Програмне забезпечення. Операційні системи. Основні елементи ОС Windows

Урок № 6

Тема. Програмне забезпечення. Операційні системи. Основні елементи ОС Windows

Мета: сформувати: поняття ядра операцiйної системи, iнтерфейсу користувача, драй­вера та утилiти;  поняття файлової системи; змiст шляху до файла; поняття файла та каталогу; пояснити: вiдмiннiсть мiж системним, службовим та прикладним програм­ним забезпеченням; вiдмiнностi мiж поширеними файловими системами; розглянути: призначення та основнi функцiї операцiйної системи; основнi правила роботи зоб’єктами файлової системи;  рiзновиди iнтерфейсу користувача; навчити:  перемiщувати, вiдкривати, розгортати, згортати вiкна та змiнюва­ти їх розмiр;  визначати й записувати шлях до файла;  переходити до файла заданим шляхом; розвивати вміння чітко й лаконічно висловлювати думки; загальні основи термінології теорії ОС; виховувати:уважність, дисциплінованість під час роботи на ПК.

Хід уроку

I.  Органiзацiйний етап.

ІІ. Актуалiзацiя опорних знань

Ми вже звикли до слiв: комп’ютер, програма, операцiйна систе­ма, текстовий редактор тощо. Закономiрно виникають питання:

•   Що може комп’ютер?

•   Для чого призначенi програми?

•   Чому у сферi ІКТ програмiсти отримують  найвищу заробiтну плату?

•   Що ми розумiємо пiд словом Windows?

IIІ.  Мотивацiя навчальної дiяльностi

На попереднiх уроках, розглядаючи iнформацiйну систему, ми бiльшу увагу придiляли апаратнiй складовiй. Сьогоднi спробуємо з’ясувати, що входить до складу програмної складової iнформа­цiйної системи.

Отже, яке програмне забезпечення потрiбно встановити на ПК для повноцiнної та комфортної роботи? (Нагадати галузi застосуван­ня — прийом «Мозковий штурм». Усi версiї, ключовi слова запису­ються на дошцi, аналiзуються та формуються поняття.)

IV. Повідомлення теми і мети уроку

V.  Вивчення нового матерiалу

1. Пояснення з елементами демонстрацiї

Як ми з’ясували, комп’ютер без указiвок користувача (програми) не розв’яже жодної задачi. Фахiвцi створили багато програм для задач, якi виникають у рiзних сферах дiяльностi людей, їх сукупнiсть утворює iнформацiйну складову iнформацiйної системи, яку назива­ють програмним забезпеченням ПК. Завдяки програмному забезпе­ченню комп’ютери використовуються практично в усiх сферах нашо­го життя.

Сучасне програмне забезпечення рiзнопланове. Його умовно мож­на подiлити на категорiї:

Системнi програми призначенi для пiдтримки функцiювання комп’ютера i створення користувачевi зручних умов роботи. До сис­темних програм належать операцiйнi системи, операцiйнi оболонки, сервiснi програми (утилiти).

Прикладнi програми призначенi для розв’язання типових прак­тичних задач. Вони допомагають людинi в рiзних сферах її дiяль­ностi. Найпоширенiшi такi групи програм:

• текстовi, графiчнi й вiдеоредактори — програми для створення й опрацювання текстiв, графiки i вiдео;
• видавничi системи — програми для виготовлення книжок чи iншої полiграфiчної продукцiї;
• електроннi таблицi — програми для опрацювання числових чи текстових даних, наведених у таблицях;
• системи керування базами даних — програми для опрацювання структурованих великих обсягiв даних з рiзноманiтних галузей людської дiяльностi;
• системи автоматизованого проектування — програми для побу­дови креслень i керування процесом конструювання рiзних меха­нiзмiв;
• навчальнi системи — програми для вивчення рiзних тем практич­но зусiх предметiв;
• iнструментальнi засоби, системи чи середовища програмуван­ня — засоби для створення (пiдготовки й виконання) програм ко­ристувачами на базi рiзних мов програмування: Бейсiк, Паскаль, Сi тощо;
• програми для роботи в мережах тощо.

2. Операцiйна система

 Операцiйна система (ОС) — це набiр програм, якi призначенi для забезпечення взаємодiї усiх пристроїв комп’ютера й виконання корис­тувачем дiй над об’єктами: файлами, каталогами, дисками тощо.

Програми ОС розмiщенi на диску, який називають системним. Найважливiшi з них (так зване ядро ОС) автоматично заносяться (iн­ший термiн завантажуються) в oпeративну пам’ять комп’ютера пiсля вмикання й тестування його пристроїв. Лише пiсля цього ко­ристувач отримує доступ до iнформацiї, яка мiститься у файлах на дисках.

