює, що люди сприймають звуки по-різному [2 ПРО 1-1.5-7];

- описує, як виникають «сонячні зайчики» [2 ПРО 1-1.5-8];

- пояснює, чому утворюється тінь [2 ПРО 1-1.5-9];

- розрізняє об’єкти, які випромінюють світло, прозорі та непрозорі об’єкти [2 ПРО 1-1.5-10];

- пояснює, що люди бачать світ по-різному [2 ПРО 1-1.5-11]

Описує та пояснює те, про що дізнався; радіючи пізнанню нового, розуміє, що помилки є невід’ємною частиною пізнання

Учень / учениця:

- розповідає про власні емоції, які виникають під час спостереження та експериментування [2 ПРО 1-1.6-1];

- пояснює, що помилки можуть допомогти у дослідженні [2 ПРО 1-1.6-2]

Знаходить інформацію про природу

Учень / учениця:

- використовує інформацію з відомих та запропонованих іншими джерел (книги, фільми тощо) [2 ПРО 1-2.1-1];

- запитує, щоб довідатися більше про природу [2 ПРО 1-2.1-2];

- визначає, якої інформації не вистачає для дослідження [2 ПРО 1-2.1-3];

- вказує на інформацію, яку не розуміє [2 ПРО 1-2.1-4]

Зображує інформацію про навколишній світ у вигляді малюнка, таблиці

Учень / учениця:

- фіксує здобуту інформацію / дані словами, малюнками, символами, за допомогою цифрових аудіо-, відео-, фотопристроїв [2 ПРО 1-2.2-1];

- записує результати дослідів (наприклад, у таблицю) [2 ПРО 1-2.2-2]

Розрізняє проблеми в навколишньому світі, пов’язані з діяльністю людини

Учень / учениця:

- співвідносить об’єкти та явища живої і неживої природи з їхніми зображеннями / описами і навпаки [2 ПРО 1-4.1-1];

- вирізняє істотну інформацію про природу [2 ПРО 1-4.1-2]

Розуміє проблему в навколишньому світі; розмірковує, що відомо про цю проблему, як її розв’язати

Учень / учениця:

- на основі власного досвіду знаходить підтвердження правдивості відомостей про природу, висловлює свою думку про це [2 ПРО 1-4.2-1];

- розрізняє фантастичне уявлення про об’єкти природи і факти про них на основі доступних джерел [2 ПРО 1-4.2-2];

- запитує в дорослих про правдивість здобутої інформації [2 ПРО 1-4.2-3]

Знаходить спільні і відмінні ознаки об’єктів; групує об’єкти навколишнього світу за однією або кількома ознаками

Учень / учениця:

- розпізнає об’єкти довкілля (за кольором, смаком, формою, звуком тощо) [2 ПРО 1-4.3-1];

- розрізняє живі і неживі природні об’єкти [2 ПРО 1-4.3-2];

- розрізняє дикорослі й культурні рослини [2 ПРО 1-4.3-3];

- розрізняє дерева, кущі, трав’янисті рослини [2 ПРО 1-4.3-4];

- порівнює листяні і хвойні, вічнозелені і листопадні рослини [2 ПРО 1-4.3-5];

- розпізнає за деякими ознаками комах, павуків, раків, риб, жаб, птахів і звірів [2 ПРО 1-4.3-6];

- порівнює свійських і диких тварин [2 ПРО 1-4.3-7];

- спостерігає за перелітними і осілими птахами своєї місцевості й описує їхню поведінку [2 ПРО 1-4.3-8];

- досліджує свій організм [2 ПРО 1-4.3-9]

Пропонований зміст

Природа навколо мене.

Жива й нежива природа.

Як людина пізнає світ.

Органи чуття, за допомогою яких людина пізнає навколишній світ.

Об’єкти живої і неживої природи та їхні ознаки (величина, колір, форма, смак тощо). Спостереження та експеримент як основні методи дослідження.

Здогад (гіпотеза).

Прилади, які допомагають досліджувати природу.

Дотримання правил безпеки під час проведення спостережень та дослідів.

Сонце – джерело світла і тепла.

Спостереження за сезонними змінами у природі.

Спостереження за утворенням тіні від предметів.

Спостереження за рослинами і тваринами в різні пори року.

Повітря та його властивості. Вимірювання температури повітря.

Вода та її властивості. Вимірювання температури води.

Ґрунт.

Дослідження складу ґрунту.