ОС є багато: MS-DOS, OS/2, Unix, Linux, Microsoft Windows: 9x, NT, ХР, Vista.

У MS-DOS дiї над об’єктами виконують за допомогою команд, тексти яких треба вводити зклавiатури. Наприклад, щоб перейти на диск D: i переглянути кореневий каталог, потрiбно вручну ввести двi команди — D:\ i dir. Тому таку ОС характеризують як ОС з тексто­вим iнтерфейсом.

 Інтерфейс — спосiб взаємодiї користувача iз системою.

MS Windows та деякi iншi ОС мають зручнi графiчнi засоби взаємодiї користувача iз системою. Такi засоби називають графiчним iнтерфейсом користувача (GUI — graphical user interface).

Головним елементом графiчного iнтерфейсу сучасних ОС є вiкно. Англiйське слово «windows» означає «вiкна». У вiкнах мiститься рiзноманiтна iнформацiя про програми та данi, про диски, папки, роз­мiщення файлiв у папках, про засоби дiй з об’єктами ОС тощо.

Кожному об’єкту ставиться у вiдповiднiсть графiчний значок (iншi назви — пiктограма, iконка). Назву папцi чи файла дає корис­тувач, її можна змiнювати. Ця назва стає пiдписом до вiдповiдного значка.

Значок є графiчним представленням об’єкта. Щоб виконати дiю над об’єктом, достатньо виконати дiю над його значком.

У класичному налаштуваннi Windows, щоб вибрати об’єкт, по­трiбно клацнути на його значок мишею. Щоб вiдкрити папку чи за­пустити програму, треба клацнути на її значок двiчi тощо.

Дерево каталогiв є зручними засобами для навiгацiї i вiдшукання об’єктiв.

Дiї над об’єктами виконують за допомогою команд, зiбраних у го­ловному чи контекстному меню або зображених кнопками на пане­лях iнструментiв тощо.

Склад операцiйної системи

Основнi складовi операцiйної системи:

• Базова система введення/виведен­ня — BIOS — незалежний вiд кон­кретної версiї ОС набiр базових команд, за допомогою яких здiй­снюється обмiн даними мiж при­строями.
• Ядро операцiйної системи органiзо­вує виконання команд, розподiляє ресурси мiж пристроями й програма­ми, надає розширених можливостей щодо керування пристроями ПК.
• Файлова система визначає структуру збереження даних на носiї. Як правило, операцiйна система працює зкiлькома файловими системами: FAT, FAT32, NTFS.
• Драйвери зовнiшнiх пристроїв.
• Оболонка, що забезпечує iнтерфейс користувача. Завантажене в оперативну пам’ять ядро операцiйної системи займаєнебагато мiсця, наприклад 20-80 Мбайтiв (залежно вiд конкретної ОС). На диску резервується мiсце для файла пiдкачки (своп-файл), який ОС використовує для тимчасового зберiгання даних у разi потреби.

Функцiї операцiйної системи

Головнi функцiї бiльшостi операцiйних систем:

1) забезпечення доступу до файлiв на дисках;

2)  налагодження дiалогу мiж системою та користувачем;

3) пiдтримка одно- чи мультизадачного режиму роботи;

4)  пiдтримка колективного використання комп’ютера;

5) забезпечення ефективної взаємодiї всiх пристроїв;

6) захист i вiдновлення iнформацiї.

Поняття файла, каталогу

• Файл (сукупнiсть даних, записаних на зовнiшнiй носiй, що має власне iм’я).
• Ім’я файла (складається здвох частин — iменi та розширення, якi роздiленi мiж собою крапкою).
• Маски iмен файлiв — запис для вибору (пошуку) файлiв згiдно iз за­даними критерiями для iменi та типу (? — довiльний символ, * — до­вiльний набiр символiв. Наприклад *.mp3 — всi файли типу — mp3).
• Приклади розширень iмен файлiв (exe, com, bat, txt, doc, xls, mdb, mp3, avi, pas, bas, dat, sys, bmp, gif, jpg).
• Каталог (спецiальний файл, у якому реєструються iншi файли, а також каталоги, вкладенi в цей каталог).
• Ієрархiчна (деревоподiбна) структура файлової системи.
• Поняття кореневого каталогу.
• Шлях до файла — це рядок, який вказує розташування файла.
• Поточний каталог (каталог, зяким у цей момент працює користувач).
• Стандартнi iмена дискiв.

VI.  Узагальнення набутих знань

Створення опорного конспекту (список нових термiнiв). Робота зпрограмою «Блокнот».

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати конспект уроку та відповідний розділ підручника.