Значення ґрунту та його охорона.

Різноманітність рослин.

Будова рослин (корінь, квітка, стебло, листки, плоди).

Плоди і насіння.

Добування олії з насіння соняшника.

Спостереження за етапами розвитку рослин.

Догляд за кімнатними рослинами. Умови вирощування рослин.

Охорона рослин.

Тварини дикі і свійські. Спостереження за тваринами (комахами, павуками, рибами, жабами, птахами, звірами).

Охорона природи. Червона книга України. Заповідники

2. Змістова лінія «Я у природі»

1

2

Виявляє та описує очевидні зв’язки у природі; пояснює, чому потрібно їх враховувати у життєдіяльності людини

Учень / учениця:

- визначає та описує місце свого проживання [2 ПРО 2-3.1-1];

- описує Україну, її найважливіші географічні об’єкти, показує розташування України на карті [2 ПРО 2-3.1-2];

- описує об’єкти природи своєї місцевості за певними ознаками [2 ПРО 2-3.1-3];

- спостерігає за добовими та сезонними змінами у природі [2 ПРО 2-3.1-4];

- називає пори року та відповідні їм місяці; тривалість доби і року [2 ПРО 2-3.1-5];

- описує поведінку тварин у різні пори року [2 ПРО 2-3.1-6];

- описує життєвий цикл рослин у різні пори року [2 ПРО 2-3.1-7];

- установлює взаємозв’язок між порою року і погодою [2 ПРО 2-3.1-8];

- розуміє прогноз погоди на радіо і телебаченні, дослухається до цих прогнозів (наприклад, одягається відповідно до них) [2 ПРО 2-3.1-9];

- описує вплив Сонця на сезонні явища в природі, пояснює причини змін пір року [2 ПРО 2-3.1-10];

- розповідає про форму Землі [2 ПРО 2-3.1-11];

- пояснює значення сонячного світла для живих організмів [2 ПРО 2-3.1-12];

- розповідає про можливі загрози з боку тварин (небезпечні і хворі тварини), рослин (отруйні частини рослин) та грибів (отруйні гриби), пояснює, як діяти в разі загрози [2 ПРО 2-3.1-13]

Дбає про чистоту навколишнього світу, доглядає за рослинами і тваринами

Учень / учениця:

- дотримується правил поведінки в довкіллі і пояснює ці правила іншим [2 ПРО 2-3.2-1];

- вирощує рослини вдома, у школі [2 ПРО 2-3.2-2];

- доглядає за домашніми тваринами, піклується про диких тварин [2 ПРО 2-3.2-3];

- не завдає шкоди тваринам і рослинам під час дослідів та експериментів [2 ПРО 2-3.2-4];

- не смітить, пояснює про негативні наслідки викидання сміття у лісах, парках, забруднення водойм [2 ПРО 2-3.2-5];

- сортує сміття (папір, пластик, скло, метал) [2 ПРО 2-3.2-6];

- розповідає про тривалість розпаду поліетилену, пластику і зменшує споживання цих матеріалів у своєму побуті [2 ПРО 2-3.2-7];

- пояснює загрозу для довкілля дій людини (випалювання стерні, спалювання сміття, забруднення повітря та води) [2 ПРО 2-3.2-8]

Пояснює необхідність збереження природних ресурсів і намагається це робити

Учень / учениця:

- пояснює, чому і як потрібно ощадно використовувати природні ресурси – воду, тепло, електроенергію [2 ПРО 2-3.4-1];

- пояснює, як бережливе ставлення до їжі, одягу, книжок, предметів побуту зберігає природу [2 ПРО 2-3.4-2]

Пропонований зміст

Україна – моя країна.

Рідний край. Природа рідного краю.

Моє місто (село). Моя адреса.

Сонце та його значення для життя на Землі.

Повітря. Значення повітря для живої природи.

Вода. Значення води у природі та житті людини.

Водойми рідного краю.

Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи.

Рослини і тварини рідного краю.

Поняття про форму Землі. Глобус – модель Землі.

Обертання Землі навколо власної осі та Сонця.

Рік. Доба. Вплив Сонця на сезонні явища в природі.

Пори року та їхні ознаки.

Погода та її елементи.

Особливості життя рослин і тварин у різні пори року.

Людина. Взаємозв’язок людини і природи.

Правила безпечної поведінки в довкіллі.

Взаємозв’язки в природі. Рослини і тварини рідного краю, які потребують особливої охорони.

Охорона природи

3. Змістова лінія «Я в рукотворному світі»

1

2

Наводить приклади використання винаходів людства в побуті

Учень / учениця:

- розпізнає природні та рукотворні (штучні) об’єкти [2 ПРО 3-3.3-1];

- порівнює рукотворні (штучні) об’єкти за певними властивостями [2 ПРО 3-3.3-2];

- розрізняє природне і створене людиною довкілля [2 ПРО 3-3.3-3];

- пояснює, як використовувати штучні матеріали (пластмасу, гуму, скло, метал, папір) на основі їхніх властивостей [2 ПРО 3-3.3-4];

- описує, з чого виготовляють папір, скло тощо [2 ПРО 3-3.3-5];

- пояснює вплив штучних матеріалів та рукотворних об’єктів на довкілля [2 ПРО 3-3.3-6];

- наводить приклади того, як рукотворні (штучні) об’єкти (серед них і механізми) допомагають людині [2 ПРО 3-3.3-7];

- описує деякі найважливіші винаходи людства [2 ПРО 3-3.3-8]

Пропонує різні способи використання об’єктів навколишнього світу

Учень / учениця:

- пропонує способи повторного використання рукотворних об’єктів [2 ПРО 3-4.4-1]

Пропонований зміст

Людина і довкілля.

Природні, штучні та рукотворні об’єкти, їхнє значення для людини.

Рукотворні тіла та матеріали, їхні властивості.

Використання природних і штучних матеріалів у побуті.

Винаходи людства та їхній вплив на життєдіяльність людини.

Вплив людини на довкілля. Охорона природи

 ПОГОДЖЕНО

Заступник директора знавчально-виховної роботи

Курячівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Старобільської райради

Луганської області 

    _________             

«__»  ___________ 2019

ЗАТВЕРДЖУЮ 

Директор

Курячівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Старобільської райради

 Луганської області 

_________             

«__»  ___________ 2019 

Для 1 класу

Усього

105 год.

3 години на тиждень

35 год.

1 години на тиждень

ІІ семестр

57  годин

17 години

І. Основи знань з фізичної культури:

Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на зміцнення здоров’я. Життєво важливі способи пересування людини. Постава як основа здоров’я. Режим дня. Особиста гігієна. Спортивний одяг і взуття. Правила рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури. Олімпійські ігри. Правила безпечної поведінки на уроках фізкультури.

ІІ. Способи рухової діяльності

1.           Вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики:

• організовуючі вправи:

• загальнорозвивальні вправи;

• положення тіла у просторі: 

         - сіди,

• упори,

•  виси,
• елементи акробатики: групування;

• вправи на релаксацію;

Учень/ учениця:

має уявлення:

 про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на зміцнення здоров’я; про значущість правильної постави; режим дня; про зародження Олімпійських ігор;

називає:

життєво важливі способи пересування людини; предмети спортивного одягу та взуття; де і коли зародилися Олімпійські ігри;

виконує:

організовуючі вправи: стійки, шикування, розмикання і змикання;

загальнорозвивальні вправи: без предмета (імітаційного характеру), із гімнастичною палицею, з прапорцями, з м’ячами, із скакалкою; комплекс для формування правильної постави та профілактики плоскостопості; комплекс ранкової гігієнічної гімнастики; комплекс фізкультурної паузи;

положення тіла у просторі:

сіди (ноги нарізно, на п’ятах, зігнувши               ноги );

 упори (присівши, лежачи, лежачи ззаду, стоячи, стоячи на колінах);

виси (стоячи, лежачи);

елементи акробатики: групування (сидячи, лежачи), перекати в групування, перекид боком;

вправи на релаксацію: «Лінива кішечка»; «Пустівні щічки»; «Лимон»; «Палуба»; «Пташки» тощо;

дотримується:

 правил рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури;

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

2. Вправи для оволодіння навичками пересувань:

ходьба;

біг;

танцювальні кроки;

лазіння та перелізання;

Учень, учениця:

виконує:

ходьбу: на носках, п’ятах, з високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьбу «змійкою»; ходьбу на підвищеній опорі (гімнастична лава, низька колода) з різним положенням рук, чергуючи з присіданнями, нахилами;

біг: з високим підніманням стегна, із закиданням гомілок, із зміною напрямку; із різних вихідних положень; «човниковий» біг 4 х 9 м; біг з високого старту до 30 м; біг до 500 м; чергування ходьби та бігу до 1000 м;

танцювальні кроки: комплексні ритмічні вправи: повороти, нахили тулуба у поєднанні з різними кроками під музичний супровід: приставний крок, перемінний крок, кроки на півпальцях під музичний супровід, кроки з витягнутою стопою, «маятник» тощо; танцювальні імпровізаційні вправи;

лазіння по горизонтальній та похилій (кут 20 градусів) гімнастичній лаві в упорі стоячи на колінах; по гімнастичній стінці у різних напрямках;

перелізання через перешкоду, висотою до 80 см; підлізання під перешкодою;

дотримується: правил безпеки під час виконання видів пересувань.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

3.   Вправи для опанування навичками володіння м’ячем

• вправи з малим м’ячем (тенісним або гумовим);

• вправи з великим м’ячем (гумовим, футбольним №3, волейбольним, для міні-баскетболу);

Учень/учениця:

виконує:

 вправи з малим м’ячем: тримання м’яча, підкидання м’яча правою і лівою рукою; ловіння м’яча однією та двома руками після відскоку від стіни, підлоги; метання м’яча правою і лівою рукою із-за голови, стоячи на місці; метання м’яча у вертикальну ціль з відстані 8-10 м;

вправи з великим м’ячем: тримання м’яча; підкидання м’яча і ловіння його після відскоку від підлоги; передавання м’яча з рук у руки у колі, в колоні, шерензі, праворуч, ліворуч, над головою, під ногами; перекидання м’яча у парах; удари м’яча об підлогу однією та двома руками; ведення м’яча на місці правою і лівою рукою; ведення м’яча носком у кроці; зупинка м’яча, що котиться підошвою; ведення м’яча носком; удари внутрішньою стороною ступні по нерухомому м’ячу;

дотримується: правил безпеки під час занять з м’ячем

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

4. Стрибкові вправи:

стрибки;

стрибки зі скакалкою;

стрибки в глибину;

стрибки у висоту;

стрибки у довжину з місця поштовхом двома ногами

Учень,/учениця:

виконує:

стрибки на місці на одній, двох ногах, з поворотами праворуч, ліворуч, кругом; з просуванням вперед, назад, у присіді правим та лівим боком;

стрибки зі скакалкою: стрибки поодинці, парами через довгу скакалку, що гойдається, обертається вперед, назад; стрибки на двох ногах, почергово, обертаючи скакалку вперед;

стрибки в глибину з висоти до 40 см з м’яким приземленням; зіскок із гімнастичної лави вигнувшись;

стрибки у висоту через гімнастичну палицю, гумову мотузку з місця, з прямого розбігу; застрибування на підвищену опору (3-4 мати, складені один на одний) і зістрибування вигнувшись;

стрибки у довжину з місця поштовхом однієї, двох ніг;

дотримується: правил безпеки під час занять стрибковими вправами.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

5. Ігри для активного відпочинку:

рухливі ігри

Учень/ учениця:

бере участь у рухливих іграх та застосовує їх під час активного відпочинку:

для  вправ у формуванні культури рухів:  “Слухай сигнал”, «Театр звірів», «Життя лісу», «Літає – не літає»,  “На свої місця”,  «Швидко стати в шеренгу», “Переліт птахів”, “Секретне завдання”, “Тихо-гучно”; «Мандрівка оплесків»;

для вправ у формуванні навички  пересувань: «Ой, у полі жито», “По гриби”, “До своїх прапорців”, “Ми весела дітвора” ,“Виклик номерів”, “Вовк у канаві”, “Будиночки”, “Іподром”, “Горобці й ворони”, “Ловіння мавп”; «Садіння картоплі»;

для опанування навички оволодіння мʼячем: “Хто влучніше?” “Гравець у колі”, “Влучно в ціль”,  “Хвостики “Жонглер”, “Передав – сідай!”, “Займи вільне коло”,  «Приборкувач м’яча»; «Гарячий м’яч»; «Вибивний» (із м’яким м’ячем), «Донеси м’яч»;

 для стрибкових вправ  – “Хто більше?”, “Стрибунці-горобчики”, “Стрибки по “купинах”, «Через зони»;

дотримується: правил рухливих ігор та безпеки під час їх проведення

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

6. Вправи для розвитку фізичних якостей:

• сили;

• швидкості;

• витривалості;

• гнучкості;

• координації.

Учень/учениця:

застосовує:

 вправи для розвитку:

сили: вправи з подоланням власної ваги на похилій площині; лазіння в упорі на колінах та упорі присівши, перелізання через перешкоди з опорою на руки; підтягування у висі лежачи та у висі, згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги, вистрибування вгору  із присіду;

швидкості: повторний біг 3-4 х 10 м; біг в упорному положенні; прискорення з різних вихідних положень; біг на місці з максимальною частотою кроків;

витривалості: біг почергово з ходьбою, пересування на лижах; біг на дистанцію до 400 м;

гнучкості: махові  рухи руками і ногами у різних напрямках з амплітудою, що поступово збільшується, нахили тулуба в різних напрямках у положенні стоячи, пружинячі нахили у положенні сидячи; викрути рук з гімнастичною палицею, пружинячі рухи у широкій стійці, «напівшпагат»;

координації, пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, подолання природних перешкод; пересування із зупинками за зоровим і слуховим сигналами, під час пересування раптові зупинки у заданій позі за сигналом, “човниковий” біг 4 х 9 м, 3 х 10 м;  рухливі народні ігри та естафети;

дотримується: умов і правил безпеки виконання  вправ.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги навчальних досягнень  учня/учениці

7. Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості:

• загальнорозвивальні вправи без предметів на місці

• загальнорозвивальні вправи в русі;
• загальнорозвивальні вправи з предметами;

• вправи на відчуття правильної постави;

• вправи для профілактики плоскостопості

Учень/учениця:

виконує:

загальнорозвивальні вправи без предметів на місці:

вправи для м’язів: нахили та повороти голови;

вправи для верхніх кінцівок і плечового пояса: згинання та розгинання верхніх кінцівок, колові рухи руками у фронтальній та сагітальній площині;

для м’язів тулуба з вихідних положень стоячи, сидячи, лежачи: нахили вперед, в сторони, назад, повороти тулуба, пружинячі рухи;

для м’язів живота з вихідного положення лежачи на спині, животі, підйом з положення лежачи в положення сидячи;

для м’язів спини: вправи з вихідного положення лежачи на животі;

для м’язів нижніх кінцівок та збільшення рухливості культових суглобів: присіди, напівприсіди, згинання та розгинання ніг, відведення ніг в сторони з різних вихідних положень, вправи на рівновагу;

загальнорозвивальні вправи в русі: різновиди ходьби, бігу, стрибки, вправи на координацію.

загальнорозвивальні вправи з предметами:

викрути рук зі скакалкою, з гімнастичною палицею;

вправи на відчуття правильної постави:

біля вертикальної осі, гімнастичної стінки, біля дзеркала;

вправи для профілактики плоскостопості:

ходьба на носках, з перекатами з п’ят на носки, “гусінь”,  ходьба, біг, стрибки;

дотримується: вимог щодо послідовності виконання вправ на формування правильної постави.

 ПОГОДЖЕНО

Заступник директора знавчально-виховної роботи

Курячівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Старобільської райради

Луганської області 

    _________              

«__»  ___________ 2019

ЗАТВЕРДЖУЮ 

Директор

Курячівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Старобільської райради

 Луганської області 

_________             

«__»  ___________ 2019 

Для 1 класу

Усього

35 год.

1 години на тиждень

17 год.

0.5 години на тиждень

ІІ семестр

17  годин

8 години

№

з/п

Зміст навчального матеріалу

Кількість годин

1.

Вступ

2.

Папір. Рвання паперу

3.

Різання паперу

4.

Робота з природними матеріалами

5.

Прикраси з паперу

6.

Симетричні форми

7.

Згинання і складання паперу

8.

Аплікація з паперу

9

Робота з пластиліном

10.

Самообслуговування

11.

Комбіновані роботи

12.

Екскурсії

1

13.

Резерв

4

Всього

35

№

з/п

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці

1.

Вступ. Місце праці та професії в житті людини. Правила організації робочого місця на уроці. Ознайомлення з необхідними для роботи матеріалами, інструментами та пристосуваннями. Робочий одяг. Загальні правила безпеки життя на уроках. Демонстрація виробів, виготовлених учнями у попередні роки.

Практична робота. Організація робочого місця та практичне ознайомлення з інструментами, прийомами безпечної роботи правилами поведінки з ними.

Учень/учениця:

– розуміє важливість праці та професії в житті людини;

– називає матеріали та інструменти необхідні для виготовлення виробів на уроці;

– пояснює правила організації робочого місця на уроці;

– характеризує загальні правила безпеки життя на уроках;

– володіє найпростішими вміннями безпечної роботи з інструментами та пристосуваннями.

2.

Папір. Рвання паперу. Папір та його призначення. Загальні відомості про виробництво паперу. Якість паперу. Властивості паперу. Рвання паперу. Аплікація з рваних частин паперу. Послідовність дій під час виготовлення аплікації з рваних частин паперу.

Практична робота. Виготовлення аплікації з рваних частин паперу

Учень/ учениця:

– має загальне уявлення про якість  паперу, його властивості та виробництво;

• називає способи рвання паперу та вміє їх застосовувати;

– пояснює особливості наклеювання відірваних частин паперу;

– називає послідовність дій під час виготовлення аплікації з рваних частин паперу;

– вміє виготовляти аплікації з рваних частин паперу.

3.

Різання паперу. Різання паперу ножицями. Різання по прямій лінії і по лінії згину. Інструменти та пристосування для різання паперу. Нанесення зображення на папір за допомогою шаблону, лінійки. Поняття шаблон.  Копіювання зображення за допомогою шаблону.

Практична робота. Різання паперу і картону по згину, вирізання найпростіших форм розмічених за допомогою шаблону. Створення аплікацій з вирізаних форм.

Учень/учениця:

– характеризує специфіку різання паперу ножицями по прямій лінії та по лінії згину;

• добирає інструменти та пристосування для різання паперу;

– знає способи нанесення зображення на папір;

– вміє копіювати зображення за допомогою шаблону;

– володіє навичками копіювання найпростіших форм за допомогою шаблону та створення з вирізаних форм аплікацій;

– вміє виконувати аплікацію з вирізаних форм.

4.

Робота з природними  матеріалами. Природні матеріали (сухі квіти та листя, плоди, кора, гілки, мох, камінці та ін.) та їх використання для виготовлення виробів. Підготовка природних матеріалів до роботи. Інструменти та пристосування  для виготовлення виробу. Послідовність дій під час виготовлення виробів з природних матеріалів.

Практична робота.

Виготовлення аплікацій з природних матеріалів з використанням клеєного способу з’єднання.

Виготовлення композицій за мотивами казок та мультфільмів з природних матеріалів на площині, тощо.

Учень/учениця:

– називає природні матеріали, які можна використати для виготовлення виробів;

– добирає матеріали, інструменти та пристосування необхідні для виготовлення виробі;

– має уявлення про підготовку природних матеріалів до роботи;

– розкриває призначення інструментів для роботи;

– знає послідовність дій під час виготовлення виробів з природних матеріалів;

– вміє виготовляти аплікації з природних матеріалів на площині з використанням клею.

5.

Прикраси з паперу. Оздоблення виробів з паперу. Послідовність дій під час виготовлення прикрас з паперу. Способи з’єднання окремих частин виробів.

Практична робота. Виготовлення  ялинкових іграшок з паперу (грибочки, зірочки, рибки, ланцюжки, гірлянди, дощик тощо).

Учень/учениця:

– пояснює значущість оздоблення виробів з паперу;

– знає послідовність дій під час виготовлення прикрас з паперу;

– називає способи з’єднання окремих частин прикрас з паперу;

– вміє виготовляти ялинкові іграшки з паперу.

6.

Симетричні форми. Симетрія в природі. Послідовність дій під час виготовлення простих симетричних форм з паперу. Сорт, колір і розмір паперу.

Практична робота. Вирізання деталей виробів симетричної форми. Створення аплікацій з вирізаних простих симетричних форм.

Учень/учениця:

– називає сорти паперу;

– має уявлення про колір і розмір паперу, симетричні форми виробів;

– наводить приклади симетрії в природі;

– розуміє послідовність дій під час виготовлення простих симетричних форм;

– володіє навичками вирізання деталей виробів простої симетричної форми;

– вміє створювати аплікації з простих симетричних форм.

7.

Аплікація з паперу. Види аплікацій. Конструктивний малюнок виробу. Послідовність дій під час створення аплікацій.

Практична робота.

Виготовлення натюрморту, пейзажу, сюжетних композицій.

Учень/учениця:

– має загальне уявлення про аплікації з паперу;

– називає види аплікацій;

– знає що таке конструктивний малюнок виробу;

– розкриває послідовність дій під час створення аплікацій;

– володіє навичками виготовлення натюрморту, пейзажу, сюжетних  композицій.

8.

Згинання і складання паперу. Раціональне використання паперу. Послідовність дій під час згинання паперу. Знайомство з технікою оригамі (загальні поняття).

Практична робота. Створення найпростіших виробів у техніці орігамі.

Учень/учениця:

– розкриває значущість раціонального використання паперу;

– знає способи згинання паперу;

– має загальне уявлення про техніку орігамі;

– називає послідовність дій під час згинання паперу;

– вміє створювати найпростіші вироби в техніці орігамі.

9.

Робота з пластиліном. Пластилін як матеріал для ліплення. Властивості пластиліну. Інструменти та пристосування для обробки пластиліну. Безпечні прийоми праці. Послідовність дій під час виготовлення виробів з пластиліну на площині.

Практична робота.

 Виготовлення з пластиліну плоских зображень фруктів, овочів, фантастичних тварин, казкових героїв, тощо.

Учень/учениця:

– характеризує пластилін як матеріал для ліплення;

– добирає матеріали, інструменти та пристосування необхідні для виготовлення виробів;

– знає властивості пластиліну;

– називає інструменти та пристосування для виготовлення виробів з пластиліну;

– розкриває послідовність дій під час виготовлення виробів з пластиліну на площині;

– вміє виготовляти вироби з пластиліну на площині;

– володіє навичками виготовлення виробів з пластиліну на площині за власним задумом.

10.

Самообслуговування. Одяг і взуття. Призначення одягу та взуття. Ознайомлення з основними матеріалами, які використовуються для виготовлення одягу і взуття. Поділ одягу та взуття відповідно до сезону. Основні відомості про правила догляду за одягом і взуттям.

Практична робота. Зав’язування пояса, шарфа та шнурків.

Учень/учениця:

– розуміє призначення одягу та взуття;

•              пояснює необхідність систематичного догляду за одягом та взуттям;

– має уявлення про основні матеріали, які використовуються для виготовлення одягу і взуття;

– називає асортимент одягу та взуття відповідно до сезону;

– характеризує основні правила догляду за одягом і взуттям;

– вміє зав’язувати пояс, шарф та шнурки.

11.

Комбіновані роботи. Виготовлення виробів за допомогою раніше опанованих технік.

Практична робота.

  Виготовлення (індивідуальних, парних, групових, колективних) аплікацій до свят.

Учень/учениця:

– має початкові уявлення про конструювання та моделювання;

– володіє навичками конструювання найпростіших виробів;

– вміє конструювати і виготовляти аплікації календарно-обрядових свят;

– володіє навичками співпраці в парі, групі та колективі.

12.

Екскурсії. Екскурсія до шкільних майстерень, на робочі місця, на виробництво та підприємства, до майстерень з традиційними народними ремеслами.

 Ознайомлення з різними видами людської діяльності та професіями, з  загальними правилами безпеки життя, обладнанням, організацією праці, готовими виробами.

Учень/учениця:

– має загальні уявлення про організацією праці;

– характеризує види діяльності та результати праці;

– аналізує та узагальнює побачене під час екскурсії.

 ПОГОДЖЕНО

Заступник директора знавчально-виховної роботи

Курячівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Старобільської райради

Луганської області 

    _________             

«__»  ___________ 2019

ЗАТВЕРДЖУЮ 

Директор

Курячівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Старобільської райради

 Луганської області 

_________             

«__»  ___________ 2019 

Для 1 класу

Для

Усього

35 год.

1 години на тиждень

17 год.

0.5 години на тиждень

ІІ семестр

17 годин

8 години

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до навчальних досягнень учнів

Тема 1.  Відтворення простих форм          лінією, плямою, в об’ємі

• “Краса навколо нас”. Загальне ознайомлення з поняттям “образотворче мистецтво”, з матеріалами й інструментами, якими працює художник.

•Різноманітність форм навколишнього світу. Прості геометричні форми: площинні – прямокутник, квадрат, трикутник, коло, овал;        обємні – куб, циліндр, конус, куля.

•Лінія, пляма, крапка, штрих як засоби відтворення форми на площині. Графічні матеріали та інструменти. Прийоми роботи графічними інструментами.

• Виражальні можливості лінії. Створення (на елементарному рівні) виразного образу за допомогою ліній  на основі творчої уяви.

• Елементарні засоби компонування простих форм на площині. Створення композиції з крапок, ліній, плям. Правила користування гуашевими фарбами та пензлем.

•Виражальні можливості силуетної форми. Правила роботи з ножицями та кольоровим папером. Значення раціонального використання паперу для екології Землі.

•Заповнення площини аркуша силуетними зображеннями. Послідовність дій у роботі при створенні аплікації .

•Передавання простих форм в обємі. Ліплення природної форми за зразком. Правила роботи з пластиліном.

Орієнтовні практичні(на вибір):

“ Я люблю малювати”, “Сяє ясне сонечко”, “Прапорці та повітряні кульки”, “Повітряні змії”, “Капітошка”, “Пригоди Лінії та Крапки”, “Добрий і лихий звір”, “Святковий салют”,  “Овочі та фрукти”, “Диво-дерево” (колективна форма роботи), “Осіння казка ” (аплікація з природніх матеріалів), “Cімейка грибів”, “Равлик на листочку” тощо.

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Кольорові олівці, фломастери, кулькові ручки, крейди, гуаш, папір білий та кольоровий, природні матеріали (засушені листочки, квіти),  пластилін тощо. Графічні, живописні техніки, аплікація, ліплення.

Учень/учениця відчуває та намагається виразити (мовленнєвими засобами та в образотворчій діяльності):

-емоційне ставлення до краси природних форм;

виявляє:

-інтерес до творів образотворчого мистецтва та художньої діяльності; 

розпізнає:

-прості геометричні форми (площинні та об’ємні);

називає (за допомогою вчителя):

-деякі художні матеріали та інструменти (олівець, фломастер, ручки, крейда, гуаш, папір, пластилін, природні матеріали);

-лінії як засіб створення образу або відтворення форм на площині

уміє (на елементарному рівні):

-проводити лінії графічними інструментами та матеріалами;

намагається:      

-передавати основний, узагальнений характер форми: лінією, силуетом  (у зображенні на площині) або в обємі (у ліпленні);

-передавати окремі складові частини форми;

- заповнювати зображенням площину аркуша;

-створювати певний за характером образ графічними засобами;

-відтворювати форму обєктів різними способами ліплення;

-користуватися графічними матеріалами, гуашевими фарбами,  пластиліном, ножицями та кольоровим папером;

-раціонально організовувати і прибирати робоче місце;

дотримується:

-правил безпечного користування  матеріалами та інструментами при виконанні тематичних завдань.

Тема 2.  Елементарні засоби компонування простих форм

•Поняття композиції (на пропедевтичному рівні). Заповнення площини аркуша (велике зображення).

•Поняття про лінію горизонту. Розміщення елементів зображення з дотриманням їх просторового взаєморозташування (біля, над, під, зліва, справа, вгорі, внизу).

•Поняття про основні (жовтий, червоний, синій) та похідні (зелений, фіолетовий) кольори. Способи утворення похідних кольорів. Ознайомлення з прийомами користування акварельними фарбами, пензлями, палітрою.

•Ознайомлення із спектральними кольорами та їх послідовністю. Розбіл спектральних кольорів; відтінки кольорів (світло-зелений, темно-синій і т.п.).    

•Ознайомлення з групами “теплих” та “холодних” кольорів.

•Поняття декору. Вирізування симетричної силуетної форми та її оздоблення простими елементами.

•Витинанка як вид художньої роботи з папером. Вирізування симетричних форм із застосуванням однієї або декількох осей симетрії.

Орієнтовні практичні(на вибір):

“Танок кольорів”, “Осіннє дерево”, “Хатинка під горою”, “Три веселих гноми”, “Райдужні квіти”, “Яким буває небо”, “Веселка”,  “Спекотливий день”, “Вогняна квітка”, “Синє небо, синє море…”, “Квітка Снігової королеви”, “Святкова ялинка” (колективна форма роботи), “Чарівні сніжинки” тощо.

Матеріали та техніка виконання (на вибір):

Гуаш, акварель, фломастери, ручки, папір білий, кольоровий, тонований, фольга тощо. Графічні, живописні техніки,  аплікація (з можливим доопрацюванням фломастером, кульковою ручкою), витинанка.

Учень/учениця відчуває та намагається виразити (мовленнєвими засобами та в образотворчій діяльності):

-емоційне ставлення до багатства барв у навколишній дійсності та у мистецтві;

розпізнає та називає:

-матеріали та інструменти у живописі

-спектральні кольори;

-три основні та  похідні від них кольори, користується ними у  практичній діяльності;

уміє (на елементарному рівні):

-користуватися палітрою;

-намічати лінію горизонту;